ГО "Ревізор", м. Київ, вУлица Гусовського, 2 оф. 163, Kyiv (2026)

09/10/2026

🔴 ГО «РЕВІЗОР»: ВИДОБУВНА ГАЛУЗЬ ПОТРЕБУЄ ПОСТІЙНОГО ДЕРЖАВНОГО КОНТРОЛЮ, А ПОСАДОВЦІ — ПЕРСОНАЛЬНОЇ ВІДПОВІДАЛЬНОСТІ!

На Вінниччині керівника підприємства видобувної галузі обвинувачують в ухиленні від сплати понад 4,5 млн грн податків.

За інформацією Бюро економічної безпеки, протягом 2023–2026 років підприємство, за версією слідства, занижувало обсяги видобутку корисних копалин, формувало безпідставний податковий кредит та штучно збільшувало витрати.

Під час розслідування завдані державі збитки були повністю відшкодовані, а матеріали передано до суду з клопотанням про звільнення керівника від кримінальної відповідальності.

❗ Але ГО «Ревізор» ставить принципове запитання: де був державний контроль протягом усіх цих років?

Ми переконані, що будь-яка сфера видобувної галузі — пісок, граніт, вапняк, глина, торф та інші корисні копалини — повинна перебувати під постійним, паралельним моніторингом уповноважених державних органів.

Контроль має здійснюватися не після виявлення мільйонних збитків, а безпосередньо під час господарської діяльності підприємства.

☝️ Наша позиція:

✅ Постійний моніторинг фактичних обсягів видобутку та їх відповідності податковій звітності.

✅ Системний обмін інформацією між Держгеонадрами, ДПС, Держекоінспекцією та правоохоронними органами.

✅ Автоматизоване виявлення розбіжностей між обсягами видобутку, реалізацією продукції та сплатою рентних платежів.

✅ Закріплення персональної відповідальності посадових осіб контролюючих органів за неналежне виконання визначених законом контрольних обов’язків, зокрема за безпідставне ігнорування виявлених порушень.

Держава повинна не лише карати за порушення, а насамперед запобігати їм!

Адже якщо підприємство роками може приховувати обсяги видобутку, виникає логічне запитання не лише до його керівництва, а й до ефективності роботи державної системи контролю.

ГО «Ревізор» наполягає: за кожним напрямом державного контролю має бути визначений відповідальний орган, а за виконанням конкретних контрольних функцій — відповідальна посадова особа.

При цьому відповідальність повинна наставати за доведене порушення службових обов’язків, а не автоматично за кожне правопорушення підприємства.

Контроль має працювати на випередження, а не лише фіксувати збитки постфактум!

📎 Джерело: Суспільне
https://suspilne.media/vinnytsia/1421429-kerivnika-pidpriemstva-iz-vinniccini-suditimut-za-nesplatu-ponad-45-miljoniv-griven-podatkiv/

#Надрокористування #ВидобутокКориснихКопалин #ДержавнийКонтроль #РентнаПлата #Податки #ВідповідальністьПосадовців #БЕБ #Прозорість #ГромадськийКонтроль

08/10/2026

⚖️ ЮРИСТ ЗАВЖДИ ПРАВИЙ!

Якщо юрист не правий, то це довів інший юрист. А отже, виходить, що ЮРИСТ ЗАВЖДИ ПРАВИЙ! 😁

⚖️ Вітання всім юристам із професійним святом! 🎉

07/10/2026

⚠️ МІЛЬЯРДНІ ШТРАФИ АМКУ: НАКЛАСТИ — ЩЕ НЕ ОЗНАЧАЄ СТЯГНУТИ

ГО «Ревізор» звертає увагу на показові цифри, наведені в матеріалі «Економічної правди» за результатами аналізу Рахункової палати діяльності Антимонопольного комітету України.

У 2025 році АМКУ ухвалив 1 238 рішень про накладення штрафів на загальну суму 5,86 млрд грн.

Але фактично за рішеннями, виконаними до кінця року, було сплачено лише 96,8 млн грн — 1,7% від загальної суми накладених протягом року штрафів.

І це не проблема одного року.

За 2021–2025 роки АМКУ наклав штрафів на 17,26 млрд грн, тоді як до державного бюджету за цей період надійшло 1,97 млрд грн — лише 11,4%.

