18/08/2026
Кожна громада має власний досвід, потреби та пріоритети.
Тому кожна команда муніципалітету обирає ті публічні послуги, доступність яких потребує особливої уваги.
Розпочинаємо знайомство з громадами-учасницями проєкту «Посилення безбарʼєрності публічних послуг та комунікації в громадах України». Перша – місто Дніпро, де доступність стає частиною міського планування, управління та розвитку послуг.
Цей напрям вже закріплений на рівні міського управління. У місті діє Рада безбар’єрності, яка об’єднує роботу різних напрямів міської політики у питаннях доступності, а у структурі міської ради визначено заступника міського голови з питань діяльності виконавчих органів та безбар’єрності.
Вже сьогодні під час реконструкції вулиць і громадських територій облаштовують пониження бордюрів, тактильну навігацію, безпечні пішохідні переходи та доступні входи. Вимоги доступності враховують і під час комплексних ремонтів житлових територій, зокрема облаштовують пониження у дворах багатоквартирних будинків.
Важливий напрям змін – громадський транспорт. У лютому 2026 року на маршрут вийшов перший у Дніпрі сучасний низькопідлоговий трамвай К1Т306 з інклюзивним салоном та сучасними системами безпеки.
Досвід міста доповнює участь в урядовому проєкті «Рух без бар’єрів». У Дніпрі формують цілісний доступний маршрут, що поєднуватиме житлові квартали, громадський транспорт, медичні й освітні заклади та інші важливі об’єкти. Його основа – безперервність: людина матиме можливість пройти весь шлях до потрібного місця та скористатися необхідною послугою самостійно.
Водночас міська політика доступності охоплює значно більше, ніж облаштування фізичного простору. Йдеться про інформаційну й цифрову доступність, освіту, охорону здоров’я, соціальні та ветеранські послуги, культуру, транспорт та інші сфери життя міста. Такий підхід поступово інтегрує принципи безбар’єрності у роботу різних міських служб і рішення, які вони ухвалюють.
«Для Дніпра участь у проєкті – це можливість зробити муніципальні послуги сучаснішими, доступнішими та більш орієнтованими на потреби людей. Для нас важливо, щоб людиноцентричний підхід поступово інтегрувався в роботу міських служб, а доступність враховувалася під час планування та надання послуг і ставала невід’ємною частиною розвитку міста», – зазначає Ігор Маковцев, заступник міського голови з питань діяльності виконавчих органів та безбар’єрності, директор департаменту транспорту та транспортної інфраструктури Дніпровської міської ради.
З таким досвідом Дніпро долучився до нашого проєкту.
Продовж наступних місяців команда громади аналізуватиме доступність міських послуг та шлях, який проходить людина, щоб ними скористатися. У фокусі практичної роботи – громадський транспорт і транспортна інфраструктура, цифрові сервіси та офіційний сайт міста, а також – послуги Центру життєстійкості.
Експерти та експертки проєкту допоможуть команді подивитися на ці сервіси з позиції користувачів, визначити фізичні, інформаційні, цифрові та комунікаційні бар’єри й напрацювати практичні рішення для їх усунення.
Раді вітати Дніпровську громаду серед учасниць проєкту!
Цю публікацію створено в межах проєкту, який ЦЕРА реалізує за підтримки Програми «Партнерство за сильну Україну», яку фінансують уряди Великої Британії, Естонії, Канади, Норвегії, Фінляндії, Швейцарії та Швеції.
