Центр політико-правових реформ

  • Home
  • Ukraine
  • Kyiv
  • Центр політико-правових реформ

Центр політико-правових реформ Недержавний аналітичний центр, метою якого є сприяння проведенню реформ у політико-правовій сфері

Центр політико-правових реформ (ЦППР) — неурядовий аналітичний центр, заснований у 1996 році, який працює на національному та регіональному рівнях в Україні. У 2016 році ЦППР був визнаний одним із найпрозоріших аналітичних центрів. 2017 року ЦППР розпочав формування регіональної мережі аналітичних центрів — Громадської мережі публічного права та адміністрації (UPLAN).

Бачення: Україна — європейсь

ка держава, побудована на принципах демократії, правовладдя, належного врядування.

Місія: Сприяння інституційним реформам в Україні задля утвердження демократії, правовладдя та належного врядування.

Цінності:
- Патріотизм та історична тяглість
- Доброчесність і прозорість
- Фаховість та інноваційність
- Незалежність і неупередженість
- Проактивність і поступ

Напрями діяльності:
- Конституціоналізм і парламентаризм
- Урядування: формування політики, підзвітність, державна служба
- Урядування: адміністративна процедура та адміністративні послуги
- Місцеве самоврядування та децентралізація
- Судівництво
- Кримінальна юстиція
- Протикорупція
- Європейська інтеграція
- Розвиток громадянського суспільства

Головою правління є Ігор Коліушко.

Члени Правління ЦППР: Віктор Тимощук, Роман Куйбіда, Микола Хавронюк, Юлія Кириченко.

Веб-сторінки:
http://www.pravo.org.ua/
https://twitter.com/pravo_center
http://www.youtube.com/user/pravocentre
https://www.linkedin.com/company/pravoorgua/
https://www.slideshare.net/CentrePravo

Кабінет Міністрів України оприлюднив розпорядження від 10 червня 2026 р. № 768-р «Про схвалення Стратегії реформування д...
13/08/2026

Кабінет Міністрів України оприлюднив розпорядження від 10 червня 2026 р. № 768-р «Про схвалення Стратегії реформування державного управління України на 2026–2030 роки та затвердження операційного плану заходів з її реалізації».

Експерти ЦППР — Ігор Коліушко, Голова правління, Олександр Саєнко, співкерівник напряму «Урядування: формування політик, підзвітність, державна служба», та Андрій Заболотний, експерт напряму — працювали в складі Робочої (експертної) групи з питань підготовки проєкту цієї Стратегії.

Спираючись на напрацювання експертної команди, Центр двічі подавав пропозиції до проєкту документа (у листопаді 2025 та січні 2026).

Крім того, до переліку аналітичних матеріалів, використаних при підготовці нової Стратегії, увійшло аналітичне дослідження ЦППР щодо вдосконалення належного врядування в Україні.

🎯 Метою Стратегії РДУ на 2026–2030 роки є побудова в Україні сучасної європейської системи публічного управління, що служить інтересам людини й суспільства. Її ухвалення передбачено Дорожньою картою з питань реформи державного управління та є критично важливим кроком на шляху України до членства в ЄС.

Документ охоплює три ключові напрями, для яких визначено 10 стратегічних цілей і 29 завдань з їх досягнення:

1️⃣ Державна служба та управління людськими ресурсами

Серед завдань — подальший розвиток та проведення реформи системи оплати праці; удосконалення механізмів припинення держслужби та процедури здійснення дисциплінарного провадження; відновлення та модернізація меритократичних конкурсів; подальше впровадження єдиної інформаційної системи управління людськими ресурсами.

2️⃣ Ефективне державне управління та якісні адміністративні послуги

Серед завдань — впровадження єдиної ІТ-системи управління урядовими завданнями; удосконалення організаційної моделі міністерств та розмежування повноважень і відповідальності між політичним керівництвом та керівництвом держслужби; узгодження повноважень органів влади між рівнями публічного врядування, зокрема у сфері надання адмінпослуг; послідовне впровадження та застосування ЗУ «Про адміністративну процедуру».

3️⃣ Формування державної політики

Серед завдань — оновлення нормативної рамки формування політик та підготовки нормативно-правових актів; посилення ролі СКМУ в забезпеченні високої якості політики; посилення ролі КМУ у формуванні законодавства; запровадження єдиної цифрової системи підготовки правових актів.

