10/05/2026
День матері: повертаємо традиції, вшановуємо колежанок
До нас повертаються традиції, до нас повертаються свята. Крізь бетон багаторічного забуття пробивається все світле та істинне, що є фундаментом відродження модернової української нації. 10 травня цього року ми відзначаємо День матері. З нагоди цього свята хотілось би щиро привітати всіх наших колежанок, які поєднують ніжність материнства з відповідальністю професійного обов’язку.
Материнство — це вічна опора, джерело любові і сили, що супроводжує нас від першого подиху до найвідважніших кроків у житті. Жінка-мати в сучасному світі – це вміле балансування між природним призначенням продовження роду і кар’єрним зростанням, службовими обов’язками і родинними справами.
Як голова дитячої комісії Профкому КПІ, я безпосередньо спілкуюсь з мамами-співробітницями. Їхній узагальнений портрет виглядає приблизно так: яскрава, амбітна, освічена, молода енергійна жінка, яка є уособленням відповідального батьківства. Як кожна мати, вона бажає своїм дітям всього найкращого для їх зростання і розвитку. Профком КПІ допомагає нашим мамам створити умови для змістовного відпочинку і розвитку дітей. Попри важкі обставини війни, ми зберегли всі звички мирного часу: влітку відпочиваємо в Карпатах і гостинній Польщі, протягом року відвідуємо вистави, дізнаємося багато цікавого в Українсько-Японському центрі і, безумовно, насолоджуємося солодкими подарунками від Святого Миколая напередодні Нового року.
Я щиро радію з того, що наші заходи вже давно вставлені як «must-have» в річні плани родин, а наші матусі матимуть трохи спокійного часу для власного відпочинку або професійної концентрації. А це їм конче необхідно, зважаючи на коло задач і обов’язків, а також темп життя і виклики, з якими вони щодня стикаються. Он-лайн і офф-лайн, школа і дитячий садок, заліки та іспити, конкурси, акредитації, домашні справи, адміністративні обов’язки та квартальні звіти — на все це накладається війна з нескінченними повітряними тривогами, безсонними ночами, болючими втратами. Часом університетська праця перетворюється на урок витримки й мужності для їхніх власних дітей: діти бачать, як мама працює, не здається, організовує допомогу іншим — і це формує в них почуття відповідальності й гордості.
З особливим щемом у серці хочеться привітати наших мам, у яких чоловіки, сини, доньки, онуки зараз боронять нашу країну в лавах ЗСУ. Це той момент, коли емоції важко висловити словами, лише хочеться міцно обійняти з надією на мир і нашу перемогу.
На жаль, в нашій КПІшній родині є мами, які понесли непоправиму втрату. Ця клята війна назавжди забрала у них сина, чоловіка, — найрідніших у світі людей. Наша велика університетська родина переживає невимовний сум разом із праведною люттю. Ми докладемо всіх зусиль, щоб наше співчуття перетворилось у дієву підтримку і допомогу.
У День матері ми дякуємо всім мамам за їхню працю, терпіння і любов. Дякуємо за те, що попри страх і втому вони продовжують формувати й навчати майбутні покоління інженерів, науковців, громадян. Нехай цей день принесе кожній матері відчуття вдячності й спокою. Бажаємо міцного здоров’я, тепла в родинах, наснаги для нових звершень і миру, якого вони так щиро прагнуть для своїх дітей. Ви — наша опора, ви — натхнення. Ми цінуємо вас сьогодні і кожного дня.
Ольга Кожемяченко, голова дитячої комісії Профкому КПІ