Ще одна цифра привертає особливу увагу: станом на 31 грудня 2025 року заборгованість за штрафами та пенею становила вже 19,76 млрд грн.

При цьому значна частина рішень перебуває в судах або на примусовому виконанні. Лише у 2025 році в судах оскаржувалися рішення про штрафи на 5,1 млрд грн, а у державних виконавців перебували рішення про стягнення 8,48 млрд грн.

❗ ГО «Ревізор» вважає, що головне питання тут — не кількість виписаних штрафів, а кінцевий результат.

Можна щороку звітувати про сотні рішень і мільярди гривень санкцій. Але якщо гроші роками не стягуються, рішення оскаржуються, накопичується заборгованість, а єдиної системи контролю за виконанням немає — ефективність залишається переважно статистичною.

Водночас важливо розмежовувати відповідальність: АМКУ накладає штрафи та контролює їх добровільне виконання, суди розглядають оскарження, а примусовим стягненням займається виконавча служба. Саме тому проблема потребує не пошуку одного «винного», а чіткої системи відповідальності за весь шлях — від рішення АМКУ до фактичного надходження коштів у державний бюджет.

Рахункова палата, зокрема, рекомендує вдосконалити механізми стягнення та створити єдину систему обліку рішень і моніторингу їх виконання.

ГО «Ревізор» підтримує такий підхід.

Штраф на папері — це ще не результат. Результат — це виконане рішення, припинене порушення та, коли штраф законний і остаточний, реально стягнуті кошти.

Мільярди гривень не повинні роками залишатися лише цифрами у звітах.

#Ревізор #АМКУ #РахунковаПалата #ДержавнийБюджет #Штрафи #ДержавніКошти #Контроль #Прозорість #Відповідальність

05/10/2026

💧 ТАРИФИ НА ВОДУ В УКРАЇНІ: ЧОМУ РІЗНИЦЯ У КІЛЬКА РАЗІВ?

ГО «Ревізор» звернула увагу на актуальні тарифи на централізоване водопостачання та водовідведення в різних містах України.

І цифри справді змушують замислитися.

За даними порталу «Мінфін», сумарний тариф за 1 м³ водопостачання та водовідведення становить:

🔹 Київводоканал — 30,38 грн
🔹 Суми — 32,65 грн
🔹 Львівводоканал — 56,38 грн
🔹 Черкаси — 56,71 грн
🔹 Хмельницький — 57,86 грн
🔹 Луцьк — 67,42 грн
🔹 Чернігів — 77,71 грн
🔹 Вінниця — 81,01 грн
🔹 Дніпро — 81,92 грн
🔹 Ірпінь — 82,42 грн
🔹 Тернопіль — 87,34 грн
🔹 Ужгород — 91,24 грн
🔹 Біла Церква — 95,10 грн
🔹 Павлоград — 113,47 грн за 1 м³!

Тобто різниця між окремими підприємствами перевищує три рази.

Звичайно, собівартість послуг у кожного водоканалу різна: протяжність мереж, стан інфраструктури, кількість споживачів, електроенергія, зарплати, необхідність підйому та транспортування води, ремонти та інші фактори.

Але така різниця — це привід ставити запитання.

❓ Наскільки економічно обґрунтованими є встановлені тарифи?
❓ Яку частину тарифу займають адміністративні витрати?
❓ Наскільки ефективно працюють самі підприємства?
❓ Чому в одних містах повний комплекс послуг коштує 30–60 грн/м³, а в інших — понад 90 або навіть 110 грн/м³?

Важлива зміна 2026 року: повноваження щодо встановлення цих тарифів на період воєнного стану та протягом 12 місяців після його припинення передані обласним і міським державним адміністраціям, органам місцевого самоврядування та відповідним військовим адміністраціям.

Тому питання публічності розрахунків тарифів на місцевому рівні стає ще важливішим.

ГО «Ревізор» вважає: тариф має бути не просто «затвердженим». Він має бути зрозумілим, економічно обґрунтованим та відкритим для громадського контролю.

#Ревізор #тарифи #водоканал #водопостачання #водовідведення #ЖКГ #комунальніпослуги #громадськийконтроль

05/10/2026

⚠️ УРЯД ЗМЕНШИВ ФІНАНСУВАННЯ ДОПЛАТ АВАРІЙНИМ БРИГАДАМ

Кабінет Міністрів зменшив на 530,1 тис. грн обсяг коштів, передбачених на доплати працівникам, які залучаються до аварійно-відновлювальних робіт.

