http://www.victorycenter.com.ua/

Victory Center / Центр Перемоги, Київ, Kyiv (2026)

27/07/2026

Сьоме заняття програми «Знов у сідлі»: самостійний догляд за кіньми, робота в руках і підтримка за принципом «рівний — рівному»

У сьомому занятті програми «Знов у сідлі» взяли участь п’ятеро військовослужбовців. Четверо з них уже відвідували попередні зустрічі та опанували базові навички безпечного спілкування з кіньми. Один учасник долучився до програми вперше.

Заняття тривало п’ять годин, а до роботи було залучено п’ять коней. Такий формат дав можливість кожному учаснику активно працювати з твариною, виконувати практичні завдання та поступово розвивати самостійність.
Програму дня розподілили на чотири основні блоки: знайомство з кіньми, спостереження за табуном і чистка; розминка для учасників та теоретична частина; робота з кіньми в руках, тобто із землі; верхова їзда.

Перший блок розпочався зі спостереження за життям коней в умовах, максимально наближених до природних. Учасники багато говорили про організацію табуна, його ієрархію, ролі окремих тварин та принципи взаємодії між ними.

Спостерігаючи за поведінкою коней, військовослужбовці вчилися помічати невербальні сигнали, особисті межі тварин, прояви довіри, напруження або зацікавленості. Розуміння табунної поведінки допомагає не лише безпечніше працювати з кіньми, а й вибудовувати з ними більш уважну та послідовну комунікацію.

Після спостереження учасники перейшли до догляду за кіньми. Вони вчилися самостійно чистити тварин і користуватися щітками у правильній послідовності, розуміючи призначення кожного інструмента.
Окрему увагу приділили догляду за гривою. Учасники розплутували та плели гриву, використовували за потреби спеціальні косметичні засоби, а також проводили обробку коней від комах перед початком активної роботи.
Цей етап потребує уважності, терпіння та чутливості до реакцій тварини. Під час догляду учасник поступово встановлює контакт із конем, вчиться працювати спокійно та послідовно, помічати його стан і поважати особисті межі.

Другий блок включав фізичну розминку для підготовки до роботи верхи та теоретичну частину. Учасники повторювали правила безпечної поведінки поруч із конем, обговорювали принципи керування, положення тіла вершника та особливості взаємодії з твариною під час виконання різних завдань.
Під час третього блоку військовослужбовці працювали з кіньми в руках. Така робота допомагає навчитися керувати рухом коня із землі, подавати чіткі сигнали, контролювати власну позицію та зберігати безпечну дистанцію.
Учасники також самостійно готували коней до верхової їзди та сідлали їх. Практика дозволила закріпити знання, отримані на попередніх заняттях, і перейти від виконання окремих дій за підказкою інструктора до більш упевненої та послідовної підготовки коня.

Четвертим блоком стала їзда верхи. Учасники виконували завдання на керування конем, координацію, рівновагу та узгодженість власних рухів із рухом тварини.
Важливою частиною заняття стала взаємодопомога. Учасники підтримували одне одного під час посадки на коня, а також супроводжували товаришів на маршруті за принципом «рівний — рівному».

Такий формат дозволяє учасникам бути не лише отримувачами допомоги, а й активними учасниками процесу, які можуть підтримати іншого, поділитися власним досвідом та взяти на себе відповідальність. Це зміцнює довіру всередині групи та сприяє формуванню партнерської взаємодії.

Сьоме заняття продемонструвало поступовий перехід учасників від базового знайомства з кіньми до більш самостійної роботи. Вони вже не лише спостерігали або виконували окремі завдання разом з інструктором, а самостійно доглядали за кіньми, готували їх до заняття, працювали із землі та сідлали.

Спостереження за життям табуна допомогло поглибити розуміння поведінки коней і побачити, наскільки важливими у взаємодії є увага, повага до меж, послідовність і здатність помічати невербальні сигнали. Такі навички мають значення не лише під час роботи з твариною, а й у процесі відновлення комунікації, довіри та відчуття безпеки.

Принцип «рівний — рівному» проявився цього дня не лише у спілкуванні, а й у практичних діях. Учасники допомагали одне одному під час посадки та супроводу, брали відповідальність за безпеку товаришів і ділилися вже набутими навичками. Це сприяло формуванню згуртованої групи, у якій кожен може одночасно отримувати підтримку та бути опорою для іншого.

