Національна тренерська та медіаторська мережа

  • Home
  • Ukraine
  • Kyiv
  • Національна тренерська та медіаторська мережа

Національна тренерська та медіаторська мережа Contact information, map and directions, contact form, opening hours, services, ratings, photos, videos and announcements from Національна тренерська та медіаторська мережа, Community Organization, Kyiv.

Що робити, якщо на тренінгу ніхто не відповідає? Ви ставите запитання. У відповідь — тиша. Перша думка, яка виникає у ба...
31/07/2026

Що робити, якщо на тренінгу ніхто не відповідає?

Ви ставите запитання.

У відповідь — тиша.

Перша думка, яка виникає у багатьох тренерок і тренерів: «Я щось роблю не так».

Насправді мовчання не завжди означає, що учасниці й учасники не зацікавлені. Іноді їм просто потрібен час.

Ось кілька рекомендацій, які можуть допомогти.

1. Не поспішайте відповідати замість групи.

Після запитання зробіть паузу. Декілька секунд тиші можуть здаватися довшими для тренерки чи тренера, ніж для учасниць і учасників. Дайте людям можливість подумати.

2. Починайте із простіших запитань.

Якщо запитання потребує глибокого аналізу, спершу запропонуйте щось простіше:

«Що ви помітили?» або «Які думки виникли першими?» Так групі легше включитися в обговорення.

3. Запропонуйте обговорення в парах або малих групах.

Багатьом людям простіше висловити свою думку одній людині, ніж одразу перед усією аудиторією. Після короткого обговорення в парах учасниці й учасники зазвичай активніше долучаються до спільної розмови.

4. Покажіть, що різні думки цінні.

Якщо люди бояться помилитися, вони частіше мовчатимуть. Нагадайте, що під час обговорення не потрібно шукати «правильну відповідь» — важливими є різні погляди та досвід.

5. Подумайте, чи справді зараз час для обговорення.

Іноді групі потрібно більше інформації, приклад із практики або коротка вправа, щоб сформувати власну думку. Не кожне запитання має звучати на початку теми.

💡 І найголовніше.

Не сприймайте мовчання як невдачу.

Іноді воно означає, що люди уважно слухають, осмислюють почуте або ще не почуваються достатньо безпечно, щоб говорити.

Завдання тренерки чи тренера — не заповнити кожну секунду словами, а створити простір, у якому учасниці й учасники відчують: їхню думку справді хочуть почути.

Проєкт «Попередження ґендерно зумовленого насильства, торгівлі людьми та порушення прав дитини» за підтримки донорської організації «Хліб для світу».

«Я не знаю, що зі мною…» Такі слова можна почути від дітей різного віку. І це не означає, що вони не хочуть говорити про...
31/07/2026

«Я не знаю, що зі мною…»

Такі слова можна почути від дітей різного віку. І це не означає, що вони не хочуть говорити про свої переживання. Часто їм просто бракує слів, щоб описати свій внутрішній стан.

Емоційний словник — це не лише про нові слова. Це про вміння розпізнавати власні почуття, говорити про них без страху та краще розуміти інших. Саме ці навички є важливою складовою емоційного інтелекту та допомагають дітям конструктивно взаємодіяти, вирішувати конфлікти й звертатися по підтримку, коли це потрібно.

У каруселі ми зібрали 20 слів, які можуть стати гарним початком для таких розмов. Використовуйте їх під час занять, виховних годин, тренінгів або вдома — як простий інструмент для розвитку емоційної грамотності.

📌 Збережіть допис, щоб мати цей словник під рукою, коли плануватимете заняття або розмову з дітьми.

Проєкт «Попередження ґендерно зумовленого насильства, торгівлі людьми та порушення прав дитини» за підтримки донорської організації «Хліб для світу».

«Ти мене зовсім не слухаєш!» А тепер уявімо, що цю ж думку можна висловити інакше: «Мені важливо бути почутим(-ою). Чи м...
30/07/2026

«Ти мене зовсім не слухаєш!»

А тепер уявімо, що цю ж думку можна висловити інакше:

«Мені важливо бути почутим(-ою). Чи можемо ми зараз спокійно поговорити?»

Змінився не лише набір слів. Змінився сам підхід до спілкування.

Саме в цьому і полягає суть ненасильницького спілкування.

