Ukraine Facility Platform

Ukraine Facility Platform Ukraine Facility Platform — середовище, де влада, бізнес, експерти та громадянське суспільство спільно працюють над трансформацією України.

Європа щороку імпортує близько 75% високобілкових культур, Україна, зі свого боку, вирощує сою, ріпак, горох, які можна ...
14/08/2026

Європа щороку імпортує близько 75% високобілкових культур, Україна, зі свого боку, вирощує сою, ріпак, горох, які можна було б переробити і закрити частину потреб країн ЄС, розповіла Oksana Osmachko, стратегічна експертка з агропромисловості та біорізноманіття Ukraine Facility Platform у свіжому подкасті «Розкажіть мені | UAFP».

Україна експортує переважно сировинну аграрну продукцію. Це стає особливо великою проблемою, коли Росія б’є по портах Великої Одеси, адже саме морськими шляхами йде 84% експорту, а залізниця і автошляхи не здатні забезпечити такий інтенсивний потік товарів.

Минулорічний врожай сої був понад 6 млн т. З однієї тони сої можна виробити близько 350-390 кг сирого протеїну, тобто весь минулорічний врожай міг би перетворитися на близько 2 млн т сирого протеїну. Це могло б значно полегшити експортну логістику навіть у разі закритих портів.

Запит є: Євросоюз у протеїновій стратегії розглядає Україну як стратегічного партнера, який міг би постачати протеїни для потреб ЄС. Для України це можливість вбудуватися у європейські ланцюги постачання, знизити власну залежність від морських шляхів і збільшити додану вартість, а відтак і вартість продукції на експорт.

Ключовий виклик для українського фермера – перестати мислити однорічним циклом – посіяв-зібрав-продав, а планувати на 3–5, а то й на 10 років уперед, відштовхуючись від того, що потрібно покупцю.

Саме зараз час для змін, щоб посилити стратегічну співпрацю з Євросоюзом і власну стійкість в умовах російських атак, переконана Осьмачко. Дивіться повний випуск подкасту «Розкажіть мені | UAFP» за посиланням у коментарях ↴

В Ukraine Facility Platform ми дослідили, які сегменти агроринку ЄС мають найгостріший структурний дефіцит, і звели фоку...
13/08/2026

В Ukraine Facility Platform ми дослідили, які сегменти агроринку ЄС мають найгостріший структурний дефіцит, і звели фокус до трьох ніш, де потребу Європи видно в цифрах: рослинні білки, амінокислоти, технічні культури. Це наявний дефіцит, який ЄС сьогодні закриває імпортом з-за океану, у тому числі з Китаю, а не гіпотетичний ринок майбутнього, наголошує Oksana Osmachko, стратегічна експертка з агропромисловості та біорізноманіття Ukraine Facility Platform.

Україна вже забезпечує 32% імпорту олійних і шротів до ЄС, тобто заходить у ці ніші з наявної позиції, а не з нуля. Показовий приклад – соя. Україна виробляє близько 7,2 млн тонн на рік. У світовому масштабі це 1,7% ринку, але для Європи такий обсяг – готова база для виробництва концентрату, ізоляту й текстурованого соєвого білка.

Переробка в цих трьох сегментах може стати відповіддю на експортну кризу. Україна вивозить близько 80% зерна майже повністю через Чорне море, а російські удари по портах роблять море «вузьким місцем» для експорту, – таким же, як Ормузька протока для світового ринку нафти. Перероблена продукція має вищу вартість за меншого фізичного обсягу: аграрій, який переходить від сировини до білкових інгредієнтів, за наступної блокади вивозитиме менше тонн із більшою доданою вартістю й менше залежатиме від пропускної спроможності портів.

Україна підходить Європі як партнер саме в цих нішах: розвинений сегмент продукції без ГМО, простежуване й сертифіковане виробництво, географічна близькість із коротшими маршрутами, нижчими транспортними витратами й меншим вуглецевим слідом порівняно з постачанням із-за океану.

Так Україна вбудовується в європейські ланцюги доданої вартості як виробник перероблених інгредієнтів, що закриває конкретний дефіцит економіки ЄС. Для України це одночасно захист експорту від чорноморської блокади і крок до рівноправного партнерства на шляху до вступу.

12/08/2026

В Україні не було корпоративної реформи, каже Олександр Візір, координатор сектору «Енергетика та клімат» Ukraine Facility Platform в етері подкасту ExPro Talks ExPro Electricity. Ведуча – Daria Orlova.