На жаль, таке рішення викликає питання. Під час постійних російських атак саме працівники комунальних, енергетичних та інших підприємств ліквідовують наслідки обстрілів та відновлюють тепло, воду, електроенергію й пошкоджену інфраструктуру.

На нашу думку, сьогодні потрібно говорити не про скорочення, а про збільшення фінансування та доплат таким працівникам.

ГО «Ревізор» закликає Кабінет Міністрів переглянути підходи до фінансової підтримки аварійних бригад.

Люди, які відновлюють критичну інфраструктуру після ворожих атак, повинні отримувати належну оплату за свою роботу.

#ЖКГ #Комунальники #АварійніБригади #КритичнаІнфраструктура #Відновлення

03/10/2026

💧 АБОНПЛАТА ЗА ВОДУ ТА КАНАЛІЗАЦІЮ: СКІЛЬКИ ПЛАТЯТЬ УКРАЇНЦІ І ЗА ЩО?

ГО «Ревізор» продовжує аналізувати плату за абонентське обслуговування у сфері ЖКГ.

Після абонплати за тепло вирішили подивитися, що відбувається з централізованим водопостачанням та водовідведенням.

І тут є важливий нюанс, про який знають далеко не всі.

❗ Водопостачання та водовідведення — це дві окремі комунальні послуги.

Відповідно, підприємство може нараховувати абонентську плату окремо за воду і окремо за каналізацію.

Станом на 1 січня 2026 року граничний розмір становить:

💧 водопостачання — до 47,19 грн з ПДВ на місяць;

🚰 водовідведення — до 47,19 грн з ПДВ на місяць;

👉 разом — потенційно до 94,38 грн щомісяця на одного абонента, якщо він отримує обидві послуги.

Але наголошуємо: 47,19 грн — це не встановлена для всіх абонплата, а її граничний розмір.

Кожне підприємство розраховує власну суму.

📊 А тепер подивімося на конкретні приклади.

У КП «Полтававодоканал» з 1 квітня 2025 року абонплата становить:

💧 водопостачання — 18,00 грн;

🚰 водовідведення — 18,00 грн;

👉 разом — 36,00 грн на місяць.

А тепер Дніпро.

З 1 липня 2026 року КП «Дніпроводоканал» для населення у багатоквартирних будинках встановив:

💧 водопостачання — 33,36 грн;

🚰 водовідведення — 30,84 грн;

👉 разом — 64,20 грн на місяць.

Якщо у будинку є вузол комерційного обліку води, плата за водопостачання становить 34,44 грн, а разом із водовідведенням — 65,28 грн.

А для приватного сектору Дніпра за наявності вузла комерційного обліку водопостачання становить уже 46,43 грн, плюс 30,84 грн за водовідведення — разом 77,27 грн на місяць.

І тут починається найцікавіше.

У Полтаві за дві послуги — 36 грн.

У Дніпрі для багатоквартирного будинку — 64,20–65,28 грн.

А законодавчо допустима максимальна межа для двох послуг — 94,38 грн.

📈 Причому в Дніпрі бачимо дуже показову динаміку.

З 1 січня 2026 року абонплата для багатоквартирних будинків становила 22,87 грн за воду та 22,06 грн за водовідведення — разом 44,93 грн.

А вже з 1 липня — 64,20 грн.

Тобто лише за пів року сукупна абонплата для такого споживача збільшилася приблизно на 43%.

Саме підприємство пояснило підвищення зростанням витрат на оплату праці, ЄСВ, паливно-мастильні матеріали, електроенергію та іншими витратами.

🔎 І тут у ГО «Ревізор» виникає питання

Якщо законодавство однакове для всієї України, чому вартість абонентського обслуговування настільки відрізняється між підприємствами?

Ми не стверджуємо, що більша абонплата автоматично означає необґрунтовані витрати.

Але вважаємо, що споживач повинен мати можливість легко побачити:

скільки коштує саме обслуговування одного абонента, які витрати включені до розрахунку та чому ця сума зростає.

Абонплата не залежить безпосередньо від того, скільки кубометрів води ви використали. Наприклад, «Дніпроводоканал» прямо зазначає, що вона нараховується щомісяця у фіксованому розмірі незалежно від кількості зареєстрованих осіб та навіть за відсутності фактичного користування послугами.

