Центр політико-правових реформ

  • Home
  • Ukraine
  • Kyiv
  • Центр політико-правових реформ

Центр політико-правових реформ Недержавний аналітичний центр, метою якого є сприяння проведенню реформ у політико-правовій сфері

Центр політико-правових реформ (ЦППР) — неурядовий аналітичний центр, заснований у 1996 році, який працює на національному та регіональному рівнях в Україні. У 2016 році ЦППР був визнаний одним із найпрозоріших аналітичних центрів. 2017 року ЦППР розпочав формування регіональної мережі аналітичних центрів — Громадської мережі публічного права та адміністрації (UPLAN).

Бачення: Україна — європейсь

ка держава, побудована на принципах демократії, правовладдя, належного врядування.

Місія: Сприяння інституційним реформам в Україні задля утвердження демократії, правовладдя та належного врядування.

Цінності:
- Патріотизм та історична тяглість
- Доброчесність і прозорість
- Фаховість та інноваційність
- Незалежність і неупередженість
- Проактивність і поступ

Напрями діяльності:
- Конституціоналізм і парламентаризм
- Урядування: формування політики, підзвітність, державна служба
- Урядування: адміністративна процедура та адміністративні послуги
- Місцеве самоврядування та децентралізація
- Судівництво
- Кримінальна юстиція
- Протикорупція
- Європейська інтеграція
- Розвиток громадянського суспільства

Головою правління є Ігор Коліушко.

Члени Правління ЦППР: Віктор Тимощук, Роман Куйбіда, Микола Хавронюк, Юлія Кириченко.

Веб-сторінки:
http://www.pravo.org.ua/
https://twitter.com/pravo_center
http://www.youtube.com/user/pravocentre
https://www.linkedin.com/company/pravoorgua/
https://www.slideshare.net/CentrePravo

Нещодавно ми разом із Democracy Reporting International Ukraine та Реанімаційний Пакет Реформ - РПР презентували звіт «О...
12/06/2026

Нещодавно ми разом із Democracy Reporting International Ukraine та Реанімаційний Пакет Реформ - РПР презентували звіт «Огляд демократичних інститутів України під час війни — 2025».

Над документом десятки експертів працювали майже п'ять місяців, а 9 розділів пройшли верифікацію за участі понад 60 представників влади, експертного середовища, судової системи, медіа та громадянського суспільства.

Захід став платформою для фахового діалогу експертів, представників органів державної влади, громадянського суспільства та міжнародних партнерів, які мали змогу як оцінити досягнення, так і висловити застереження щодо майбутнього. Здебільшого серед експертів викликають занепокоєння темп реформ, виконання Україною міжнародних зобов'язань і дисбаланс у владному трикутнику.

Заохочуємо дізнатися більше та ознайомитися з щорічним звітом «Огляд демократичних інститутів України під час війни — 2025»
https://pravo.org.ua/demokratiya-pid-tyskom-vijny-dri-czppr-ta-rpr-predstavyly-shhorichnyj-zvit-pro-stan-demokratychnyh-instytutiv-ukrayiny/

💬 «Коаліція й опозиція є насамперед політичними інститутами. Право має визначати для них загальні рамки, а не намагатися...
11/06/2026

💬 «Коаліція й опозиція є насамперед політичними інститутами. Право має визначати для них загальні рамки, а не намагатися надмірно регламентувати живі політичні процеси», – наголосив експерт Центру політико-правових реформ Олександр Марусяк під час зустрічі щодо регулювання прав парламентської більшості та опозиції в Україні, організованої Національним демократичним інститутом.

Під час заходу Олександр Марусяк презентував Аналітичну записку щодо регулювання прав парламентської більшості та опозиції в Україні. Він вказав на особливості української моделі парламентської більшості. За його словами, чинна Конституція надмірно формалізує інститут коаліції, водночас залишаючи його практично неврегульованим на рівні Регламенту Верховної Ради. Це створює низку проблем, зокрема розрив між існуванням коаліції та формуванням уряду, а також неоднозначність у питаннях функціонування парламентської більшості.

