Центр політико-правових реформ

18/09/2026

🇪🇺 Сьогодні Україна одночасно протистоїть російській агресії на полі бою, проводить реформи та рухається до членства в Європейському Союзі. Перед нашою державою є низка складних завдань – від забезпечення стійкості демократичних інститутів в умовах воєнного стану та підготовки до повоєнних виборів до реформування державної служби й системного наближення законодавства до стандартів ЄС. В умовах повномасштабної війни та переговорного процесу щодо вступу України до ЄС системна експертна робота громадянського суспільства набуває особливого значення. Воно долучається до формування державної політики, допомагає напрацьовувати рішення та стежить за реалізацією реформ. Сильні й спроможні громадські організації потрібні для того, щоб ці процеси залишалися відкритими, підзвітними та орієнтованими на потреби суспільства.

Центр політико-правових реформ забезпечує комплексну аналітичну, законопроєктну та комунікаційну роботу за 9 ключовими напрямами: конституціоналізм і парламентаризм; урядування; адміністративні послуги та процедура; місцеве самоврядування та децентралізація; судівництво; кримінальна юстиція; протикорупція; європейська інтеграція; розвиток громадянського суспільства.

📌 Протягом майже 30 років експерти ЦППР долучаються до підготовки фундаментальних змін у різних сферах державної політики. Наші фахівці напрацьовували бачення конституційної реформи та брали участь у розробці базового законодавства про держслужбу; створили доктрину адмінпослуг, втілену в мережі ЦНАП; долучалися до розроблення Закону «Про адміністративну процедуру», адвокатували його ухвалення. Експерти Центру розробили концепцію створення адмінсудів і закон про відкритий доступ до судових рішень, долучалися до підготовки рішень для запуску НАБУ, ВАКС та оновлення поліції, закладали підґрунтя децентралізації. Сьогодні експерти ЦППР є членами переговорних груп щодо вступу України до ЄС, моніторять виконання євроінтеграційних зобов’язань та напрацьовують рекомендації щодо узгодження українського законодавства з правом ЄС.

🤝 Нещодавно ми отримали грант від ІСАР Єднання, завдяки якому маємо можливість зміцнити інституційну спроможність Центру одразу за всіма напрямами нашої діяльності. Це дозволяє нам продовжувати забезпечувати якісний правовий та аналітичний супровід реформ, ділитися фаховою експертизою з урядовцями й парламентарями, бути надійним голосом України в діалозі з міжнародними партнерами та посилювати регіональні ініціативи через нашу мережу UPLAN.

👥 Попереду — чимало роботи, важливих подій і нових завдань. У процесі будемо ділитися з вами тим, що відбувається в Центрі: розповідати про команду, нашу щоденну роботу, події та партнерства, а також про те, як розвивається Центр політико-правових реформ.

Norad
Sida - Styrelsen för Internationellt Utvecklingssamarbete

17/09/2026

Підтримуємо позицію International IDEA щодо проведення Росією виборів до Державної думи на тимчасово окупованих територіях України.

Проведення таких виборів є порушенням суверенітету та територіальної цілісності України, а їхні результати не можуть створювати законних представницьких повноважень щодо України чи її населення.

Ця позиція повністю співпадає із позицією Центру політико-правових реформ.

International IDEA condemns the Russian Federation’s decision to organize elections in the occupied territories of Ukraine as part of the September 2026 elections to the State Duma, including in the Autonomous Republic of Crimea and the city of Sevastopol and occupied parts of the Donetsk, Kherson...

16/09/2026

15 вересня відбулася третя зустріч «Клубу належного врядування» — майданчика для практичного обговорення наявних проблем та пошуку кращих пропозицій для рішень з урахуванням європейського й вітчизняного досвіду у сфері врядування. Основною темою заходу стали питання довіри і залучення на публічну службу.