🔗 З пропозиціями експертів ЦППР до проєкту Стратегії РДУ на 2026–2030 роки можна ознайомитися за посиланням: https://pravo.org.ua/analytical-materials/propozycziyi-do-proyektu-strategiyi-reformuvannya-derzhavnogo-upravlinnya-na-period-do-2030-roku/

🔗 Ознайомитися з ухваленою Стратегією можна тут: https://www.kmu.gov.ua/npas/pro-skhvalennia-stratehii-reformuvannia-derzhavnoho-upravlinnia-ukrainy-na-20262030-roky-ta-t100626

Матеріал підготовлено за підтримки European Union in Ukraine та Міжнародний фонд "Відродження" в рамках спільної ініціативи «Вступаємо в ЄС разом». Матеріал представляє позицію авторів і не обов’язково відображає позицію Європейського Союзу чи Міжнародного фонду «Відродження».

📌 Трампа звинуватили в «огидній» жадібності через понад 2 млрд доларів доходів після повернення на посаду.Фінансові звіт...
12/08/2026

📌 Трампа звинуватили в «огидній» жадібності через понад 2 млрд доларів доходів після повернення на посаду.

Фінансові звіти засвідчили, що після повернення Дональда Трампа на посаду президента його родина отримала понад 2,2 млрд доларів доходів, значну частину яких забезпечили криптовалютні проєкти. Опоненти президента заявляють про можливий конфлікт інтересів. Вони закликають запровадити законодавчі обмеження, які б унеможливили отримання високопосадовцями прибутку від криптоіндустрії.

🔗Детальніше про цю та інші новини читайте в щомісячному дайджесті корупції: https://bit.ly/4q024Zi

У політичному аналізі:◾️ Президент України підписав Закон про надання неконституційних повноважень прокуратурі через 4-и...
11/08/2026

У політичному аналізі:
◾️ Президент України підписав Закон про надання неконституційних повноважень прокуратурі через 4-и роки з дня його ухвалення

Історія ухвалення, підписання і набрання чинності цим Законом є черговим яскравим прикладом порушення вимог статті 94 Конституції України щодо 15-денного строку для підписання Президентом України законів або накладення вето і повернення їх для повторного розгляду парламентом.

Відсутність перехідних положень Закону залишає без відповіді питання про застосування його нових положень, в тому числі щодо участі прокурорів і присяжних, до триваючих проваджень, які розпочалися і не завершилися до його опублікування, – чи слід їх розпочинати спочатку за новими правилами або продовжувати за новими правилами тощо. Залишення цих питань на розсуд практики означає тривалу невизначеність, поки цю проблему не вирішить Верховний Суд чи Конституційний Суд України.

◾️ Європейський Союз схвалив нові зобов’язання України в сфері верховенства права

Необхідність внесення змін до плану з реалізації програми Ukraine Facility зумовлена укладенням і ратифікацією Угоди між Європейським Союзом та Україною про репараційну позику від 27 травня 2026 року. Надання частини коштів макрофінансової допомоги з боку ЄС в межах цієї Угоди прив’язане до здійснення реформ Україною, тобто діятиме принцип «гроші в обмін на реформи».

Повний аналіз читайте тут: https://pravo.org.ua/analytical-materials/shhotyzhnevyj-analiz-04-10-serpnya-2026-roku/

Наша аналітика публікується щотижня та охоплює найважливіші процеси та події у сферах конституціоналізму, політичних партій, урядування, судівництва, протидії корупції, кримінальної юстиції.

10/08/2026

Коаліція Реанімаційний Пакет Реформ оголошує відкритий конкурс на посаду Виконавчого директора / Виконавчої директорки.

Конкурс оголошено відповідно до Статуту РПР на підставі рішення Ради Коаліції Реанімаційний Пакет Реформ від 22 липня 2026 року.

Спілка шукає керівника або керівницю, які забезпечуватимуть стратегічний розвиток Коаліції, координуватимуть роботу Секретаріату, взаємодію з організаціями-членами, партнерами та донорами, а також сприятимуть подальшому просуванню реформ, розвитку демократичних інституцій та європейської інтеграції України.

Конкурс проводиться з 1 до 30 серпня 2026 року.

До участі запрошуються кандидати і кандидатки, які поділяють цінності Коаліції РПР, мають досвід управління командами та проєктами, розуміння процесів формування державної політики й діяльності громадянського суспільства.

Для участі необхідно подати:
▫резюме (CV);
▫мотиваційний лист;
▫контакти двох осіб, які можуть надати рекомендації.

Документи приймаються на адресу: [email protected].

Детальні вимоги до кандидатів, умови конкурсу та опис посади — за посиланням: https://rpr.org.ua/vacancies/koalitsiia-rpr-oholoshuie-pro-provedennia-konkursu-na-zamishchennia-posady-vykonavchoho-dyrektora-vykonavchoi-dyrektorky/

🗳 Робоча група при Верховній Раді України, яка напрацьовує законодавчі зміни для проведення перших післявоєнних виборів,...
07/08/2026

🗳 Робоча група при Верховній Раді України, яка напрацьовує законодавчі зміни для проведення перших післявоєнних виборів, наразі призупинила активну роботу. Водночас, за словами експертів ЦППР, значна частина напрацювань уже готова, тож після відновлення роботи парламент зможе продовжити їх опрацювання.

