У Києві зареєстровано Громадську організацію «Автономна Адвокатура», мета якої – здійснення і захист прав, свобод, суспільних інтересів у спілці кликаних автономних адвокатів і провокаторів, що кличуть по допомогу, захист, представництво, інформування.
Скороченим позначенням Автономної Адвокатури є A=A, закон ідентичності, він же головна формула об’єктивізму Айн Ренд, що підкреслює лібералізм та ч
есність автономних адвокатів.
Співзасновниками організації виступили автономні адвокати Юрій Шеляженко (обраний Головою А=А) та Олексій Святогор. Девіз автономної адвокатури AD VOCO PRO SUI IURIS, що у перекладі з латини означає «для заклику за власне право». Юрій Шеляженко, магістр права та відомий опонент адвокатської монополії, запрошує долучатися до А=А (за результатами співбесіди) автономних адвокатів та провокаторів, також запрошує до співпраці правозахисні організації і обіцяє в цій організації реалізувати на практиці теоретичні розробки його наукових досліджень на тему особистої автономії приватних осіб та організацій і майбутньої кандидатської дисертації з права.
Автономний адвокат (латиною ad voco – для заклику), як пояснили засновники А=А, є самостійною та досвідченою людиною, покликаною і спроможною надати необхідну допомогу провокатору. Провокатор (латиною pro voco – за заклик) – той, хто кличе по допомогу, захист, представництво, інформування.
Провокатором, за словами Юрія Шеляженка, може бути кожна людина. Провокатор має свободу слова і звертається по допомогу до суспільства, а суспільство в особі автономного адвоката йому допомагає. Причому нема жодної проблеми в тому, що автономного адвоката ніхто не уповноважував, він просто майстерний самозванець, герой, що приходить на допомогу. На відміну від старого позитивізму, в якому ідея суспільства виступає ширмою, з-за якої еліти маніпулюють людьми, нині набуває поширення екзистенціалізм, людиноцентричний підхід, в якому слово кожної людини має значення, суспільство вважається діалогом людей, відчуження суспільства від людини і протиставлення суспільних інтересів індивідуальним вважається неприпустимим і долається.
Голова А=А переконує, що майбутнє людство вилікується від хвороби елітарності, через яку слово «провокація» в політичному жаргоні стало лайкою. Всі забули, що первинно це слово означало виступ, звернення до народу; «pro» перекладається як «за», «voco» – «говорити, звучати, кликати»; «provocatio» – заклик. Правовий інститут «provocatio ad populum» (звернення до народу) в римській республіці означав право звернутися за захистом до людей, крикнути «що ж це коїться, людоньки»; природне право людини оскаржити перед (небайдужими!) народними зборами рішення магістрата (найчастіше, про покарання за злочин). Коли права людини придушуються на користь привілеїв еліт всякими утисками, в тому числі обманом та примусом, тоді свобода слова стає привілеєм обраних, які криють лайкою «Провокація!» з кожного телеекрану, бігборду, трибуни, зі сторінок ЗМІ та соцмереж не тільки лукаву демагогію конкуруючих братів по підлості, але й мудрі чесні книжки, діалоги та полеміку філософів, проповіді та молитви віруючих і взагалі будь-яку альтернативну, невигідну тиранії еліт, точку зору. Але є один закон природи: люди завжди повстають проти тиранії та здобувають свободу.
Свобода як самостійність, незалежність, відсутність або подолання будь-яких обмежень є суттю людяності, природою людського розуму та непереборним потягом серця, стверджує Юрій Шеляженко. Звичайно, свобода кожної особи обмежена свободами інших і природними наслідками власних вчинків, але такі обмеження долаються у прагненні гідно домовлятися і поводитися розумно. На практиці, у діалозі та взаємодії людей виникає весь капітал звичок та законів, якими ми користуємося на свій розсуд («закон як дишло»).
Голова А=А заявив: «Становлення права відбувається на фундаменті свободи і, відповідно до моїх наукових досліджень з правознавства, має три етапи: вільне користування свободою та накопичення досвіду традицій у оптимізації відповідальності за свободу; вільне користування традиціями та накопичення досвіду законності у оптимізації альтернатив традиціям; вільне користування законами та накопичення досвіду інновацій (революцій, відкриттів) у оптимізації реформ законодавства. Закони і традиції, що придушують свободу, швидко відмирають, бо люди завжди повстають проти примусу іти хиткою кригою лукавих обіцянок “благополуччя” під ігом тиранії та гноблення й обстоюють свободу, яка є міцним підгрунтям справедливих законів і традицій».
Здатність суб’єкта права жити за власними правилами зветься автономією, це слово у перекладі з грецької означає «власний закон». Автономія є свободою, уникненням диктату, але не є вседозволеністю, бо автономний суб’єкт в спілкуванні (а відтак, і прагненні згоди з іншими) формує свої закони власного буття, свої правила мудрого користування свободою, щоб жити у гармонії з природою і всім суспільством, творцем і учасником якого є суб’єкт права – хоч окрема людина, хоч її організація. Саме такі погляди на право реалізує Автономна Адвокатура.
