Cedos, Kyiv (2026)

08/06/2026

Як виникла і сформувалась соціальна політика в Україні?

Публікуємо конспект лекцій, які дослідниця Tasha Lomonosova прочитала на Школі Cedos.

👉 bit.ly/4axXTNS

Ось декілька тез:

📌 Україну можна назвати «соціальною державою надзвичайного часу». Її соціальна політика функціонує в режимі «гасіння пожеж» — швидких реакцій на нагальні проблеми та, відповідно, відсутності постійних політик.

📌 В Україні існує високий рівень гарантованих прав, але є велика складність ними скористатись. Крім того, люди не довіряють державним інституціям, водночас зберігають високі очікування від держави.

📌 Після здобуття незалежності Україна стикається з низкою нових проблем у сфері соціальної політики:
▫️ явищем «працюючих бідних», коли люди офіційно працевлаштовані, але їхнього доходу не вистачає для виходу з межі бідності;
▫️ фемінізацією бідності. Соціальні сервіси з догляду за дітьми скорочуються, жінок менш охоче працевлаштовують, вони стають залежними від доходів партнер_ки.

📌 Наявні соціальні політики — результат боротьби за них. Поруч з тим, ці політики впливають на наші уявлення про те, що є справедливим. Іншими словами — ми своєю боротьбою впливаємо на державу, але й вона впливає на нас.

Подія «Соціальна політика в Україні» відбулася в межах проєкту «Лабораторія доказового відновлення і згуртованості», що виконується за фінансової підтримки Програми Matra Королівства Нідерланди.

Фото: Карина Новак

05/06/2026

📌 «На орендоване житло не можна покластися. Воно не захищене і ви ніколи не знаєте, що буде з вами завтра».

Директорка Cedos Anastasia Bobrova на Українське радіо розповіла про досвід оренди житла серед внутрішньо переміщених людей. А саме поділилась результатами нашого дослідження «Оренда житла в Україні: сучасний стан і ключові виклики».

За словами Анастасії, складнощі у пошуку нового житла стримували багатьох переселен_ок. Вони до останнього відкладали переїзд, адже боялися, що не зможуть знайти доступне житло.

Внутрішньо переміщеним людям доводилося переїжджати по кілька разів. Із різних причин — незадовільні умови, примусове виселення, раптове підвищення вартості оренди.

«Люди розповідали нам історії про те, що орендодав_иці іноді просто змінюють свою думку. Тобто вирішують, що більше не хочуть здавати це житло внутрішньо переміщеним людям», — зазначила Анастасія.

📌 Найбільш болючою для внутрішньо переміщених людей була саме непередбачуваність сектору оренди, наголосила директорка Cedos.

«Були історії про те, що люди вже знайшли собі житло після довгих поневірянь, облаштувалися, зробили мінімальний ремонт. І тут їм через шість місяців кажуть: "Ми передумали, ми не будемо більше здавати це житло". І от квест із пошуку житла починається знову. Непередбачуваність — це те, про що згадували майже усі», — поділилась вона.

👉 Тому, на думку Анастасії, слід реформувати сектор оренди житла в Україні, зробити його більш передбачуваним і захищеним.

04/06/2026

👩‍🏫 Cedos спільно з Södertörn University (Швеція) досліджує гендерну рівність та інклюзію в українських школах.

Україна активно впроваджує інклюзивні та гендерно чутливі підходи до викладання у сфері освіти. Водночас існують прогалини між тим, як вони зафіксовані у політиках та як реалізуються на практиці.

Проєкт спрямований на те, щоб зʼясувати ці прогалини і в подальшому подолати їх. Його мета — розробити методологію дослідження гендерної рівності та соціальної інклюзії в педагогічній освіті України.

🤝 Проєкт передбачає обмін досвідом між Україною та Швецією.

«Сьогодні українська освіта переживає надскладні часи: необхідно продовжувати навчання попри виклики повномасштабної війни. А в майбутньому — підтримувати дітей, які перебували й навчалися на тимчасово окупованих територіях під час російсько-української війни, та дітей, викрадених Росією, в отриманні української освіти. Разом із тим, триває реформа системи освіти.

Усе це перевантажує вчительство і учнівство, адміністрації шкіл, батьків та опікун_ок дітей і може здаватись, що питання гендерно чутливої та інклюзивної освіти “не на часі”. Проте впровадження позитивних змін вимагає комплексного підходу», — Вікторія Одусанво, аналітикиня Cedos, проєктна менеджерка.

