Ukraine Facility Platform

Ukraine Facility Platform Ukraine Facility Platform — середовище, де влада, бізнес, експерти та громадянське суспільство спільно працюють над трансформацією України.

🌾 Європа постає перед вибором – дати зникнути своїм малим фермерам у конкуренції з виробниками з Південної Америки, чи п...
09/05/2026

🌾 Європа постає перед вибором – дати зникнути своїм малим фермерам у конкуренції з виробниками з Південної Америки, чи продовжувати їх підтримувати, пише FT. З одного боку, консолідація фермерів може підвищити ефективність сільського господарства, з іншого – їжа стає зброєю, а малі фермери забезпечують стійкість регіонів.

Президентка Єврокомісії Урсула фон дер Ляєн стала на бік змін. Саме завдяки її наполегливості 1 травня тимчасово почала виконуватись угода між країнами ЄС та Південної Америки (Mercosur). Мита будуть поступово зменшуватись, а квоти – збільшуватись, тож слідкуйте за обсягами експорту європейських автомобілів до Бразилії та продажами м’яса і цукру до ЄС.

Водночас лоббі сільгоспвиробників з Європи не здалося: рішення суду ЄС щодо угоди Mercosur очікується наприкінці 2027 року.

💰 Нідерланди роблять спробу відновити перемовини щодо перспектив скерувати на допомогу Україні близько €210 млрд заморожених російських активів. Міністр фінансів Нідерландів Еелко Гейнен почав збирати підтримку колег на закритій зустрічі міністрів фінансів ЄС (Ecofin), пише Politico. Естонія, Латвія, Литва та Фінляндія підтримали ініціативу, інші мовчали, хоча серед них також були прихильники ідеї.

Раніше європейським лідерам не вдалося дійти згоди через опір Бельгії, бо близько €185 млрд під управлінням брюссельського фінансового депозитарію Euroclear, що викликає побоювання російської помсти.

Натомість ЄС погодила €90 млрд позики Україні, що мало б покрити дві третини дефіциту держбюджету до 2027 року. Перший транш планують виплатити у червні. Але цих грошей може виявитись замало, якщо Росія продовжить війну проти України.

⚔️ Європа отримала шанс посилити обороноздатність, збільшуючи видатки. Але вона ризикує зафіксувати заскорузлі структури, не здатні протистояти багаторівневим децентралізованим автономним системам. Війни в Україні та Ірані показали: перевагу на полі бою визначають автономні системи, обмін даними у режимі реального часу та швидка інтеграція рішень, натомість архітектура НАТО грунтується на повільних закупівлях і старих платформах.

Україна більше не отримувач допомоги, а цінний союзник, тому її варто інтегрувати у системи планування, логістики та закупівель, йдеться в аналітичному звіті CEPA. Швидкість розробки нових зразків, вплив поля бою на виробництво та дешеві масштабовані технології пропонують союзникам живу лабораторію для стримування нового покоління та модернізації збройних сил.

🔋 Китай вже займає 98% на ринку сонячних панелей Європи і його частка у інших секторах ВДЕ буде зростати. До того ж Китай шукатиме способи тиснути на країни Європи для просування власних інтересів, йдеться у звіті Оксфордського інституту енергетичних досліджень. Використання інверторів для сонячної генерації звіт називає ризикованим і застерігає, що можливі руйнування ланцюгів поставок, що призведе до економічних наслідків.

У Європі усвідомлюють ризики використання китайського обладнання. З 1 травня діють рекомендації Єврокомісії не використовувати фонди ЄС на фінансування проєктів з інверторами походженням з країн високого ризику – зокрема, з Китаю. Обмеження включать програму Ukraine Facility, тож можуть поширюватися на проєкти за підтримки ЄІБ чи фондів ЄС.

Висотка на лівому березі Києва два дні була без опалення і світла минулої зими. Попри морози у будинку було не дуже холо...
08/05/2026

Висотка на лівому березі Києва два дні була без опалення і світла минулої зими. Попри морози у будинку було не дуже холодно, працювали ліфти. Як цього вдалося досягнути – розповіла в етері UAFP Live Юлія Бородіна – голова ОСББ і заступниця голови правління «Національної платформи ОСББ».

Нестача світла і тепла – дві проблеми мешканців висоток взимку. Урядові та міські програми чудово допомагають заживити будинок електроенергією, а от забезпечити його теплом – великий виклик, каже Бородіна.

