Центр аналізу та розробки ефективних політик

20/04/2026

Голова Правління Центру аналізу та розробки ефективних політик Світлана Дубова представила результати дослідження щодо участі жінок у кібербезпеці під час Робочого семінару з гендерних питань у сфері інформаційної та кібербезпеки, організованого ЕНСІДІ Україна.

Дві хвилі дослідження проведені у 2025 та 2026 роках включають в себе 50 глибинних інтерв’ю з українськими кіберфахівчинями, а також кількісні дані, зібрані за результатами опитування державних органів. Робота здійснюється в межах Національної ініціативи з посилення жіночого лідерства в кібербезпеці, започаткованої Національним координаційним центром кібербезпеки РНБО України.

Серед ключових висновків:
• більшість жінок потрапляють у кібербезпеку не через свідомий вибір, а через низку випадкових обставин;
• попри наявність технічного потенціалу ще зі школи, дівчата не отримують системної інформації про можливості в кіберсфері;
• значна частина професійних бар’єрів не ідентифікується жінками як дискримінація, що свідчить про її нормалізацію;
• на рівні кар’єрного зростання спостерігається ефект «скляної стелі», який стає помітним лише на пізніших етапах професійного розвитку.

Водночас дослідження демонструє високий рівень задоволеності жінок, які працюють у сфері кібербезпеки: понад 90% респонденток не шкодують про свій вибір.

Основними факторами, що утримують жінок у професії, є:
• динамічність сфери та можливість постійного розвитку,
• відчуття значущості роботи, особливо в умовах війни,
• конкурентна оплата праці та кар’єрні перспективи.
Окремо було підкреслено, що кібербезпека не обмежується виключно технічними ролями і включає широкий спектр напрямів - від освіти та комунікацій до юридичного супроводу та аудиту.

Результати дослідження стануть основою для Дорожньої карти Національної ініціативи, яка спрямована на розширення участі жінок у кібербезпеці, спрощення входу в професію та підтримку їхнього професійного розвитку.

18/04/2026

Огляд подій в сфері ШІ за березень 2026 року (спільно з Національний координаційний центр кібербезпеки та Національний інститут стратегічних досліджень). У випуску:

📊Інфраструктурна межа ШІ
Ринок переходить від експансії до переоцінки: масштабування ШІ впирається не лише у фінанси, а передусім у доступ до енергії. Інфраструктура стає ключовим фактором конкуренції, а інвестиції дедалі більше спрямовуються в енергетику як основу цифрового розвитку

🚀Пошук альтернатив обчислень
На тлі енергетичних обмежень з’являються експериментальні підходи — від орбітальних дата-центрів до біологічних обчислень. Хоча вони залишаються на ранніх стадіях, їх поява сигналізує про системний запит на нові моделі розвитку ШІ

⚔️ШІ у конфліктах і безпеці
ШІ переходить із допоміжного інструменту в елемент бойового планування та інформаційних операцій. Одночасно цифрова інфраструктура стає ціллю, що змінює підходи до оцінки ризиків і захисту

🏛️Ринок і політика
Взаємодія держав і технологічних компаній загострюється: від судових конфліктів до боротьби за оборонні контракти. Це формує нову логіку ринку, де політичні рішення безпосередньо впливають на конкурентні позиції

🎭Контент і довіра
Поширення генеративного ШІ стимулює появу маркування «людського» контенту та одночасно загострює конфлікти щодо авторських прав і автентичності інформації

🔬ШІ як аналітичний агент
Роль ШІ зміщується від пошуку до аналізу: системи обробляють складні масиви даних і формують гіпотези, стаючи інструментом наукових відкриттів, але не їх заміною

⚖️Регуляція та правовий розрив
Технологічні можливості ШІ випереджають правове регулювання: від дипфейків до AI-згенерованого насильницького контенту. Юрисдикції реагують фрагментовано, що ускладнює ефективне правозастосування

🧠ШІ і дезінформація
ШІ одночасно виступає інструментом інформаційних операцій і джерелом нових вразливостей. Системи можуть як масштабувати пропаганду, так і ненавмисно її підсилювати, що створює нові виклики для інформаційної безпеки

P.S. Посилання на дайджест - у першому коментарі.

