Благодійний Фонд імені Кузьми Скрябіна

  • Home
  • Ukraine
  • Kyiv
  • Благодійний Фонд імені Кузьми Скрябіна

Благодійний Фонд імені Кузьми Скрябіна Офіційна спільнота Благодійного Фонду імені Кузьми Скрябіна

18/01/2026

Є тепло, яке не купити й не виміряти. Воно народжується з душі, що щиро відгукується до інших, з доброти, яка не потребує слів. Іноді одне тепле слово здатне зігріти сильніше за вогонь, а один лагідний погляд, розтопити цілу кригу самотності.

Таке тепло живе в людях, які вміють слухати, співчувати, мовчки бути поруч. У тих, хто не судить, а розуміє, не засуджує, а підтримує. Їхнє серце, як вогник, що не гасне навіть у бурю, і, торкнувшись цього світла, сам починаєш світитися.

Бережіть у собі це тепло. Не дозволяйте суєті, розчаруванням чи образам згасити його. Бо світ тримається не на гучних словах, а на тихих вчинках любові, на простих людях, що несуть у серці м’яке світло доброти.

І коли вам самому холодно, поділіться теплом. Бо що більше віддаєш, то більше його в тобі. І саме це тепло є доказом того, що в серці ще живе Бог.

18/01/2026

В простоті криється глибока мудрість. Бо життя, це не поле битви, а шлях, на якому ми вчимося любити, радіти і довіряти. Ми занадто часто ускладнюємо те, що мало б бути легким, і тримаємось за те, що давно час відпустити.

Коли перестаєш боротися з усім навколо, починаєш бачити красу навіть у недосконалому. Починаєш розуміти, що кожен день, не випробування, а подарунок.

Посміхайся частіше, не зациклюйся на дрібницях, не вимагай від життя і людей більше, ніж вони можуть дати. Просто будь, дихай, вір, довіряй. І тоді навіть буденні справи стануть спокійнішими, а серце світлішим.

Бог не просить нас бути ідеальними, Він просить бути живими, з вірою, з теплом, із вдячністю. Бо коли вмієш приймати життя як благословення, тоді кожен день наповнюється тишею і радістю, якої так бракує цьому світові.

17/01/2026

Якщо у вашому серці немає місця для милосердя, ніякі стіни не зроблять ваш дім теплим.

Тварини, це теж Божі створіння, довірені нам для турботи, а не для байдужості. Вони не просять багато, лише трохи їжі, тепла і любові. Але саме в тому, як ми ставимося до найслабших, найкраще видно, ким ми є насправді.

Бог дав людині владу не для того, щоб панувати, а щоб берегти. Тому кожен голодний, покинутий пес чи кіт, це мовчазний докір нашій жорстокості. І кожен, хто не проходить повз, хто нахиляється, щоб допомогти, хто простягає руку милосердя, той у цей момент стає подібним до Христа.

Світ стане добрішим не від великих проповідей, а від маленьких вчинків любові. Від миски води, від шматочка хліба, від теплого погляду і дбайливої руки. Бо у кожній істоті живе подих Творця.

Можна мати великий дім, але бути духовно бездомним. І можна жити скромно, але мати серце, в якому затишно навіть ангелам. Хто має любов, той має все.

Нехай у ваших серцях завжди буде місце для співчуття. Бо кожен порятований собака, кожна нагодована душа, це ще одна перемога світла над темрявою. І Господь бачить ці перемоги, навіть якщо про них ніхто не знає.

15/01/2026

Саме вдома ми найчастіше показуємо, хто ми є насправді. Не перед чужими очима, не на публіці, а в буденних дрібницях, у словах до рідних, у терпінні до слабкостей близьких, у готовності допомогти без очікування подяки. Милосердя не починається з великих вчинків, воно починається з того, щоб не підвищити голос, не осудити, не знехтувати чужим болем.

