Ukraine Facility Platform

Ukraine Facility Platform Ukraine Facility Platform — середовище, де влада, бізнес, експерти та громадянське суспільство спільно працюють над трансформацією України.

18/09/2026

Чи може Путін опинитися за ґратами? У 2014-му ця ідея викликала у юристів-міжнародників усмішку, адже готових інструментів нема. Але менш ніж за десять років Міжнародний кримінальний суд видав ордер на арешт президента РФ. Тепер понад 100 країн прагнуть притянути його до відповідальності.

Як Україна разом із партнерами бореться за справедливість у міжнародних судах, розповіла у подкасті «Розкажіть мені | UAFP» Oksana Zolotaryova, членкиня виконавчого комітету та керівниця напрямку партнерств та адвокації Ukraine Facility Platform.

Далі – коротко про головне 👇

◾Не існує міжнародно-правових інструментів для покарання Росії як держави та російських високопосадовців. Так склалося історично, бо міжнародне право – це історія компромісів між великими і малими державами. Тому для того, щоб звернутися до міжнародного суду ООН, потрібна згода сторін або пряма норма конвенції.

◾У 2014-му слова про те, що Путін має бути за ґратами, викликали посмішку у юристів. Але був величезний запит на справедливість. Навесні 2023-го Міжнародний кримінальний суд в Гаазі видав ордер на арешт Путіна. Тож щойно Путін поїде в державу, що співпрацює з цим судом, його затримають.

◾Щоб притягнути до відповідальності Росію як державу, Україна звертається до Міжнародного суду ООН, а також в арбітражі, якщо міжнародні договори передбачають таку можливість. Українські фахівці з’ясували, скільки є міжнародних договорів, учасниками яких є Україна і Росія, і які містять положення про вирішення спорів у Міжнародному суді ООН – їх виявилось п’ять. Україна використала чотири з них.

◾Росія має понести відповідальність перед українським бізнесом за окупацію Криму і Донбасу. «Нафтогаз», «Приватбанк», «Ощадбанк» виграють арбітражі проти РФ та знаходяться на стадії отримання належної компенсації.

◾Україна разом з партнерами ініціювала створення спецтрибуналу щодо збройної агресії Росії проти України. Для цього зібрали коаліцію держав, що налічує вже 41 учасника. Судитимуть орієнтовно 15–20 осіб із найвищого керівництва РФ. І хоча трибуналу ще нема, у Гаазі вже діє Міжнародний центр з переслідування за злочин агресії: слідчі з України та країн-партнерів збирають докази наперед.

🎯 Вмикайте свіжу розмову з Оксаною Золотарьовою за лінком під постом та читайте текстову версію на сайті Ukraine Facility Platform!

🌾 Українські виробники борошна для європейського ринку можуть посилити свої позиції, завчасно включаючи вимоги ЄС до сво...
17/09/2026

🌾 Українські виробники борошна для європейського ринку можуть посилити свої позиції, завчасно включаючи вимоги ЄС до своїх інвестпланів, а також задовольняючи вимоги конкретного покупця, який купує борошно для конкретної продукції.

Саме така послідовність – від вимог ринку через цільові інвестиції до продукції, заточеної під покупця – дасть змогу підвищити маржинальність і конкурентоспроможність переробки, наголосила Oksana Osmachko, стратегічна експертка з агропромисловості та біорізноманіття Ukraine Facility Platform під час конференції «Зерно і переробка», організатори – спілка Борошномели України/Millers of Ukraine.

Вона назвала аспекти, на які варто звернути увагу:

➤ Європейський пекар купує борошно під конкретну технологію і для нього важливі стабільні параметри кожної партії. Тому більше шансів на довгий контракт у постачальника, здатного забезпечити стабільну якість від партії до партії.

➤ Простежуваність продукції набуває все більшого значення. Тому виробнику важливо мати дані про кожну партію зерна, знати умови його виробництва і бути готовими передати цю інформацію покупцю.

➤ Європа ставить за мету скоротити до 2030 року на 30% викиди на тонну закупленої пшениці. Тут важливо враховувати, що 80% вуглецевих викидів, пов’язаних із борошном, формуються до і на етапі вирощування пшениці.

Європейський ринок борошна непростий для українського виробника: він вже сформований, там понад 3000 млинів, а власні потужності ЄС завантажені не на 100%. І хоча українська пшениця знаходить покупця в ЄС значно легше, ніж борошно, виробник може конкурувати – але не тільки ціною. Все більшого значення набуває стабільність якості, простежуваність, енергоефективність, вуглецевий слід, упаковка і сталість виробництва.

