Фундація DEJURE

20/08/2026

‼️ Національне антикорупційне бюро України НАБУ та Спеціалізована антикорупційна прокуратура оприлюднили деталі операції «Феміда». Йдеться про розслідування діяльності злочинної організації, учасники якої, за версією слідства, захоплювали підприємства та нерухомість на сотні мільйонів гривень.

Наприклад, восени 2025 року організація захопила активи на понад 248 млн грн, а в травні 2026-го — намагалася заволодіти майном на 207 млн грн. Окрім цього, вони прагнули отримати контроль над об'єктом у центрі столиці вартістю понад 500 млн грн.

👉 Щоб утримувати контроль над уже захопленими активами, організація використовувала підроблені судові рішення, втручання в державні реєстри, фіктивні борги та процедуру банкрутства. До цієї схеми залучали й суддів Печерського районного суду Києва.

Згадаймо інші резонансні справи, в центрі яких опинявся Печерський суд:

📎 Лише в липні суддя цього суду Сергій Вовк заборонив Слідство.Інфо та Центр Протидії Корупції публікувати розслідування про майно брата директора Державного бюро розслідувань Олексія Сухачова. Ухвалу винесли саме тоді, коли журналісти готували матеріал до публікації.

📎 А ще навесні 2025 року семеро суддів Печерського суду мали проходити кваліфікаційне оцінювання у Вищій кваліфікаційній комісії суддів. Тоді до Комісії з обшуками прийшло Державне бюро розслідувань — і питання оцінювання зависло.

Минуло майже півтора року. За цей час Печерський суд продовжує фігурувати у скандалах.

👉 Саме тому Вищій кваліфікаційній комісії суддів час повернутися до кваліфікаційного оцінювання суддів Печерського районного суду Києва.

Суспільство має отримати відповідь на просте питання: чи відповідають займаним посадам судді суду, який раз по раз опиняється в центрі таких історій?

✅ Детальніше про операцію «Феміда» — на YouTube-каналі НАБУ. Покликання — у першому коментарі

20/08/2026

‼️У Миколи Мороза, Романа Маселка та Дмитра Лук’янова завершилися повноваження у Вищій раді правосуддя.

Вони були першими членами Ради, обраними після перевірки доброчесності Етичною радою за участю міжнародних експертів.

Після оновлення ВРП помітними є зміни в її роботі.

Наприклад, звільнили Павла Вовка. За старого складу ВРП це було неможливим. На «плівках ОАСК» зафіксовано, як Вовк міг впливати на ВРП, зокрема щоб наближені до нього судді уникали відповідальності.

Понад 70 суддів втратили посади за серйозні дисциплінарні проступки. У дисциплінарних справах закріпили можливість використовувати матеріали кримінальних проваджень, зокрема НСРД.

Але низка резонансних справ досі затягується. Подання про звільнення Аблова та Келеберди, соратників Вовка з ОАСКу, лежать у Раді понад рік.

👉Виглядає, що судді Печерського райсуду Києва залишаються недоторканними. Наприклад, Сергій Вовк уник дисциплінарної відповідальності після того, як зняв арешт із майна російського бізнесмена вартістю близько 1 мільярда гривень.

Тетяна Ільєва отримала найм’якше покарання за те, що, за версією НАБУ, знімала арешти з вилучених коштів. Після її рішень їх отримували сторонні люди, а кошти зникали.

Прогалини в законі досі дозволяють суддям уникати звільнення чи перегляду сумнівних дисциплінарних рішень.

Нинішня Вища рада правосуддя працює значно краще, ніж до оновлення. Але цей курс не є незворотним.

Щоб Рада знову не стала фортецею для недоброчесних суддів, потрібно зберегти і посилити вирішальну участь міжнародних експертів у перевірці доброчесності кандидатів. Особливо — після 2027 року, коли міжнародників в Етичній раді мають замінити представники нереформованих українських інституцій, зокрема Ради адвокатів, яку очолює Лідія Ізовітова.