Натомість після корупційного скандалу «Міндічгейт» створили тимчасовий порядок, за яким взялися в ручному режимі перезавантажувати наглядові ради.

Міжнародні партнери наголошують, що в Україні забагато тимчасових норм. У кризі справді можна вдатися до таких заходів, щоб зберегти керованість системи. Але коли тимчасовий порядок діє роками – його треба замінити системою правил.

UAFP рекомендує в першу чергу зробити такі кроки:

➤ створити єдину прозору систему призначень;
➤ забезпечити незалежне фінансування та ротацію рекрутингових компаній;
➤ закріпити роль міжнародних партнерів у номінаційних процедурах;
➤ привести статути державних підприємств до спільного стандарту, зокрема чітко визначити повноваження та компетенції наглядових рад у прийнятті рішень;
➤ запровадити компетентнісний підхід до формування складу наглядових рад, щоб вони охоплювали нагляд за ключовими функціями та ризиками компанії.

Детальніше про це – в аналітичній записці UAFP «Від зміни прізвищ до вирішення реальних проблем: менеджмент за правилами як мірило реформи корпоративного управління», посилання в коментарях.

Остання хвиля російських «вкидів» в українські соцмережі – заклики негайно виїжджати з країни, майстерно розігнаний фейк...
11/08/2026

Остання хвиля російських «вкидів» в українські соцмережі – заклики негайно виїжджати з країни, майстерно розігнаний фейк про скасування броні для багатодітних батьків, а одразу за ним про мобілізацію бездітних жінок, – свідчить про те, що Путін готує підґрунтя для осінніх переговорів, вигідних передовсім йому. На яких Україну підштовхуватимуть до найгіршого для неї сценарію. Його описала Lana Zerkal, член Координаційної ради Ukraine Facility Platform, у колонці для Українська правда.

Насправді Москва пристане лише на перемирʼя, яке дозволить їй, оголосивши себе переможницею, обхідними шляхами досягати головної цілі: демонстрації військової неспроможності НАТО як блоку. Кремль використає всі доступні методи, щоб досягнути своїх цілей.

Ці «вкиди» мають цілком органічне поширення серед українців через безпорадність на місцях і неспроможність вирішувати практичні питання забезпечення життєдіяльності міст. Заяви українських можновладців про необхідність завершити війну до опалювального сезону створюють поживний грунт для максимальних вимог Путіна, в яких відмова від низки територій ще не найстрашніше, що загрожує державі Україна. І нестача ракет PAC-3, що знижує здатність української ППО відбивати атаки по обʼєктах критичної інфраструктури, стає важелем впливу при поширенні панічних настроїв щодо жахливої зими та збільшить хвилю українських біженців до Європи.

Нобелівський лауреат Томас Шеллінг ще 1960-го року в своїй «Стратегії конфлікту» пояснив: примусити до чогось погрозами легше того, хто сам добудовує собі реальність цих погроз, заздалегідь у них вірить. Критичне мислення в таких умовах стає не менш важливим за ППО елементом оборони. У переговори, які найімовірніше розпочнуться восени, ми маємо заходити без жодних ілюзій: швидко закінчити їх в інтересах України не вдасться. Готуватися треба до довгого і складного переговорного процесу, в якому нашим завданням буде триматися своїх позицій і союзників. А це можливо лише з холодною головою.

Детальніше про сценарій, в який нас намагається втягнути Росія, бо не бачить для себе кращого, читайте в колонці Лани Зеркаль «Навіщо Путіну перемирʼя, в яке він сам не вірить» за посиланням у коментарях.

Сенат США ухвалив «акт Грема» з тарифами до 500% на російський експорт. Санкції ЄС, США і Британії вже заблокували Кремл...
10/08/2026

Сенат США ухвалив «акт Грема» з тарифами до 500% на російський експорт. Санкції ЄС, США і Британії вже заблокували Кремлю понад $450 млрд – проте найдієвіші важелі, від конфіскації заморожених активів до блокування тіньового флоту, досі не задіяні. Виправити це пропонують троє колишніх високопосадовців з Німеччини, Франції і США: у них є ідея, як розблокувати заморожені російські активи.