👉 Проєкт реалізується за сприяння Svenska institutet — установи, яка підтримує співпрацю між шведськими та українськими організаціями, зокрема ініціативи та проєкти, що сприяють відбудові та євроінтеграції України.

03/06/2026

✅ Аналітикині Cedos Olga Satsuk та Olesia Budz взяли участь в Gender Mini-EdCamp Dnipro 2026.

Це традиційна зустріч освітян_ок та експерт_ок, присвячена обговоренню тенденцій та викликів у сфері освіти. Цьогоріч на заході розглядали питання гендерної рівності, інклюзії та спільноти підтримки.

📌 Ольга Сацук провела інтерактивний воркшоп з кейс-обговоренням «Резильєнтність систем освіти: гендерний вимір».

Зокрема, вона поділилась знахідками дослідження резильєнтності систем освіти у Східній Європі, на Кавказі та в Центральній Азії. І спільно з учасни_цями воркшопу обговорила низку питань щодо освіти в Україні:
▪️ як освітян_ки дізнаються про гендерно чутливе та інклюзивне викладання;
▪️ як вони застосовують принципи гендерної рівності на практиці.

📌 Олеся Будз провела воркшоп-дискусію «Дівчата і наука: роль школи у формуванні майбутніх науковиць».

Вона представила результати дослідження мотивації та барʼєрів, з якими стикаються українські науковиці у STEM. А саме зосередилась на факторах, які впливають на рішення дівчат йти у науку.

Зі свого боку, учасни_ці події ділились власними спостереженнями щодо того, як дівчата та хлопці обирають майбутню карʼєру. А також розмірковували, як вчитель_ки можуть допомогти молоді долати стереотипи під час вибору професії.

29/05/2026

Як побудувати ефективну систему соціального захисту в громадах? Cedos та UNICEF Ukraine провели експертний воркшоп ✏️

Захід відбувся в межах роботи над дослідженням. Воно має на меті розробити рішення, що допоможуть більш результативно та реалістично залучати стейкхолдерів локального рівня до впровадження реформ у системі соціального захисту. Це у вступному слові зазначив Пауль фон Кітліц, керівник секції соціальної політики UNICEF.

Про поточні проблеми в системі соціального захисту та необхідні рішення йшлося на панельній дискусії, яка відбулась під час воркшопу.

Спікер_ками були:
📌 Ярко Онищук, аналітик Cedos;
📌 Ksenia Gedz, керівниця програми адвокації Право на захист;
📌 Olha Dzerzhinska, проєктна менеджерка Благодійний фонд «Стабілізейшен Суппорт Сервісез».

Дискусію модерувала Alina Khelashvili, керівниця відділу досліджень та аналітики Cedos.

👥 Після цього учасни_ці воркшопу перейшли до групової роботи у форматі світового кафе, фіксуючи виклики та пропонуючи рішення за чотирма напрямками.

А саме:
📍 наскільки громади готові до впровадження реформ;
📍 які дані потрібні місцевим органам влади;
📍 як співіснують місцеві та національні програми соціального захисту;
📍 чому люди не звертаються за підтримкою.

Підбиваючи підсумки, експерт_ки наголошували на тому, що система соціального захисту має бути людиноцентричною і базуватися на визначенні реальних потреб людей.

📝 Напрацьовані під час воркшопу матеріали увійдуть до дослідження.

Це дослідження стало можливим завдяки підтримці Уряду Великої Британії в рамках проєкту «Соціальний захист для інклюзії, стійкості, інновацій та трансформації (SPIRIT)», що реалізується ЮНІСЕФ в Україні. Інформація, що представлена у матеріалі, не завжди відображає погляди Уряду Великої Британії та ЮНІСЕФ в Україні.

Воркшоп відбувся в межах проєкту «Лабораторія доказового відновлення і згуртованості», що виконується за фінансової підтримки Програми Matra Королівства Нідерланди.

Фото: Карина Новак

06/05/2026

📌 Яких змін потребує сектор оренди житла в Україні?

Нашими рекомендаціями поділилась директорка Cedos Anastasia Bobrova в ефірі Українське радіо.

📝 Переважно в Україні укладають короткострокові договори оренди — на пів року або рік. І по завершенню цього терміну орендодав_иця може цілком законно підвищити вартість оренди.

«Шість чи навіть 12 місяців, якщо вам довелося щойно переїхати, повністю змінити своє життя, це дуже короткий термін. І це одна з ключових проблем, на яку ми зараз звертаємо увагу. У нас не поширені і дуже рідко зустрічаються довгострокові або безстрокові договори оренди, які могли б захистити права орендар_ок», — зазначила Анастасія.

