Недописані

06/08/2026

До Дня Незалежності України відкриваємо виставку «Написане залишається».
Коли автора вже немає, його слово може жити далі. Через каліграфію та шрифтовий дизайн ми переосмислюємо тексти українських митців, яких убила Росія, щоб їхні голоси залишалися з нами. Вхід на виставку вільний із можливістю задонатити на проєкт фонду Повернись живим «Вишкіл капітанів». Також 100% коштів від продажу принтів, листівок та оригінальних робіт буде передано на збір.

До дня Незалежності України відкриваємо спільну виставку школи каліграфії «Арт і Я / ArtiYa Calligraphy School» і проєкту «Недописані » —

Написане залишається

Виставковий проєкт «Написане залишається» — відлуння голосів авторів, які загинули від російського вторгнення. Щоб слово, яке було перерване, продовжувало звучати та впливати на культуру й стало частиною спільної відповідальності та памʼяті.

На відміну від долі діячів української культури ХХ століття, чию творчість було безслідно загублено, важливо висвітлювати й передавати спадок наших сучасників, щоб не втратити ці свідчення свободи і незалежності знову.

У експозиції мистецько-каліграфічні роботи, артбук і типографічні постери з авторськими шрифтами, створені каліграфами та дизайнерами, які дослідили, художньо переосмислили та візуалізували каліграфічними засобами тексти
Андрія Гудими, Артема Довгополого, Віктора Малакіша, Вікторії Амеліної, Володимира Вакуленка-К, Гліба Бабіча, Ігоря Мисяка, Іллі Чернілевського, Максима Кривцова, Ніка Калембета, Ніки Кожушко, Олега Гончаренка, Олега Клюфаса, Олександра Бережного, Олександра Гошилика, Олександра Шалаєва, Олексія Івакіна, Романа Набєгова, Сергія Скальда, Тараса Матвієва, Юрія Руфа.

«Арт і Я» — школа каліграфії, крамниця і галерея, а також спільнота, яка займається розвитком культури каліграфії та шрифтового дизайну в Україні з 2011 року.

«Недописані» — це меморіальний, дослідницький та мультимедійний проєкт памʼяті людей літератури, яких вбила росія. Ініціатива, започаткована у 2023 році письменниками та учасниками бойових дій Оленою Герасим’юк та Євгеном Ліром, виникла як відповідь на виклики культурного геноциду та необхідність збереження тяглості українського інтелектуального процесу в умовах повномасштабної війни.
Проєкт документує імена, біографії, творчий та професійний спадок загиблих, а також працює з етикою памʼяті, травмочутливим документуванням і збереженням культурної спадщини в умовах війни.

Каліграфи та дизайнери, які працювали в межах проєкту:
Ірина Балась, Дмитро Буланов, Закентій Горобйов, Наталя Гут, Оксана Здор, Анна Кізіма, Дарія Ковалевич, Анна Коваленко, Наталія Ком'яхова, Олександра Корчевська-Цехош, Альона Користа, Захар Кривошия, Катерина Литвин (Salve), Віталіна та Вікторія Лопухіни, Аліна Малюта, Катерина Мачнева, Анастасія Мілевська, Марія Олійник, Лесик Панасюк, Анна Сердюк, Даша Стьопічева, Іванка Стратійчук, Анна Тоцька, Уляна Цьорик, Єлизавета Чепугова, Оксана Щербакова, Катерина Яцушек-Яремій та інші каліграфи та студенти школи каліграфії «Арт і Я» та Академії ім. М. Бойчука

Кураторська група: Алла Калініченко, Віталіна Лопухіна, Єлизавета Чепугова, Надія Антонець, Олена Герасим’юк.

Вхід на подію вільний з можливістю задонатити комфортну суму на збір благодійного фонду Повернись живим для проєкту «Вишкіл капітанів».
100% від продажу принтів, листівок й оригінальних творів також будуть спрямовані на збір.