Говорячи про парламентську опозицію, він зазначив, що після жовтня 2010 року, коли норми про коаліцію та опозицію було вилучено з Регламенту Верховної Ради, українське законодавство фактично втратило норми, які визначали б її права та механізми діяльності. Водночас європейська практика свідчить про важливість належних гарантій для опозиції, насамперед у сфері парламентського контролю.

📌 Серед рекомендацій, які озвучив пан Олександр: повернення до регламенту положень про діяльність більшості та опозиції, законодавче закріплення гарантій опозиційної діяльності та збереження пропорційної виборчої системи.

💬 «Здолати російську агресію може, нехай маленька демократія, але демократія. Копія Росії точно не має жодних шансів залишитися на політичній карті світу», – наголосив експерт Центру політико-правових реформ Андрій Магера.

Андрій Магера звернув увагу на те, що під час пошуку моделей взаємодії більшості та опозиції важливо враховувати особливості української конституційної системи, а не механічно переносити досвід інших держав. За його словами, якщо йдеться про діяльність опозиції в межах парламенту, значну частину необхідних змін можна реалізувати через оновлення Регламенту Верховної Ради та законодавства про статус народного депутата.

Серед ключових гарантій для опозиції експерт назвав право на керівництво частиною парламентських комітетів, удосконалення механізмів парламентського контролю, діяльності тимчасових слідчих комісій, а також необхідність повернення депутатського імунітету відповідно до європейських стандартів.

Окремо він наголосив на важливості збереження державного фінансування політичних партій як інструменту підтримки демократичної конкуренції.

💬 «Німецький законодавець відмовився від нормативного врегулювання понять парламентської опозиції та більшості, з огляду на мінливість політичних процесів в Парламенті. Німецька модель показує, що ефективне функціонування парламентської більшості та опозиції спирається не лише на законодавство, вагому роль відіграють політичні традиції та коаліційна угода між партіями та їх фракціями в Парламенті, які взяли участь у формуванні уряду», – зазначив експерт Центру політико-правових реформ Геннадій Рижков.

Під час свого виступу пан Геннадій презентував результати аналізу досвіду Німеччини щодо забезпечення прав парламентської опозиції. Експерт згадав про ситуацію, яка виникла після формування так званої «великої коаліції» у Бундестазі у 2013 році, коли опозиційним фракціям забракло депутатів для реалізації частини парламентських повноважень.

Геннадій Рижков підкреслив, що німецька практика демонструє важливість комплексного підходу до регулювання діяльності опозиції. Зокрема, значну роль відіграють коаліційні угоди, парламентський регламент та механізми конституційного контролю. Також він наголосив на необхідності врахування майбутніх викликів, пов’язаних з європейською інтеграцією України, де парламентська опозиція може відігравати важливу роль у контролі за дотриманням європейських процедур та стандартів.

❗️ Учасники дискусії погодилися, що вдосконалення правового регулювання діяльності парламентської більшості та опозиції має сприяти зміцненню парламентаризму, політичного плюралізму та демократичних інститутів в Україні. За результатами обговорення було підсумовано, що консенсус щодо необхідності змін уже існує – питання лишається в тому, як саме їх впровадити.

Ознайомитися з Аналітичною запискою: https://pravo.org.ua/analytical-materials/analitychna-zapyska-shhodo-regulyuvannya-prav-parlamentskoyi-bilshosti-ta-opozycziyi-v-ukrayini/

📢 Запрошуємо взяти участь у круглому столі «Стійкість Парламенту під час війни і в повоєнний період», що відбуватиметься...
10/06/2026

📢 Запрошуємо взяти участь у круглому столі «Стійкість Парламенту під час війни і в повоєнний період», що відбуватиметься з нагоди 30-річчя ухвалення Конституції України. Це вже другий публічний захід у межах підготовки комплексного дослідження щодо функціонування демократичних інституцій України після завершення воєнного стану.

Метою заходу є окреслення ключових викликів, які постали перед Верховною Радою України як інституцією під час дії воєнного стану та які потребуватимуть системного вирішення після його припинення або скасування, а також представлення й експертне обговорення рекомендацій щодо забезпечення стійкості, відкритості, підзвітності, інституційної спроможності та ефективної роботи Парламенту відповідно до принципів конституційної демократії, верховенства права та європейських стандартів.