👉 Натомість експерт_ки Cedos пропонують встановити мінімальну тривалість довгострокових договорів. Наприклад, на три роки — однак цей строк можна обговорювати. І, приміром, оподатковувати їх за нижчою ставкою, ніж короткострокові.

«Тоді орендар_ки будуть знати, що, наприклад, на наступних три роки ціна є фіксованою, їх ніхто не зможе виселити, їм не доведеться нікуди переїжджати. Це буде сприяти включеності людей в громаду, тому що вони будуть заново починати своє життя, планувати майбутнє», — наголосила Анастасія.

📌 Не менш важливо виводити ринок оренди житла з тіні. Один із способів — запровадити реєстрацію договорів через цифрові інструменти, як-от Дія. «Це дозволить нам побачити, хто є нашими орендодав_ицями, і далі спрямовувати більше зусиль на те, щоби впроваджувати нові регуляції», — пояснила експертка.

05/05/2026

— Eng below —
⭐️ Готові зустрітися на Український урбаністичний форум 2026 | Ukrainian Urban Forum 2026? Зберігайте дати і місто!

📆 11–12 вересня
📍 Черкаси

🌿 Головна тема Форуму — «Після природи». Говоритимемо про те, яких значень набуває поняття «природа» сьогодні: в умовах війни, кліматичних змін і стрімкого скорочення біорізноманіття.

Пропонуємо розмірковувати разом:
▫️ Як війна впливає на довкілля?
▫️ Яким може бути «більше-ніж-людське-місто»?
▫️ Як розвивати «зелену» соціальну інфраструктуру?
▫️ Якими є та як змінюються українські ландшафти?

❗️ Маємо ще одну новину — ви можете долучитися до створення програми УкрУрбанФоруму 2026. Чекаємо на ваші ідеї!

Подати заявку можна до 5 червня включно: https://forms.gle/upbDstjh7NQodNYa6

Український урбаністичний форум — щорічна подія для обміну досвідом та мережування активіст_ок, дослідни_ць, представни_ць органів влади та усіх, хто зацікавлені у справедливому та сталому розвитку українських міст.

Форум організовує Cedos за підтримки Фонду імені Гайнріха Бьолля в Україні. Локальний партнер УкрУрбанФоруму 2026 — Черкаський Інститут Міста. Головний інформаційний партнер — урбаністична платформа Mistosite.

Візуальне оформлення: Сері/граф

***

⭐️ Ready to meet at the Ukrainian Urban Forum 2026? Save the dates and the city!

📆 September 11–12
📍 Cherkasy

🌿 The main theme of the Forum is “After Nature”. We will explore what the concept of "nature" means today in the context of war, climate change, and the rapid decline of biodiversity.

We invite you to reflect together:
▫️ How does war affect the environment?
▫️ What might a "more-than-human city" look like?
▫️ How can "green" social infrastructure be developed?
▫️ What are Ukrainian landscapes, and how are they changing?

❗️ One more thing to share — you can join the shaping of the Ukrainian Urban Forum 2026 programme. We are looking forward to your ideas!

Submit your proposal by June 5: https://forms.gle/upbDstjh7NQodNYa6

The Ukrainian Urban Forum is an annual event for experience-sharing and networking among activists, researchers, representatives of public authorities, and everyone interested in the just and sustainable development of Ukrainian cities.

The forum is organized by Cedos with the support of the Heinrich-Böll-Stiftung Ukraine. The local partner for this year's Forum is the "Cherkasy City Institute" NGO. The main media partner is the urban platform Mistosite.

Visual design: Seri/graph

01/05/2026

У Міжнародний день праці розповідаємо про соціальних працівни_ць, чия робота стала майже безперервною внаслідок повномасштабного вторгнення Росії.

📌 З 2022 року обсяги робочого навантаження соціальних працівни_ць значно зросли. У громадах, що приймали переселен_ок, соціальні працівни_ці брали участь у нічних чергуваннях, щоб допомагати людям у місцях тимчасового перебування.

📌 Через війну багато членів родин працездатного віку виїхали. Тож чимало їхніх родич_ок старшого віку залишилися без догляду. Часто навіть сусіди, які раніше допомагали самотнім літнім людям, теж були змушені покинути домівки.