❓ Як забезпечити електрикою багатоповерхівку

Установки зберігання енергії та інвертори – те, що потрібно, щоб заживити подачу теплої води в батареях і води з крана на високі поверхи, а також ліфти, приміщення для конс’єржів, охорони і укриття.

Програми 70х30, «ГрінДІМ», «СвітлоДІМ» дозволяють компенсувати значні витрати – 300-600 тис. грн, і це не межа. Мешканцям треба буде додатково зібрати близько 20-40 грн з квадратного метру, це по кілька тисяч гривень з квартири. Окремі будинки скидалися тільки на 5-15% вартості всього обладнання, розповідає Бородіна.

Генератор можна встановити додатково, щоб відновити заряд установки зберігання електроенергії під час довгих відключень.

❓ Як забезпечити будинок теплом

В першу чергу треба утеплити будинок. Перевірити, чи цілі і зачинені усі вікна і двері, чи не проходить теплоносій близько від відчинених дверей, де він може замерзнути взимку. Замінити двері, якщо потрібно.

Утеплити фасад можна по міській програмі 70х30. Якщо весь проєкт обійдеться у 12-13 млн грн, мешканці мають зібрати 30% суми. Все це дуже допомагає зберегти тепло взимку. Це – питання виживання, каже Бородіна.

Київ дозволив ОСББ будувати блочно-модульні котельні. Але програма тільки з’явилася, тому встигнути отримати гроші і втілити проєкт до зими встигнуть хіба що одиниці.

У більшості випадків ОСББ, які подають заявки на участь в урядових і міських програмах, отримують гроші, утеплюються і стають енергооефективнішими. Найбільша помилка голів ОСББ – не робити нічого.

📌 Дивіться повне відео розмови за посиланням у коментарях і перешліть лінк очільнику свого ОСББ!

02/05/2026

Кілька великих енергокомпаній виробляють близько 70-75% електроенергії в Україні, це створює ризики впливу на ціну. Об’єднання українського і європейського енергоринків змінить ситуацію, розповів співвласник Negen і ексголова «Укренерго» Volodymyr Kudrytskyi в етері UAFP Live.

🧠 Як сплеск інвестицій в оборонні технології та технології подвійного використання може змінити глобальну гонку штучного...
02/05/2026

🧠 Як сплеск інвестицій в оборонні технології та технології подвійного використання може змінити глобальну гонку штучного інтелекту? Чотири тенденції визначатимуть майбутнє напрямку, йдеться у дослідженні Chatham House:

▪️ бум технологій подвійного призначення;
▪️ зростання «патріотичних технологій», що стирає межу між цивільним і військовим;
▪️ прагнення до суверенного ШІ;
▪️ ризик фінансової «бульбашки».

Компаніям радять постійно моніторити геополітичні ризики і фіксувати свої технологічні залежності; регулярно проводити стрес-тести на «технологічне розщеплення»; будувати інфраструктуру з урахуванням локалізації даних і сумісності з кількома постачальниками. Також варто інвестувати в кібербезпеку, ізоляцію критичних систем і кризові протоколи разом з урядами.

⚔️ Україна могла б стати джерелом цінної воєнної експертизи в рамках нової оборонної європейської інституції. Концепцію створення нової Європейської ради оборони опублікували в онлайн-журналі CEPA.

Так як США наполягають на розділенні оборонного тягаря і погрожують вийти з НАТО, Європі варто створити нову раду на основі регіонального ротаційного представництва. Україна у такому разі могла б стати для Європи джерелом досвіду, отриманого на полі бою – адже Україна вміло інтегрувала безпілотні системи, поєднуючи їх із точними системами управління боєм, що показали спільні навчання із НАТО.

🤝 Україна має розпочати спільну розбудову оборонної спроможності із найбільш зацікавленими країнами, які адекватно оцінюють загрозу – нордично-балтійською вісімкою NB8 і Великою Британією. Їм варто створити спільну архітектуру спроможностей на базі трьох компонентів – політичного, військового і промислового.

Концепцію такого співробітництва під назвою Partnership Architecture for Collective Security (PACS) громадська організація Ukraine Facility Platform представила на закритому круглому столі під час Київського безпекового форуму, деталі концепції читайте за посиланням.

