Центр експертних рішень та адвокації / CESA

22/09/2026

«Ти відчуваєш, що став більш незалежним та вже не почуваєшся пригнічено, бо тепер не треба постійно чекати на допомогу», – так 58-річний Станіслав із Харкова описує життя після адаптації його будинку.

Через високу ампутацію обох ніг чоловік користується кріслом колісним. Для нього, як і для багатьох людей з інвалідністю, бар’єри ховалися в простих речах, які більшість навіть не помічає: сходинка на ґанку, високий поріг при вході в будинок, вузькі двері до вбиральні або взагалі повна відсутність ванної кімнати.

«Раніше в будинку банально не було ванної кімнати, а на вулицю було складно вибиратися. Тому навіть помитися чи поголитися сам не міг, усе доводилося робити в спальні на ліжку, і то – дружина допомагала. Це було дуже важко», – згадує Станіслав.

Зміни в його будинку почалися з облаштування санвузла та розширення дверних отворів в будинку. І це лише одна із понад 150 домівок у Харкові, які адаптували під потреби мешканців.
Як це працювало на практиці? Кожен будинок адаптовували з урахуванням потреб людини, яка там живе, та особливостей самого житла:
- розширювали дверні отвори;
- облаштовували санвузли (доступний туалет, душ із сухим трапом, бойлер, пральна машина);
- встановлювали безперервні поручні за шляхом руху для людей із порушеннями зору;
- за потреби виконували й більш масштабні роботи – ремонтували покрівлю чи усували аварійність будинку.

Щоб визначити, що саме потрібно змінити, фахівці Харківської міської адміністрації спільно з громадською спілкою «Луганська асоціація організацій осіб з інвалідністю» розробили чіткий алгоритм роботи. Спочатку збирали запити від родин, далі – фахівці виїжджали на місце, узгоджували необхідні зміни та їхню вартість, після чого домогосподарствам виділяли кошти на реалізацію робіт. До цього процесу також долучалися соціальні працівники та безпосередньо родини осіб з інвалідністю.

«Коли ми кажемо про створення маршрутів чи отримання послуг, то ми розуміємо, що безбар’єрність починається насправді там, де людина мешкає. Бо якщо у неї немає можливості вийти зі свого помешкання, то навіть якщо ми зробимо адаптований ЦНАП, то це може все одно не спрацювати, бо до нього треба ще дістатись», – наголошує Олег Пуль, директор департаменту інклюзивної доступності та безбар’єрного середовища ХМР.

Адаптація житла має бути частиною системної роботи зі створення безбар’єрного середовища. Для людей з інвалідністю це передусім можливість залишатися самостійними та незалежними у власному домі й поза ним, не пристосовуючи повсякденне життя до фізичних бар’єрів.
_____
У межах проєкту «Посилення безбар’єрності публічних послуг і комунікації у громадах» ми розповідаємо про успішні рішення громад, які допомагають зробити публічні послуги та простори доступнішими для людей з різними потребами. Проєкт реалізується за підтримки Програми «Партнерство за сильну Україну», яку фінансують уряди Великої Британії, Естонії, Канади, Норвегії, Фінляндії, Швейцарії та Швеції.

21/09/2026

Під час відкритої дискусії «Інформаційна безбар’єрність: доступна комунікація та послуги» говорили про ситуації, у яких людина начебто має право на послугу, але не може нормально нею скористатися.

Говорили про те, що одна й та сама інформація потрібна людям у різних форматах. Комусь достатньо тексту на сайті, комусь потрібен аудіозапис, відео з перекладом жестовою мовою або можливість поставити запитання в чаті. Для людини, яка не користується усною мовою, вимога телефонувати до поліклініки чи державної установи фактично закриває доступ до послуги.

Для людей з сенсорною чутливістю складність може бути зовсім в іншому. Шум, яскраве світло, черга, незрозуміла послідовність дій — усе це може завадити пройти процедуру навіть тоді, коли фізично потрапити до установи нескладно. Учасники й учасниці розповідали й про випадки, коли нетипову для працівника поведінку відвідувача сприймали як привід викликати поліцію або швидку.