🎤 Вітаючи учасників, Олександр Саєнко, співкерівник напряму «Урядування: формування політик, підзвітність, державна служба» ЦППР, подякував за долучення до обговорення такої важливої теми, як реформа публічного врядування. Він підкреслив, що ця реформа завжди була непопулярною, незрозумілою для суспільства та складною для комунікації. Проте в умовах сучасних масштабних викликів саме професійна державна служба може бути основою та спільнотою тих людей, які опрацьовуватимуть і втілюватимуть ключові завдання задля перемоги й подальшого руху країни вперед.

🎤 Тарас Шевченко, директор із розвитку Центр демократії та верховенства права демократії та верховенства права, зазначив, що реформа публічного врядування є вимогою Євросоюзу, але насамперед потрібна самій Україні для її розвитку й добробуту громадян. Він відзначив ухвалення Стратегії РДУ 2026–2030 та підкреслив важливість якнайшвидшого ухвалення закону про відновлення конкурсів на держслужбу.

🎤 Андрій Заболотний, експерт напряму «Урядування: формування політик, підзвітність, державна служба» ЦППР, забезпечував координацію Клубу та допомогу в модерації заходу.

🎤 У своєму виступі Oleksandr Korniyenko, Перший заступник Голови Верховної Ради України, зазначив, що за вимогами міжнародних партнерів постає питання визначення доброчесності та проведення конкурсів на державну службу всіх категорій. Він розповів про намір перейти до принципу «гроші ходять за службовцем» у сфері підготовки кадрів, а також наголосив на важливості проведення в стислі терміни функціонального обстеження міністерств для подальшої оптимізації та доопрацювання класифікаторів посад.

🎤 Асьєр Сантільян Лузуріага, керівник відділу з питань врядування, верховенства права, європейської інтеграції та громадянського суспільства Представництва ЄС в Україні, наголосив, що якісне публічне врядування необхідне насамперед для щоденної роботи держави та подальшої імплементації рішень після вступу України до ЄС. Він закликав впроваджувати цифрові інструменти — зокрема систему HRMIS та Єдиний портал вакансій, які допоможуть ефективно шукати й розподіляти фахівців. Пан Лузуріага підкреслив, що держслужбовці повинні мати гідну заробітну плату, прозорі кар’єрні перспективи та можливості для професійного розвитку.

🎤 Олег Войтович, в. о. Голови НАДС, окреслив складові відновлення довіри до держслужби, зокрема повернення довіри до конкурсної процедури, збереження кадрів через розумний підхід до мотивації та оплати праці, переосмислення професійного розвитку через виявлення реальних потреб працівників. За його словами, кінцевою метою реформи є створення оптимальної за чисельністю держслужби з чіткими функціями та спроможними інституціями, що є критично важливим для існування держави.

🎤 На думку Угіса Сікса, керівника проєкту EU 4 PAR, у створенні більш потужної держслужби не допоможуть точкові рішення. Він зазначив, що наразі існує лише один документ, у якому окреслено цілісну візію державного управління, ключові проблеми, які потребують вирішення, та їхній взаємозв’язок — це Стратегія РДУ 2026–2030. Важливо, щоб вона була втілена на практиці, а не залишилася на папері. Пан Угіс наголосив, що Стратегія визначає загальний напрямок, а з багатьох питань, де немає готових рішень, потрібна подальша дискусія для їхнього формування.

🎤 Віктор Тимощук, заступник Голови правління ЦППР, звернув увагу на те, що реформа публічного врядування потребує великої динаміки, водночас у Стратегії РДУ 2026–2030 досі не закріплено лідерство Прем’єр-міністра в цій реформі та відсутні деякі критичні питання. Також пан Віктор зазначив, що ключовим критерієм довіри до публічної служби є бажання досвідчених фахівців повертатися на неї, і йдеться тут не стільки про гроші, скільки про повагу та реальні гарантії захисту від свавільних звільнень.

Під час обговорення учасники висловили думки та пропозиції також щодо таких аспектів, як залучення молоді та ветеранів, відновлення зрозумілих кар’єрних сходинок, усунення диспропорцій в оплаті праці та перехід від формального звітування до оцінки реального впливу інституцій. Зафіксовані за підсумками заходу нотатки будуть опрацьовані та використані під час організації наступних заходів.