🔋 Єврокомісія запровадила план реакції на енергокризу AccelerateEU. Треба підвищити рівень електрифікації, який вже давно застряг на 20%. Також варто швидше модернізувати енергосистему та інвестувати у відновлювані джерела енергії. Це не знизить тиск зараз, але стане основою для довгострокової стійкості ЄС, пише Bruegel.

План AccelerateEU фокусується на координації у таких напрямках:

➤ Узгоджені закупівлі газу. Ці ідеї можуть допомогти знизити ажіотажний попит, але стикаються з практичними та політичними обмеженнями на світових ринках.

➤ Заходи підтримки населення мають бути цільовими і тимчасовими. Але зниження податків на пальне в Іспанії та Німеччині вже йдуть врозріз з цими рекомендаціями.

➤ Мета змін – добровільне скорочення попиту.

Стійкість енергосектору може стати викликом для Європи. Адже світові поставки скрапленого газу у період з 2026 по 2030 рік будуть приблизно на 15% нижчими за довоєнні прогнози, причому більша частина дефіциту зосередиться на 2026-2027 роках, свідчить прогноз Міжнародного енергетичного агентства.

Об'єднання енергоринків України і Європи – умова вступу до ЄС. Ключова проблема, яка гальмуватиме процес – ручне управлі...
01/05/2026

Об'єднання енергоринків України і Європи – умова вступу до ЄС. Ключова проблема, яка гальмуватиме процес – ручне управління в галузі. Що це означає для цін, бізнесу і євроінтеграції, розповів Volodymyr Kudrytskyi, співвласник Negen і ексголова «Укренерго», в етері UAFP Live з Іриною Прокоф'євою.

Ключові інсайти розмови:

🔹 Об'єднання ринків означатиме, що українське підприємство зможе купити електроенергію у продавця з Чехії. Поки що ринки об’єднані тільки на папері, хоч імпорт з Європи і дозволений.

🔹 Конкуренція серед виробників електроенергії підвищиться у разі об’єднання енергетичних ринків. Це стане позитивною зміною для українських підприємців і дасть надію, що ціна електроенергії на гуртових ринках буде знижуватися.

🔹 В Україні кілька компаній виробляють близько 70% електроенергії, це дуже схоже на олігополію. Вони – ніби великі риби, але при об’єднанні ринків у порівнянні з іншими гравцями вже не будуть такими і втратять вплив.

🔹 Об'єднання енергоринків зробить Україні щеплення від спонтанних необгрунтованих рішень. Більше жоден регулятор не зможе впливати на ціну електроенергії на гуртових ринках за вказівкою Офіса Президента. Ціну формуватиме тільки ринок.

🔹 Чи зміниться ситуація для споживача? Зараз населення платить встановлений державою тариф 4,32 грн за кВт·год. Це набагато нижче за ринкову ціну, різницю компенсують державні «Енергоатом» і «Укргідроенерго». Через це державний бюджет щороку недоотримує 150-170 млрд грн. Але найгірше, що таким чином держава підтримує у тому числі найбільших споживачів – наприклад, депутатів із маєтками у Конча-Заспі. Цей механізм треба змінити на адресну субсидію тим, хто справді потребує допомоги.

🔹 Без об'єднання ринків Україна не вступить до ЄС. Але держава гальмує цей процес. Неформальні сигнали від регулятора такі: «Ви ж не думаєте всерйоз, що ми відпустимо можливість ручного регулювання?» Причина може бути в тому, що ручник – джерело корупційного впливу.

🔹 В Україні зима 2026–2027 буде схожою на минулу, переконаний Кудрицький. Розподіленої генерації побудовано близько 600 МВт – це лише 3% пікового споживання України взимку.

🎙️ Дивіться повне відео розмови за посиланням у коментарях!

Ключове завдання для України та Європи – побудувати спільні оборонні спроможності. Але ані збільшення оборонних бюджетів...
01/05/2026

Ключове завдання для України та Європи – побудувати спільні оборонні спроможності. Але ані збільшення оборонних бюджетів, ані промислова кооперація самі по собі не дають бажаного результату. Його передумовою має стати спільна політична воля та реальна військова взаємодія.

Про це заявила координаторка сектору Ukraine Facility Platform «Оборонна індустрія» Olga Khoroshylova в Жешуві під час заходу «Нова оборонна програма ЄС: рух до єдиного ринку для сектору озброєнь», організованого Польським інститутом міжнародних справ Polski Instytut Spraw Międzynarodowych - PISM.

