25/07/2026
Проаналізували, чому автівки від благодійних фондів не доходять до бійців. нйцікавіша частина - в кінці:
Ось декілька основних системних причин, чому волонтерські автівки, переправлені для конкретних підрозділів, очікують чи «осідають» у пунктах постійної дислокації (ППД) та на майданчиках командування.
1. Юридичний статус: допомога військовій частині, а не конкретному підрозділу
Згідно з чинним законодавством України, гуманітарна та благодійна допомога (включаючи автомобілі) передається на баланс військової частини як юридичної особи, а не безпосередньо взводу, роті чи конкретному бійцю.
Централізований розподіл: Командування бригади або вищого штабу володіє юридичним правом розподіляти майно на власний розсуд, виходячи з поточних пріоритетів та потреб всієї частини.
Резервування: Автівки нерідко залишають у резерві командування для швидкої заміни втраченої техніки на критичних напрямках або передачі підрозділам, які втратили свій транспорт.
2. Постановка на облік та бюрократичні затримки
Автівка не може повноцінно виконувати бойові завдання без проведення процедури взяття на баланс військової частини.
Паливо та обслуговування: Доки автомобіль офіційно не поставлений на облік, на нього неможливо виділяти пальне з державних запасів, видавати мастильні матеріали чи проводити офіційний ремонт коштом частини.
Перевірки та затримки документів: Взяття б/в транспорту на військовий облік (звіряння VIN-кодів, митних декларацій, актів прийому-передачі від БФ) може тривати від кількох тижнів до місяців через високу завантаженість служб забезпечення.
3. Ризики списання та відповідальність командирів
Процедура списання знищеної або пошкодженої військової техніки в Україні залишається надзвичайно складною.
Побоювання службових розслідувань: За кожну знищену чи пошкоджену одиницю облікованого транспорту призначається службове розслідування. Якщо цивільне б/в авто «загине» у перші дні, командир змушений подавати великий пакет документів для списання.
«Ухилення» від взяття на баланс: Деякі командири свідомо відтерміновують передачу вживаних машин на передній край або утримання їх на ППД, щоб не брати на себе матеріальну та бюрократичну відповідальність за старі чи технічно нестабільні автівки.
4. Перевірки ВСП та правовий контроль
Використання неоформленого («чорного» або «сірого») транспорту тягне за собою суворі санкції.
Рейди Військової служби правопорядку (ВСП): Пересування на волонтерських машинах без належних путьових листів, військових номерів або документів про постановку на облік загрожує вилученням авто на блокпостах.
Стягнення на майданчики: Через це командування часто видає наказ зібрати всі незареєстровані або проблемні автівки на автопаркінгах ППД до повного врегулювання юридичного статусу.
5. Технічний стан та відсутність запчастин
Чимало вживаних автомобілів потрапляють від благодійників із прихованими дефектами чи потребують додаткового технічного обслуговування (бронювання, заміна підвіски, встановлення РЕБ).
Автомобілі накопичуються на майданчиках ППД у черзі на ремонт або дообладнання.
Якщо у частини немає комплектуючих під конкретну цивільну марку/модель, техніка очікує постачання або використовується як «донор» запчастин для інших машин.
!!! Якщо до цієї системи додається корупційна складова — зокрема, розкрадання, списання «на папері» або відкатні схеми під час закупівлі запчастин, пального та матеріалів для технічного обслуговування (ТО) — це утворює замкнене коло, де волонтерська автівка стає зручним інструментом для зловживань та руйнування бійцівських спроможностей.
Ось кілька ключових наслідків для транспорту від благодійників у таких умовах:
1. Автомобіль перетворюється на «паперового фантома» (і донора запчастин)
Коли кошти або запчастини, виділені державою на ТО, розкрадаються, машина на балансі існує лише за документами.
Канібалізація (розбір на запчастини): Робочу волонтерську автівку, що стоїть на паркуванні ППД, починають таємно розбирати, щоб полагодити інші машини, на ремонт яких гроші з бюджету вже «списали».
«Вічний ремонт» на папері: На автівку по документах постійно «списують» нові комплектуючі, мастила та ремонтні роботи, які насправді не проводилися. Фізично машині стає дедалі гірше, але за звітами вона «проходить регулярне ТО».
2. Фінансовий тиск на бійців та волонтерів («Вторинний збір»)
Оскільки державне забезпечення на ТО «зникло», а машина необхідна для виконання бойових завдань на лінії фронту, виникає вимушена схема перекладання витрат:
Ремонт власним коштом: Військовослужбовці змушені витрачати власні грошові забезпечення (іноді десятки тисяч гривень на місяць), щоб купити запчастини й полагодити авто, яке командування утримує в працездатному стані лише «завдяки зусиллям знизу».
Повторні збори волонтерів: Волонтерів знову просять закривати збори — цього разу не на купівлю, а на запчастини, гуму чи ремонт двигуна для вже раніше подарованого авто. Це виснажує ресурс цивільного суспільства.
3. Вимагання хабарів або штучне затримання видачі
Корупція на рівні окремих посадових осіб розподiлу майна та автослужб призводить до того, що волонтерський транспорт стає предметом торгівлі:
«Плата за дозвіл»: Щоб отримати автівку, завезену під конкретний підрозділ, від бійців чи молодших командирів можуть вимагати «сприяння» (пальне, послуги або грошові кошти) за швидке підписання акту прийому-передачі чи видачу наказу на виїзд з ППД.
Перенаправлення «дружнім» підрозділам: Машину, завезену для евакуації або аеророзвідки, можуть утримувати на ППД під бюрократичними приводами, а потім передати підрозділам забезпечення, тиловим службам або конкретним особам для приватного чи штабного користування.
4. Витрачання якісного пального «на папері» та заправка бодягою
Розкрадання ресурсів часто стосується пально-мастильних матеріалів (ПММ):
Списання пального: На автівку, яка стоїть на ППД і нікуди не їде, списують тонни пального, яке потім перепродається.
Псування двигунів: Коли автівку нарешті відправляють на фронт, її заправляють найдешевшим або розведеним пальним, закупленим через корупційні тендери. Це призводить до швидкого виходу з ладу паливних систем (особливо сучасних дизельних двигунів) і зупинки авто в критичний момент.
5. Швидке зниження боєздатності та загроза життю
Найнебезпечніший наслідок корупції в сфері обслуговування — це втрата належного технічного стану:
Автомобіль виходить на завдання з несправними гальмами, лисою гумою чи пробитими амортизаторами.
Ламання машини під час евакуації поранених або під час виїзду з-під обстрілу безпосередньо призводить до загибелі чи каліцтва військовослужбовців.
Підсумок правозахисників та активістів: Корупційна складова перетворює волонтерську автівку з ресурсу підсилення фронту на інструмент наживи для тилових ділків та фінансовий тягар для бійців, одночасно блокуючи її реальне використання за призначенням через штучне утримання на автопаркінгах.