До зустрічі «Клубу належного врядування» долучилися державні секретарі міністерств, представники інших державних органів, представники громадських організацій-підписантів Маніфесту реформи публічної служби, міжнародних проєктів, експерти та науковці.

Захід організували Центр політико-правових реформ у взаємодії з Програмою OECD/SIGMA, Секретаріатом Кабінету Міністрів України, Національним агентством України з питань державної служби, а також Центр демократії та верховенства права в рамках впровадження проєкту «Громадський нагляд за реформою державного управління задля доброчесності та євроінтеграції» (реалізується ЦЕДЕМ у співпраці зі Школою політичної аналітики НаУКМА за фінансової підтримки New Democracy Fund) та ГО «Профешенал Гавермент» у рамках проєкту «Емпірична експост-оцінка та розбудова спроможності для Стратегії реформування державного управління України» (реалізується Центром публічної політики PROVIDUS (Латвія) та PGA за фінансової підтримки Міністерства закордонних справ Латвії).

16/09/2026

💬 «Основна мета проведення рф псевдовиборів на тимчасово окупованих територіях України — показати світові викривлену картинку високої явки та підтримки російської влади й “застовбити” за собою ці території», — зазначив Андрій Магера, експерт ЦППР з конституційного права, в ефірі програми «Відкритий простір» на Радіо Київ 98 FM.

Україна має активно працювати в інформаційному полі й спростовувати тези російської пропаганди. Зокрема, зараз на ТОТ активно поширюється теза, ніби «після деокупації Україна всіх ув’язнить через російські паспорти». Наша держава має доносити протилежне: ми чекаємо на своїх громадян, а ці території неодмінно будуть деокуповані.

Важливо розуміти, що більшість виборців на ТОТ — це громадяни України, які змушені були отримати російські паспорти заради виживання та примушені йти на «голосування». Проте є й інша категорія — колаборанти, які організовують псевдовибори та псевдореферендуми, є членами виборчих комісій, працюють в окупаційних органах влади й активно агітують за російську владу на цих територіях. Саме вони підлягають кримінальній відповідальності за державну зраду та колабораціонізм за Кримінальним кодексом України.

МЗС України та ЦВК уже оприлюднили свою позицію щодо незаконності «виборів» рф на тимчасово окупованих територіях. Разом із тим, на переконання експерта, український парламент має звернутися до Конгресу США, парламенту Великої Британії, Національних зборів Франції, до Європарламенту, ПАРЄ та ПА НАТО з вимогою не визнавати вибори до державної думи рф загалом, оскільки абсолютна більшість членів цього представницького органу «обирається» з урахуванням голосів громадян України на окупованих територіях.

Експерт пояснив: із 450 депутатів держдуми за конституцією рф половина (225) обирається за партійними списками, де враховують голоси з ТОТ, і ще 11 — в одномандатних округах на окупованих територіях. У підсумку 236 із 450 депутатів обираються неправомірно, і це робить нелегітимною всю державну думу рф.

Україна має наполягати на такій вимозі перед міжнародними партнерами. Це повинно мати конкретні практичні наслідки: відмову у видачі віз, заборону на прийом будь-яких російських парламентських делегацій, невизнання осіб, призначених такою державною думою.

«Ми маємо працювати в цьому напрямку в унісон: органи влади, інститути громадянського суспільства, медіа та політичні партії. Це позиція, яка об’єднує всіх в Україні. Я впевнений, що це переконання прийде й до міжнародних партнерів: не можна визнавати державну думу як легітимний орган росії», — підсумував Андрій Магера.

14/09/2026

📢Центр політико-правових реформ провів перше засідання тематичної робочої групи у межах проєкту «Координація та адвокація законодавчих рішень щодо організації публічної влади на тимчасово окупованих та прифронтових територіях України» на тему: «Організація публічної влади на тимчасово окупованих, деокупованих та прифронтових територіях після припинення або скасування воєнного стану».

