Українська Гельсінська спілка з прав людини - УГСПЛ

  • Home
  • Ukraine
  • Kyiv
  • Українська Гельсінська спілка з прав людини - УГСПЛ

Українська Гельсінська спілка з прав людини - УГСПЛ Найбільша правозахисна організація в Україні.
Ми захищаємо права людини.
(1)

Спілка здійснює такі напрями діяльності:

* здійснення постійного моніторингу дотримання прав людини та основних свобод в Україні й інформування про факти порушень прав і свобод;
* захист прав людини та основних свобод в органах державної влади та місцевого самоврядування;
* здійснення досліджень з прав людини та основних свобод, у тому числі постійний моніторинг підготовки проектів законів та інших правових актів;
* проведення освітніх заходів і кампаній, семінарів, тренінгів, конференцій тощо;

* сприяння розвитку мережі правозахисних організацій.

📢 «Від документування до справедливості: основні виклики системної підтримки постраждалих від міжнародних злочинів зброй...
01/10/2026

📢 «Від документування до справедливості: основні виклики системної підтримки постраждалих від міжнародних злочинів збройних сил РФ»

9 жовтня 2026 року з 15:30 до 16:30 в межах Варшавської конференції ОБСЄ з людського виміру відбудеться сайд-івент, присвячений становищу постраждалих від міжнародних злочинів, вчинених Російською Федерацією в Україні.

Захід організовують Нідерландський Гельсінський комітет, Українська Гельсінська спілка з прав людини та ГО «Україна без тортур».

📌 Метою сайд-івенту є привернення уваги держав-учасниць ОБСЄ та міжнародних партнерів до становища постраждалих від міжнародних злочинів, а також до необхідності формування системного підходу до забезпечення їхніх прав, доступу до правосуддя, відновлення порушених прав та отримання репарацій. Особливу увагу буде приділено людям, які перебувають або перебували в пенітенціарних, соціальних та інших місцях несвободи України та стали потерпілими від міжнародних злочинів збройних сил РФ.

Під час заходу учасники обговорять:
🔹 Міжнародні злочини проти місць несвободи в Україні — їхні масштаби, наслідки, особливу вразливість людей, які перебувають у таких установах, та основні виклики щодо їхнього захисту.
🔹 Постраждалих як центральний елемент політики перехідного правосуддя — проблеми встановлення та підтвердження статусу постраждалих, їхні потреби, доступ до правосуддя, репарацій.
🔹 Міжнародний компенсаційний механізм як складову подальшої системної підтримки постраждалих.

Серед спікерів заходу:
📍 Модератор заходу — Ангеліна Шабловська, молодший координатор програм, Нідерландський Гельсінський комітет Netherlands Helsinki Committee;
📍 Олександр Павліченко, виконавчий директор Українська Гельсінська спілка з прав людини - УГСПЛ;
📍 Артем Володін, представник Уповноваженого з прав людини в місцях несвободи Офіс Омбудсмана України;
📍 Владислав Єгоров, проєктний менеджер ГО «Україна без тортур» / NGO «Ukraine without torture»;
📍 Ірина Михайліченко, заступниця начальника третього відділу Координаційний центр підтримки потерпілих і свідків Офісу Генерального прокурора.

Захід стане майданчиком для обговорення конкретних викликів та напрацювання рекомендацій щодо системної підтримки постраждалих від міжнародних злочинів, відновлення їхніх порушених прав та забезпечення доступу до репарацій.

Сайд-івент організовується Нідерландським Гельсінським комітетом, Українською Гельсінською спілкою з прав людини та ГО «Україна без тортур», в рамках проєкту «Справедливість і підзвітність для України: посилення ролі ініціатив, очолюваних потерпілими та громадянським суспільством» за фінансової підтримки Міністерства закордонних справ Нідерландів.

🚸 Росія вивезла близько 20 тисяч українських дітей. Повернути вдалося 2 573.Чому так? Виконавчий директор УГСПЛ Олександ...
30/09/2026

🚸 Росія вивезла близько 20 тисяч українських дітей. Повернути вдалося 2 573.

Чому так? Виконавчий директор УГСПЛ Олександр Павліченко пояснив в ефірі телеканалу FREEDOM.

