Інтернет Асоціація України - ІнАУ

  • Home
  • Ukraine
  • Kyiv
  • Інтернет Асоціація України - ІнАУ

Інтернет Асоціація України - ІнАУ Інтернет Асоціація України об'єднує понад 200 компаній.
Голова Правління - Олександр Савчук.
Заступник Голови - Яніна-Крістіна Большакова.

Інтернет Асоціація України (ІнАУ) була створена в листопаді 2000 року з метою консолідації зусиль всіх зацікавлених сторін у розвитку Інтернету в Україні. Повсякденна діяльність ІнАУ полягає в практичній реалізації проектів, що сприяють розвитку українського сегменту глобальної мережі Інтернет. Особливу увагу ІнАУ приділяє захисту законних інтересів своїх членів, надаючи їм консультаційну і юридич

ну підтримку і забезпечуючи діалог з державними органами.

ІнАУ в тісній координації з комітетами Верховної Ради та іншими українськими і міжнародними громадськими організаціями постійно проводить експертно-аналітичну роботу з аналізу, розробки та коректування законодавчої і нормативної бази України.
Значний вплив, який ІнАУ справляє сьогодні на розвиток Інтернет в Україні, ґрунтується на об'єднанні експертно-аналітичного, інтелектуального, організаційного і технічного потенціалів та багаторічного практичного досвіду найбільших українських Інтернет сервіс провайдерів, контент-провайдерів, електронних і традиційних засобів масової інформації, постачальників устаткування, громадських організацій, що входять у склад Асоціації – всіх тих, хто не лише розуміє, що майбутнє України неможливе без створення в ній інформаційного суспільства, що є частиною світового інформаційного простору, але і активно працює для досягнення цієї мети.

Члени Правління ІнАУ (діючий склад):
1. Савчук Олександр - Голова Правління
2. Нагорнюк Андрій - Заступник Голови
3. Арутюнян Олександр
4. Большакова Яніна-Крістіна
5. Жакун Костянтин
6. Козак Микола
7. Коміссарук Михайло
8. Кушнарьов Сергій
9. Лева Сергій
10. Мазур Віктор
11. Соломаха Андрій
12. Тульєв Максим

🌐 04-07 червня у Буковелі у готелі Radisson Blu відбудеться XV УКРАЇНСЬКА КОНФЕРЕНЦІЯ ОПЕРАТОРІВ та СЕРВІСІВ інтернет УК...
10/04/2026

🌐 04-07 червня у Буковелі у готелі Radisson Blu відбудеться XV УКРАЇНСЬКА КОНФЕРЕНЦІЯ ОПЕРАТОРІВ та СЕРВІСІВ інтернет УКОС 2026.

ІнАУ виступає Партнером конференції. Правління ІнАУ прийняло рішення підтримати УКОС 2026 за умови можливості участі у конференції онлайн (з міркувань безпеки).
Можливість дистанційної участі буде забезпечена організаторами.

Учасників УКОС 2026 очікують:
✅ понад 15 спікерів з реальними бізнесовими кейсами та рішеннями;
✅ ЕкспоЗона УКОС;
✅ 24/3 нетворкінг.

Деталі про конференцію, умови участі і реєстрацію можна знайти на вебсайті конференції:
📍https://ukos.net.ua/

❗️❗️❗️ Відповідальність операторів за ретрансляцію контенту: неадаптована європейська теорія проти українських реалій.  ...
01/04/2026

❗️❗️❗️ Відповідальність операторів за ретрансляцію контенту: неадаптована європейська теорія проти українських реалій.

Український національний офіс інтелектуальної власності та інновацій (УКРНОІВІ) розробив проєкт змін до Закону України Про авторське право і суміжні права. Декларована мета - імплементація Євродиректив 2019/789 і 93/83/ЄЕС у сфері авторського права та мовлення, які регулюють порядок поширення теле- та радіопрограм між країнами Євросоюзу через супутник, кабель та Інтернет.