Це означає, що Україна і Європа потребують не просто більше грошей на зброю, а розбудови спільної архітектури спроможностей. І така архітектура має базуватися на трьох компонентах:

1️⃣ Політичний

Міністерства оборони країн ЄС та України мають домовитись, що саме ми спільно розробляємо, під яку доктрину, на яких умовах обмінюємось даними. Без цього рішення немає легітимного попиту, а отже, немає й сигналу для ринку.

2️⃣ Військовий

Спільні навчання, обмін бойовим досвідом, систематизована передача знань. Саме це перетворює абстрактний політичний намір на конкретний технічний запит до промисловості.

3️⃣ Промисловий

Тільки тоді, коли перші два компоненти спрацювали і сформували чіткий сигнал попиту, оборонна індустрія отримує підстави інвестувати і розробляти, відповідно і несе зобов'язання постійно модернізуватися у зворотному зв'язку з військовими.

Ці три компоненти відображені у концепції Partnership Architecture for Collective Security (PACS), яку розробляє разом з партнерами UAFP, і яка пропонує нордично-балтійській вісімці та Великій Британії об’єднати зусилля з Україною. Деталі про PACS – за посиланням у коментарях.

Одна з цілей такої співпраці – уникнути помилки для країн Європи та України: намагатися починати працювати разом, реалізуючи одразу лише третій компонент – промислову кооперацію. Тому що без узгодженої політичної волі і без реального військового діалогу вона залишається заручником національних прайм-підрядників, яких уряди підтримують за звичкою, а не за стратегічною логікою.

Сьогодні Україна здатна передавати систематизований бойовий досвід партнерам, і це має стати системним внеском нашої країни у спільну бойову спроможність Європи. Питання до Європи: чи готова вона разом з Україною побудувати таку рамку взаємодії, яка цей внесок прийме?

Національний інтерес – це константа чи змінна, якщо мета – посилити обороноздатність? При спільних закупівлях країни-пар...
30/04/2026

Національний інтерес – це константа чи змінна, якщо мета – посилити обороноздатність? При спільних закупівлях країни-партнери виграють за рахунок зниження ціни чи програють через конкуренцію? Що потрібно, щоб держави прискорили свої процедури?

🗣️ Ці питання виникли під час обговорення концепції Partnership Architecture for Collective Security (PACS), яку представила координаторка сектору «Оборонна індустрія» Ukraine Facility Platform Olga Khoroshylova на закритому заході Kyiv Security Forum.

Вікно можливостей дозволяє європейським країнам швидко розбудувати ефективні оборонні системи, погодились учасники круглого столу – українські та міжнародні аналітики, військові, дипломати та представники оборонної промисловості.

📌 Концепція PACS пропонує нордично-балтійській вісімці та Великій Британії об’єднати зусилля з Україною, адже вони адекватно оцінюють загрозу і вже побудували довірливі стосунки, а українські військовослужбовці мають унікальні знання про сучасну війну. Детальніше про підхід читайте за посиланням у коментарях.

Але як знайти модель взаємовигідної співпраці, коли кожна країна передусім дбає про свій національний інтерес? Контраргумент – під час активної фази війни в пріоритеті ефективність оборонної продукції і дешевизна. Якщо вітчизняний виробник «не дотягує» – він залишиться без замовлення.

Об’єднання заради спільних закупівель може виглядати привабливо, щоб знизити ціну виробів. Але в середньостроковій перспективі це не має сенсу: на полі бою важливий не тільки дрон, а й цифрова інфрструктура.

До того ж дешево закупити «ідеальний дрон» недостатньо: оборонну продукцію постійно треба адаптувати до потреб війська, інакше озброєння стає непотребом за кілька місяців.
Саме тому PACS пропонує об’єднуватись не заради спільних закупівель, а ширшої співпраці. Це дасть можливість країнам-партнерам у найкоротші строки мати найактуальніші рішення для сучасного поля бою.

Рекомендація для UAFP як розробника концепції – долучити фінансові інституції, адже вони досі працюють за правилами мирного часу і готові фінансувати хіба що товари подвійного призначення, але не озброєння, і це проблема.

Також варто формувати політичну волю, бо тільки вона здатна пришвидшувати процедури і закладати підвалини для кооперації між приватними підприємствами.