✅Більше про результати, проблемні справи та ризик відкату — у матеріалі на сайті DEJURE.

19/08/2026

🎯Що заважає владі ставити своїх людей на ключові посади? В Україні керівників антикорупційних органів, суддів та членів ключових державних інституцій часто обирають через відкриті конкурси. Але відкритість конкурсу ще не гарантує, що влада не спробує вплинути на результат.

❗️У 2024 році Ольга Стефанішина переконувала депутатів, що Україні час поступово прибирати міжнародних експертів із конкурсних комісій. А вже у 2026 році в суді прозвучало її листування щодо конкурсу на голову НАЗК. За версією САП, у ньому обговорювали кандидатів, їхні оцінки, питання для співбесід і те, кого варто підтримати.

Детальніше — у нашому новому відео на YouTube.

Що заважає владі ставити своїх людей на ключові посади? В Україні к...

19/08/2026

📢Вища рада правосуддя подала на звільнення ще одного соратника Павла Вовка — суддю ОАСК Віталія Амельохіна. Підставою стали «плівки ОАСК». На записах Вовк доручає Амельохіну, а той погоджується, скласти для слідчого ДБР план допитів і слідчих дій. Йшлося про кримінальну справу щодо членів ВККС. За версією слідства, через ДБР Вовк намагався тиснути на члена ВККС Бутенка і взяти Комісію під свій контроль.

👉За притягнення Амельохіна до дисциплінарної відповідальності Третя Дисциплінарна палата ВРП проголосувала одноголосно. Втім — це рішення ще може бути оскаржене до повного складу ВРП. Тому справа Амельохіна поки не завершена.
‼️Закликаємо ВРП не затягувати розгляд і поставити крапку в цих резонансних справах

19/08/2026

‼️Урядовий законопроєкт, який уже направили до Венеційської комісії, суттєво змінює правила обрання членів ВРП. І одразу в кількох місцях створює ризики для майбутніх конкурсів.

До прикладу документ запроваджує новий етап у добір — співбесіду для оцінювання професійної компетентності. Зараз подібна співбесіда передбачена під час добору кандидатів лише за квотою Президента.

Професійна компетентність є одним із критеріїв відбору членів ВРП, тому окреме її оцінювання саме по собі виглядає логічним. Проблема в тому, як саме уряд пропонує проводити таку перевірку. Законопроєкт не встановлює критеріїв такого оцінювання та його суті і навіть не конкретизує зміст рішення, яке має бути ухвалене за результатами співбесіди. Це дає відповідним органам надзвичайно широку свободу дій і може поставити кандидатів у нерівні умови: “теплу ванну” для своїх та “допит” зі всіма можливими питаннями для небажаних кандидатів. Значно об’єктивнішим було б, якби Етична рада оцінювала компетентність кандидатів за результатами письмового завдання, тим більше, що подібна практика вже існує під час добору суддів Конституційного Суду.

📂Ще одне ризикове новаторство — передача суб’єкту призначення чи обрання членів ВРП (наприклад, з’їзду суддів чи адвокатів) усіх документів та інформації, зібраних Етичною радою під час перевірки кандидатів. Незрозуміло, навіщо передавати дані кандидатів, які вибули з конкурсу через невідповідність критерію доброчесності.

Однак і щодо кандидатів, які залишилися в конкурсі, передача всіх зібраних матеріалів є надмірною. Особливо ризиковим це є через кількість людей, залучених до обрання членів ВРП, зокрема, кілька сотень делегатів з’їзду суддів. Водночас законопроєкт не визначає, хто саме всередині такого суб’єкта матиме доступ до конфіденційних матеріалів, у якому обсязі та за якими правилами.

Окрім цього всього, закон не продовжує повноваження міжнародних експертів, передає первинну перевірку документів різним органам замість Секретаріату ВРП, а також скасовує електронне подання документів для кандидатів за парламентською квотою і повертає їх до паперової подачі.

