16/09/2026
🔹 Дайджест #щотамусусідів вже тут! Читайте і першими дізнавайтесь ключові новини держав Центрально-Східної Європи за минулий тиждень 👇
🇨🇿 Чехія
Після серпневого параду відмов коаліція ANO, SPD та Motoristé взялася за продавлювання своїх головних ініціатив. Зокрема, цього тижня Палата депутатів повторно схвалила оновлений закон про державну службу, подолавши вето Сенату. За проголосували 104 депутати від урядової коаліції.
Нова версія закону передбачає можливість легше звільняти та змінювати державних службовців. Зокрема, скасовується так званий «басейн» – тримісячний період, протягом якого чиновник після звільнення міг отримувати до 80% зарплати. Якщо посаду ліквідують у межах систематизації державної служби, чиновника можна буде звільнити одразу з виплатою вихідної допомоги. Також були ослаблені вимоги до освіти – керівні посади зможуть обіймати бакалаври, а для рядових службовців достатньою буде шкільного атестата.
Саме ці зміни стали головним предметом критики опозиції та частини сенаторів. Вони побоюються політизації державної служби та масових кадрових змін після приходу нової влади. Чинний закон про державну службу діє з 2015 року і свого часу був запроваджений, зокрема, під вимоги ЄС для забезпечення професійності, стабільності та політичної нейтральності чиновницького апарату. Критики вважають, що нова модель послаблює ці гарантії. Свою критику законопроєкту ще на початку року озвучувала Єврокомісія. Проте позиція ЄС була фактично проігнорована.
Минулий тиждень в цілому видався вкрай невдалим для відносин Бабіша та ЄС, адже цього тижня Єврокомісія дійшла висновку, що Бабіш досі перебуває в потенційному конфлікті інтересів через зв’язок із холдингом Agrofert. Представниця Єврокомісії Луїза Богейова заявила, що створений Бабішем у лютому трастовий фонд RSVP Trust, в управління котрому Бабіш передав свій бізнес навесні, не вирішує ситуацію достатньою мірою. Комісія вчергове звернулася до чеської влади з проханням надати додаткову інформацію та пояснення, особливо в світлі новин, що Державний сільськогосподарський інтервенційний фонд Чехії (SZIF) продовжує виплачувати підтримку компаніям холдингу Agrofert.
Проблема безпосередньо пов’язана з європейськими дотаціями Agrofert. Єврокомісія вже підтвердила, що тимчасово призупинила відшкодування частини коштів холдингу з Європейського сільськогосподарського фонду. Наразі мова йде про заморозку 3,18 млн євро (близько 76,9 млн крон), проте, якщо ситуація не буде вирішена, це може загрожувати подальшому європейському фінансуванню для всієї сільськогосподарської галузі.
Сам Бабіш вкотре відкинув висновки Брюсселя. Він заявив, що Agrofert більше не належить йому, він не отримує від холдингу жодної вигоди та вважає, що зробив усе необхідне для виконання чеського та європейського законодавства. Міністерка фінансів Алена Шиллерова також стала на його бік, заявивши, що Бабіш виконав вимоги законодавства і що ситуація зрештою має вирішитися на його користь.
Поганим тиждень видався і для партії Motoristé.
8 вересня Міністр захисту довкілля Ігор Червений (Motoristé) повідомив про виявлення у національному парку Шумава близько 1000 тонн забрудненого ґрунту та 200 бочок із небезпечними хімічними речовинами. Уряд одразу ж поставився до ситуації серйозно, в короткий термін територія парку була закрита і розпочата підготовка до очищення. Червений, зокрема, не виключив, що в районі можуть залишатися старі боєприпаси, адже частина територій парку раніше використовувалась як військовий полігон. Попри оперативну реакцію, уникнути скандалів все ж не вийшло.
Неприємною, хоча і очікуваною, стала суперечка між нинішнім та попереднім керівництвом Міністерства довкілля. Червений звинуватив колишнього міністра Петра Гладіка (KDU-ČSL) у тому, що відомство знало про проблему, але не діяло достатньо швидко. Гладік одразу ж це заперечив, за його словами, його міністерство постійно здійснювало контроль території та інформувати про її стан Міністерство оборони (адже територія належала армії за часів Чехословаччини).
