Інститут законодавчих ідей

16/10/2026

🇪🇺 Кожні пів року санкції проти Росії могли стати предметом торгу. Тепер ЄС змінив правила

Персональні санкції ЄС проти тисяч росіян та російських компаній продовжили одразу на три роки. Раніше повертатися до цього питання доводилося кожні шість або дванадцять місяців.

І кожен такий перегляд давав окремим державам можливість висувати власні умови: погодимо продовження, якщо отримаємо поступки в іншому питанні.

🎙 В ефірі Radio NV голова Аналітичного центру ІЗІ Tetiana Khutor пояснила, що рішення про три роки суттєво звужує можливості для такого санкційного шантажу.

Цього разу компроміс теж мав свою ціну: зі списку виключили Михайла Фрідмана та Алішера Усманова. Але для решти підсанкційних осіб наступний обов’язковий перегляд відсунули на роки.

Це особливо важливо через принцип одностайності в ЄС: санкційні рішення потребують згоди всіх держав-членів, а отже позиція навіть однієї країни може вплинути на результат.

Наступне питання значно складніше: чи достатньо просто рідше переглядати санкції, якщо сама можливість блокувати рішення залишається?

▶️ Про нові правила санкційної політики ЄС, політичні торги та ризики для України — слухайте в подкасті Radio NV за участі Тетяни Хутор та читайте у статті для Європейської правди.

Тетяна Хутор, голова аналітичного центру Інститут законодавчих ідей...

15/10/2026

🇸🇪🇺🇦 ІЗІ разом із партнерами зібрав у Стокгольмі провідних фахівців, щоб обговорити захист відбудови України від руйнівного капіталу

У Стокгольмській школі економіки Аналітичний центр ІЗІ та Стокгольмський інститут перехідної економіки (SITE) провели міжнародну експертну дискусію про руйнівний капітал та майбутню систему скринінгу іноземних інвестицій в Україні.

До обговорення долучилися представники посольств, Міністерства закордонних справ Швеції, Stockholm School of Economics, Інспекції стратегічної продукції Швеції (ISP), Swedfund та експертного середовища.

Дискутували про проблему, яку Україна вже добре знає на власному досвіді. Російський капітал роками був присутній у стратегічних секторах вітчизняної економіки, у тому числі через державні банки. Після повномасштабного вторгнення їх довелося виводити з ринку, а активи — стягувати на користь держави.

💬 «Санкції – це реактивний інструмент, який складно застосовувати, коли руйнівний капітал уже присутній у країні. Саме тому Україні потрібна система скринінгу іноземних інвестицій, яка дозволить завчасно виявляти ризики та запобігати проникненню капіталу, що може становити загрозу національній безпеці», — наголосила голова Аналітичного центру ІЗІ Tetiana Khutor, представляючи український досвід.

🇸🇪 Під час дискусії також звернулися до досвіду Швеції, яка вже має розвинену систему скринінгу іноземних інвестицій та практику виявлення прихованого контролю й безпекових ризиків.

🇺🇦 ІЗІ планує використати шведський досвід і результати дискусії для підготовки законодавчих пропозицій щодо скринінгу інвестицій в Україні. Це особливо актуально в умовах відбудови, у межах якої руйнівний капітал може намагатися маскувати ризикові інвестиції через треті країни та складні корпоративні структури.

Photo credit: Dominick Nilsson

13/10/2026

📢 Схаменіться, пане Трамп: конгресмени США вимагають врешті-решт застосувати «закон Грема» проти Росії

Сенаторка Джин Шахін і республіканець Роджер Вікер надіслали лист Рубіо та Бессенту з вимогою внести до чорного списку сотні суден тіньового флоту й фінансові мережі Кремля. Аргумент простий: Путін посилює наступ із новими північнокорейськими підрозділами та б'є ракетами по енергомережах України, а кожен день без максимального тиску лише дає Москві більше часу. Термін для санкцій і тарифів за цим законом спливає 18 жовтня.

А ЄС, схоже, не вчиться на помилках: слідом за Усмановим і Фрідманом санкції за підтримку режиму Лукашенка зняли ще й з російського мільярдера Михайла Гуцерієва зі статками у $7,7 млрд. Втім, є й хороші новини: Гаазький суд зобов'язав Росію виплатити ПриватБанку понад $327 млн за відібрані в Криму активи, а відсотки нараховуватимуть, поки Москва не розрахується повністю.

