Ассоциация родителей детей с аутизмом

  • Home
  • Ukraine
  • Kyiv
  • Ассоциация родителей детей с аутизмом
Call Directions Contact the organization

Ассоциация родителей детей с аутизмом Організація активних та незламних батьків

Autism Science Digest I частина жовтень 2026 р.Шановні читачі, у цьому випуску прочитаєте про новини проєкту MSSNG орган...
01/10/2026

Autism Science Digest I частина жовтень 2026 р.

Шановні читачі, у цьому випуску прочитаєте про новини проєкту MSSNG організації Autism Speaks, який розпочав дослідження - секвенування геномів - ще у 2015 році. Сьогодні до бази даних додали нові повні геномні послідовності, внаслідок долучення до створення бази даних нових представників з Південної Корех, Канади та родин латиноамериканського походження з Лос-Анджелесу. У межах цього оновлення геномні та фенотипові дані стали доступними для лікарів та дослідників в будь-якій точці планети. Прочитаєте про важливість занять мистецтвом для дітей та підлітків з розладами аутистичного спектру, зокрема для таких, хто не розмовляє. Вираження своїх почуттів та потреб через різновиди мистецької діяльності додає ще один канал зв’язку із зовнішнім світом для дітей та дорослих з аутизмом.

1. База даних досліджень організації Autism Speaks зросла майже до 16 000 геномів завдяки новим когортам із Південної Кореї, Канади та США.

https://www.autismspeaks.org/news/autism-speaks-research-database-grows-nearly-16000-genomes-new-cohorts-south-korea-canada-and-usa

Геномна база даних MSSNG організації Autism Speaks поповнилася 1926 новими повними геномними послідовностями, внаслідок чого загальна кількість геномів, пов’язаних із розладами аутистичного спектру, у базі сягнула 15 748. Ця цифра не враховує тисячі додаткових зразків для популяційного контролю.

Останнє оновлення розширює спектр популяцій, представлених у MSSNG: зокрема, додано майже 1000 нових геномів із родин дітей з аутизмом із Південної Кореї, а також дані громад із Канади та групи латиноамериканського походження з Лос-Анджелеса.

3D-візуалізація ниток ДНК
«Аутизм не є генетично однорідним станом. Для глибшого розуміння його біологічної природи нам потрібні дані, що відображають цю складність, — зазначає доктор Енді Ши, головний науковий співробітник Autism Speaks. — Залучення людей із популяцій, які раніше були недостатньо представлені в дослідженнях аутизму, допомагає науковцям з’ясувати, які генетичні зміни є спільними для різних груп, а які — відмінними. Зрештою, це може сприяти впровадженню точнішого генетичного тестування та покращенню якості допомоги людям з аутизмом і супутніми захворюваннями».

До розширеного набору даних увійшли матеріали проєкту Korean Autism Research Cohort (K-ARC), очолюваного доктором Хі Чжон Ю — професоркою психіатрії Медичного коледжу Сеульського національного університету та директоркою Клініки дитячої та підліткової психіатрії при лікарні Бундан Сеульського національного університету.

K-ARC — це спільний проєкт Медичного коледжу Сеульського національного університету, лікарні Бундан Сеульського національного університету, Університету Корьо та Центру синаптичної дисфункції мозку при Інституті фундаментальних наук (Institute for Basic Science). Оновлення також містить дані від Дитячої лікарні Лос-Анджелеса та Інституту мозку Онтаріо. Ці нові дані доповнюють наявну базу MSSNG, до якої вже входить сформована когорта з Катару.

База даних MSSNG, запущена у 2015 році, є результатом співпраці організацій Autism Speaks, The Hospital for Sick Children (SickKids), DNAstack та Verily. Вона надає дослідникам доступ до даних повногеномного секвенування для вивчення генетичних і біологічних чинників, пов’язаних із аутизмом. Сім’ї, що беруть участь у проєкті MSSNG, надали поінформовану згоду на використання своїх даних у наукових дослідженнях.

«Проєкт MSSNG було створено для максимального сприяння науковим відкриттям завдяки вільному доступу та відповідальному обміну даними, що стало можливим завдяки тисячам сімей та світовій спільноті дослідників і партнерів.

Долучення нових когорт із Південної Кореї, Канади та США підвищує різноманітність і наукову цінність бази даних, — зазначає доктор Стівен Шерер, керівник наукового напряму та директор Центру прикладної геноміки (TCAG) при лікарні SickKids. — У поєднанні з детальною фенотиповою інформацією це створює унікальний і потужний ресурс для досліджень аутизму, що дозволяє отримати знання, доступні лише завдяки даним, які водночас глибоко охарактеризовані та репрезентативні у світовому масштабі».