Масла у вогонь підлив і скандальний депутат Motoristé Філіп Турек, який почав поширював інформацію про можливий витік іприту або фосгену на території парку. Слова Турека спростували у міністерстві довкілля і пізніше про відсутність витоку хімічної зброї заявили в Державному управлінні ядерної безпеки. На додачу до панічних «вкидів», Турек почав заявляти, що саме він поставив перед міністром завдання зайнятися проблемою забруднення та її ліквідацією. Міністр Червений, одразу ж заперечив, що депутат може «доручати» йому роботу.
Це вже не перший публічний скандал спричинений Туреком, проте перший, після якого від депутата дистанціювалися сопартійці. Голова партії Петр Мацінка заявив, що Туреку варто бути більш колегіальним щодо Червеного, пообіцявши поговорити з ним про це особисто. Як повідомляють Seznam Zpráv, керівництво Motoristé побоюється, що численні скандальні заяви Турека шкодять позиціям партії. Один із депутатів партії прямо визнав, що через такі ситуації Motoristé «виглядають як аматори» в очах прем'єр-міністра.
На дипломатичному фронті протягом тижня сталося декілька знакових зустрічей.
11 вересня Голова Палати депутатів та лідер SPD Томіо Окамура прийняв посла Ірану Сеєда Маджида Гафелеха Баші. Він повідомив, що зустріч відбулась на прохання посла. Офіційно не повідомлялось про якісь конкретні результати зустрічі, однак увагу привернуло те, що вона відбулася лише через десять днів після того, як чеське МЗС вимагало від посла пояснень щодо включення Іраном до списку своїх законних військових цілей радіостанції «Фарда», яка веде мовлення з Чеської Республіки під егідою «Радіо Свобода». Окамура не згадав про цю ситуацію в контексті своєї зустрічі із послом.
Того ж 11 вересня, заступниця голови Палати депутатів Чехії Барбора Урбанова (STAN) вперше відвідала Київ, де зустрілася із заступницею голови Верховної Ради України Оленою Кондратюк. Поїздка відбулася попри те, що чеський парламентський організаційний комітет раніше не погодив її офіційне відрядження (причину відмови обґрунтовував зокрема і спікер Окамура). Урбанова пояснила поїздку тим, що вважала своїм обов'язком прийняти запрошення української сторони. За її словами, вона хотіла особисто побачити, як Київ функціонує в умовах війни, та оцінити, яку додаткову допомогу Чехія може надати Україні. Віцеспікерка підтримала подальший рух України до Європейського Союзу, також відзначивши роль України у захисті безпеки Європи. Попри приємні слова, які можна вважати цілком щирими, варто пам’ятати, що Урбанова наразі не репрезентує офіційну позицію уряду, на чому окремо наголошувалось напередодні її поїздки.
🇭🇺 Угорщина
Почнемо угорську частину нашого дайджесту із доволі гучної новини про висилку 10 російських дипломатів. 8 вересня міністерка закордонних справ Угорщини Аніта Орбан оголосила, що уряд визнає 10 співробітників посольства РФ в Угорщині персонами нон-грата через їхню діяльність, «несумісну із Віденською конвенцією про дипломатичні відносини». Точної інформації щодо причин висилки Орбан не надала, але заявила, що це рішення «захищає національну безпеку і суверенітет Угорщини».
Зі свого боку хочемо нагадати про резонансні розслідування, опубліковані у березні цього року, рівно за місяць до парламентських виборів. Тоді ж журналіст VSquare Сабольч Паньї, посилаючись на свої джерела у європейських розвідках, заявив, що колишній прем'єр-міністр Віктор Орбан долучав до російських політтехнологів до передвиборчої кампанії в Угорщині, аби перемогти на виборах. Як повідомляв Паньї, діяльність політтехнологів напряму курував перший заступник Адміністрації президента РФ Сергій Кирієнко, якого СЗР України звинувачувала у керуванні дезінформаційною кампанією у Молдові, спрямованою проти прем'єр-міністерки Маї Санду та на підтримку проросійських політичних сил.
У відповідь на цей крок речник Путіна Дмітрій Пєсков повідомив, що це рішення негативно вплине на угорсько-російські відносини та «не залишиться без відповіді».
