Інститут бюджету та соціально-економічних досліджень, вУлица Ростиславська, буд. 11, оф. 205, Kyiv (2026)

02/10/2026

☝️👦👩 У центрі управлінських рішень - діти

Як громада може використовувати дані про потреби дітей, їхніх сімей та молоді, коли визначає пріоритети, планує послуги та розподіляє бюджетні ресурси? Про це говорили 29 вересня у Києві під час діалогового заходу «Інтереси дітей у центрі рішень: стратегічне планування, бюджетування та управління в громадах», який провів Інститут бюджету та соціально-економічних досліджень у межах Проєкту «Посилення бюджетування, орієнтованого на потреби дітей, на субнаціональному рівні».

🤝 До розмови долучилися представники ЮНІСЕФ, громад, органів державної влади та експертного середовища.

Під час зустрічі ІБСЕД представив результати та практичні напрацювання Проєкту, а головним героєм дискусії став досвід самих громад.

Своїми практиками та викликами поділилися представники Андрушівської, Новороздільської, Кегичівської, Олександрійської та Коростенської громад.

📊 Говорили про те, як дані про потреби дітей, сімей та молоді можуть допомагати громадам:

🔹 визначати пріоритети розвитку;

🔹 готувати місцеві та бюджетні програми;

🔹 планувати необхідні послуги;

🔹 обґрунтовувати потребу в ресурсах;

🔹 оцінювати результати прийнятих рішень.

Водночас представники громад розповідали про те, що сьогодні складно вносити зміни лише на місцевому рівні. Йшлося про доступність даних, фінансові та нормативні механізми, міжсекторальну взаємодію та необхідність системних рішень.

💡 Один із головних висновків зустрічі: дитиноорієнтоване бюджетування — це не окремий бюджет для дітей. Це підхід, за якого потреби дітей, їхніх сімей та молоді стають частиною процесу прийняття управлінських рішень — від стратегічного планування до формування програм, бюджетування та оцінки результатів.

Детальніше - на сайті:

https://ibser.org.ua/news/ditinooriyentovane-byudzhetuvannya-v-gromadah-ibsed-predstaviv-praktichni-rishennya-dlya-strategichnogo-planuvannya-ta-upravlinnya

Захід організовано Інститутом бюджету та соціально-економічних досліджень у межах Проєкту «Інтегровані соціальні послуги для постраждалих від конфлікту дітей та їхніх сімей у Західній та Центральній Україні», який реалізується за підтримки UNICEF Ukraine) та фінансується Урядом Німеччини через KfW.

28/09/2026

💰 Управління відходами в громаді: як формуються тарифи на послугу?

Продовжуємо серію роз’яснень про організацію системи управління побутовими відходами в муніципалітеті.

♻️ У попередньому дописі ми розглядали фізичний рух побутових відходів — від їхнього утворення та збирання до відновлення або видалення. Тепер поговоримо про те, як формується вартість цих операцій і комплексної послуги для споживача.

📊 Тарифи на операції та тариф на послугу — це не одне й те саме

Законодавство розмежовує:

🔹 тарифи на окремі операції з управління побутовими відходами — збирання, перевезення, відновлення та видалення;

🔹 середньозважений тариф на послугу з управління побутовими відходами.

Механізм їхнього формування визначає стаття 34 Закону України «Про управління відходами» та Порядок № 1031.

🔄 Хто розраховує тарифи?

Тариф на кожну окрему операцію розраховує той суб’єкт господарювання, який її безпосередньо здійснює.

Наприклад:

🗑️ суб’єкт зі збирання — тариф на збирання;

🚛 суб’єкт із перевезення — тариф на перевезення;

♻️ суб’єкт із відновлення — тариф на відновлення;

🏗️ суб’єкт із видалення — тариф на видалення.

Якщо один суб’єкт виконує кілька операцій, він формує окремі тарифи за кожною з них відповідно до вимог законодавства.

📌 Важливий момент: суб’єкт, який здійснює збирання та перевезення, не включає в тариф на ці операції вартість видалення відходів. Якщо видалення здійснює інший суб’єкт, він формує власний тариф на цю операцію.

🏘️ Що затверджує орган місцевого самоврядування?

Тарифи на окремі операції встановлює орган місцевого самоврядування окремо за кожним видом побутових відходів:

🔹 змішані;

🔹 великогабаритні;

🔹 ремонтні;

🔹 небезпечні;

🔹 відходи зелених насаджень.