У межах цього оновлення геномні та фенотипові дані MSSNG стали доступними через Explorer — платформу для пошуку й аналізу даних від компанії DNAstack, що входить до комплексу Omics.AI.

Цей новий портал, розроблений у співпраці з Autism Speaks, полегшує дослідникам навігацію в дедалі більшому масиві даних MSSNG, дозволяє вивчати інформацію з різних когорт і знаходити дані, найбільш значущі для їхніх досліджень.

Платформа Explorer, створена на основі відкритих стандартів обміну геномними даними, покликана підтримувати подальший розвиток MSSNG і робити цей важливий ресурс доступнішим і кориснішим для світової наукової спільноти, водночас забезпечуючи доступ до окремих наборів даних лише через захищену автентифікацію.

Розширення представництва в геномних дослідженнях аутизму
Історично склалося так, що більшість учасників генетичних досліджень аутизму мали європейське походження, хоча вони становлять лише 16% населення світу. Розширення різноманіття геномних наборів даних може допомогти дослідникам краще зрозуміти генетичну варіативність у різних популяціях і визначити, чи є гени, пов’язані з аутизмом і виявлені в одній популяції, такими ж в інших.

Нещодавні дослідження свідчать про зростання інтересу до цієї сфери. У дослідженні, опублікованому у вересні цього року в журналі *Molecular Psychiatry*, використовувалися дані проєкту MSSNG та інших когорт, що вивчають аутизм, для аналізу зв’язку між походженням і генетичною архітектурою аутизму.

В процесі дослідження було виявлено кілька геномних ділянок, де походження корелювало з діагнозом аутизму. Інше нещодавнє дослідження, опубліковане в *Nature Medicine*, виявило значний збіг генів, пов’язаних з аутизмом, у латиноамериканських та європейських популяціях.

Разом ці два дослідження демонструють важливість різноманітних геномних наборів даних. Багато генів, пов’язаних з аутизмом, виявляються спільними для різних популяцій, тоді як певні генетичні зміни можуть бути пов’язані з конкретним походженням. Щоб розрізнити ці фактори, необхідні дані з широкого спектра популяцій, і саме на це спрямоване розширення бази даних MSSNG.

«Більша частина наших знань про генетику аутизму базується на даних від сімей європейського походження, через що результати генетичного аналізу складніше інтерпретувати, наприклад, для дитини з Кореї.

Геноми корейців, що зараз містяться в базі MSSNG, отримано від сімей, які пройшли настільки ж ретельне обстеження, наскільки й секвенування. Саме це робить порівняння між популяціями змістовним.

Сім’ї, що долучилися до нашого дослідження, сподіваються, що отримані відповіді допоможуть їхнім дітям, а відповідальний обмін даними — це шлях до втілення цих сподівань у життя», — зазначає доктор Джун-Йонг Ан, доцент кафедри медико-біологічних наук Університету Кореї.

2. Як розширення доступу до занять мистецтвом сприяє добробуту та соціальній інклюзії дітей з розладами аутистичного спектра

https://autismspectrumnews.org/how-enhancing-access-to-art-activities-supports-well-being-and-social-inclusion-of-children-on-the-autism-spectrum/

Автор: Лаура Костелло, фахівець з нейро дивергентності, арт-терапевт для дітей молодшого шкільного віку, терапевт з емоційної регуляції.

Для багатьох малюків однією з перших радощів стають прості речі: ігровий майданчик, іграшкові поїзди чи будівництво веж із кубиків. Та однією з перших речей, що справді захопили мого сина Метью, було дещо значно простіше і тихіше. - Його захопленням стали воскові олівці.

Коли Метью був зовсім маленьким — ще до того, як почав багато говорити, — він міг годинами сидіти з аркушем паперу та жменькою воскових олівців. Коли навколишній світ здавався надто гучним чи переобтяжливим, він лягав на живіт на підлогу й малював.

Знову й знову він виводив великі спіралі, що закручувалися всередину, а потім — менші спіралі всередині них. Часом він зупинявся, щоб роздивитися кольори перед собою, ніби обираючи той, що найбільше відповідав його стану.

Мій син виявляв цікаву особливість. - Коли довкола ставало галасливо чи напружено, Метью не влаштовував істерик і не замикався в собі. Натомість він тихо повертався до своїх малюнків. Олівці, кольори й ритм спіралей, здавалося, заспокоювали його. Ще до того, як він зміг висловити свої почуття словами, він знайшов спосіб самостійно регулювати стан своєї нервової системи.