ЦЕЙ ЗВІТ ПІДГОТОВЛЕНИЙ ГО «VICTORY CENTER» У РАМКАХ ГРАНТОВОГО КОНКУРСУ «ІСКРИ ГРОМАД: ПАРТНЕРСТВО ІСАР ЄДНАННЯ ТА GLOBALGIVING ЗАДЛЯ СТІЙКОСТІ», ЩО РЕАЛІЗУЄТЬСЯ ІСАР ЄДНАННЯ ЗА ФІНАНСУВАННЯ GLOBALGIVING. ЗМІСТ ЦЬОГО ДОКУМЕНТА Є ВИКЛЮЧНОЮ ВІДПОВІДАЛЬНІСТЮ ГО «VICTORY CENTER» І НЕ ОБОВ’ЯЗКОВО ВІДОБРАЖАЄ ПОЗИЦІЮ ІСАР ЄДНАННЯ ТА GLOBALGIVING.
#ІскриГромад

26/07/2026

Шосте заняття програми «Знов у сідлі»: самостійне керування конем і маршрут у поля

Шосте заняття програми «Знов у сідлі» об’єднало учасників, які вже мали досвід роботи з кіньми в межах попередніх зустрічей. Це дозволило перейти до складніших завдань і зосередитися на розвитку самостійності, координації та впевненості у керуванні конем.

До групи також долучився Сергій Барлет, який проходив реабілітацію ще рік тому. Сергій приїхав знову, тому що скучив за кіньми та хотів відновити контакт із ними. Його повернення стало важливим свідченням того, що зв’язок, який формується між людиною і конем під час занять, може зберігатися надовго та залишатися значущим навіть після завершення основного курсу реабілітації.

Цього разу учасники відпрацьовували самостійне керування конем. Якщо на початкових етапах інструктор зазвичай супроводжує вершника пішки, допомагаючи контролювати рух і напрямок, то під час шостого заняття група вирушила на маршрут у поля у супроводі інструктора, який також рухався верхи на іншому коні.

Таке завдання вимагало від учасників більшої зосередженості та самостійного прийняття рішень. Вершникам потрібно було триматися за ведучим конем, контролювати дистанцію, стежити за напрямком руху та водночас враховувати особливості поведінки свого коня.

Під час маршруту учасники тренували координацію рухів з урахуванням природного ландшафту. Вони практикували їзду на підйомах і спусках, змінюючи положення тіла та адаптуючись до руху коня на нерівній поверхні.
Окрему увагу приділили прибавці та скороченню кроку коня. Учасники вчилися подавати зрозумілі сигнали, відчувати темп руху та контролювати швидкість залежно від ділянки маршруту й дистанції до ведучого коня.
Також вершники відпрацьовували повороти, зупинки та початок руху. Ці, на перший погляд, базові елементи потребують одночасної роботи уваги, рівноваги, координації та чіткої комунікації з твариною. Кінь реагує на положення тіла, рухи рук, ніг і загальний стан вершника, тому кожне завдання ставало практикою зосередженості та послідовності.

Польовий маршрут дав учасникам можливість застосувати вже набуті навички в нових умовах. На відміну від роботи на обмеженому майданчику, їзда природним ландшафтом потребує постійного спостереження за дорогою, поведінкою коня, рухом групи та змінами рельєфу.

Водночас перебування серед природи, відкрита місцевість і рух разом із табуном створили іншу атмосферу заняття. Учасники мали можливість не лише виконувати технічні вправи, а й відчути більше свободи, самостійності та довіри до власних дій.

Шосте заняття стало важливим етапом переходу від базового знайомства з верховою їздою до більш самостійного керування конем. Учасники вже не лише виконували вправи під безпосереднім контролем інструктора, а самі відповідали за напрямок, темп руху, дистанцію та взаємодію зі своїм конем.
Їзда на підйомах і спусках, зміна довжини кроку, повороти, зупинки та початок руху допомагали одночасно розвивати координацію, рівновагу, концентрацію і здатність швидко адаптуватися до змін. Такі завдання поступово зміцнюють упевненість учасників у власних можливостях і дають відчуття контролю над ситуацією.