Багато говорили про покрокові інструкції. Як оформити певний статус? Куди звернутися спочатку? Які документи взяти? Що робити після подання заяви? Для частини державних послуг відповіді на ці питання доводиться шукати на різних сайтах і в різних документах. Людина витрачає час не на отримання послуги, а на спробу зрозуміти, як до неї дістатися.

Цифрові сервіси теж не завжди спрощують життя. Наприклад, згадували складну авторизацію, проблеми з електронними чергами, сервіси, які не охоплюють усі життєві ситуації. Для незрячих людей окремим бар’єром залишаються скановані PDF, які програми екранного доступу просто не можуть прочитати.

Окремо говорили про медичну інформацію. Для отримання роботи чи соціальної послуги людину можуть просити надати документи, де містяться подробиці про її діагноз. Учасники й учасниці наголошували: для організації необхідної підтримки далеко не завжди потрібно знати медичну історію людини. Часто достатньо розуміти її функціональні можливості та умови, які допоможуть отримати послугу або виконувати роботу.

Згадували й звичайні речі, які легко пропустити під час створення інформації: розмір і тип шрифту, контраст, структура документа, текстовий формат замість сканованого, зрозумілі назви кнопок на сайтах. Для людини з порушенням зору така деталь може визначити, чи прочитає вона документ взагалі.

Окрема розмова була про слова. Некоректні назви людей з інвалідністю досі трапляються в офіційних матеріалах, транспорті та публічних виступах. Учасники говорили про потребу узгоджувати термінологію та пояснювати її працівникам державних установ і громад.

Серед пропозицій звучали проста мова для державних повідомлень, доступні документи й сайти, кілька способів зв’язку з установою, зрозумілі алгоритми для складних процедур, можливість комунікувати текстом, підготовка працівників та врахування сенсорних потреб у державних просторах.

До розмови долучилися люди з інвалідністю, батьки, представники й представниці громадських організацій, фахівці, медійники та інші учасники. Тому в обговоренні йшлося не лише про те, як має виглядати доступний сайт чи документ, а й про конкретні випадки, коли люди не могли отримати інформацію або послугу.

Усі зауваження, пропозиції й ідеї, що звучали на зустрічі, далі опрацьовуватимуть експертні групи. Вони проаналізують зібрані приклади, проблеми та пропозиції й визначать, що потребує змін на рівні державної політики й які заходи можуть покращити ситуацію. Результати цієї роботи будуть враховані під час підготовки Плану заходів з реалізації Національної стратегії зі створення безбар’єрного простору на 2026–2027 роки.

#Безбарєрність

Національна стратегія зі створення безбар’єрного простору реалізується за ініціативи Першої леді України Олена Зеленська.

Розробка Плану заходів із реалізації Національної стратегії на 2026–2027 роки проходить за координації Міністерства у справах громад, територій та внутрішньо переміщених осіб України Мінрегіон. Захід організовано громадською організацією «Центр експертних рішень та адвокації» за підтримки Фонду «Аскольд і Дір», що адмініструється ІСАР Єднання в межах проєкту «Сильне громадянське суспільство України — рушій реформ і демократії» за фінансування Норвегії та Швеції, у співпраці з Тетяна Ломакіна, радницею-уповноваженою Президента України з питань безбар’єрності.

Embassy of Sweden in Kyiv
Royal Norwegian Embassy in Kyiv
Міністерство цифрової трансформації України

18/09/2026

Одеса – місто з особливим культурним кодом та історичним центром, який входить до Списку всесвітньої спадщини ЮНЕСКО. Місто, яке хочеться пізнавати пішки: роздивлятися архітектуру, заходити у дворики, відкривати історії будинків і вулиць. І важливо, щоб знайомство з містом було доступним для людей із різними потребами.

Один із напрямів роботи Одеси – інклюзивний туристичний маршрут історичним центром міста. Роботу над маршрутом місто розпочало у 2025 році. Команда спеціалістів досліджує пішохідну інфраструктуру, туристичні об’єкти, сервісні зони та навігацію. У планах міської Ради безбар’єрності – доступні маршрути до туристичних об’єктів, інформаційні знаки з тактильними позначками, удосконалення навігації та робота із закладами сфери гостинності щодо стандартів доступності.