📌Метою засідання було обговорення основних проблем і пріоритетів, представлення позицій учасників щодо напрацювання законодавчих ініціатив у цій сфері, а також визначення подальших напрямів роботи тематичної групи. На засіданні порушувались питання, що стосуються організації публічної влади після припинення/скасування воєнного стану на тимчасово окупованих, деокупованих та прифронтових територіях за різних сценаріїв завершення війни.

💬«З огляду на відмінності між територіями та умовами, в яких вони перебувають, потрібна диференційована модель відновлення публічної влади. Повинні бути чіткі критерії, що враховуватимуть безпековий стан території, стан інфраструктури та демографічну ситуацію, а також передбачити поетапний перехід від воєнного чи цивільно-військового управління до поступового повернення повноважень обраних місцевих рад. Ми готові напрацьовувати спільне рішення в рамках робочої групи, дослухатися до порад експертів і співпрацювати з усіма залученими органами центральної виконавчої влади, щоб найкраще рішення втілити безпосередньо в законодавчу рамку», — зазначила Олена Шуляк, Голова Комітету ВРУ з питань організації державної влади, місцевого самоврядування, регіонального розвитку та містобудування.

Саме на пошук ефективних законодавчих рішень спрямована робота Центру. Членкиня Правління Марʼяна Захарченко пояснила: «Попри тривалий період воєнного стану, наше законодавство, яке значною мірою формувалося як відповідь на умови воєнного стану, досі не дає цілісної відповіді на питання організації публічної влади на різних типах територій — тимчасово окупованих, деокупованих та прифронтових територіях після припинення або скасування воєнного стану. Тому законодавство, яке ми напрацьовуємо разом із партнерами та організаціями громадянського суспільства, має шукати комплексні рішення. Для цього ми повинні працювати консолідовано та об’єднувати зусилля всіх зацікавлених сторін».

У своєму виступі Таміла Ташева, Голова підкомітету з питань відновлення державної влади та місцевого самоврядування на тимчасово окупованих територіях України, в АРК та місті Севастополі Комітету ВРУ з питань організації державної влади, місцевого самоврядування, регіонального розвитку та містобудування, поділилась інформацією про основні завдання проєкту Стратегії деокупації та реінтеграції тимчасово окупованої територій.

💬 «Стратегія розглядає деокупацію і реінтеграцію як взаємопов'язані, послідовні і багатовимірні процеси. Їхня мета — не лише відновлення територіальної цілісності, а відновлення публічної влади, захист прав людини, суспільна згуртованість та сталий розвиток звільнених територій». Пані Таміла наголосила на важливості чіткого розуміння етапів управління після деокупації: стабілізаційної фази, перехідного періоду та подальшого переходу від військових адміністрацій до повноцінного цивільного самоврядування. Держава має заздалегідь розуміти та розробляти послідовність своїх кроків на кожному з цих етапів.

Олександр Бовш, експерт Центру політико-правових реформ, звернув увагу на те, що в моделі публічного врядування після припинення або скасування воєнного стану залишається чимало дискусійних моментів.

💬«Очевидно, що необхідна нова редакція ЗУ “Про військово-цивільні адміністрації” , а також зміни до ЗУ “Про місцеві державні адміністрації”. Окрім того, потрібно визначити, на яких рівнях мають утворюватися військово-цивільні адміністрації — обласному, районному чи виключно базовому, а також чи доцільне їх функціонування на базовому рівні одночасно і на тимчасово окупованих, і на прифронтових територіях», — відзначив експерт.

Пан Олександр підкреслив необхідність врегулювання перехідного періоду між припиненням воєнного стану та утворенням військово-цивільних адміністрацій (ВЦА). Нинішнє законодавство передбачає відновлення місцевого самоврядування протягом 30 днів, однак це буде неможливо забезпечити, а для утворення ВЦА теж потрібен час. Серед інших питань він назвав кадрову та інституційну спроможність публічної влади, функціонал органів влади в екзилі та в процесі реінтеграції, а також громадський контроль і участь жителів у вирішенні питань місцевого значення.