06/04/2026

Існує популярний міф: якщо державні дані перенести у хмару - вони автоматично стають безпечнішими.
Насправді хмара може зробити державну інфраструктуру як значно безпечнішою, так і значно вразливішою. Усе залежить від того, як саме вона налаштована і ким управляється.
5 квітня відзначався День хмарної безпеки (Cloud Security Day) - гарна нагода подивитися на це питання без технологічного романтизму.
Хмарні технології стали важливим елементом цифрової стійкості держав. Після початку повномасштабного вторгнення частина державних даних і реєстрів була оперативно перенесена у хмарну інфраструктуру, щоб убезпечити їх від фізичного знищення та забезпечити безперервність роботи державних сервісів. І це рішення було продиктоване дуже практичними причинами: російські ракетні удари неодноразово були спрямовані на енергетичну та телекомунікаційну інфраструктуру країни, а датацентри також опинялися під загрозою. У таких умовах розподілена хмарна інфраструктура стала фактично елементом цифрової оборони - способом зберегти державні дані навіть у разі фізичного руйнування об’єктів інфраструктури. Завдяки цьому вдалося зберегти роботу державних реєстрів, цифрових сервісів та інфраструктури електронного урядування навіть в умовах війни.
Але разом із новими можливостями з’являються і нові ризики:
- Помилки конфігурації. Більшість витоків у хмарі відбувається не через злам самої платформи, а через неправильні налаштування доступу. Відкриті сховища, надмірні права користувачів або слабкі політики контролю доступу стають причиною інцидентів значно частіше, ніж складні кібератаки. Наприклад, через помилку конфігурації в Microsoft Azure кілька років тому були відкриті десятки терабайтів корпоративних і державних даних. Подібні інциденти регулярно трапляються і в AWS, коли відкриті S3-сховища призводять до витоку мільйонів записів. Інший відомій кейси: атака на Capital One (через неправильно налаштовану політику доступу в AWS було скомпрометовано понад 100 мільйонів записів клієнтів), витік даних виборців у Чикаго (через відкритий cloud-сервер у мережі опинилися персональні дані мільйонів людей), інциденти у Бразилії (через неправильні налаштування хмарної системи у відкритому доступі опинилися медичні дані десятків мільйонів громадян), серія інцидентів в США.
- Концентрація даних. Коли десятки державних сервісів і реєстрів працюють у кількох великих хмарних інфраструктурах, виникає новий тип ризику: концентрація критичної інформації. Потенційний інцидент у такому середовищі може мати значно масштабніші наслідки.
- Цифровий суверенітет. Глобальні платформи технологічних компаній дають унікальну можливість захистити ваші дані від локальних та глобальних загроз. Однак так само ставлять питання про межі державного суверенітету над даними. Так з’являється новий тип залежності - технологічної та інфраструктурної. Саме тому в Європі дедалі активніше обговорюють концепцію sovereign cloud - суверенних хмар, які дозволяють державам зберігати контроль над критичними даними та цифровою інфраструктурою.
- Хмарна інфраструктура як складна екосистема. Це не одна система - вона складається з великої кількості інтеграцій, API, сторонніх сервісів і підрядників. Вразливість у будь-якому елементі цього ланцюга може створити ризик для всієї системи.
Тому головний висновок тут досить простий. Найбільший ризик хмари - не сама технологія. Найбільший ризик - це управління нею.
Саме тому для державного сектору ключовими стають архітектура Zero Trust, регулярні аудити конфігурацій, чіткий контроль доступу до даних і розвиток кіберекспертизи у держорганах.

30/03/2026

Революція в сфері AI змушує всіх світових лідерів активно визначатись – де вони планують опинитись в новому технологічному укладі? Як вони будуть відноситись до інновацій в цій сфері, до прав людини та до балансу між економікою та людським розвитком?