Після цього на основі затверджених тарифів та обсягів відповідних операцій формується середньозважений тариф на послугу з управління побутовими відходами.

💡 Яка роль адміністратора послуги?

Якщо в громаді визначено адміністратора послуги, саме він як виконавець послуги розраховує середньозважений тариф і подає його на затвердження у встановленому порядку.

До розрахунку входять вартість передбачених системою операцій з урахуванням їх обсягів та, за наявності адміністратора, витрати на адміністрування послуги.

Тому середньозважений тариф — це не просто арифметичне додавання чотирьох тарифів. Його розраховують за методикою, визначеною Порядком № 1031, з урахуванням обсягів відповідних видів відходів та інших передбачених показників.

⚖️ Ще один важливий принцип

Відповідні тарифи не можуть встановлюватися нижче розміру економічно обґрунтованих витрат на надання послуг.

📊 На ілюстрації до цього допису показано послідовність формування тарифів — від розрахунку вартості окремих операцій до затвердження середньозваженого тарифу на послугу.

Наступного разу ми розповімо про збір платежів від споживачів та розрахунки між адміністратором послуги і суб’єктами господарювання.

Розʼяснення підготовлені Інститут бюджету та соціально-економічних досліджень у межах Проєкту «Інтегровані соціальні послуги для постраждалих від конфлікту дітей та їхніх сімей у Західній та Центральній Україні», який реалізується за підтримки UNICEF Ukraine та фінансується Урядом Німеччини через KfW.

23/09/2026

♻️Управління відходами в громаді

Продовжуємо серію роз’яснень про організацію системи управління побутовими відходами в муніципалітеті.

У попередньому дописі ми розглядали договірні відносини між органом місцевого самоврядування, адміністратором послуги, суб’єктами господарювання та споживачами. Тепер — про те, як фізично рухаються побутові відходи в організованій муніципальній системі.

📌 Договірна модель і рух відходів — не одне й те саме
Договори визначають взаємовідносини між учасниками системи. Натомість фізичний рух показує послідовність операцій, які проходять побутові відходи — від моменту їх утворення до відновлення або видалення.

🏠 1. Утворення

Побутові відходи утворюються у споживачів — домогосподарств, підприємств, установ та організацій.

🔄 2. Збирання

Визначений відповідно до законодавства суб’єкт господарювання здійснює збирання відходів у місцях їх утворення.

🚛 3. Перевезення

Зібрані відходи перевозять до визначених у системі управління місць та об’єктів, де здійснюються відповідні операції з їх оброблення.

♻️ 4. Оброблення — насамперед відновлення

На цьому етапі важливо враховувати ієрархію управління відходами.

Пріоритет має надаватися:

🔹 підготовці відходів до повторного використання;
🔹 рециклінгу;
🔹 іншим операціям з відновлення.

Тобто зібрані побутові відходи не повинні автоматично спрямовуватися на видалення.

🗑️ 5. Видалення — для залишкових відходів

Видаленню підлягають лише ті відходи, які непридатні з технологічних чи економічних причин до рециклінгу або інших операцій з відновлення.

Саме тому важливо розрізняти потік зібраних відходів і потік відходів, що підлягають видаленню.

💡 Що це означає для громади?

У належно організованій системі весь обсяг зібраних побутових відходів не можна автоматично ототожнювати з відходами, які потрібно захоронювати.

Завдання системи — забезпечити послідовний рух відходів із пріоритетом їх відновлення, а видалення застосовувати до залишкових відходів, для яких інші способи поводження є непридатними.

📊 На ілюстрації до допису показано повний рух побутових відходів у муніципальній системі — від їхнього утворення до оброблення та видалення залишкових відходів, а також роль ОМС, адміністратора послуги та суб’єктів господарювання на різних етапах.

Розʼяснення підготовлені Інститут бюджету та соціально-економічних досліджень у межах Проєкту «Інтегровані соціальні послуги для постраждалих від конфлікту дітей та їхніх сімей у Західній та Центральній Україні», який реалізується за підтримки UNICEF Ukraine та фінансується Урядом Німеччини через KfW.

18/09/2026

🧐Як пов’язати місцеві цільові програми з бюджетом, щоб фінансування відповідало реальним потребам громади?

Це питання стало одним із центральних під час робочої зустрічі експертної команди Інститут бюджету та соціально-економічних досліджень із представниками Новороздільська міська рада. Учасники й учасниці обговорили практичні аспекти розроблення, виконання, моніторингу та оцінки місцевих цільових програм (МЦП), а також підготовки звітності про їх виконання.