«Водночас ми залишаємося відкритими для подальшого розвитку наших зв'язків. Ми зацікавлені в цьому і не хочемо завдавати шкоди тому, що можна назвати цінною спадщиною та досвідом російсько-угорських двосторонніх відносин», – додав Пєсков.
Цей випадок вписується у ширшу динаміку погіршення угорсько-російських відносин після квітневих парламентських виборів та програшу Віктора Орбана і партії «Фідес», які традиційно зберігали контроверсійно міцні відносини із Кремлем, блокуючи санкційні пакети ЄС та виступаючи на заваді євроінтеграції України. Додамо також, що кілька тижнів тому уряд Угорщини схвалив директиву для своєї делегації на 81-у сесію Генеральної Асамблеї ООН, у які офіційно визнає Росію загрозою для Угорщини і Європи.
Продовжуючи тему зовнішньої політики Угорщини, не можемо оминути новину про створення українсько-угорської робочої групи із захисту національних меншин. Метою групи є оцінка забезпечення прав української громади в Угорщині та угорської громади в Україні.
Нагадаємо, що двома тижнями раніше Угорщина заблокувала на технічному рівні відкриття переговорних кластерів 2 і 3 про вступ України до ЄС. Причиною цього, як повідомив прем'єр-міністр Петер Мадяр, стало невиконання Україною положень угоди, укладеної між Києвом і Будапештом в червні, де Україна пообіцяла реформувати мовне законодавство щодо нацменшин та дозволити угорській громаді використовувати угорську мову в освітньому, культурному та адміністративному просторі на Закарпатті.
Згодом після цього Верховна Рада ухвалила заяву, в якій засудила злочини СРСР щодо угорців на Закарпатті із 1944 по 1946 рік, зокрема репресивну акцію «Малєнькій робот». Тепер же для відкриття нових переговорних кластерів із ЄС, Україна має реформувати своє мовне законодавство, тож для цього і було створено робочу групу.
Протягом наступних двох тижнів група здійснить візити як і до українських громад в Угорщині, так і до угорських в Україні, аби задокументувати стан передусім їхніх мовних прав для напрацювання рішення щодо угорської громади.
🇸🇰 Словаччина
Цього тижня одним із головних практичних блоків стала підготовка до осіннього бюджету. Міністр довкілля Томаш Тараба (номінант SNS) заявив у програмі Politika 24, що поки не знає, чи підтримає державний бюджет. За його словами, він ще не бачив текст бюджету «ані на кому» і ніхто з ним про нього не говорив. Якщо Тараба після можливого відкликання з міністерства повернеться до Національної ради (парламенту), він хоче діяти як автономний депутат. Це може ускладнити голосування для коаліції Smer-SD, Hlas-SD і SNS, бо уряду доведеться домовлятися не лише з партіями, а й з окремими депутатами. Водночас у коаліції говорять, що навколо Тараби може сформуватися нова група депутатів, яка матиме власну переговорну вагу. У матеріалі згадуються рухи депутата Яна Ференчака та підтримка з боку Ігоря Слишка (Hlas-SD).
Тараба заявив, що «місяцями сміється» з тверджень, ніби коаліція зможе спокійно управляти з 77 голосами. Ференчак уже раніше тиснув на урядову коаліцію, бо розумів, що в умовах крихкої більшості його голос може бути вирішальним для ухвалення або блокування ключових рішень.
Тараба вже окреслив і власну економічну програму. Він вважає, що під час консолідації не можна економити лише на громадянах. Треба скорочувати витрати самої держави. Серед перших ідей він назвав зменшення кількості державних секретарів, перегляд кількості віцеспікерів парламенту та навіть можливе скасування окремих міністерств. Зокрема, він поставив під сумнів доцільність Міністерства туризму і спорту, яке, за його словами, коштує державі 250 млн євро. Також він згадав MIRRI (Міністерство інвестицій, регіонального розвитку та інформатизації), яке, на його думку, у майбутньому могло б не існувати як окремий орган.
На цьому тлі відбулася зустріч прем’єрів V4 (Вишеградська четвірка: Словаччина, Чехія, Польща й Угорщина) та Ірландії в Братиславі. Ірландський прем’єр Міхол Мартін був запрошений на зустріч, бо Ірландія головуватиме в Раді ЄС. Він повідомив, що хоче краще зрозуміти пріоритети і занепокоєння Центральної Європи.