Тоді я ще не мала достатнього розуміння, щоб описати те, свідком чого була. Я лише знала: мистецтво давало моєму синові щось важливе — простір, де він міг упорядкувати думки, заспокоїтися та спілкуватися у спосіб, що був для нього природним.

Минули роки, і як наукові дослідження, так і практичний досвід підтвердили те, що вже зрозуміли багато батьків і педагогів. Для багатьох дітей з розладами аутистичного спектру мистецтво — це не просто хобі, воно слугує важливим засобом емоційного самовираження та саморегуляції, а також сприяє спілкуванню й налагодженню соціальних зв’язків.

Для багатьох дітей з розладами аутистичного спектру творчість — це значно більше, ніж просто дозвілля. Вона слугує природною формою спілкування. Мистецтво допомагає таким дітям виражати себе без використання слів. Суспільство здебільшого орієнтоване на нейротипові норми, де вербальне спілкування часто вважається основним способом самовираження, дітей, які спілкуються інакше, можуть неправильно розуміти.

Заняття творчістю дають таким дітям можливість виразити ті аспекти власної особистості та життєвого досвіду, які неможливо повною мірою передати словами. Багато з них від природи схильні мислити й виражати себе візуально, а мистецтво забезпечує змістовний вихід для такого способу самовираження.

Діти часто переживають емоції, які ще не можуть сформулювати словами. Це стосується всіх дітей, але може бути особливо складним для тих, хто має труднощі з вербальним спілкуванням або сприйняттям соціальних сигналів. Мистецтво пропонує спосіб виразити почуття без необхідності шукати «правильні» слова.

Дитина, яка не може пояснити своє розчарування чи роздратування, може малювати на аркуші сміливі, енергійні лінії. Інша дитина може обрати м’які кольори або повторювані візерунки, що передають відчуття спокою чи комфорту. З часом такі візуальні образи допомагають батькам і педагогам краще зрозуміти емоційний світ дитини.

Дослідження у сфері арттерапії також підтверджують, що творче самовираження сприяє емоційній регуляції та комунікації в дітей із розладами аутистичного спектру (Malchiodi, 2015).

Емоційна регуляція та самовираження

Мистецтво відіграє важливу роль у підтримці як емоційної регуляції, так і емоційного самовираження дітей із розладами аутистичного спектру. Багато дітей сприймають світ як середовище, що може перевантажувати їх — чи то через сенсорні подразники, чи через соціальні очікування, або через труднощі з висловленням власних потреб.

Творчий процес стає природним способом вивільнення емоцій.

Завдяки участі в художній діяльності діти можуть не лише регулювати свої емоції, а й виражати їх. Кольори, форми, рухи та образи можуть стати своєрідною мовою, що дозволяє дітям передати почуття, які важко висловити словами.

Надання дітям безпечного простору для вираження емоцій без осуду допомагає зменшити роздратування та сприяє емоційній ясності. З часом це може покращити емоційний стан дитини та посилити відчуття внутрішньої рівноваги.

Впевненість у собі та самосприйняття

Участь у творчій діяльності також відіграє важливу роль у формуванні впевненості дитини в собі. Для багатьох дітей із розладами аутистичного спектру традиційне середовище не завжди дозволяє розкрити їхні сильні сторони, що може призводити до розчарування або відчуття, ніби їх не розуміють.

Мистецтво пропонує інший досвід

Завдяки творчому процесу діти можуть займатися справою, яка здається їм природною. Не існує єдиного «правильного» способу творити, що дозволяє дітям досліджувати власні здібності без тиску порівнянь чи оцінювання.

З часом такий досвід допомагає дітям почуватися впевненіше. Коли дитина бачить, що її творіння цінують — чи то батьки, вчителі, чи однолітки, — це зміцнює віру у власні сили та почуття гордості.

Із зростанням впевненості в собі діти можуть охочіше взаємодіяти з іншими, пробувати нові види діяльності та самовиражатися різноманітними способами.

Соціальна взаємодія та інклюзія

Окрім емоційного самовираження, мистецтво також може сприяти соціальній інтеграції. Багато форм соціальної взаємодії значною мірою ґрунтуються на спілкуванні. Для дітей, яким важко дається вербальна комунікація, це може перетворювати групові заняття на джерело тривоги чи страху.

Мистецтво змінює цю динаміку, дозволяючи дітям брати участь у спільній діяльності без необхідності постійного словесного спілкування.

Яскравим прикладом є спільні мистецькі проєкти. В межах інклюзивних програм діти можуть разом створювати настінний розпис або спільну картину, де кожен додає власні елементи: форми, кольори чи візерунки. Деякі діти можуть розмовляти під час малювання, тоді як інші — працювати мовчки пліч-о-пліч.

