01/05/2026
🔹Сьогодні 34-річна Юлія Горзова – старший бойовий медик роти в одній із бригад Десантно-штурмових військ. До цього була і снайперкою, і інструкторкою із тактичної стрільби, а також операторкою БПЛА типу «Вампір» і «Кажан». Мама двох дітей і ресторанний кухар, вона воювала на Київщині, Донеччині, Курщині, а тепер – на Запорізькому напрямку.
Юлія родом із Мощуна – села під Києвом, яке вщент зруйнували росіяни в 2022-му. Працювала в одному із ресторанів відомої мережі. Коли почалося повномасштабне, двом її дітям і мамі чудом вдалося виїхати на вокзал у Ірпені, а звідти – до Білої Церкви. Сама ж жінка опинилася без документів і виїхати не змогла. Разом із місцевим активом кинулася допомагати з вивезенням інших. Уже в березні підписала перший контракт із військом.
💬 «Тактичній медицині опиралася до останнього, – каже військова. – Десь наприкінці Курської операції обох дівчат у моїй роті відправили на курси бойових медиків».
Уже рік Горзова рятує та лікує: «Коли їдеш на евакуацію, то подумки складаєш страх за себе в коробочку, концентруєшся на поранених. А так і до стоматолога хлопців вожу, і температуру міряю. За ними ж дивишся як за малими дітьми».
Найскладнішу евакуацію пригадує в Донецькій області: працювали всю ніч. «У першу чергу повезли «тяжких». Хлопець, якому відірвало половину пальців, вуха та посікло ніс, фліртував і питав як виглядає. Потім повернулися за «зеленими», з легкими пораненнями. Ті погрузили біля себе двох «200-х» в мішку. Всю дорогу ми мовчали».
Триматися морально Юлі допомагає її пес, малінуа на ім’я Бізон. Це подарунок від коханого з таким же позивним – він служив у розвідці морської піхоти та, на жаль, загинув влітку 2025-го.
Пес із 4-місяців був на бойових, а тепер вивезений у безпечніше місце. Хазяйка називає вівчарку «моя курочка» і додає: «Не маю права померти, бо крім мене у нього нікого немає» ❤️🩹