Тому, на нашу думку, разом із кожним підвищенням абонплати підприємства повинні максимально доступно публікувати її детальну структуру та економічне обґрунтування.

📢 А тепер пропонуємо провести народний моніторинг по Україні.

Подивіться свою платіжку і напишіть у коментарях:

місто — водоканал — абонплата за воду — абонплата за водовідведення.

ГО «Ревізор» збере інформацію та зробить порівняльну таблицю водоканалів України.

Особливо цікаво буде подивитися, хто наблизився до граничних 47,19 грн за одну послугу та чим підприємство обґрунтовує такий розмір.

ГО «Ревізор» — перевіряємо цифри. Порівнюємо. Ставимо запитання.

#Ревізор #Абонплата #Водоканал #Водопостачання #Водовідведення #Каналізація #ЖКГ #КомунальніПослуги #Тарифи #Платіжки #ЗахистСпоживачів #ГромадськийКонтроль

02/10/2026

🔥 АБОНПЛАТА ЗА ТЕПЛО: ЧОМУ В ОДНОМУ МІСТІ — 12 ГРН, А В ІНШОМУ — МАЙЖЕ 47 ГРН?

ГО «Ревізор» вирішила детальніше розібратися з платою за абонентське обслуговування при постачанні теплової енергії.

І тут є над чим замислитися.

Держава не встановлює єдину абонплату для всієї України. Постановою КМУ №808 визначається лише граничний розмір. Станом на 1 січня 2026 року він становить 47,19 грн з ПДВ на місяць на одного абонента за одну комунальну послугу.

А конкретну суму визначає саме підприємство, виходячи зі своїх витрат.

📊 ГО «Ревізор» порівняла оприлюднені підприємствами розміри абонплати за теплопостачання:

🔹 Вінниця — КП «Вінницяміськтеплоенерго»
11,70 грн — без витрат на обслуговування та заміну вузла комерційного обліку;
19,52 грн — з такими витратами.
Розміри діють з 1 травня 2026 року.

🔹 Хмельницький — МКП «Хмельницьктеплокомуненерго»
16,89 грн на місяць.
Підприємство повідомляє, що не підвищувало цей платіж з 2021 року.

🔹 Луцьк — ДКП «Луцьктепло»
16,68 грн;
18,39 грн — з урахуванням витрат на обслуговування та заміну вузлів комерційного обліку.

🔹 Дніпро — КП «Теплоенерго»
25,96 грн — без приладу обліку або коли він перебуває на балансі споживачів;
46,28 грн — коли прилад обліку перебуває на балансі підприємства.

🔹 Конотоп — КП «Теплогарант»
26,23 грн — без вузла комерційного обліку;
33,64 грн — з вузлом комерційного обліку.

🔹 Полтава — ПОКВПТГ «Полтаватеплоенерго»
30,85 грн — без витрат на обслуговування та заміну вузлів комерційного обліку;
39,25 грн — з такими витратами.

🔹 Київ — КП «Київтеплоенерго» з 1 жовтня 2026 року
34,33 грн — без витрат на обслуговування та заміну вузлів комерційного обліку;
47,19 грн — з такими витратами.

Тобто у Києві плата в останньому випадку вже досягла встановленої державою максимальної межі.

❗ І ось що цікаво.

Послуга за своєю суттю одна, законодавство для всіх однакове, гранична планка однакова — 47,19 грн.

А фактичні платежі у наведених прикладах відрізняються більш ніж у кілька разів.

Чому?

Тому що абонплата формується виходячи з витрат конкретного підприємства: робота абонентських служб, розрахунки та нарахування, банківські й інформаційні послуги, розподіл обсягів споживання, а за відповідних умов — обслуговування, ремонт, повірка та заміна будинкових вузлів обліку.

Наприклад, КП «Теплогарант» у Конотопі публікує навіть структуру розрахунку: зарплата абонентської служби, соціальні внески, телекомунікаційні та розрахунково-інформаційні послуги, банківські послуги, обслуговування та заміна лічильників.

💬 Тому ГО «Ревізор» вважає, що питання має бути не лише: «Скільки становить абонплата?», а й:

З ЧОГО САМЕ ВОНА СКЛАДАЄТЬСЯ?