Громади мають шанс стати однією з ключових частин нової децентралізованої архітектури української енергетики. Відправною...
16/09/2026

Громади мають шанс стати однією з ключових частин нової децентралізованої архітектури української енергетики. Відправною точкою для цього можуть стати проєкти з розбудови розподіленої генерації на майданчиках комунальних підприємств із залученням приватних інвестицій. Таку думку координатор сектору «Енергетика та клімат» Ukraine Facility Platform Олександр Візір висловив під час заходу ХІ Business & Legal Energy Forum, організатори – Юридична практика.

Муніципалітети – одні з найбільших утримувачів дозволеної приєднаної потужності електричних мереж в Україні. Проте фактично в країні використовується тільки 50% такої приєднаної потужності. Наприклад, Львівський водоканал має приблизно 120 МВт приєднаної потужності, а використовує близько 25-28 МВт. Це – суттєва перепона для розвитку нової децентралізованої енергосистеми через відсутність вільних приєднань до мереж нових єнергооб’єктів.

В той же час дозволена приєднана потужність комунальних підприємств дає можливість громадам втілювати енергопроєкти разом з бізнесом. Олександр Візір пропонує такий порядок дій, розроблений фахівцями UAFP під час польових досліджень у майже 20 українських громадах:

1️⃣ Зібрати інформацію про споживання електрики і тепла, стан мереж та інші потреби громади.

2️⃣ Спланувати оптимальний енергомікс, здатний забезпечити стійкість громади під час ОЗП, на базі зібраних даних.

3️⃣ Вибір юридичної моделі: хто володіє новою генерацією, де вона розташована і як під'єднана.

4️⃣ Aгрегація: об’єднання окремих об'єктів у взаємопов'язаний портфель із чітко розподіленими ринковими ролями.

Цей підхід Ukraine Facility Platform детально описаний в аналітичній записці «Як перетворити енергетичні амбіції українських громад на інвестиційні проєкти», посилання в коментарях.

Переваги очевидні: наприклад, якщо водоканал закриє свої потреби в електроенергії, енергоресурс вивільниться для місцевих мешканців, що може забезпечити менше відключень взимку.

Проте представники місцевої влади не квапляться бути першими, використовуючи нові для них юридичні моделі, адже мають застереження, що це може стати причиною посиленої уваги правоохоронців і підозр у незаконній діяльності.

Світ намагається приборкати сили, які сам випустив на волю – і щоразу стикається з тим, що правила відстають від реально...
15/09/2026

Світ намагається приборкати сили, які сам випустив на волю – і щоразу стикається з тим, що правила відстають від реальності. США та ЄС сперечаються, як регулювати ШІ, поки кіберзлочинці, пов'язані з Кремлем, вже атакують українську оборонну промисловість з його допомогою. Санкції продовжують тиснути на нафтові доходи Росії, змушуючи її возити власне пальне через півсвіту і назад, – але «тіньовий флот» і лазівки в переробці залишають дірки в цій «облозі». Водночас спроби Заходу захистити власне виробництво зелених технологій від Китаю б'ють по швидкості самого енергопереходу.

14/09/2026

Росія справді використовує їжу як зброю, атакуючи склади великих супермаркетів. Але дефіцит продуктів українцям не загрожує, адже мережі магазинів вже адаптуються, хіба що деякий час асортимент буде не таким різноманітним, як зазвичай. Але ціни відреагують на знищення складів і логістику «з коліс».

На скільки подорожчають продукти, як зміняться підходи рітейлу і чому скорочення морського експорту – велика проблема, розповіла у подкасті «Розкажіть мені» Olga Trofimtseva , координаторка сектору «Агро та біорізноманіття» Ukraine Facility Platform.

Вона наголошує: розвиток агропереробки може системно покращити ситуацію на тлі ризиків експорту морем.

Ключові тези розмови:

◾Росія намагається порушити логістику продовольчих товарів, атакуючи великі розподільчі центри мереж супермаркетів, «Нової пошти» та інших компаній. Через це вчасно доставити продукти на полиці магазинів – виклик.

◾Найвразливіші – товари, які треба зберігати у холодильнику: заморожена риба, напівфабрикати, заморожені овочі тощо. Україна імпортує близько 70-80% риби, тому цей сектор дуже залежить від логістичних рішень. Ситуація із молочною продукцією краща, бо в Україні багато вітчизняних виробників.

◾Відповідальні за логістику у мережах супермаркетів вже думають над тим, як відмовитися від великих складів і продавати більшість товарів «з коліс». Поки вони адаптуються, у магазинах може бути вужчий асортимент, ніж зазвичай. Але підстав для тривалого дефіциту основних товарів нема.