Учасники засідання також обговорили критерії та механізми проведення виборів на деокупованих та прифронтових територіях.

💬«Вибори мають відбуватися відповідно до демократичних стандартів. Тому ми спочатку маємо оцінити, чи є відповідна територія безпечною, чи належно працюють усі необхідні інституції та чи взагалі відновлене на цій території демократичне середовище. Лише після цього можна говорити про готовність проводити вибори», — зауважила Аліна Загоруйко, заступниця Голови Комітету ВРУ з питань організації державної влади, місцевого самоврядування, регіонального розвитку та містобудування.

Детальніше про підходи до організації виборчого процесу розповіла членкиня Правління Центру політико-правових реформ Юлія Кириченко: «Ми маємо сформувати єдині критерії для підконтрольних Україні та деокупованих територій. З точки зору конституційного права та відновлення територіальної цілісності це не різні території, а отже, критерії мають бути однаковими. Водночас для староокупованих територій необхідно врахувати додаткові фактори, пов’язані з тривалістю, характером і наслідками окупації».

Пані Юлія пояснила, що передусім це стосується можливості виборця зробити свідомий вибір: мати доступ до україномовного контенту, незалежних медіа, можливість повноцінної роботи українських політичних партій та громадянського суспільства, а також забезпечити належні умови для національного й міжнародного спостереження за виборами.

Тематична робоча група покликана забезпечити професійний діалог та спільне напрацювання конкретних, експертно обґрунтованих і узгоджених законодавчих рішень щодо організації публічної влади та проведення виборів на деокупованих і прифронтових територіях.

У заході взяли участь представники профільного комітету Верховної Ради України, Міністерства у справах громад, територій та внутрішньо переміщених осіб України, Офісу Президента України, Центральної виборчої комісії, військових адміністрацій, всеукраїнських асоціацій органів місцевого самоврядування, науковці та експерти.

Захід відбувся за підтримки Програми «Партнерство за сильну Україну», яку фінансують уряди Великої Британії, Естонії, Канади, Норвегії, Фінляндії, Швейцарії та Швеції

11/09/2026

💬 «Ми недопрацьовуємо в розробці й ухваленні рішень, пов’язаних як із потребами сьогоднішнього управління прифронтовими територіями, так і майбутнім управлінням територіями, які будуть. Ніхто не знає, як завершиться війна, але вже зрозуміло: в нас будуть серйозно постраждалі території, будуть, напевне, тривалий час прифронтові чи загрожені території, де жити й працювати людям буде небезпечно, будуть знелюднені території. І вже сьогодні потрібні відповіді, як відбуватиметься управління ними», — зазначив Ігор Коліушко, Голова правління ЦППР, під час Форуму «Децентралізація 2026. Законодавчий порядок денний».

Військові адміністрації можливі лише в умовах воєнного стану. Щойно його буде скасовано, легітимна підстава для існування військових адміністрацій автоматично зникне, і необхідно буде швидко, у визначений законом строк, запропонувати їм ефективну заміну. Цією заміною насамперед має стати повернення до повноцінного функціонування місцевого самоврядування.

Щоб громада була ефективною, вона повинна мати щонайменше 3 тисячі населення, але при цьому не бути безмежно великою. Тож якщо виникнуть такі території, де в межах цих параметрів створити ефективну громаду буде неможливо, потрібно мати відповідь, як здійснюватиметься управління ними. І такі рішення потрібно ухвалювати вже зараз.

У своєму виступі новий міністр регіонального розвитку наголосив на потребі працювати над майбутньою конституційною реформою та мати бачення майбутнього місцевого самоврядування. Як зауважив пан Ігор, це надзвичайно важливо, проте тут виникають проблеми, пов’язані з нашою схильністю фрагментарно сприймати зарубіжний досвід або певні ідеї та пропозиції.