‼️Все це просто створює більше простору для різного трактування правил, більше доступу до чутливої інформації й менше запобіжників для чесного конкурсу до ВРП.

18/08/2026

👉Суддя Калуського міськрайонного суду Ірина Сухарник уже понад чотири роки розглядає справу про виготовлення та збут наркотиків. Водночас журналісти Слідство.Інфо з’ясували, що вона має особисті та майнові зв’язки з родичами одного з обвинувачених. Суддя відвідувала спільні заходи з братом обвинуваченого, а також разом із ним придбала земельну ділянку.

📌Адвокати інших обвинувачених чотири рази заявляли про можливий конфлікт інтересів, однак жодну із заяв не задовольнили. Антон Зелінський, адвокаційний менеджер Фундації DEJURE пояснює, що такі звʼязки автоматично не кажуть про конфлікт інтересів. Проте їх «збіг» породжує обґрунтовані сумніви в неупередженості Сухарник.

За Кримінальним процесуальним кодексом (КПК) суддя зобов’язаний заявити самовідвід, якщо існують обставини, що можуть породити об’єктивно обґрунтовані сумніви у його неупередженості. Для цього не потрібне попереднє встановлення Національним агентством з питань запобігання корупції (НАЗК) реального конфлікту інтересів. Питання відводу або самовідводу вирішується судом у порядку, визначеному КПК.

Фактично, закон не забороняє Сухарник мати такі особисті чи майнові зв’язки. Але коли суддя роками розглядає кримінальну справу і водночас має такі взаємини з родичем одного з обвинувачених, це ставить під сумнів її неупередженість. То про яку довіру до суду може йти мова?

✅Детальніше про всю історію дивіться у матеріалі наших колег за посиланням https://www.slidstvo.info/news/vvazhaie-sebe-neuperedzhenoiu-suddi-4-razy-zaiavlialy-vidvid-cherez-spilni-vechirky-ta-mayno-z-rodychamy-obvynuvachenoho-ale-vona-prodovzhuie-rozghliadaty-spravu/.

17/08/2026

👉Третя дисциплінарна палата подала на звільнення суддю Верховного Суду Ірину Григор’єву.

Суддя фігурувала у справі про майже $3 млн хабаря, на отриманні якого викрили тодішнього голову ВС Всеволода Князєва. Частину грошей він мав передати іншим суддям ВС. Після викриття Князєва НАБУ провело обшуки й у кабінетах інших суддів. Пізніше Князєв пішов на угоду зі слідством та дав викривальні покази щодо суддів ВС, серед яких була і Григорʼєва.

‼️Рішення Дисциплінарної палати ще може бути оскаржене цими суддями до ВРП. І саме тут виникає ризик, що процедура затягнеться.

Ірина Григор’єва наближається до граничного для судді віку — 65 років, а отже, матиме право на відставку за віком. ВРП має встигнути розглянути її справу на пленарному засіданні до цього моменту. Якщо Григор’єва раніше припинить повноваження через вік, рішення Дисциплінарної палати про звільнення фактично втратить для неї практичне значення — і суддя піде у відставку з довічним грошовим утриманням від держави.

📌Ми вже бачили ситуації, коли затягування дисциплінарних процедур дозволяло суддям залишити посаду до завершення розгляду питання про їхню відповідальність. У випадку Григор’євої такий ризик уже цілком реальний.

17/08/2026

⚠️ ВККС рекомендувала перевести до Київського окружного адмінсуду Костянтина Кобилянського — суддю ліквідованого ОАСК із незавершеним кваліфікаційним оцінюванням і негативним висновком ГРД.

💅 Його батько за часів Януковича входив до Вищої ради юстиції та очолював Раду суддів адміністративних судів. Сам Кобилянський став суддею у січні 2012 року, а менш ніж за п’ять місяців указом Януковича був переведений до ОАСК.