Цьому виду взаємодії можуть сприяти й інші прості заняття за методами:

- Співвіднесення емоцій із кольорами;
- Розповідь історій через малювання;
- Створення спільних візуальних щоденників.

Такі види творчої діяльності підкріплюють важливу думку: спілкування не обов’язково має бути вербальним.

Висновки

Розширення доступу до творчих занять може мати вирішальний вплив на розвиток дітей з аутизмом. Коли діти зростають у середовищі, де визнають і підтримують їхні сильні сторони, вони набувають упевненості у власних силах. Творче самовираження може відігравати важливу роль у цьому процесі.

Якщо діти мають змогу спілкуватися візуально, досліджувати свої інтереси та самовиражатися через мистецтво, вони отримують інструменти, що підтримуватимуть їх протягом усього життя.

Мистецтво не варто розглядати як необов’язковий додаток. Для багатьох дітей із розладами аутистичного спектру це значуща форма спілкування та налагодження зв’язків.

Визнаючи важливість візуального самовираження, ми надсилаємо потужний сигнал: кожна дитина має цінне, чим варто поділитися з іншими.

Про автора:

Лаура Костелло — вчитель початкових класів, має ступінь бакалавра мистецтв у галузі початкової освіти та сертифікат як з початкової освіти, так і з англійської як другої мови. Вона провела десятиліття, працюючи з дітьми та сім’ями в державних школах, підтримуючи учнів від дошкільного віку до середньої школи, особливо тих, хто має різноманітні навчальні потреби.

Як мати сина з аутизмом, її робота глибоко сформована як життєвим досвідом, так і професійним розумінням. Вона є автором книги для дітей Tom’s True Colours, яка досліджує емпатію, інклюзію та соціальний досвід нейродивергентних дітей.

Її робота також відображає зростаючу увагу до ролі мистецтва та творчого вираження в підтримці емоційного розвитку, впевненості в собі та соціальної інтеграції. Зараз вона проходить сертифікацію з арт-терапії в рамках відданій підтримці дітей та осіб з розладами аутистичного спектру.

Для додаткової інформації, ви можете спілкуватись з авторкою статті за електронною адресою: [email protected]
Переклад А.Сокол

Discover how art activities support emotional regulation, self-confidence, and social inclusion for children on the autism spectrum.

24 вересня · 16:00 платформа НАУРОК: РДУГ та інклюзивне навчанняДобрий день! Завтра проведемо практичну конференцію про ...
23/09/2026

24 вересня · 16:00
платформа НАУРОК: РДУГ та інклюзивне навчання
Добрий день! Завтра проведемо практичну конференцію про підтримку дітей із РДУГ
в умовах інклюзивного навчання.
Протягом трьох виступів розберемо:
→ особливості роботи з дітьми з РДУГ в початковій школі;
→ навчання дітей з РДУГ: практичні рекомендації та принципи організації;
→ кар’єрне консультування учнів із РДУГ: від труднощів саморегуляції до усвідомленого професійного вибору.
⚡ Інклюзивна освіта є одним з обов'язкових напрямів підвищення кваліфікації педагогічних працівників.
Не менше 10% загального обсягу годин підвищення кваліфікації мають бути присвячені роботі з учнями з ООП.

➡️ Реєстрація: https://naurok.com.ua/conference/adhd-inclusion🔔 Р...

Autism Science Digest IІ частина вересень 2026 р.Шановні читачі, у цьому випуску прочитаєте, як люди з аутизмом формують...
16/09/2026

Autism Science Digest IІ частина вересень 2026 р.

Шановні читачі, у цьому випуску прочитаєте, як люди з аутизмом формують стійки навички для адаптації до зовнішнішнього світу в процесі тренувань з плавання у басейні та як змінюється моральний стан у водному середовищі для людей з особливостями розвитку; історія дорослої жінки з аутизмом пропонує замислитись над важливістю вчасного отримання діагнозу про аутизм та, як усвідомлення себе, як такої, змінює життя жінок, які маскувались все життя до діагнозу і, як це вплинуло на якість їх життя. Також, прочитаєте про новини глобального дослідження аутизму від програми MSSNG.

1. У віці 63 років я отримала підтвердження аутизму у себе

https://autismspectrumnews.org/i-was-63-when-i-learned-i-was-autistic-suddenly-my-entire-life-made-sense/

Автор: Бонні Шнайдер

Коли я була маленькою дівчинкою, то часто гралася сама.Поки інші діти інстинктивно розуміли правила соціальної взаємодії на дитячому майданчику, я трималася осторонь, не знаючи, як поводитися.

У шкільні роки вчителі казали, що я здібна, але маю труднощі у спілкуванні. Я не розуміла, чому іншим так легко вдається знаходити спільну мову з людьми.

