What are the opening hours?

Monday 10:00 - 19:00 Tuesday 10:00 - 19:00 Wednesday 10:00 - 19:00 Thursday 10:00 - 19:00 Friday 10:00 - 19:00

Центр спільних дій, Klovskiy uzviz, 7, Kyiv (2026)

15/10/2025

Центр спільних дій провів дослідження місцевих громадських ініціатив Київщини, за результатами якого більшість із них мали досвід співпраці з органами місцевого самоврядування, проте цей досвід не завжди був позитивним.

Серед проблем, які заважають співпраці місцевих ініціатив з органами місцевого самоврядування, голови називають бюрократичну складність узгодження заходів і проєктів, ігнорування їхньої діяльності, затримки або відсутність відповідей на офіційні запити, брак знань і компетенцій у представників органів місцевого самоврядування.

Лідери ініціатив мають пропозиції, як зробити співпрацю з ОМС ефективнішою:

🟥 Спрощення процедур узгодження проєктів;

🟥 Налагодження неформальних каналів зв’язку з ОМС;

🟥 Адвокаційний тиск на ОМС через публічність;

🟥 Підвищення компетенцій місцевої влади зі співпраці з громадськими ініціативами;

🟥 Проходження навчання з ефективних методів співпраці та залучення органів місцевого самоврядування.

Про співпрацю між громадськими ініціативами та осередками політичних партій і бізнесом читайте в дослідженні за посиланням: https://cutt.ly/qrN50z4f

Публікація цього аналітичного звіту стала можливою завдяки підтримці міської ради Барселони та співпраці з іспанською організацією Novact (Міжнародним інститутом ненасильницьких дій) у межах міжнародного проєкту співпраці «Локальне демократичне врядування для соціального, стійкого та ненасильницького відновлення у Києві» (2024–2026).

08/10/2025

Центр спільних дій провів дослідження місцевих громадських ініціатив Київщини, за результатами якого більшість із них мали досвід співпраці з іншими місцевими ініціативами у своїх громадах та залишаються задоволені цією співпрацею.

Утім, деякі очільники ініціатив відчувають бар’єри щодо співпраці. Серед яких, брак довіри, особливо до ініціатив, пов’язаних з владою та бізнесом, та сприйняття інших ініціатив як конкурентів за ресурси.

Негативний попередній досвід також відігравав роль: в інтерв’ю згадувалися випадки конфліктів та незадовільного розподілу обов’язків між ініціативами у спільних проєктах.

Іншою перешкодою була відсутність контактів або майданчиків для налагодження співпраці.

Як перетворити конкурентів на партнерів? Лідери ініціатив мають пропозиції:

🟥 Налагодження співпраці з ініціативами, що поділяють спільні цінності та не змагаються за вплив;

🟥 Розподіл ролей і зон відповідальності у спільних проєктах, щоб уникати дублювання;

🟥 Поступове вибудовування довіри через невеликі спільні дії: обмін інформацією, участь у заходах одне одного, інформаційна підтримка.

Про те, як громадські ініціативи взаємодіють із місцевою владою та політичними партіями, читайте у дослідженні за посиланням: https://cutt.ly/qrN50z4f

Публікація цього аналітичного звіту стала можливою завдяки підтримці міської ради Барселони та співпраці з іспанською організацією Novact (Міжнародним інститутом ненасильницьких дій) у межах міжнародного проєкту співпраці «Локальне демократичне врядування для соціального, стійкого та ненасильницького відновлення у Києві» (2024–2026).

01/10/2025

За даними огляду «From Support to Survival», припинення діяльності USAID призвело до втрати фінансування 75–90% організацій.

Наше дослідження підтвердило, що найбільшою проблемою для діяльності місцевих ініціатив є брак фінансування. Через це ініціативи не можуть покривати базові адміністративні витрати та утримувати команду.

Це спричиняє низку інших проблем, зокрема втрату кваліфікованих працівників, надмірне навантаження на команду, емоційне виснаження та вигорання, що в комплексі підвищує ризики зниження якості роботи, інституційної нестабільності та й повної зупинки діяльності місцевих ініціатив.

Лідери місцевих ініціатив мають варіанти, як подолати фінансові проблеми:

🟥 Співпраця з місцевим бізнесом для отримання спонсорської підтримки

🟥 Запровадження системи фандрайзингу для фінансової підтримки ініціатив

🟥 Залучення фінансування через Центр зайнятості для підтримки громадських робіт

🟥 Перехід до соціального підприємництва або інших форм діяльності, що дозволяють залучати кошти (наприклад, платні послуги, благодійні внески, комерція тощо)

🟥 Пошук грантів від державних і міжнародних донорів для покриття адміністративних витрат

🟥 Проведення тренінгів з бізнес-планування та фандрейзингу для розвитку навичок управління фінансами та пошуку нових джерел підтримки

Про інші проблеми місцевих громадських ініціатив Київщини та способи їх розв’язання читайте у дослідженні за посиланням: https://cutt.ly/qrN50z4f

Публікація цього аналітичного звіту стала можливою завдяки підтримці міської ради Барселони та співпраці з іспанською організацією Novact (Міжнародним інститутом ненасильницьких дій) у межах міжнародного проєкту співпраці «Локальне демократичне врядування для соціального, стійкого та ненасильницького відновлення у Києві» (2024–2026).