📊 Програма і бюджет мають працювати як єдина система

Під час зустрічі детально розглянули взаємозв’язок МЦП та бюджетних програм: щоб програмні рішення справді допомагали досягати визначених цілей, їхні завдання, заходи, обсяги фінансування та результативні показники мають бути взаємоузгодженими.

Окремо наголосили на важливості середньострокового планування ресурсів. Потребу у фінансуванні варто визначати не лише на поточний рік, а й з урахуванням усього періоду реалізації програми. Порядок передбачає, що обсяги фінансування заходів МЦП визначають загалом і окремо за кожним роком її виконання.

🔎 Якість рішень залежить від якості даних

Ще один важливий блок розмови — вихідні дані, на яких громада будує програму та оцінює її результати.

Йдеться про інформацію, яка допомагає:

🔹 обґрунтувати проблему, на розв’язання якої спрямована програма;

🔹 визначити потреби та встановити базові значення показників;

🔹 сформувати реалістичні цілі й завдання;

🔹 надалі оцінити, яких змін вдалося досягти.

Учасники/ці також обговорили підходи до формування показників затрат, продукту, ефективності та якості. Такі показники дають змогу аналізувати не лише те, скільки коштів витратили, а й що саме зробили за ці кошти, наскільки ефективно використали ресурси та яких результатів досягли.

👉 Що далі?

Після затвердження Новороздільською міською радою Порядку розроблення, виконання, моніторингу, оцінки цільових програм та звітності про їх виконання експертна команда ІБСЕД планує провести наступну робочу зустріч із головними розпорядниками бюджетних коштів.

Під час цього заходу ми детальніше опрацюємо:

🔹 алгоритм ініціювання, розроблення, розгляду та затвердження МЦП;

🔹 формування і використання результативних показників;

🔹 підходи до аналізу отриманих результатів;

🔹 використання результатів моніторингу для обґрунтування подальших програмних і бюджетних рішень;

🔹 практичні вимоги до підготовки звітності про виконання МЦП.

Такий підхід створює основу для більш обґрунтованого бюджетного планування та відповідального використання коштів.

Зустріч відбулася в межах Проєкту «Інтегровані соціальні послуги для постраждалих від конфлікту дітей та їхніх сімей у Західній та Центральній Україні», який реалізується за підтримки UNICEF Ukraine та фінансується Урядом Німеччини через KfW.

16/09/2026

♻️Управління відходами в громаді: як побудовані договірні відносини?

Продовжуємо серію роз’яснень про організацію системи управління побутовими відходами в муніципалітеті.

Ми вже розглянули, хто організовує систему, яку роль виконує адміністратор послуги та як визначаються суб’єкти господарювання для здійснення окремих операцій. Наступне питання — як усі ці учасники пов’язані між собою договірними відносинами.

📄 Два види договорів — дві різні функції

У моделі, в якій визначено адміністратора послуги, важливо розмежовувати:

🔹 Договір про надання послуги з управління побутовими відходами зі споживачем.

Такий договір укладає адміністратор послуги як виконавець комплексної комунальної послуги. Споживач отримує послугу з управління побутовими відходами та сплачує за неї відповідно до встановлених умов.

🔹 Договори на виконання окремих операцій з управління побутовими відходами.
За дорученням органу місцевого самоврядування адміністратор послуги укладає договори з відповідними суб’єктами господарювання, які здійснюють окремі операції, що входять до складу комплексної послуги.

🔄 Як це працює на практиці?

У такій моделі договірні зв’язки можуть виглядати так:

➡️ ОМС → адміністратор послуги — визначення адміністратора та доручення щодо організації надання послуги;

➡️ адміністратор послуги ↔ споживач — договір про надання комплексної послуги з управління побутовими відходами;

➡️ адміністратор послуги ↔ суб’єкт зі збирання та перевезення — договір на виконання відповідних операцій;

➡️ адміністратор послуги ↔ суб’єкт із відновлення та/або видалення — договір на виконання відповідних операцій.

📌 Важливе розмежування

Суб’єкт господарювання, який здійснює збирання та перевезення побутових відходів, у цій моделі не є стороною договору зі споживачем щодо комплексної послуги.