Першу проблему він називає ідентифікацією. Єдиної узгодженої з Росією бази даних немає, тому заявлену кількість дітей неможливо повністю верифікувати. Частині дітей змінюють імена, дати й місця народження, зазвичай під час усиновлення. Знайти таку дитину практично неможливо.

Друга проблема: повертають насамперед тих дітей, у кого в Україні є родичі чи законні опікуни. Найбільше ризикують діти з дитячих будинків та інших закладів опіки. Саме їх Росія найактивніше залучає до «виховних» і військово-патріотичних програм.

Третя проблема: відсутній незалежний моніторинг на території Росії. Він дозволив би встановити, скільком українським дітям змінили дані й за яких умов їх утримують. Росія відмовляється його допускати.

❕ Цю практику росіяни розпочали з 2014 року, після окупації Криму. Після 2022 року її масштабували. Нові випадки фіксують і зараз, зокрема дітей вивозять з окупованої частини Донеччини під приводом літнього «оздоровлення».

⚖️ 22 вересня ЄСПЛ провів слухання у справі, яку УГСПЛ подала від імені десяти дітей із кримських закладів опіки. На момент анексії їм було від одного до п'яти років.

🔗 Більше про це — у матеріалі: https://www.helsinki.org.ua/to62

🛡 Статус, документи, виплати: як юристи УГСПЛ допомагали родинам зниклих безвісти і полонених третьому кварталі👉 Протяго...
28/09/2026

🛡 Статус, документи, виплати: як юристи УГСПЛ допомагали родинам зниклих безвісти і полонених третьому кварталі

👉 Протягом червня–серпня 2026 року до юристів УГСПЛ звернулися 503 людини, здебільшого родини військовослужбовців, зокрема зниклих безвісти та полонених. Юристи допомагали підтвердити перебування близьких у полоні, отримати документи, виплати й пенсії, а в Європейському суді з прав людини УГСПЛ відстоює права колишніх полонених, які зазнали катувань.

Найчастіше за правовою допомогою зверталися члени сімей військовослужбовців (333 особи), родини зниклих безвісти (125 осіб), сім'ї військовополонених (13 осіб), родини загиблих (9 осіб), внутрішньо переміщені особи (65 осіб) і пенсіонери (9 осіб).

Найбільше звернень надійшло із Запорізької області (157), Краматорська (103), Сумської (67), Херсонської (61) та Одеської (61) областей і Києва (54).

🤝 Ця робота є частиною проєкту «Ініціатива правової підтримки родин зниклих безвісти в Україні», який УГСПЛ реалізує за підтримки програми Партнерство за сильну Україну.

Програма – це багатостороння донорська ініціатива, що фінансується урядами Великої Британії, Естонії, Канади, Норвегії, Фінляндії, Швейцарії та Швеції.

📄 Новий інструмент для юристів для роботи з Реєстром збитків RD4UУГСПЛ представила практичне Керівництво з надання правн...
25/09/2026

📄 Новий інструмент для юристів для роботи з Реєстром збитків RD4U

УГСПЛ представила практичне Керівництво з надання правничої допомоги постраждалим від війни з питань Реєстру збитків, завданих агресією Російської Федерації проти України (RD4U).

Захід зібрав учасників у гібридному форматі — юристів громадських приймалень, адвокатів і правозахисників з різних регіонів України.

Що це за документ:
📘 побудований за логікою реальної роботи юриста з заявником і налічує 13 розділів і 7 додатків
🧭 5 етапів супроводу заявника — від першої консультації до подання заяви та після нього
🛠 12 типових проблемних ситуацій із практичними рішеннями та готові інструменти — шаблони, чек-листи, алгоритми дій

Керівництво розроблене, щоб юристи в будь-якому регіоні України могли надавати однаково якісну допомогу тим, хто хоче звернутися до міжнародного Реєстру збитків.

❤️ Дякуємо спікерам заходу — Олександру Павліченку, Ганні Христовій, Джессиці Ґе, Мирославу Лаврінку та Євгену Чекарьову — за змістовну розмову й практичні поради для колег.