ІнАУ за підсумками аналізу направила зауваження до цього законопроєкту: 🔗✉️ https://inau.ua/document/lyst-no-23-vid-20032026-ukrnoivi-shchodo-propozytsiy-do-proektu-zakonu-pro-vnesennya-zmin

Зокрема асоціація пропонує:
✅ адаптувати вимоги до українських реалій, а не застосовувати формальну імплементацію шляхом прямого неадаптованого перекладу Євродиректив;
✅ врахувати наявність ресурсів щодо забезпечення реалізації пропонованих декларативних положень і зважити на фінансову спроможність бізнесу їх реалізації, адже вимоги законопроєкту змусять провайдерів впровадити дорогі системи фільтрації контенту, що негативно вплине на малих та мікропідприємців у сфері електронних комунікацій, суттєво ускладнивши чи навіть унеможлививши виконання закону;
✅ використовувати термінологію, прийняту в українському законодавстві (зокрема в ЗУ «Про медіа», «Про електронні комунікації», «Про електронну комерцію»), відповідно уточнити і переписати ряд визначень;
✅ врахувати норми ЗУ «Про електронні комунікації» щодо постачальників ЕКП, зокрема в частині того, що дія положень закону не поширюється на суб’єктів, які забезпечують виключно передачу сигналу або доступ до ЕКМ без контролю над змістом сигналу.

Доцільно законодавчо закріпити, що жорсткі регуляторні механізми (у разі, якщо на їх впровадженні дійсно наполягає ЄС) наберуть чинності лише з дня набуття Україною повноправного членства в Євросоюзі.

Пропонована Регулятором модель універсальної послуги застаріла та шкодитиме галузі і споживачам.  ❗️❗️❗️ ІнАУ виступає п...
31/03/2026

Пропонована Регулятором модель універсальної послуги застаріла та шкодитиме галузі і споживачам.

❗️❗️❗️ ІнАУ виступає проти надмірного адміністративного і фінансового тиску на телеком-галузь, який пропонується у змінах до законодавства щодо універсальної послуги. Законопроект щодо цих змін розробив Регулятор НКЕК.
У зверненні, яке ІнАУ направила до ряду інституцій (див. лист Комітет цифрової трансформації, Кабінет Міністрів України, Міністерство цифрової трансформації України та НКЕК щодо впровадження моделі універсальної послуги у сфері електронних комунікацій та недопущення надмірного регуляторного і фінансового тиску на галузь 🔗✉️ https://inau.ua/document/lyst-no-25-vid-30032026-komitetu-vru-z-pytan-tsyfrovoyi-transformatsiyi-kmu-mintsyfry-nkek ), асоціація засудила ці спроби нав’язати галузі застарілі регуляторні інструменти 90-х років, котрі суперечать як найбільш поширеним європейським нормам, так і реаліям вітчизняного воєнного стану.
Замість сучасної європейської моделі НКЕК пропонує накласти на операторів значні регуляторні навантаження, додаткове тарифне регулювання, а також фінансування відповідного фонду за рахунок нових регуляторних внесків з операторів. Галузі вдалось минулого року відбитися від запровадження регуляторного збору у розмірі 1,5% з обороту операторів, яке Регулятор бажав отримати на своє забезпечення. І ось нова спроба.

Реалізація цих задумів НКЕК призведе до:
❌ зростання тарифів для кінцевих користувачів;
❌ вимивання обігових коштів, які зараз необхідні для відновлення мереж та забезпечення енергонезалежності;
❌ загрози для децентралізації малого бізнесу, який є основою стійкості українського інтернету, адже пропоновані Регулятором новації б’ють насамперед по малому бізнесу.

Позиція ІнАУ:
1️⃣. Європейський підхід: згідно до Кодексу електронних комунікацій (ЄКЕК) та сучасної практики європейських країн доступність електронних послуг у разі такої потреби забезпечується передусім через пряму підтримку споживачів (субсидії, ваучери), а не шляхом додаткового оподаткування бізнесу.
2️⃣. Дієва українська модель: Україна має не лише найдоступніші інтернет-тарифи в Європі (що закладає сумнів про саму доцільність впровадження універсальної послуги), але й ефективні інструменти для забезпечення мережею як віддалених сіл, так і вразливих категорій споживачів. Це інтернет-субвенції для розбудови інфраструктури та адресні субсидії для вразливих категорій. Потрібно лише масштабувати цей досвід. І головне - захищати інтереси держави, а не використовувати гасла євроінтеграції для чергової атаки на малий телеком-бізнес.
3️⃣. Ні кулуарним рішенням: НКЕК ігнорує майже 100% суттєвих зауважень галузі при обговоренні своєї моделі універсальної послуги. Тому ми вимагаємо проведення відкритого круглого столу за участю Мінцифри та профільного Комітету ВРУ з публічним обґрунтуванням посадовцями НКЕК кожної відкинутої ними пропозиції ринку. ІнАУ нагадує, що розробляти подібні законопроекти відповідно до встановлених Законом повноважень має не регуляторний орган, а центральний орган виконавчої влади галузі - Мінцифри.