💬 Юлія Кириченко зазначає, що всі підгрупи робочої групи погоджуються: виборчий процес (підготовка до проведення виборів) має розпочатися щонайменше через шість місяців після припинення або скасування воєнного стану. Водночас питання, які саме вибори мають відбутися першими, поки остаточно не вирішене.

Андрій Магера вважає, що першими доцільно провести президентські вибори, потім парламентські, а вже після них – місцеві. Серед аргументів: президентські вибори простіші в організаційному плані, а їх проведення дозволить виявити проблеми, які варто врахувати під час підготовки до парламентських виборів.

❗ Окремим викликом для майбутніх виборів стане інформаційна безпека. На думку пана Андрія, медіа мають не лише інформувати виборців, а й допомагати їм відрізняти достовірну інформацію від фейків та маніпуляцій. Пані Юлія серед ключових загроз називає російську дезінформацію, проросійські політичні проєкти та спроби впливати на виборців через цифрові платформи.

📎 Більше про напрацювання робочої групи, можливу черговість виборів і виклики, з якими зіштовхнуться виборці та медіа, – у матеріалі «Детектора медіа»: https://pravo.org.ua/blogs/yuliya-kyrychenko-ta-andrij-magera-rozpovily-pro-napraczyuvannya-robochoyi-grupy-z-pidgotovky-do-pislyavoyennyh-vyboriv/

У політичному аналізі:◾️ Антикорупційна стратегія на 2026–2030 роки: обговорення продовжується із затримкоюСвоєчасне ухв...
04/08/2026

У політичному аналізі:
◾️ Антикорупційна стратегія на 2026–2030 роки: обговорення продовжується із затримкою

Своєчасне ухвалення Антикорупційної стратегії є критично важливим для виконання міжнародних зобов’язань України, зокрема в межах Ukraine Facility, та реалізації Дорожньої карти у сфері верховенства права. Сподіваємось на конструктивний підхід щодо проєкту Антикорупційної стратегії на 2026–2030 роки.

◾️ Новий Уряд підтримує надання митній службі повноважень з досудового розслідування

Кардинальні зміни у сфері правопорядку не передбачені стратегічними документами у сфері європейської інтеграції (ні Дорожньою картою з питань верховенства права, ні Дорожньою картою з питань реформи державного управління, ні Звітом Європейської комісії про розширення) чи кримінальної юстиції (Комплексним стратегічним планом реформування органів правопорядку як частини сектору безпеки і оборони України на 2023-2027 роки). Також була відсутня широка експертна дискусія з приводу доцільності такого кроку.

Повний аналіз читайте тут: https://pravo.org.ua/analytical-materials/shhotyzhnevyj-analiz-28-lypnya-03-serpnya-2026-roku/

Наша аналітика публікується щотижня та охоплює найважливіші процеси та події у сферах конституціоналізму, політичних партій, урядування, судівництва, протидії корупції, кримінальної юстиції.

Інститут державних секретарів в Україні почав працювати з набуттям чинності Закону «Про державну службу» 1 травня 2016 р...
03/08/2026

Інститут державних секретарів в Україні почав працювати з набуттям чинності Закону «Про державну службу» 1 травня 2016 року.

Підсумки 10 років його існування крізь призму тривалості перебування на посадах державних секретарів підбили експерти ЦППР. Звісно, це лише один із критеріїв, проте він дає змогу простежити, як розвивається цей інститут та чи виконує своє призначення.

Кілька фактів із дослідження:

▪️ за 10 років було 97 призначень на посади державних секретарів;
▪️ близько 30 % державних секретарів працювали з двома та більше міністрами;
▪️ 36,47 % державних секретарів перебували на посаді більше 2-х років, а найкоротший строк становив 1 місяць 20 днів;
▪️ найпоширеніші підстави звільнень — перехід на іншу роботу, угода сторін та власне бажання;
▪️ під час зміни Уряду кількість звільнень державних секретарів, які були призначені попереднім Урядом, перевищувала 50 %.

У статті для Реформа державного управління Вікторія Дерець, експертка напряму «Урядування: формування політик, підзвітність, державна служба» ЦППР, підсумовує:

💬 «На жаль, український інститут державних секретарів не повною мірою орієнтується на ту мету, задля досягнення якої він створювався. Він зазнав певного “підлаштування” під наявну усталену традицію державного управління, яка ще не позбулася рудиментів та практик командно-адміністративної системи, переважання особистої відданості та лояльності до політичного керівництва».

