12/08/2026
🔹 В новому випуску дайджесту #щотамусусідів розглядаємо актуальні новини держав Центрально-Східної Європи за минулий тиждень. Читайте дайджест нижче 👇
🇭🇺 Угорщина
В угорській частині нашого дайджесту ми продовжуємо слідкувати за пошуком та призначенням кандидата на посаду президента Угорщини. Нагадаємо, що з ухваленням 17-ї поправки до Основного Закону Угорщини вже експрезидент Томаш Шуйок, призначений на цю посаду партією «Фідес», був відсторонений від посади. Тимчасово виконувати обов’язки президента Республіки почала Агнеш Форстхоффер, спікерка парламенту від «Тиси». Тепер же, згідно із законодавством, нового президента мають обрати протягом місяця, тобто до 19 серпня.
Процес пошуку кандидатів був тривалим. Прем’єр-міністр Петер Мадяр заявляв, що хотів би, аби нового кандидата підтримала і опозиція, але парламентська фракція «Фідес» заявила, що не підтримає жодного кандидата, оскільки вважає відставку Шуйока «незаконною».
Пропозицій щодо кандидатів було багато, але найпершою з них розглянули кандидатуру Юдіт Полгар – всесвітньо відомою угорською гросмейстеркою. Проте після консультацій із Петером Мадяром вона відмовилась від посади президента.
Проте минулого тижня депутати від «Тиси» внесли до порядку денного парламенту голосування за нового президента на 11 серпня, але не повідомили, кого саме висунуть на цю посаду. Згодом стало відомо, що наступним президентом стане Андраш Бака – голова Верховного суду Угорщини із 2009 по 2011 рік, який був відсторонений із приходом до влади Віктора Орбана. За його кандидатуру проголосували у самій партії, а сам він погодився стати президентом. Тепер же у парламенті очікується таємне голосування. Нагадаємо, що «Тиса» має у парламенті необхідні ⅔ місць для успішного проходження їхнього кандидата, тож із 11 серпня ми побачимо фактично повністю оновлену основну вертикаль влади в Угорщині.
Ну а тим часом в Угорщині продовжується енергетична криза внаслідок зупинки єдиної угорської АЕС «Пакш», яка покриває 50% усього енергоспоживання Угорщини. Зупинка реакторів станції була спричинена рекордним обмілінням Дунаю, який виступає охолоджувачем реакторів, внаслідок аномальної спеки. Збільшене навантаження на інші види генерації електроенергії суттєво підвищило ризик аварій на цих об’єктах, і тому по всій Угорщині були екстрено введені заходи економії, а також нарощено імпорт електроенергії.
У новому зверненні щодо ситуації в енергосистемі прем’єр-міністр Петер Мадяр заявив, що про проблеми в енергосистемі знав ще попередній уряд аж із 2022 року, проте, за його словами, жодних заходів для оновлення обладнання чи будівництва нових електростанцій вжито не було. Також він процитував документ, підписаний у 2022 році на той час ще міністром закордонних справ Петером Сійярто, де прямо говорилось про критичний стан енергосистеми:
«Система доживатиме свої останні дні без будь-якого суттєвого втручання, а витрати на її обслуговування зростають з безпрецедентними темпами: з 50 мільярдів форинтів на рік до 400 мільярдів форинтів. За відсутності рішучих заходів безпека постачання угорських споживачів стане нестійкою протягом кількох місяців, згідно з оцінкою Угорського енергетичного управління, зазначеного у пропозиції від 2022 року», – йдеться в постанові.
За словами Мадяра, попередній уряд знав про ці проблеми, але все одно схвалював будівництво масштабних об’єктів, як-от акумуляторний завод китайської корпорації CATL в Дебрецені вартістю майже 8 млрд доларів.
Продовжуючи тему китайського бізнесу в Угорщині, не можемо оминути резонансну новину про Петера Сійярто, якому тепер вже цілком загрожує ув’язнення. Як стало відомо, Слідча прокуратура Будапешта передала справу про ймовірне отримання хабара колишнім міністром до Управління поліції в Будапешті, яке має відповідні повноваження для її розгляду та застосування запобіжних заходів.