Так само, якщо система передбачає передачу відходів для видалення на визначений об’єкт, договірні відносини щодо цієї операції мають бути врегульовані між адміністратором послуги та відповідним суб’єктом господарювання.

💡 Головний принцип

Адміністратор послуги організовує надання комплексної послуги, забезпечує договірну та фінансову взаємодію її учасників, а кожен суб’єкт господарювання відповідає за належне здійснення тієї операції, яку він виконує.

📊 Схему договірних відносин між ОМС, адміністратором послуги, суб’єктами господарювання та споживачами наведено на ілюстрації до цього допису.

Розʼяснення підготовлені Інститут бюджету та соціально-економічних досліджень у межах Проєкту «Інтегровані соціальні послуги для постраждалих від конфлікту дітей та їхніх сімей у Західній та Центральній Україні», який реалізується за підтримки UNICEF Ukraine та фінансується Урядом Німеччини через KfW.

11/09/2026

♻️Управління відходами в громаді: як визначаються виконавці операцій?

Продовжуємо серію роз’яснень про організацію системи управління побутовими відходами в муніципалітеті.

У попередніх дописах ми розглянули основних учасників системи та роль адміністратора послуги. Тепер — про те, як визначаються суб’єкти господарювання, які безпосередньо здійснюють операції з побутовими відходами.

🔄 Збирання та перевезення: через конкурс

Суб’єкти господарювання, які здійснюють збирання та перевезення побутових відходів, визначаються органами місцевого самоврядування на конкурсних засадах відповідно до Порядку проведення конкурсу на здійснення операцій із збирання та перевезення побутових відходів № 918.

Організатором конкурсу є виконавчий орган сільської, селищної, міської ради або місцева державна адміністрація — у разі делегування їй відповідних повноважень радою.

📌 Важливо: конкурс проводиться саме на здійснення операцій із збирання та перевезення побутових відходів. Це не означає автоматичного визначення підприємства виконавцем усіх інших операцій системи.

♻️ Відновлення та видалення: спочатку планування

Підхід до визначення суб’єктів господарювання, які здійснюють відновлення та видалення побутових відходів, є іншим.

Відповідно до Порядку № 941, такі суб’єкти визначаються органами місцевого самоврядування на основі регіонального та місцевих планів управління відходами.

Тобто спочатку у процесі планування:

🔹 визначаються види та потоки відходів;
🔹 передбачаються необхідні операції з їх оброблення;
🔹 визначаються об’єкти, на яких здійснюватимуться відновлення або видалення.

І лише після формування відповідної моделі системи визначаються суб’єкти господарювання, які забезпечуватимуть її функціонування.

🗑️ Що важливо розуміти щодо видалення?

Видалення відходів — це окрема операція, яка не є відновленням, навіть якщо одним із її наслідків є використання речовин або енергії.

Для визначення суб’єкта, який здійснюватиме видалення, недостатньо лише того, що підприємство користується земельною ділянкою, на якій розташований певний об’єкт.
Необхідно встановити, чи включений цей об’єкт до сформованої системи управління відходами, чи має підприємство необхідні дозволи та чи визначене воно відповідним суб’єктом господарювання згідно з Порядком № 941.

💡 Головний висновок

Переможець конкурсу на збирання та перевезення не набуває автоматично статусу суб’єкта, визначеного для відновлення та/або видалення відходів. Різні операції можуть виконувати різні підприємства — відповідно до сформованої системи та визначених повноважень.

📊 На ілюстраціях до цього допису показана послідовність визначення суб’єктів господарювання для здійснення операцій із відновлення та видалення побутових відходів.

Розʼяснення підготовлені Інститут бюджету та соціально-економічних досліджень в межах Проєкту «Інтегровані соціальні послуги для постраждалих від конфлікту дітей та їхніх сімей у Західній та Центральній Україні», який реалізується за підтримки UNICEF Ukraine та фінансується Урядом Німеччини через KfW.

08/09/2026

♻️Управління відходами в громаді: хто адмініструє послугу?

Експертна команда Інститут бюджету та соціально-економічних досліджень продовжує серію роз’яснень про організацію системи управління побутовими відходами в муніципалітеті.

У першому дописі ми розповідали про основних учасників системи. Сьогодні детальніше — про адміністратора послуги з управління побутовими відходами та його роль у цій системі.

🏘️ Хто може бути адміністратором?