Потреба у доступних рішеннях стосується і щоденної взаємодії мешканців із міськими сервісами. В Одесі вже працює «Мобільний адміністратор»: якщо людина не може особисто відвідати ЦНАП, вона може отримати необхідну адміністративну послугу за місцем проживання. Адміністратор приїжджає з мобільним комплексом обладнання, необхідним для надання послуги.

У межах проєкту «Посилення безбар'єрності публічних послуг і комунікації у громадах» команда одеської громади працюватиме над удосконаленням рішень, пов’язаних із доступністю міського середовища, адміністративних сервісів та отриманням необхідних документів, щоб ці послуги краще враховували потреби різних людей і робили взаємодію з міськими сервісами та просторами зручнішою.

Раді вітати Одесу серед учасників проєкту! 💙

Цей проєкт відбувається за підтримки Програми «Партнерство за сильну Україну», яку фінансують уряди Великої Британії, Естонії, Канади, Норвегії, Фінляндії, Швейцарії та Швеції.

16/09/2026

Навчатися у старшому віці. Отримувати підтримку після повернення зі служби. Займатися спортом, змагатися і перемагати!

Кривий Ріг працює над розширенням можливостей для людей із різними потребами.

Один із прикладів – ветеранський спорт. За три роки VETERANS FAMILY GAMES виросли у масштабну серію змагань для ветеранів і ветеранок, військовослужбовців та членів їхніх родин. Учасники змагаються у плаванні, пауерліфтингу, стрільбі з лука, більярді, волейболі сидячи та інших видах спорту. Формати враховують різний досвід учасників: у більярді передбачені змагання для ветеранів, які мають ампутації, та людей, які пересуваються на кріслах колісних, а волейбол сидячи дозволяє людям із різними фізичними можливостями грати разом.

Для ветеранів і ветеранок у місті діє муніципальна соціальна картка «Я-Ветеран». Вона дає змогу отримувати спеціальні знижки на товари, медичні, побутові та інші послуги у закладах-партнерах. У Сервісному офісі «Ветеран» можна отримати безкоштовну правничу допомогу.

Є в місті й можливості для навчання та активного життя людей старшого віку. «Університет третього віку» працює на базі восьми територіальних центрів у різних районах міста. За десять семестрів його випускниками стали понад 3,3 тисячі людей старшого віку. Тут можна навчатися, опановувати цифрові навички, спілкуватися та залишатися активними.

Ці та інші міські сервіси команда Кривого Рогу розглядатиме в межах проєкту «Посилення безбар'єрності публічних послуг і комунікації у громадах». Упродовж наступних місяців громада працюватиме над тим, щоб вони краще враховували потреби ветеранів і ветеранок, членів їхніх родин, людей старшого віку та всіх, хто може стикатися з бар’єрами під час звернення по послуги.

Раді вітати Кривий Ріг серед учасників проєкту! 💙

14/09/2026

Запрошуємо долучитися до відкритої онлайн-дискусії «Економічна безбар’єрність: можливості працювати та займатися підприємництвом в Україні».

📅 18 вересня 2026 року
⏰ 10:00–12:00
💻 Онлайн

Що потрібно людині, щоб працювати, розвиватися у професії або створити власну справу? І що може завадити скористатися цими можливостями?

Доступ до роботи залежить не лише від освіти чи професійних навичок. Важливими є доступне робоче місце, можливість дістатися до нього, професійне навчання, гнучкі умови праці, поєднання роботи з доглядом за дитиною або близькою людиною.

Для підприємців і підприємиць значення мають доступ до фінансування, інформації, державних сервісів, консультацій та підтримки на різних етапах розвитку бізнесу.

Тож під час дискусії говоритимемо про те, які бар’єри сьогодні заважають людям працювати, навчатися, змінювати фах, відкривати й розвивати бізнес. Також обговоримо, які рішення можуть зробити економічні можливості доступнішими для різних людей.

До участі запрошуємо людей з інвалідністю, ветеранів, людей старшого віку, батьків, молодь, підприємців і підприємиць, роботодавців, представників громадських організацій та ініціатив, волонтерів, фахівців у сфері зайнятості та всіх, хто має власний досвід або пропозиції щодо розвитку економічної безбар’єрності.