Розслідування проти Сійярто було розпочате після письмової заяви угорського громадського діяча Іштвана Теньї, який поскаржився до прокуратури щодо можливого отримання хабаря ексміністром.
Нагадаємо, що минулого місяця стало відомо, що Петер Сійярто офіційно склав депутатський мандат та пішов працювати головою відділу міжнародних зв’язків у BYD – найбільша китайська електромобільна компанія, чий завод в Угорщині почали будувати за каденції Сійярто на посаді очільника МЗС Угорщини.
Тоді ж прем’єр-міністр Петер Мадяр заявив, що існує необхідність розслідувати це призначення, яке може бути, з його слів, «публічною подякою» за завод в Угорщині. Відповідне розслідування розпочав і Комітет з національної безпеки парламенту, де, окрім цього, розглядаються також тісні зв’язки Сійярто із головою російського МЗС Сергієм Лавровим.
Зрештою, якщо підозра буде обґрунтована, то Петеру Сійярто загрожує до трьох років позбавлення волі.
🇨🇿 Чехія
Поки парламент перебуває на канікулах, 4 серпня завершився термін подання кандидатських списків на жовтневі муніципальні та сенатські вибори. Тепер реєстраційні органи перевірятимуть подані документи та за необхідності вимагатимуть виправити недоліки. Остаточна реєстрація кандидатів має відбутись не пізніше 20-х чисел серпня.
На цьогорічних виборах до чеського Сенату за 27 мандатів боротимуться 153 кандидати – на 80 осіб менше, ніж в попередній виборчий період. Однією з головних причин скорочення кількості претендентів стали домовленості між опозиційними партіями про висунення спільних кандидатів.
Також цього тижня стало відомо про намір парламенту повернутись до запланованих ще навесні змін у законодавстві, що стосується конфлікту інтересів. Депутати правлячої коаліції заявили про плани скоригувати нинішній законопроєкт. Після зауважень уряду автори документа готові внести зміни, а розгляд у Палаті депутатів планують розпочати після літніх канікул. Один із головних ініціаторів, депутат ANO Радек Вондрачек, заявив, що готовий обговорювати поправки також з опозицією.
Одна з можливих змін стосується терміну, протягом якого держава може вимагати повернення незаконно отриманих субсидій. Наразі цей термін становить 10 років, тоді як законопроєкт пропонує скоротити його до чотирьох років. Найбільші суперечки викликають зміни щодо доступу компаній політиків до державних дотацій і публічних закупівель.
Представники ANO вважають нинішні обмеження надто жорсткими і цим виправдовують свою ініціативу. Опозиція ж небезпідствавно вважає новий законопроект написаним в інтересах конкретної особи. «Я не проти дебатів про те, як покращити або уточнити закон про конфлікт інтересів. Але не забуваймо про слона в кімнаті, яким у цьому випадку є Андрій Бабіш», – заявив Карел Дворжак (STAN), заступник голови Комітету з конституційних та правових питань Палати депутатів.
Після канікул на розгляд парламенту попадуть також і урядові ініціативи. Так, зокрема, уряд планує скоротити максимальну кількість військовослужбовців, яких країна може одночасно направляти на східний фланг НАТО, – із 2000 до 1600 упродовж наступних двох років. Відповідну пропозицію щодо закордонних військових місій уряд передав на розгляд парламенту, який має ухвалити остаточне рішення. Оборонний комітет Сенату планує розглянути документ найближчим часом.
У Міністерстві оборони пояснюють скорочення насамперед економією бюджетних коштів і фактичною практикою використання військового контингенту. Максимальний ліміт у 2000 військових на східному фланзі на практиці ніколи не використовувався повністю. Водночас зменшення загального ліміту не означає автоматичного виведення нинішніх чеських військових із країн східного флангу.