❌ У 2019 році ГРД дійшла висновку, що Кобилянський не відповідає критеріям доброчесності та професійної етики. Серед причин — питання до походження майна, декларування та академічна недоброчесність.

❗️ Серед рішень самого Кобилянського — блокування спеціальної перевірки судді Майдану, яка відправила активіста Революції Гідності під арешт на 60 діб. Згодом це рішення Кобилянського апеляція скасувала як незаконне.Тепер остаточне слово за Вищою радою правосуддя.

⁉️ Як Кобилянський пройшов шлях від родини суддівської еліти часів Януковича до можливого повернення у до роботи зі старими справами ОАСКу — і які ще факти має врахувати ВРП?
Зібрали всю історію та документи на сайті DEJURE.
Покликання — https://dejure.foundation/suddya-z-elit-chasiv-yanukovycha-mozhe-znovu-sudyty-ukrayincziv/

14/08/2026

👉Відкриті дані стали стратегічною ціллю Вищої ради правосуддя.

У Стратегії діяльності на 2026–2030 роки Вища рада правосуддя заклала збільшення кількості та підвищення якості наборів відкритих даних судової системи.

📌Йдеться про уніфіковані формати, структурованість, повноту та сумісність даних. Це важливо, бо сама наявність набору ще не робить його придатним для аналізу. Дані мають бути повними, уніфікованими, чистими та охайними.

Стратегія також передбачає спільні підходи до обміну даними між органами судової системи, розвиток цифрової аналітики для управлінських рішень та інструменти автоматизованого виявлення ризиків під час розподілу справ між суддями.

🎉Вітаємо, що відкритість і якість даних закріпили на рівні Стратегії.

Наступний етап — це план заходів із її реалізації, який мають підготувати протягом двох місяців. Важливо, щоб закріплені стратегічні цілі у напрямку відкритості були детально відтворені і в цьому плані.

👉Що саме Вища рада правосуддя заклала у Стратегію і чому ці рішення важливі для судової системи, читайте у повному матеріалі на сайті DEJURE.

14/08/2026

‼️Поліція перевіряє неправдиві показання у справі про ДТП за участю судді Олександра Кітова. За заявою Фундації DEJURE відкрито кримінальне провадження за ознаками завідомо неправдивих показань. Ідеться про інформацію від двох свідків ДТП, які через два роки раптом «згадали», що за кермом був не Кітов.

«Лагідне» (ні) нагадування хто такий Олександр Кітов. Це суддя Солонянського районного суду Дніпропетровської області, який ймовірно спричинив аварію у стані алкогольного спʼяніння. У ДТП було двоє очевидців, вони ж одразу після аварії вказували, що за кермом був саме суддя, і в показаннях взагалі не згадували про інших людей у автомобілі.

👉Але у жовтні 2025 року за скаргою Фундації DEJURE Друга Дисциплінарна палата Вищої ради правосуддя (ВРП) подала Кітова на звільнення, з'явилися їхні нові заяви – нібито за кермом був інший чоловік — Петро Ковч. Такі показання збігаються і з версією самого Кітова.

Погодьтесь, виглядає підозріло. Та поліція самостійно відкривати провадження не поспішала, тож нам довелося оскаржити бездіяльність слідчих до суду. Тепер версію таки перевірятимуть на достовірністьу межах кримінального провадження. Так само ми діємо і щодо головного свідка – того самого Ковча. Саме через його показання адміністративну справу проти судді свого часу закрили через «відсутність складу правопорушення». Реєструвати цю заяву поліція теж самостійно не хотіла, і суд знову зобов'язав внести відомості до ЄРДР та розпочати розслідування.

✅Свідки мають пам'ятати: завідомо неправдиві показання – це кримінальна відповідальність. Особливо коли від них залежить, чи зможе суддя уникнути справедливого покарання.