⚡️ Що ще сталося з санкціями за тиждень, вже на сайті Конфіскаційного трекера. Посилання в коментарях!

Схаменіться, пане Трамп: конгресмени США вимагають врешті-решт застосувати «закон Грема» проти Росії

12/10/2026

🔥 ЄС готує один із найбільших санкційних ударів по Росії. Але чи достатньо цього?

Кая Каллас анонсувала нові обмеження проти Росії. За попередніми даними, під санкції можуть потрапити близько 1600 осіб і компаній, пов’язаних із російським військово-промисловим комплексом.

💬 Наскільки відчутним буде цей удар, чому російські нафта й газ досі мають більше фінансове значення для Росії та як винятки можуть послабити навіть масштабні санкції — про це голова Аналітичного центру ІЗІ Tetiana Khutor розповіла в етері каналу Перший.

▶️ Більше — у повній версії ефіру на YouTube-каналі ІЗІ. Посилання в коментарях.

👇 А як ви оцінюєте нові санкції ЄС проти Росії? Пишіть у коментарях!

08/10/2026

❗ Завдяки успіху двох російських олігархів надія може зʼявитися, наприклад, і в Абрамовича

ЄС продовжив персональні санкції проти Росії одразу на три роки. Але ціною компромісу стало виключення із санкційного списку двох російських мільярдерів — Алішера Усманова та Михаїла Фрідмана.

💰 На кону — мільярдні активи. Лише яхту Dilbar, яку пов’язують з Усмановим, оцінюють у близько $600 млн. А загалом у ЄС заморожено близько €28 млрд приватних російських активів, які потенційно могли б стати джерелом компенсацій для України.

Та головна проблема — прецедент. Успіх Усманова та Фрідмана може відкрити шлях іншим російським олігархам, які намагаються позбутися обмежень. А вже у 2027 році ЄС доведеться вирішувати долю секторальних санкцій проти Росії — і там ставки будуть значно вищими.

✍️ У статті для Європейська правда голова Аналітичного центру ІЗІ Tetiana Khutor пояснює, чому вимога одностайності всіх 27 держав робить санкції вразливими до політичних торгів та чи зможуть національні санкції кожної окремої європейської країни стати альтернативою загальному пакету ЄС.

👉 Повна стаття — за посиланням у коментарях.

Якщо погрози зірвати продовження обмежень проти всього списку дозволили вивести з нього двох олігархів, то погроза не продовжити всі секторальні санкції дасть зм....

07/10/2026

❓ Компанія зі статутним капіталом у 1 тисячу гривень управлятиме «Моршинською» за 5 мільярдів?

АРМА знову спробувало передати в управління корпоративні права IDS Ukraine — виробника «Моршинської», «Миргородської» та «Аляски».

🏆 Цього разу переможцем стало «Юридичне бюро “Пріорітас”». І цифри тут справді привертають увагу.

💰 На момент конкурсу статутний капітал компанії становив 1 тис. грн, дохід за 2025 рік — 812 тис. грн, чистий прибуток — 8,4 тис. грн. Для порівняння: шість підприємств IDS Ukraine за той самий рік отримали майже 10 млрд грн доходу.

Водночас сам по собі невеликий статутний капітал ще не означає, що компанія не здатна управляти таким активом.

💬 Як пояснює юристка-аналітикиня Аналітичного центру ІЗІ Svitlana Hordiienko, значно важливіші реальні фінансові ресурси, команда, профільний досвід і здатність виконати умови договору.

А тут питань вистачає: команда управителя складається лише з трьох людей, потрібно надати банківську гарантію на 101 млн грн, а досвід управління корпоративними правами підтверджували на значно меншому бізнесі.

І поки ці питання залишаються відкритими, передача «Моршинської» знову зависла — цього разу ще й через судову заборону підписувати договір.

👉 Чи справді переможець конкурсу спроможний управляти одним із найдорожчих активів АРМА та чому «Моршинська» роками не може дійти до управителя — Світлана Гордієнко розібрала в колонці для Цензор.НЕТ. Посилання — у коментарях.

Минулого місяця Агентство з розшуку та менеджменту активів (АРМА) вкотре визначило управителя для арештованих корпоративних прав групи IDS Ukraine – виробника відомих...