Паралельно уряд планує скоротити участь Чехії в низці інших міжнародних місій. Зокрема, у 2028 році кількість чеських військових у Боснії і Герцеговині має зменшитися з 200 до 15, у Косово – з 50 до 25, а в місії НАТО в Іраку та Кувейті – з 20 до 10. З іншого боку, буде збільшена кількість солдатів, залучених до навчання українських бійців у країнах поза ЄС, з 40 до 60 осіб.
Такий перерозподіл ресурсів пов’язують із оптимізацією ресурсів, адже вартість розгортання чеських військ за кордоном обчислюється в мільярдах крон.
Наразі важко оцінити, як на цю пропозицію відреагує парламент. Хоча ініціатива уряду не містить нічого радикального, вона може піддатись критиці як черговий приклад невиконання урядом Андрея Бабіша зобов'язань в рамках НАТО.
Мали місце і нові підходи на дипломатичному фронті. Чехія вирішила закрити своє генеральне консульство в Гонконзі. Роботу дипломатичного представництва буде припинено 30 вересня, після чого його консульські та візові функції для Гонконгу і Макао перебере на себе посольство Чехії в Пекіні.
МЗС не називає конкретних політичних причин закриття консульства, говорячи лише про оптимізацію чеської дипломатичної мережі. Подальші коригування дипломатичної мережі можуть стосуватися Оману, Венесуели та Об'єднаних Арабських Еміратів.
Міністр закордонних справ Петр Мацінка коротко прокоментував заплановані зміни: «Дипломатія — це не змагання в кількості будівель з національним прапором. Вона повинна, перш за все, захищати чеські інтереси, допомагати нашим громадянам і відкривати двері для чеських компаній. Ми також адаптуємо до цього нашу мережу посольств».
🇸🇰 Словаччина
Цього тижня у Словаччині головним маркером стала криза довіри. За опитуванням агентства AKO (соціологічна агенція) для JOJ 24, найвищу довіру в суспільстві мають пожежники – 96,9%, далі Словацька академія наук із 77,8% та армія з 72%. Натомість політичні інституції опинилися внизу рейтингу. Уряду довіряє лише 22% респондентів, а Національна рада (парламент) має ще нижчий показник – 19,1%. Президенту Петеру Пеллегріні (позапартійний, раніше Hlas-SD) довіряє 41%, але не довіряє 54,7%. STVR (Словацьке телебачення і радіо, суспільний мовник) також має перевагу негативних оцінок: 37,9% довіри проти 55,8% недовіри. Тобто проблема стосується не лише уряду Роберта Фіцо (Smer-SD), а ширше – всіх ключових політичних і публічних інституцій.
Міністр охорони здоров’я Каміл Шашко (Hlas-SD) відреагував на низьку довіру до уряду доволі обережно. Він заявив, що провалюються «всі політики», бо суспільний простір заповнюють конфлікти, образи, а не розмови про рішення. За його словами, людям важливі безпека, освіта, охорона здоров’я та соціальні питання, але ці теми програють гострим політичним сутичкам.
Однак саме охорона здоров’я стала однією з тем, де уряд змушений пояснювати конкретні провали. У програмі Politika 24 Шашко визнав, що багато словацьких лікарень не готові до літніх хвиль спеки. Міністерство планує цього літа встановити приблизно 250 кондиціонерів, але сам міністр визнає: це лише короткострокове рішення, бо в системі накопичився «борг на 30-50 років».
Інший конфлікт тижня стосувався SIS (Словацька інформаційна служба – спецслужба країни). Фіцо розкритикував рейтинг французького політичного тижневика L’Express, де SIS опинилася на останньому місці серед оцінених європейських розвідувальних служб. Прем’єр заявив, що таке погане оцінювання нібито виникло на основі інформації від опозиційного депутата Алойза Гліни (SaS). Сам Гліна підтвердив, що давав інтерв’ю L’Express, але назвав інтерпретацію Фіцо “смішною” і заперечив, що виступав як експерт із таємних служб. За версією самого L’Express, рейтинг готували приблизно три місяці на основі відповідей 60 фахівців із розвідки з 25 країн. Серед них були чинні й колишні керівники спецслужб, а також люди з досвідом роботи в CIA (Центральне розвідувальне управління США) і Mossad (ізраїльська розвідувальна служба). Оцінювали здатність служб збирати інформацію, проводити таємні операції, працювати в кіберсфері та співпрацювати з партнерами.