Повернення Сергія Барлета після року перерви показує, що взаємодія з кіньми має довготривалу емоційну цінність. Бажання знову приїхати, поспілкуватися з кіньми та відновити цей контакт свідчить про те, що заняття можуть ставати не лише частиною реабілітаційного процесу, а й важливим джерелом підтримки, внутрішнього ресурсу та позитивних переживань.

ЦЕЙ ЗВІТ ПІДГОТОВЛЕНИЙ ГО «VICTORY CENTER» У РАМКАХ ГРАНТОВОГО КОНКУРСУ «ІСКРИ ГРОМАД: ПАРТНЕРСТВО ІСАР ЄДНАННЯ ТА GLOBALGIVING ЗАДЛЯ СТІЙКОСТІ», ЩО РЕАЛІЗУЄТЬСЯ ІСАР ЄДНАННЯ ЗА ФІНАНСУВАННЯ GLOBALGIVING. ЗМІСТ ЦЬОГО ДОКУМЕНТА Є ВИКЛЮЧНОЮ ВІДПОВІДАЛЬНІСТЮ ГО «VICTORY CENTER» І НЕ ОБОВ’ЯЗКОВО ВІДОБРАЖАЄ ПОЗИЦІЮ ІСАР ЄДНАННЯ ТА GLOBALGIVING.

#ІскриГромад

25/07/2026

П’яте заняття програми «Знов у сідлі»: як взаємодія з конем допомагає долати побоювання та повертати позитивні емоції

На п’яте заняття програми «Знов у сідлі» приїхали троє військовослужбовців. Двоє з них: Сархан та Олександр уже брали участь у попередніх зустрічах, а Павло долучився до програми вперше.

На початку заняття учасники традиційно зібралися у коло знайомства. Цього разу воно отримало символічну назву — «стабунювання». Протягом зустрічі учасники мали можливість спостерігати за тим, як коні знайомляться, встановлюють контакт і поступово об’єднуються в табун.
Цей природний процес став вдалою аналогією до формування групи. Як і коні, люди спочатку придивляються одне до одного, визначають особисті межі, шукають безпечний спосіб взаємодії та поступово вибудовують довіру. Таке спостереження допомогло по-новому подивитися на звичне коло знайомства та краще зрозуміти значення поступового формування спільноти.
Для Сархана це було друге заняття в межах програми. Під час попередньої зустрічі він розповідав, що раніше чув про підготовку поліцейських коней і про те, як декілька вершників на конях можуть допомагати підтримувати порядок серед натовпу із сотень людей.

Сархан усвідомлював, наскільки кінь є великою та фізично сильною твариною, тому спочатку мав певні побоювання щодо цієї сили. Проте під час п’ятого заняття йому вдалося подолати свою настороженість і побачити інший бік взаємодії з конем.

Учасник відзначив, що силу коня не обов’язково сприймати як загрозу. З нею можна взаємодіяти: встановлювати контакт, домовлятися, подавати зрозумілі сигнали та, коли це необхідно, контролювати рух тварини. Цей досвід став важливим кроком до більш упевненої та спокійної взаємодії.
Олександр уперше долучився до програми під час четвертого заняття. Після тієї зустрічі він поділився, що його переповнювали позитивні емоції, яких він давно не відчував. Саме бажання знову пережити цей стан стало однією з причин, чому він вирішив приїхати на наступне заняття.

Після п’ятої зустрічі Олександр знову відзначив позитивні враження від взаємодії з кіньми та групою. Він також висловив бажання й надалі брати участь у програмі та приїжджати на наступні заняття.

Для Павла це було перше знайомство з програмою «Знов у сідлі». Завдяки груповому формату він мав можливість поступово долучитися до взаємодії, спостерігати за поведінкою коней та переймати досвід учасників, які вже були знайомі з особливостями занять.
Висновки

П’яте заняття показало, наскільки важливою є послідовність участі у програмі. Повторні зустрічі дають учасникам можливість повертатися до попереднього досвіду, помічати зміни у власних реакціях і поступово переходити від настороженості до більшої впевненості у взаємодії з конем.
Досвід Сархана продемонстрував, що безпечний контакт із великою та сильною твариною може допомагати переосмислювати власні побоювання. Учасник не просто наблизився до коня, а відчув, що взаємодія може будуватися через спокій, зрозумілу комунікацію, повагу до меж і здатність керувати ситуацією без надмірного тиску.
Відгук Олександра про позитивні емоції та його бажання повертатися на наступні заняття підтверджують цінність програми для психоемоційного відновлення.