Справжня доброта, це коли ти можеш щиро посміхнутися навіть тоді, коли важко, коли вмієш слухати, коли поруч із тобою стає спокійніше і тепліше. І якщо твоя любов живе у твоїй родині, то вона неодмінно буде сяяти і поза її межами. Бо серце, яке любить близьких, навчиться любити весь світ.

Найважче, бути святим удома, бо саме там нас бачать справжніми. Але саме там Бог вчить нас любові, справжній, щоденній, терплячій, покірній. Милосердя, що народжується вдома, зцілює не лише одну сім’ю, воно змінює цілий світ. І коли у наших домівках панують лагідність, прощення і взаємна турбота, тоді в них живе сам Христос.

Друзі, звертаюся до вас про допомогу для Ярослава Скулкіна. Хлопчина, сирота з 4 років , зараз має лише 22 роки. Пішов з...
29/09/2025

Друзі, звертаюся до вас про допомогу для Ярослава Скулкіна. Хлопчина, сирота з 4 років , зараз має лише 22 роки. Пішов захищати Батьківщину, так як рахує це, своїм обовʼязком.
Зараз він Купʼянському напрямку.
На жаль, військове спорядження, яким забезпечили Ярослава у війську, не є нормальним. Каска 2005 року, желет без класу захисту…
Тому, вимушена звернутись про допомогу до вас.
Будь-ласка не залишайтесь осторонь, допоможіть хто скільки зможе.
Немає малої допомоги чи великої допомоги... Військовим потрібно знати, що у тилу є люди, за яких потрібно воювати.
Наша сила – в єдності. Наша перемога – у нашій підтримці.
Наперед дякую!
Разом ми сила! Посилання на банку:
допомога війську

Допомога на закупівлю військового спорядження для Скулкіна Ярослава

🔗Посилання на банку
https://send.monobank.ua/jar/52Aia2wkFE

💳Номер картки банки
4874 1000 2884 6221

Вічна памʼять і світло небес…🙏.   2 роки як пішла в засвіти Ольга Михайлівна.Згадаємо, помолимось … 🙏🙏🙏
23/09/2025

Вічна памʼять і світло небес…🙏.
2 роки як пішла в засвіти Ольга Михайлівна.
Згадаємо, помолимось … 🙏🙏🙏

Звертаємось до вас з щирим проханням про допомогу. Наш синочок Максимко бореться з жорстокою хворобою — м’язовою дистроф...
10/06/2025

Звертаємось до вас з щирим проханням про допомогу. Наш синочок Максимко бореться з жорстокою хворобою — м’язовою дистрофією Дюшена. Щодня його м’язи слабшають, і без лікування часу майже не лишилось — ця недуга забирає життя до 18 років, залишаючи нестерпний біль.

Є шанс — ліки, що можуть зупинити хворобу й подарувати життя. Але їхня вартість — 3 мільйони доларів. Для родини це непідйомно, та разом ми здатні на більше. Зібрано вже понад 65%
Ми звертаємось до всіх, хто має добре серце. Кожна гривня — це крок до порятунку.
Допоможімо Максимкові жити. Жити і мати дитинство, мріяти і здійснювати свої мрії! Найбільша мрія Максимка — це стати здоровим. Допоможімо втілити цю мрію в реальність!
Нехай Господь благословить кожного з вас за милосердя🕊️

Реквізити для допомоги🫶

🔗Посилання на банку
https://send.monobank.ua/jar/nfwabXdkP

💳Номер картки банки monobank
4441 1111 2095 2076 грн

💳Карта ПриватБанку
5168752094419689 грн

IBAN ПриватБанку
UA663052990262036400980490448

PayPal $
[email protected] « ДЯКУЮ ВАМ ЛЮДИ!»- сказав би Кузьма

Все, що йде з любові — живе. А все, що народжується в серці — має силу.Навіть найменший промінчик доброти, випущений у с...
03/05/2025

Все, що йде з любові — живе. А все, що народжується в серці — має силу.