На економічному фронті знову з’явилася тема великих державних проєктів. Міністр оборони Роберт Каліняк (Smer-SD) захищає ідею відновлення зрошувальних систем через PPP-проєкт (public-private partnership, державно-приватне партнерство) із залученням інвестора з Об’єднаних Арабських Еміратів. Йдеться про проєкт приблизно на півмільярда євро. За логікою Каліняка, така модель має допомогти державному бюджету: зовнішній інвестор профінансує інфраструктуру, а після того, як вона почне приносити доходи, інвестиція поступово повернеться.
Опозиція бачить у цьому ризик для фермерів і сільського господарства. Віліам Карас (KDH) назвав передачу зрошувальної системи іноземним інвесторам поза межами ЄС «саботажем», а Браніслав Ґрьоглінґ (SaS) заявив, що уряд довго нічого не робив, щоб допомогти аграріям. Тамара Стоглова (PS) додала, що словацькі фермери можуть фактично платити за прибуток зовнішнього інвестора. Окремо аграрії критикують і підвищення оренди за користування зрошувальними системами: за словами представників PS, державне підприємство Hydromeliorácie, що управляє меліораційною та зрошувальною інфраструктурою, підвищує плату з 3 до 42 євро за гектар.
Регіональна політика також поступово входить у передвиборчий режим. Мілан Маєрський (KDH) оголосив, що знову балотуватиметься на посаду голови Пряшівського самоврядного краю. Він уже дев’ять років очолює край і хоче йти на вибори з акцентом на продовження інвестицій у дороги, мости, швидкісну трасу R4 (транспортний коридор на сході Словаччини), зайнятість, підтримку інвесторів, освіту, охорону здоров’я та соціальні послуги. Конкуренція в Пряшівському краї буде сильно політизованою. Серед суперників Маєрського – Мілан Мазурек (Republika), Юдіта Лашшакова (кандидатка, яку підтримує Smer-SD), міністр інвестицій Самуел Мігаль (незалежний, раніше Hlas-SD), Моніка Лешкова (SNS) та кілька незалежних кандидатів.
🇵🇱 Польща
7 серпня у Варшаві відбулася демонстрація «Моя Польща не б'є, не кидає виклик, не щипає», яка є вираженням солідарності з українцями, які живуть у Польщі. Організатори подали до КПРМ (канцелярія премʼєр-міністра) та МВС петицію, підписану понад 11 тисячами осіб, вимагаючи від уряду рішучих дій проти, зокрема, жорстоких нападів на громадян України. Автори петиції представили сім основних вимог, що стосуються конституційних гарантій захисту прав і свобод: більш ефективного переслідування злочинів на ґрунті ненависті; рішучого скорочення діяльності так званих самопроголошених патрулів; упровадження урядової програми протидії ксенофобії та дезінформації; запровадження системної правової та психологічної підтримки для жертв нападів; проведення циклічних тренінгів для поліцейських та служб; регулярної публікації статистичних даних щодо мови ненависті; а також законодавчих змін, що розширюють захист від дискримінації у Кримінальному кодексі.
Учасники демонстрації вважають, що держава демонструє свою бездіяльність та закриває очі на такі події, у той час, коли ненависть посилюється не тільки у соцмережах, а й в усе більшій кількості фізичних нападів або булінгу.
