Українська аграрна конфедерація

23/08/2026

🇺🇦 Синє небо. Золоте поле. Вільна держава.

З Днем Державного Прапора України! Слава Україні!

17/08/2026

Українські аграрії одночасно зіткнулися з трьома критичними факторами: скороченням експортних потужностей, дефіцитом місць для зберігання та обвалом внутрішніх цін.

Про це в ефірі телеканалу «Перший» заявив президент УАК Леонід Козаченко Леонід Козаченко.

За його словами, ситуація дійшла до точки, коли окремим виробникам економічно невигідно навіть збирати врожай: витрати на пальне та збирання можуть виявитися більшими за можливий дохід від продажу продукції.

Проблема не зводиться лише до фізичної відсутності елеваторів.

🔹 Перехідні залишки зерна + новий урожай створюють дефіцит потужностей для зберігання.
🔹 В окремих регіонах зерно закуповують приблизно по 6 тис. грн за тонну, тоді як його собівартість може становити близько 8 тис. грн.
🔹 Уже на початку вересня аграріям потрібно фінансувати підготовку до сівби озимих — закуповувати насіння, добрива та пальне.
🔹 Отримати ці кошти від продажу продукції за нинішніх цін практично неможливо, а кредитування не може повністю компенсувати дефіцит обігових коштів.

Що пропонує УАК?

1. Задіяти Аграрний фонд для товарних інтервенцій.

На думку Леоніда Козаченка, держава має використати вільні потужності державних елеваторів і через Аграрний фонд викупити 2,5–3 млн тонн зерна.

Це дозволило б одночасно розвантажити ринок, підтримати виробника та створити державний резерв, який надалі можна використовувати для стабілізації внутрішніх цін або експорту.

2. Не підвищувати тарифи на залізничні перевезення зерна.
В умовах, коли Україна змушена переорієнтовувати експорт на Констанцу, Варну, Бургас та польські порти, логістика вже є одним із головних факторів, що визначають конкурентоспроможність українського зерна.

УАК також виступає за допуск приватної тяги та відкриття ринку для різних операторів, зокрема європейських. Конкуренція, на думку Козаченка, могла б сприяти зниженню тарифів.

3. Переглянути торговельні обмеження з ЄС.
ЄС прогнозує скорочення власного врожаю кукурудзи щонайменше на 7 млн тонн через несприятливі погодні умови та дефіцит води. Водночас для української кукурудзи діє квота лише 600 тис. тонн.

Україна має порушити питання про скасування цього обмеження та отримати можливість постачати кукурудзу на європейський ринок у необхідних обсягах.

Головне питання зараз — швидкість

Україні потрібно експортувати щонайменше 3 млн тонн зерна щомісяця. Від початку цьогорічної кампанії загальний експорт становить приблизно стільки ж.

Тобто проблема вже вимірюється не лише втратами експортерів. Вона безпосередньо впливає на здатність агровиробника профінансувати наступний виробничий цикл.

Рішення є — від державних закупівель і здешевлення логістики до розширення доступу на європейський ринок. Але за нинішніх темпів накопичення врожаю час стає таким самим критичним ресурсом, як і складські та транспортні потужності.

#УАК #агро #аграрнийсектор #зерно #експорт #логістика #АграрнийФонд #ЄС #Україна

17/08/2026

Український агросектор входить у найскладніший період експорту з часів блокади 2022 року

Іспанське інформаційне агентство EFE (Agencia EFE) опублікувало матеріал про вплив російської блокади портів Чорного моря на український аграрний сектор. Серед експертів, яких цитує видання, — гендиректор УАК Павло Коваль Pavlo Koval.

Цього разу важливо не просто констатувати проблему, а подивитися на її масштаб у цифрах.

За перші 12 днів серпня Україна експортувала лише 590 тис. тонн зерна — близько 30% від необхідного обсягу. Понад три тижні вантажні судна не заходять до українських чорноморських портів, через які у звичайних умовах проходить близько 90% експорту.

За оцінкою Павла Коваля, Україні потрібно експортувати близько 65 млн тонн аграрної продукції на рік, або приблизно 6 млн тонн щомісяця. Навіть за швидкого нарощування альтернативних маршрутів вони наразі можуть забезпечити лише 45–50% необхідного обсягу.
І це вже не лише питання логістики.