Реєстрація — за посиланням:
https://forms.gle/oirYMhojW83QCtW56

Зверніть увагу: реєстрація відкрита до 23.59 16 вересня

Це частина серії громадських обговорень за напрямами безбар’єрності. Під час зустрічей ми збираємо досвід людей і пропозиції, щоб визначити питання, які потребують уваги під час формування державної політики.

Усі напрацювання дискусії будуть опрацьовані та враховані під час роботи над Планом заходів із реалізації Національної стратегії зі створення безбар’єрного простору.

Національна стратегія зі створення безбар’єрного простору реалізується за ініціативи першої леді України Олена Зеленська.

Розробка Плану заходів із реалізації Національної стратегії на 2026–2027 роки проходить за координації Міністерства у справах громад, територій та внутрішньо переміщених осіб України Мінрегіон. Захід організовано громадською організацією «Центр експертних рішень та адвокації» за підтримки Фонду «Аскольд і Дір», що адмініструється ІСАР Єднання в межах проєкту «Сильне громадянське суспільство України — рушій реформ і демократії» за фінансування Норвегії та Швеції, у співпраці з Тетяна Ломакіна, радницею-уповноваженою Президента України з питань безбар’єрності.

Embassy of Sweden in Kyiv
Royal Norwegian Embassy in Kyiv
Міністерство економіки, довкілля та сільського господарства України

18 вересня 2026 року о 10:00 відбудеться онлайн-зустріч з громадськістю «Економічна безбар'єрність: можливості працювати та займатися підприємництвом в Україні». Голов...

11/09/2026

Висока сходинка старого трамвая чи відсутність пониження на тротуарі – цього достатньо, щоб звичайна поїздка на роботу перетворилася на випробування. 62-річний ветеран 93 ОМБр «Холодний Яр» Алмас Хазієв, який має подвійну ампутацію ніг, знає це на власному досвіді, адже добре пам’ятає свій щоденний маршрут до початку облаштування безбар’єрного маршруту в Дніпрі.

Сьогодні Алмас працює у сфері психологічної реабілітації поранених у Дніпровській обласній клінічній лікарні імені Мечникова. Його дорога щодня пролягає проспектом Яворницького, де раніше він стикався з бар’єрами під час користування громадським транспортом.

«До цього не було тактильної плитки на зупинці, спеціальних бордюрів. На трамвай треба було високо підніматись, це було важко», – ділиться Алмас.

Про складність високої посадки в транспорт говорить й 22-річний ветеран Олександр Теплов:
«Деякі [поранені], які тільки починають свою реабілітацію на протезі, їм буде складно на високі підйоми підніматись… Іноді такі бар’єри допомагає подолати персонал транспорту. Працівники можуть докласти максимум зусиль, щоб зробити поїздку комфортнішою. Але доступність не має залежати від людської допомоги – вона має бути закладена в самому середовищі», – каже Олександр і додає, що лише адаптованого громадського транспорту недостатньо, якщо середовище довкола залишається недоступним.

Одним із масштабних рішень щодо усунення цих бар’єрів став Маршрут №1. Його обрали для першочергового облаштування через розташування в центрі міста, високу завантаженість та через те, що він охоплює важливі об’єкти міської інфраструктури.

На сьогодні там вже оновили пішохідні зони, тротуари і бордюри, облаштували доступні зупинки з підвищеними посадковими платформами, навісами та місцями для людей на кріслах колісних. Паралельно модернізували трамвайну інфраструктуру, щоб на маршруті могли курсувати низькопідлогові трамваї.

І це лише початок довгого та складного процесу оновлення та облаштування простору відповідно до принципів безбар'єрності. Як зазначає керівниця архітектурного сектору у складі ГоловАПУ Ксенія Донецька, йдеться про переосмислення всього міського простору, що передбачає забезпечення безперервності маршруту та зручного зв’язку між транспортом, тротуаром, входами до будівель та іншими елементами інфраструктури.
______________________
У межах проєкту «Посилення безбар’єрності публічних послуг і комунікації у громадах» ми розповідаємо про успішні рішення громад, які допомагають зробити публічні послуги та простори доступнішими для людей з різними потребами. Проєкт реалізується за підтримки Програми «Партнерство за сильну Україну», яку фінансують уряди Великої Британії, Естонії, Канади, Норвегії, Фінляндії, Швейцарії та Швеції.