🔗 Читати більше: https://www.helsinki.org.ua/issq

Захід проводився громадською спілкою «Українська Гельсінська спілка з прав людини» в межах проєкту Міжнародної організації з міграції (МОМ) за підтримки Державного департаменту США. Погляди, викладені у матеріалах заходу, належать автору(-ам) і не обов'язково відображають позицію Державного департаменту США або МОМ.

📣 Запрошуємо на вебінар для громадських організацій щодо стандартів Ради Європи у сфері соціальних і трудових прав!06 жо...
24/09/2026

📣 Запрошуємо на вебінар для громадських організацій щодо стандартів Ради Європи у сфері соціальних і трудових прав!

06 жовтня Офіс Ради Європи в Україні - Київ у співпраці з Українською Гельсінською спілкою з прав людини проведе вебінар «Європейська соціальна хартія як механізм захисту соціальних прав: можливості для громадських організацій».

Мета вебінару — показати представникам громадських і правозахисних організацій, аналітичних центрів і професійних асоціацій як перетворити Європейську соціальну хартію з теоретичного документа на дієвий інструмент, який можна використовувати для адвокації змін державної політики, моніторингу виконання державою соціальних зобов'язань, участі у міжнародних механізмах захисту соціальних прав тощо.

Учасники дізнаються, як ефективно застосовувати стандарти Хартії та практику Європейського комітету з соціальних прав, зокрема:

📍 де шукати та як інтерпретувати висновки й рекомендації Європейського комітету із соціальних прав;
📍 які соціальні права гарантує Хартія та як вони співвідносяться з іншими європейськими інструментами;
📍 які існують можливості використання висновків Комітету в адвокаційній та правозахисній діяльності, а також можливості безпосередньої взаємодії з Комітетом.

Зареєструватися для участі⤵️ https://docs.google.com/forms/d/e/1FAIpQLSe3RWH9CtSK8n_nvWC8p3NFLCbq4TOmYpRlpYAo6Dc7gfo7PQ/viewform

🔎Як застосовувати принципи правосуддя перехідного періоду у професійній діяльності публічних службовців?Відповіді на це ...
24/09/2026

🔎Як застосовувати принципи правосуддя перехідного періоду у професійній діяльності публічних службовців?

Відповіді на це питання - у новому онлайн-курсі «Правосуддя перехідного періоду», який став доступним на освітній платформі Вища школа публічного управління StudyіЯ.

✍️Курс розроблено Вищою школою, Українська Гельсінська спілка з прав людини - УГСПЛ у співпраці з ZMINA. Центр прав людини на основі Типової загальної короткострокової програми підвищення кваліфікації «Правосуддя перехідного періоду в професійній діяльності публічних службовців: практичний вимір».

Призначений курс для:
🔹державних службовців категорій «А», «Б» та «В»;
🔹посадових осіб органів місцевого самоврядування;
🔹інших публічних службовців, які беруть участь у формуванні та реалізації державної політики, програм відновлення, наданні адміністративних і соціальних послуг, а також забезпеченні прав осіб, постраждалих внаслідок збройної агресії РФ проти України.

☝️Особливістю онлайн-курсу є його практична спрямованість: він допоможе розібратися в міжнародних стандартах і механізмах правосуддя перехідного періоду та зрозуміти, як застосовувати їх під час формування і реалізації державних та місцевих політик, програм відновлення, надання публічних послуг, забезпечення прав постраждалих і документування наслідків війни.

Навчання організоване за модульним принципом і складається з п’яти послідовних модулів, кожен з яких присвячений окремому аспекту правосуддя перехідного періоду.

Кожний модуль містить:
🔹відеолекцію експерта;
🔹текстові навчальні матеріали;
🔹практичне завдання;
🔹перелік рекомендованої літератури та додаткових ресурсів;
🔹тест для перевірки засвоєння матеріалу.

Доступ до наступного модуля відкривається після успішного завершення попереднього. Такий підхід забезпечує послідовне опанування навчального матеріалу та формування цілісного розуміння теми.

📃Після успішного проходження всіх модулів і підсумкового оцінювання учасники зможуть отримати електронний сертифікат (0.2 кредити (ЄКТС).

🔗Онлайн-курс розміщено за покликанням: https://surli.cc/uddlaz

‼️Важливо: для початку проходження курсу необхідно зареєструватися на платформі StudyіЯ .