Вернісаж виставки: 13 серпня, 19:00
Виставка триватиме з 13 серпня по 8 вересня включно
Де: Squat 17b (Терещенківська, 17б)

05/08/2026

«Якщо говорити про втрати, то це процес, схожий на маховик: він уже запущений і лише набирає обертів. Ти намагаєшся не забути тих, кого втратив на початку війни, водночас підхоплюючи справу тих, хто загинув пізніше. Так поступово нашаровується величезна відповідальність перед пам'яттю загиблих.

За рік до списку «Недописаних» додалося щонайменше 30 верифікованих імен — і це лише письменники. Насправді втрати значно більші: музиканти, журналісти, драматурги, митці інших професій».

У новому епізоді говоримо про пам'ять як відповідальність, втрати української культури та важливість вчасного вшанування. Про те, чому пам'ять — це не лише про минуле, а й про нашу спільну дію сьогодні.

Гість розмови — співзасновник проєкту «Недописані», письменник, перекладач, музикант, волонтер і військовослужбовець Євген Лір. На фестивалі «Фронтера» ми поговорили про проєкт, присвячений загиблим на війні українським письменникам, перформанс солідарності Echoes / Відлуння, пам'яті загиблих і зниклих безвісти українських митців, а також про дім, який продовжує жити у спогадах, снах і текстах.

Чому кожна нова втрата стає новою відповідальністю? Як писати про окуповане Приазов'я так, щоб люди, які втратили дім, могли знову побувати там хоча б у спогадах? І чому після війни нам усім ще доведеться вчитися жити з цією пам'яттю?

Повну розмову з Євгеном Ліром про проєкт «Недописані», пам'ять, втрату дому, Приазов'я та відповідальність живих перед тими, кого вже немає, слухайте за посиланням на Радіо Культура: https://ukr.radio/schedule/play-archive.html?periodItemID=5126889&fbclid=IwY2xjawTe3SFwZG9mAWV4dG4DYWVtAjEwAHNydGMGYXBwX2lkEDIyMjAzOTE3ODgyMDA4OTIAAR7Xj44xr_R_cZ-40nqyVmCZoGPPayClx94QjpRZR_XmxLLg6yQiEFA_gGxL8Q_aem_mYm__TY9rKqekGQE5hr3XQ

01/08/2026

Сьогодні о 12:00 долучайтеся до онлайн-презентації книги Яші Селянінова.

Трансляція — за посиланням нижче
meet.google.com/tqz-shtr-noq

Сьогодні хочемо розповісти про Якова Селянінова — майстра багатьох справ, волонтера і військового із золотим серцем родом із Нікополя.

Яків був дуже активним громадянином. З перших днів повномасштабного вторгнення волонтерив, допомагав розбирати завали у Нікополі. Брав участь у «Будуємо Україну Разом» — будував будинок для дітей з Маріуполя, які втратили житло.

«Навіть розповідаючи про свій рідний Нікополь, який під постійними обстрілами, ти вмів знайти історію, від якої стає тепло і радісно. Ти постійно нагадував, як важливо любити життя і людей у ньому» — пригадують в БУР.

Захисник писав поезію та прозу, брав участь у літературних конкурсах, забирав призові місця. Почав роботу над книгою «Переродження» і встиг її самостійно перекласти.

У липні 2024 року пішов добровольцем у ЗСУ. Пройшов БЗВП в Литві та приєднався до 63-ї ОБМр в якості оператора безпілотних авіаційних комплексів батальйону безпілотних систем.

Побратими називали Якова «Яшею Сонечком». За особисту мужність та відданість Україні захисник отримав медаль «Честь. Слава. Держава»

Яків загинув 14 травня 2025 року внаслідок прямого влучання керованої авіабомби в Зарічному під Краматорськом.

Близькі шукають можливість видати книжку «Переродження» Якова самостійно.