Роберт Фіцо (Smer-SD) заявив, що «V4 знову жива» і що країни регіону мають активніше координуватися перед засіданнями Європейської ради. Головними темами були майбутній семирічний бюджет ЄС на 2028-2034 роки, високі ціни енергії та пального, конкурентоспроможність і збереження фінансування для регіонального розвитку та сільського господарства. Фіцо наголосив, що для V4 важливо зберегти кошти на кохезійну політику (політику вирівнювання розвитку регіонів) і спільну аграрну політику.
Прем’єри також говорили про ціни на електроенергію і пальне. Фіцо заявив, що V4 буде «надзвичайно активною» і подаватиме конкретні пропозиції, як знижувати ціни електроенергії. Серед тем він назвав ETS (систему торгівлі квотами на викиди), відокремлення ціни електроенергії від ціни газу та пошук альтернативи нинішній моделі торгівлі електроенергією через Лейпцизьку біржу.
У силовому блоці черговим ударом для Міністерства внутрішніх справ стала справа Юрая Світка. Адміністративний суд у Банській Бистриці скасував персональний наказ, за яким Світка перевели з керівної посади в Управлінні інспекційної служби на нижчу посаду в районному управлінні поліції. Його адвокат Петер Кубіна заявив, що після набуття рішенням чинності Світок має повернутися на попереднє місце роботи як заступник директора інспекції. Раніше суд у Братиславі вже визнав незаконним наказ міністра внутрішніх справ Матуша Шутая Ештока (Hlas-SD), бо перед рішенням міністерство не звернулося до Управління захисту викривачів. Світок має статус захищеного викривача, тому закон вимагає особливої процедури.
Окремий культурний блок пов’язаний із відставкою Лукаша Махали з посади генерального секретаря службового уряду Міністерства культури. Міністерка культури Мартіна Шимковичова (номінантка SNS) в інтерв’ю JOJ 24 заявила, що мала з Махалою різні уявлення про роботу міністерства. Вона також сказала, що кілька разів дорікала йому за публічні виступи. Шимковичова відкинула версію, що причиною його відходу були кадрові зміни у Фонді підтримки мистецтва, але визнала, що в міністерстві був постійний тиск, фінансові проблеми та 10-відсоткове скорочення персоналу.
Політолог Йозеф Ленч вважає, що до відставки Махали могли долучитися й неофіційні мотиви. Зокрема, у матеріалі згадуються дотації для LGBTI+ подій: Dúhový Pride (райдужний прайд) мав отримати 12 тис. євро, а кінофестиваль Inakosť (фестиваль про різноманітність і права LGBTI+) – 20 тис. євро. За словами Ленча, така підтримка могла порушити політичний імідж уряду, який будує «дамбу проти прогресивізму». Тому навіть технічне кадрове рішення в Міністерстві культури знову перетворилося на частину ідеологічної боротьби.
На опозиційному полі важливою стала домовленість Бориса Коллара («Ми – родина» Sme rodina) і Ріхарда Суліка (колишній SaS) йти на вибори разом. Рух Sme rodina змінить назву на Sme rodina a Sulíkovci («Ми – родина і суліковці»). Сулік не вступатиме до партії, але відповідатиме за економічну частину програми. Коллар пояснив союз погіршенням економічної ситуації. Він заявив, що Словаччина відстає від Польщі та Чехії, а нинішній уряд веде країну до «грецького шляху». За його словами, якщо рух хоче допомагати сім’ям і соціально вразливим людям, спершу треба «заробити» через відновлення економіки.
SaS відреагувала на цей союз різко. Браніслав Ґрьоглінґ (SaS) назвав рішення Ріхарда Суліка та Яни Бітто Циґанікової, які раніше були пов’язані з SaS, іти на вибори разом із Борисом Колларом (Sme rodina) «ідеологічним кульбітом». Він нагадав, що Коллар раніше просував популістські й ліві пропозиції, проти яких Сулік багато років виступав. Серед прикладів Ґрьоглінґ назвав 25 тис. квартир на рік, екзекуційні амністії та ідею «авто за сто євро» для кожної родини. Він також попередив, що якщо новий проєкт чітко не виключить співпрацю зі Smer-SD, Hlas-SD і Republika, він може стати «троянським конем» Фіцо.