Якщо одне підприємство може забезпечувати абонентське обслуговування за 15–20 грн, а інше наближається до максимально дозволених 47,19 грн, споживач має право бачити зрозуміле економічне обґрунтування такої різниці.

Ми вважаємо правильною практикою, коли підприємства публікують не лише кінцеву цифру, а повну структуру розрахунку абонплати.

📢 А тепер пропонуємо зробити народний моніторинг.

Подивіться свою платіжку за тепло та напишіть у коментарях:

📍 місто;
🏢 назву теплопостачального підприємства;
💰 скільки гривень становить ваша абонплата.

ГО «Ревізор» збере інформацію та порівняє, скільки українці фактично платять за абонентське обслуговування в різних містах України.

Можливо, результати цього порівняння стануть підставою для окремого дослідження та відповідних запитів до підприємств із найвищою абонентською платою.

ГО «Ревізор» — контролюємо, порівнюємо, ставимо запитання.

#Ревізор #Абонплата #Теплопостачання #Тепло #Тарифи #ЖКГ #КомунальніПослуги #Платіжки #ГромадськийКонтроль #ЗахистСпоживачів

02/10/2026

💧 ПІДКЛЮЧЕННЯ ДО ВОДИ ТА КАНАЛІЗАЦІЇ МАЄ СТАТИ ПРОСТІШИМ І ПРОЗОРІШИМ

Уряд спростив та уніфікував процедуру приєднання об’єктів до мереж централізованого водопостачання та водовідведення.

Зміни внесено до постанов Кабінету Міністрів України №681 та №1066.

Що передбачає новий механізм?

🔹 єдиний та вичерпний перелік документів для приєднання;
🔹 чіткі строки розгляду заяв;
🔹 визначені підстави для повернення заяви або відмови;
🔹 можливість обирати паперовий або електронний документообіг;
🔹 затверджені форми заяви та опитувального листа;
🔹 визначений порядок оформлення акта про виконання робіт із приєднання.

Крім того, після реалізації змін через Єдину державну електронну систему у сфері будівництва (ЄДЕССБ) можна буде подавати та опрацьовувати заяви, укладати договори про приєднання в електронній формі, а також створювати й підписувати відповідні акти.

ГО «Ревізор» підтримує будь-які рішення, які роблять комунальні послуги прозорішими, зрозумілішими та мінімізують можливості для необґрунтованих відмов і штучних перешкод.

❗ Але головне — як ці правила працюватимуть на практиці.

Тому звертаємося до громадян, ОСББ, підприємців та забудовників.

Якщо під час приєднання вашого об’єкта до централізованого водопостачання чи водовідведення вам безпідставно відмовляють, затягують процедуру, вимагають зайві документи або створюють інші перешкоди — повідомляйте ГО «Ревізор».

📞 Телефон для звернень: +380 96 771 77 96

Будемо збирати такі випадки, аналізувати їх та, за наявності підстав, звертатися до відповідних органів.

Нові правила мають працювати не лише на папері. Підключення до мереж повинно відбуватися за зрозумілою процедурою та однаковими правилами для всіх.

Офіційна інформація Міністерства: https://mininfra.gov.ua/news/uriad-sprostyv-mekhanizm-pryiednannia-obiektiv-do-merezh-tsentralizovanoho-vodopostachannia-ta-vodovidvedennia

#Ревізор #Водопостачання #Водовідведення #Водоканал #КомунальніПослуги #ЖКГ #ПідключенняДоМереж #ЗахистСпоживачів #ГромадськийКонтроль #Прозорість

30/09/2026

♻️ ЗВІТНІСТЬ ПРО ПОБУТОВІ ВІДХОДИ ПЛАНУЮТЬ ЗМІНИТИ

ГО «Ревізор» звертає увагу громад, органів місцевого самоврядування та підприємств сфери управління відходами на важливі зміни, які готуються у системі галузевої звітності.

Оприлюднено проєкт наказу, яким пропонується затвердити нову форму звітності №1-УПВ (річна) «Звіт про управління побутовими відходами» та інструкцію щодо її заповнення.

Нова форма має прийти на заміну формі №1-ТПВ, яка була затверджена ще у 2006 році.

📌 Навіщо змінюють звітність?

