10/06/2026
Ми продовжуємо ділитися актуальними новинами Центрально-Східної Європи у нашому дайджесті #щотамусусідів! Читайте дайджест нижче 👇
🇭🇺 Угорщина
Розпочинаємо угорську частину нашого дайджесту із надважливої новини – Угорщина і Україна погодили угоду щодо прав угорської національної меншини на Закарпатті, що розблокує початок переговорних кластерів про вступ України до ЄС.
4 червня прем’єр-міністр Угорщини Петер Мадяр оголосив про узгодження угоди з Україною, яка передбачає повернення деяких мовних, освітніх та культурних прав угорській національній меншині, яка проживає на Закарпатті. Нагадаємо, що 2017 році в зв’язку із внесенням змін до Закону України «Про освіту», у всіх українських школах було запроваджене обов’язкове навчання українською мовою, що спричинило дискусії стосовно прав національних меншин на території України. Мадяр додав, що угода базується на урядовому плані, розробленому ще за каденції попереднього прем’єра Віктора Орбана. Роботу над цим планом вела як і Угорщина, так і Україна в консультації із угорцями, які проживають на території України. Проте з початком активної передвиборчої кампанії Орбана та його партії «Фідес» імплементацію документа довелось відкласти, оскільки Віктор Орбан проголосив блокування вступу України до ЄС своїм передвиборчим гаслом.
Здебільшого план стосується внесення змін до шкільної освіти. Згідно з ним, школи Закарпаття, де навчаються у переважній більшості угорці, мають вести освітній процес та робочу документацію угорською мовою. Для таких шкіл буде запроваджено новий статус – школа національної меншини. Крім того, свідоцтва про середню освіту мають надавати угорською мовою випускникам таких шкіл. Також учням цих шкіл буде дозволено спілкуватись на перервах своєю рідною мовою. Втім, вища освіта залишиться без змін.
Серед інших змін: на території окремих районів Закарпаття буде здійснюватись дублювання вивісок підприємств як українською, так і угорською. А на рівні всієї Закарпатської області відбуватиметься дублювання всіх офіційних документів мовами нацменшин, чого раніше не було.
Київ зобов’язався імплементувати ці положення до кінця 2026 року, але для цього за ці зміни має проголосувати Верховна Рада, змінивши низку законів. Варто зазначити, що ці зміни зрештою стосуватимуться усіх національних меншин, які проживають на території України, окрім російської. До 12 червня Україна має внести остаточні правки в план дій та надати його Угорщині, і в такому разі 15 червня мають офіційно розпочатись переговори про вступ України до ЄС.
Мадяр також додав, що «якщо через 10-15 років» Україна імплементує всі необхідні вимоги від ЄС, то Угорщина винесе на офіційний референдум питання схвалення членства України в Європейському Союзі.
І до внутрішньої угорської політики. Із 5 червня уряд Угорщини офіційно призупинив видачу трудових віз громадянам Філіппін, Грузії та Вірменії. Речниця уряду Ванда Сонді назвала це «необхідним кроком у припиненні напливу гастарбайтерів». Раніше угорські компанії могли завозити працівників із цих країн за спрощеною процедурою попри заяви попереднього уряду Віктора Орбана про захист робочих місць для угорців. І нагадаємо, що станом на кінець 2024 року в Угорщині перебувало близько 400 тисяч мігрантів.
Уряд Мадяра називає посилення правил трудової міграції необхідним для збереження робочих місць для громадян Угорщини. Втім, іноземні працівники із цих країн, які вже перебувають тут або подали заявку на візу перед забороною, зможуть її отримати.
🇨🇿 Чехія
5 червня депутати парламенту шляхом публічного голосування обрали членів Ради Чеського телебачення.
Рада, яка складається з вісімнадцяти членів, є головним органом громадського контролю над функціонуванням суспільних медіа. Її повноваження включають, наприклад, призначення та звільнення Генерального директора та затвердження бюджету.
П'ятничне голосування не обійшлося без скандалів. Двоє кандидатів, Павел Матоха та Роман Брадач, були зняті з виборів через можливу причетність до корупції. На опублікованому колишнім головним редактором репортажної журналістики Чеського телебачення Марек Воллнер аудіозаписі двоє людей обговорюють надання грошей на вибори. На записі голос, схожий на голос радника Брадача, каже, що «він ще не отримав усіх грошей на ці вибори». Потім голос, схожий на голос радника Матохи, запитує, скільки грошей йому не вистачає і обіцяє, що вони незабаром надійдуть.
