ГО "Ревізор"

ГО "Ревізор" Громадська організація "Ревізор". Перевірки, ревізії, статистика, аналітика, цікаві лайфхаки. Робимо

Шорти на роботі для держслужбовців — вже не табу?Національне агентство України з питань державної служби офіційно повідо...
19/05/2026

Шорти на роботі для держслужбовців — вже не табу?

Національне агентство України з питань державної служби офіційно повідомило: законодавством НЕ встановлено прямої заборони на носіння шортів державними службовцями під час виконання посадових обов’язків.

Водночас наголошено, що одяг має відповідати діловому стилю, нормам професійної етики та внутрішнім правилам установи.

Фактично НАДС підтвердило очевидну річ: у спеку комфорт працівників теж має значення. Більше того, у відповіді прямо зазначено, що ділові шорти можуть сприяти раціональному використанню енергоресурсів та зменшенню потреби в кондиціонуванні приміщень.

Але є важливий нюанс — усе залежить від:
• специфіки роботи;
• спілкування з громадянами;
• представницьких функцій;
• внутрішніх правил установи.

Тобто питання вже не в самому факті шортів, а в тому, наскільки охайно, доречно та професійно виглядає людина.

Можливо, настав час переглянути застарілі уявлення про «офіційність», особливо коли температура за вікном +35?

Бо професіоналізм вимірюється не довжиною штанів, а якістю роботи.

Тож, користуйтеся!

Повага НАДС за відповідь.

❗️52 МІЛЬЙОНИ ЗБИТКІВ ДЕРЖАВІ — І ЗНОВУ “БІЗНЕС ПОЗА ЗАКОНОМ”❗️На Тернопільщині викрито масштабне порушення у сфері кори...
04/04/2026

❗️52 МІЛЬЙОНИ ЗБИТКІВ ДЕРЖАВІ — І ЗНОВУ “БІЗНЕС ПОЗА ЗАКОНОМ”❗️

На Тернопільщині викрито масштабне порушення у сфері користування надрами. Керівника ТзОВ «Скородинський цегельний завод» підозрюють у незаконному видобутку піску та глини на суму понад 52,9 млн грн.

Попри наявність ліцензії, підприємство, за даними слідства, системно виходило за межі дозволеної ділянки родовища. Упродовж 2023–2025 років спецтехнікою було видобуто майже 15 тисяч м³ надр, які далі використовувалися у виробництві цегли та реалізовувалися на ринку.

⚖️ Дії кваліфіковано за ч. 3 ст. 240 КК України — незаконний видобуток корисних копалин у великих розмірах із використанням службового становища. Санкція — до 8 років позбавлення волі.

Але давайте чесно:
❓ Як так сталося, що при наявності ліцензії роками відбувався видобуток поза межами родовища?
❓ Де був контроль? Де була реакція на місцях?

Це ще один показовий кейс, коли порушення носять системний характер, а реагування відбувається вже тоді, коли збитки обчислюються десятками мільйонів.

📢 Саме тому роль громадськості сьогодні критично важлива.
Ефективний контроль за використанням надр — це не лише функція держави. Це:
☑️ взаємодія активних громадян;
☑️ робота екологів;
☑️ тиск суспільства;
☑️ публічність і розголос.

Лише спільними зусиллями можна не допустити ситуацій, коли ресурси країни роками використовуються “в тіні”.

✊ Громадський контроль — це не опція, а необхідність.
Бо кожен такий випадок — це не просто злочин. Це втрачені кошти громад, знищена екологія і підірвана довіра до системи.

❗️ЗНОВУ РОЗКРАДАННЯ НАДР — І ЗНОВУ “НІХТО НЕ БАЧИВ”❗️У селі Половлі Вараського району виявлено черговий факт незаконного...
04/04/2026

❗️ЗНОВУ РОЗКРАДАННЯ НАДР — І ЗНОВУ “НІХТО НЕ БАЧИВ”❗️

У селі Половлі Вараського району виявлено черговий факт незаконного видобутку піску. Роботи тривали протягом тривалого часу на землях комунальної власності — без жодних дозвільних документів.

І що найцікавіше (і водночас обурливе) — виявили це не контролюючі органи, не місцева влада і не правоохоронці. Порушення зафіксували після звернення громадян через вебресурс «ЕкоЗагроза».

❓Тобто знову маємо класичну ситуацію:
✅ надра розкрадаються місяцями або роками;
✅ техніка працює відкрито;
✅ ресурси вивозяться;
✅ і… жодної реакції!