Ми закликаємо владу відмовитися від застарілих моделей, захистити конкурентний ринок, який довів свою стійкість у найважчі часи, та використовувати курс євроінтеграції в інтересах власної країни❗️

ІнАУ звернулася до керівництва Міністерство цифрової трансформації України, НКЕК, Державна служба спеціального зв'язку т...
30/03/2026

ІнАУ звернулася до керівництва Міністерство цифрової трансформації України, НКЕК, Державна служба спеціального зв'язку та захисту інформації України та НЦУ із закликом зупинити масовий демонтаж обладнання в кабельній каналізації Укртелекому.

Як відомо, у лютому 2026 року Укртелеком повідомив про наміри демонтувати обладнання, яке він вважає «незаконно розміщеним».
❗️❗️❗️ Позиція ІнАУ з цього приводу сформована у листі 🔗✉️ https://inau.ua/document/lyst-no-24-vid-30032026-mintsyfry-nkek-derzhspetszvyazku-ntsu-shchodo-nedopushchennya :
🛑 плата за муфти є незаконною;
🛑 Укртелеком не має безумовного права на демонтаж: він формально дозволений лише за сукупності ряду умов, зокрема за відсутності договору та неможливості встановити власника обладнання;
🛑 значні ризики для критичної інфраструктури: в умовах воєнного стану демонтаж ліній зв'язку може призвести до відключення лікарень, органів влади та об’єктів критичної інфраструктури;
🛑 аналогія закону, що застосовується для неоператорів: відповідно до Закону «Про доступ...» під час воєнного стану демонтаж технічних засобів власниками інфраструктури, які не є операторами, заборонено, крім випадків, передбачених рішенням суду або замовника.
ІнАУ просить державні органи втрутитися та не допустити самовільного демонтажу мереж у ККЕ Укртелекому без рішення суду, аби зберегти стабільність Інтернету в країні.

ІнАУ звернулася до RIPE NCC з проханням переглянути плани різкого підвищення плати за PI-ресурси IP-адресації.   На Гене...
10/03/2026

ІнАУ звернулася до RIPE NCC з проханням переглянути плани різкого підвищення плати за PI-ресурси IP-адресації.

На Генеральних зборах RIPE NCC у травні 2026 року буде розглянута пропозиція 13-кратного збільшення плати за підтримку PI-ресурсів — з нинішнього рівня 75 євро до 1000 євро на рік.
Ця історія критично несвоєчасна і дуже шкідлива саме для України.

Український ринок електронних комунікацій має специфічну структуру використання IP-адрес. Ми маємо 317 організацій зі статусом LIR та понад 1100 організацій-власників PI-ресурсів, які не є членами RIPE NCC. Таким чином, кількість організацій, що використовують PI-ресурси, більш ніж утричі перевищує кількість LIR. Така модель унікальна, і вона історично сприяла децентралізації інфраструктури мереж доступу до Інтернету, що стало одним із основних факторів стійкості українських електронних комунікацій під час збройної агресії.

❗️❗️❗️ У цій ситуації різке підвищення вартості підтримки PI-ресурсів створить критичне фінансове навантаження для невеликих операторів, регіональних мереж та інфраструктурних організацій, більшість з яких уже працює в умовах значного економічного тиску.

У зв’язку з цим ІнАУ направила листи до керівництва RIPE NCC: 🔗✉️https://inau.ua/sites/default/files/file/2603/ref.-no-18-dd-march-10-2026.pdf
Асоціація просить:
✅ врахувати регіональні особливості використання PI-ресурсів в Україні, які є необхідною базою унікальної стійкості під час відбиття агресії;
✅ провести додатковий аналіз можливих наслідків запропонованих змін;
✅ розглянути можливість вилучення запропонованого збільшення плати за PI-ресурси з порядку денного майбутніх Загальних зборів у травні 2026 року і проведення додаткових консультацій з професійною спільнотою;
✅ вивчити альтернативні підходи до підтримки фінансової стійкості RIPE NCC, включаючи заходи з підвищення ефективності існуючого бюджету організації та використання ресурсів;
✅ розглянути альтернативні підходи, зокрема перехідні механізми або інші рішення, які не створюватимуть непропорційного навантаження для окремих сегментів інтернет-екосистеми.