◾Вартість втрат через атаки росіян ляже на усіх учасників продовольчого ланцюга в Україні. З кінця липня росіяни зруйнували сотні тисяч квадратних метрів складських приміщень – це приблизно 70-75 футбольних полів. Продавці закладуть ціну втрачених товарів у вартість нової продукції. Також товари здорочають через логістичні рішення без великих складів.

◾Продукти довгого зберігання – крупи, консерви тощо – можуть подорожчати приблизно на 5%. Ціни на товари, які потребують зберігання в холодильниках, та імпортовані позиції можуть зрости більше – до 10%.

◾Експорт агропродукції морем за серпень впав приблизно на дві третини, адже все менше комерційних суден заходять в українські чорноморські порти. Це проблема, бо Україна виробляє набагато більше зернових, олійних, м’яса птиці, ніж здатен спожити внутрішній ринок. 80% цих товарів зазвичай експортували морем, тому обмеження цих можливостей тисне на агровиробників.

◾Ключове питання – як зміниться структура агросектору, якщо стабільний доступ до морського експорту так і не відновиться. Поглиблення агропереробки – не панацея, але в окремих секторах, де в Європі є дефіцит, могла б суттєво покращити ситуацію.

Дивіться свіжий випуск подкасту «Розкажіть мені» з Ольгою Трофімцевою за посиланням у коментарях ↴

Без спільного енергоринку з Європою всі розмови про спроможні українські громади ризикують залишитися лише політичними д...
11/09/2026

Без спільного енергоринку з Європою всі розмови про спроможні українські громади ризикують залишитися лише політичними деклараціями. Саме тому українське регулювання в секторі треба синхронізувати з європейським. Про це говорив Олександр Візір координатор сектору «Енергетика та клімат» Ukraine Facility Platform, під час презентації аналітичного звіту LibMod - Zentrum Liberale Moderne про міждержавну торгівлю електроенергією.

Адже інтеграція енергоринків України та ЄС вимагає скасування граничних цін на електрику для бізнесу (прайскепів) і відмовитися від механізму ПСО, що штучно тримає тарифи для населення необґрунтовано низькими. Це ж послаблює концентрацію держави в секторі, яка сягає близько 70%, і відкриває міждержавну торгівлю за прозорими правилами.

Таке «ручне» регулювання ціни з боку держави створює лише ілюзію дешевих енергоресурсів і позбавляє споживачів, ті ж громади, доступу до ресурсу за ринковою, конкурентною ціною. Врешті-решт вони ж заплатять за світло з генераторів взимку найдорожчу ціну.

Так, за розрахунками UAFP, ПСО щороку обходиться державі у 200 млрд грн. Прайскепи стримують імпорт у періоди дефіциту і блокують експорт у надлишок. Наприклад, навесні НКРЕКП опустила прайскеп нижче за ціну імпорту з ЄС, і трейдери просто перестали купувати електрику, бо продавати в Україні довелося б собі у збиток. З урахуванням ще й регулювання ціни газу для генерації український споживач залишився без можливості покрити власний попит доступною електрикою.

Крім того, у своєму дослідженні «Джерела корупції в енергетичному секторі України» Ukraine Facility Platform визначає, що надмірна присутність держави у секторі та механізм ПСО – ключові корупційні чинники, так само як «ручне керування» держкомпаніями замість корпоративного управління за стандартами ОЕСD та неврегульованою борговою кризою на енергетичному ринку. Лінк на дослідження – в коментарях ↴

Олександр Візір підкреслює, що стейкхолдерам в галузі необхідно якомога скоріше розпочати дискусію про те, яким будуть механізми відміни граничних цін і перехід до ринкового ціноутворення, адже Україна зобов’язалась задля інтеграції ринків відмінити прайскепи з 1 травня 2027 року.

Діагноз, з яким час шукати ділянку на кладовищі, чи дорожня карта?Цього дня два роки тому один із провідних європейських...
09/09/2026

Діагноз, з яким час шукати ділянку на кладовищі, чи дорожня карта?

Цього дня два роки тому один із провідних європейських економістів та колишній голова Європейського центрального банку Маріо Драгі назвав ключові проблеми, що гальмують розвиток Європи. Його звіт про конкурентоспроможність ЄС став одним із наріжних каменів, на якому відтоді будується бюджет усього блоку. Драгі заявив: стійкість ЄС підточує залежність від США, Китаю та низки інших держав. Без додаткових інвестицій (зокрема й в оборонно-безпекову складову) і дерегуляції ринку Євросоюз не буде успішним. Блоку забракне ресурсів, щоб профінансувати кліматичні, цифрові та безпекові амбіції й водночас утримувати старіюче суспільство.

