ГО АПДУ

17/09/2026

ДБР у під’їзді — допит чи психологічний тиск?

Коли правоохоронці заходять у ваш під’їзд
Уявіть собі: ви заходите до власного будинку, а тут — вас зупиняють працівники правоохоронних органів. Не в кабінеті слідчого, не в суді, а просто у вашому під’їзді. Перед вами — слідчий ДБР, поруч — оперативник і двоє поліцейських. І саме тут, у звичайному житловому під’їзді, відбувається допит. Це не сюжет з трилера, а реальна ситуація, про яку розповідає учасник кримінального провадження.

Питання, що виходять за межі однієї справи
Чи може держава дозволити собі проводити допити таким чином? Чи не перетворюється це на психологічний тиск, коли людина опиняється в оточенні кількох правоохоронців у власному будинку, поза межами офіційного процесуального приміщення? Адже закон передбачає чіткі правила проведення слідчих дій — у спеціально визначених місцях, з дотриманням прав і гарантій.

Формальність чи порушення?
«Це просто допит», — скажуть у ДБР. Але ж не все вимірюється лише назвою процесуальної дії чи підписаними документами. Важливі обставини проведення: хто був присутній, чому саме ці особи, чому саме це місце, чи була відеофіксація, чи повідомляли людину про її права і можливі наслідки, чи мала вона реальну можливість скористатися своїми процесуальними правами? Відповіді на ці питання — не формальність, а основа для оцінки законності та справедливості.

П’ятеро проти одного: психологічний тиск без фізичної сили
Уявімо ситуацію: підозрюваний у кримінальному провадженні, навколо нього — п’ятеро правоохоронців у звичайному під’їзді. Фізичного насильства немає, але чи означає це відсутність психологічного тиску? Відсутність фізичної сили не виключає маніпуляції, залякування чи створення атмосфери страху. Це питання потребує ретельного документування — відеозаписів, свідчень, доказів. І саме тому такі випадки не можна ігнорувати.

Право мовчати — не злочин
Підозрюваний не втрачає своїх конституційних прав, зокрема права не свідчити проти себе. Відмова від дачі показань не може бути приводом для тиску чи залякування. Правоохоронці мають право розслідувати, але людина має право захищатися. Ці два принципи мають існувати одночасно, без перекосів і подвійних стандартів.

Де проходить межа між законною дією і примусом?
Проблема не в тому, що допит відбувається у під’їзді, а в тому, що обставини можуть позбавити людину можливості вільно реалізувати свої права. Де закінчується законна процесуальна дія і починається примус до бажаної слідству поведінки? Відповідь не має залежати від емоцій чи авторитету слідчого, а базуватися на нормах КПК, Конституції, матеріалах провадження і судовому контролі.

Подвійні стандарти — неприпустимі
Якщо держава вимагає від громадян безумовного дотримання закону, то сама має демонструвати найвищий стандарт законності. Не може бути «для громадянина — закон», а «для посадовця — як ми бачимо». Законність процесуальних дій має бути прозорою і легко перевірною. Порушення — зафіксовані і належно оцінені.

Ключові питання, на які потрібні відповіді
• Чи є нормою для українського кримінального процесу допит у під’їзді власного будинку в присутності кількох правоохоронців?
• Якщо так — на якій правовій підставі і за яких умов?
• Якщо ні — хто нестиме відповідальність за таку практику?
• І головне — хто сьогодні захищає процесуальні права людини, коли порушення йдуть від самої системи?

Правоохоронна система чи система тиску?
Це питання не лише однієї кримінальної справи. Це питання про те, яким має бути правопорядок у державі, яка називає себе правовою. Чи буде це система, що поважає права і свободи громадян, чи система, що дозволяє собі психологічний тиск і порушення заради швидких результатів? Відповідь на це питання визначить не лише долю окремих людей, а й майбутнє всієї країни.

