29/09/2025
Концесія порту Чорноморськ:
коли закон і довкілля викидають за борт
Всеукраїнська екологічна ліга стурбована фактом того, що проект концесії порту Чорноморськ, який останніми місяцями Кабмін презентував як найбільший інвестиційний прорив під час війни, не передбачає фахових екологічних обґрунтувань. І це не про бюрократію, це про якість життя цілого міста.
У Чорноморську лише рік тому, у січні, затонув танкер із мазутом. А у 2023 році Держекоінспекція зафіксувала у Сухому лимані біля Чорноморська перевищення вмісту нафтопродуктів у воді до 70 разів. Ця акваторія має проблемні екологічні питання і проект передачі її іноземному інвестору мав би врахувати це.
Там, де мали б прозоро провести стратегічну екологічну оцінку (СЕО) та оцінку впливу на довкілля (ОВД), – тиша. Там, де суспільство мало би почути про ризики для моря, морської екосистеми, живої природи і людей, – закриті двері й відсутність відповіді.
Безперечно саме в складні часи війни Україні потрібні інвестиції, але якою ціною?
ОВД (оцінка впливу на довкілля) і СЕО (стратегічна екологічна оцінка) – це не формальні папірці «для галочки». Це механізми, покликані захищати наше право на життя та безпечне довкілля.
ОВД – це детальне дослідження, що станеться з морською водою, якщо поруч почнуть масово розвантажувати вантажі? Як зміниться якість повітря від збільшення потоків вантажівок? Чи витримає узбережжя навантаження від великих суден? Що буде з якістю води? Це ніби страховка для довкілля: ви не поїдете в дорогу без страховки, тож чому держава йде в проєкт без захисту від екологічних ризиків?
СЕО – це стратегічний документ: він показує, як увесь план розвитку – на 10, 20, 40 років – вплине на природу, міську екосистему, здоров’я людей. Це «карта майбутнього», яка дозволяє побачити ризики ще до того, як буде витрачено першу гривню.
У випадку Чорноморська ці процедури або не проведені належним чином, або їх результати ретельно «сховали в шухляду». Немає відкритих звітів, немає публічних слухань, немає можливості для громади висловити зауваження. Це порушення українського законодавства, міжнародних конвенцій, які Україна підписала, зокрема Оргуська конвенція та конвенції Еспо.
В більшості цивілізованих країн стратегічні рішення ухвалюються на засадах сталого (збалансованого) розвитку, де поєднуються екологічна безпека, соціальний добробут та економічне зростання. Порушення природного балансу в Чорному морі має низку серйозних екологічних наслідків:
1. забруднення води спричиняє евтрофікацію: море починає «цвісти», з’являється неприємний запах, риба потерпає від нестачі кисню.
2. внаслідок неконтрольованого будівництва в порту відбувається ерозія прибережної смуги – пляжі поступово зникають через надмірне навантаження та хаотичну забудову.
3. відбувається втрата біорізноманіття: разом із молюсками та дрібною рибою зникають птахи, а природні екосистеми руйнуються.
4. нафтове забруднення морського середовища є дуже небезпечним: лише одна тонна нафтопродуктів може зіпсувати до 12 км² акваторії. Це означає, що замість прозорої води та чистих пляжів узбережжя ризикує перетворитися на непридатну для життя територію.
Це також створює нові соціальні проблеми для населення приморських міст, сіл та територій:
– втрата робочих місць – зниження вилову риби та занепад туристичного бізнесу скорочує зайнятість у приморських містах і селах.
– зниження якості життя – дорожчання послуг, погіршення доступу до медицини, освіти та інфраструктури.
Екологічні проблеми створюють економічні ризики та фінансові витрати:
– дорожчає очищення води для технічних і господарських потреб;
– швидко зношуються порти та обладнання;
– збільшуються страхові виплати та екологічні збори;
– підвищуються витрати на берегоукріплення та відновлення акваторій;
– погіршується туристична привабливість регіону: люди обирають країни, де суворо дотримуються екологічних стандартів.
Урядові рішення, які порушують екологічні вимоги шкодить міжнародному іміджу України.
Всеукраїнська екологічна ліга наголошує, що проєкт концесії порту Чорноморськ без ОВД і СЕО – це незаконна угода, яка загрожує морській екосистемі та добробуту людей. Уряд має виконувати вимоги законодавства в процесі прийняття рішень, що стосуються природного середовища. Довкілля не належить чиновникам чи інвесторам – кожен громадянин України має право на безпечне для життя та здоров’я довкілля, що закріплено в Конституції України.