11/09/2026

Запрошуємо до відкритої онлайн-дискусії «Цифрова безбар’єрність: доступні засоби зв’язку та електронні сервіси».

Що відбувається, коли потрібна послуга переходить в онлайн?

Для когось це кілька кліків і кілька хвилин, щоб її отримати. Для когось — сайт, яким неможливо скористатися, незрозумілий інтерфейс, відсутність потрібного формату інформації або необхідність просити когось про допомогу.

Цифрові сервіси дедалі більше визначають наше повсякденне життя. Ми записуємося до лікаря, оформлюємо документи, спілкуємося з державними установами, навчаємося, працюємо, отримуємо інформацію та користуємося банківськими й соціальними послугами онлайн.

В Україні з’являється дедалі більше електронних публічних послуг, розвивається цифрова інфраструктура, інтернет приходить у віддалені населені пункти. Але сам факт, що послуга стала цифровою, ще не означає, що нею можуть скористатися всі.

Чи доступні сайти й застосунки людям із порушеннями зору або слуху? Чи достатньо зрозумілі вони для людини, яка не має великого досвіду користування цифровими технологіями? Що робити, якщо у громаді досі немає стабільного доступу до інтернету? І як підтримати тих, кому бракує технічних засобів або цифрових навичок?

Про ці та інші питання говоритимемо під час відкритої онлайн-дискусії «Цифрова безбар’єрність: доступні засоби зв’язку та електронні сервіси».

📅 17 вересня 2026 року
⏰ 17:00–19:00
💻 Онлайн

Нам важливо почути тих, хто щодня користується цифровими сервісами, і тих, для кого вони досі залишаються недоступними або складними. Тому запрошуємо до розмови людей з інвалідністю, ветеранів, людей старшого віку, батьків, молодь, представників громадських організацій та ініціатив, волонтерів, фахівців у сфері цифровізації й комунікацій та всіх, хто має власний досвід і пропозиції щодо розвитку цифрової безбар’єрності.

Реєстрація — за посиланням
https://forms.gle/Y55fQ6Xb1enQB9hQ6

Зверніть увагу: реєстрація відкрита до 23.59 15 вересня

Це частина серії громадських обговорень за напрямами безбар’єрності. Під час зустрічей ми збираємо реальний досвід людей, щоб визначити проблеми та рішення, які варто врахувати у державній політиці.

Усі пропозиції та напрацювання учасників будуть опрацьовані й використані під час роботи над Планом заходів із реалізації Національної стратегії зі створення безбар’єрного простору.

Національна стратегія зі створення безбар’єрного простору реалізується за ініціативи першої леді України Олена Зеленська.

Розробка Плану заходів із реалізації Національної стратегії на 2026–2027 роки проходить за координації Міністерства у справах громад, територій та внутрішньо переміщених осіб України Мінрегіон. Захід організовано громадською організацією «Центр експертних рішень та адвокації» за підтримки Фонду «Аскольд і Дір», що адмініструється ІСАР Єднання в межах проєкту «Сильне громадянське суспільство України — рушій реформ і демократії» за фінансування Норвегії та Швеції, у співпраці з Тетяна Ломакіна радницею-уповноваженою Президента України з питань безбар’єрності.

Royal Norwegian Embassy in Kyiv
Embassy of Sweden in Kyiv
Міністерство цифрової трансформації України

17 вересня 2026 року о 17:00 відбудеться онлайн-зустріч з громадськістю «Цифрова безбар'єрність: доступні засоби зв'язку та електронні сервіси». Головна мета зустрічі —...

10/09/2026

«Раніше відпочивати на пляжі в Одесі було дуже проблематично. Іноді це просто відбивало бажання їхати до моря», – каже одесит Андрій Боярський, який вже понад 20 років живе з інвалідністю. «На все узбережжя 11-ї станції Великого Фонтану було лише одне спеціалізоване крісло для купання, яке постійно ламалося. Про те, щоб приїхати на море без супроводу чи самостійно зайти у воду, навіть мови не йшло».