Брадач і Матоха стверджують, що такої розмови насправді не було, і відкидають звинувачення чи ознаки того, що вони були причетні до корупції.
Окрім цього, парламент нарешті обрав Барбору Урбанову (STAN) віцеспікером Палати депутатів. Це була вже 6 спроба руху STAN обрати свого представника на посаду віцеспікера. Попередні пів року на посаду 4 рази невдало висувався голова STAN Віт Ракушан, кандидатуру якого не схвалила більшість (офіційно - через його причетність до деяких корупційних справ). Урбанова намагалася пройти на посаду минулого тижня, але також зазнала невдачі.
Для обрання у другому турі таємного голосування було потрібно 87 голосів. Проголосували 172 депутати, з яких Урбанова отримала 126 голосів. Така кількість голосів стала для всіх певною несподіванкою, на тлі провалу минулого тижня. «Мушу визнати, що 126 голосів мене досить здивували, я вважаю це дуже сильним мандатом», - сказала Урбанова, коментуючи своє обрання.
Урбанова приєдналася до тріо віцеспікерів Палати депутатів: Патріка Нахера (ANO), Їржі Бартака (Motoristé) та Яна Скопечека (ODS). Керівництво Палати з п'яти членів на чолі зі спікером Томі Окамурою (SPD) тепер повністю укомплектовано.
Цей тиждень не минув без протестів. Профспілкова організація Академії Страки (канцелярія уряду - ред.) оголосила страйк. Причиною стали плани уряду передати апарати у сфері захисту прав людини, психічного здоров'я та боротьби із залежностями на рівень міністерств. Зараз ці структури мають вищий статус, підпорядковуючись безпосередньо уряду.
За словами членів профспілки, запланована з початку липня реорганізація загрожує функціональній системі, послабить професійну безперервність та призведе до звільнення досвідчених працівників з державної адміністрації.
Прем'єр-міністр Андрей Бабіш (ANO) наполягає на тому, що зміни в урядовому апараті виконують його обіцянку зробити державне управління ефективнішим. Він сказав, що провів переговори з профспілковими діячами та вважає процедуру прозорою.
Самі профспілки закликали керівництво Урядового офісу провести переговори цього четверга. Члени профспілки раніше зазначали, що їхнє керівництво заздалегідь не обговорило з ними заплановані зміни в організаційній структурі, що, зокрема, може суперечити Закону про державну службу.
🇸🇰 Словаччина
Цього тижня прем’єр-міністр Фіцо намагався продемонструвати активність у зовнішньополітичній сфері. Перед самітом ЄС і країн Західних Балкан у чорногорському Тиваті він зустрівся із сербським президентом Александром Вучичем. Фіцо назвав зустріч «дружньою і корисною» та повідомив, що сторони домовилися про графік подальших контактів. Окремо він підкреслив, що Словаччина повністю підтримує інтеграцію Сербії в ЄС. Це добре вписується у його останню лінію: підтримувати розширення ЄС, але водночас вибудовувати окремі політичні контакти з лідерами, які мають власну, часто більш «сувереністську» позицію щодо Брюсселя.
У парламенті головним конфліктом стала справа Тібора Гашпара (Smer-SD). PS хоче відкликати його з посади віцеспікера парламенту через обвинувачення у справі, пов’язаній із підозрами у функціонуванні злочинної групи у верхівці поліції та силових структур у 2012–2018 роках. Серед обвинувачених у цій справі, крім Гашпара, фігурують бізнесмен Норберт Бедер, колишній спецпрокурор Душан Ковачик та інші колишні високопоставлені поліцейські. Обвинувачення стосуються створення і підтримки злочинної групи, хабарництва та зловживання владою.
Фіцо, однак, у парламенті відкрито став на захист Гашпара. Він запитував опозицію, що вона робитиме, якщо суд звільнить його від обвинувачень, і заявив, що «ймовірність того, що Тібор Гашпар та інші будуть виправдані, є величезною». PS відповідає, що питання не в депутатському мандаті Гашпара, а в тому, чи може людина з такими обвинуваченнями залишатися одним із найвищих конституційних посадовців. Лідер партії Міхал Шимечка заявив, що Гашпар «знижує довіру» до парламенту, а Зузана Местерова нагадала, що опозиція вже намагалася внести це питання в порядок денний, але коаліція відкладала його.