Всього на освітній платформі розміщено 44 безкоштовних онлайн-курси для розвитку професійних компетентностей у сфері публічного управління.

#ВищаШкола #НавчанняВищоїШколи #УГСПЛ #ПравосуддяПерехідногоПеріоду
#НовиниВищоїШколи

❗️ Застава, яку неможливо внести, — це не застава. Заява правозахисних організацій.👉 Суд визначає заставу, але банки бло...
24/09/2026

❗️ Застава, яку неможливо внести, — це не застава. Заява правозахисних організацій.

👉 Суд визначає заставу, але банки блокують її внесення на рахунок ВАКС, і людина лишається в СІЗО. Правозахисні організації вимагають від НБУ припинити цю практику, нагадуючи про позиції ЄСПЛ і Конституційного Суду: можливість звільнення під заставу має бути реальною, а не ілюзорною.

😕 В Україні виникла неприпустима практика: суд визначає людині заставу, але банки не дають її внести. Людина залишається в СІЗО не за рішенням суду, а тому, що банк блокує платіж на офіційний депозитний рахунок суду.

У наявних у захисників документах причини відмови виглядають абсурдно: «на цей IBAN багато скарг», «операцію скасовано банком з метою безпеки», «технічна помилка». Йдеться про рахунок Вищого антикорупційного суду в Державній казначейській службі. Відхиляли платежі на 10, 100, 1 000 гривень, платежі адвокатів та близьких підозрюваних. Один із надавачів платіжних послуг навіть вимагав пояснити «економічну доцільність» внесення застави за іншу людину – економічну доцільність свободи!

На запитання про правові підстави банки посилаються на «внутрішні правила». Неофіційно — на рекомендації Нацбанку. НБУ відповідає, що сам платежів не блокує. У підсумку ніхто начебто ні за що не відповідає. А людина сидить у СІЗО за судовим рішенням, у якому написано, що вона може вийти.

👉 Це вже не технічний збій. Декілька людей, яким суд визначив заставу, не можуть її внести і залишаються під вартою. Фактично рішення про свободу людини ухвалює не суд, а банк.

⚖️ Європейський суд з прав людини неодноразово наголошував, що можливість звільнення під заставу має бути реальною, а не теоретичною. У справі Gafà v. Malta та Kolakovic v. Malta Суд розглядав недосяжні фінансові умови звільнення, у Iwańczuk v. Poland — зволікання держави з прийняттям застави, у Istomina v. Ukraine — визначення застави без належної оцінки можливості її сплатити. У Kharchenko v. Ukraine Суд наголосив на необхідності ефективного, а не ілюзорного судового контролю за позбавленням свободи.

Той самий принцип сформулював Конституційний Суд України у Рішенні № 9-р(ІІ)/2026 від 21 липня 2026 року: застава не може перетворюватися на приховану форму тримання під вартою.

Стаття 182 КПК прямо дозволяє внесення застави іншою фізичною або юридичною особою. Банк не має повноважень вирішувати, чи повинна людина залишатися під вартою.

❕ Застава, яку неможливо внести, перетворюється на безальтернативне тримання під вартою. Це порушує Конституцію і закони України та міжнародні стандарти прав людини.

З огляду на зазначене вище, Національний банк має невідкладно припинити практику блокування платежів лише через їх призначення, в банки повинні проводити законні платежі.

Харківська правозахисна група (ХПГ)
Center for Civil Liberties / Центр громадянських свобод
Українська Гельсінська спілка з прав людини - УГСПЛ
Український інститут з прав людини
БФ "Людина і право"
Українська фундація правової допомоги

👉 Родина зниклого безвісти часто стикається із ситуацією, коли отримати потрібні документи можна різними шляхами. Щоб от...
23/09/2026

👉 Родина зниклого безвісти часто стикається із ситуацією, коли отримати потрібні документи можна різними шляхами.

Щоб отримати пенсію, підтвердити полон чи зареєструвати смерть, родині зниклого безвісти іноді потрібен суд, а іноді — адміністративна процедура. Це залежить від того, який саме факт треба підтвердити і чи передбачила держава для нього позасудову процедуру.