Ненасильницьке спілкування — це спосіб будувати діалог, у якому ми говоримо про власні почуття й потреби, не звинувачуючи, не принижуючи та не оцінюючи іншу людину.

Це не означає, що потрібно погоджуватися з усім або приховувати свої емоції. Навпаки — можна говорити про злість, образу чи розчарування. Але так, щоб це відкривало шлях до діалогу, а не поглиблювало конфлікт.

Наприклад:

❌ «Ти спеціально це зробив(-ла)!»

✅ «Я засмутився(-лася), коли це сталося. Мені важливо зрозуміти, що відбулося.»

❌ «Ти мене дратуєш.»

✅ «Зараз я відчуваю роздратування. Мені потрібно кілька хвилин, щоб заспокоїтися.»

❌ «Ти ніколи мене не чуєш.»

✅ «Мені важливо, щоб мою думку вислухали. Чи можемо ми поговорити?»

У ненасильницькому спілкуванні немає «чарівних фраз», які миттєво вирішують будь-який конфлікт. Але є простий принцип: спочатку спробувати зрозуміти себе, а потім — почути іншу людину.

Такий підхід допомагає не лише дорослим. Діти також поступово вчаться говорити не «Він поганий!», а «Мені було прикро, коли…». І саме ця маленька зміна часто стає першим кроком до взаєморозуміння.

Бо ненасильницьке спілкування — це не про ідеальні слова. Це про повагу, щирість і готовність до діалогу.

Проєкт «Попередження ґендерно зумовленого насильства, торгівлі людьми та порушення прав дитини» за підтримки донорської організації «Хліб для світу».

Мультфільм може стати не лише способом цікаво провести час, а й чудовим інструментом для розвитку емоційного інтелекту, ...
29/07/2026

Мультфільм може стати не лише способом цікаво провести час, а й чудовим інструментом для розвитку емоційного інтелекту, емпатії та навичок конструктивного спілкування.

Головне — не завершувати перегляд титрами. Саме розмова після історії допомагає дітям осмислити побачене, пов'язати його з власним досвідом і зробити важливі висновки.

Ми підготували добірку з п'яти мультфільмів, які можна використовувати під час тренінгів, виховних годин, занять із розвитку соціально-емоційних навичок або сімейних розмов. До кожного мультфільму ми додали теми для обговорення, запитання та просту вправу, яку можна провести одразу після перегляду.

📌 Зберігайте карусель, щоб вона завжди була під рукою під час підготовки до занять.

А які мультфільми ви вже використовували у своїй роботі з дітьми? Поділіться своїми ідеями в коментарях.

Проєкт «Попередження ґендерно зумовленого насильства, торгівлі людьми та порушення прав дитини» за підтримки донорської організації «Хліб для світу».

Підготовка до заняття — це значно більше, ніж презентація, роздруковані матеріали чи справний проєктор. Досвідчені трене...
28/07/2026

Підготовка до заняття — це значно більше, ніж презентація, роздруковані матеріали чи справний проєктор.

Досвідчені тренери та тренерки знають: успіх заняття часто визначається ще до того, як учасники та учасниці зайдуть до аудиторії. Чітка мета, розуміння особливостей групи, продумані запитання, безпечний простір для діалогу та готовність адаптуватися до потреб учасників та учасниць — саме ці деталі роблять навчання справді ефективним.

Ми підготували короткий чек-лист, який стане у пригоді під час планування будь-якого заняття — незалежно від того, працюєте ви з дітьми, молоддю чи дорослими.

💬 А що ви завжди перевіряєте перед початком свого заняття? Поділіться у коментарях — можливо, саме ваша рекомендація стане корисною для колег та колежанок.

Проєкт «Попередження ґендерно зумовленого насильства, торгівлі людьми та порушення прав дитини» за підтримки донорської організації «Хліб для світу».

Що ви відповісте людині, яка каже:«Мене ніхто не чує».Варіант 1:«Не переймайся, усе буде добре».Варіант 2:«Розкажи, що с...
30/06/2026

Що ви відповісте людині, яка каже:
«Мене ніхто не чує».
Варіант 1:
«Не переймайся, усе буде добре».
Варіант 2:
«Розкажи, що сталося».
Варіант 3:
«Я правильно розумію, що ти почуваєшся розчарованим(ою)?»