Навіть найменший промінчик доброти, випущений у світ, обов’язково когось зігріє. Можливо, ти не побачиш результату одразу, можливо, не відчуєш, як це змінює чиюсь долю, але не сумнівайся — жодна добра думка, молитва чи щирий погляд не минає марно.

Ми не завжди можемо бути героями чи рятівниками, але ми завжди можемо бути людьми. Тими, хто не проходить повз чужий біль, хто не соромиться підставити плече, навіть якщо це плече — просто мовчазна присутність.

Іноді найбільша допомога — це не дати пораду, а просто бути поруч. Не знецінюй своєї присутності. Світ стоїть на простих речах: добрих словах, щирих обіймах, і на тому дивовижному «Я з тобою».

А світлі думки — це, справді, зброя. Тиха, невидима, але така потужна. Вона проростає молитвами, посмішками і вибором нести світло, а не темряву.

Неси світло. І хай Господь буде Твоєю силою. Ігумен Саватій Собко

У певний момент в історії кожної родини настає злам — коли роки накладаються одне на одного, віки сплітаються, і природн...
01/05/2025

У певний момент в історії кожної родини настає злам — коли роки накладаються одне на одного, віки сплітаються, і природний порядок речей втрачає свою логіку. Це той момент, коли син стає «батьком» для свого батька.

Старість підкрадається тихо, як туман. І ось одного дня твій батько — той самий, що колись впевнено тримав тебе за руку, — починає йти повільно, непевно, ніби пробирається крізь дим.

Це тоді, коли батько повільно бреде крізь туман старості. Коли його рухи втрачають чіткість і силу. Це тоді, коли той, хто колись тримав тебе за руку впевнено і рішуче, більше не хоче залишатися наодинці.

І мати — невтомна, турботлива, незламна — вже не може самостійно вдягнутися. Забуває про ліки. Сидить у тиші, шукаючи очима знайоме.

І нам, дітям, не лишається нічого іншого, як прийняти це. І стати відповідальними за їхні життя. Життя, яке колись дало нам початок, тепер потребує нас, щоб спокійно відійти. Це той момент, коли ми маємо повернути все — турботу, тепло, обійми, безсонні ночі, що вони нам колись дарували.

Ми знову будемо облаштовувати простір — але вже не для дітей, а для старших. Змінювати меблі. Виносити зайве. У ванній з’явиться перша ознака змін — металева опора в душі. Ця опора — більше, ніж предмет. Це межа між молодістю й неміччю, це — нова реальність. Бо тепер звичайна вода в душі — наче буря для слабких ніг того, хто колись був твоїм героєм.

Щасливий той, хто встиг побути «батьком» для свого батьків ще за їхнього життя. І бідний той, хто з’явиться тільки на похорон — не попрощавшись жодного разу, хоч міг робити це щодня, з любов’ю.

Мій друг Йосиф провів батька до останнього подиху. У лікарні, коли медсестра намагалася перекласти старенького на каталку, він підвівся зі стільця й сказав:

— Дозвольте мені.

Він підвівся, зібрав сили і вперше взяв свого батька на руки. Притиснув його обличчя до свого серця. Поклав його, схудлого й кволого, на свої плечі. Той був змучений, весь тремтів. І Йосиф тримав його так довго, як колись батько тримав його в дитинстві.

Гойдав, обіймав, гладив його по голові. Шепотів лагідно:

— Я тут, тату. Я з тобою…

Бо наприкінці життя кожен батько хоче почути лише одне:

«Мій син тут. Я не сам».

Автор: Карлос Фуентес

Address

Каневская13/15
Kyiv
03087

Alerts

Be the first to know and let us send you an email when Благодійний Фонд імені Кузьми Скрябіна posts news and promotions. Your email address will not be used for any other purpose, and you can unsubscribe at any time.

Contact The Organization

Send a message to Благодійний Фонд імені Кузьми Скрябіна:

Share