Перейдемо від соціальних подій до суто політичних. У ЗМІ зʼявилася інформація, що партія P*S на чолі з Ярославом Качинським, вирішила змінити кандидатуру на посаду прем’єр-міністра. Замість Пшемислава Чарнека начебто хочуть поставити Збігнєва Богуцького. Голова партії вже спростував цю заяву, сказавши, що рішення незмінне. Усе відбувається на фоні того, що партія переживає внутрішньопартійну кризу. Один з членів P*S, колишній премʼєр-міністр Матеуш Моравецький, заснував власну організацію «Розвиток Плюс» всередині партії. Нещодавно вона вже була офіційно зареєстрована як партія, і до неї вже долучилися 40 депутатів, незважаючи на те, що лідер P*S чітко заявив, що кожний депутат партії має відмовитися від членства в тоді ще клубі Моравецького, щоб зберегти своє членство у P*S. Водночас метою «Розвиток Плюс» Моравецький називає відновлення ідей та цінностей P*S, які сповідувала партія на початку створення. До того ж виборці вже давно хочуть альтернативних рішень, тому все більше спостерігається підтримка ультраправих партій, а також нових політичних сил. Крім того, нагадаємо, що навесні 2027 року мають пройти парламентські вибори.
І наостанок поговоримо про амбітні плани президента Польщі Кароля Навроцького. 6 серпня, у річницю свого президентства, він заявив, що представить нову президентську стратегію розвитку держави. Він зазначив, що передусім стратегія «стане орієнтиром для найближчої парламентської кампанії, яка визначить польські патріотичні сили, які люблять Польщу, готові до діалогу між президентським центром і майбутнім прем'єр-міністром, щоб Польща розвивалася, була безпечною і в ній було менше політичних конфліктів». Крім того, він торкнувся теми співпраці з США, яку Польща активно впроваджує, оскільки це також прописано у плані щодо зовнішньої політики держави. Президент до того ж зазначив, що «стратегічним інтересом Польщі є також те, щоб у Варшаві та Польщі не майоріли прапори прапорів». «Можна допомагати і можна вимагати, можна співпрацювати в партнерстві, можна розуміти один одного в фундаментальних питаннях», – заявив Навроцький, натякнувши на складний етап польсько-українських відносин через історичні перепитії. Проте він нічого не зазначає про зростаючу соціальну ненависть, яка може перерости у ще більше жертв, у тому числі і поляків.
Навроцький також говорив про виконану роботу, зокрема про впровадження різних ініціатив та законів. Варто згадати, що він також є президентом, який наклав найбільшу кількість вето (41) за всю історію Польщі.
🇷🇴 Румунія
Цього тижня політична ситуація в Румунії дедалі більше концентрувалася навколо конфлікту між владою та опозицією, а також проблем, які уряд поки не здатен ефективно вирішити. На цьому тлі особливо помітним стає посилення позицій партії AUR, яка одночасно атакує президента Нікушора Дана та намагається дистанціюватися від найбільш радикальних заяв власного лідера.
Насамперед ультраправа партія AUR офіційно запустила платформу, присвячену процедурі усунення президента Нікушора Дана. На сайті громадяни можуть стежити за перебігом парламентської процедури, кількістю необхідних підписів, позиціями окремих депутатів та підтримкою ініціативи. AUR аргументує необхідність імпічменту нібито повторними порушеннями президентом конституційних обов’язків, зокрема невиконанням ролі посередника між державними інституціями та затягуванням формування уряду.
Водночас показовим є те, що всередині самої AUR спостерігається певне пом’якшення окремих зовнішньополітичних позицій. Перший віцепрезидент партії Дан Дунгачу заявив, що Румунія більше не має фінансових ресурсів для прямої економічної підтримки України через власні бюджетні та економічні проблеми. При цьому він наголосив, що AUR не виступає проти торговельно-економічних відносин між двома країнами та не прагне блокувати європейську допомогу Україні. Дункагу також дистанціювався від попередніх радикальних заяв Джордже Сіміона щодо Молдови: на його думку, Молдова є легітимною державою, визнаною ООН, а можливе об’єднання з Румунією може відбутися лише за волею громадян обох країн.