Також ІнАУ звернулася до Міністерство цифрової трансформації України 🔗✉️ https://inau.ua/document/lyst-no-19-vid-10032026-mintsyfry-shchodo-mozhlyvoho-pidvyshchennya-platy-za-pi-resursy з проханням:
✅ розглянути це питання як стратегічно важливе для стійкості цифрової інфраструктури держави;
✅ ініціювати діалог з RIPE NCC на міжурядовому рівні щодо негативних наслідків запропонованих тарифних змін;
✅ підтримати позицію української інтернет-спільноти стосовно перегляду або відтермінування підвищення плати.

❗️ ❗️❗️ ІнАУ закликає спільноту і LIRів зайняти активну позицію з цього питання з метою недопущення критично несвоєчасного для України розвитку подій.

Законопроект про універсальні послуги несе ряд загроз малому телеком-бізнесу і потребує суттєвого доопрацювання.  НКЕК р...
17/02/2026

Законопроект про універсальні послуги несе ряд загроз малому телеком-бізнесу і потребує суттєвого доопрацювання.

НКЕК розробила проект Закону України «Про внесення змін до деяких законів України щодо забезпечення доступності універсальних електронних комунікаційних послуг», див. 📌 https://nkek.gov.ua/diialnist/rehuliatorna-diialnist/rehuliatorni-akty.
Регулятор обґрунтовує необхідність змін адаптацією до Європейського кодексу електронних комунікацій (ЄКЕК) і усуненням відповідних прогалин в українському законодавстві.
Проте, як часто бачимо останнім часом в законотворчості держструктур, запропоновані норми подекуди є жорсткішими за європейські вимоги та створюють дискримінаційні умови для малого бізнесу.

❗️❗️❗️ Прийняття проекту в поточній редакції ставить малих операторів у нерівне становище через такі чинники:
❌ Економічна незбалансованість: регулювання цін на універсальні послуги (УЕКП) без дієвих механізмів боротьби з демпінгом та крос-субсидуванням створює преференції крупним інтегрованим операторам і руйнує конкурентне середовище;
❌ Відсутність диференціації: всупереч принципам ЄС щодо підтримки малого бізнесу, проект встановлює однакові вимоги щодо тарифів та пакетів послуг як для національних гігантів, так і для мікропідприємств;
❌ Фінансова невизначеність: у проекті відсутній чіткий механізм фінансування УЕКП та алгоритм компенсації різниці між регульованою ціною та реальними витратами операторів;
❌ Декларативність зобов'язань держави: Відсутність конкретних строків і процедур відшкодування, а також скасування вимоги до КМУ щодо розробки відповідної методики робить проблематичним отримання операторами компенсацій;
❌ Надмірне інфраструктурне навантаження: вимога надавати доступ до власної інфраструктури в межах УЕКП є критично обтяжливою для малого бізнесу;
❌ Фіскальний тиск: Повернення Регулятора до ідеї регуляторного збору, яку увесь ринок аргументовано засудив минулого року, загрожує додатковим фінансовим навантаженням на операторів.

ІнАУ направила Регулятору і Міністерство цифрової трансформації України свої конкретні пропозиції з усунення зазначених недоліків законопроекту (див. 🔗✉️ https://inau.ua/document/lyst-no-12-vid-17022026-nkek-ta-mintsyfry-shchodo-propozytsiy-do-proektu-zakonu-pro ) і пропонує створити робочу групу для напрацювання тексту змін до Закону з питання урегулювання надання УЕКП з залученням представників Мінцифри, Міністерство соціальної політики, сім'ї та єдності України, Міністерство фінансів України і профільних асоціацій у сфері електронних комунікацій.

❗️❗️❗️ ІнАУ: збір і акумуляція критичної інформації про координати і параметри мереж електронних комунікацій загрожує уд...
16/02/2026

❗️❗️❗️ ІнАУ: збір і акумуляція критичної інформації про координати і параметри мереж електронних комунікацій загрожує ударами по житловій забудові.

