БФ "Україна на долонях"

02/10/2026

02/10/2026

Різні куточки України📍одяг, підгузки , іграшки, урологічні прокладки, пледи, засоби для пересування людей з обмеженими можливостями, рюкзачки до школи ✅

📍 Київська область: меблі для релокованої лікарні з Луганщини ✅

📍 Київська область, ✅урологічні прокладки , теплі пледи, продукти, гігієна, посуд 👴🏼👵🏼

❗️Генератори для шелтерів та освітніх закладів
❗️технічна допомога для рятувальних служб⛑️

💙 Кожна річ – це прямий результат вашого співчуття та відданості. Від захисників на передовій до переміщених сімей, від дітей до улюблених домашніх тварин – разом ми перетворюємо гуманітарну допомогу на справжню надію по всій Україні. 💛

30/09/2026

Зранку військові привезли мені «подяку».

Не каву. Не квіти.

Мішок відстріляних гільз.

І це — лише з однієї локації за одну ніч.

А насправді таких гільз — у тисячі разів більше.

За кожною з них — постріли, вибухи, знищені будинки, зірваний сон і чиєсь життя під загрозою.

Цей мішок — лише маленький фізичний доказ масштабу того, що кожної ночі переживає наша країна.

Дякую нашим військовим за те, що тримають оборону. А ми будемо тримати тил.

29/09/2026

🤝🏻 Великі речі часто починаються з простих проявів турботи. Особливо тоді, коли ця підтримка приходить на початку нового шляху.

Вдячні команді БФ "Україна на долонях" за небайдужість та підтримку наших курсантів.

Завдяки співпраці з Благодійним Фондом, курсанти 1–2 курсів із числа осіб, які потребують особливої соціальної підтримки: діти-сироти та діти, позбавлені батьківського піклування, а також діти загиблих, поранених і зниклих безвісти військовослужбовців - на початку навчального року отримали рюкзаки Stubble & Co.

Попереду в наших курсантів навчання, професійне становлення, відповідальність і служба, а наше спільне завдання - створювати середовище, у якому вони мають можливість зростати, розвиватися та впевнено рухатися вперед.

Дякуємо благодійникам за партнерство та конкретні справи для наших людей 🙏🏻🇺🇦

27/09/2026

Уночі ЗСУ доставили продукти мешканцям окупованих Олешок.

Наші військові привезли близько 4 тонн продуктів одразу на 100 локацій міста.

Дмитро Лубінець
Національна гвардія України
Прикордонники та всі хто зробив це можливим🙏
#

11/09/2026

Є місця, з яких виходиш — і ще довго не можеш говорити.

Сьогодні саме так було після нашої поїздки команди благодійного фонду «Україна на долонях» до прихистку для літніх людей.

Там тихо.

Не тією звичайною тишею, яка буває в спокійних місцях.
А тишею людей, яким уже багато чого довелося пережити.

Серед мешканців прихистку — літні люди з різних куточків України. Багато хто з них — вимушені переселенці. Вони залишили свої домівки не тому, що так захотіли. Просто одного дня дім перестав бути безпечним.
Ми заходили до кімнат, знайомилися, говорили.

І поступово за кожним обличчям починала відкриватися ціла історія.

Хтось свого часу займав високу посаду.
Хтось керував людьми.
Хтось роками будував кар’єру, створював сім’ю, працював, приймав рішення, був потрібним і важливим для багатьох.

А сьогодні — прихисток.

Кілька речей поруч.
Чужі стіни замість рідного дому.
І життя, яке війна змусила почати заново там, де ніхто не планував опинитися.

Але знаєте, що вразило найбільше?

Їхні очі.

У них немає пафосу. Немає вимог. Немає образи на світ.

Є величезна втома.
Є біль.
Є гідність.

І є вдячність.
Така проста, тиха, справжня вдячність, від якої стискається серце.

За пакет допомоги.
За теплі слова.
За увагу.
За те, що ми просто приїхали.

І в якийсь момент ловиш себе на думці:
невже для того, щоб людина почувалася потрібною, іноді достатньо просто не пройти повз?

Ми часто думаємо, що благодійність — це про речі, кошти, продукти, ліки.
Але сьогодні я ще раз переконався/переконалася: благодійність — насамперед про людину.

Про можливість подивитися їй в очі й сказати:

«Ми вас бачимо.
Ми про вас пам’ятаємо.
Ви не самі».

Особливо боляче бачити самотність літніх людей.

Тих, хто вже стільки віддав цьому життю.
Тих, хто будував цю країну задовго до того, як ми навчилися називати слово «волонтерство».
Тих, хто заслуговує не на співчуття, а на повагу, турботу й гідність.

Україна починається не з великих слів.

Україна починається з того, як ми ставимося одне до одного.

І поки ми можемо бути поруч —
ми будемо поруч.

#УкраїнаНаДолонях #БлагодійнийФонд #ДопомогаПоруч #Людяність #Гідність ЛітніЛюди ВПО НеБудьтеБайдужими РазомДоПеремоги