🔗 Детальніше читайте за посиланням: https://pravo.org.ua/blogs/derzhavni-sekretari-ministerstv-pidsumky-desyatyrichchya/

Статтю підготовлено за підтримки European Union in Ukraine та Міжнародний фонд "Відродження" в рамках спільної ініціативи «Вступаємо в ЄС разом». Матеріал представляє позицію авторів і не обов’язково відображає позицію Європейського Союзу чи Міжнародного фонду «Відродження».

У політичному аналізі:◾️ Нові антикорупційні зобов’язання України в Меморандумі МВФРаніше ми зазначали, що нинішня прогр...
29/07/2026

У політичному аналізі:
◾️ Нові антикорупційні зобов’язання України в Меморандумі МВФ

Раніше ми зазначали, що нинішня програма МВФ у порівнянні з попередніми не відрізняється достатньою амбіційністю в частині антикорупційної діяльності. Оновлений Меморандум підтверджує цю позицію.

Повний аналіз читайте тут: https://pravo.org.ua/analytical-materials/shhotyzhnevyj-analiz-21-27-lypnya-2026-roku/

Наша аналітика публікується щотижня та охоплює найважливіші процеси та події у сферах конституціоналізму, політичних партій, урядування, судівництва, протидії корупції, кримінальної юстиції.

🗓️ 22 липня відбувся навчальний захід та експертне обговорення «Роль експост-оцінювання в циклі публічної політики» за у...
27/07/2026

🗓️ 22 липня відбувся навчальний захід та експертне обговорення «Роль експост-оцінювання в циклі публічної політики» за участю представників органів державної влади, громадських організацій, зокрема підписантів Маніфесту реформи публічної служби, експертної спільноти та міжнародних партнерів.

Від Центру політико-правових реформ учасниками стали Андрій Заболотний та Микола Сліпченко, експерти напряму «Урядування: формування політик, підзвітність, державна служба», а також Олександр Яременко, регіональний координатор Мережі UPLAN на Поділлі.

Під час першого тематичного блоку заходу учасники ознайомилися з контекстом експост-оцінювання крізь призму принципів публічного адміністрування та практичним досвідом проведення проміжного та експост-оцінювання Стратегії реформування державного управління Сербії.

У другому блоці відбулася практична дискусія щодо питань, на які має відповісти заплановане експост-оцінювання Стратегії реформування державного управління 2022–2025, та узгодження наступних кроків.

🎤 Під час дискусії Андрій Заболотний запропонував для підвищення практичної цінності дослідження підготувати варіанти політичних рішень до кожної зі сфер або до тих, де потрібен швидший прогрес (формування і координація політики, спроможність і сталість державної служби). Ці варіанти можна представити новосформованому Уряду та, зокрема, Прем’єру, у тому числі на основі поданих пропозицій громадськими організаціями, які, можливо, поки не відображені в новій Стратегії РДУ 2026–2030.

🎤 Зі свого боку, Микола Сліпченко запропонував додати ще прогностичний рівень до методології майбутнього екс-пост оцінювання, щоб змоделювати подальший розвиток стану справ в обраних сферах з урахуванням рекомендацій іноземних колег із країн ЄС.

Проєкт «Емпірична експост-оцінка та розбудова спроможності для Стратегії реформування державного управління України» впроваджується ГО «Профешенал Гавермент» (Україна) та Центром публічноі політики Провідус (Провідус) за підтримки Міністерства Закордонних Справ Латвії. Частина експертного наповнення забезпечується Програмою SIGMA — спільною ініціативою ОЕСР та Європейського Союзу, що фінансується переважно Європейським Союзом.

💬«Проблема часто полягає не лише в людях, а й у правилах роботи органу, його підпорядкуванні, системі стимулів та механі...
10/07/2026

💬«Проблема часто полягає не лише в людях, а й у правилах роботи органу, його підпорядкуванні, системі стимулів та механізмах відбору керівництва», — зауважив Олександр Банчук, член правління Центру політико-правових реформ.

Пан Олександр у статті для «Дзеркала тижня» проаналізував дев'ять хвиль кадрового перезавантаження державних органів після Революції Гідності — від люстрації та переатестації поліції і прокуратури до реформ судової системи, Бюро економічної безпеки та митних органів.

На основі цього досвіду автор пояснює, чому кадрові зміни самі собою не гарантують ефективності державних інституцій, які висновки варто зробити з дванадцяти років реформ і що має стати основою подальшого оновлення публічної служби.

🔗 Детальніше — у колонці Олександра Банчука: https://bit.ly/4yehlJK

Address

вУлица Хрещатик 4, оф. 13
Kyiv
01001

Telephone

380442780317

Alerts

Be the first to know and let us send you an email when Центр політико-правових реформ posts news and promotions. Your email address will not be used for any other purpose, and you can unsubscribe at any time.

Contact The Organization

Send a message to Центр політико-правових реформ:

Shortcuts

Share