Паралельно із загостренням політичної боротьби уряд стикається з енергетичною кризою, яка демонструє наслідки багаторічного відкладання інфраструктурних проєктів. Міністр оборони Раду Міруце заявив, що нинішню кризу навколо АЕС Чернаводе частково можна було передбачити та уникнути. Йдеться про проєкт перерозподілу води між рукавами Дунаю, який мав забезпечити необхідний рівень води для роботи атомної електростанції. За словами Міруце, проєкт отримав усі необхідні дозволи та затвердження ще до квітня 2024 року, однак відтоді жодних подальших дій щодо його реалізації не відбулося. Особливо важливо, що цей проєкт розглядається як необхідна передумова для будівництва третього та четвертого енергоблоків Чорнаводської АЕС.
Енергетична проблема водночас стала частиною ширшої політичної боротьби. Міруце, який нині є виконуючим обов’язків міністра оборони, публічно атакував лідера Соціал-демократичної партії Соріна Гріндяну, заявивши, що не може вважати його політиком, здатним вирішити проблеми румунів. Він нагадав про масові протести проти уряду Гріндяну та заявив, що не готовий підтримувати його як потенційного політичного «рятівника». Водночас Міруце розкритикував і Джордже Сіміона за позицію AUR щодо фінансування та переозброєння румунської армії, звинувативши партію також у поширенні заяв із «російським акцентом».
На цьому тлі навіть питання особистої прозорості президента стало частиною політичного порядку денного. Нікушор Дан разом із партнеркою Мірабелою Градіна́ру оприлюднив її декларації про майно та інтереси, хоча закон не зобов’язує президента публікувати такі документи щодо своєї партнерки. За словами Дана, це зроблено «в дусі прозорості» та для усунення спекуляцій. У декларації зазначені вісім земельних ділянок, частки у двох будинках, два автомобілі, банківські рахунки, кредит та акції Renault, а також її доходи від роботи в Automobile Dacia. Публікація документів виглядає як спроба президента продемонструвати максимальну відкритість саме в момент, коли AUR активно намагається поставити під сумнів його легітимність та політичну діяльність.
🇲🇩 Молдова
У Молдові триває дискусія щодо запланованого підвищення ПДВ для виробників і переробників зернових та олійних культур із 8% до 12%. Представники аграрного сектору виступили проти такого кроку та закликали владу переглянути запропоновані зміни. Фермери пояснюють свою позицію зростанням витрат на виробництво. Також додаткового тиску на галузь завдали й збитки, спричинені несприятливими погодними умовами. За підрахунками аграріїв, у разі підвищення ставки податкове навантаження може зрости приблизно на 500 леїв з кожного гектара, що в масштабах усього сектору становитиме близько 750 млн леїв. Асоціація «Сила фермерів» також вважає, що запропонована ставка не відповідає європейській практиці. Представники організації зазначають, що в низці країн Південної та Південно-Східної Європи ПДВ для аграрного виробництва не перевищує 11%, а у Франції, Італії, Німеччині та Польщі становить приблизно 4-7%.
При цьому фермери наголошують, що їхні колеги в ЄС додатково отримують прямі виплати у розмірі 200–500 євро на гектар, тоді як аналогічної підтримки в Молдові немає. Аграрії вимагають залишити ставку на рівні 8% і провести консультації з представниками уряду та парламенту. Міністерка фінансів Вікторія Белоус підтвердила готовність зустрітися з фермерами. Попередньо переговори мають відбутися наступного вівторка. Водночас у Кабінеті Міністрів наголошують, що проєкт фіскальної політики лише розпочав проходження необхідних процедур. Документ мають винести на публічне обговорення, під час якого представники бізнесу та інші зацікавлені сторони зможуть запропонувати свої зміни.
