31/07/2026
Міф: «Насильство – це тільки побиття»
«Якщо мене не б'ють – значить, це не насильство».
Це один із найпоширеніших та найнебезпечніших міфів. Щоб зрозуміти, чому він хибний, варто поглянути на те, що говорять дослідження у сфері протидії гендерно зумовленому насильству.
Американський соціолог Еван Старк, який тривалий час досліджував тему домашнього насильства, звернув увагу на те, що в багатьох постраждалих, які зверталися по допомогу, не було жодного синця, але при цьому вони жили в страху, не мали доступу до власних грошей та були обмежені в прийнятті рішень.
Старк назвав це coercive control – примусовий контроль – і порівняв за структурою з утриманням людини в неволі: коли в людини поступово забирають свободу приймати рішення щодо власного життя.
Цей теоретичний підхід пояснює, що в багатьох випадках фізичне насильство – це лише один із інструментів контролю, а не його суть. Кривдники можуть жодного разу не застосувати фізичну силу, але при цьому системно позбавляти постраждалих їхньої автономії.
Як це може виглядати в стосунках?
Кривдник не дозволяє бачитися з подругами – «вони погано на тебе впливають».
Перевіряє телефон – «якщо тобі нема чого приховувати, чому ти проти?».
Контролює кожну гривню – «я краще розбираюсь у фінансах».
Влаштовує сцени ревнощів – «це тому що я тебе люблю».
Як наслідок – постраждалі опиняються в ситуації, де вони фактично ізольовані від свого соціального кола (а отже – від людей, які можуть підтримати) та мають вкрай обмежений вплив на ухвалення рішень щодо власного життя, роботи, поведінки тощо.
Це і є coercive control – не один епізод фізичного насильства, як ми звикли його уявляти, а система, де кожна дія кривдника підсилює іншу.
Насильство у стосунках може проявлятися у дуже різний спосіб:
Психологічне – приниження, погрози, ревнощі як спосіб контролю, ізоляція від близьких, знецінення думки.
Економічне – заборона працювати чи навчатися, контроль доходів та витрат.
Сексуальне – будь-які дії сексуального характеру без добровільної згоди, у тому числі – схиляння до сексу через маніпуляції чи спроби викликати жалість.
Фізичне – побиття, штовхання, позбавлення їжі, сну, медичної допомоги.
У сучасному світі окремо варто приділити увагу так званому цифровому насильству, яке включає в себе стеження через телефон, геолокацію, соцмережі, контроль листування.
У стосунках варто орієнтуватися, перш за все, не на наявність прямої фізичної шкоди, а на власні відчуття: чи почуваюсь я тут вільною приймати рішення без страху наслідків та реакції мого партнера? Чи почуваюсь я в безпеці поруч із цією людиною?
Якщо відповідь «ні», або якщо ви розумієте, що помічаєте ці прояви у стосунках сестри, колеги, подруги чи друзів – це вже достатня причина придивитися й звернутися по допомогу.
Публікацію підготовлено Convictus Ukraine в рамках проєкту «Рівність Київ: права та здоровʼя для вразливих груп в часи війни» впроваджується завдяки підтримці Medicus Mundi Mediterrània та фінансуванню Ajuntament de Barcelona. Ajuntament de Barcelona не обов’язково поділяє зміст цього матеріалу.
#ПротиНасильства #МіфиПроНасильство #БезпечніСтосунки #ГендерноЗумовленеНасильство