🇵🇱 Польща
Безпекова політика стала однією з головних тем польського порядку денного цього тижня. Польща та США підписали угоду про додаткове фінансування на $4 млрд у межах програми Foreign Military Financing (FMF). Кошти мають бути спрямовані на реалізацію вже укладених оборонних контрактів та подальшу модернізацію польської армії. Загальний обсяг американського фінансування Польщі за програмою FMF таким чином наближається до $20 млрд.
Для Варшави угода стала черговою можливістю підкреслити стратегічний характер відносин зі Сполученими Штатами. Польща продовжує масштабне переозброєння та позиціонує себе як одного з ключових партнерів Вашингтона на східному фланзі НАТО.
Водночас цікава дискусія розгорнулася навколо готовності Польщі захищати союзників. Нове опитування IBRiS показало, що 77,8% поляків підтримують надання допомоги Литві, Латвії та Естонії в разі російського нападу, тоді як проти виступили 16,1%.
Опитування з’явилося після резонансної заяви колишнього міністра оборони та голови парламентського клубу P*S Маріуша Блащака. На запитання про допомогу країнам Балтії в разі російської агресії він заявив, що «польські солдати повинні захищати Польщу», не підтвердивши готовності Варшави надати союзникам військову підтримку. Результати IBRiS водночас демонструють, що така позиція не відповідає настроям переважної більшості опитаних поляків.
На цьому тлі міністр закордонних справ Радослав Сікорський 11 вересня прибув із неанонсованим візитом до Києва, де взяв участь у Yalta European Strategy та провів низку переговорів з українською стороною. За словами Сікорського, він зустрічався, зокрема, з людьми, безпосередньо залученими до контактів зі США та Росією щодо можливого завершення війни.
Сікорський також виступив із низкою жорстких безпекових заяв. Коментуючи можливу присутність європейських військ в Україні, він наголосив, що рішення про запрошення іноземних сил має ухвалювати Київ, а не Москва. Міністр також запропонував проводити активніші навчання НАТО поблизу Калінінградської області, щоб змусити Росію перекидати туди частину сил з українського фронту, окремо уточнивши, що не закликає Альянс захоплювати Калінінград.
Візит відбувся на тлі підготовки Польщею нового пакета військової допомоги Україні вартістю близько €50 млн, до якого мають увійти, зокрема, засоби протиповітряної оборони. За даними польського Міноборони, від початку повномасштабної війни вартість переданої Україні польської військової допомоги сягнула близько 16,5 млрд злотих, хоча приблизно 90% цього обсягу припало ще на 2022–2023 роки.
Важливим залишається і дипломатичний вимір поїздки. Варшава прагне не залишитися за межами потенційних переговорів щодо завершення війни. У Польщі вже лунало невдоволення тим, що до попередніх консультацій американських переговорників із Францією, Великою Британією та Німеччиною польську сторону не залучали. Тому візит Сікорського можна розглядати і як спробу нагадати про роль Польщі у формуванні європейської політики щодо України.
Паралельно знову загострилася тема польсько-української історичної пам’яті. Лідер ультраправої «Конфедерації Корони Польської» та депутат Європарламенту Гжегож Браун оприлюднив відео, на якому він разом з іншим чоловіком пошкоджує пам’ятний знак бійцям УПА поблизу села Ліски неподалік українського кордону. Польські правоохоронці розпочали розслідування інциденту.
Подія сталася невдовзі після перепоховання на Волині останків польських жертв Волинської трагедії та на тлі поступового відновлення польсько-української співпраці щодо пошукових та ексгумаційних робіт. Дії Брауна вкотре демонструють, наскільки легко історична пам’ять може перетворюватися з предмета складного двостороннього діалогу на інструмент внутрішньополітичної мобілізації.
🇷🇴 Румунія
Головним внутрішньополітичним сюжетом тижня в Румунії залишаються складні переговори щодо формування нового уряду. Президент Нікушор Дан прагне визначитися з кандидатурою прем’єр-міністра до свого запланованого візиту до США у вересні. Однак переговори між основними політичними силами зайшли у глухий кут: PNL відмовляється підтримувати уряд за участі міністрів від PSD, тоді як соціал-демократи не погоджуються на кабінет без представників своєї партії.