На перший погляд може здаватися, що відвідати пляж у приморському місті може кожен і кожна. Проте для людей, які стикаються з бар’єрами, навіть звичайний відпочинок біля моря може роками залишатися недоступним. Адже відпочинок і дозвілля – така сама важлива частина міського життя, яка має бути доступною для всіх.

Зараз пляж на 11-й станції Великого Фонтану в Одесі змінився. Тут з'явилися пандуси, адаптовані туалети й душові кабіни, медпункт, укриття, а для людей із порушеннями зору – тактильні елементи, звукові сигнали для орієнтування та схема території. Також на пляжі стало більше крісел для купання та персоналу, який супроводжує і допомагає відвідувачам.

Подбали й про побутові речі: облаштували твердий дворівневий настил для пересування, встановили дерев’яні тапчани для сидіння та створили приміщення для зберігання інвентарю і занять спортом.

Громада вчилася на своїх помилках і вдосконалювала все, що не працює. Наприклад, перші пандуси були зроблені з недостатньо якісної сталі та приварені під неправильним кутом, тому досить швидко виходили з ладу. Зараз вони зроблені з італійської нержавіючої сталі, що не нагрівається на сонці, а їхню конструкцію розрахували з урахуванням сезонних змін рівня води.

Як зазначає Олег Прохоров, голова правління ГО «Спортивний клуб осіб з інвалідністю «Одеса-Баскет», це результат довгої спільної роботи громадських активістів та міської влади, який вже зараз змінює досвід користування пляжем для мешканців, зокрема Андрія Боярського: «Тепер мені достатньо мати вільний час і бажання, щоб поїхати до моря. А завдяки безбар’єрному пляжу я можу ще й займатися тут спортом».

Зараз цей досвід виходить за межі приморської Одеси.
Перейняти одеські рішення прагнуть фахівці з Харкова, Сум та Києва, які вже контактують із розробниками для імплементації подібних проєктів у своїх громадах. А сама Одеса рухається далі й планує доопрацювати безбар'єрність на пляжі в Лузанівці.

У межах проєкту «Посилення безбар’єрності публічних послуг і комунікації у громадах» ми розповідаємо про успішні рішення громад, які допомагають зробити публічні послуги та простори доступнішими для людей з різними потребами. Проєкт реалізується за підтримки Програми «Партнерство за сильну Україну», яку фінансують уряди Великої Британії, Естонії, Канади, Норвегії, Фінляндії, Швейцарії та Швеції.

09/09/2026

Чи знає людина, як впливати на рішення у своїй громаді? Чи може долучитися до громадського обговорення, звернутися до місцевої влади, отримати необхідну послугу або захистити свої права? І чи однаково доступні ці можливості для всіх?

Саме про це ми говоритимемо під час відкритої онлайн-зустрічі «Суспільно-громадянська безбар’єрність: права людини та участь у житті громади».

📅 15 вересня
⏰ 17:00–19:00
💻 Онлайн

Запрошуємо разом розібратися, які бар’єри сьогодні заважають людям користуватися своїми правами та брати участь у житті громади.

Поговоримо, зокрема, про те:
— наскільки доступними є механізми громадської участі;
— чи всі мешканці мають можливість бути почутими місцевою владою;
— що заважає різним групам людей долучатися до ухвалення рішень;
— як зробити взаємодію між громадою та владою зрозумілішою і доступнішою;
— які рішення можуть допомогти залучати більше людей до життя своїх громад.

До розмови запрошуємо представників і представниць організацій громадянського суспільства, волонтерів, людей з інвалідністю та ветеранів, батьків маленьких дітей, молодь, людей старшого віку, громадських діячів та всіх, хто має власний досвід взаємодії з громадою і місцевою владою.

Для нас важливо почути не лише експертні оцінки, а й реальний досвід людей: де виникають труднощі, чого бракує, які механізми вже працюють і що варто змінити.

Реєстрація триватиме до 23.59 13 вересня за посиланням:

https://forms.gle/9b2dxUoKQR5yQiSf6

Кожна думка, досвід і пропозиція, якими учасники поділяться під час зустрічі, матимуть продовження. Надалі експерти будуть уважно аналізувати всі напрацювання дискусії, щоб врахувати їх під час роботи над Планом заходів з реалізації Національної стратегії зі створення безбар’єрного простору.