Натомість я чітко усвідомлювала одне: я відрізняюся від інших. Це відчуття супроводжувало мене десятиліттями.

За загальноприйнятими мірками я була успішною. Я закінчила Каліфорнійський університет у Лос-Анджелесі (UCLA) з високим середнім балом (3,7), побудувала кар’єру незалежної дослідниці ринку, а згодом стала авторкою та рецензенткою. Та жодні досягнення не могли заглушити стійке відчуття, ніби мені бракує якоїсь важливої ​​інформації, яку всі інші отримали ще на старті.

Соціальна взаємодія нагадувала іноземну мову, яку я все життя намагалася перекласти для себе.

Дружба здавалася чимось незрозумілим. Взаємини в колективі часто здавалися загадкою.
Я роками відвідувала терапію в пошуках відповідей. Фахівці допомагали мені розібратися зі стосунками, тривогою та самооцінкою, але ніхто не припускав наявності аутизму.

А потім, у 63 роки, усе змінилося. Після комплексного нейропсихологічного обстеження в медичному центрі мені діагностували високофункціональний розлад аутистичного спектра.

Моя миттєва реакція була двозначною: я відчула полегшення і сум, одночасно.

Відчуття полегшення було присутнє, адже я нарешті отримала пояснення тому, що супроводжувало мене з дитинства. І водночас сум — бо я не могла не думати про те, як інакше могло б скластися моє життя, якби хтось розпізнав ці ознаки на десятиліття раніше.

Відчуття знесилення після спілкування з людьми. Постійний самоконтроль. Тиск, зумовлений прагненням «вписатися» в соціум. Відчуття, що тебе не розуміють. Схильність звинувачувати себе щоразу, коли стосунки ставали складними. Все це я переживала десятиліттями і не мала жодних відповідей - чому так важко?!

Уперше я зрозуміла: це не були мої особисті вади. - Це було особливістю роботи мого мозку.

Багато жінок мого покоління залишилися поза увагою фахівців, оскільки дослідження аутизму та критерії діагностики історично були зосереджені на хлопчиках. У жінок цей стан часто проявляється інакше. Ми вчимося маскуватися. Ми вивчаємо соціальну поведінку. Ми стаємо майстринями в тому, щоб здаватися «нормальними», навіть коли всередині нам важко.

У результаті безліч жінок роками вважають себе «неправильними», а не просто інакшими.

Озираючись назад, я бачу, скільки енергії витрачала на спроби стати тією людиною, якою, на мою думку, я мала б бути.

Я навчилася приховувати свою розгубленість. Я докладала величезних зусиль, щоб зрозуміти соціальні очікування. Я постійно ставила під сумнів власні інстинкти.

Моїм компасом стала допитливість.
Саме ця допитливість зрештою надихнула мене написати мій дебютний роман «Cece in Wonder Land». Хоча це художній твір, шлях головної героїні відображає мій власний досвід пошуку відчуття приналежності, сенсу та розуміння самої себе.

Лише тепер я усвідомлюю, наскільки цей пошук був пов’язаний із моїм недіагностованим аутизмом.

Отримавши діагноз, я оплакувала роки, прожиті без відповідей. Я думала про системи підтримки, яких у мене ніколи не було, про спеціальні умови, про які я навіть не здогадувалася попросити, про співчуття до самої себе, яке варто було б виявити значно раніше.

Але разом із сумом прийшло й дещо інше — свобода. Уперше я перестала запитувати себе: «Що зі мною не так?» Зміна погляду на себе - якісно змінила і моє життя.

Діагноз не змінив моєї ідентичності. Він допоміг її прояснити.

Я — та сама людина, якій часом важко даються соціальні ситуації і, яка цінує щирість більше, ніж світські бесіди.

Різниця полягає в тому, що тепер я розумію себе з такою чіткістю, якої раніше навіть не уявляла.

Сьогодні розмови про аутизм стають глибшими, проте хибні уявлення все ще існують. Багато людей досі очікують, що аутизм має виглядати певним чином. Вони не завжди розуміють, що жінки з аутизмом можуть бути комунікабельними, емпатичними, успішними, творчими та соціально активними, хоча й сприймають світ інакше.

Ось чому історії життя жінок з аутизмом мають значення.

Щоразу, коли жінка ділиться своїм досвідом отримання діагнозу в зрілому віці, вона допомагає комусь іншому почуватися менш самотнім.

І якщо моя історія допоможе бодай одній жінці впізнати себе й отримати розуміння, на яке вона заслуговує, — значить, варто було розповісти її.