Адміністратором послуги відповідна сільська, селищна або міська рада визначає винятково комунальне підприємство.
Водночас важливий принцип: адміністратор не здійснює безпосередньо операції з відходами. Він не збирає, не перевозить, не відновлює і не видаляє побутові відходи. Ці операції виконують відповідні суб’єкти господарювання.

🔄 Тоді в чому його роль?

Адміністратор є центральною ланкою, яка забезпечує взаємодію учасників муніципальної системи в межах надання єдиної послуги споживачеві.

Зокрема, він:

🔹 забезпечує функціонування муніципальної системи управління побутовими відходами;
🔹 укладає договори зі споживачами та суб’єктами господарювання, які виконують окремі операції;
🔹 формує єдину інформаційну базу споживачів;
🔹 здійснює нарахування плати споживачам і розрахунки з виконавцями окремих операцій;
🔹 проводить претензійно-позовну роботу з боржниками;
🔹 розраховує середньозважений тариф на послугу та подає його органу місцевого самоврядування.

📌 Що важливо для громади?

Визначення адміністратора — це лише одна частина побудови системи. Далі необхідно спланувати, які саме суб’єкти господарювання виконуватимуть операції з відновлення та видалення побутових відходів.

Цей процес пов’язаний із плануванням системи: спочатку визначаються види й потоки відходів, необхідні операції та об’єкти їх оброблення, а вже потім — суб’єкти господарювання, які забезпечуватимуть виконання відповідних операцій.

Розʼяснення підготовлені в межах Проєкту «Інтегровані соціальні послуги для постраждалих від конфлікту дітей та їхніх сімей у Західній та Центральній Україні», який реалізується за підтримки UNICEF Ukraine та фінансується Урядом Німеччини через KfW.

03/09/2026

🤝Дякуємо Кропивницька міська рада за довіру та співпрацю

Інститут бюджету та соціально-економічних досліджень отримав подяку від Кропивницької міської ради за експертну підтримку громади в межах проєкту «Посилення бюджетування, орієнтованого на потреби дітей на субнаціональному рівні», який реалізується за підтримки UNICEF Ukraine.

Експертна команда ІБСЕД провела для представників департаменту з питань економічного розвитку Кропивницької міської ради онлайн-консультацію щодо управління побутовими відходами.

Під час консультації обговорили практичні питання:

🔹 організації системи управління побутовими відходами;
🔹 визначення суб’єктів господарювання у цій сфері;
🔹 договірних відносин;
🔹 підходів до формування тарифів.

За підсумками зустрічі фахівці громади отримали практичні рекомендації, які можуть бути використані під час виконання повноважень, планування місцевих ресурсів та підготовки управлінських рішень.

Для нас особливо цінно, що індивідуальна експертна підтримка допомагає громадам не лише отримувати нові знання, а й знаходити практичні рішення для конкретних управлінських завдань.

Дякуємо Кропивницькій міській територіальній громаді за довіру та позитивну оцінку нашої роботи. Продовжуємо працювати разом, щоб допомагати громадам зміцнювати спроможність і ухвалювати обґрунтовані рішення, що відповідають потребам мешканців — зокрема дітей, молоді та сімей з дітьми.

Дякуємо Представництву ЮНІСЕФ в Україні за партнерство та можливість підтримувати громади через фахову експертизу.

02/09/2026

✍️ Експертна команда Інститут бюджету та соціально-економічних досліджень підготувала для громад розʼяснення щодо того, як організувати систему управління побутовими відходами так, щоб вона працювала не лише «на папері».

Публікуємо серію інформаційних повідомлень для всіх, кого цікавить ця тема 😉

Управління відходами в громаді: з чого почати? ♻️

Почнемо з базового: хто відповідає за організацію системи, хто надає послугу і хто безпосередньо працює з відходами.

🏘️ Що має забезпечити громада?

Організація управління побутовими відходами — це повноваження виконавчих органів сільських, селищних і міських рад.

Саме вони мають організувати систему відповідно до:

- правил благоустрою населеного пункту;
- регіонального та місцевого планів управління відходами;
вимог законодавства.

Головне завдання — забезпечити кожному утворювачу побутових відходів можливість отримувати послугу з управління побутовими відходами.

🔄 Що входить до цієї послуги?

Послуга з управління побутовими відходами є комунальною послугою.

👆Вона включає чотири основні операції: збирання, перевезення, відновлення та видалення побутових відходів.

Важливо: усі ці операції не обов’язково має виконувати одна компанія.