Спостереження за стабунюванням, формування довіри всередині групи та безпосередня взаємодія з кіньми створюють простір, у якому військовослужбовці можуть отримувати новий досвід, відновлювати внутрішній ресурс і поступово повертати відчуття радості та зацікавленості.

ЦЕЙ ЗВІТ ПІДГОТОВЛЕНИЙ ГО «VICTORY CENTER» У РАМКАХ ГРАНТОВОГО КОНКУРСУ «ІСКРИ ГРОМАД: ПАРТНЕРСТВО ІСАР ЄДНАННЯ ІСАР Єднання ТА GLOBALGIVING GlobalGiving ЗАДЛЯ СТІЙКОСТІ», ЩО РЕАЛІЗУЄТЬСЯ ІСАР ЄДНАННЯ ЗА ФІНАНСУВАННЯ GLOBALGIVING. ЗМІСТ ЦЬОГО ДОКУМЕНТА Є ВИКЛЮЧНОЮ ВІДПОВІДАЛЬНІСТЮ ГО «VICTORY CENTER» І НЕ ОБОВ’ЯЗКОВО ВІДОБРАЖАЄ ПОЗИЦІЮ ІСАР ЄДНАННЯ ТА GLOBALGIVING.

#ІскриГромад

24/07/2026

«Знов у сідлі»: знайомство з кіньми, верхова їзда та відновлення у форматі «рівний - рівному»
Учасниками заняття стали діючі військовослужбовці, які проходять реабілітацію після поранень. Усі вони добровільно стали на захист України.

Олександр із позивним Шваб кадровий військовий, який розпочав службу ще до початку АТО. Він має ампутацію руки, а за освітою є військовим психологом. Олександр із позивним Палій на початку повномасштабного вторгнення повернувся з-за кордону, щоб боронити Україну.

Зустріч розпочалася з кола знайомства, яке провів Василь Ірха військовий психолог, офіцер групи контролю бойового стресу 125 окремої важкої механізованої бригади та іпотерапевт у цивільному житті.

Важливою складовою заняття став підхід «рівний - рівному». Спільний військовий досвід допомагає створити атмосферу довіри, взаєморозуміння та безпеки, у якій учасники можуть бути відкритими, не пояснюючи те, що зрозуміле людям із подібним досвідом.

Після знайомства учасники вирушили до табуна. Вони знайомилися з кіньми різних порід, спостерігали за їхньою поведінкою, взаємодією та життям у табуні. Це допомагало поступово налагодити контакт із тваринами, навчитися помічати їхні сигнали та краще розуміти принципи безпечної взаємодії з кіньми.

Під час практичної частини військовослужбовці вчилися чистити коней, надягати недоуздок і вуздечку, сідлати, а також знайомилися з різними типами сідел. Окрему увагу приділили тому, як правильно підбирати сідло відповідно до особливостей коня та вершника.

Далі учасники опановували основи керування конем і практикували верхову їзду. Завдання виконувалися з урахуванням фізичних можливостей кожного учасника, щоб взаємодія з конем була безпечною, комфортною та давала відчуття впевненості у власних силах.

Після заняття відбулося спільне чаювання. Учасники витягували картки з «чайними побажаннями», говорили про культуру чайної церемонії, внутрішню гармонію та єднання з природою.

Завершилася зустріч роботою з метафоричними асоціативними картками. Учасники працювали з авторською колодою «Тримай коня за гриву», створеною Спілкою спеціалістів з іпотерапії, іповенції та адаптивного кінного спорту. Картки стали інструментом для рефлексії, усвідомлення власних відчуттів і обговорення досвіду, отриманого під час заняття.

Усі учасники висловили бажання продовжувати заняття, якщо така можливість буде. Це важливий результат зустрічі та підтвердження того, що взаємодія з кіньми, підтримка фахівців і формат «рівний - рівному» є цінними складовими фізичного та психоемоційного відновлення військовослужбовців.