Лише після суспільного розголосу запускається механізм перевірок.

⚖️ За попередньою інформацією, дії мають ознаки кримінального правопорушення за ст. 240 КК України (порушення правил охорони або використання надр). Матеріали передаються правоохоронцям. Але ключове питання — чому це не було зупинено раніше?

👉 Скільки ще таких “невидимих” кар’єрів працює по країні?
👉 Скільки ще громади втрачають ресурси, які мали б працювати на їх розвиток?

📢 Висновок очевидний:
громадський контроль і розголос сьогодні — це не просто інструмент, а необхідна складова державної політики.

Поки система реагує лише “по факту”, саме активні громадяни залишаються єдиним запобіжником від тотального розкрадання надр.

✊ Не мовчіть. Фіксуйте. Повідомляйте в Державна екологічна інспекція України це дієвий та результативний орган з командою професійних захисників нашої екології!

Тарифи на комунальні послуги з 1 квітня 2026 року: що реально зміниться у платіжках?З 1 квітня 2026 року українці не поб...
27/03/2026

Тарифи на комунальні послуги з 1 квітня 2026 року: що реально зміниться у платіжках?

З 1 квітня 2026 року українці не побачать різкого стрибка тарифів на основні комунальні послуги. Попри численні розмови про можливе подорожчання, ключові тарифи залишаються зафіксованими щонайменше до кінця квітня. Це пов’язано з дією державного регулювання та мораторію на підвищення цін під час воєнного стану.

Однак ситуація залишається тимчасовою — після завершення опалювального сезону та зняття обмежень можливий перегляд вартості послуг.

Електроенергія: стабільний тариф, але з нюансами

Станом на квітень 2026 року тариф на електроенергію для населення становить:
✅ 4,32 грн за 1 кВт·год (базовий тариф).
✅ 2,16 грн за 1 кВт·год — нічний тариф (при двозонному лічильнику).
✅ 2,64 грн за 1 кВт·год — пільговий тариф для домогосподарств з електроопаленням (за умови споживання до 2000 кВт·год/міс.) 

Таким чином, базова модель тарифікації не змінюється, але споживачі можуть економити за рахунок нічного споживання або спеціальних умов.

Газ: фіксована ціна для населення

Для побутових споживачів газ залишається за фіксованою ціною:
✅ 7,96 грн за 1 м³ (кубометр) — для клієнтів “Нафтогазу”.
✅ В інших постачальників — приблизно 7,7–9,9 грн за 1 м³.

📊 Одиниця вимірювання: м³ (кубічний метр).

Також варто враховувати:
✅ окремо сплачується доставка газу (в середньому близько 0,3–0,4 грн за м³ залежно від регіону).

Ціна на газ залишається стабільною завдяки дії спеціальних зобов’язань та державного регулювання.

Вода та водовідведення: без змін, але з регіональними відмінностями.

На відміну від електроенергії та газу, тарифи на воду:
✅ не мають єдиного загальнонаціонального тарифу
✅ встановлюються місцевими органами або регулятором

Станом на квітень:
❗️тарифи залишаються без змін, але можуть відрізнятися в залежності від міста.

При цьому експерти попереджають, що саме вода є одним із перших кандидатів на перегляд тарифів у майбутньому.

Теплопостачання та гаряча вода

Тарифи на тепло і гарячу воду:
❗️залишаються замороженими на рівні попередніх періодів
❗️регулюються державою в умовах воєнного стану

Фактичні суми у платіжках залежать від:
- площі житла;
- температурних умов;
- рішень місцевих органів.

Чому тарифи не зростають

Основні причини стабільності тарифів:
1. Мораторій на підвищення під час воєнного стану.
2. Механізм ПСО (покладення спеціальних обов’язків) для енергокомпаній.
3. Соціальна чутливість питання — держава стримує різке зростання.

Чи варто чекати подорожчання?

Попри стабільність у квітні, тенденції вказують на можливі зміни:
- після завершення воєнного стану тарифи можуть бути приведені до ринкового рівня;
- електроенергія потенційно може зрости до 5,5–5,6 грн/кВт·год;
- також прогнозується перегляд тарифів на воду та тепло.

Висновок

З 1 квітня 2026 року українці продовжать платити за комунальні послуги за вже звичними тарифами:
- електроенергія — 4,32 грн/кВт·год;
- газ — 7,96 грн/м³;
- вода та тепло — без змін (залежно від регіону).