Багато хто вважає названі Драгі проблеми «невиліковним діагнозом», економічним аналогом Шпенглерівського «Присмерку Європи». Ми в Ukraine Facility Platform читаємо визначені ним пріоритети як мапу спільної роботи з ЄС та спільних можливостей, завдяки яким інтеграція України може посилити Європу й наблизити її до стратегічної автономії.

Драгі наголошує: фрагментацію між державами подолає лише взаємовигідна співпраця – спільні закупівлі, консолідація й скоординовані інвестиції, що дають недосяжний поодинці масштаб. Collaborative Effort Toolkit – розроблена UAFP методологія з тією ж логікою: кооперація громади, уряду, приватного бізнесу та міжнародного інвестора для спільних цілей зі стійкості та зростання. Три пріоритетні рішення Драгі і є трьома напрямами такої співпраці між Україною та ЄС.

1️⃣ Перший пріоритет – закрити дефіцит у передових технологіях, який найгостріше відчувається в обороні. Європейська оборонна індустрія роздроблена й позбавлена масштабу, тоді як Україна накопичила бойовий технологічний досвід, якого немає в жодної армії світу: технології застарівають за місяці, а тактика оновлюється швидше, ніж супротивник встигає адаптуватися. PACS, Partnership Architecture for Collective Security, – відповідь UAFP на цю проблему: цей концепт об'єднує країни НАТО, українську та європейську індустрії, військових, уряди й волонтерів через співпрацю, де бойовий досвід перетворюється на спільні рішення й масштабні проєкти. Це і є консолідація, якої вимагає звіт Драгі: Європа отримує інноваційний досвід і власну спроможність, незалежну від зовнішніх постачальників.

2️⃣ Другий пріоритет – декарбонізація, що підтримує зростання, і тут теж є простір для інтеграції українського досвіду. Знищення російськими атаками «вуглецевої» енергосистеми відкрило Україні можливість розбудувати іншу – децентралізовану й засновану на «зелених» технологіях. UAFP послідовно доводить: ці технології могли б стати внеском європейських партнерів у нову генерацію в регіонах, а для цього потрібна співпраця приватного бізнесу, європейських інвесторів, громади та уряду. Так вимушена декарбонізація стає джерелом зростання — для України й, зважаючи на зростання потреб в енергоресурсах, для Європи.

3️⃣ Третій пріоритет – зміцнити економічну безпеку, тобто зменшити стратегічні залежності Європи від США та Китаю. В агропродовольстві розроблена в UAFP стратегія глибокої переробки перетворює аграрний масштаб України на європейський актив: переробка рослинних протеїнів забезпечує перехід від вивезення сировини до створення доданої вартості, що вбудовує українське виробництво в європейські ланцюги поставок і зміцнює продовольчу безпеку континенту.

Хоча Драгі писав дорожню карту для Європи, та читаючи її з Києва, ми бачимо, наскільки збіглися українська й європейська траєкторії. Рівно за два роки після оприлюднення його звіту, за індексом European Policy Innovation Council повністю виконано лише 15,7% зі 383 його рекомендацій, а з початку 2026 темп реалізації різко сповільнився: Європу тиснуть дорожча енергія, конкуренція оборонних видатків із зеленим і цифровим переходом, а також та сама фрагментація ринку, про яку писав сам Драгі. Це підтверджує: Європі бракує вміння виконувати навіть найгеніальнішу стратегію під великим тиском. Україна до тиску звикла, правда їй не вистачає стратегічної послідовності. Наступні два роки покажуть, чи вдасться нам синхронізувати з Євросоюзом зусилля не тільки в політичних деклараціях про вступ до нього, але і в реальних партнерських проєктах, що допоможуть побудувати спільну, небачену раніше спроможність.

Чому Україні та ЄС варто поглиблювати співпрацю саме у сфері рослинних протеїнів?Oksana Osmachko, стратегічна експертка ...
08/09/2026

Чому Україні та ЄС варто поглиблювати співпрацю саме у сфері рослинних протеїнів?

Oksana Osmachko, стратегічна експертка з агропромисловості та біорізноманіття Ukraine Facility Platform, дослідила цю тему, висновки і високорівневі рекомендації – в аналітичній записці «Ставка на співпрацю: як переробка рослинних протеїнів створює можливості для обʼєднання українських та європейських компаній», посилання на текст – в коментарях ↴

У Європі постійний дефіцит кормів певного типу для тваринництва і птахівництва – а саме із високим вмістом білка. Це не очевидно, адже країни ЄС виробляють багато рослинного протеїну для кормів: 67 млн тонн у 2025/26 маркетинговому році. Але виробляють не зовсім те, на що є великий попит: тільки близько 7 млн тонн складає виробництво протеїну з високобілкових культур, а решта – грубі і зернові корми із малим і середнім вмістом білка.