З Бонні Шнайдер Прівер можна зв’язатися за електронною адресою [email protected] або через сайт www.bonnieprieverbooks.com

Її роман «Cece in Wonder Land» доступний на платформах Amazon, BN.com, Apple Books та Audible.

2. Дослідження пов'язує некодуючий ген з основними ознаками аутизму

https://www.autismspeaks.org/news/study-links-non-coding-gene-core-features-autism

Нове дослідження журналу Nature, проведене дослідниками з Лікарні для хворих дітей в США (SickKids) за підтримки Autism Speaks, виявило ген, який може відігравати певну роль у деяких основних ознаках аутизму.

Дослідження показало, що зміни в PTCHD1-AS гені на Х-хромосомі, пов'язані з відмінностями в соціальній поведінці та формах повторюваної поведінки, дає нові підказки до розуміння біології аутизму.

Дослідники проаналізували дані секвенування всього геному понад 17 000 людей, включаючи майже 9400 людей з аутизмом та понад 8300 людей без аутизму. Це включало дані програми MSSNG Autism Speaks, а також колекції Simons Simplex та SPARK.

У цій великій групі вони виявили 27 чоловіків з аутизмом, які мали генетичні зміни, пов'язані з PTCHD1-AS. Потім дослідники вивчали мишей зі змінами в тому ж гені та виявили, що миші демонстрували відмінності в соціальній поведінці та посилювали повторювану поведінку, тоді як їхнє навчання та пам'ять залишалися незмінними.

Що це говорить про аутизм

Більшість генів надають інструкції для створення білків, які виконують багато функцій організму. PTCHD1-AS відрізняється. Це некодуючий ген, тобто він не виробляє білок. Натомість, такі гени можуть допомогти регулювати активність інших генів.

Результати дослідження свідчать про те, що PTCHD1-AS може впливати на певні риси, пов'язані з аутизмом, зокрема на соціальну та повторювану поведінку, не впливаючи загалом на навчання та пам'ять. Це доповнює розуміння вченими різних генетичних шляхів, які можуть сприяти розвитку аутизму у індивіда.

Це дослідження базується на генетичних відкриттях, що стали можливими завдяки MSSNG, програмі геномних досліджень Autism Speaks. Програма MSSNG об'єднує дані секвенування цілих геномів тисяч сімей, які постраждали від аутизму, допомагаючи дослідникам виявити генетичні зміни, які можуть сприяти аутизму, та краще зрозуміти його біологічні причини.

Хоча такі дослідження не виявляють жодної причини аутизму, вони допомагають дослідникам зібрати докупи складну біологію аутизму та зрештою можуть вказати на нові способи підтримки людей з аутизмом.

3. Чому плавання та аутизм поєднуються: як вода може стати оазисом порятунку, засобом розвитку навичок та джерелом сили для підлітків з аутизмом

https://autismspectrumnews.org/why-swimming-and-autism-fit-together-how-water-can-become-a-sanctuary-a-skill-builder-and-a-source-of-strength-for-autistic-teens/

Автор Рональд Сміт - фахівець з водної терапії, з корекції сенсорних функцій людей з аутизмом, з терапії підлітків з аутизмом.

«Брукс» – це вигаданий композиційний твір, заснований на переживаннях, описаних плавцями з аутизмом та їхніми родинами.

Книга розповідає про відчуття хлопця з аутизмом, щойно він занурюється у воду в басейні. У воді, для тринадцятирічного хлопчика, світ над поверхнею ніби зникає. Шум, плутанина, тиск – все це замінюється ритмом і спокоєм. Під водою він вільний. Гребки передбачувані, звуки приглушені, а вода відчувається як ніжні обійми. Для Брукса, який є аутистом, плавання – це не просто фізична вправа, це внутрішній спокій.

Для деяких дітей та підлітків з аутизмом басейн може бути чимось більшим, ніж просто місцем для фізичного навантаження — він стає місцем, де світ здається більш передбачуваним та керованим.

Поза водним середовищем життя може здаватися непередбачуваним, занадто гучним, соціально складним та сповненим сенсорних сюрпризів. Але для деяких плавців перебування у воді кардинально змінює враження. Басейн пропонує спокій, ритм, структуру та певну сенсорну ясність, яку підлітки з аутизмом рідко відчувають деінде.

Плавання — один з небагатьох видів спорту, де аутичні характеристики, які можуть створювати труднощі в інших місцях, можуть стати сильними сторонами. Повторення стає майстерністю. Зосередженість стає витривалістю. Розпізнавання образів стає технікою. Рутина стає впевненістю.

Басейн - місце, де деякі підлітки з аутизмом відчувають фізичні, емоційні та соціальні переваги — не тому, що плавання «виправляє» аутизм, а тому, що воно змінює саме сприйняття методів досягнення можливого.