Затягування переговорів створює й економічні ризики. Виконувач обов’язків прем’єр-міністра Іліє Боложан закликав якомога швидше сформувати повноцінний уряд, здатний провести бюджетну корекцію. За його словами, без неї держава ризикує зіткнутися з проблемами у фінансуванні лікарень, швидкої допомоги та навіть виплаті зарплат у бюджетній сфері. Окремим ризиком залишається можливе погіршення суверенного кредитного рейтингу Румунії.
Невизначеність уже викликає занепокоєння і серед іноземних інвесторів. Під час зустрічі Боложана з представниками J.P. Morgan, міжнародних фінансових інституцій та іноземного бізнесу вони висловили побоювання, що урядові перестановки можуть загальмувати реформи та послабити контроль над державними витратами. Для Румунії це особливо чутливо на тлі необхідності продовжувати фіскальну консолідацію та скорочувати структурні дисбаланси.
Політична криза тим часом продовжує грати на користь ультраправому «Альянсу за об’єднання румунів» (AUR). Новий барометр соціологічної агенції INSCOP, проведений 1–7 вересня, дає партії Джордже Сіміона 39,7% підтримки на парламентських виборах. На друге місце повернулася PSD, випередивши PNL, яка ще у травневому опитуванні вперше за шість років обійшла соціал-демократів.
Показники AUR особливо важливі на тлі затяжної урядової нестабільності. Як ми писали минулого тижня, соціологи вже пов’язували високі рейтинги партії не лише з мобілізацією її власного електорату, а й із розчаруванням виборців у традиційних політичних силах. Нинішня нездатність PSD і PNL домовитися про конфігурацію нового уряду створює для Сіміона додаткову можливість позиціонувати AUR як альтернативу політичному істеблішменту.
Паралельно парламент повернувся до давньої дискусії про скорочення кількості депутатів і сенаторів до 300. Постійне бюро Палати депутатів погодило створення спеціальної робочої групи з 15 парламентарів, яка має проаналізувати законопроєкти щодо зменшення чисельності парламенту. Представництво в групі відповідатиме політичній вазі фракцій, а долучитися до роботи мають і позафракційні депутати.
Тема має довгу політичну історію. Ще на референдумі 2009 року більшість учасників голосування підтримала скорочення парламенту до максимум 300 представників та перехід до однопалатної системи, однак ці результати так і не були повністю реалізовані. Тепер питання знову повертається до порядку денного в момент, коли рівень довіри до традиційних політичних інституцій залишається проблемою, а AUR активно використовує антисистемну риторику.
🇲🇩 Молдова
Зовнішня політика та безпека стали одними з головних тем молдовського порядку денного цього тижня. Кишинів долучився до нової регіональної структури разом із Румунією, Болгарією та Україною. Йдеться про формат співпраці чотирьох держав, покликаний посилити координацію в регіоні Чорного моря та Дунаю. Для Молдови участь у подібних форматах важлива як можливість дедалі тісніше інтегруватися в політичні та безпекові ініціативи держав-членів ЄС.
Паралельно Кишинів продовжує дипломатичну роботу навколо переговорів про вступ до Європейського Союзу. Прем’єр-міністр Васіле Тофан провів переговори з угорським колегою Петером Мадяром, під час яких наголосив на прагненні Молдови перейти до наступних етапів переговорного процесу. Для Кишинева діалог із Будапештом має особливе значення, враховуючи позицію Угорщини щодо подальшого розширення ЄС та необхідність консенсусу держав-членів для ухвалення ключових рішень.
Молдова при цьому намагається просувати європейський трек окремо від складнішого питання української євроінтеграції. Раніше єврокомісарка з питань розширення Марта Кос уже заявляла, що країна технічно готова до відкриття всіх шести переговорних кластерів. Тепер основним завданням Кишинева стає перетворення цієї технічної готовності на конкретні політичні рішення всередині ЄС.
Однак європейська інтеграція відбувається на тлі дедалі відчутніших безпекових наслідків російської війни проти України. Москва цього тижня фактично підтвердила, що російський удар по району українського пункту пропуску Старокозаче поблизу молдовського кордону був цілеспрямованим. Російська сторона виправдала атаку твердженнями про нібито перевезення через цей район західного озброєння.