Але ця стабільність є тимчасовою. Система фактично працює в режимі стримування, і після зняття обмежень можливе суттєве зростання вартості комунальних послуг.

ДВА РОКИ незаконного видобутку піску — і ніхто цього “не помічав”.За інформацією Офісу Генпрокурора, за цей час без жодн...
23/03/2026

ДВА РОКИ незаконного видобутку піску — і ніхто цього “не помічав”.

За інформацією Офісу Генпрокурора, за цей час без жодних дозвільних документів було видобуто близько 75 тисяч кубометрів піску. Збитки державі — понад 40 млн грн. 

І тут виникає головне питання: як це можливо у 2026 році?

Це не “один екскаватор на ніч”.
Це системна діяльність, яка тривала роками:
✅ техніка працювала;
✅ пісок вивозився;
✅ хтось купував;
✅ хтось закривав очі.

І тільки через два роки держава “раптово” це побачила.

❗️Це вже не поодинокий випадок — це тенденція.
На Київщині, наприклад, також фіксують подібні схеми зі збитками у десятки мільйонів гривень. 

І кожного разу сценарій один і той самий:
спочатку роками грабують надра, а потім героїчно “викривають”.

👉 Але правда в тому, що: якби працював контроль —
не було б ні 2 років видобутку, ні 40 мільйонів збитків.

Держава має працювати на випередження, а не постфактум.

Бо поки одні “не помічають”, інші спокійно заробляють на ресурсах, які належать всім нам.

І поки не буде:
🕵🏻‍♂️ реального моніторингу;
🪓 невідворотності покарання;
🦽 конфіскацій і жорстких санкцій — ця історія буде повторюватись знову і знову.

Надра — це не бездонний ресурс.
А безконтрольність — це вже не помилка. Це система.

Надра — це не тільки про видобуток, кар’єри і тонни сировини.Інколи це про красу, яку навіть складно уявити.Біля Клевані...
23/03/2026

Надра — це не тільки про видобуток, кар’єри і тонни сировини.

Інколи це про красу, яку навіть складно уявити.
Біля Клевані, неподалік Луцька, є унікальні крейдяні гори — місце, де природа створила справжній «інстаграмний» ландшафт. Білосніжні схили, що сформувалися мільйони років тому на місці давнього моря, сьогодні виглядають як кадри з іншої планети.

Контраст білого каменю, зелених лісів і неба — це вже готова фотолокація без жодних фільтрів. Тут кожен пагорб має свою форму, а краєвиди відкриваються такі, що хочеться просто зупинитися і дивитися.

І що важливо — це приклад того, що надра можуть бути не лише ресурсом для економіки, а й точкою тяжіння для людей, туризму і навіть мистецтва.
Фотосесія, прогулянка, тиша і відчуття простору — все це поруч. І без зайвого ажіотажу.

Можливо, настав час почати дивитися на надра ширше:
не тільки як на те, що потрібно видобути, а й як на те, що варто зберегти і показати.

Бо інколи найцінніше — це не те, що під землею, а те, як це виглядає на поверхні.

10 метрів безкарності: як на Волині продовжують нищити надра під носом у держави.На Волині знову зафіксували незаконний ...
21/03/2026

10 метрів безкарності: як на Волині продовжують нищити надра під носом у держави.

На Волині знову зафіксували незаконний видобуток корисних копалин. Цього разу — у Любешівській громаді, за межами села Седлище. І це не просто черговий факт порушення. Це показовий кейс того, як в Україні роками працює одна й та сама схема — “копають, поки не зловлять”.

19 березня під час перевірки екологічні інспектори виявили незаконний видобуток піщаної суміші. Роботи проводилися з грубими порушеннями законодавства у сфері користування надрами та охорони довкілля.

Масштаб, який неможливо “не помітити”.

Йдеться не про “лопату і відро”. Зафіксована ділянка має площу понад 0,7 гектара, із периметром понад 340 метрів, а глибина видобутку сягає близько 10 метрів.

Це означає одне: роботи тривали не день і не два. Це системна діяльність із технікою, логістикою і, ймовірно, каналами збуту.

І тут виникає ключове питання — де були всі контролюючі органи раніше?

Реакція “по факту” замість роботи на випередження.

Як і в більшості подібних випадків, держава зреагувала вже після того, як надра фактично частково знищені. На місце викликали слідчо-оперативну групу, відкрито кримінальне провадження, тривають слідчі дії.