Недавні дослідження показують, що водні вправи можуть покращити загальні симптоми та поведінку, пов’язані з аутизмом, хоча докази щодо конкретних рухових та фізичних результатів залишаються обмеженими (Xin et al., 2026).

Сенсорна магія води

Щоб зрозуміти, чому плавання може бути таким гарним вибором для деяких підлітків з аутизмом, почніть із сенсорного досвіду самої води. Басейн може забезпечити сенсорне середовище, яке для деяких плавців з аутизмом здається передбачуваним, заспокійливим та глибоко регулюючим.

Вода чинить тиск на тіло з усіх боків, і для деяких плавців з аутизмом цей гідростатичний тиск може забезпечити заспокійливе відчуття фізичного стримування та усвідомлення тіла.

Дослідження виявили зв'язок між сенсорними характеристиками та компетентністю у воді серед дітей з розладами аутистичного спектру (Kemp et al., 2024), а водне середовище також вивчалося на предмет його потенціалу для підтримки релаксації та сенсорної регуляції.

Перебування у воді пропонує інший вид свободи. На суші рухи можуть здаватися важкими, незручними або приголомшливими. У воді тіло стає легшим, суглоби розслабляються, а рухи стають плавними.

Для підлітків, які мають проблеми з координацією рухів, ця легкість може зробити рухи більш приємними та природнішими. Тим часом, ритм, властивий плаванню: гребки, вдихи, удари ногами та повороти — може допомогти деяким плавцям з аутизмом підтримувати увагу, регулювати збудження та справлятися зі стресом.

Як висновок - разом ці якості означають, що плавання може запропонувати принципово відмінне сенсорне середовище від більшості видів діяльності на суші. Для підлітків з аутизмом, які відчувають сенсорне перевантаження в інших місцях, басейн стає місцем, де їхні почуття нарешті відчуваються більш структурованими.

Як плавання поєднується з аутичним мисленням

Плавання не лише пропонує сенсорні переваги, воно також може добре узгоджуватися з уподобаннями у навчанні, які мають деякі підлітки з аутизмом. Цей вид спорту побудований на повторенні рухів.

Те, що деякі спортсмени вважають монотонним, підлітки з аутизмом вважають заспокійливим. Механіка гребків дотримується передбачуваних схем, а увага до деталей, яку привносять деякі підлітки з аутизмом, може сприяти розвитку сильної техніки. Оскільки деякі спортсмени з аутизмом можуть підтримувати інтенсивну концентрацію на заняттях, які їх цікавлять, та сама глибока концентрація може безпосередньо перетворитися на кращий темп, техніку та стабільність у воді.

Структура також має значення. Тренування з плавання дотримуються передбачуваного ритму: розминка, вправи, основний сет, коротка перерва. Така стабільність зміцнює впевненість і зменшує тривожність, особливо для підлітків, які мають труднощі з переходами або непередбачуваністю.

Оскільки багато підлітків з аутизмом сильно вмотивовані особистісним вдосконаленням і майстерністю, а не зовнішньою конкуренцією, плавання винагороджує саме такий внутрішній поштовх. Прогрес є вимірювальним, особистим і глибоко задовольняє — з часом ця внутрішня мотивація стає видимим прогресом.

Кожен плавець з аутизмом відрізняється

Не існує єдиного профілю плавання для аутистів. Деякі плавці займаються самостійно, іншим потрібна адаптація від тренера або індивідуальна підтримка. Дехто просто насолоджується рекреаційним плаванням, тоді як інші можуть взагалі не любити воду.

Деякі підлітки з аутизмом стають плавцями-спортсменами, тоді як інші вважають басейн приголомшливим. Дехто любить тиск і передбачуваність води, інші дуже чутливі до її температури, текстури, звуків чи запаху. Мета полягає не в тому, щоб зробити аутистів придатними для плавання. Мета полягає в тому, щоб знайти умови, за яких окремий плавець може процвітати.

Соціальний ландшафт: приналежність без перевантаження

Плавання пропонує соціальне середовище, яке може бути особливо комфортним для деяких підлітків з аутизмом. На відміну від багатьох командних видів спорту, плавання дозволяє спортсменам тренуватися разом, тоді як значна частина фактичної результативності залишається індивідуальною, створюючи відчуття приналежності без постійного соціального тиску.

Спілкування, як правило, структурується навколо сетів, інтервалів та інструкцій, а соціальні очікування часто чіткіші, ніж у командних видах спорту. Дружні стосунки формуються повільно та природно, підлітки можуть брати участь на своєму власному рівні комфорту, а сама палуба басейну пропонує передбачувані процедури та ролі. Для деяких підлітків з аутизмом плавання стає одним з небагатьох середовищ, де вони почуваються одночасно залученими та спілкуються комфортно у своєму ритмі.