ЦЕЙ ЗВІТ ПІДГОТОВЛЕНИЙ ГО “VICTORY CENTER” У РАМКАХ ГРАНТОВОГО КОНКУРСУ «ІСКРИ ГРОМАД: ПАРТНЕРСТВО ІСАР Єднання ТА GlobalGiving ЗАДЛЯ СТІЙКОСТІ», ЩО РЕАЛІЗУЄТЬСЯ ІСАР ЄДНАННЯ ЗА ФІНАНСУВАННЯ GLOBALGIVING. ЗМІСТ ЦЬОГО ДОКУМЕНТА Є ВИКЛЮЧНОЮ ВІДПОВІДАЛЬНІСТЮ ГО “VICTORY CENTER” І НЕ ОБОВ’ЯЗКОВО ВІДОБРАЖАЄ ПОЗИЦІЮ ІСАР ЄДНАННЯ ТА GLOBALGIVING.
, #ІскриГромад,

19/07/2026

Звіт за третій день програми «Знов у сідлі».

Третій день програми «Знов у сідлі» також відбувся у Львівській області на території ранчо ветеранського бізнесу. Цей день став особливо показовим з точки зору адаптивної роботи, оскільки серед учасників були ветерани зі складними ампутаціями верхніх кінцівок. Заняття продемонструвало, що навіть у дуже складних випадках можливо знаходити індивідуальні рішення для безпечної взаємодії з конем, відновлення відчуття контролю, балансу й тілесної впевненості.

Одним із центральних кейсів дня став учасник із подвійною ампутацією рук. Він приїхав разом із родиною та вже мав попередній досвід участі у заняттях програми. Під час першої зустрічі команда надавала йому максимальну підтримку. На наступних заняттях спеціалісти почали тестувати адаптовані способи керування конем: не через класичне тримання поводів руками, а через інші точки опори, роботу корпусом, ліктями, спеціально підібрані лямки й індивідуальні технічні рішення.

На третій зустрічі вже була помітна динаміка. Учасник краще розумів процес, впевненіше сидів у сідлі, відчував рух коня та починав керувати не лише за інструкцією, а й через власне тіло. Він реагував на зміну напрямку, працював корпусом, тримав баланс і поступово починав відчувати, як можна впливати на рух коня без звичного використання рук.

За спостереженням спеціалістки програми, цей учасник має дуже сильний природний потенціал до верхової їзди. Попри складність травми, вже на третій раз він легко й упевнено сидів на коні, добре тримав баланс і швидко вловлював логіку руху. За умови системної та регулярної роботи така людина потенційно могла б розвиватися не лише в реабілітаційному, а й у спортивному напрямку адаптивної верхової їзди.

Ще один учасник цього дня мав ампутації верхніх кінцівок зі збереженими ліктями. Для нього команда також шукала індивідуальний спосіб керування. Під час заняття тестували можливість працювати не через руки, а через ноги, стопи, корпус і спеціальне розташування поводів. Учасник пробував роздільно брати повід стопами, відчувати напрямок і поступово розуміти, яким чином можна впливати на рух коня через доступні йому частини тіла.

Дуже важливим для нього стало те, що поруч був інший ветеран із подібним типом поранення, який уже приїхав не вперше й демонстрував значно більшу впевненість. Це створило сильний мотиваційний ефект: учасник побачив не абстрактну обіцянку, а реальний приклад людини з подібними викликами, яка вже на третьому занятті краще сидить у сідлі, розуміє процес і починає керувати конем. Такий peer-to-peer ефект є дуже цінним у груповій роботі: він допомагає зменшити страх, підсилює віру у власний прогрес і показує, що адаптація можлива.

У занятті також брав участь ветеран із ампутацією ноги, без збереженого коліна, який має значний бойовий досвід ще з 2014 року. Він був позитивним, енергійним і стабільним у контакті. Для нього команда обрала безпечний формат прогулянки кроком, без інтенсивного навантаження. Такий підхід був пов’язаний із технічними особливостями посадки та опори при їзді з протезом: у таких випадках важливо дуже уважно підбирати положення ноги, довжину стремена, баланс і рівень навантаження.

Окремий учасник мав ампутацію руки, але раніше, ще в дитинстві, мав досвід верхової їзди. Для нього заняття стало поверненням до знайомої практики в нових фізичних умовах. Він стабільно керував конем, згадував попередні навички та поступово адаптував керування однією рукою. Це показало, що попередній досвід може бути важливим ресурсом, навіть якщо після поранення тіло змінилося й потребує нового способу взаємодії.