Під час круглого столу буде презентовано розділ «Парламент» комплексного дослідження щодо забезпечення функціонування ключових демократичних інституцій в Україні під час війни та після закінчення воєнного стану.

До обговорення долучаться представники парламенту, органів державної влади, міжнародних організацій та експертного середовища.

📆 Дата:19 червня 2026 року
⏰ Час:15:00 – 17:30
📌 Формат: онлайн (лінк на ZOOM буде надіслано зареєстрованим учасникам)
🇺🇦 Мова події: українська та англійська
💬 Модератор: Юлія Кириченко, членкиня правління Центру політико-правових реформ

✒️ Реєстрація: https://forms.gle/rEiMxyGDaJhEM1n47

Захід організовано Центром політико-правових реформ в межах проєкту U-VOTE, що підтримується Норвегією та реалізується Міжнародним інститутом демократії та сприяння виборам (International IDEA). Захід проводиться у межах підготовки комплексного дослідження щодо функціонування демократичних інституцій України у повоєнний період.

8 червня Центр політико-правових реформ провів у European HUB зустріч-презентацію «Аналітичного дослідження щодо вдоскон...
10/06/2026

8 червня Центр політико-правових реформ провів у European HUB зустріч-презентацію «Аналітичного дослідження щодо вдосконалення належного врядування в Україні» та ініціативи «Клуб належного врядування». Модерував захід Ігор Коліушко, Голова правління ЦППР.

🎤 У вітальному слові Мартінш Крієвінш, менеджер Програми OECD/SIGMA по Україні, зазначив:

«Багато міжнародних партнерів бачать певну втому від розмов про реформу державного управління. Можливо сьогодні варто говорити вже про власні Принципи України в держуправлінні як країни, що має інший досвід — проходить через війну та водночас думає про майбутнє. Можливо не потрібно спиратися тільки на європейський досвід, а, базуючись на ньому, створити “Добре врядування 3.0” — новий український підхід із власними методиками, що дозволить зробити крок уперед і стати прикладом для інших країн».

🎤 Olga Kvashuk, менеджерка програми «Європа і світ» Міжнародного фонду «Відродження», зауважила:

«Такі заходи, як сьогоднішня зустріч, допомагають спільно проговорити й сформувати пріоритети, щоб у двосторонніх переговорах Україна виступала сильною, злагодженою командою. У щорічних звітах Європейського Союзу тематика Public Administration Reform є однією з пріоритетних і найскладніших. В умовах війни, невизначеності та браку кадрів складно прогнозувати майбутнє, та потрібно думати над різними варіантами рішень і паралельно зацікавлювати людей йти на державну службу».

🎤 Аналітичне дослідження щодо вдосконалення належного врядування в Україні, над підготовкою якого працювали експерти ЦППР, презентував Андрій Заболотний, експерт напряму «Урядування: формування політик, підзвітність, державна служба»:

«Методологічно дослідження поділене на два етапи. На першому ми провели експертну оцінку поточної ситуації — зріз “As Is”. Для цього проаналізували звіти Уряду та європейських інституцій про їх виконання, а також оцінили позиції й точки зору різних експертів. Другим етапом стало безпосереднє формування результатів та пропозицій. Враховуючи всі вітчизняні та євроінтеграційні документи, ми прагнули напрацювати рішення, які будуть корисними і для Уряду, і для кожного громадянина».

🎤 Олександр Саєнко, співкерівник напряму «Урядування: формування політик, підзвітність, державна служба» ЦППР, наголосив:

«Найскладніше, але водночас найважливіше — створити синергію міжнародного досвіду, досвіду практиків, які щодня бачать реальні труднощі й мають пропозиції щодо їх вирішення, експертизи громадського сектору, а також знайти спільний знаменник для розуміння вектора руху реформи. Тема публічного врядування — не дуже популярна в суспільстві й складна для комунікації. Можливо розвиток горизонтальних зв’язків, демонстрація конкретних прикладів, коли процеси стають швидшими, прозорішими й ефективнішими, будуть тим самим тригером, який зробить цю реформу привабливішою».

