28/07/2026
. 🆘🆘🆘🆘
Сьогодні я вже можу обережно сказати, що у Діда є невелике покращення.
Перші тижні були найважчими. Лікарі буквально боролися за те, щоб стабілізувати його стан. У такому стані тварини часто виживають лише завдяки диву. І мені здається, що Дід дочекався цього дива.
Він довго жив, терплячи страшний біль, голод і повільно згасаючи. Через плоскоклітинний рак була уражена майже вся ротова порожнина. Частина язика вже вигнила, ясна були зруйновані, кожен ковток їжі завдавав нестерпного болю. Якби того дня я не змогла його спіймати, найімовірніше, його вже не було б серед живих.
Дід витримав дуже складну операцію. І сьогоднішній огляд і повторні аналізи, дали нам трохи надії. Лікарі сказали, що ми встигли. Рани загоюються, виділень майже немає. Аналізи стали кращими, і для нас це справжнє диво, тому що на початку ніхто не міг дати жодного прогнозу
Попереду ще довгий шлях. Дід досі перебуває на інтенсивній терапії, отримує гормональне лікування, спеціальне харчування. Попереду ще лікування зубів і ясен, які також дуже постраждали.
Але найголовніше, що він їсть. Повільно, маленькими шматочками, але їсть. І ще він постійно “розмовляє” своєю котячою мовою. Після всього пережитого це здаєть