🔹 Фермери мають фінансувати осінню посівну та обслуговувати кредити, але одночасно стикаються з безпрецедентно низькими внутрішніми цінами.
🔹 Потрібно знайти місце для зберігання 10–12 млн тонн нового врожаю.
🔹 Частину врожаю, зокрема кукурудзу, ризикують залишити просто на полях.
🔹 Альтернативні маршрути мають свої фізичні обмеження: перевантаженість окремих напрямків, низький рівень води на Дунаї, обмежені залізничні потужності.
🔹 Україна вже втратила близько 30% залізничної транспортної спроможності через російські удари.

Саме тому теза про «альтернативні маршрути» сама по собі не є відповіддю на проблему. Питання — який обсяг вони реально здатні пропустити, з якою швидкістю і якою ціною.
Для агровиробника це означає дуже конкретну річ: якщо зерно неможливо вчасно вивезти, воно перетворюється з активу на проблему — його потрібно десь зберігати, а гроші від його продажу потрібні вже зараз.

За словами Павла Коваля, великі виробники мають більше можливостей пережити такий шок. Для частини малих виробників ризик може бути значно серйознішим — аж до виходу з бізнесу.

УАК продовжує відстежувати ситуацію та працювати над тим, щоб позиція українського аграрного сектору була почута і в Україні, і за кордоном.

Оригінальний матеріал англійською: https://efe.com/english/latest-news/2026-08-15/ukrainian-farmers-and-grain-exports-hit-hard-by-russian-blockade-of-black-sea-ports/?fbclid=IwdGRjcATv94djbGNrBO_3ZHBkb2YFZXh0bgNhZW0CMTEAc3J0YwZhcHBfaWQMMzUwNjg1NTMxNzI4AAEeolQWzwS51oC-X80NAnxbbEzAPmceRlbJolY4gYmvX5pFr1Apv-9kpW24AWo_aem_-mOsjm6AZOBfT2-Q2a2kwQ

Переклад українською - на сайті УАК за лінком в першому коментарі ⬇️

#УАК #Україна #агро #експорт #зерно #логістика #ЧорнеМоре #аграрнийсектор

Ukraine is urgently seeking solutions as Russia’s blockade of Odesa ports chokes grain exports at the peak of the harvest.

15/08/2026

Павло Коваль: фактична зупинка відвантажень із портів Одещини ставить під загрозу посівну

Ситуація з експортною логістикою стає критичною для українського агросектору.

За словами гендиректора УАК Павла Коваля Pavlo Koval, формально глибоководні порти Одещини не припиняли роботи, однак із кінця липня кількість заходів і виходів торговельних суден мінімальна, а відвантаження аграрної продукції фактично зупинилися.

Це вже безпосередньо впливає на посівну кампанію. Господарства мають реалізувати цьогорічний урожай, щоб отримати обігові кошти, погасити кредити та закупити пальне, добрива, насіння і засоби захисту рослин.

📉 Ризики для експорту — масштабні.
Україні у 2026/27 маркетинговому році необхідно експортувати орієнтовно 63–65 млн тонн аграрної продукції. Водночас у серпні обсяг експорту може становити лише близько 1,5 млн тонн замість необхідних 6–6,5 млн тонн на місяць.

Якщо ситуація принципово не зміниться, Україна може недоекспортувати 25–30 млн тонн зернових, олійних та продукції переробки. Потенційні втрати — мільярди доларів недоотриманої виручки.

🚨 Але проблема вже виходить далеко за межі експорту.
Після збирання ранніх зернових в Україні накопичилося близько 32–33 млн тонн урожаю. Попереду соняшник, кукурудза та соя. Якщо експорт не відновиться, може виникнути дефіцит приблизно 10–12 млн тонн елеваторних потужностей.

Водночас зерно на складах не перетворюється на гроші, необхідні для посівної. Додаткове кредитування може лише частково допомогти, адже для багатьох господарств це фактично означатиме «кредит на кредит».

⚓️ Чи можуть залізниця, автотранспорт і Дунай повністю замінити глибоководні порти? Ні.

Дунайський маршрут має фізичні обмеження: через низький рівень води баржі, які за нормальних умов перевозять близько 6 тис. тонн, змушені завантажувати лише 2–3 тис. тонн.