Головна причина — приведення системи збору інформації у відповідність до Закону України «Про управління відходами», який набув чинності у 2023 році, та необхідність отримувати актуальні дані для оцінки виконання Національного плану управління відходами до 2033 року.

Фактично держава переходить від старої моделі обліку ТПВ до сучаснішої системи збору та аналізу інформації про управління побутовими відходами.

Нова звітність має дати можливість більш системно отримувати інформацію про стан сфери управління побутовими відходами, аналізувати відповідні показники та оприлюднювати їх.

Окремо важливо, що загальна система обліку відходів дедалі більше переводиться в електронний формат через інформаційну систему управління відходами та платформу «ЕкоСистема».

☝️ Для ГО «Ревізор» принциповим залишається питання не лише того, скільки звітів буде заповнено, а й того, наскільки отримані дані відповідатимуть реальному стану справ.

Ми вважаємо, що інформація про управління побутовими відходами повинна бути максимально відкритою та придатною для громадського контролю.

Громадськість повинна мати можливість бачити:

▪️ скільки побутових відходів фактично утворюється та збирається;

▪️ які обсяги передаються на оброблення;

▪️ скільки відходів сортується, відновлюється та захоронюється;

▪️ яка інфраструктура реально працює в громадах;

▪️ як змінюються ці показники з року в рік.

Звітність заради звітності нам не потрібна.

Потрібні достовірні дані, за якими можна оцінити, чи відбувається в Україні реальна реформа управління відходами.

ГО «Ревізор» детально вивчатиме запропоновану форму №1-УПВ та її показники. Особливу увагу приділимо тому, чи дозволить нова звітність громадськості реально контролювати рух побутових відходів — від їх утворення та збирання до оброблення, відновлення або захоронення.

Бо без якісного обліку немає якісного управління.

ГО «Ревізор» — громадський контроль у сфері ЖКГ та управління відходами.

#управліннявідходами #відходи #ЖКГ #побутовівідходи #екологія #громадськийконтроль #ЕкоСистема

29/09/2026

🔎 АМКУ ПРО ДЕРЖАВНУ ПІДТРИМКУ ЖКГ: А ДЕ КОНКРЕТИКА?

Антимонопольний комітет України повідомив, що під час моніторингу виявив низку рішень органів місцевого самоврядування щодо надання за рахунок місцевих бюджетів підтримки суб’єктам господарювання у сфері житлово-комунального господарства. Зокрема, йдеться про підприємства, які надають послуги з управління багатоквартирними будинками.

За висновками АМКУ, така підтримка може містити ознаки державної допомоги, а отже при її наданні мають враховуватися відповідні вимоги законодавства.

Але після ознайомлення з оприлюдненою інформацією у ГО «Ревізор» виникло більше запитань, ніж відповідей.

❓ Які саме рішення АМКУ вважає такими, що можуть містити ознаки державної допомоги?

❓ Чи встановлено конкретні порушення та які наслідки можуть настати для отримувачів такої підтримки?

У повідомленні АМКУ цієї інформації немає.

Вважаємо, що питання використання коштів місцевих бюджетів у сфері ЖКГ має бути максимально прозорим, особливо коли йдеться про мільйони гривень коштів громад.

Тому ГО «Ревізор» планує направити до Антимонопольного комітету України запит на отримання більш розширеної інформації щодо результатів проведеного моніторингу.

Нас цікавитиме перелік органів місцевого самоврядування та підприємств, яких стосується моніторинг, суми наданої підтримки, відповідні рішення місцевих рад та висновки АМКУ щодо кожного з таких випадків.

📄 Після отримання відповіді обов’язково оприлюднимо її та проведемо власний аналіз.

Бо якщо державний орган повідомляє про виявлені факти у сфері використання бюджетних коштів — суспільство має право знати не лише загальні формулювання, а й конкретні назви, цифри та рішення.

ГО «Ревізор» — контролюємо, запитуємо, оприлюднюємо.

#Ревізор #АМКУ #ЖКГ #КомунальніПідприємства #ДержавнаДопомога #МісцевіБюджети #ГромадськийКонтроль #Прозорість

ГО "Ревізор"

09/10/2026

08/10/2026

07/10/2026

05/10/2026

05/10/2026

03/10/2026

02/10/2026

02/10/2026

30/09/2026

29/09/2026

Address

Telephone

Website

Alerts

Shortcuts

Share

Category

Listing takedown request