Поки Європа ретельно зважує кожен санкційний крок проти Росії, боючись ризиків, комунальні підприємства у США ухвалюють квапливі рішення про побудову газової генерації, нехтуючи системним підходом. Аналітики рекомендують не покладатися тільки на газову генерацію, а шукати оптимальний енергомікс, навіть якщо це потребуватиме більше часу. Це – універсальний зважений підхід, подібний пропонує Ukraine Facility Platform для розвитку розподіленої генерації в Україні, деталі – за посиланням у коментарях.

Читайте про важливі теми минулого тижня у щотижневому брифінгу від Ukraine Facility Platform ↴

ГМО – це не зло, але й не чарівна паличка від усіх проблем. Це технологія, завдяки якій змінюють гени рослин, щоб покращ...
07/08/2026

ГМО – це не зло, але й не чарівна паличка від усіх проблем. Це технологія, завдяки якій змінюють гени рослин, щоб покращити деякі їхні властивості, пояснює координаторка сектору «Агро та біорізноманіття» Ukraine Facility Platform Olga Trofimtseva у свіжому випуску подкасту «Розкажіть мені».

Вона розвінчала ключові міфи про ГМО:

◾ Міф №1. У Європі продукція з ГМО заборонена.

У європейських країнах нема заборони на продукцію з ГМО, проте її використання жорстко регулюється.

◾ Міф №2. Продукція з ГМО шкідлива.

Немає наукових доказів, що продукція, виготовлена з використанням ГМО, може завдати шкоду здоров’ю тварин чи людей.

◾ Міф №3. Товари без ГМО органічні.

Товари «без ГМО» – не те саме, що органічна продукція. Органіка – це окремий добровільний вищий стандарт виробництва й переробки без використання синтетичних засобів захисту, добрив і пестицидів, із щорічним контролем уздовж усього ланцюга «від лану до столу».

🧬 ГМО у випадку з соєю використовують, щоб допомогти фермеру впоратись з бур’янами. Генно модифікована соя стійка до гербіцидів, якими оброблябть поля, щоб знищити бур’ян.

В Україні офіційно нема рослинництва з ГМО, проте сірий ринок існує. Оновлене законодавство, що почне діяти у вересні 2026-го, має навести лад у цій сфері, щоб маркування «без ГМО» було правдою, а не маркетинговим ходом.

Діліться в коментарях міфами про ГМО, які ми не згадали! Посилання на повну розмову – під постом 👇

Європа опинилася в пастці. Не через брак ресурсів – Кільський інститут порахував, що відновити європейську обороноздатні...
06/08/2026

Європа опинилася в пастці. Не через брак ресурсів – Кільський інститут порахував, що відновити європейську обороноздатність реально за 3-5 років і 50 млрд євро щороку. Пастка політична.

Так її діагностує Кейс Кломпенхаувер, нідерландський дипломат із понад сорокарічним досвідом і член Координаційної ради Ukraine Facility Platform. У новій аналітичній записці для UAFP він показує, що корінь проблеми – в політичній волі. Європа зіткнулася з подвійним дефіцитом: власного ядерного потенціалу недостатньо, а конвенційні спроможності не відповідають загрозам. Ситуацію загострює відхід США: за Дональда Трампа Вашингтон відмовився від ролі лідера європейської безпеки, а його підтримка стала умовною й транзакційною. Оборонні ринки Європи лишаються фрагментованими, безпекові угоди з Україною лише двосторонніми, без чітких зобов'язань.

Головне ж у тому, що європейські лідери усвідомлюють потребу в спільній обороні, але надто ослаблені всередині власних країн, щоб ухвалювати колективні рішення. Поки континентальний рівень заблокований, час працює на Росію.

Україна ж з реципієнта допомоги перетворилася на постачальника безпеки для Європи. Під безперервними атаками й без союзників на полі бою Україна здійснила революцію у веденні війни: перетворила фронт на 20-кілометрову кілзону, послабила російську ППО, б'є по логістиці ворога на глибину до 100 км, а по військовій промисловості й нафтовому сектору – на понад 1000 км. Її оборонна екосистема унікальна миттєвим зворотним зв'язком між бригадами, виробниками й громадськими організаціями, яку відтворити Європі та США буде важко. Тому досвід України сьогодні затребуваний у Європі, США та країнах Перської затоки, але лише доти, доки вона залишається політично незалежною.