Національна стратегія зі створення безбар'єрного простору прийнята за ініціативи першої леді України Олена Зеленська.

Розробка Плану заходів з реалізації Національної стратегії на 2026-2027 роки проходить за координації Міністерства у справах громад, територій та внутрішньо переміщених осіб України Мінрегіон. Захід організовано громадською організацією Центр експертних рішень та адвокації / CESA за підтримки Фонду «Аскольд і Дір», що адмініструється ІСАР Єднання в межах проєкту «Сильне громадянське суспільство України – рушій реформ і демократії» за фінансування Норвегії та Швеції у співпраці з Тетяна Ломакіна, Радницею-уповноваженою Президента України з питань безбар’єрності.

Royal Norwegian Embassy in Kyiv
Embassy of Sweden in Kyiv

#Безбарєрність

09/09/2026

«Харків зараз – це місто, де майже у кожного є свій біль чи важкий досвід. І коли людина приходить по документи чи медичну допомогу, вона не повинна пробиватися крізь бюрократію чи якісь перепони. Участь у цьому проєкті потрібна нам для того, щоб зробити сервіси в громаді ще більш чуйними та орієнтованими на підтримку людини», – Олег Пуль, директор Департаменту інклюзивної доступності та безбар’єрного середовища Харківської міської ради.

Сьогодні ми знайомимося з Харківською міською територіальною громадою, яка працює над доступністю публічних послуг разом з нашою командою за підтримки Програми «Партнерство за сильну Україну».

Війна змінила Харків, так само як і потреби його жителів. Серед тих, хто щодня звертається до міських установ, дедалі більше людей, які пережили обстріли та втрату житла, внутрішньо переміщених осіб, ветеранів і ветеранок, людей з інвалідністю, родин з дітьми та людей старшого віку. І часто потреба однієї людини не обмежується одним зверненням: потрібно оформити документи, отримати соціальну підтримку, звернутися по медичну допомогу чи реабілітацію.

Саме тому Харків працює над тим, щоб міське середовище та сервіси ставали зручнішими. У місті діють профільний Департамент інклюзивної доступності та безбар’єрного середовища, працює Рада безбар’єрності при міському голові, проводяться обстеження міської інфраструктури, а також – ведеться робота над створенням спеціалізованого міського вебресурсу «Харків доступний».

Частина рішень з’являється у відповідь на виклики воєнного часу. Система адміністративних послуг сьогодні об’єднує міський ЦНАП і 12 територіальних підрозділів, серед яких – окремий Міський центр надання послуг внутрішньо переміщеним особам. Станом на липень 2026 року через цю систему надається 558 публічних послуг: адміністративних, соціальних, податкових, пенсійного забезпечення та у сфері нерухомості.

Принципи безбар’єрності враховують і під час створення безпечних освітніх просторів. У підземних школах облаштовують доступні санітарні кімнати, тактильні елементи, ресурсні кімнати та засоби для переміщення маломобільних груп населення. А станом на вересень 2026 року в місті функціонують 24 безпечні навчальні локації, серед яких – десять підземних шкіл, станції метро та укриття в закладах освіти.

Усі ці рішення стосуються різних сфер життя, але мають спільне завдання – зменшувати бар’єри, з якими людина може зіткнутися у просторі, під час пошуку інформації, звернення по послугу чи спілкування з фахівцями.

У межах проєкту команда Харкова зосередиться на трьох напрямах – адміністративних, соціальних та медичних послугах. Упродовж наступних місяців разом з експертами громада аналізуватиме шлях людини під час їх отримання: наскільки легко знайти й зрозуміти необхідну інформацію, звернутися до установи, скористатися простором, поспілкуватися з фахівцями та отримати потрібну допомогу.

Раді вітати Харків серед учасників проєкту! 💙

Цей проєкт відбувається за підтримки Програми «Партнерство за сильну Україну», яку фінансують уряди Великої Британії, Естонії, Канади, Норвегії, Фінляндії, Швейцарії та Швеції.