Загалом логістичні витрати вже зросли приблизно на 50–55 доларів на тонні. У підсумку ця різниця лягає на закупівельну ціну, яку отримує виробник: в Україні ціни падають, тоді як на зовнішніх ринках зростають.
«Не можна допустити, щоб після чотирьох років війни агросектор знову пережив хвилю масового виходу підприємств із ринку», — наголошує Павло Коваль.

Українському агросектору потрібні не лише кредити, а насамперед відновлення безпечної та стабільної експортної логістики, підтримка ліквідності підприємств і невідкладні рішення для забезпечення нинішньої посівної.

🇺🇦 Від цього залежить не лише економічна стійкість аграрних підприємств, а й продовольча безпека України.

ІЦ УАК — за матеріалами «Суспільного». Покликання на матеріали — у коментарях ⬇️⬇️
#УАК #Україна #агросектор #експорт #логістика #порти #посівна #аграрії #зерно #продовольчаБезпека

13/08/2026

СТАРА СИСТЕМА ЗА НОВОЮ ЦІНОЮ

З 1 серпня тарифи на внутрішні вантажні перевезення залізницею зросли на 30%. Для порожніх вагонів, що раніше перевозили вантажі першого та другого тарифних класів, підвищення становить близько 60%.

Для аграрного сектору це означає додаткові витрати. Перевезення тонни зерна на середню відстань 676 км дорожчає приблизно на 169 грн — і це лише офіційний тариф, без вагонної складової.

Залізниця потребує ресурсів. Після сотень російських атак, руйнування інфраструктури та накопичення фінансових проблем це очевидно. Але кожна додаткова гривня, яку сплачує вантажовідправник, має давати вимірюваний результат: вищу швидкість руху, прогнозовані строки доставки, доступність тяги та зрозумілі правила роботи.

Сьогодні аграрному сектору пропонують платити більше, залишаючи майже незмінною саму систему.

Тариф підвищується, а зернові маршрути швидше не рухаються. Локомотивів не більшає. Аукціони з розподілу державних зерновозів проводяться без нормативно закріпленого календаря, прозорої процедури допуску та зрозумілих правил відповідальності.

Приватний ринок орієнтується на результати аукціонів УЗ, тому навіть за частки державних вагонів менш як 10% державна компанія фактично залишається маркетмейкером вагонної складової.

Показовим був досвід пікової логістичної кризи 2022 року. Середня вартість доставки зерна зросла з $25–30 до $150–160 за тонну. Водночас окремі маршрути могли рухатися до місця призначення близько двох місяців.

Виробник сплачував дорожче, втрачав час, якість продукції та частину контрактної маржі.

Найбільше від такої моделі потерпають малі та середні господарства, які не мають власних вагонів, автопарків, елеваторів і можливості місяцями чекати на покращення логістичної ситуації.

Тому позиція УАК полягає у необхідності одночасних рішень:

🔹 Ухвалити нормативне положення про проведення аукціонів — із чітким календарем, умовами допуску, відповідальністю за відмову, а також мінімальними та максимальними межами цінових преференцій.

🔹 Переглянути диспропорції між тарифними класами, через які перевезення аграрної продукції фактично субсидує інші вантажні сегменти.

🔹 Ухвалити новий Закон України «Про залізничний транспорт» та розділити функції управління інфраструктурою, безпеки, пасажирських і вантажних перевезень.

🔹 Створити недискримінаційний доступ до залізничної інфраструктури та забезпечити можливість роботи приватної тяги.

Це також питання євроінтеграції України.

Європейська модель передбачає прозорий доступ до інфраструктури, функціональне розмежування та конкуренцію операторів. Неможливо декларувати рух до європейського ринку й одночасно зберігати закриту монопольну конструкцію.

Україна може зібрати непоганий урожай, але значну частину його маржі знову здатна «з’їсти» логістика.

Підвищення тарифів без реформи означає лише одне: аграрії отримують старі механізми за новою ціною.