Наприклад, ЄС дав нам чітку вказівку перейти до моделі, де кожна громада є юридичною особою і власницею свого майна, а органи місцевого самоврядування — лише її органами. Це правильно й повністю відповідає практиці абсолютно всіх країн ЄС, проте в Європі до цього прийшли еволюційно. Громада — це не просто межі території, статус, а сукупність людей, об’єднаних проживанням, роботою, сплатою податків. Тому першочергово потрібно зрозуміти, в чому полягає ця спільність людей та що варто змінити в процесах реєстрації проживання, сплати податків, визначення виборчих прав тощо. Не розглянувши ці проблеми в комплексі, ми ризикуємо створити утопічне утворення, яке нібито відповідатиме нашим зобов’язанням перед ЄС, але насправді не працюватиме.

Наступна проблема, за словами експерта, пов’язана з розбіжністю між статтею 19 Конституції України та Європейською хартією місцевого самоврядування щодо визначення обсягу його повноважень. Щоб реалізовувати місцеве самоврядування по-європейськи, доведеться вносити зміни до Основного Закону. Це питання також потребує пошуку відповідей.

Ще один критичний момент — розрив між повноваженнями та фінансами. У той час як розмежування повноважень робиться ніби під одні завдання, Міністерство фінансів наполягає, що все має залишатися без змін, як визначено Бюджетним кодексом. Це породжує нестиковки в реалізації, відповідно така система не працюватиме.

«Для вирішення цих проблем сьогодні потрібно приділяти більше уваги дискусіям: проводити конференції, круглі столи, спільні обговорення. Це дозволить дійти до порозуміння в знаходженні моделей, яких нам необхідно досягти в майбутньому. Коли йдеться про внесення змін до Конституції, межі можливого стають умовними, з’являється великий простір ідей, варіантів, і треба всі їх проговорювати. На жаль, в умовах сьогодення є дедалі менше можливостей для спілкування, і це породжує ще одну проблему для знаходження оптимальних шляхів для нашого розвитку», — підсумував Ігор Коліушко.

10/09/2026

У політичному аналізі:

◾️ Уряд знову пропонує повернути прокуратурі загально-наглядові повноваження

Очевидним позитивним кроком проекту Закону є пропозиція позбавити прокуратуру повноважень з представництва інтересів громадян в судах, що повністю відповідає статті 131-1 Конституції України. Хоча саме Рішення Конституційного Суду України № 6-р(ІІ)/2025 не стосується питання представництва інтересів громадян в судах.

Однак, не зважаючи на вимоги Конституції про «виключні випадки» представництва прокуратурою інтересів держави в суді (пункт 3 статті 131-1) та зазначене Рішення КСУ, проект Закону № 15253 фактично повертає прокуратурі загально-наглядові повноваження.

◾️ Уряд вчергове пропонує створити пенітенціарні інспекції

Нова редакція статті 25-1 Закону про прокуратуру пропонує передбачити повноваження прокурора при «вирішенні інших питань під час кримінального провадження» поряд з процесуальним керівництвом досудовим розслідуванням. Але запропоновані проектом повноваження повторюють ті, які є зараз у прокурорів на підставі чинної статті 26 Закону (відвідувати місця несвободи, спілкуватися з ув’язненими, отримувати документи, матеріали, пояснення, виконавчі провадженні тощо, звертатися до суду). Пропонується також надати невичерпний перелік можливостей – «здійснювати інші повноваження, передбачені законом».

Збереження таких повноважень у прокурорів після набрання чинності Законом порушуватиме вимоги Конституції України.

◾️ Проєкт закону щодо удосконалення законодавства про відповідальність за міжнародні злочини

Метою проекту Закону є узгодження положень КК щодо відповідальності за злочин агресії та воєнні злочини з нормами міжнародного кримінального права, зокрема з нормами РС МКС, на виконання ст. 8 Угоди про асоціацію між Україною та Європейським Союзом, Європейським співтовариством з атомної енергії і їхніми державами-членами від 2014 року.