Вихід з пастки у розбудові Архітектури спільної безпеки та оборони (Partnership Architecture For Collective Security, PACS) – концепту оборонної співпраці, розробленого фахівцями UAFP. Його логіка: якщо згода на рівні всього континенту недосяжна, її треба шукати на регіональному рівні, там, де сприйняття загроз найбільш однорідне. Автор визначає два такі регіони. Північно-Балтійську «вісімку» разом з Україною, відкриту для учасників Об'єднаних експедиційних сил (JEF) та держав на кшталт Польщі й Німеччини. І політично неоднорідний Чорноморський регіон – через поглиблення партнерства Румунії та України за сприяння Франції, з подальшим залученням Молдови, Болгарії, Греції та Туреччини.

Дронова активність Росії проти Балтії, Польщі й Румунії створює потребу інтегрувати ППО між європейськими регіональними командуваннями та їхніми українськими колегами. А оскільки бюджети й закупівлі контролюють уряди, PACS потребує багатосторонньої міжурядової угоди, яка відкриє національні оборонні ринки.

Головна проблема розподіленої генерації в Україні – економічна. На цьому наголошує Олександр Візір, координатор сектору ...
03/08/2026

Головна проблема розподіленої генерації в Україні – економічна. На цьому наголошує Олександр Візір, координатор сектору «Енергетика та клімат» Ukraine Facility Platform у свіжому випуску подкасту ExPro Talks ExPro Electricity. Ведуча – Daria Orlova.

Значний обсяг генеруючого обладнання надійшов до країни як донорська допомога, проте економіку його експлуатації ніхто системно не прораховує. При цьому саме точка й спосіб приєднання визначають економічну життєздатність об'єкта. Якщо закладати економічну модель ще на старті, нерентабельні проєктні заявки відсіюються ще до стадії проєктування.

Далі проблема переходить на рівень громад. Близько 50% потужностей мереж в регіонах де-юре зайняті, а по факту не використовуються. Левова частка тих, хто «тримає» потужність на приєднання – комунальні підприємства. Запустити цей ресурс громад в роботу заважають три речі:

▪️ громади не завжди можуть коректно оцінити власні потреби: замовлені потужності нової генерації часто не збігаються з реальним споживанням;

▪️ бракує довіри між громадою і приватним інвестором;

▪️ «ніхто не хоче бути першим»: мери не бачать аналогів у сусідніх громадах і бояться ризиків.

Ціна зволікання вже видима: станом на кінець березня минулого року в країні близько 900 МВт непідключеного обладнання.

Рекомендації UAFP від Олександра Візіря:

1️⃣ Держава має стати найактивнішим промоутером підходів, які сама ж і створила. Чіткий сигнал для бізнесу від уряду і зрозумілий майданчик для інвестицій у громади знімають острах «бути першим».

2️⃣ Монетизувати те, що вже є. Комунальні підприємства мають велику приєднану потужність, яка простоює. Приватний інвестор може власним коштом збудувати на ній генерацію, а громада – заробити на активі, який раніше лежав без діла, не вкладаючи власних грошей.

3️⃣ Розділити тариф на розподіл, додавши плату за приєднану потужність. Тоді власники «заброньованої», але невикористаної потужності або вводять її в роботу, або звільняють, що дасть можливість сформувати ринок вторинного приєднання.

Повне інтерв'ю Олександра Візіря для ExPro – в коментарях за посиланням.

31/07/2026

Чи здатна Європа не допустити нової війни, як Росія випробовує країни ЄС і де місце України у спільній архітектурі безпеки, окреслила координаторка сектору «Оборонна індустрія» Ukraine Facility Platform Ольга Хорошилова у свіжому випуску подкасту «Розкажіть мені | UAFP». Ведуча – Ірина Прокоф'єва.

Далі – коротко про головне 👇

◾ Військовий Шенген у Європі

Одна з прогалин європейської обороноздатності – відсутність логістичної системи, яка б дозволила військовослужбовцям країн ЄС швидко пересуватися Європою, у тому числі перетинаючи кордони. У разі вторгнення це створить вразливість, тому країни ЄС вже працюють над рішенням.

◾ Як виглядатиме НАТО 3.0

Сполучені Штати визначили для себе основною загрозою Китай. Президент США Дональд Трамп послідовно наголошує, що Європа недостатньо дбає про власну безпеку. Тож американська пропозиція НАТО 3.0 полягає в тому, що США продовжують забезпечувати ядерну парасольку для Європи, але щодо решти безпекових питань європейські країни мають перебрати на себе відповідальність.

У таких умовах ключова задача Європи – продемонструвати готовність протистояти, щоб країна-агресор відмовилась від атаки.