Аргументи і контрагрументи сторін читайте у каруселі:

🇱🇻🇺🇦 Латвія може стати однією з перших держав, з якою Україна реалізує нову модель оборонної співпраці – не лише між біз...
30/04/2026

🇱🇻🇺🇦 Латвія може стати однією з перших держав, з якою Україна реалізує нову модель оборонної співпраці – не лише між бізнесами, а й на рівні урядів і армій.

Що чекають українські зброярські компанії від європейських партнерів, чи достатньо для них відкриття експорту і залучення інвестицій, і як краще побудувати таку співпрацю – про все це йшлося на панельній дискусії Defence, Energy & Infrastructure, Technologies у рамках українсько-латвійського форуму 24 квітня. Модерувала панель стратегічна експертка з оборони Ukraine Facility Platform Тетяна Ніколаєнко.

⚔️ Відкриття експорту та залучення інвестицій самі по собі – недостатня умова для повноцінної кооперації. Основою має бути політичне рішення на рівні держав. Україна та Латвія у 2024 році підписали безпекову угоду – тобто політична воля вже зафіксована. Протягом останніх двох тижнів Україна сигналізує: вона готова ухвалювати рішення про спільні підприємства (СП) спочатку на урядовому рівні, і лише потім – на рівні бізнесу. А досвід свідчить, що без активності міністерств оборони країн-партнерів не обійтись.

Три речі, які Латвія може запропонувати українському оборонному бізнесу, озвучив голова Федерація роботодавців України Ihor Fomenko

1️⃣ Доступ до фінансів. Кредитні ставки та авансові платежі від державних замовників не забезпечують навіть 70% виробничих потужностей. У 2024-2025 роках галузь працювала на рівні 37-40%, перший квартал 2026-го – ще нижче. Латвія як член ЄС та НАТО може відкрити українським компаніям ширший доступ до програм EDIP, EDF та SAFE.

2️⃣ Доступ до високотехнологічних рішень, які стратегічні партнери не завжди готові передавати напряму. Латвія може отримувати їх швидше і з меншою бюрократією, а потім спільно з українською стороною адаптувати під реальні бойові потреби – поєднуючи натовські технологічні напрацювання з українським досвідом масштабування та застосування на передовій.

3️⃣ Створення хабу для розробки оборонних рішень з подальшим масштабуванням на інші країни НАТО.

Інновація полягає не тільки в обладнанні чи програмному забезпеченні, а й у способі його застосування, наголосив представник Українська Бронетехніка Юрій Ошийко. Щоб адаптувати європейські технології під українські потреби, необхідний обмін інформацією саме на урядовому рівні.

Західні партнери на переговорах одразу запитують, що отримають натомість, зазначив він. І тут Україна має чим ділитися – перевіреним бойовим досвідом і розумінням технологічних трендів, яких немає більше ні в кого.

Взаємодія між Україною та Латвією поки що асиметрична: масштаб української оборонної системи та бізнесу незрівнянно більший за латвійський, зауважив британський експерт з оборони та колишній військовий аташе у балтійських країнах Глен Грант. Багато українських компаній просто не знайдуть у Латвії відповідного партнера – ринок надто малий.

Однак це не підстава відмовлятися від спроб. Для тих, хто зможе закріпитися в Латвії, відкривається відносно простий шлях до ширшої кооперації в рамках НАТО.

📌 Як заохотити зацікавлені держави працювати над розбудовою спільної обороноздатності, враховуючи регіональні і національні інтереси, а також досвід України – пояснює концепція Partnership Architecture for Collective Security (PACS), яку представила координаторка сектору «Оборонна індустрія» Ukraine Facility Platform Ольга Хорошилова на Kyiv Security Forum. Детальніше про концепцію – у коментарях.

В ЄС працює принцип: рішення мають прийматися там, де вони працюють найкраще. Саме тому розвиток громад в Україні став ч...
29/04/2026

В ЄС працює принцип: рішення мають прийматися там, де вони працюють найкраще. Саме тому розвиток громад в Україні став частиною офіційного висновку ЄС щодо надання Україні статусу країни-кандидата, попри дискусії про те, чи це взагалі «про ЄС».

Про це заявила посол Євросоюзу в Україні Katarina Mathernova під час панельної дискусії, організованої Ukraine Facility Platform та Kyiv Security Forum.

За її словами, децентралізація – основа стійкості українських регіонів, яка має працювати як на рівні повноважень місцевої влади, так і визначати розвиток української енергетики. Матернова наводить приклад з особистого досвіду. Після початку повномасштабного вторгнення посол об'їздила понад 20 областей і всюди чула одне й те саме: у перші дні війни громади вистояли, бо діяли самостійно. Без «команди зверху» брали на себе рішення по забезпеченню безпеки, сталого постачання води, тепла, організовували логістику.