06/10/2026

7 років в’язниці та €77 тисяч конфіскованих активів: вирок прокремлівському активісту в Естонії 🇪🇪

Олега Бесєдіна визнали винним в участі в російських операціях впливу та порушенні санкцій через поширення контенту російських телеканалів. За версією прокуратури, його діяльність була пов’язана зі спробами Росії впливати на внутрішньополітичну ситуацію в Естонії. Ще €7 млн вилучили у Німеччині та Австрії, де розслідують постачання 59 автомобілів до Росії через Білорусь, Киргизстан і Грузію в обхід санкцій.

Цього тижня ПАРЄ повернула у фокус і значно більше питання: що робити із замороженими російськими мільярдами? Асамблея закликала спрямувати їх на компенсації Україні та постраждалим і створити механізми для виконання рішень ЄСПЛ. Тим часом Росія продовжує встановлювати контроль над активами західних компаній: цього разу Путін передав російський бізнес німецької Metro під «тимчасове управління» новоствореної компанії.

👉 Вироки, конфіскації, нові санкції та схеми їх обходу — зібрали головне за тиждень у новому дайджесті Конфіскаційного трекера. Посилання в коментарях.

7 років в’язниці та €77 тисяч конфіскованих активів: вирок прокремлівському активісту в Естонії

05/10/2026

🏚️ Росія зруйнувала житло, змусила залишити дім, позбавила українців роботи та бізнесу. Тепер усі передбачені категорії такої шкоди можна зафіксувати в Міжнародному реєстрі збитків.

Після майже 2 років поступового запуску Реєстр відкрив усі 43 категорії заяв. 21 із них стосується фізичних осіб, ще по 11 — бізнесу та держави й органів місцевого самоврядування.

Йдеться далеко не лише про зруйноване житло. Подати заяву можна через вимушене переміщення в Україні чи за кордон, втрату роботи або бізнесу, тілесні ушкодження, смерть чи зникнення близьких, втрату доступу до майна на окупованих територіях та іншу шкоду внаслідок російської агресії.

🎙 В етері Українське радіо голова Аналітичного центру ІЗІ Tetiana Khutor пояснила, хто може подати заяву, які критерії потрібно врахувати та чому вже зараз варто збирати всі доступні докази завданої шкоди.

А що з виплатами? Реєстр — лише перша частина міжнародного компенсаційного механізму, а самі виплати — перспектива на роки. Наступний елемент — Компенсаційна комісія, а питання фонду, з якого мають здійснюватися виплати, поки залишається відкритим. Одним із ключових потенційних джерел є заморожені російські активи.

🎧 Повний етер — за посиланням у коментарях.

30/09/2026

🇪🇺 ЄС виключив Фрідмана та Усманова із санкційного списку. Абрамович уже на черзі?

Як зазначила голова Аналітичного центру ІЗІ Tetiana Khutor в етері LVIV.MEDIA, це рішення створює сигнал для інших російських олігархів, які також роками намагаються позбутися санкцій. Серед них — Роман Абрамович.

Водночас персональні санкції ЄС продовжили одразу на три роки, тож найближчим часом торгів навколо їх продовження має стати менше. Але вже наступного року предметом нових торгів можуть стати секторальні санкції проти Росії.

▶️ Чому ЄС пішов на такий крок і чого чекати далі — дивіться у відео.

29/09/2026

🙅 Не погодились з рішенням ЄС: Британія, Естонія, Литва й Латвія самі наклали санкції на Усманова й Фрідмана

Рада ЄС продовжила санкції проти понад 3000 осіб і компаній ще на три роки, до 2029-го, — і заодно несподівано виключила зі списку Алішера Усманова та Михайла Фрідмана. Чотири країни відповіли миттєво: Британія не планує знімати свої обмеження, а Естонія, Литва й Латвія одна за одною ввели національні санкції проти обох олігархів. Люксембург, навпаки, продовжує наполягати на повному знятті санкцій з Фрідмана через його судовий спір за заморожені активи в країні.

Росія ж знаходить нові способи прокачувати гроші й кораблі в обхід обмежень: через платіжну мережу A7 і банки в ОАЕ, Гонконгу, Індонезії та Киргизстані пройшло понад $6,9 млрд. А тіньовий флот тим часом отримав легальне «громадянство»: Росія переписала під власний прапор 107 суден, які раніше ховались під іноземними — і 87% з них уже під санкціями.

⚡️ Стеж за тим, що відбувається навколо санкцій разом з нами — новий дайджест вже на сайті. Посилання в коментарях.

Не погодились з рішенням ЄС: Британія, Естонія, Литва й Латвія самі санкціонували Усманова й Фрідмана