Але це вже класичний сценарій:
☑️ спочатку роками триває незаконний видобуток;
☑️ потім його “виявляють”;
☑️ далі — затяжне розслідування;
☑️ в підсумку — мінімальна відповідальність або її відсутність.

Пісок як “тихий бізнес”.

Піщана суміш — один із найпопулярніших ресурсів для нелегального видобутку. Причина проста: стабільний попит у будівництві та відносно низький рівень контролю.

Так формується тіньовий ринок, де:
- ресурси належать державі;
- прибуток отримують приватні “схеми”;
- збитки несе громада і довкілля.

І Любешівська громада — лише одна з багатьох точок на цій карті.

Проблема глибша, ніж один кар’єр.

Цей випадок вкотре демонструє: питання не лише в порушниках, а в системі, яка дозволяє таким порушенням існувати.

Адже щоб викопати кар’єр глибиною 10 метрів:
⌚️ потрібен час;
🚚 потрібна техніка;
🙊🙉🙈 потрібна відсутність контролю або “мовчазна згода”.

І це вже не про екологію — це про управління.

Висновок❗️

Незаконний видобуток піску на Волині — це не випадковість. Це наслідок відсутності системної роботи на випередження.

Поки держава реагує лише після факту, надра продовжують зникати.
Поки відповідальність залишається формальністю — “чорні кар’єри” працюють.

І поки такі історії повторюються, Україна втрачає не лише ресурси — вона втрачає контроль.

Сіль під прикриттям “інвестицій”: як окупанти перетворюють Генічеськ на ресурсну колонію.Поки російська пропаганда розпо...
21/03/2026

Сіль під прикриттям “інвестицій”: як окупанти перетворюють Генічеськ на ресурсну колонію.

Поки російська пропаганда розповідає про “відновлення економіки” на тимчасово окупованих територіях, реальність виглядає значно простіше і жорсткіше — це банальне пограбування українських надр.

Останній приклад — ситуація у Генічеську на Херсонщині. Під виглядом “інвестиційних проєктів” окупаційна влада запустила масштабний видобуток солі, яка не залишається в регіоні, не працює на громаду і не створює розвитку. Її просто вивозять до росії.

Імітація економіки замість розвитку.

Формально — йдеться про “відновлення господарської діяльності”. Фактично — про класичну колоніальну модель: територія використовується виключно як сировинна база.

За наявною інформацією, обсяги вивезення можуть становити щонайменше 14 тисяч тонн солі щороку. 
Це не локальний бізнес і не підтримка регіону — це системне викачування ресурсів.

Більше того, логістика організована централізовано: видобутий ресурс одразу транспортується за межі окупованої території, зокрема залізницею.

Фіктивні “інвестори” і контроль окупаційної адміністрації.

Особливу увагу привертає механіка цієї схеми. До процесу залучено компанію “Сольпром”, яка ще нещодавно перебувала у стані банкрутства. Саме її використовують як формальний інструмент для легалізації видобутку.

Окупаційна адміністрація пішла далі — виділила цій структурі близько 40 гектарів землі для розширення діяльності.
Це свідчить не про хаотичні дії, а про цілеспрямовану політику масштабування видобутку.

Генічеськ як символ ресурсного мародерства.

Те, що відбувається сьогодні в Генічеську — це не виняток. Це модель.

Окуповані території:
- позбавляються контролю над власними ресурсами;
- не отримують економічної вигоди;
- стають сировинними придатками.

І головне — все це подається як “інвестиції”.

Насправді ж, як зазначають джерела спротиву, це пряме привласнення українських ресурсів, замасковане під економічну діяльність.

Чому це важливо?

Історія з генічеською сіллю — це не лише про один ресурс. Це про підхід.

Сьогодні — сіль.
Вчора — зерно.
Завтра — будь-які інші корисні копалини.

Якщо не фіксувати ці факти, не говорити про них і не формувати міжнародний тиск — ця практика лише масштабуватиметься.

Висновок.

Росія не “інвестує” в окуповані території. Вона їх системно виснажує.

Генічеськ перетворюють на точку видобутку, а Україну — на донора ресурсів для чужої економіки. І поки окупанти будують ілюзію розвитку, насправді вони залишають після себе лише спустошені надра і знищений потенціал регіонів.

Пісок у руслі Дніпра: що насправді продали і хто вже поруч.Останні аукціони Держгеонадр показали не лише активізацію рин...
20/03/2026

Пісок у руслі Дніпра: що насправді продали і хто вже поруч.