29/09/2025

Депутати хочуть бути і міністрами, і блогерами одночасно 🫥

У Раді з’явився новий законопроєкт №13304. Ідея проста: дозволити депутатам поєднувати мандат із роботою в уряді, викладанням, наукою, творчістю чи навіть медичною практикою.

Проблема в тому, що така ініціатива напряму суперечить Конституції. Народний депутат працює на постійній основі, і це вже є його повноцінною професійною діяльністю. Ба більше, автори закону примудрилися віднести до “творчості” навіть розробку законопроєктів. Тобто роботу, за яку депутати отримують зарплату з бюджету, тепер подають як особисту “творчу активність”. Це відкриває шлях до корупції, замовних законів і прихованих доходів.

А найважливіше — реалізувати цю ідею можна лише через зміни до Конституції. І робити це під час воєнного стану неможливо. Фактично це ще одна спроба дати депутатам більше привілеїв, навіть якщо для цього доведеться обійти Конституцію 🤷‍♀️

26/09/2025

Центр спільних дій продовжує вивчати громадянське суспільство в Україні, що формується в умовах широкомасштабної війни.

Цього разу ми провели інтерв’ю з головами громадських ініціатив Києва та Київської області, які були створені або зареєстровані після початку повномасштабного вторгнення 24 лютого 2022 року. Ми вирішили з’ясувати, як трансформувалася їхня діяльність, з якими проблемами та потребами вони стикаються, а також проаналізувати особливості їхньої співпраці та взаємодії з іншими місцевими ініціативами, органами місцевого самоврядування, місцевими осередками політичних партій та депутатами місцевих рад, міжнародними організаціями й іншими заінтересованими сторонами.

Запрошуємо ознайомитися з результатами дослідження за посиланням: https://cutt.ly/qrN50z4f

Результати будуть корисні головам громадських ініціатив та організацій, представникам органів місцевого самоврядування, донорським організаціям і всім, хто цікавиться розвитком низового громадянського суспільства в Україні.

Публікація цього аналітичного звіту стала можливою завдяки підтримці міської ради Барселони та співпраці з іспанською організацією Novact (Міжнародним інститутом ненасильницьких дій) у межах міжнародного проєкту співпраці «Локальне демократичне врядування для соціального, стійкого та ненасильницького відновлення у Києві» (2024–2026).

25/09/2025

Хто дбає про тих, хто постраждав від війни?

Верховна Рада створила одразу кілька тимчасових комісій — вони мали стати голосом переселенців, ветеранів і навіть представників народів, поневолених росією. Комісії відзвітували про свою роботу за пів року. Та чи справді їхня діяльність відповідає запитам тих, заради кого вони створювалися?

📌 Про захист прав ВПО та постраждалих.
Комісія займалася житлом, компенсаціями й контролем за допомогою переселенцям. Є кілька важливих законопроєктів, зокрема про відшкодування комуналки чи землю під зруйнованими будинками. Але ключові проблеми — відсутність системної фіксації майнових втрат від 2014 року та чіткої стратегії щодо Луганщини, більшість якої досі окупована.

📌 Про політику щодо малих та корінних народів рф.
Комісія просунула визнання геноциду черкеського (адизького) народу — історичний крок для регіону. Також розпочала діалог із міжнародними організаціями щодо права на самовизначення колоніальних народів рф. Але поки що ключовий законопроєкт про взаємодію України з цими рухами так і не ухвалено.

📌 Про правовий і соціальний захист ветеранів та військових.
Комісія виявила критичні прогалини: добровольцям важко отримати статус учасника бойових дій, медики та логісти залишаються без соцгарантій. Є зрушення — створена робоча група для зміни законодавства. Та часу обмаль, а проблеми системні.

👉 Детальніше читайте на нашому сайті: https://centreua.org/

26/08/2025

«Допомога заходить, але чи доходить вона туди, де потрібна?» — питання, яке хвилює і українців, і міжнародних партнерів 🤷‍♀️

Щоб дати відповідь, парламент у липні створив Тимчасову слідчу комісію. Очолила її депутатка Олександра Устінова. Завдання ТСК — відслідковувати, як використовується міжнародна військова допомога, яку надають нам союзники: чи справді техніка, амуніція чи обладнання доходять до Збройних сил і працюють на фронті. Це реакція і на внутрішній запит суспільства, і на вимогу прозорості від партнерів.