22/07/2026

Розповідаємо про десятьох митців, чиї тексти звучать у Echoes / Відлуння.

Echoes / Відлуння — перформанс солідарності про втрати української культури, пам’ять і голоси, які продовжують звучати попри війну. У центрі читань — цитати Максима Кривцова, Володимира Вакуленка, Вікторії Амеліної, Катерини Роговик, Ігоря Мисяка, Миколи Леоновича, Бориса Гуменюка, Іллі Чернілевського, Вероніки Кожушко та Гліба Бабіча.

Їхні голоси вже звучали для аудиторій у Німеччині, Румунії та Японії, а тепер прозвучать і на фестивалі Фронтера / Frontera

У Луцьку Echoes / Відлуння вперше буде представлене за участі міжнародних гостей фестивалю. Разом з Оленою Герасимʼюк до читання долучаться нідерландський письменник і колишній журналіст Йоріс Ляєндайк, іспанська журналістка й редакторка Ірене Ернандес Веласко та португальський фотограф Жуан Піна.

Запрошуємо гостей фестивалю долучитися до перформансу та разом зберігати пам’ять про українських людей літератури, чиї життя забрала російська війна, а також про тих, хто зник безвісти, захищаючи Україну.

📍 25 липня
🕕 18:05–18:50

Echoes / Відлуння. Перформанс-поліфонія, створений Оленою Герасим’юк і Павлом Матюшею

Організатор фестивалю — Літературна платформа «Фронтера». Фестиваль відбувається за підтримки Українського культурного фонду в межах програми «Флагманські події», Посольства Іспанії в Україні та за сприяння Луцької міської ради. Благодійний партнер — фонд Повернись живим, разом із яким проходить збір на потреби бригади «Любарт».

#запідтримкиУКФ

17/07/2026

25–26 липня зустрічаємося в Луцьку на Міжнародному літературному фестивалі «Фронтера».

Цьогоріч для гостей фестивалю Укрзалізниця - Ukrzaliznytsia та команда фестивалю Фронтера / Frontera запустили спеціальний рейс — Frontera Express. Дорогою до Луцька на борту відбудуться поетичні читання письменниці та перекладачки Катерини Калитко, створені спільно з проєктом «Недописані» — як нагода згадати тих, чиї голоси обірвала війна, і зробити пам’ять про них частиною спільної подорожі.

А вже на самому фестивалі ми готуємо кілька подій у нових для «Недописаних» форматах. Будемо говорити про пам’ять, літературу і людей, чиї тексти залишилися недописаними. І, що не менш важливо, матимемо можливість нарешті зустрітися наживо з багатьма з вас, з людьми, для яких ця пам’ять теж важлива.

Наша команда дуже чекає на ці дні та на зустрічі в Луцьку.

Тож якщо планували їхати на «Фронтеру» — придивіться до Frontera Express.
Здається, це той випадок, коли подорож є частиною фестивалю.

До зустрічі 25–26 липня 💛

Організатор фестивалю — Літературна платформа «Фронтера». Фестиваль відбувається за підтримки Українського культурного фонду в межах програми «Флагманські події», Посольства Іспанії в Україні та за сприяння Луцької міської ради. Благодійний партнер — фонд «Повернись живим», разом із яким проходить збір на потреби бригади «Любарт».

#запідтримкиУКФ

11/07/2026

Нік (Микита) Калембет писав вірші, працював сценаристом і режисером, викладав акторську майстерність та шахи у Харкові. Звідси й походив його позивний «Шахіст». Був лауреатом молодіжної літературної премії імені Влада Клена, брав участь у театральних, поетичних і бардівських фестивалях. У 2017–2021 роках очолював театральне відділення Мистецької школи № 6.

У січні 2023 року Микита долучився до Збройних сил України. Служив сапером на першій лінії фронту. Загинув 5 червня 2023 року.

Частина текстів Микити залишилася в давніх онлайн-публікаціях і записах авторських читань. Публікуємо переклад одного з віршів Ніка, щоб його поезія продовжувала знаходити читачів.