Як і в інші дні програми, заняття включало не лише верхову частину. Учасники працювали з кіньми з землі: знайомилися, торкалися, спостерігали за реакціями тварини, вчилися розуміти її рух і стан. Також вони виконували прості вправи з конем, зокрема елементи гімнастики та розтяжки, коли кінь тягнеться вниз, розслабляє шию та включає м’язи. Це допомагає учасникам не просто “бути на коні”, а зрозуміти коня як партнера, побачити зв’язок між рухом, тілом, довірою та комунікацією.

Важливою частиною заняття була робота з метафоричними картками, створеними Українською асоціацією фахівців з коней та людей. Картки з образами коней використовувалися як інструмент для рефлексії та безпечної розмови про внутрішній стан. Через образи учасники можуть легше говорити про власні відчуття, напругу, спогади, асоціації та ресурси. За підтримки спеціалістів такий формат дозволяє етично торкатися складного досвіду, не тиснути на людину й не вимагати прямого проговорення травматичних подій.

Третій день програми особливо яскраво показав силу індивідуального підходу. Команда не працює за принципом “одна методика для всіх”, а підбирає рішення під кожну людину: зважає на тип травми, фізичні можливості, попередній досвід, рівень страху, баланс, мотивацію й готовність до навантаження. Перед тим як пропонувати учаснику нову адаптацію, спеціалісти самі тестують її, оцінюють безпеку для людини й коня та лише потім поступово вводять у заняття.

Ключовими результатами третього дня стали: помітний прогрес учасника з подвійною ампутацією рук; тестування індивідуальних адаптивних способів керування конем; мотиваційний ефект від взаємодії учасників із подібними пораненнями; безпечна робота з ветеранами з різними типами ампутацій; поєднання тілесної, емоційної та групової роботи; посилення віри учасників у можливість відновлення, руху й контролю над власним тілом.

ЦЕЙ ЗВІТ ПІДГОТОВЛЕНИЙ ГО “VICTORY CENTER” У РАМКАХ ГРАНТОВОГО КОНКУРСУ «ІСКРИ ГРОМАД: ПАРТНЕРСТВО ІСАР Єднання ТА GlobalGiving ЗАДЛЯ СТІЙКОСТІ», ЩО РЕАЛІЗУЄТЬСЯ ІСАР ЄДНАННЯ ЗА ФІНАНСУВАННЯ GLOBALGIVING. ЗМІСТ ЦЬОГО ДОКУМЕНТА Є ВИКЛЮЧНОЮ ВІДПОВІДАЛЬНІСТЮ ГО “VICTORY CENTER” І НЕ ОБОВ’ЯЗКОВО ВІДОБРАЖАЄ ПОЗИЦІЮ ІСАР ЄДНАННЯ ТА GLOBALGIVING.

, #ІскриГромад,

26/06/2026

Другий день програми «Знов у сідлі» відбувся у Львівській області на території ранчо ветеранського бізнесу. У занятті взяли участь четверо ветеранів із різним бойовим і реабілітаційним досвідом, а також із різними фізичними наслідками поранень.

Серед учасників був Іван — морський піхотинець, який має бойовий досвід ще з часів АТО та вже проходив реабілітацію. Він спортивний, зібраний, добре включався в процес і швидко реагував на інструкції. Разом із ним був його кум Іван, якого група запам’ятала як відкритого, бородатого й дуже включеного учасника. Також у занятті взяв участь Серхан — ветеран з ампутацією руки, який мав попередній досвід взаємодії з кіньми та добре орієнтувався у верховій роботі. Ще один учасник мав ампутацію ноги та пересувався з милицями.

Заняття складалося з кількох частин: знайомства з простором і кіньми, іповенційної роботи, роботи з метафоричними картками, взаємодії з кіньми з землі та адаптивної верхової частини. Такий формат дозволив не зводити заняття лише до “покататися на коні”, а створити комплексний процес, у якому учасники поступово входили в контакт із твариною, власним тілом і групою.
Під час іповенційної частини учасники знайомилися з кіньми, спостерігали за їхньою поведінкою, торкалися, взаємодіяли з ними та вчилися бачити реакції тварини. Окремим важливим елементом стала робота з землі: учасники виконували прості вправи поруч із кіньми, зокрема елементи гімнастики та розтяжки для коня. Це допомагало зрозуміти, що кінь — не “інструмент”, а живий партнер, із яким потрібно домовлятися, відчувати його рух, стан і межі.