Європейський Союз став одним з тих, хто першим не просто визначився в цьому питанні, але створив масштабну рамку для своєї довгострокової політики щодо AI. І цією рамкою став EU AI Act - перший у світі комплексний закон, який регулює використання штучного інтелекту і який набрав чинності 1 серпня 2024 року (хоча його положення вводяться поступово). Для Європи це спроба знайти баланс між інноваціями та захистом прав людини. Але для інших країн, зокрема для України, це значно більше, ніж просто внутрішній європейський документ адже може мати прямий вплив і на українській бізнес та інтереси. Європейський підхід до технологічного регулювання часто стає глобальним стандартом. Саме так сталося з GDPR. Є висока ймовірність, що AI Act повторить цей сценарій.
У лютому 2025 року почала діяти заборона AI-практик із «неприйнятним ризиком», а в серпні 2025 року вступили у силу правила для general-purpose AI - універсальних моделей, на яких базується генеративний штучний інтелект.
Ключовий дедлайн - 2 серпня 2026 року, коли набувають чинності основні вимоги до high-risk AI. До цієї категорії належать системи, що можуть впливати на права людей або важливі соціальні процеси: алгоритми відбору кандидатів у HR, системи оцінювання студентів, AI-інструменти для кредитування чи соціальних виплат, а також системи у критичній інфраструктурі або державному управлінні. Для таких систем закон вимагає оцінки ризиків, прозорості алгоритмів, людського контролю та високого рівня кібербезпеки. Порушення можуть коштувати компаніям до 35 млн євро або 7% глобального обороту.
Водночас сам процес ухвалення і впровадження AI Act у Європі супроводжується активними дискусіями. Частина країн ЄС і технологічних компаній вже просили пом’якшити окремі норми закону, побоюючись, що надто жорстке регулювання може сповільнити розвиток AI-індустрії в Європі. Зокрема, Франція, Німеччина та Італія наполягали на більш гнучкому підході до регулювання великих мовних моделей, щоб не створювати надмірні бар’єри для європейських AI-компаній і стартапів.
Навіть після ухвалення закону дискусія триває. Частина урядів і технологічних компаній закликає Європейську комісію впроваджувати правила поступово та передбачити перехідні механізми для бізнесу. Це ще раз показує, що AI Act - не лише закон, а живий регуляторний процес, який продовжує формуватися.
Попри ці дискусії, країни ЄС уже почали перебудовувати свою політику під нові правила. Наприклад, Іспанія створила Національне агентство з нагляду за AI (AESIA) та запустила регуляторний AI sandbox для тестування технологій перед виходом на ринок. Подібні sandbox-середовища повинні створити всі країни ЄС.
Для України це має цілком практичні наслідки. Українські компанії, які працюють із ЄС, повинні починати готуватися до нових вимог уже зараз - від документації алгоритмів до управління ризиками та кібербезпеки AI-систем. Регулювання також прямо впливатиме на державний сектор, адже багато GovTech-систем можуть потрапити до категорії high-risk AI. Тому головне питання для України не лише у відповідності новим правилам, а у тому, чи зможемо ми синхронізувати власну цифрову політику з європейською екосистемою регулювання AI.

28/03/2026

Голова ГО «Центр аналізу та розробки ефективних політик» (CADEP) Світлана Дубова долучилася до організації серії воркшопів «Жіноче лідерство в кібербезпеці», присвячених розробці Дорожньої карти підтримки Національної ініціативи з посилення жіночого лідерства у сфері кібербезпеки, започаткованої Національний координаційний центр кібербезпеки при РНБО України.

Воркшопи об’єднали представниць та представників різних секторів кібербезпекової екосистеми України — сектору безпеки і оборони, освітнього середовища, громадянського суспільства і бізнесу, державних органів та об’єктів критичної інфраструктури.

Під час дискусій учасниці поділилися власним професійним досвідом та обговорили виклики, з якими стикаються жінки у сфері кібербезпеки, особливості кар’єрного розвитку в різних секторах, а також можливі шляхи подолання бар’єрів для розширення участі жінок у кібербезпековій сфері.

