20/08/2026
Україна вже веде переговори з ЄС за Кластером 1, до якого належать верховенство права та основні права. Але ключові рішення щодо захисту ЛГБТК+ людей досі не ухвалені‼️
Урядова Дорожня карта передбачала запровадження реєстрованих партнерств до III кварталу 2025 року. Станом на серпень 2026-го законопроєкти №9103 і №12252 не розглянуті Верховною Радою.
Додаткову невизначеність створив проєкт нового Цивільного кодексу №15150. Якщо він замінить чинний Сімейний кодекс, підхід законопроєкту №12252 доведеться переглядати. Правозахисні організації також застерігають, що окремі положення нового кодексу можуть звузити поняття сім’ї та послабити захист одностатевих партнерів.
Не ухвалені й зміни щодо злочинів та мови ненависті. №13597 пропонує прямо враховувати сексуальну орієнтацію і гендерну ідентичність, визначити мотив нетерпимості та встановити відповідальність за публічні заклики до насильства. Альтернативний №13597-2 більше зосереджується на адміністративній відповідальності, але також отримав суттєві експертні зауваження.
Чинна процедура юридичного визнання гендеру залишається медикалізованою. Вона потребує медичного свідоцтва, хоча ПАРЄ рекомендує будувати такі процедури на самовизначенні. Це відповідає й сучасному підходу ВООЗ: у МКХ-11 гендерна невідповідність більше не класифікується як психічний розлад.
Окреме зобов’язання України — виконати рішення ЄСПЛ у справі «Маймулахін і Марків проти України». Суд встановив, що повна відсутність правового визнання та захисту одностатевих пар є дискримінацією.
При цьому суспільна підтримка змін зростає. За даними опитування КМІС у травні–червні 2026 року, 74% опитаних підтримують захист ЛГБТІК+ людей від дискримінації, 54% — реєстровані партнерства, а 46% — право одностатевих пар на усиновлення.
ЛГБТК+ організації вже беруть участь у євроінтеграційних консультаціях. Наступний крок — перетворити консультації та плани на закони, які справді захищають людей✊🏳️🌈✊
Матеріал підготувала Уляна Тен