🔗 Ознайомитися з Аналітичним дослідженням: https://pravo.org.ua/analytical-materials/analitychne-doslidzhennya-shhodo-vdoskonalennya-nalezhnogo-vryaduvannya-v-ukrayini/

Друга частина заходу була присвячена ініціативі ЦППР за підтримки Програми OECD/SIGMA щодо створення Клубу належного врядування та обговоренню формату й планів його діяльності.

До зустрічі-презентації долучилися державні секретарі міністерств, представники інших державних органів, представники громадських організацій-підписантів Маніфесту реформи публічної служби, експерти. Дякуємо учасникам за активне залучення й конструктивний обмін думками!

🔗 Детальніше читайте за посиланням: https://pravo.org.ua/vidbulasya-prezentacziya-analitychnogo-doslidzhennya-czppr-ta-inicziatyvy-klub-nalezhnogo-vryaduvannya/

Захід проведено Центром політико-правових реформ у взаємодії з Програмою OECD/SIGMA за підтримки European Union in Ukraine та Міжнародний фонд "Відродження" в рамках спільної ініціативи «Вступаємо в ЄС разом». Думки, висловлені під час обговорення, представляють позицію спікерів і не обов’язково відображають позицію Європейського Союзу чи Міжнародного фонду «Відродження».

У політичному аналізі:◾️ Уряд пропонує надати митній службі повноваження з досудового розслідування   Недоцільно з фінан...
09/06/2026

У політичному аналізі:
◾️ Уряд пропонує надати митній службі повноваження з досудового розслідування

Недоцільно з фінансових міркувань створювати окремий орган (підрозділ) для розслідування лише одного виду злочинів (контрабанди) у той час як вже існує орган, який здатен ефективно виконувати відповідні повноваження (БЕБ).

Урядовий проект також скасовує новації в роботі Митної служби, запроваджені Законом від 2024 року. Йдеться про участь представників міжнародних партнерів з вирішальним голосом у роботі конкурсної комісії з відбору керівника митної служби, Комісію з зовнішнього оцінювання роботи служби, Дисциплінарного комітету.

◾️ Законопроєкт про декларації доброчесності суддів рекомендований до ухвалення в другому читанні

На думку експертів ЦППР, доопрацьований Законопроєкт не лише не містить заходів для забезпечення дієвості інституту декларацій доброчесності суддів, але навпаки, окремі його положення можуть ще більше знизити ефективність цієї процедури на практиці.

Важливо зауважити, що Законопроєкт відкладає щонайменше на шість місяців вирішення питання про вдосконалення процедури перевірки декларацій доброчесності суддів Верховного Суду, попри те, що це є одним із пріоритетів євроінтеграційних реформ на 2026 рік за т.зв. “планом Качки-Кос”, а також визначене Європейською комісією як проміжний бенчмарк.

Повний аналіз читайте тут: https://pravo.org.ua/analytical-materials/shhotyzhnevyj-analiz-02-08-chervnya-2026-roku/

Наша аналітика публікується щотижня та охоплює найважливіші процеси та події у сферах конституціоналізму, політичних партій, урядування, судівництва, протидії корупції, кримінальної юстиції.

З нетерпінням чекаємо на дебютний випуск подкасту «Залаштунками перемовин: про те, як Україна стає частиною Європи» — ад...
08/06/2026

З нетерпінням чекаємо на дебютний випуск подкасту «Залаштунками перемовин: про те, як Україна стає частиною Європи» — адже гостем першої розмови став експерт ЦППР Олександр Банчук.

У серії випусків йтиметься про переговори щодо вступу до ЄС: які рішення ухвалюються, які труднощі долає Україна і що за цим стоїть.

📌 ФБР заарештувало співробітника ЦРУ: в його будинку знайшли золоті злитки на 40 мільйонів доларівФБР заарештувало висок...
08/06/2026

📌 ФБР заарештувало співробітника ЦРУ: в його будинку знайшли золоті злитки на 40 мільйонів доларів

ФБР заарештувало високопоставленого співробітника ЦРУ після того, як у його будинку у Вірджинії виявили сотні золотих злитків і цінності загальною вартістю понад 40 млн доларів. Посадовця підозрюють у розкраданні державних коштів і фальсифікації робочої звітності. Походження вилученого золота та активів залишається предметом окремого розслідування.