Ще один опозиційний фронт відкрився проти міністра освіти Томаша Друкера (Hlas-SD). KDH подає пропозицію про його відставку через провал системи ePrihlášky для вступу до середніх шкіл; підтримати ініціативу мають також депутати Hnutie Slovensko і PS. Ян Горецкий (KDH) назвав ePrihlášky «жахливим менеджерським провалом» і доказом некомпетентності, стверджуючи, що міністерство місяцями попереджали про проблеми системи, але воно «вдавало, що все під контролем». Критика стосується також вартості проєкту: за словами KDH, держава інвестувала близько 11 млн євро в систему, хоча більшість шкіл уже використовує EduPage, який, на думку опозиції, міг би забезпечити електронні заявки й адміністративні процеси.
Великим символом управлінських проблем уряду для опозиції залишається і будівництво військової лікарні в Пряшеві. KDH хоче скликати позачергове засідання парламенту для відкликання міністра оборони Роберта Каліняка (Smer-SD). Партія закидає йому непрозорість, неефективне використання коштів і проблемний спосіб розподілу замовлень. Петер Стахура (KDH) уточнив, що опозиція не виступає проти самої лікарні, а проти способу, у який її будують. Представники Smer-SD уже дали зрозуміти, що не підтримають відкриття засідання щодо відставки Каліняка.
Внутрішня напруга в коаліції продовжилася навколо міністра довкілля Томаша Тараби (номінант SNS). Опозиційні партії двічі безуспішно намагалися відкрити позачергове засідання щодо його відставки, але парламент не був правомочним. Андрій Данко, лідер Словацької національної партії (SNS) та віцеспікер парламенту назвав цю ініціативу «зайвою», «проявом дитячості», заявивши, що опозиція просто «марнує час», бо не має голосів. За його словами, ситуація з Тарабою вже «вирішена», адже Фіцо раніше заявив: якщо до кінця вересня між SNS і Тарабою не відновиться політична довіра, на міністерському рівні відбудеться кадрова зміна.
PS, яка ініціювала відставку, наполягає, що проблема не зникла. Опозиція закидає Тарабі провали в управлінні міністерством, проблеми із зонуванням національних парків і втрату політичної довіри – не лише з боку опозиції, а й з боку SNS, яка його номінувала. Тому для PS відкладення питання до вересня виглядає не як розв’язання кризи, а як спроба коаліції виграти час і не допустити публічного голосування щодо одного з найконфліктніших міністрів.
🇵🇱 Польща
Пшемислав Чарнек з партії P*S запропонував уряду Дональда Туска піти у відставку. Причиною стали слова заступника міністра науки Кароля Шептицького, який назвав членів УПА «незламними українськими солдатами».
Нагадаємо, що в Польщі також обговорюють можливість позбавлення Володимира Зеленського Ордена Білого Орла. Це питання має пройти відповідну юридичну процедуру, оскільки в історії Польщі таку нагороду скасовували лише один раз — за рішенням суду.
Пшемислав Чарнек, якого P*S розглядає як одного з потенційних кандидатів на посаду майбутнього прем'єр-міністра, оцінив, що присутність Шептицького в уряді є «скандалом». Він звинуватив заступника міністра в тому, що той говорить про геноцид на Волині як про щось добре, і заявив, що «такої людини не повинно бути в польському уряді».
Історично Волинська трагедія залишається болючою темою для польського суспільства. Напруження у польсько-українських відносинах навколо цієї теми охоплює різні питання – від дозволів на ексгумацію та перепоховання жертв до рішення президента України Володимира Зеленського присвоїти одній з українських військових частин почесне найменування «Герої УПА».
Кирило Буданов, Голова Офісу Президента України, зустрівся з віцепрем'єр-міністром, головою Міністерства оборони Владиславом Косіняком-Камишем і Марціном Пшидачем, головою президентського бюро міжнародної політики. Однією з тем розмов стало саме це рішення. Після зустрічі віцепрем’єр наголосив, що Польща та Україна є партнерами у питаннях безпеки, однак «у питаннях історії ми повинні говорити правду, бо лише так можемо будувати майбутнє». У своєму дописі на платформі X він повідомив, що під час переговорів чітко окреслив польські очікування щодо рішення назвати одну з українських військових частин іменем «Героїв УПА».