Україна воює не лише зброєю, а й довірою. І ця довіра залежить від прозорості. Якщо парламент покаже, що допомога ефективно використовується, то міжнародна підтримка буде стабільнішою. Перший звіт ТСК вже за пів року — і він стане серйозним тестом для системи.

Залишайтесь із нами — ми розповімо, як парламент контролює цей процес і чи справді підзвітність працює у воєнний час.

21/08/2025

Уявіть, що ви наймаєте менеджера у свою компанію, а він каже: «Плану дій у мене немає. Давайте просто подивимось, як воно піде» 🤯

У липні Денис Шмигаль пішов у відставку, а новою прем’єркою стала Юлія Свириденко. Та на відміну від попередніх урядів, цей Кабмін не планує представляти Програму дій у парламенті. Формально Верховна Рада може погодитися з таким підходом. Але фактично це означає, що депутати добровільно відмовляються від одного з головних інструментів контролю над урядом.

Без програми парламент втрачає можливість вимагати звітності, а уряд — стимул працювати системно й відкрито. Це не просто формальність. Це про те, чи буде влада підзвітною суспільству, чи ухвалюватиме рішення «на власний розсуд».

Ми продовжимо розповідати, як змінюється парламентський контроль у таких умовах. Залишайтесь із нами, щоб нічого не пропустити.

19/08/2025

Одні депутати питають уряд про дрони для фронту, а інші — про ремонт дахів у школах 🫡

У липні народні депутати подали 23 запити. Частина з них стосувалася великої політики — оборонних закупівель, забезпечення військових технікою, контролю за використанням державних коштів. Інші ж — локальних проблем: облаштування дитячих і спортивних майданчиків, ремонтів у громадах, збереження історичних пам’яток. Це різні за масштабом, але рівнозначно важливі ініціативи, бо вони відображають запит суспільства на різних рівнях.

Депутатський запит — інструмент, який зобов’язує органи влади реагувати. І те, що депутати порушують і глобальні, і локальні питання, означає: парламентський контроль працює не лише у високих кабінетах, а й «на землі». Від фронтової безпеки до дитячого двору у вашій громаді.

Слідкуйте з нами, щоб бачити, які саме питання народні депутати піднімають і як вони впливають на життя країни 😉

29/07/2025

Парламентський контроль — це не про красиві гасла. Це інструменти, завдяки яким Верховна Рада контролює уряд, бюджет, посадовців і дії влади.

Розповідаємо, що відбулося в червні 2025 року. Спойлер: були і корисні ініціативи, і гучні провали.

📊 Деталі — в каруселі.

28/07/2025

🧐 Хей! Скучили? Ми теж. Тож повертаємось з дуже цікавою темою – що таке парламентський контроль і навіщо він нам?

Це спосіб, яким Верховна Рада від імені громадян контролює діяльність виконавчої влади, щоб вона діяла в межах своїх повноважень і не зловживала владою. Парламентський контроль потрібен для того, щоб не допустити диктатури, забезпечити прозорість ухвалення рішень і підвищити ефективність використання бюджетних коштів.

В арсеналі парламенту — низка інструментів:
▫️ година запитань до уряду;
▫️ депутатські запити та звернення;
▫️ тимчасові слідчі та спеціальні комісії;
▫️ діяльність Уповноваженого ВРУ з прав людини;
▫️ діяльність Рахункової палати;
▫️ контроль за бюджетом;
▫️ контроль у комітетах;
▫️ призначення посадовців.

У наступних дописах покажемо, як ці механізми працювали в червні 2025. Спойлер: місцями краще, ніж зазвичай. Місцями — навпаки. Залишаємось на звʼязку 😉

23/07/2025

У розпал воєнного стану Верховна Рада майже без обговорення ухвалила закон, який дозволяє Генпрокурору повністю контролювати НАБУ і САП. Під виглядом "адаптації КПК до війни” депутати фактично зруйнували незалежність антикорупційної системи.

Законопроєкт просували з порушенням Регламенту, в авральному режимі, попри опір частини депутатів, позицію НАБУ, САП і голови антикорупційного комітету. Це не просто внутрішній скандал — це загроза для європейського майбутнього України.

📢 Закликаємо вас поширювати цю інформацію — і не мовчати.

Центр спільних дій

15/10/2025

08/10/2025

01/10/2025

29/09/2025

26/09/2025

25/09/2025

26/08/2025

21/08/2025

19/08/2025

29/07/2025

28/07/2025

23/07/2025

Address

Opening Hours

Telephone

Website

Alerts

Contact The Organization

Shortcuts

Share

Category

Monday	10:00 - 19:00
Tuesday	10:00 - 19:00
Wednesday	10:00 - 19:00
Thursday	10:00 - 19:00
Friday	10:00 - 19:00