Усі три відповіді можуть бути доречними залежно від ситуації. Проте саме третій варіант демонструє один із ключових елементів активного слухання — перевірку власного розуміння переживань співрозмовника.

Активне слухання — це комунікативна навичка, що передбачає уважне сприйняття змісту повідомлення, уточнення, перефразування та визнання переживань людини без поспішних висновків чи оцінок.

У психології та медіації активне слухання розглядається як один із інструментів, що сприяє формуванню довіри, зниженню напруги та покращенню взаєморозуміння між людьми.
Чому це важливо?

Коли людина ділиться своїми переживаннями, ми нерідко прагнемо допомогти якомога швидше:
🔹 дати рекомендацію, часом “не прохану”;
🔹 запропонувати готове рішення;
🔹 пояснити, як слід було вчинити;
🔹 поділитися власним досвідом.

Однак іноді першочерговою потребою є не пошук рішення, а можливість бути уважно вислуханим та зрозумілим.

Спробуйте використати один із прийомів активного слухання вже сьогодні:
✅ Перефразування
«Як я зрозумів(ла), для тебе це було справді важливо...»
✅ Відображення емоцій
«Схоже, ця ситуація тебе засмутила».
«Мені здається, ти зараз відчуваєш розчарування. Я правильно тебе зрозумів(ла)?»
✅ Уточнення
«Що в цій ситуації було для тебе найскладнішим?»
«Що ти маєш на увазі, коли говориш про це?»
✅ Усвідомлена пауза
Кілька секунд мовчання можуть дати співрозмовнику/співрозмовниці можливість краще усвідомити свої думки та продовжити розмову без тиску.

У медіації активне слухання належить до базових навичок медіатора. Воно не передбачає оцінювання, пошуку винних чи нав'язування рішень. Натомість допомагає сторонам краще зрозуміти одна одну та створює умови для конструктивного діалогу.

Спробуйте замінити швидку рекомендацію на уточнювальне запитання, а припущення — на перевірку власного розуміння.
Іноді саме це стає першим кроком до справжнього діалогу.

💬 А що для вас найскладніше під час слухання: утриматися від порад, не перебивати чи не робити поспішних висновків?

Проєкт «Попередження ґендерно зумовленого насильства, торгівлі людьми та порушення прав дитини» за підтримки донорської організації «Хліб для світу».

Емпатія - це здатність помічати, розуміти та враховувати переживання іншої людини, не ототожнюючи їх зі своїми власними....
29/06/2026

Емпатія - це здатність помічати, розуміти та враховувати переживання іншої людини, не ототожнюючи їх зі своїми власними. Саме ця навичка лежить в основі безпечної комунікації, конструктивного діалогу та ненасильницького вирішення конфліктів.

У травмоорієнтованому підході особливу увагу приділяють тому, що одна й та сама подія може по-різному сприйматися різними людьми залежно від їхнього досвіду, потреб, життєвих обставин і внутрішнього стану.

Пропонуємо просту вправу, яка допомагає розвивати здатність бачити ситуацію з різних позицій та краще розуміти інших.

🔹 Вправа «Три погляди»

1️⃣ Запропонуйте учасникам ситуацію.
Наприклад:
«Учень запізнився на урок. Учитель зробив йому зауваження при всьому класі. Після цього дитина замовкла і не брала участі в роботі».

2️⃣ Поділіть учасників на пари або невеликі групи.

3️⃣ Запропонуйте обговорити:
▪️ Які почуття, думки або потреби могли бути в учня?
▪️ Які почуття, думки або потреби могли бути у вчителя?
▪️ Як цю ситуацію могли сприйняти однокласники?

4️⃣ Під час обговорення зверніть увагу учасників на те, що ми не можемо достеменно знати внутрішній досвід іншої людини. Ми можемо лише висувати припущення та залишатися відкритими до різних пояснень ситуації.

✨ Чому ця вправа є корисною?
Вона допомагає:
✔ розвивати навички перспективного бачення ситуації;
✔ краще розуміти можливий емоційний стан та потреби інших людей;
✔ зменшувати вплив поспішних висновків і стереотипних інтерпретацій;
✔ формувати атмосферу поваги, психологічної безпеки та діалогу.

З позиції травмоорієнтованого підходу така вправа нагадує: за поведінкою людини можуть стояти різні причини, які не завжди є очевидними для оточення. Тому перш ніж оцінювати чи засуджувати, варто спробувати проявити цікавість, уважність і повагу до досвіду іншого.