Стратегії коучингу, що розкривають потенціал

Тренери, які розуміють стилі спілкування з людьми з аутизмом, можуть виявити, що деякі плавці виявляють виняткову дисципліну, зосередженість та прагнення до вдосконалення. Найефективніші підходи, як правило, мають кілька спільних рис: візуальні демонстрації в поєднанні з чіткими, лаконічними інструкціями, передбачувані тренування в сенсорно-свідомому середовищі, простір для тихої концентрації, відзначення поступового прогресу та уникнення раптових змін, коли це можливо.

І найголовніше, просто запитати плавця, що допомагає особисто йому. Коли тренери розпізнають сильні сторони аутистів та відповідно адаптують своє середовище спілкування та тренувань, плавці часто мають кращі можливості для розвитку як своїх навичок у плаванні, так і впевненості в собі.

Плавання формує навички, які підліток переносить у своє доросле життя

Поза самим басейном плавання може розвивати навички, які підлітки з аутизмом несуть із собою в доросле життя — емоційну регуляцію, впевненість, фізичну координацію, постановку цілей, управління стресом, незалежність, самозахист та стійкість. Басейн стає місцем, де підлітки з аутизмом дізнаються, що вони здібні, сильні та адаптивні. Навчатись плаванню для них, це значить отримати уроки, які важливі і використовуються далеко за межами води.

Висновок: плавання мотивує сприймати подолання викликів як сильну сторону характеру

Плавання може принести величезну користь, але безпека на воді має залишатися пріоритетом. Вміння плавати не робить дитину захищеною від утоплення. Систематичний аналіз випадків на воді за 2026 рік (Muharib & Ramirez, 2026) показав, що структуровані втручання можуть покращити навички плавання та безпеки на воді серед людей з аутизмом. Водночас важливим залишається необхідність постійних досліджень та відповідного навчання. Належний нагляд, дотримання безпеки на воді та індивідуальне навчання залишаються важливими для кожного плавця з аутизмом.

Плавання не «виправляє» аутизм. Натомість воно може створити середовище, в якому характеристики, які можуть бути складними в одному середовищі, стають справжніми сильними сторонами людини в іншому.

Плавання та аутизм можуть так добре поєднуватися не тому, що плавання змінює плавця з аутизмом, а тому, що правильне водне середовище може змінити те, що важко або неможливо змінити в іншому середовищі.

У воді деякі підлітки з аутизмом знаходять спокій, впевненість, спільноту та місце, де вони справді процвітають. Як сказав мені один тренер: «Басейн дає їм те, чого не дає світ: передбачуваність, спокій і гордість».

Плавання та аутизм так добре поєднуються, тому що цей вид спорту не бореться з аутичним мозком, а відповідає йому. І в цій гармонії плавці знаходять щось надзвичайне: свободу вираження себе.

«Вода не змінює того, ким є плавець з аутизмом. Вона створює місце, де плавці можуть відкрити, ким вони можуть стати».

Про автора:

Рональд Б. Сміт, MBA, PMPRonald B. Smith, MBA, PMP
Рональд Сміт має понад чотири десятиліття досвіду роботи старшим менеджером проектів/менеджером програм. Він вийшов на пенсію після тривалої роботи на компанію IBM, написавши чотири книги та понад сто статей про управління проектами та життєвий цикл розробки систем (SDLC).

З 2011 по 2017 рік Рональд був ад'юнкт-професором магістра наук з технологій та викладав курси управління проектами в Технологічному коледжі Х'юстонського університету.

Викладаючи за власною книгою «Інструменти та методи управління проектами – практичний посібник», Рональд пропонує унікальний погляд на управління проектами, який відображає його багаторічний досвід. Окрім письменницької діяльності, він плаває п'ять разів на тиждень, щоб підтримувати форму. Нарешті, в районі Х'юстона він заснував два клуби Toastmasters та займається волонтерською роботою в різних продовольчих банках, щоб допомогти людям, які страждають від голоду.

Переклад А.Сокол

For some autistic teens, the pool offers calm, rhythm, and structure that can turn autistic strengths into athletic and life skills.

Address

Kyiv

Telephone

+380674020473

Website

Alerts

Be the first to know and let us send you an email when Ассоциация родителей детей с аутизмом posts news and promotions. Your email address will not be used for any other purpose, and you can unsubscribe at any time.

Contact The Organization

Send a message to Ассоциация родителей детей с аутизмом:

Shortcuts

Share