Rat der Deutschen der Ukraine / Рада німців України

15/10/2026

15/10/2026

🇺🇦 Сьогодні, 15 жовтня, у Чернівцях розпочав роботу Форум німецької національної меншини (спільноти) України.

У Чернівецькому національному університеті імені Юрія Федьковича зібралися понад 100 учасників із різних регіонів України – представники організацій німецької спільноти, державних установ, освітніх і наукових закладів, громадського сектору та партнерських організацій.

У відкритті Форуму взяли участь Голова Державної служби України з етнополітики та свободи совісті Віктор Єленський та Уповноважений Федерального уряду Німеччини у справах переселенців та національних меншин д-р Бернд Фабріціус.

Протягом дня учасники обговорюють актуальне становище німецької спільноти в Україні та виклики, пов’язані з повномасштабною війною, збереження культурної спадщини та її цифровізацію, розвиток німецької мови в Україні, а також українсько-німецьке партнерство, питання повернення та відбудови. Цим темам присвячені чотири панельні дискусії Форуму.

Форум відбувається за підтримки Державної служби України з етнополітики та свободи совісті.

«Разом сильні. У партнерстві заради майбутнього».

📸 Фото: Анатолій Никифоряк

🇩🇪 Heute, am 15. Oktober, hat in Czernowitz das Forum der deutschen Minderheit in der Ukraine seine Arbeit aufgenommen.

An der Nationalen Jurij-Fedkowytsch-Universität Czernowitz sind mehr als 100 Teilnehmende aus verschiedenen Regionen der Ukraine zusammengekommen – Vertreterinnen und Vertreter der Organisationen der deutschen Gemeinschaft, staatlicher Institutionen, aus Bildung und Wissenschaft, der Zivilgesellschaft sowie von Partnerorganisationen.

An der Eröffnung des Forums nahmen Viktor Yelenskyi, Vorsitzender des Staatlichen Dienstes der Ukraine für Ethnopolitik und Gewissensfreiheit, sowie Dr. Bernd Fabritius, Beauftragter der Bundesregierung für Aussiedlerfragen und nationale Minderheiten, teil.

Im Laufe des Tages diskutieren die Teilnehmerinnen und Teilnehmer über die aktuelle Situation der deutschen Gemeinschaft in der Ukraine und die Herausforderungen infolge des russischen Angriffskrieges, die Bewahrung und Digitalisierung des Kulturerbes, die Förderung der deutschen Sprache in der Ukraine sowie die deutsch-ukrainische Partnerschaft und Fragen der Rückkehr und des Wiederaufbaus. Diesen Themen sind vier Podiumsdiskussionen des Forums gewidmet.

Das Forum findet mit Unterstützung des Staatlichen Dienstes der Ukraine für Ethnopolitik und Gewissensfreiheit statt.

„Gemeinsam stark. In Partnerschaft für die Zukunft.“

📸 Fotos: Anatolii Nikiforiak

08/10/2026

🇺🇦 Що спільного між сучасним університетським корпусом на вулиці Пастера та німецькою освітою в Одесі 1930-х років?

У будівлі №42 на вулиці Пастера, де сьогодні працює фізико-математичний факультет ОНУ, у 1934–1938 роках діяв Одеський німецький педагогічний інститут.

Його створили для підготовки вчителів для німецьких шкіл радянської України. Серед викладачів були німецькі антифашісти, які втекли з Німеччини після приходу до влади Адольфа Гітлера. Серед них письменник Віллі Бредель та драматург Фрідріх Вольф. Про їхнє перебування в інституті сьогодні нагадує меморіальна табличка.

Інститут проіснував лише чотири роки. Через репресії багато викладачів були заарештовані, а в 1938 році заклад закрили.

🔍 Більше про цю та інші пам’ятки культурної спадщини німців України можна знайти у нашому Telegram-каналі.

🇩🇪 Was haben ein heutiges Universitätsgebäude in der Pasteur-Straße und die deutsche Bildung in Odesa der 1930er-Jahre gemeinsam?