30 січня Національний Центр оперативно-технічного управління електронними комунікаційними мережами України (НЦУ) оприлюднив листа з вимогою до операторів електронних комунікацій подати до 1 березня повну інформацію про свої мережі.
❌ Йдеться про збір і акумуляцію в одному місці критичної інформації, яка до сьогодні лишалась децентралізованою і закритою - про місцезнаходження і параметри центрів управління і комутації операторів зв’язку, їх техмайданчиків, АМТС, вузлів спецслужб, точок комутації, маршрутів радіорелейних і оптоволоконних ліній тощо. Причому збір цієї інформації відбувається через електронну пошту. Все це створює значні ризики витоку і подальших ворожих ударів по ідентифікованих об’єктах зв’язку, значна частина яких розташована в багатоквартирних житлових будинках.
Ця сумнівна ідея належить не НЦУ. Центр таким чином лише виконує постанову КМУ №75 від 24.01.2025 року, яку готувала адміністрація Державна служба спеціального зв'язку та захисту інформації України і з проєктом якої ІнАУ боролась впродовж 2023-2024 років, та так і не добилась відмови від найбільш одіозних положень цього документу. Наші сподівання на здоровий глузд, що до реалізації цих вимог справа все ж не дійде, не справдились.

Сьогодні ІнАУ направила листа до ряду державних інституцій: Рада національної безпеки і оборони України, Кабінет Міністрів України, Держспецзв’язку, НЦУ, Верховна Рада України та Служба безпеки України щодо загрози національній безпеці через централізований збір відомостей про ЕКМ, які забезпечують управління державою, оповіщення населення та оборону:
🔗✉️ https://inau.ua/document/lyst-no-11-vid-16022026-rnbo-kmu-derzhspetszvyazku-ntsu-vru-ta-sbu-shchodo-zahrozy

Асоціація пропонує:
✅ терміново відкликати лист НЦУ з вимогою щодо збору інформації про операторські мережі;
✅ опрацювати і винести на затвердження КМУ пропозиції щодо змін до постанови КМУ №75 від 24.01.2025 в частині відмови від централізованого збору і акумуляції повної інформації про ЕКМ, а також посилення відповідальності посадовців за порушення у роботі з інформацією про ЕКМ;
✅ створити робочу групу з аналізу і перегляду чинного законодавства у сфері безпеки ЕКМ з урахуванням досвіду останніх років щодо переваг децентралізації і демонополізації.

ІнАУ щодо створення умов для поетапної та безпечної відмови від 1C.  У відповідь на рішення урядових структур України що...
16/02/2026

ІнАУ щодо створення умов для поетапної та безпечної відмови від 1C.

У відповідь на рішення урядових структур України щодо відмови від використання програмного забезпечення походженням з країни-агресора ІнАУ опрацювала пропозиції щодо створення умов для поетапного та безпечного переходу від продуктів сімейства 1C.
До ряду державних інституцій направлено лист щодо створення умов для безпечної відмови бізнесу від ERP-систем типу 1С та переходу до відкритих державних API:
🔗✉️ https://inau.ua/document/lyst-no-10-vid-13022026-vru-kmu-nbu-ta-ryadu-derzhavnykh-instytutsiy-shchodo-stvorennya

❗️❗️❗️ Асоціація вважає, що цей процес має включати три критично важливі складові, без яких потенційна шкода перевершить очікувану користь:
1️⃣. Чіткі умови міграції від продуктів сімейства 1С. Їх відсутність створює ризики маніпулятивного тлумачення норм з боку контролюючих органів та формування «сірих» практик.
2️⃣. Спрощення бухгалтерського і податкового обліку з урахуванням європейського досвіду. Адже 1С в Україні стала стандартом де-факто не через технологічну перевагу, а через складність податкового і бухгалтерського регулювання та перекладання державою реалізації податкової логіки на програмні продукти бізнесу.
3️⃣. Створення альтернативної інституційної та технологічної інфраструктури. Забороні 1С має передувати уніфікація форматів обміну даними, створення державної інфраструктури відкритих програмних інтерфейсів (API) для ДПС, ПФУ, банків, РРО та суміжних систем, що дозволить бізнесу працювати незалежно від конкретних ERP-систем.