Щоб задовольнити попит, країни ЄС імпортують корми з високим вмістом білка. Для сої залежність особливо висока.

Україна могла б закрити частину потреб країн ЄС у високобілкових протеїнах, адже вже виробляє рослинні протеїни, у тому числі на експорт. Обсяг – близько 13,5 млн тонн, 60%. Українські фермери вирощують сою і виробляють з неї соєвий шрот. Наступним етапом поглиблення переробки може бути виробництво соєвого білкового концентрату.

Горох і соняшник – також перспективні культури, але запуск виробництва горохових концентратів та ізолятів та продуктів поглибленої переробки потребують окремої ринкової і технологічної оцінки.

За допомогою гібридних атак на ЄС Росія тестує, наскільки далеко можна зайти без масштабної реакції з боку країн НАТО. О...
07/09/2026

За допомогою гібридних атак на ЄС Росія тестує, наскільки далеко можна зайти без масштабної реакції з боку країн НАТО. Окрім пілотування таких заходів Москва перевіряє, наскільки країни ЄС здатні об’єднуватися під тиском, наголошує співзасновник Ukraine Facility Platform Roman Vybranovskyy. Розбудовуючи систему опору, країнам НАТО варто враховувати, наскільки швидко Росія адаптується – це видно на прикладі вдосконалення дрона «Герань».

Безпекові питання стали частиною порядку денного в аграрному напрямку. Блокування Росією чорноморських портів ускладнює експорт зернових, це створює проблеми і для України, і для Європи. Ukraine Facility Platform пропонує системне рішення.

Щоб дізнатися деталі – гортайте картки!

04/09/2026

Основна мета росіян – підірвати довіру українців між собою, до влади, партнерів – до України. Під тиском українці здатні об'єднатися і ефективно діяти разом, тому росіяни цілять в основу цієї здатності – довіру. Це те, що стоїть за атаками воєнних цілей, критичної інфраструктури і навіть гібридними атаками у Європі. Про це співзасновник Ukraine Facility Platform Roman Vybranovskyy сказав в етері подкасту «Розкажіть мені | UAFP», ведуча – Ірина Прокоф'єва.

Ключові тези розмови:

◾Росіянам дуже важливо створювати картинку, ніби вони виграють. Наша задача у такому разі – показувати, що ми не готові капітулювати. Бо варіанти тільки два – або капітулювати, або перемагати у цій війні на виснаження.

◾Росіяни опанували нову технологію, в результаті шахеди почали виконувати функцію дешевих ракет, і ці реактивні дрони збивати складніше. Але це не щось принципово нове: це просто нова ітерація технологічного розвитку війни. Ситуація в Києві хоч і складна, суттєво відрізняється від прифронтових регіонів, адже у столицю не прилітають КАБи.

◾Сильний бік українців – не довіряти владі сліпо, перевіряти, повставати, коли стає відомо про корупцію. Але росіяни йдуть далі і поширюють висновок: якщо один чиновник поганий – то нібито вся влада погана, якщо один військовий поганий – то всі такі ж. Москва майстерна у тому, щоб бити в основу того, у що ми віримо – довіру одне до одного. Це і є когнітивна війна.

◾Напередодні зими аналітики Ukraine Facility Platform не очікують суттєвої зміни тактики росіян: як і раніше, вони атакуватимуть критичну інфраструктуру, зокрема електромережі та генерацію. Цьогоріч під удар може потрапити система водопостачання, що значно гірше. Тому кожному варто підготувати план дій на випадок сценаріїв без електрики, тепла, води.

◾Роз’єднувати – це також ціль російських гібридних атак у Європі. Пропаганда, диверсії, кібератаки – це тестування реакції країн ЄС, підготовка кадрів в РФ і перевірка на міцність зв’язку між стейкхолдерами. Росіяни намагаються налякати окремо бізнес, окремо – партії, окремо – інші організації, щоб вони навіть не думали співпрацювати задля опору.

Дивіться повний випуск свіжої розмови з Романом Вибрановським і читайте текстовий варіант за посиланнями у коментарях ↴

Address

Предславинська, 40
Kyiv

Alerts

Be the first to know and let us send you an email when Ukraine Facility Platform posts news and promotions. Your email address will not be used for any other purpose, and you can unsubscribe at any time.

Shortcuts

Share