Повний аналіз читайте тут: https://bit.ly/4r8axdQ

Наша аналітика публікується щотижня та охоплює найважливіші процеси та події у сферах конституціоналізму, політичних партій, урядування, судівництва, протидії корупції, кримінальної юстиції.

09/09/2026

📌Європейська прокуратура висунула звинувачення двом підозрюваним у розслідуванні шахрайства, пов'язаного з коштами ERASMUS+.

Європейська прокуратура (EPPO) передала до суду в Парижі справу проти двох осіб, яких підозрюють у шахрайстві з коштами програми Erasmus+. Йдеться про €240 тис., виділених на освітній проєкт із дитячої грамотності. За даними розслідування, підозрювані подавали фальсифіковані документи, не виконали умов грантової угоди, незаконно привласнили частину коштів та здійснювали їх відмивання.

🔗Детальніше про цю та інші новини читайте в щомісячному дайджесті корупції: https://bit.ly/4xMiDvc

08/09/2026

У політичному аналізі:

◾️ Щодо посилення відповідальності за організацію шахрайських кол-центрів

Пропонована нова ст. 255-4 КК своєю появою фактично заперечує існування багатьох положень Загальної частини чинного Кримінального кодексу щодо регламентації відповідальності за співучасть у кримінальному правопорушенні.

Якщо змінювати кримінальне законодавство, підлаштовуючи його під кожен новий виклик, то невдовзі КК буде рясніти десятками окремих статей щодо створення й участі в діяльності організованих груп із торгівлі людьми, грабежів, розбоїв, вимагання, контрабанди, відмивання майна, незаконного використання надр тощо.

Повний аналіз читайте тут: https://pravo.org.ua/analytical-materials/shhotyzhnevyj-analiz-01-07-serpnya-2026-roku/

Наша аналітика публікується щотижня та охоплює найважливіші процеси та події у сферах конституціоналізму, політичних партій, урядування, судівництва, протидії корупції, кримінальної юстиції.

07/09/2026

💬 «Відкриття переговорного Кластера 1 означає, що Україна отримає ще більше стимулів для просування реформи державного управління, або, правильніше, публічного адміністрування. Ця реформа є наскрізною для всього переговорного процесу, тому що це справді основа держави. Від ефективності публічної адміністрації — починаючи від розробки політики й координації до вирішення питань громадян і бізнесу, — залежить загалом функціонування держави», — зазначив Віктор Тимощук, заступник Голови правління ЦППР, у коментарі для порталу Реформа державного управління.

Успіх будь-яких реформ залежить від якості роботи виконавчої влади, передусім уряду та центральних органів. Є багато рішень, які фактично вже готові, але вони не доходять до ухвалення, а водночас бракує людських ресурсів і професійних державних службовців для підготовки нових реформ.

Серйозним викликом залишаються й постійні кадрові зміни: зі зміною урядів система втрачає кваліфікованих працівників, інституційну пам’ять і наступність. Важливо вибудувати сталі інституції, які мінімально залежатимуть від політичних змін: зміна уряду має приносити нову динаміку, а не втрату спроможності.

Одним із головних стримувальних чинників, за словами експерта, є брак політичного лідерства на рівні міністрів. Міністри мають бути не лише виконавцями доручень, а й ініціаторами реформ, які формують порядок денний і задають політичний імпульс.

Водночас державна служба стикається з хронічним дефіцитом кадрів. З одного боку, це питання оплати праці, але з іншого — поваги до державних службовців, їхнього визнання, захисту та загалом цивілізованих правил роботи.

Ще один великий блок — це сам підхід до формування державної політики. Бракує нормального, зваженого процесу вироблення політики, коли залучаються всі заінтересовані сторони, проводяться консультації, враховується позиція опозиції. При цьому кадровий дефіцит і слабкість інструментів формування політики взаємно посилюють одне одного та стримують просування реформ.

🔗 З повним текстом розмови з Віктором Тимощуком можна ознайомитися за посиланням у коментарях.