Впровадження податкових новацій на мікропродажі посилює монополізацію ритейлу і суперечить європейським підходам.  У вер...
13/02/2026

Впровадження податкових новацій на мікропродажі посилює монополізацію ритейлу і суперечить європейським підходам.

У вересні 2025 парламентом були зареєстровані урядові законопроєкти №14025 і №14026, які під гаслом євроінтеграції встановлюють драконівські вимоги до мікроритейту і маркетплейсів, котрі значно перевершують вимоги євродиректив. Серед іншого передбачається впровадження нової системи оподаткування мікропродажів і значні штрафи. Йдеться про т. зв. «податки на OLX і PROM», причому новації зачеплять не лише ці маркетплейси і їх користувачів, а всі продажі такого типу.
Сьогодні значно активізувались лобісти прийняття цих законопроєктів. Великий закордонний бізнес активно включився до їх підтримки і знову атакує малий вітчизняний бізнес у цій сфері, вкотре використовуючи гасло запровадження «рівних умов» для міжнародних грандів і мікробізнесу.

ІнАУ сьогодні направила листа до профільних парламентських комітетів і їх керівників Д.Гетманцева і Д.Маслова з пропозицією повернути ці законопроєкти на доопрацювання, див. тут:
🔗✉️ https://inau.ua/document/lyst-no-09-vid-13022026-vru-shchodo-propozytsiy-do-zakonoproyektiv-no14025-ta-no14026-vid

❗️❗️❗️ Асоціація вважає, що ці новації у разі їх прийняття спричинять масову тінізацію і перехід мікробізнесу в «сіру зону», призведуть до зменшення податкових надходжень, монополізації ритейлу великими гравцями і створять соціальну напругу в умовах воєнного стану.

Профільні асоціації пропонують Антимонопольний комітет України дослідити ринок ККЕ на предмет антиконкурентних узгоджени...
09/02/2026

Профільні асоціації пропонують Антимонопольний комітет України дослідити ринок ККЕ на предмет антиконкурентних узгоджених дій щодо впровадження плати за оптичні муфти.

ІнАУ і АППК направили до Антимонопольного комітету України повідомлення щодо ознак антиконкурентних узгоджених дій на ринку послуг доступу до кабельної каналізації електронних комунікаційних мереж:
📌 https://inau.ua/document/povidomlennya-inau-ta-appk-do-amku-shchodo-oznak-antykonkurentnykh-uzhodzhenykh-diy-na

Йдеться про практичні кроки з реалізації «Меморандуму про взаєморозуміння з питань надання в користування кабельної каналізації електронних комунікаційних мереж», підписаний у жовтні минулого року між Укртелекомом і кількома великими телеком-операторами.
❗️❗️❗️ Цей Меморандум узгоджує зміну тарифної моделі на ринку ККЕ і легалізує впровадження додаткової плати за не передбачену законодавством послугу «розміщення оптичних муфт в оглядовому пристрої ККЕ», що вже реалізовано на практиці у 2026 році через збільшення без економічного обґрунтування Граничних тарифів на ККЕ і відповідну прив’язку до цього збільшення рішення Укртелекому щодо корекції тарифу на муфти.
Зауваження і аргументи представників малого і середнього бізнесу були проігноровані при підготовці і підписанні Меморандуму, що, на переконання заявників, свідчить про координацію конкурентної поведінки великих суб’єктів ринку, спрямовану на встановлення та підтримання економічно необґрунтованих умов доступу до критично важливої інфраструктури електронних комунікацій, що обмежує конкуренцію, створює непропорційний фінансовий тягар для малих і мікропостачальників електронних комунікаційних послуг, а також шкодить розвитку електронних комунікаційних мереж.

ІнАУ направила до НКЕК зауваження щодо ризиків від впровадження змін до Орієнтовного переліку і Реєстру операторів.  Асо...
08/01/2026

ІнАУ направила до НКЕК зауваження щодо ризиків від впровадження змін до Орієнтовного переліку і Реєстру операторів.

Асоціація вбачає суттєві ризики у разі ухвалення розробленого НКЕК проєкту змін до Реєстру постачальників електронних комунікаційних мереж і послуг та Орієнтовного переліку видів електронних комунікаційних послуг (постанови НКЕК «Про внесення змін до постанови НКЕК від 20 квітня 2022 року № 30):
📌 https://nkek.gov.ua/npas/690-10-12-2025

❗️❗️❗️ Запропоновані зміни черговий раз дестабілізують умови діяльності суб’єктів господарювання, створюють додаткове адміністративне навантаження на операторів та несуть реальні ризики для підтвердження критичності й бронювання працівників, оскільки статус критичності безпосередньо прив’язаний до кодів послуг з Орієнтовного переліку.