Напрацьовані під час воркшопів ідеї та рекомендації стануть основою для формування Дорожньої карти, спрямованої на розвиток більш інклюзивної та стійкої кібербезпекової екосистеми України.

28/03/2026

18/03/2026

Світ штучного інтелекту входить у нову фазу, і ми теж не забарились і підготували новий випуск дайджесту 🥹

Далі буде трішки лонгріду…

Один із красивих кейсів останніх місяців - конфлікт між Anthropic з Міністерством оборони США. Відмова компанії змінювати параметри безпеки, посилаючись на власні етичні принципи призвела до більш широкої дискусії про те, чи може приватна компанія відмовити державі у доступі до технологій, якщо вважає їхнє використання неетичним. Однак інші компанії виказують свою готовність до ширшої співпраці з державними силовими структурами і відтак - отримують конкурентну перевагу на урядовому ринку, тоді як ті, хто обстоює принципи «відповідального ШІ», ризикують втратити контракти.

Паралельно сам ринок ШІ швидко концентрується. Microsoft, Google, Amazon та Nvidia формують альянси, інвестують у дата-центри та інтегрують моделі у власні хмарні екосистеми. Через величезні витрати на обчислювальні потужності, дані та чіпи індустрія дедалі більше зосереджується навколо кількох глобальних центрів сили.

ШІ активно проникає і в медицину. З’являються системи, які можуть проводити первинні консультації, аналізувати дані з носимих пристроїв або допомагати у ранній діагностиці захворювань. Це може значно розширити доступ до медичних послуг. Але разом із цим виникають нові питання: хто несе відповідальність за рішення алгоритму, як уникнути упередженості даних і як захистити медичну інформацію.

Ще одна важлива тенденція - глобальна гонка за AI-інфраструктурою. Компанії інвестують сотні мільярдів у дата-центри та чіпи. Але дедалі більше стає очевидним, що головне обмеження - не технології, а енергетика. Питання вже не лише у тому, скільки обчислювальних потужностей побудувати, а й чим їх живити.

При цьому ШІ швидко переходить до нового етапу - так званих агентних систем. Це моделі, які можуть не просто відповідати на запити, а виконувати складні послідовності дій автономно. Бізнес активно впроваджує таких агентів у продажі, програмування та управління процесами. Але зростає і ризик неконтрольованої поведінки алгоритмів, коли система досягає мети способами, які не передбачали розробники.

На цьому фоні формується і нова глобальна карта регулювання. ЄС будує комплексну систему через AI Act, США поки покладаються на галузеві стандарти та судові процеси, а Китай впроваджує модель державного контролю алгоритмів. У результаті світ може отримати кілька різних регуляторних «блоків» штучного інтелекту.

І водночас ШІ дедалі глибше входить у повсякденне життя. Його використовують у державних сервісах, освіті, перекладах, навіть у психологічній підтримці. Фактично алгоритми починають заповнювати ті інституційні прогалини, де бракує фахівців - лікарів, психологів, перекладачів….

Ще більше можна прочитати в нашому дайджесті.

Посилання в першому коментарі

17/02/2026

Хоч і з запізненням, але новий випуск дайджесту щодо розвитку штучного інтелекту за січень вже вийшов 😊:

📉Ринок ШІ переходить до перевірки ефективності
Бум ШІ входить у фазу тверезої переоцінки: інвестори більше не фінансують масштаб без доведених результатів. Фокус зміщується на реальну економію витрат, інтеграцію в бізнес-процеси та довгострокову стійкість.

🌍Геополітика та ринок
США і Китай одночасно конкурують і співпрацюють: експортні обмеження частково пом’якшуються, але риторика технологічного суверенітету посилюється. Попри політику, бізнес шукає прагматичні угоди та партнерства.

❗️Тренди 2026
Аналітики говорять про ризик «бульбашки», але очікують проривів у агентських ШІ-системах, робототехніці та автономному транспорті. Водночас зростає увага до безпеки, енергоефективності та консолідації ринку.