❓ Куди звертатися в кожному випадку, як це працює і що можна зробити без суду — пояснюємо: https://www.helsinki.org.ua/2xrd

______________________________
Публікація підготовлена за підтримки програми Партнерство за сильну Україну

Програма – це багатостороння донорська ініціатива, що фінансується урядами Великої Британії, Естонії, Канади, Норвегії, Фінляндії, Швейцарії та Швеції.

⚖️ 22 вересня 2026 року Європейський суд з прав людини проведе усне слухання у знаковій справі про насильницьке зникненн...
22/09/2026

⚖️ 22 вересня 2026 року Європейський суд з прав людини проведе усне слухання у знаковій справі про насильницьке зникнення українських дітей з вини російської влади.

У січні 2023 року УГСПЛ подала до Європейського суду позов від імені десяти українських дітей, яким на момент незаконної анексії Криму у 2014 році було від одного до п'яти років. Ці діти залишились сиротами або без батьківського піклування і на момент встановлення росією контролю над територією перебували в українських державних закладах опіки в Криму. Їм примусово нав'язали російське громадянство та внесли до російських баз даних усиновлення для передачі в сім'ї. Досі невідомо, де вони перебувають. Водночас є достовірні докази того, що частину дітей вивезли до росії та розмістили в російських закладах опіки або передали в російські сім'ї. Позиція УГСПЛ полягає в тому, що ці діти є жертвами насильницького зникнення.

📌 Ця справа має особливе значення, оскільки вона оскаржує системну політику Росії, спрямовану на знищення української ідентичності на Кримському півострові. Заходи, які оскаржуються, включають примусове нав'язування російського громадянства, а також незаконне переміщення та усиновлення українських дітей російськими сім'ями. Ці практики, започатковані в Криму, заклали основу для подальшої масштабнішої депортації та передачі українських дітей з окупованих територій після початку повномасштабного вторгнення в лютому 2022 року.

Наразі ця справа є єдиною індивідуальною заявою до Європейського суду з прав людини щодо незаконного переміщення дітей з Криму. Позитивне рішення могло б розширити доступ до правосуддя для одних із найвразливіших жертв серйозних порушень прав людини.

🗣 Інтереси УГСПЛ у Суді представляє юрист, адвокат Сергій Заєць.

⚖️ On 22 September 2026, the European Court of Human Rights will hold a rare oral hearing in a landmark case concerning ...
22/09/2026

⚖️ On 22 September 2026, the European Court of Human Rights will hold a rare oral hearing in a landmark case concerning the enforced disappearance of Ukrainian children by Russian authorities.

In January 2023, UHHRU lodged a case before the European Court on behalf of ten Ukrainian children, who were between one and five years old at the time of Crimea’s unlawful annexation in 2014. The children were either orphaned or deprived of parental care, and were living in Ukrainian state childcare institutions in Crimea when Russia took control of the territory. Russian citizenship was forcibly imposed on them, and they were included for family placement on Russian adoption databases. Their whereabouts remain unknown today. However, there is credible evidence that a number of the children have been transferred to Russia and either placed in Russian institutions or with Russian families. UHHRU’s position is that the children are victims of enforced disappearance.

📌 This case is particularly significant because it challenges a systematic policy by the Russian Federation aimed at erasing Ukrainian identity in the Crimean Peninsula. The measures under challenge include the forced imposition of Russian citizenship, as well as the unlawful transfer and adoption of Ukrainian children by Russian families. Originating in Crimea, these practices laid the groundwork for the wider deportation and transfer of Ukrainian children from occupied territories since the full-scale invasion of Ukraine in February 2022.

This case is currently the only individual application before the European Court of Human Rights concerning the unlawful transfer of children from Crimea. A positive ruling could strengthen access to justice for some of the most vulnerable victims of serious human rights violations.

🗣 UHHRU is represented before the Court by Ukrainian lawyer Сергій Заєць

Address

Frolivska, 3/34
Kyiv

Alerts

Be the first to know and let us send you an email when Українська Гельсінська спілка з прав людини - УГСПЛ posts news and promotions. Your email address will not be used for any other purpose, and you can unsubscribe at any time.

Contact The Organization

Send a message to Українська Гельсінська спілка з прав людини - УГСПЛ:

Shortcuts

Share