Im Gebäude Nr. 42 in der Pasteur-Straße, in dem sich heute die Fakultät für Physik und Mathematik der Odesaer Nationalen Universität befindet, war von 1934 bis 1938 das Deutsche Pädagogische Institut Odesa untergebracht.

Das Institut wurde gegründet, um Lehrkräfte für deutsche Schulen in der sowjetischen Ukraine auszubilden. Zu den Lehrkräften gehörten deutsche Antifaschisten, die nach der Machtübernahme Adolf Hitlers aus Deutschland geflohen waren. Unter ihnen waren der Schriftsteller Willi Bredel und der Dramatiker Friedrich Wolf. Eine Gedenktafel am Gebäude erinnert heute an ihren Aufenthalt am Institut.

Das Institut bestand nur vier Jahre. Aufgrund der Repressionen wurden viele Lehrkräfte verhaftet, und 1938 wurde das Institut geschlossen.

🔍 Mehr über diese und weitere Orte des deutschen Kulturerbes in der Ukraine finden Sie in unserem Telegram-Kanal.

07/10/2026

🇺🇦🎬 25-26 вересня у Львові відбулися дві важливі події для розвитку німецької мови в Україні: ###III Міжнародна конференція Асоціації українських германістів «Травма у фокусі германістики: мова, література, культура» та Всеукраїнський освітній семінар-практикум BiZ для викладачів німецької мови.

У новому відео учасники обох заходів розповідають, чому темою конференції стала травма та як працювати з цією темою в освіті й перекладі. Говоримо також про сучасний стан вивчення німецької мови в Україні, важливість збереження германістичних кафедр і перспективи розвитку німецької як іноземної мови.

Окремо учасники розповідають про «10 тез щодо розвитку німецької мови та німецької меншини в Україні», підготовлених Асоціацією українських германістів спільно з Радою німців України та ухвалених під час закриття конференції. Серед запропонованих принципів - міжкультурність і збалансована мовна політика.

У відео йдеться і про практичні питання роботи викладачів: як планувати навчання в умовах війни, використовувати сучасні цифрові інструменти, зокрема NotebookLM, та навіщо потрібен професійний обмін між учителями.

Своїми враженнями та експертними думками поділилися президентка Асоціації українських германістів Алла Паславська, керівниця Німецького Дому-Київ Людмила Коваленко-Шнайдер, голова екзаменаційного центру ÖSD Київ Микола Карпік, методистка Дарина Савватєєва та викладачка й координаторка молоді «Товариства німців Волині» Богдана Кухарчук.

Семінар BiZ об’єднав викладачів із 13 регіонів України, а в конференції взяли участь 110 дослідників з України, Німеччини, Австрії, Польщі та Японії.

Німецька мова для нас - це частина культурної ідентичності німецької спільноти, її історії, пам’яті та зв’язку поколінь. Водночас це європейська мова, яка має важливе місце в майбутньому України.

🇩🇪🎬 Am 25. und 26. September fanden in Lwiw zwei bedeutende Veranstaltungen für die Entwicklung der deutschen Sprache in der Ukraine statt: die 33. Internationale Tagung des Ukrainischen Deutschlehrer- und Germanistenverbandes „Trauma im Fokus der Germanistik: Sprache, Literatur, Kultur“ sowie das gesamtukrainische Bildungsseminar BiZ für Deutschlehrkräfte.

Im neuen Video berichten Teilnehmende beider Veranstaltungen, warum das Trauma zum Tagungsthema wurde und wie man im Unterricht und beim Übersetzen damit umgehen kann. Außerdem geht es um den aktuellen Stand des Deutschlernens in der Ukraine, die Bedeutung des Erhalts germanistischer Lehrstühle und die Perspektiven für Deutsch als Fremdsprache.

Gesondert sprechen die Teilnehmenden über die „10 Thesen zur Entwicklung der deutschen Sprache und der deutschen Minderheit in der Ukraine“, die der Verband gemeinsam mit dem Rat der Deutschen der Ukraine erarbeitet und bei der Abschlusssitzung der Tagung verabschiedet hat. Zu den vorgeschlagenen Grundsätzen gehören Interkulturalität und eine ausgewogene Sprachenpolitik.

