Коли православні в Україні зрозуміли, що вони є дійсно православними, вони організували Братство. Це не про нас, це про наших попередників, що жили в 15 столітті.
Коли Східні Патріархи вирішили втримати Православну Церкву від знищення, вони не надали їй автокефалії і не зробили Київського Митрополита Патріархом – вони поділилися своїми правами з Братствами.
Коли ми, на початку 21 сторіччя зрозум
іли, що є православними, і це не є нашим хобі, але нашим життям, то зібралися в БРАТСТВО. І, не менш ніж наші попередники, отримали прав на захист Віри.
Одним із головних завдань впровадження принципів та методів християнської революції є вилучення політики з рук бюрократів та віддання її в руки Братств.
Сатана, через бюрократію, прагне заперечити існування Промислу Божого та вивести політичні процеси не в богословському, а в соціальному плані, зробивши політику продуктом суто людської діяльності.
Всі цивілізаційні моделі та соціальні системи, за своєю суттю, не є відпочатковою боговстановленою реальністю. Просто Господь Бог, з великої милості до нас, попускає нам влаштовувати, в збочених гріховною сутністю земних умовах, своє життя з власного вибору. Тому всі проблеми залежать тільки від нашої гріховної суті.
І в тій мірі, в якій ми не підкоряємося Богові, то підкоряємося сатані.
Членство в БРАТСТВІ – це рух до Неба. Це відмова від гарантій з вірою в любов. Це зухвальство смиренності. Це провокація добра. Це вовчі шкури для агнців Божих. Це цинізм скромності.
БРАТСТВО чесно пропонує кожному його непосильний хрест.
БРАТСТВО нагадує кожному про те, про що той не хоче зізнатися навіть собі.
БРАТСТВО кличе туди, де неможливо перебувати, передає досвід, який неможливо взяти.
Кінець Світу буде веселим.
Вселенська Катастрофа – святковою.
Друге Пришестя – несподіваним.
Страшний Суд – радісним.
В Ім’я Отця, і Сина, і Святого Духа.
Амінь.