Команда також працювала з метафоричними картками, створеними Українською асоціацією UEATARA Спілка спеціалістів з іпотерапії, іповенції та адаптивного кінного спорту. Картки містять образи коней і використовуються як м’який інструмент для рефлексії, самоспостереження та обговорення емоційного стану. Через образи учасникам легше говорити про власні відчуття, асоціації, спогади та внутрішні стани. За підтримки спеціалістів картки допомагають етично й обережно торкатися складного досвіду, не примушуючи людину прямо розповідати про травматичні події. Такий формат створює безпечний простір для розмови про напругу, ресурс, контроль, довіру й відновлення.

У верховій частині заняття команда враховувала індивідуальні можливості кожного учасника. Для ветерана з ампутацією ноги формат був обережним і безпечним: акцент зробили на прогулянці кроком, посадці, відчутті рівноваги й адаптації до руху коня. У випадку ампутації ноги важливо враховувати нюанси посадки, опори, довжини стремена та балансу, тому спеціалісти не форсували навантаження, а підбирали формат під конкретну людину.
Серхан, який має ампутацію руки й попередній досвід верхової їзди, впевнено включився в процес. Для нього заняття стало радше поверненням до знайомої навички, яку потрібно адаптувати до нового стану тіла. Він стабільно керував конем, згадував попередній досвід і поступово відновлював відчуття посадки, напрямку й контакту з твариною.

Для інших учасників цей день став першим кроком до розуміння, що адаптивна верхова робота — це не про обмеження, а про пошук нових способів рухатися, взаємодіяти й відчувати контроль. Кінь у цьому процесі допомагає дуже конкретно: він дає ритм, потребує присутності “тут і зараз”, вимагає балансу, але водночас не оцінює й не тисне.

Другий день програми показав, що груповий формат має додаткову цінність. Учасники спостерігали один за одним, бачили різні способи адаптації, підтримували одне одного й отримували досвід, у якому поруч є люди з подібним військовим минулим, але різними шляхами відновлення.

Ключовими результатами дня стали: встановлення контакту між учасниками, кіньми й командою; перший або повторний досвід безпечної верхової взаємодії; включення ветеранів у рефлексивну роботу через метафоричні картки; підбір індивідуальних адаптацій для учасників із різними травмами; формування довіри до процесу та мотивації продовжувати участь у програмі.

ЦЕЙ ЗВІТ ПІДГОТОВЛЕНИЙ ГО “VICTORY CENTER” У РАМКАХ ГРАНТОВОГО КОНКУРСУ «ІСКРИ ГРОМАД: ПАРТНЕРСТВО ІСАР ЄДНАННЯ ТА GLOBALGIVING ЗАДЛЯ СТІЙКОСТІ», ЩО РЕАЛІЗУЄТЬСЯ ІСАР Єднання ЗА ФІНАНСУВАННЯ GlobalGiving. ЗМІСТ ЦЬОГО ДОКУМЕНТА Є ВИКЛЮЧНОЮ ВІДПОВІДАЛЬНІСТЮ ГО “VICTORY CENTER” І НЕ ОБОВ’ЯЗКОВО ВІДОБРАЖАЄ ПОЗИЦІЮ ІСАР ЄДНАННЯ ТА GLOBALGIVING.

, #ІскриГромад,

22/06/2026

Перші кроки програми «Знов у сідлі» вже зроблено.
Цими днями ми провели перші зустрічі з ветеранами, які долучилися до програми психоемоційного відновлення. Для когось це було знайомство з кіньми, для когось повернення до власного тіла, а для когось перший крок до нових можливостей після поранення.

Наше знайомство розпочалося не з верхової їзди. Спочатку ми вирушили до табуна, просто побути поруч із кіньми, поспостерігати за ними, відчути їхню присутність, навчитися поважати їхній особистий простір і встановлювати контакт без слів. У світі коней неможливо сховатися за звичними ролями чи масками, вони реагують лише на те, що є справжнім.

Під час зустрічей ми також працювали з метафоричними картами, говорили про внутрішні ресурси, пережитий досвід, страхи та надії. Для багатьох це стало можливістю подивитися на власний шлях під новим кутом.

Для Дмитра, який втратив обидві ноги, це був перший досвід верхової їзди. Перед початком він не був певен, що це взагалі можливо. Ми підібрали спеціальне спорядження та надійного коня справжнього професіонала, який багато років працював із дітьми з інвалідністю. Такий кінь дуже тонко відчуває вершника, помічає найменшу зміну балансу й підлаштовується під його рухи. Разом ми виконували вправи на рівновагу, вчилися довіряти власному тілу й не забувати дихати.