Тому децентралізація як стратегія розбудови стійкості має продовжуватися, вважає посол. Вона визнає, що поки на місцях досі бракує якісно підготовлених проєктів, зокрема в енергетиці. Саме це визначає необхідність розбудови інституційної спроможності громад, адже це критично важливо як для безпеки регіонів, так і для їхнього розвитку.

Фінансування і інструменти для цього вже є: ЄБРР, ЄІБ та KfW фінансують локальні енергетичні рішення. Програма U-LEAD with Europe посилює підготовку проєктів і планування, а EU4Recovery та EU4Reconstruction поєднують розвиток спроможності з прямим фінансуванням.

В ЄС немає єдиної моделі: Німеччина – федеральна, Іспанія – з сильними регіонами, а от Франція, навпаки, більш централізована. Але справа не в моделі, переконана Катаріна Матернова. Місцеве самоврядування важливе тому, що – це «дух демократичного управління»: місцева демократія, місцеве бюджетування, наближеність до людини. Саме тому подальша децентралізація зафіксована як умова підтримки в рамках Ukraine Facility, і є частиною переговорної рамки євроінтеграції України.

📌 Повне відео панелі «Українські міста: від кризового управління до стійкості та інвестиційної готовності», яку під час KSF модерувала член Координаційної ради UAFP Lana Zerkal , дивіться за посиланням в коментарях.

🦾 Як заохотити зацікавлені держави працювали над розбудовою спільної обороноздатності, враховуючи регіональні і націонал...
28/04/2026

🦾 Як заохотити зацікавлені держави працювали над розбудовою спільної обороноздатності, враховуючи регіональні і національні інтереси, а також досвід України?

Відповідь містить концепція Partnership Architecture for Collective Security (PACS), яку представила координаторка сектору «Оборонна індустрія» Ukraine Facility Platform Olga Khoroshylova в межах закритого круглого столу «Балтійський формат: модель для прискореного масштабування європейської оборони» на Kyiv Security Forum.

Європейська оборонно-технологічна промислова база, що визначає здатність протистояти загрозам – це досі фрагментована система. Вона зосереджена на співпраці із великими виробниками, що заважає інтеграції. Тобто Європа зможе протистояти загрозі з боку Росії, тільки якщо синхронізує розрізнені оборонні системи країн-членів і використає досвід України.

🤝 PACS – про кооперацію із державами, які визнають рівень загрози. Це насамперед країни NB8 (нордично-балтійська вісімка) і Велика Британія. В рамках співпраці Україна може поділитися вивченими уроками війни, а завдяки фінансовій підтримці урядів держави-партнери могли б розвивати спільні розробки в оборонній сфері.

Запропонований інструмент має вирішити ключову проблему – заохотити сторони працювати разом, враховуючи і власні інтереси, і спільну логіку.

Міжнародні робочі групи з представниками урядів, військ та виробників працюватимуть у чотирьох напрямках: політичному, військовому, технологічному й промисловому.

Відтак, синергію має створити замкнений цикл:

➤ Сигнали з фронту та систематизовані уроки війни трансформуються у спільне планування спроможностей.

➤ Фінансова підтримка урядів спрямовується на закупівлі та масштабування виробництва.

Як результат – скоординована розбудова європейської оборонно-промислової бази: нижчі ціни за рахунок масштабу, спільне навчання військових і постійна модернізація платформ під реальні бойові потреби.

☝️ Кооперація має бути взаємовигідною для усіх сторін. Адже спільні цінності та стратегічні аргументи важливі, але саме вони не утримують коаліцію під тиском. Наприклад, уряди європейських країн отримають посилену безпеку і додатковий доступ до фондів ЄС, Україна інтегрується у європейську оборонну архітектуру, а Єврокомісія матиме приклади успішної кооперації країн і долатиме фрагментацію європейської оборонної системи.

Як PACS оцінили учасники круглого столу і що запропонували – читайте у наступних дописах.

#КиївськийБезпековийФорум #КБФ2026

Address

Предславинська, 40
Kyiv

Alerts

Be the first to know and let us send you an email when Ukraine Facility Platform posts news and promotions. Your email address will not be used for any other purpose, and you can unsubscribe at any time.

Share