👩‍💻ШІ і безпека
ШІ стає ключовим інструментом у кіберзахисті та військовій сфері. Перевагу отримають держави й організації з цілісними системами управління даними, стандартами перевірки інформації та когнітивною стійкістю суспільства.

☁️Інфраструктура та екологія
Масштабування ШІ обмежують енергетичні ресурси, дефіцит матеріалів і спротив громад. Інвестори дедалі більше дивляться на енергетику як основу ШІ-екосистем.

⚡️Регуляція та ризики
Діпфейки, витоки даних і маніпуляції контентом посилюють контроль над платформами. ЄС та США розглядають генеративний ШІ як фактор інформаційної та національної безпеки.

🏥Медицина і творчість
ШІ демонструє значний потенціал у медицині, але піднімає питання приватності. У творчих індустріях посилюється боротьба за авторські права та автентичність контенту.

посилання в першому коментарі

12/02/2026

Матеріал Euronews за результатами дослідження Public Sector AI Adoption Index 2026 показав, що ШІ масово входить у щоденну роботу держслужбовців, але рівень зрілості впровадження в різних країнах кардинально відрізняється.

Опитування охопило понад 3 300 державних службовців у десяти країнах - від США і Японії до Індії, Сінгапуру та країн Європи. Близько 74% респондентів вже використовують інструменти ШІ у своїй роботі, а 80% вважають, що ці технології допомагають їм виконувати завдання ефективніше. Водночас лише 18% переконані, що їхній уряд впроваджує ШІ системно та результативно. Тобто технологія вже “на столах” у працівників, але інституційна зрілість часто не встигає за реальним використанням.

Лідерами рейтингу стали Сінгапур, Саудівська Аравія та Індія. Їх об’єднує не лише наявність національних AI-стратегій, а й реальна інтеграція інструментів у повсякденну роботу держслужбовців. В цих країнах працівники мають доступ до схвалених урядом інструментів, проходять навчання та отримують чіткі сигнали “згори”, що використання ШІ - це не експеримент, а норма. Важливо, що мова йде не лише про пілотні проєкти, а про масштабне впровадження в адміністративні процеси, аналітику, обробку звернень громадян.

Натомість частина європейських країн виглядає значно обережнішою. Франція, Німеччина та Велика Британія мають амбітні стратегії та регуляторні рамки, однак реальне використання ШІ серед держслужбовців часто обмежується окремими командами або тестовими ініціативами. У Франції, за даними дослідження, значна частина службовців взагалі не використовує ШІ у своїй роботі та скептично оцінює його потенціал. Це створює розрив між політичними деклараціями та повсякденною практикою.

Отже, перемога в “AI-гонці” в державному секторі визначається не лише наявністю стратегії чи бюджету. Ключовими є культура використання, навчання персоналу, доступ до безпечних інструментів і підтримка з боку керівництва. Там, де ШІ сприймається як інструмент підвищення якості послуг і оптимізації процесів, а не як ризик або абстрактна інновація, результати значно відчутніші.

Посилання на матеріал в першому коментарі )

06/01/2026

Публікуємо новий випуск нашого спільного з Національний інститут стратегічних досліджень та Національний координаційний центр кібербезпеки дайджест з оглядом подій в сфері штучного інтелекту.

Коротко про що в цьому випуску:

⚡️Екологія. Дата-центри для ШІ споживають гігантські обсяги електроенергії та води. Навантаження вже співставне з цілими країнами, а в регіонах розміщення інфраструктури зростає соціальна напруга. ШІ, який обіцяє ефективність, сам стає джерелом екологічного тиску.

🌍 Геополітика. Індія швидко перетворюється на третій центр сили між США та Китаєм: десятки мільярдів інвестицій, власні напівпровідники, спроби захистити цифровий суверенітет. Паралельно США й Китай обережно знижують напругу в «чіповій війні», шукаючи прагматичні компроміси.