Водночас необхідність запропонованих змін належним чином не обґрунтована, а окремі положення проєкту суперечать нормам Закону України «Про електронні комунікації».

З огляду на це ІнАУ направила відповідний лист до НКЕК щодо пропозицій до проекту постанови НКЕК «Про внесення змін до постанови НКЕК від 20 квітня 2022 року № 30»:
🔗✉️ https://inau.ua/document/lyst-no-02-vid-08012026-nkek-shchodo-propozytsiy-do-proektu-postanovy-nkek-pro-vnesennya

Асоціація закликає відтермінувати впровадження цієї ініціативи щонайменше до завершення воєнного стану, а також пропонує усунути найбільш проблемні положення, зокрема:
✅ збільшити строк подачі операторами змін до Реєстру;
✅ усунути невідповідність строків подання виправлень до Реєстру вимогам Закону України «Про електронні комунікації»;
✅ відокремити інформацію про опис мереж і опис послуг, обмеживши подання інформації лише описом послуг відповідно до вимог Закону;
✅ виключити «опис мереж» з назви документа (у відповідності до вимог Закону України «Про електронні комунікації»);
✅ привести визначення «точки обміну інтернет-трафіком» до Директиви ЄС 2022/2555 від 14.12.2022;
✅ доповнити опис послуги OS.S1 («Послуга технічного обслуговування, експлуатації та управління електронними комунікаційними мережами») формулюванням «яка надається на підставі договору іншому постачальнику мереж» - з метою недопущення маніпулятивних трактувань з боку ДПС у контексті застосування спрощеної системи оподаткування.

Попри певні зрушення після звернень ІнАУ щодо видачі операторам перепусток для пересування транспорту та працівників під...
25/12/2025

Попри певні зрушення після звернень ІнАУ щодо видачі операторам перепусток для пересування транспорту та працівників під час комендантських годин, Київська обласна військова адміністрація (КОВА) і Київська міська військова адміністрація (КМВА) продовжують створювати проблеми в цьому питанні, посилаючись на відсутність бланків перепусток і плани запровадження цифрових перепусток у 2026 році.

Сьогодні ІнАУ повторно звернулась до НЦУ, КОВА, КМВА (копії на Офіс Президента і Мінцифри) з закликом нарешті вирішити це питання: 🔗✉️ https://inau.ua/document/lyst-no-1391-3-vid-25122025-ntsu-kova-ta-kmva-shchodo-zabezpechennya-vydachi-perepustok

❗️❗️❗️ ІнАУ зазначає, що посилання КМВА на відсутність бланків перепусток, які сама ж КМВА і замовляє, свідчить про повне нерозуміння посадовцями КМВА важливості забезпечення цілодобового сталого звʼязку для столичних споживачів, включно з обʼєктами критичної інфраструктури, що вимагає цілодобової підтримки роботи генераторів, акумуляторів та інших елементів телеком-мереж з боку технічних і аварійно-відновлювальних бригад операторів електронних комунікацій. Водночас питання переходу на цифрові перепустки взагалі не вирішено, і жодної інформації від КМВА і КОВА щодо порядку і процедури отримання з 2026 року цифрових перепусток поки що немає.
Асоціація чекає від посадовців Київської та центральної влади відповідних висновків і рішень у питанні забезпечення перепустками для пересування транспорту критично важливих підприємств і їх аварійно-відновлювальних бригад.

Address

вул. Олеся Гончара, 15/3, офіс 22
Kyiv
04053

Opening Hours

Monday 09:00 - 18:00
Tuesday 09:00 - 18:00
Wednesday 09:00 - 18:00
Thursday 09:00 - 18:00
Friday 09:00 - 18:00

Telephone

+380442782925

Alerts

Be the first to know and let us send you an email when Інтернет Асоціація України - ІнАУ posts news and promotions. Your email address will not be used for any other purpose, and you can unsubscribe at any time.

Contact The Organization

Send a message to Інтернет Асоціація України - ІнАУ:

Share