Ця ситуація — тривожний сигнал для суспільства і влади. Вимагаємо прозорості, законності та поваги до прав людини у кожному кроці слідства. Інакше допити у під’їздах стануть нормою, а правоохоронна система — інструментом тиску, а не захисту.

МВС України Національна поліція України Служба безпеки України Державне бюро розслідувань Офіс Генерального прокурора Офіс Омбудсмана України Дмитро Лубінець

11/06/2026

Останнім часом спостерігається тривожна тенденція посилення тиску на членів Асоціації приватних детективів України. За наявною інформацією, щодо окремих детективів та їхніх родин здійснюються заходи, які викликають серйозні сумніви у їх законності та відповідності вимогам Конституції України і кримінального процесуального законодавства.

Зокрема, фіксуються випадки проведення обшуків із численними процесуальними порушеннями, вилучення майна, яке не має відношення до предмета розслідування, а також здійснення оперативно-розшукових та негласних слідчих дій без належного правового обґрунтування. Окремі члени Асоціації повідомляють про психологічний тиск, погрози притягнення до кримінальної відповідальності та спроби схилити їх до надання неправдивих свідчень.

Особливе занепокоєння викликає використання кримінального процесу як інструменту впливу на осіб, які здійснюють професійну діяльність у сфері приватного розшуку, збору та аналізу інформації. Такі дії можуть свідчити не про боротьбу зі злочинністю, а про намагання обмежити законну професійну діяльність та залякати представників галузі.

Асоціація приватних детективів України наголошує, що будь-які слідчі чи оперативні заходи повинні здійснюватися виключно в межах закону, із суворим дотриманням прав людини, гарантій захисту та принципу верховенства права.

Ми закликаємо керівництво правоохоронних органів: Національна поліція України , Служба Безпеки України, Державне Бюро Розслідувань, Офіс Генерального прокурора , Уповноваженого Верховної Ради України з прав людини та профільний парламентський комітет звернути увагу на факти можливого зловживання службовим становищем окремими посадовими особами та забезпечити неупереджену перевірку кожного такого випадку.

Правова держава не може існувати там, де кримінальне переслідування використовується як спосіб тиску на професійну спільноту. Захист законних прав приватних детективів є невід'ємною складовою захисту прав і свобод усіх громадян України.

Асоціація приватних детективів України залишає за собою право звернутися до національних та міжнародних правозахисних організацій для належної оцінки фактів переслідування представників професійної спільноти та забезпечення громадського контролю за дотриманням законності.

Національна поліція України Служба безпеки України Державне бюро розслідувань Офіс Генерального прокурора Офіс Омбудсмана України Дмитро Лубінець

02/06/2026

Коли держава створює злочин: чому суспільство має уважно стежити за справами проти приватних детективів

Небезпечний прецедент для кожного
У демократичній державі правоохоронні органи мають виявляти та розслідувати злочини. Але що відбувається, коли виникають підозри, що злочин не був виявлений, а фактично створений самою системою?
Це питання виходить далеко за межі окремого кримінального провадження чи долі конкретної людини. Воно стосується фундаментального принципу: чи може держава провокувати громадянина до певних дій, а потім використовувати результати такої провокації як доказ його вини?

Саме тому суспільство має уважно ставитися до кримінальних проваджень щодо приватних детективів, журналістів, адвокатів та інших осіб, діяльність яких пов'язана зі збором та аналізом інформації.

Від розслідування до провокації — один крок
У будь-якому кримінальному провадженні ключовим є питання походження умислу.
- Хто був ініціатором події?
- Хто першим запропонував отримати інформацію?
- Хто наполягав на продовженні контактів?
- Чи існували наміри вчинити правопорушення до втручання правоохоронців або залучених ними осіб?

Якщо відповіді на ці питання відсутні або залишаються без належної перевірки, виникає ризик того, що слідство документує не реальний злочин, а сценарій, який було штучно сформовано.