Як наслідок, турбота про цих людей перейшла до соціальних працівни_ць. Якщо за нормативами одна робітни_ця має обслуговувати 6–10 людей, то насправді ця цифра сягає 12–18 осіб.

📌 Піклування про людей старшого віку могло також включати й фізичну працю. Наприклад, у селах працівни_ці мають розтопити піч, наносити воду для клієнт_ок, а подекуди і обробляти їхні присадибні ділянки.

«Хочеш не хочеш, а в селі — дрова і городи. Це найперше, що вже потрібно від соцробітника», — соціальна працівниця з Харківської області.

📌 Крім того, соціальні працівни_ці організовували видачу гуманітарної допомоги для мешкан_ок громад.

«Це все треба було розвезти, рознести, все моїм дівчатам. І ми працювали всі, і начальники відділень, і бухгалтер, і я — всі ми були грузчиками», — директорка терцентру з Київської області.

📌 До викликів повномасштабної війни додалось ще й те, що штат соціальних працівни_ць майже не змінився. Роботи стало більше, а людей — ні. До того ж, істотно зросли обсяги «паперової роботи», що стала додатковим адміністративним навантаженням.

👉 Більше про те, як війна вплинула на щоденну працю соціальних працівни_ць, дізнавайтесь на сайті Cedos: bit.ly/3BrHjAQ

Ми провели це дослідження за підтримки FES Ukraine.

Ілюстрація: Сері/граф

29/04/2026

Родина Олени та Дениса двічі пережила вимушений переїзд: спершу в 2014 році, а потім у 2022. Їм не хотіли здавати квартиру в оренду, адже в сімʼї двоє маленьких дітей — Катя та Ігор, а також кішка Зефірка.

Нарешті вони знайшли відносно недороге житло — за 8 тисяч гривень на місяць. Та невдовзі власниця квартири почала підвищувати оренду. І через рік сім’я платила вже 15 тисяч. Сімʼя боїться чергового підвищення ціни, однак не наважується переїхати: з дітьми і кішкою їм буде складно орендувати інше житло.

✅ Публікуємо третю історію з брифу Cedos про оренду житла. Вона висвітлює низку проблем, з якими стикаються внутрішньо переміщені люди: складність пошуку житла через упередження та дискримінацію, різкі підвищення орендної плати. Як наслідок, це змушує людей погоджуватися на невигідні умови.

Збірні історії брифу ґрунтуються на реальних розповідях респонденток та респондентів нашого дослідження «Оренда житла в Україні: сучасний стан і виклики».

Детальніше 👉 bit.ly/4syRIPP

Ми в Cedos переконані: для того, щоб оренда у приватних осіб стала надійним способом реалізації права на житло, необхідно посилити захист прав орендарок та орендарів.

Дослідження «Оренда житла в Україні: сучасний стан і виклики» проведено Cedos у партнерстві з IMPACT Initiatives за фінансової підтримки Міністерства закордонних справ і у справах Співдружності націй та розвитку Великої Британії (FCDO).

Бриф підготовлений у межах проєкту «Лабораторія доказового відновлення і згуртованості», що виконується за фінансової підтримки Програми Matra Королівства Нідерланди.

Ілюстрація: Сері/граф

28/04/2026

«Непрямолінійні й часто невидимі жіночі кар’єри дозволяють добре бачити різні системні нерівності в архітектурній професії».

🔸 Яким був карʼєрний шлях львівських архітекторок другої половини ХХ століття?
🔸 З якими обмеженнями вони стикалися?
🔸 Яку спадщину по собі залишили?

Про це у статті на Mistosite розповідають реставраторка Алла Мартинюк-Медвецька та дослідниця історії Ольга Мартинюк.

Авторки звертаються до 1940-х — періоду післявоєнної відбудови Львова за колоніальними радянськими підходами. Розповідають про функціоналістську архітектуру 1960-х. Пригадують моду на регіоналізм і культурну автентичність у 1980-х.

І на цьому тлі — фіксують внесок жінок в архітектурну історію Львова.

👉 bit.ly/4rxbpXJ

Ми підготували цю публікацію у межах проєкту «Лабораторія доказового відновлення і згуртованості», що виконується за фінансової підтримки Програми Matra Королівства Нідерланди.

Ілюстрація: Сері/граф

Cedos

08/06/2026

05/06/2026

04/06/2026

03/06/2026

29/05/2026

06/05/2026

05/05/2026

01/05/2026

29/04/2026

28/04/2026

Address

Telephone

Website

Alerts

Contact The Organization

Shortcuts

Share

Category