👩‍💻Розробка ПЗ. Vibe coding і ШІ-кодинг пришвидшують створення продуктів, але накопичують прихований технічний борг - помилки, вразливості, проблеми масштабування. Продуктивність зростає, стійкість систем - не завжди.

🤖 Конкуренція моделей. Домінування OpenAI вже не виглядає беззаперечним. Великі корпорації з власними даними та інфраструктурою швидко скорочують розрив, інтегруючи ШІ прямо у свої екосистеми.

👩‍🎤 Креативні індустрії. Кіно, музика, медіа переходять до ШІ-рішень попри опір спільнот. «Віртуальні актори» та артисти стають не експериментом, а окремим ринком.

🧮 Економіка й безпека. ШІ-бум підживлює традиційні галузі - енергетику, будівництво, матеріали. Водночас він радикально ускладнює інформаційний простір: deepfake, боти, AI-агенти підривають довіру до фактів і інституцій.

Більше читайте в дайджесті посилання в першому коментарі

31/12/2025

Друзі!

Цей рік був для нас дуже насиченим — інколи складним, інколи виснажливим, але точно наповненим змістом, роботою і живим спілкуванням. У 2025-му ми разом із вами говорили про речі, які справді мають значення: кібербезпеку і кібергігієну, штучний інтелект і його вплив на державну політику, освіту, розвиток спроможностей і людей, які стоять за всіма цими процесами.

Протягом року ми досліджували стан кіберосвіти в Україні, говорили зі школами й експертами про цифрову безпеку для учнів 7–11 класів, аналізували ринок фахівців з кібербезпеки та багато дискутували про те, як ШІ змінює державне управління, безпекову сферу і наше повсякденне життя. Ми презентували нові аналітичні матеріали, проводили публічні обговорення, ділилися оглядами глобальних AI-трендів і працювали над дослідженням жіночого шляху в кібербезпеці — від мрії до професійної кар’єри.

Для когось із нас цей рік став першим знайомством із Центром аналізу та розробки ефективних політик, для когось — продовженням уже знайомої співпраці, спільних проєктів і довгих розмов про те, як зробити політики більш живими, практичними й корисними. Ми дуже цінуємо всі ці зв’язки, вашу участь, коментарі, критику, підтримку і довіру.

У Новому році хочеться побажати найважливішого — миру. Миру для України, безпеки для людей, спокою для родин і простору для розвитку та планування. Нехай 2026 рік принесе більше світла, добрих новин, сміливих ідей і партнерств, з якими хочеться рухатися далі.

Дякуємо, що були з нами цього року. Попереду ще багато роботи — і ми раді йти цим шляхом разом.

З Новим роком! 🎄✨

18/12/2025

Коротко що в новому дайджесті "AI Frontiers: інновації, прориви, виклики":

🧾Медицина.
ШІ автоматизує документообіг, підтримує діагностику та моніторинг станів пацієнтів. Позитивним ефектом стає зменшення професійного вигорання медичного персоналу. Водночас посилюються ризики — від безпеки даних до відповідальності за рішення алгоритмів.

📉Інфраструктура.
Будівництво дата-центрів потребує колосальних інвестицій. Зростання боргів може одночасно прискорювати розвиток і підвищувати вразливість ринку у разі фінансової корекції.

🚀Нетрадиційні рішення.
Експерименти з підводними та космічними дата-центрами є відповіддю на дефіцит енергії, екологічний тиск і суспільний спротив.

🧮Фінансові ризики.
Експерти все частіше говорять про ознаки перегріву ринку ШІ — коли очікування випереджають реальні бізнес-моделі.

🤖Робототехніка та праця.
Гуманоїдні роботи виходять за межі лабораторій, а ринок праці входить у фазу структурних змін: одні професії зникають, інші потребують нових навичок.

🇮🇳Геополітика.
Індія поступово формує власну траєкторію розвитку ШІ, потенційно стаючи третім глобальним центром сили поряд із США та Китаєм.

Посилання на дайджест у першому коментарі.