А які вправи для розвитку емпатії використовуєте ви у своїй практиці? Поділіться в коментарях 👇

Проєкт «Попередження ґендерно зумовленого насильства, торгівлі людьми та порушення прав дитини» за підтримки донорської організації «Хліб для світу».

Попри те, що медіація дедалі частіше розглядається як один із підходів до вирішення конфліктів, навколо неї досі існують...
26/06/2026

Попри те, що медіація дедалі частіше розглядається як один із підходів до вирішення конфліктів, навколо неї досі існують певні стереотипи та хибні уявлення.

Розглянемо деякі з них.

🔹 МІФ 1. Медіація - це спосіб швидко примирити сторони
Медіація є добровільною, конфіденційною та структурованою процедурою, під час якої сторони за допомогою медіатора намагаються запобігти виникненню або врегулювати конфлікт.
Метою медіації не є обов’язкове примирення сторін. У центрі процесу - діалог, з’ясування інтересів і потреб учасників та пошук взаємоприйнятних рішень. Результатом може бути як відновлення взаємин, так і досягнення домовленостей щодо подальшої взаємодії.

🔹 МІФ 2. Медіатор визначає, хто правий, а хто винний
Одним із ключових принципів медіації є нейтральність медіатора.
Медіатор не ухвалює рішень за сторони, не встановлює винуватість і не виступає суддею. Його роль полягає в організації процесу конструктивного діалогу та створенні умов, за яких сторони можуть самостійно напрацювати рішення щодо конфліктної ситуації.

🔹 МІФ 3. Медіація не може застосовуватися в роботі з дітьми та підлітками
Практика впровадження відновних підходів у закладах освіти свідчить про можливість використання медіації та інших діалогових практик у роботі з дітьми та молоддю за умови належної підготовки учасників процесу та дотримання принципу добровільності.
У низці закладів освіти функціонують служби порозуміння та реалізуються програми медіації однолітків, спрямовані на розвиток навичок конструктивного вирішення конфліктів та ефективній комунікації.

✨ Конфлікт є природною складовою людської взаємодії. Медіація пропонує інструменти для його конструктивного обговорення та пошуку рішень, які враховують інтереси всіх учасників процесу.

А які твердження про медіацію вам доводилося чути найчастіше? Поділіться у коментарях.

Проєкт «Попередження ґендерно зумовленого насильства, торгівлі людьми та порушення прав дитини» за підтримки донорської організації «Хліб для світу».

22/06/2026

Гендерні стереотипи в освіті часто починаються з фраз, які здаються звичними та безневинними. Але саме вони можуть впливати на вибір, впевненість у собі та можливості дітей.

У цьому відео розглядаємо поширені ситуації, коли очікування від учнів і учениць формуються не за їхніми інтересами чи здібностями, а через стереотипні уявлення про стать. Адже безпечне та інклюзивне освітнє середовище починається там, де кожна дитина має право бути собою, обирати та розвиватися без обмежень.

Проєкт «Попередження ґендерно зумовленого насильства, торгівлі людьми та порушення прав дитини» за підтримки донорської організації «Хліб для світу».

12/06/2026

Коли дитина говорить: «Я хочу стати програмісткою», «Я мрію бути вихователем» або «Хочу працювати в науці», найважливіше — не обмежувати її вибір власними уявленнями про «жіночі» та «чоловічі» професії.

Гендерні стереотипи можуть непомітно впливати на професійні мрії дітей і звужувати їхні можливості. Тому так важливо підтримувати інтереси, здібності та прагнення кожної дитини, незалежно від статі.

Адже світ потребує не «правильних» професій для хлопців чи дівчат, а талановитих людей, які люблять свою справу.

Проєкт «Попередження ґендерно зумовленого насильства, торгівлі людьми та порушення прав дитини» за підтримки донорської організації «Хліб для світу».

Address

Kyiv

Telephone

+380442053695

Website

Alerts

Be the first to know and let us send you an email when Національна тренерська та медіаторська мережа posts news and promotions. Your email address will not be used for any other purpose, and you can unsubscribe at any time.

Contact The Organization

Send a message to Національна тренерська та медіаторська мережа:

Shortcuts

Share

Category