«Пам’ять про жертв Волині не підлягає обговоренню. Є межі, які не можна переступати», – зазначив глава польського Міноборони.
Крім того, Польща розпочала головування в Раді держав Балтійського моря 1 липня 2025 року й завершить його 30 червня 2026 року.
Пріоритетами головування в Раді є побудова безпеки та стійкості регіону, а Польща «зміцнює здатність регіону Балтійського моря реагувати на загрози, залучаючи не лише державні установи, а й все суспільство».
МЗС Польщі зазначило, що для підготовки регіону до реагування на різні загрози ключовим є протидія торгівлі людьми. Йдеться, зокрема, про виявлення випадків примусової праці, розвиток місцевих і регіональних цільових груп, а також практичне навчання для відповідних установ.
Ще одним важливим напрямом є захист дітей, зокрема протидія торгівлі дітьми та посилення стандартів їхнього захисту в регіоні. Окрему увагу приділяють протидії онлайн-загрозам. Це включає освіту дітей і фахівців, а також аналіз використання нових технологій, зокрема штучного інтелекту, для запобігання вербуванню неповнолітніх.
Наприкінці травня в Сопоті відбулася зустріч міністрів закордонних справ країн Ради держав Балтійського моря. Під час заходу Польща символічно передала головування в Раді Ісландії, яка офіційно розпочне його 1 липня 2026 року.
🇷🇴 Румунія
Еуджен Томак, депутат Європейського парламенту, родом з півдня Одеської області, отримав від президента Нікушора Дана мандат на формування нового уряду Румунії після падіння кабінету Іліє Боложана. Томак обіцяє надпартійну технократичну структуру, спрямовану на збереження проєвропейського курсу країни та зміцнення стратегічного партнерства зі США і співпраці в межах НАТО. У разі успіху він став би першим етнічним румуном з України на чолі румунського уряду. Однак головна перешкода залишається незмінною: найчисленніша в парламенті Соціал-демократична партія Румунії не хоче голосувати за уряд без власних представників, тоді як PNL та USR відмовляються підтримувати коаліцію із соціал-демократами. Томак має десять днів, щоб подолати це становище й отримати вотум довіри.
Проте формування кабінету відбувається на тлі не лише парламентських складнощів. 5 червня в румунському порту Констанца самодетонував морський дрон, який Міністерство оборони ідентифікувало як апарат, подібний до тих, що використовуються у війні проти України. Дрон, імовірно, мав на борту десятки кілограмів вибухівки й вийшов з-під контролю під час операції в Чорному морі. Президент повідомив, що розслідування триватиме 7–10 днів, а румунське командування визнало необхідність посилення систем раннього виявлення та захисту стратегічної інфраструктури, яка й надалі залишається вразливою через близькість до зони бойових дій.
Водночас дослідження громадської думки вказує на неочікувані політичні наслідки останніх подій. Соціолог Ремус Штефуреак зазначив, що вотум недовіри, замість послабити Боложана, дав йому своєрідний «політичний кисень»: він здобув помітну перевагу в популярності завдяки образу жертви та символу опору. PNL (націонал-ліберали) посилила позиції, частина виборців USR (технократи-центристи) перейшла до лібералів, тоді як PSD (соціал-демократи) втратила близько 3–4% прихильників. Найцікавіше, що AUR залишається стабільною на рівні 38–40%, але соціолог не виключає сценарію, за якого націоналісти можуть наблизитися до 50%. Це створило б серйозний ризик надмірної концентрації влади в країні, демократичні інституції якої все ще недостатньо міцні для ефективного стримування такого політичного домінування.
На цьому тлі окремі політичні діячі демонструють готовність звільнятися від невигідних партійних прив’язок. Одіозна лідерка ультраправої партії SOS România Діана Шошоаке відвідала форум у Санкт-Петербурзі, де заявила Путіну, що румуни його не ненавидять і не хочуть допомагати Україні зброєю та грошима, оскільки, за її словами, Румунія фактично контролюється Брюсселем. Вона пішла далі, заявивши, що не може передати привітання від президента, бо, на її думку, Румунія насправді не має президента. У відповідь лідер Кремля попросив передати теплі вітання румунським православним.