🔗Детальніше про цю та інші новини читайте в щомісячному дайджесті корупції: https://bit.ly/43mqulr

💬 «Треба не модельний статут запроваджувати, а повністю зрівняти підхід до реєстрації бізнесу і громадських організацій»...
05/06/2026

💬 «Треба не модельний статут запроваджувати, а повністю зрівняти підхід до реєстрації бізнесу і громадських організацій», — наголосив заступник директора Центру політико-правових реформ Дмитро Український під час круглого столу «Проблеми діяльності та державної реєстрації громадських організацій: перспективи вдосконалення правового регулювання».

📄 У своєму виступі пан Дмитро розповів про проблеми державної реєстрації громадських організацій, що призводять до надмірного регулювання діяльності третього сектору. Зокрема, він зауважив, що вимога примусово змінювати установчі документи громадських організацій не виглядає обґрунтованою. На практиці будь-які зміни до статутів відбуваються шляхом ухвалення нової редакції документа, під час реєстрації якого виникають часто дуже дивні та суперечливі зауваження від державних реєстраторів.

Окремо експерт торкнувся теми кінцевих бенефіціарних власників (КБВ). Він зазначив, що нинішнє законодавство передбачає достатньо простий механізм вирішення цього питання: якщо в організації понад п’ять членів і жоден не має вирішального впливу чи 25% контролю, то можна стверджувати, що КБВ відсутні.

Дмитро Український також критично висловився щодо ідеї модельного статуту як універсального рішення для громадського сектору. Він підкреслив, що модельний статут може бути корисним для новостворених організацій та активістів-початківців, однак не вирішує системної проблеми. За його словами, модельний статут — це радше «ходунки для дітей, які вчаться ходити», тоді як досвідчені організації потребують не спрощених шаблонів, а рівного підходу до реєстрації ГО та бізнесу.

Він наголосив, що сьогодні зареєструвати бізнес або ФОП значно простіше, ніж громадську організацію. ГО держава часто піддає надмірній юридичній експертизі. Хоча, на його переконання, немає жодних підстав для апріорної підозри до громадського сектору чи для детальної перевірки їх статутів.

✅ Водночас Дмитро Український відзначив і позитивні зміни останніх років: скасування територіальних обмежень діяльності ГО; можливість працювати не лише в інтересах власних членів; а також вилучення вимоги зазначати юридичну адресу в статуті. За його словами, саме ці кроки реально покращили умови діяльності третього сектору.

Підсумовуючи, пан Дмитро наголосив: головне завдання держави щодо громадських організацій — не створювати додаткові бар’єри, а забезпечити простий і декларативний механізм реєстрації, аналогічний до того, який діє для бізнесу.

Під час дискусії інші учасники заходу обговорили результати моніторингу процедур державної реєстрації громадських організацій, перспективи ухвалення законопроєкту №8084 (Проєкт Закону про внесення змін до деяких законів України щодо унормування діяльності та державної реєстрації громадських організацій) , питання спрощення реєстраційних процедур та залучення громадського сектору до доопрацювання законодавчих змін. Обговорили йпроблему неоднакової практики роботи реєстраторів і виклики, з якими зіштовхуються локальні та регіональні громадські організації.

🤝 Захід організовано ГО «Український незалежний центр політичних досліджень» за підтримки Фонду «Аскольд і Дір», що адмініструється ІСАР Єднання в межах проєкту «Сильне громадянське суспільство України – рушій реформ і демократії» за фінансування Норвегії та Швеції.

💬 «Треба мати бачення стратегічної перспективи, але рухатися до нього в міру можливості. Саме такий підхід має визначати...
03/06/2026

💬 «Треба мати бачення стратегічної перспективи, але рухатися до нього в міру можливості. Саме такий підхід має визначати розвиток держави й суспільства, оскільки ми не можемо ігнорувати реалії сьогодення і водночас повинні зберігати довгострокове бачення. Проте часто відбувається навпаки — реагування на поточні обставини без достатнього розуміння загального напрямку, що призводить до постійних змін рішень, втрати часу й ресурсів», — зазначив Голова Правління Центру політико-правових реформ Ігор Коліушко під час конференції «(Де)окуповані та прифронтові громади в умовах війни та повоєнного врядування».