Європа зможе попередити нову війну, тільки якщо кардинально оновить доктрину стримування. Адже вона має охоплювати не тільки ядерний потенціал, а й на питання конвенційного і гібридного стримування.

◾ Російська «тактика салямі»

Найімовірніше Росія вторгнеться на Європу, тільки коли буде остаточного готова до цього. Поки що росіяни успішно застосовують «тактику салямі» – розхитують європейське суспільство зсередини і ззовні, на політичному і суспільному рівні, підсилюючи внутрішній спротив громадян.

Попри численні гібридні атаки у лідерів країн Європи часто зв’язані руки для відповіді, адже треба дбати про демократичні права і свободи.

◾ Роль України у безпеці Європи

В інтересах України – запропонувати більш глибоке і всеосяжне партнерство. В його основі має бути комунікація з партнерами та взаємний обмін інформацією. У таких умовах Україна могла б допомогти побудувати партнерам працюючу оборонну екосистему.

Ми в Ukraine Facility Platform пропонуємо країнам, які найбільше відчувають загрозу, об’єднатися для створення Архітектури спільної безпеки та оборони, Partnership Architecture For Collective Security (PACS), детальніше – за посиланням у коментарях.

💬 Ефективну обороноздатність треба будувати разом, переконана Хорошилова. Дивіться повний випуск інтерв’ю за посиланням у коментарях. Там же – лінк на скорочену текстову версію на сайті UAFP.

Щоб вбудуватися в колективну систему безпеки Європи та НАТО, Україні потрібна багатостороння рамка гнучких коаліцій. Сам...
30/07/2026

Щоб вбудуватися в колективну систему безпеки Європи та НАТО, Україні потрібна багатостороння рамка гнучких коаліцій. Саме вона відкриває Києву, паралельно з рухом до повноправного членства, шлях до партнерства в європейській системі безпеки і оборони, яка саме зараз змінюється під нові виклики та загрози. Про це у колонці для ZN.UA пише координаторка сектору «Оборонна індустрія» Ukraine Facility Platform Ольга Хорошилова.

Лідери європейських країн дедалі більше замислюються про нову, менш залежну від американських настроїв, архітектуру безпеки. Напередодні саміту НАТО в Анкарі Велика Британія, Фінляндія, Польща та Нідерланди анонсували розбудову нового Багатостороннього оборонного механізму – моделі спільного фінансування, закупівель та агрегації попиту на критичні оборонні спроможності, яку планують запустити до 2027 року і вже восени розширити на інші країни. Україна могла б розглянути це як пропозицію.

Адже Україні варто не протиставляти багатосторонні формати членству в НАТО чи ЄС, а вже зараз створювати робочі коаліції з однодумцями.

У Ukraine Facility Platform ми описали, як могла б працювати подібна архітектура спільної безпеки та оборони, яку ми назвали PACS: Partnership Architecture for Collective Security. Це модель цільового партнерства, відкритого для всіх зацікавлених країн, основу якого формують ті, хто найгостріше усвідомлює загрозу, – нордично-балтійська «вісімка», Велика Британія та Україна.

Мета взаємодії – створити замкнений цикл спільної розбудови спроможностей за чотирма напрямками:
🔸 політичний – зближення оборонних політик та усунення правових і регуляторних перешкод;
🔸 військовий – перетворення уроків України на спільні доктрини і замовлення;
🔸 технологічний – спільні розробки від нагальних потреб фронту до довгострокового планування;
🔸 промисловий – зв'язки між оборонно-промисловими базами, спільне виробництво та узгоджений експортний контроль.

Як це має працювати?

🔄 Військові експерти України та партнерів аналізують уроки поля бою і формують спільний сигнал попиту. На його основі відбуваються спільне планування і спільні закупівлі – через національні фонди, кошти ЄС та донорські ініціативи, з ефектом масштабу і за нижчими цінами. Контрольована передача технологій дозволяє партнерам будувати власні виробничі потужності, портфель замовлень яких на старті формує український попит. А постійний діалог із промисловістю та спільні дослідження та розробки мають забезпечити, щоб технології постійно оновлювалися.

📍 Головна перевага такого підходу – він не потребує загального консенсусу, і саме це робить його реалістичним. Детальніше про PACS читайте за посиланням у коментарях!

Address

Предславинська, 40
Kyiv

Website

Alerts

Be the first to know and let us send you an email when Ukraine Facility Platform posts news and promotions. Your email address will not be used for any other purpose, and you can unsubscribe at any time.

Shortcuts

Share

Category