03/08/2026
✈️ Українська авіація потребує виваженої політики Уряду у питанні оподаткування лізингу повітряних суден.
За ініціативи Української авіатранспортної Асоціації та Аерокосмічної асоціації України відбувся круглий стіл, присвячений критичній ситуації навколо оподаткування лізингових платежів за повітряні судна.
Обговорення пройшло за участі галузевих експертів, юристів, представників авіаційної спільноти, УРБ, ТПП, а також представників Державної податкової служби, Міністерства розвитку громад та територій України, Державної авіаційної служби, Офісу Бізнес - омбудсмена та комітетів Верховної Ради України.
❗ У центрі уваги — новий підхід контролюючих органів, за яким лізингові платежі українських авіакомпаній за повітряні судна почали трактуватися як роялті.
Українська комерційна авіація історично функціонує в умовах глобального ринку повітряних суден. Переважна більшість авіакомпаній у світі, включаючи українські, не купує повітряні судна у власність, а використовує їх на умовах операційного лізингу. Це стандартна міжнародна практика, без якої неможливе функціонування сучасних авіаперевезень. Вартість повітряних суден, вимоги до їх технічного обслуговування, умови фінансування та міжнародні стандарти безпеки об’єктивно зумовлюють використання лізингових моделей.
Впродовж десятиліть українські авіакомпанії здійснювали виплати лізингових платежів нерезидентам-лізингодавцям відповідно до чинного законодавства України, міжнародних договорів про уникнення подвійного оподаткування та практики застосування податкових норм, яка була зрозумілою для учасників ринку, надавали відповідні звіти і інформацію про здійснені лізингові платежі до Державної податкової служби. Однак, упродовж 2024–2025 років авіакомпанії за відсутності будь яких змін з даного питання в законодавстві України та міжнародному законодавстві зіткнулися з новим підходом контролюючих органів до податкової кваліфікації таких платежів. Наслідки зміни адміністративного підходу були покладені на українські авіакомпанії, які виступають податковими агентами під час виплат нерезидентам. На практиці це вже призвело до ретроспективного перерахунку податкових зобов’язань, донарахувань за попередні періоди, адміністративного та процесуального тиску, а також відкриття кримінальних проваджень щодо авіакомпаній та їхніх посадових осіб.
⚖️ На Круглому столі наголошувалось: повітряне судно є транспортним засобом, а не об’єктом інтелектуальної чи промислової власності. Користування повітряним судном за договором операційного лізингу є користуванням матеріальним транспортним засобом для його експлуатації в господарській діяльності авіакомпанії. Така операція не передбачає передачі прав на патенти, торговельні марки, авторські права, промислові зразки, ноу-хау, технічні процеси, секретні формули або інші охоронювані нематеріальні активи. Сам лише факт складності, високої вартості або технологічності повітряного судна не змінює правової природи платежу та не перетворює лізингову плату на роялті. Лізинговий платіж — це плата за користування майном, а не за права інтелектуальної власності.
Представниця Державної податкової служби поінформувала, що лише в одному випадку були виявлені порушення податкового законодавства при перерахуванні авіакомпанією лізингових платежів нерезиденту. І авіакомпанія погодилася з висновками і добровільно виплатила нараховані суми до державного бюджету. Однак, більшість авіакомпаній не визнають, що порушили податкове законодавство, як податкові агенти, при сплаті лізингових платежів за повітряні судна. Тим не менш Бюро економічної безпеки України порушило ряд кримінальних справ. Водночас галузь не була залучена до належного системного оцінювання ризиків, професійного обговорення та пошуку способів їх мінімізації, хоча саме ризик-орієнтований і аналітичний підхід покладено в основу діяльності БЕБ.
Ця проблема виходить далеко за межі окремого спору щодо трактування лізингових платежів за повітряні судна. Вона ставить під сумнів здатність української цивільної авіації зберегти перевізників, екіпажі та операційну спроможність до моменту завершення війни й відкриття повітряного простору. Без чіткої позиції Уряду щодо недопущення неправомірного адміністративного та фінансового тиску на вітчизняні авіакомпанії, які в умовах закриття повітряного простору продовжують комерційну діяльність за кордоном, Україна ризикує зустріти відновлення авіасполучення без достатньої кількості власних авіакомпаній, здатних швидко повернутися до роботи.
УАТА переконана, що податкові спори мають вирішуватися у правовій, адміністративній та судовій площині — без непропорційного тиску на бізнес і без криміналізації питань тлумачення податкових норм.
🤝 За підсумками круглого столу учасники запропонували створити міжвідомчу робочу групу та напрацювати єдиний підхід до застосування Податкового кодексу і міжнародних договорів щодо лізингу повітряних суден.
🇺🇦 Економічна безпека держави сьогодні — це збереження української цивільної авіації.