🇲🇩 Молдова
На тлі посилення напруженості у відносинах між Кишиневом і Москвою голова парламенту Молдови Ігор Гросу різко розкритикував намір Росії перенести Російський центр культури до Тирасполя, назвавши цю ініціативу черговою політичною провокацією. За його словами, цей крок вписується в ширшу стратегію збереження впливу на внутрішні процеси в Молдові та доповнює низку інших рішень останніх місяців, зокрема активність російських дипломатів у Гагаузії та спрощення процедури надання російського громадянства. Гросу переконаний, що подібні дії мають переважно політичний і пропагандистський характер. Водночас він наголосив, що саме Росія ухвалювала рішення щодо обмеження постачання газу до Молдови, попри чинний контракт між «Молдовагазом» і «Газпромом». На його думку, вплив російської пропаганди й надалі залишається помітним у частині європейського політичного простору.
Дискусія навколо культурного центру розгортається на тлі його майбутнього закриття в Кишиневі. Російський центр науки і культури завершить роботу 4 липня 2026 року після 17 років діяльності через припинення дії міжурядової угоди про культурні центри між Молдовою та Росією. У Кишиневі наголошують, що можливе перенесення установи до Тирасполя без нових домовленостей між державами суперечитиме міжнародно-правовим нормам. Символічно, що угоду, яка свого часу дозволила відкриття російського центру в молдовській столиці, так і не було реалізовано на рівних умовах, адже Молдова не отримала аналогічної установи на території Росії.
Водночас Молдова демонструє помітний прогрес на шляху до європейської інтеграції та економічного розвитку. Під час Інвестиційної конференції ЄС-Молдова в Кишиневі було оголошено про намір залучити понад 1 млрд євро інвестицій у стратегічні галузі економіки. Йдеться про проєкти у сферах цифрової інфраструктури, високотехнологічного виробництва, фармацевтики, логістики, модернізації водної інфраструктури та агропромислового сектору. Частина коштів надходитиме через механізми підтримки Європейського Союзу, інша – від міжнародних фінансових установ і приватних інвесторів.
Єврокомісарка з питань розширення Марта Кос заявила, що Молдова сьогодні є одним із найуспішніших кандидатів на вступ до ЄС за темпами впровадження реформ. Країна вже виконала 93% зобов’язань, що стало найкращим результатом серед держав, які беруть участь у відповідних програмах підтримки. За її словами, зростання інтересу інвесторів є прямим наслідком реформування державних інституцій, посилення верховенства права та поглиблення інтеграції з Європейським Союзом.
Президентка Майя Санду наголосила, що така активність свідчить про зростання довіри до Молдови як до держави з прогнозованими правилами гри та чітким європейським курсом. Вона підкреслила, що країна дедалі більше розглядається не як периферійний ринок Східної Європи, а як майбутній член ЄС із перспективним бізнес-середовищем. На цьому тлі Брюссель уже запросив Кишинів представити свою позицію щодо переговорів за першим кластером вступних глав, що стало ще одним сигналом прискорення європейської інтеграції країни.
🇪🇪 Естонія
Парламент Естонії ухвалив Закон про кризові ситуації та національну оборону, який має стати новою рамкою для дій держави у разі масштабних криз, надзвичайного або воєнного стану. Документ, який готували понад шість років, покликаний зробити систему реагування зрозумілішою: визначити ролі уряду, державних установ, місцевого самоврядування та постачальників життєво важливих послуг.
Логіка закону полягає в тому, що кожен рівень влади має заздалегідь готуватися до виконання власних завдань у кризових умовах, а реагування починається саме там, де виникає проблема. Якщо ж криза набуває загальнонаціонального масштабу й ширше зачіпає суспільство або економіку, відповідальність за її врегулювання переходить до уряду та прем’єр-міністра.
Водночас новий закон уже викликав гостру дискусію навколо свободи слова. Естонська асоціація медіа планує звернутися до президента, а за потреби – і до канцлера юстиції, щоб домогтися збереження гарантій свободи преси навіть у кризових умовах. Найбільше занепокоєння викликає те, що закон розширює коло інституцій, які можуть обмежувати роботу ЗМІ під час надзвичайного або воєнного стану. Якщо раніше такі повноваження переважно належали прем’єр-міністру та окремим міністрам, то тепер вони поширюються також на уряд загалом, Поліцію та прикордонну охорону, Поліцію безпеки Естонії та Сили оборони.