Окрему увагу молдовська влада приділяє співпраці з громадянами, які проживають за кордоном. На Форумі діаспори 2026 року в Кишиневі віцепрем’єр і міністр закордонних справ Міхай Попшой закликав молдованів за кордоном активніше долучатися до просування позитивного іміджу країни. Він зазначив, що діаспора має значний потенціал для зміцнення зв’язків Молдови з іншими державами, адже громадяни за кордоном можуть представляти свою країну у повсякденному спілкуванні не менш ефективно, ніж офіційні дипломатичні установи. За словами міністра, влада також зацікавлена у створенні нових діаспорних організацій і готова підтримувати ініціативи громадян у культурній, соціальній та інших сферах. Серед практичних результатів дипломатичної роботи Попшой назвав спрощення процедури легалізації документів між Молдовою та Німеччиною. Після домовленостей із німецькою стороною було скасовано відповідне застереження до Гаазької конвенції, що має зробити оформлення та використання документів між двома країнами значно простішим.
Влада також продовжує розширювати дипломатичну присутність Молдови за кордоном. У США нещодавно відкрили консульства в Сакраменто та Чикаго, а в Казахстані запрацювала нова дипломатична місія. Водночас через обмежені фінансові ресурси Кишинів шукає альтернативні формати роботи з віддаленими регіонами. Зокрема, планується призначення нерезидентних послів для Африки та Південної Америки, які працюватимуть із Кишинева, але регулярно здійснюватимуть поїздки до країн відповідних регіонів. У МЗС також планують активніше використовувати можливості економічної та культурної дипломатії, залучаючи до цього молдовські громади за кордоном. Форум проходить у межах Днів діаспори, які цього року тривають протягом серпня під гаслом «Де б ми не були, Молдова нас об’єднує».
Тим часом на півдні Молдови стався інцидент із бойовим безпілотником, який вибухнув поблизу села Крокмаз Штефан-Водського району. За інформацією поліції, такий тип літального апарата на території країни раніше не фіксували. Безпілотник упав у лісосмузі за межами населеного пункту, врізався в дерево та вибухнув на висоті близько 2,5 метра. Уламки розлетілися на значну відстань і пошкодили дахи та прибудови кількох житлових будинків. Після вибуху виникла пожежа, однак за попередніми даними ніхто не постраждав. Молдовські правоохоронці припускають, що знайдені уламки можуть належати безпілотнику-ракеті, оскільки за характеристиками вони схожі на компоненти керованої ракети. Фахівці наразі встановлюють походження апарата та з’ясовують, за яких обставин він опинився на території Молдови. Мая Санду назвала інцидент порушенням повітряного простору країни та заявила, що він демонструє зростання ризиків, пов’язаних із війною Росії проти України. За її словами, загроза для цивільного населення в регіоні стає дедалі більш реальною.
🇱🇹 Литва
Інженерна війна на кордоні набирає обертів. Литовські прикордонники виявили у Варенському районі вже третій підземний тунель, прокопаний з території Білорусі. Але цього разу інцидент вийшов за межі звичайної контрабанди: мігранти, які намагалися проникнути в Литву через цей тунель, здійснили прямий фізичний напад на офіцерів Служби охорони державного кордону (VSAT).
Реакція політичного керівництва була миттєвою – міністр національної оборони Робертас Каунас публічно заявив, що прикордонники мають повне законне право застосовувати більшу силу як для захисту рубежів, так і для власної самооборони. Фактично, силовикам розв'язали руки для жорсткіших дій. Проте без внутрішньоапаратного хаосу не обійшлося: міністр внутрішніх справ Мартинас Кателінас заявив – його не поінформували належним чином про цей інцидент, і тепер ініціює службову перевірку.
Політикум готується до гарячого фіналу літа. На 25 серпня офіційно скликається позачергова сесія Сейму – депутатам доведеться розгрібати накопичені процедурні та інституційні кризи, зокрема й щодо законності уряду Сінкявічюса та долі засудженого Жемайтатіса. Нагадаємо, опозиція підняла питання законності нового уряду через бюрократичні помилки у порядку проведення процедур, а Жемайтатіса як парламентаря і лідера партії «Nemunas Dawn» хочуть відправити у відставку через його антисемітські висловлювання.