Правоохоронна система повинна боротися зі злочинністю. Але вона не повинна створювати умови для появи злочину.

Кримінальне провадження як інструмент тиску
У багатьох резонансних справах після відкриття провадження відбуваються обшуки, вилучення техніки, документів, телефонів та електронних носіїв інформації.

Навіть якщо в майбутньому особа буде виправдана або справа розвалиться через відсутність доказів, наслідки вже можуть бути незворотними:
• зруйнована ділова репутація;
• втрата клієнтів;
• фінансові збитки;
• психологічний тиск на родину;
• роки судових процесів.
Саме тому закон вимагає від держави особливої обережності при застосуванні примусових заходів.

Джерело інформації: головне питання, яке часто залишається без відповіді

Окремою проблемою є доведення походження інформації.
Сучасний світ містить тисячі відкритих джерел даних. Значна частина відомостей, які раніше вважалися закритими, сьогодні доступна через державні реєстри, судові рішення, міжнародні бази даних, комерційні аналітичні системи та відкриті цифрові ресурси.

Тому збіг інформації з відомостями, що містяться в певній базі даних, ще не означає, що саме ця база була джерелом її отримання.

Без належної технічної перевірки, експертиз та аналізу альтернативних джерел будь-які висновки можуть залишатися лише припущеннями.

Чому це стосується не лише детективів
Сьогодні під підозрою може опинитися приватний детектив.
Завтра — журналіст, який проводить розслідування.
Післязавтра — адвокат, аналітик, громадський активіст або підприємець.
Якщо суспільство погоджується із практикою, за якої достатньо створити необхідні обставини для відкриття провадження, ніхто не може почуватися захищеним від подібних механізмів.

Проблема полягає не в конкретній професії.
Проблема полягає в можливості використання кримінального процесу як інструменту впливу замість інструменту встановлення істини.

Питання, на які суспільство має отримати відповіді
Кожне резонансне провадження повинно супроводжуватися публічними відповідями на прості питання:
• Хто був ініціатором подій?
• Чи існувала інформація про злочин до початку оперативних заходів?
• Чи перевірялися альтернативні джерела отримання інформації?
• Чи були допитані всі особи, які могли пояснити походження даних?
• Чи проводилися незалежні експертизи?
• Чи були дотримані процесуальні гарантії під час обшуків та вилучень?
Відповіді на ці питання важливі не лише для сторін конкретного провадження, а й для довіри суспільства до всієї системи правосуддя.

Сила правової держави вимірюється не кількістю проведених обшуків і не статистикою відкритих проваджень.
Вона вимірюється здатністю державних інституцій діяти в межах закону навіть тоді, коли йдеться про найбільш резонансні справи.

Суспільство має право вимагати прозорості, законності та відповідей на незручні питання.
Тому що головне питання залишається незмінним:
Чи був виявлений реальний злочин, чи він став результатом дій тих, хто мав його запобігати?

Саме відповідь на це питання визначає межу між правосуддям і зловживанням владою.

14/08/2025

Долучайтесь до вебінару «Поглиблений Due Diligence 2025» та дізнайтесь, як ефективно перевіряти клієнтів, партнерів і контрагентів. Експерти поділяться інструментами роб...

18/04/2025

05/03/2025

https://www.apdua.org/Электронная-коммерция/Посібник-приватного-детектива

Ми підготували посібник, який має на меті допомогти приватним детективам та тим хто бажає розпочати кар'єру в дані сфері, надаючи корисні поради для досягнення усп....

01/10/2024

Вітаю всіх Справжніх та Незламних із Днем захисника і захисниць нашої України, нехай Пресвята Мати Богородиця береже всіх нас своїм покровом.

Низькій уклін всім воїнам і всім тим хто неустанно їм допомагає, не визираючи ні на що.

Разом до Перемоги
Героям Слава
ЗСУ ФОРЕВА