Пан Ігор пояснив, що стратегічна перспектива включає насамперед європейську інтеграцію, яка задає для України чіткі рамки, правила і стандарти розвитку. Також він наголосив на необхідністі обговорення того, яким суспільство бачить життя після війни, тобто формування майбутнього суспільного договору між державою і громадянами. Саме на основі цього, на його думку, має будуватися і бачення нового врядування, і підходи до конституційної реформи. Такі орієнтири дозволяють уникати ситуативних рішень і забезпечують більш послідовний рух держави вперед.

Окреслюючи конкретні завдання, Ігор Коліушко зупинився, зокрема, на питанні військових адміністрацій. На його переконання, якщо вони є тимчасовим інструментом на період війни, то їх не слід створювати там, де без них можна обійтися. Для цього потрібно законодавчо чіткіше визначити умови та підстави для їх запровадження.

Окремо пан Ігор акцентував увагу на безпекових повноваженнях, які ніколи не були і не мають бути функцією місцевого самоврядування. Перекладання цих функцій на громади є лише способом використання місцевих коштів для вирішення державних завдань. Натомість ці повноваження мають належати державним адміністраціям — причому не лише обласним, а й районним, спроможність яких необхідно цілеспрямовано розвивати. Однак тут залишається величезний невикористаний простір для роботи: закон “Про місцеві державні адміністрації” в новій редакції досі не ухвалений і фактично відкладений, а отже бачення того, якими мають бути ці інституції, так і не сформовано.

У цьому контексті Ігор Борисович також порушив питання відновлення місцевого самоврядування на знелюднених територіях. Там, де неможливо сформувати повноцінну громаду, слід запровадити окремий режим управління через військові адміністрації під час війни та через районні державні адміністрації після її завершення. У перспективі варто також переглянути межі окремих громад, аби таких територій ставало менше. Зрештою, за всіма цими завданнями стоїть одна мета — створити сильну державу і сильне місцеве самоврядування, де кожен займається своїми завданнями, а разом вони служать громадянам.

Організатором конференції вже третій рік поспіль стала ВГО “Асоціація сприяння самоорганізації населення” в рамках проєкту “Формування концептуальних та правових засад ефективного повоєнного відновлення деокупованих територій України”, який підтримується Міжнародним фондом “Відродження”.

Проєкт реалізується у співпраці з ГО “Центр політико-правових реформ”, ГО “Громадська ініціатива Луганщини” та ГО "Асоціація "Відродження та розвиток"

У політичному аналізі:◾️ Верховна Рада України підтримала в І читанні проект Закону № 15056, необхідний  для приєднання ...
03/06/2026

У політичному аналізі:
◾️ Верховна Рада України підтримала в І читанні проект Закону № 15056, необхідний для приєднання до Робочої групи ОЕСР з протидії хабарництву

Згідно з існуючою процедурою, приєднання до цієї Конвенції можливе лише у випадку офіційного запрошення держави приєднатися до Робочої групи ОЕСР з протидії хабарництву, яке Україна отримала 9 грудня 2025 року.

Це запрошення стало підтвердженням на міжнародному рівні, що в нашій державі є функціонуюча антикорупційна інфраструктура, яка здатна переслідувати факти хабарництва у міжнародних ділових операціях та притягувати до відповідальності винуватих осіб і співпрацювати в цьому питанні з іншими державами-членами в межах механізмів міжнародного правового співробітництва.

Повний аналіз читайте тут: https://pravo.org.ua/analytical-materials/shhotyzhnevyj-analiz-26-travnya-01-chervnya-2026-roku/

Наша аналітика публікується щотижня та охоплює найважливіші процеси та події у сферах конституціоналізму, політичних партій, урядування, судівництва, протидії корупції, кримінальної юстиції.

Address

вУлица Хрещатик 4, оф. 13
Kyiv
01001

Telephone

380442780317

Alerts

Be the first to know and let us send you an email when Центр політико-правових реформ posts news and promotions. Your email address will not be used for any other purpose, and you can unsubscribe at any time.

Contact The Organization

Send a message to Центр політико-правових реформ:

Share