Ігор, який має ампутацію руки, та Євген, який пересувається на протезі після ампутації ноги, знайомилися з кіньми через спокійну взаємодію та кінну прогулянку. Євген навіть спробував самостійно керувати конем, відкриваючи для себе новий досвід контролю, впевненості та партнерства.

Окремо працювали з учасником, який має параліч правої сторони тіла внаслідок поранення голови. У таких випадках ми часто спостерігаємо порушення рівноваги та підвищений м'язовий тонус. Рух коня допомагає поступово розслабити тіло, зменшити спастику та повернути відчуття природного руху. І тут, як завжди, важливо пам'ятати про найпростіше - дихати.

А на завершення зустрічі на всіх чекав невеличкий сюрприз прогулянка в кареті. Такий собі десерт після насиченого дня.
Попереду ще багато зустрічей, нових відкриттів і маленьких перемог. Ми вдячні кожному учаснику за довіру, сміливість пробувати нове та готовність рухатися вперед крок за кроком.

ЦЕЙ ЗВІТ ПІДГОТОВЛЕНИЙ ГО “VICTORY CENTER” У РАМКАХ ГРАНТОВОГО КОНКУРСУ «ІСКРИ ГРОМАД: ПАРТНЕРСТВО ІСАР Єднання ТА GlobalGiving ЗАДЛЯ СТІЙКОСТІ», ЩО РЕАЛІЗУЄТЬСЯ ІСАР ЄДНАННЯ ЗА ФІНАНСУВАННЯ GLOBALGIVING. ЗМІСТ ЦЬОГО ДОКУМЕНТА Є ВИКЛЮЧНОЮ ВІДПОВІДАЛЬНІСТЮ ГО “VICTORY CENTER” І НЕ ОБОВ’ЯЗКОВО ВІДОБРАЖАЄ ПОЗИЦІЮ ІСАР ЄДНАННЯ ТА GLOBALGIVING.

14/06/2026

🐴 ШУКАЄМО ПАРТНЕРСЬКІ ЛОКАЦІЇ ПО ВСІЙ УКРАЇНІ

Victory Center розвиває мережу програм психологічної підтримки, відновлення та адаптивного спорту за участю коней для ветеранів, дітей, людей з інвалідністю та сімей військовослужбовців.

Ми не будуємо власне ранчо. Натомість інвестуємо у людей, знання, програми та партнерства.

В Україні вже є багато чудових коней, стайнь, ранчо та кінних клубів. Ми хочемо допомогти їм стати частиною якісних соціальних програм і разом зробити підтримку доступною для людей у різних регіонах країни.

За час роботи ми:
✅ реалізували десятки групових та індивідуальних програм
✅ працювали з ветеранами після поранень та ампутацій
✅ створювали дитячі програми взаємодії з кіньми
✅ проводили програми для психологів ДСНС
✅ організовували освітні заходи для фахівців
✅ популяризували високі стандарти добробуту коней

🤝 Що отримує партнерська локація?

• доступ до програм Victory Center
• можливість участі у грантових проєктах
• консультації та супровід
• інформаційну підтримку
• доступ до мережі експертів
• нових учасників програм
• можливість розвивати соціальний напрямок діяльності

Ми вже маємо досвід співпраці з міжнародними партнерами та грантодавцями, серед яких IVLP Impact Award, KSE Foundation, GlobalGiving, ISAR Єднання та інші.

Якщо у вас є кінний клуб, стайня, ранчо, ферма або реабілітаційний центр і ви поділяєте принципи безпеки, етики та добробуту коней будемо раді знайомству.

Разом ми можемо створити мережу підтримки по всій Україні та допомогти ще більшій кількості ветеранів, дітей і родин.

💙 Заповнюйте анкету партнерської локації за посиланням у шапці профілю.

#ВідТравмиДоТріумфу #Іпотерапія #ВетераниУкраїни #ПсихологічнаПідтримка

Victory Center / Центр Перемоги

27/07/2026

26/07/2026

25/07/2026

24/07/2026

19/07/2026

26/06/2026

22/06/2026

14/06/2026

Address

Website

Alerts

Shortcuts

Share

Category

Listing takedown request