📌 Повний матеріал «Незалізна логіка залізничної логістики» - в журналі "Зерно"за лінком: https://www.zerno-ua.com/guides/nezalizna-logika-zaliznychnoyi-logistyky/

#Укрзалізниця #АграрнаЛогістика #ЗерновийРинок #АПКУкраїни #АграрнаПолітика #Євроінтеграція #УАК

Аграрні асоціації попередили УЗ і Кабмін, що підвищення тарифу навпаки призведе до втрати 96 млрд грн ВВП на рік

11/08/2026

🟢Обмеження морського експорту може завдати українському агросектору багатомільярдних збитків. Протягом 6-12 місяців виробники ризикують недоотримати $2-4 млрд, а до 60% зернових господарств — працювати у збиток — Українська аграрна конфедерація

Зернотрейдери з тонкою маржею, великими короткостроковими зобов’язаннями та необхідністю фінансувати запаси можуть першими відчути дефіцит ліквідності

Протягом 6-12 місяців агровиробники ризикують недоотримати $2-4 млрд, а до 60% зернових господарств — працювати у збиток.

06/08/2026

Закриття морського експорту не означає, що Україна не має варіантів. Але часу на пошук рішень майже не залишилося.

В інтерв'ю агентству «Інтерфакс-Україна» Interfax-Ukraine президент УАК Леонід Козаченко Леонід Козаченко окреслив першочергові кроки, які, на його переконання, необхідно реалізовувати вже зараз.

По-перше, Україна має невідкладно розпочати переговори з Європейським Союзом щодо скасування або суттєвого розширення квот на імпорт української агропродукції. Посуха вже впливає на врожаї кукурудзи в ЄС, а це означає, що європейський ринок потребуватиме додаткових обсягів зерна.

«Мене розізлило, що вони ведуть переговори з Аргентиною і Бразилією. Нам потрібно терміново домовитися, щоб Європа відкрила двері для української кукурудзи», — наголошує Леонід Козаченко.

По-друге, до переговорного процесу необхідно залучити Туреччину. Відновлення хоча б частини морського експорту сьогодні має стратегічне значення як для України, так і для традиційних покупців українського зерна.

Не менш важливими є безперешкодний транзит через територію Польщі до портів Балтійського моря та максимальне використання державних елеваторів для тимчасового зберігання врожаю. Це дасть виробникам можливість уникнути вимушеного продажу зерна за заниженими цінами та виграти час для відновлення логістики.

Українська аграрна конфедерація вже передала Прем'єр-міністру пакет практичних пропозицій, які можуть допомогти стабілізувати експорт в умовах ускладнення морської логістики.

06/08/2026

Коли порти під ударами, часу на констатацію проблем нема - треба рішення.

УАК вже направила до Кабінету Міністрів України черговий пакет конкретних пропозицій, які можна реалізувати на рівні урядових рішень, підзаконних актів і законодавчих змін.

В ефірі Українського радіо Українське радіо президент УАК Леонід Козаченко Леонід Козаченко пояснив, чому діяти потрібно негайно.

📌 Що пропонує УАК?

✔️ Домовитися з ЄС про скасування обмежень на імпорт української кукурудзи та забезпечити безперешкодний транзит агропродукції до світових ринків.
✔️ Провести державні товарні інтервенції, щоб аграрії не були змушені продавати зерно за безцінь одразу після збирання врожаю.
✔️ Не допустити подорожчання залізничної логістики для аграрного сектору саме тоді, коли морські перевезення перебувають під постійною загрозою.
✔️ Відкрити ринок приватної локомотивної тяги та дозволити використання приватної інфраструктури на прикордонних переходах з ЄС для прискорення перевезень і зниження логістичних витрат.
✔️ Продовжити підтримку ліквідності аграрних підприємств через доступне кредитування.
Це не теоретичні дискусії. Це практичні кроки, які можуть бути реалізовані вже зараз і допоможуть зберегти виробництво, експорт, валютні надходження та робочі місця.

«Рішення потрібно ухвалювати негайно. Якщо діяти вчасно, без пауз і професійно, більшості проблем можна уникнути. Якщо ж зволікати, Україна ризикує втратити не лише частину врожаю чи доходів поточного року, а й виробничі можливості та ринки, які відновлювати доведеться роками», — наголосив Леонід Козаченко.

Повне інтерв'ю — на сайті Української аграрної конфедерації та в ефірі Українського радіо ⬇️