Представники медіасередовища вважають, що надто широкі формулювання можуть створити простір для зловживань і фактично ускладнити поширення суспільно важливої інформації.
«Вони кажуть, що обмежуватимуть інформацію лише дуже незначною мірою і що це стосуватиметься лише найважливіших випадків. Але нинішнє широке формулювання фактично дозволяє блокувати будь-яку інформацію, адже все залежить від інтерпретації посадовця, причому посадовця доволі низького рівня», – сказав Вяйно Коорберг, голова Естонської асоціації медіа.
Паралельно Естонія просувається до реалізації ще одного резонансного рішення – договору зі Швецією про розміщення шведських ув’язнених у Тартуській в’язниці. Після того як шведський парламент 3 червня схвалив відповідну угоду, перші ув’язнені можуть прибути до Естонії вже у серпні. За планом, вони прибуватимуть поступово: спочатку близько 100 осіб, до кінця року — до 200, а наступного року їхня кількість у Тарту може зрости до 600.
Для набрання чинності угоду ще має ратифікувати естонський парламент. Після цього уряд повинен ухвалити рішення щодо бюджетної частини договору, а президент Алар Каріс — офіційно його проголосити. Остаточно угода набуде чинності після обміну дипломатичними нотами між сторонами. Шведські ув’язнені не звільнятимуться на території Естонії: після завершення або наближення завершення строку покарання їх мають повернути до Швеції.
На зовнішньополітичному напрямі ключовою темою тижня залишалася Україна. 2 червня міністр закордонних справ Естонії Маргус Цахкна зустрівся у Таллінні з прем’єр-міністеркою України Юлією Свириденко під час вечері, організованої прем’єр-міністром Естонії Крістеном Міхалом. У центрі розмови були безпека України, розширення Європейського Союзу та необхідність посилення тиску на Росію.
За словами Цахкни, відбудова України є одним із центральних пріоритетів естонської співпраці у сфері розвитку. «Сильна та демократична Україна є одним із ключів до тривалого миру», – зазначив він. Саме тому Естонія планує організувати у 2027 році міжнародну конференцію з відбудови України, яка має сприяти комплексному й ефективному процесу реконструкції.
Окремо сторони обговорили вступ України до Європейського Союзу. Цахкна наголосив, що для зміцнення безпеки України та всієї Європи необхідно якнайшвидше відкрити переговорні кластери, потрібні для євроінтеграції.
«Україна досягла значного прогресу у впровадженні реформ, попри російську агресію», – сказав Цахкна. «Вступ України до Європейського Союзу не лише відповідає інтересам європейської безпеки, а й є можливістю для всієї Європи повчитися на цінному досвіді України у захисті своєї держави. Стійкість та інновації України є прикладом для всіх держав-членів».
🇱🇹 Литва
Поки країна оговтується від масштабних витоків даних та корупційних скандалів минулих тижнів, уряд Литви зважився на радикальний політичний крок задля зачистки власних лав. Кабінет міністрів офіційно ініціював масштабне перезавантаження правлячої коаліції з метою остаточно викинути з неї популістські сили. . Очищення урядових кабінетів від радикалів стає головною ставкою прем'єрки Інги Ругінєне у боротьбі за політичне виживання перед майбутніми виборами. Поки що невідомо, про кого йде мова як про «популістів», але з найбільшою ймовірністю, коаліція планує знайти заміну ультраправій партії «Nemunas Dawn». Протягом нетривалої співпраці лідер партії Ремігіюс Жемайтатіс робив безліч скандальних заяв, що псувало імідж кабінету Ругінєне.
Тим часом у залі засідань Сейму нарешті завершилася багатомісячна епопея навколо свободи слова та контролю над національним мовником. Парламент Литви все ж таки ухвалив ще тиждень тому скандальні поправки до закону про LRT. Однак під тиском масових протестів 30 тисяч громадян Сейм змушений суттєво пом'якшити фінальний текст. Влада пішла на косметичні поступки суспільству, аби збити градус напруги та уникнути повноцінного медіа-бунту в розпал інших криз. Проте навіть у згладженому вигляді ця реформа залишає зашморг на шиї фінансової та кадрової незалежності мовника.