Останні аукціони Держгеонадр показали не лише активізацію ринку надр, а й дуже конкретну історію — про пісок у руслі Дніпра, який переходить у приватні руки разом із правом на його видобуток.

Що саме продали?

Мова йде про Кам’янську ділянку Дніпродзержинського родовища піску у Дніпропетровській області.

Це не просто кар’єр — це ділянка, яка розташована безпосередньо в руслі річки Дніпро.

За результатами аукціону:
- перемогло ТОВ «Трансбудтехніка»;
- ціна — близько 2,64 млн грн;
- конкурент відстав буквально на кілька тисяч гривень. 

І ключове — це був повторний аукціон, тобто ресурс фактично продавали вже зі знижкою.

Чим цінне це родовище?

Цей пісок має чітке промислове призначення:
- виробництво силікатної цегли;
- дорожнє будівництво.

А запаси — значні:
- понад 4,7 млн м³ балансових запасів;
- ще понад 1 млн м³ умовно балансових.

Тобто мова не про «локальний ресурс», а про серйозну сировинну базу для будівельного ринку.

Найважливіше: хто поруч.

І тут починається найцікавіше.

Ця ділянка — не ізольована. Вона вже знаходиться в зоні активного видобутку.

👉 Нижче за течією Дніпра розташоване інше родовище — Дніпродзержинське (Дніпровська ділянка), 👉 яким користується ПП «КБ Метратекс».

Тобто фактично:
☑️ новий гравець заходить у вже сформований кластер видобутку піску;
☑️ поруч вже працює інший надрокористувач;
☑️ мова йде не про «освоєння нової території», а про розширення зони інтенсивного видобутку.

Що це означає на практиці?

Такі рішення мають кілька наслідків:

1. Концентрація видобутку в одному місці.
Коли кілька компаній працюють в одному руслі річки — це вже не точковий видобуток, а системне навантаження на екосистему.

2. Контроль і ризики.
Практика показує, що саме у сфері піску часто виникають порушення — від перевищення глибин до видобутку за межами ділянок.

3. Формування “ринків впливу”.
Коли поруч працюють кілька компаній, виникає питання:
✅ це конкуренція?
✅ поділ території?

Висновок.

Історія з цим родовищем — це не просто продаж спецдозволу.

Це:
☑️ продаж ресурсу всередині вже працюючої зони видобутку;
☑️ передача доступу до русла Дніпра і формування нового балансу між приватними гравцями.

І головне питання тут навіть не в ціні.

А в тому, що держава фактично дозволяє:

👉 концентрувати видобуток стратегічного ресурсу в одному місці;
👉 без публічної відповіді — який рівень навантаження є допустимим;
👉 і хто реально контролює процес.

Бо коли мова йде про пісок у Дніпрі — це вже не лише бізнес.
Це — питання екології, безпеки і державної політики.

Щороку ми згадуємо про чисті вулиці, тепло в оселях, воду в кранах і світло в під’їздах. Але за всім цим стоїть щоденна ...
13/03/2026

Щороку ми згадуємо про чисті вулиці, тепло в оселях, воду в кранах і світло в під’їздах. Але за всім цим стоїть щоденна праця людей, які часто залишаються «за кадром».

Сьогодні — День працівників житлово-комунального господарства та побутового обслуговування населення.

Щиро вітаємо всіх, хто працює у сфері ЖКГ: працівників комунальних підприємств, майстрів, слюсарів, електриків, двірників, диспетчерів, аварійні служби та всіх, хто щодня забезпечує життєдіяльність наших міст і громад.

Ваша робота — це не просто професія.
Це відповідальність за комфорт, безпеку і порядок у наших домівках.

Дякуємо за вашу витримку, професіоналізм і щоденну працю, яка часто починається дуже рано і завершується далеко за межами робочого часу.

Бажаємо міцного здоров’я, стабільності, гідної оплати праці, сучасної техніки, підтримки громад та поваги до вашої важливої роботи.

Нехай у ваших родинах завжди буде тепло, добробут і спокій — так само, як ви щодня створюєте комфорт для інших.

Зі святом!

#ДеньКомунальника #ЖКГ #Комунальники #ПодякаЗаПрацю

Address

м. Київ, вУлица Гусовського, 2 оф. 163
Kyiv
01011,М.КИЇВ,ВУЛ.ГУСОВСЬКОГО,2ОФ.163

Alerts

Be the first to know and let us send you an email when ГО "Ревізор" posts news and promotions. Your email address will not be used for any other purpose, and you can unsubscribe at any time.

Shortcuts

Share