Тим часом свіжа соціологія показує зсуви. Консерватори (TS-LKD) продовжують утримувати перше місце в партійних рейтингах. Але головний маркер – це партія «Nemunas Dawn». Попри те, що її лідер Жемайтайтіс отримав кримінальний вирок за антисемітизм, партія не просто не провалилася, а й обійшла в рейтингах класичних лібералів. Зараз електорат ультраправих лише зростає у зв’язку із внутрішньою кризою Литви: третій кабінет прем’єра поспіль виявляється скандальним, а сам уряд досі не може впоратись із гібридними загрозами з боку Росії та Білорусі.
Поки політики ділять рейтинги, армія готується до найгірших сценаріїв. В Алітусі пройшли масштабні спільні навчання військових та цивільних інституцій – перевіряли готовність системи адекватно реагувати на раптові загрози. Локація обрана не випадково, адже Алітус є ключовим логістичним вузлом поблизу стратегічно важливого Сувалкського коридору.
🇧🇬 Болгарія
Болгарський парламент пішов у відпустку до 23 серпня, але політичне життя в країні лише набирає обертів на тлі нових скандалів та підготовки до виборів. Зокрема, поки уряд запевняв, що не здає національні інтереси задля перегляду невигідного договору з турецькою нафтогазовою компанією «BOTAŞ», Рада міністрів, за словами голови парламентської групи «Продовжуємо Зміни» (ПП) та експрем’єра Николая Дєнкова, нишком передала турецькій компанії 33% прав на розвідку газу та нафти на родовищі «Хан Тервел» у Чорному морі. Громадськість вимагає оприлюднити підписані протоколи, щоб зрозуміти, чим і в чиїх інтересах ще пожертвувала Болгарія.
Також Народні збори офіційно призначили вибори президента та віцепрезидента на 25 жовтня 2026 року; пропозицію вніс представник урядової «Прогресивної Болгарії» (ПБ) Петар Вітанов. У євроатлантичній «Демократичній Болгарії» (ДБ) виступили різко проти цієї дати, адже можливий другий тур припаде на 1 листопада – День народних будителів*, що створить логістичні проблеми для шкіл та муніципалітетів, залучених до проведення святкових заходів.
*(Ред.) День народних будителів – це державне свято, присвячене просвітникам, писарям, революціонерам та духовним лідерам національного відродження, які пробуджували самосвідомість болгарського народу під час османського панування.
Тим часом співголова ДБ Івайло Мірчев категорично заявив, що вони не висуватимуть спільного партійного кандидата разом із консервативною ГЕРБ. Натомість ДБ разом із євроатлантичною ПП виступають єдиним фронтом задля пошуку кандидата, який зможе «об'єднати широку частину суспільства». Паралельно ДБ продовжує антикорупційний тиск, направивши листи до уряду США, OFAC та болгарської прокуратури з вимогою розслідувати справу про ймовірні хабарі проросійського бізнесмена Василя Божкова лідеру ГЕРБ Бойку Борисову.
В експертному середовищі заявляють, що майбутні вибори будуть суто партійними, а «громадянських» кандидатів не залишиться. Природним кандидатом від президента Радєва буде його віцепрезидентка та нинішня президентка республіки Іліяна Йотова, яка вже активно веде кампанію. Водночас присутній певний скептицизм щодо медійності колишнього службового прем’єра Андрея Гюрова, навколо якого об’єднались ПП та ДБ. Сам Гюров доволі жорстко звернувся до свого наступника Румена Радєва у Facebook через обурливий інцидент: група неонацистів заблокувала в готелі 15-річних дітей єврейського походження з Італії. Гюров звинуватив поліцію у бездіяльності (правоохоронці не затримали нападників, дозволивши їм повернутися), а МВС – у приховуванні інформації, адже болгари дізналися про погром з італійських ЗМІ. Він вимагає відповідей та притягнення до відповідальності керівництва поліції.
Всю майбутню інформацію щодо актуальних болгарських політичних подій ви зможете знайти найпершими у нашому щотижневику «Болгарський Вікенд» на Центральноєвропейському Ф’южені та у майбутніх випусках #щотамусусідів!