Das Video behandelt auch praktische Fragen der Lehrkräfte: wie sich der Unterricht unter Kriegsbedingungen planen lässt, wie moderne digitale Tools wie NotebookLM eingesetzt werden können und warum der fachliche Austausch unter Lehrkräften so wichtig ist.

Ihre Eindrücke und Einschätzungen teilten die Präsidentin des Ukrainischen Deutschlehrer- und Germanistenverbandes Alla Paslawska, die Leiterin des Deutschen Hauses-Kyjiw Ljudmyla Kowalenko-Schneider, der Vorsitzende des ÖSD-Prüfungszentrums Kyjiw Mykola Karpik, die Methodikerin Daryna Savvatieieva sowie die Lehrerin und Jugendkoordinatorin des Wolyniendeutschen Verbandes Bohdana Kukharchuk.

Am BiZ-Seminar nahmen Lehrkräfte aus 13 Regionen der Ukraine teil, an der Tagung 110 Forschende aus der Ukraine, Deutschland, Österreich, Polen und Japan.

Die deutsche Sprache ist für uns Teil der kulturellen Identität der deutschen Gemeinschaft, ihrer Geschichte, ihres Gedächtnisses und der Verbindung zwischen den Generationen. Zugleich ist sie eine europäische Sprache, die in der Zukunft der Ukraine einen wichtigen Platz einnimmt.

Goethe-Institut Ukraine Deutsches Haus-Kyjiw / ЦНК «Вiдерштраль» Людмила Коваленко

05/10/2026

03/10/2026

Як Ви особисто пережили події, пов’язані з падінням Берлінського муру та об’єднанням Німеччини? І що означає для Вас німецька єдність сьогодні?

Члени Федерального уряду Німеччини діляться своїми особистими спогадами, досвідом і роздумами про значення німецької єдності.

01/10/2026

🇺🇦 Чи знали ви, що колишня німецька колонія Карлсталь на Одещині спочатку була овечою фермою?

У 1805 році на території сучасної Широкої Балки виникло господарство трьох компаньйонів: барона Георга Міллера фон Реффенштейна, принца Євгена Вюртемберзького та Карла Фіча. Саме на честь останнього поселення отримало назву Карлсталь (Karlstal).

Сюди переселялися землероби, ремісники та мануфактурники з німецьких держав. Окрім вівчарства, тут розвивали скотарство й конярство, працювали вітряний і водяний млини та суконна фабрика, а навколо росли фруктові сади.

Власної лютеранської кірхи в колонії не було, богослужіння проводили в селянському будинку. Наприкінці XIX століття Карлсталь перетворився на невеликий хутір, а в 1946 році поселення перейменували на Широку Балку.

🔍 Більше про цю та інші пам’ятки культурної спадщини німців України можна знайти у нашому Telegram-каналі.

🇩🇪 Wussten Sie, dass die ehemalige deutsche Kolonie Karlstal im Gebiet Odesa ursprünglich ein Schafzuchtbetrieb war?

1805 entstand auf dem Gebiet des heutigen Dorfes Schyroka Balka ein landwirtschaftlicher Betrieb von drei Teilhabern: Baron Georg Müller von Reffenstein, Prinz Eugen von Württemberg und Karl Fitsch. Nach Letzterem wurde die Siedlung Karlstal benannt.

Hier ließen sich Bauern, Handwerker und Manufakturarbeiter aus den deutschen Staaten nieder. Neben der Schafzucht wurden auch Rinder- und Pferdezucht betrieben. Es gab eine Wind- und eine Wassermühle sowie eine Tuchfabrik, und rund um die Siedlung wurden Obstgärten angelegt.

Eine eigene lutherische Kirche gab es in der Kolonie nicht. Die Gottesdienste fanden in einem Bauernhaus statt. Ende des 19. Jahrhunderts entwickelte sich Karlstal zu einem kleinen Weiler, und 1946 wurde die Siedlung in Schyroka Balka umbenannt.

🔍 Mehr über diesen und weitere Orte des deutschen Kulturerbes in der Ukraine finden Sie in unserem Telegram-Kanal.