Різні етапи можуть забезпечувати різні суб’єкти господарювання. Водночас один суб’єкт може виконувати одну або декілька операцій — за умови дотримання вимог законодавства.

👥 Хто є учасниками системи?

Щоб система працювала, важливо не змішувати ролі різних учасників:

🔹 Виконавчі органи ради
Організовують управління побутовими відходами в громаді.

🔹 Адміністратор послуги
Адмініструє послугу з управління побутовими відходами.

🔹 Суб’єкти господарювання
Безпосередньо здійснюють операції зі збирання, перевезення, відновлення та видалення відходів.

🔹 Споживачі
Отримують комплексну комунальну послугу з управління побутовими відходами.

💡 Головний принцип

Систему управління відходами не варто розглядати як діяльність одного підприємства чи одного відповідального працівника.

Це єдина система, у якій взаємодіють різні учасники та виконуються різні операції.

Тому перший крок для громади — чітко визначити:
хто організовує → хто адмініструє → хто виконує операції → хто отримує послугу.

Саме на такій структурі надалі будуються договірні відносини, організація послуги та формування тарифів.

📌 Загальна модель організації системи управління побутовими відходами у громаді наведена на ілюстрації до цього поста 👇

Розʼяснення підготовлені в межах Проєкту «Інтегровані соціальні послуги для постраждалих від конфлікту дітей та їхніх сімей у Західній та Центральній Україні», який реалізується за підтримки UNICEF Ukraine та фінансується Урядом Німеччини через KfW.

31/08/2026

❓Як громада може завчасно помітити потреби дитини та підтримати сім’ю?

Це питання стало одним із центральних під час робочої зустрічі-обговорення мультидисциплінарної моделі раннього виявлення потреб дітей та підтримки їхніх сімей в Андрушівська міська рада. Експертна команда Інститут бюджету та соціально-економічних досліджень разом із представниками громади обговорила практичний досвід роботи мультидисциплінарної команди. Йдеться про виявлення сімей, які потребують підтримки, оцінювання їхніх потреб та залучення фахівців різних сфер для подальшої роботи.

🫶Є й конкретні результати. У 2024 році команда відвідала 19 сімей та провела оцінювання їхніх потреб у соціальних послугах. 9 сімей отримали психологічну підтримку. Дві сім’ї взяли під соціальний супровід.

👩‍🦰👦В одному випадку команді вдалося підтримати сім’ю у подоланні складних життєвих обставин. Фахівці допомогли оформити документи після народження дитини, призначити державні соціальні виплати та сприяти працевлаштуванню батька.

В іншій сім’ї вдалося мінімізувати складні життєві обставини, як результат - покращилися умови проживання та сімейний мікроклімат.

У 2025 році, за інформацією громади, підтримкою охопили 17 сімей.

🤓Важлива особливість такого підходу — команда оцінює потреби сім’ї комплексно. Фахівці аналізують документи, спілкуються з членами сім’ї та збирають інформацію від інших людей, які можуть допомогти зрозуміти ситуацію. Після цього визначають необхідні види підтримки та залучають відповідних спеціалістів.

Під час зустрічі також говорили про те, як вимірювати результативність такої моделі. Серед можливих показників — кількість виявлених дітей і сімей, проведених оцінювань потреб, охоплення підтримкою, повторних оцінювань, своєчасність реагування та участь фахівців різних сфер.

👉За результатами зустрічі визначили кілька напрямів для подальшої роботи: систематизувати дані за 2023–2025 роки, визначити показники результативності, детальніше проаналізувати потребу в ресурсах та відобразити відповідні заходи й видатки у місцевих програмах і бюджетному плануванні.

Досвід Андрушівської громади показує: раннє виявлення потреб працює найкраще тоді, коли різні фахівці діють не окремо, а як команда. Наступний крок — посилити систему оцінювання результатів, щоб цей досвід можна було не лише описати, а й підтвердити даними.

Зустріч відбулася в межах Проєкту «Інтегровані соціальні послуги для постраждалих від конфлікту дітей та їхніх сімей у Західній та Центральній Україні», який реалізується за підтримки UNICEF Ukraine та фінансується Урядом Німеччини через KfW.

Інститут бюджету та соціально-економічних досліджень

02/10/2026

28/09/2026

23/09/2026

18/09/2026

16/09/2026

11/09/2026

08/09/2026

03/09/2026

02/09/2026

31/08/2026

Address

Website

Alerts

Shortcuts

Share

Category

Listing takedown request