Водночас Вільнюс продовжує тримати максимально жорстку і безкомпромісну позицію на зовнішній арені, демонстративно відкидаючи будь-які претензії та маніпуляції з боку сусідніх автократій. Міністр транспорту Юрас Тамінскас різко обірвав усі дискусії навколо відновлення транзиту білоруського калію під тиском США, назвавши ці розмови банальним «струсом повітря» та повним марнуванням часу. У Вільнюсі пояснили: оскільки санкції ЄС лишаються в силі – значить транзит неможливий.
Одночасно з цим Литва категорично відкинула чергові звинувачення Москви щодо нібито осквернення радянських військових поховань на території республіки. Литва не готова йти на поступки і продовжує активне перепоховання радянських солдат або ексгумацію тіл з археологічними розслідуваннями попри російські наративи про «Велику Вітчизняну війну».
🇧🇬 Болгарія
У сьогоднішньому випуску ми хочемо розповісти про те, як саме Болгарія допомагала Україні озброюватися останні 4 роки, починаючи з повномасштабного російського вторгнення в Україну.
Протягом останніх чотирьох років Болгарія відігравала дуже важливу, хоч і часто тіньову, роль у забезпеченні обороноздатності України. У перші місяці повномасштабної війни болгарська промисловість забезпечила близько третини всіх боєприпасів та майже 40% пального для української армії. Від непрямих транзитів через Чехію та Польщу Софія поступово перейшла до відкритих прямих поставок у 2024-2026 роках. Однак риторика нового уряду під керівництвом Румена Радєва, який і раніше сигналізував про обережність щодо фінансових зобов'язань, тепер трансформувалася у відмову від подальшої військової допомоги. Опозиція та економісти вже назвали цей крок стратегічною помилкою з важкими потенційними наслідками.
Головний міф, який намагаються розвіяти критики урядового рішення, зокрема Богдан Богданов від ПП, полягає в тому, що Болгарія нібито просто “роздаровує” свої арсенали. Насправді ж військова допомога тісно переплетена з комерційними контрактами, які принесли болгарському військово-промисловому комплексу рекордні прибутки. Завдяки засиленому попиту у 2025 році обсяги оборонного експорту досягли майже 2,5 мільярда євро. Ця галузь формує близько 4 відсотків ВВП країни, а зупинка співпраці ставить під удар до 60 тисяч робочих місць. Замість того, щоб продовжувати залучати фінансування з європейської програми SAFE для розширення потужностей державного заводу ВМЗ у Сопоті, політична самоізоляція загрожує перетворити ці плани на втрачені можливості. Звільнену ринкову нішу швидко перехоплять конкуренти.
Окрім економічних ризиків, односторонні заяви виконавчої влади спровокували політичну кризу всередині країни. Представники партії ГЕРБ наголошують, що Болгарія є парламентською республікою, де рішення про надання військової та військово-технічної допомоги Україні приймаються Національними зборами. Спроба міністра оборони скасувати ці рішення публічними заявами розцінюється як порушення конституційного ладу. Підтримка України розглядається опозицією не просто як жест доброї волі, а як гарантія безпеки в Чорноморському регіоні, що прямо впливає на болгарські транспортні коридори, енергетику та іноземні інвестиції.
Донедавна оборонне партнерство двох країн успішно еволюціонувало у площину високих технологій. Міністерства оборони активно обговорювали спільне виробництво безпілотних систем та засобів протидії дронам, спираючись на унікальний бойовий досвід українського інноваційного кластера Brave1. Відмова від співпраці потенційно означатиме добровільну втрату доступу Болгарії до новітніх технологій супутникового зв’язку, робототехніки та сучасних ІТ-рішень, що з’явилися на українському оборонному ринку в останні роки. Більше того, такий розворот ризикує позбавити болгарські будівельні та логістичні компанії доступу до майбутнього колосального ринку відбудови України.
У висновку, нинішнє рішення про зупинку військової допомоги ставить Болгарію перед фундаментальним вибором: між тим, щоб залишитися надійним союзником, який інтегрується в нову європейську архітектуру безпеки, або обрати шлях політичного популізму, розплачуючись за це економічним спадом і втратою геополітичного впливу на наступні роки.
Всю майбутню інформацію щодо болгарського ВПК ви зможете знайти найпершими у нашому щотижневику «Болгарський Вікенд» на Центральноєвропейському Ф’южені та у майбутніх випусках #щотамусусідів!
Публікацію підготовлено за підтримки Міжнародний фонд "Відродження". Вона представляє позицію авторів і не обов’язково відображає позицію Міжнародного фонду «Відродження».