Переклад — Анастасія Клімаш, 2026.

09/07/2026

У цій добірці повертаємося до початку чотирьох історій — до текстів, професій, проєктів і людей, для яких вони працювали.
Бо пам’ять про людину не має починатися з повідомлення про її загибель.

Олена Чебоненко писала вірші та казки, працювала юристкою, а після початку повномасштабного вторгнення стала до війська. Катерина Баранова створювала бібліотечні й освітні проєкти, довкола яких збиралися діти, молодь і батьки. Оксана Коротка навчала української мови та літератури, писала поезію й служила у війську. Оксана Гайдар була журналісткою та блогеркою, відкрито писала про російський імперіалізм і фіксувала події під час окупації Київщини.

Ми розповідаємо про них не лише як про людей, яких убила Росія, а як про наших сучасниць, які писали, навчали, створювали та змінювали простір довкола себе.

Знайомтеся з їхніми історіями й поширюйте цю добірку. Нехай пам’ять про Олену Чебоненко, Катерину Баранову, Оксану Коротку та Оксану Гайдар починається з того, ким вони були і що залишили після себе.

02/07/2026

Російська атака на Київ знищила склад логістичного партнера видавництва BookChef. За повідомленням видавництва, втрачено близько 800 тисяч примірників книжок.

Це не перше влучання по українській видавничій справі. Росія знищує не лише будівлі й наклади, а й роки роботи авторів, перекладачів, редакторів, ілюстраторів, дизайнерів, друкарень і видавничих команд.

Зараз BookChef просить підтримати видавництво найпростішим способом — купувати їхні книжки. Через втрату складу вони тимчасово призупиняють акції з магазинами-партнерами, поки відновлюють логістику та додруки.

01/07/2026

Загинув Ігор Ходжаніязов, поет, перекладач, мовознавець, культуролог, музикант і дослідник.

Ігор народився у Вінниці. Разом із друзями заснував літературне угруповання «Новий шинок». Був учасником поетичних читань «Перша кава» у київському клубі «Купідон». Його вірші публікувалися у панк-журналі «більше», а переклади Ґреґорі Корсо стали фіналістами конкурсу Metaphora.

Він грав на грецькому бузукі в гурті Mashala Doza, досліджував традиційну музику та історію, зокрема каракалпацьку та кримськотатарську.

Ігор Ходжаніязов загинув 28 червня під час виконання бойового завдання внаслідок прямого влучання керованої авіабомби. У нього залишилися дружина та троє синів.

Команда «Недописаних» висловлює співчуття рідним, близьким, друзям і всім, хто знав Ігоря.

30/06/2026

2 липня разом із Книгарнею-Кав’ярнею згадаємо Андрія «Гудка» Гудиму.

Це важливий вечір для пам’яті про Андрія і про тих, чиї тексти, справи та мрії залишилися недописаними через російське вторгнення.

Приходьте, якщо будете в Одесі.

📚2 липня о 18:00 запрошуємо до Книгарня - Кав'ярня на Вечір памʼяті Андрія Гудими - художника, письменника, ресторатора, захисника України.

Це буде вечір про людину, чиє життя обірвала війна, але чия присутність залишається у памʼяті близьких, друзів, колег і всіх, хто знав його творчість, силу та світло.

Разом із проєктом Недописані ми згадаємо Андрія, а також усіх полеглих митців і мисткинь, захисників та захисниць України - людей, чиї тексти, картини, задуми, розмови, справи й мрії залишилися недописаними через російське вторгнення🇺🇦

Це не просто зустріч памʼяті. Це спроба говорити про втрату, вдячність і відповідальність памʼятати.

📍 Книгарня-Кавʼярня
📅 2 липня
🕕 18:00

Запрошуємо всіх, кому важливо бути поруч, слухати, згадувати й не дозволити памʼяті зникнути.