Міністерство закордонних справ Молдови відкинуло російські пояснення та наголосило, що удари поблизу державного кордону створюють пряму загрозу для молдовських громадян. Для Кишинева подібні інциденти вкотре демонструють, що російська війна вже давно не є для Молдови винятково зовнішньополітичним питанням: атаки на українську прикордонну інфраструктуру, порушення повітряного простору та падіння уламків безпосередньо впливають на безпеку країни.
Ще один показовий інцидент стався під час перебування Володимира Зеленського в Молдові. Літак українського президента 8 вересня вилетів із Кишинева із затримкою через російський дрон, який несанкціоновано проник у повітряний простір країни. Резонансу історії додала заява прем’єр-міністра Норвегії Йонаса Гара Стьоре про те, що літак Зеленського нібито «ледь не був уражений» дроном.
У Кишиневі, однак, закликали не перебільшувати обставини інциденту. Голова парламенту Ігор Гросу уточнив, що літак на той момент перебував на землі, а не здійснював зліт. Тобто говорити про безпосередню спробу атаки на літак Зеленського підстав немає. Водночас сам факт затримки рейсу через російський дрон добре демонструє, наскільки безпосередньо війна в сусідній Україні впливає на функціонування молдовського повітряного простору.
На цьому безпековому тлі Кишинів продовжує говорити і про реінтеграцію Придністров’я. Віцепрем’єр Валеріу Ківер заявив, що цей процес фактично вже розпочався через поступове зближення двох берегів Дністра в повсякденних питаннях. Йдеться про економічні зв’язки, доступ населення до молдовських державних послуг, освіту, інфраструктуру та інші практичні механізми, які поступово інтегрують регіон у спільний простір країни.
Такий підхід відповідає дедалі помітнішій зміні політики Кишинева щодо Придністров’я. Замість очікування великої політичної угоди влада робить ставку на поступову практичну реінтеграцію. Сам Ківер уже заявляв, що врегулювання конфлікту можливе навіть без надання регіону спеціального статусу. Паралельно Кишинів продовжує вимагати виведення російських військ і демілітаризації регіону.
🇱🇹 Литва
Головна політична дискусія тижня у Литві вже не про те, скільки грошей потрібно виділяти на оборону, а наскільки далеко країна готова зайти в архітектурі ядерного стримування НАТО. 9 вересня Комітет Сейму з права та правопорядку підтримав пропозицію вилучити зі статті 137 Конституції заборону на розміщення в Литві зброї масового знищення. А вже наприкінці тижня Вільнюсу довелося реагувати на заяву прессекретаря президента РФ Дмітрія Пєскова, який пригрозив, що у разі розміщення союзницької ядерної зброї Литва опиниться під прицілом російських ядерних сил. Литовські політики відповіли доволі спокійно: країна і так є потенційною ціллю Росії через членство в НАТО, а погрози Кремля не повинні визначати її оборонні рішення.
Тим часом у самому Сеймі безпека перетворюється на каркас практично всієї внутрішньої політики. 10 вересня парламент розпочав осінню сесію. Серед головних тем: бюджет на 2027 рік, оборона та демографічна політика. Ще напередодні сесії президент Науседа та керівництво парламенту демонстрували консенсус у тому, що оборонні видатки мають суттєво перевищувати 5% ВВП; президент уточнював, що якщо рахувати не лише прямі видатки на армію, а й інші пов’язані з обороною та безпекою витрати, загальна сума може наближатися до 7% ВВП. Показовим стало кадрове рішення прем’єра Міндаугаса Сінкявічюса: його радником з оборони та військової трансформації став німецький генерал-лейтенант у відставці Юрген-Йоахім фон Зандрарт, який до 2024 року командував Багатонаціональним корпусом НАТО «Північний Схід».
Водночас популістська політична партія «Nemuno aušra» («Зоря Німану») та її лідер знову опинився в центрі скандалу. 8 вересня Служба розслідування фінансових злочинів провела обшуки в п’ятьох членів керівництва «Nemuno aušra» та відвідала офіс самого Жемайтайтіса. Правоохоронці перевіряють, чи не був сфальсифікований протокол засідання правління партії, який стосувався оренди автомобілів Жемайтайтіса та його заступниці коштом партії. Наступного дня з’явилася ще одна проблема. Вищий адміністративний суд прийняв до розгляду вісім скарг, пов’язаних із рішенням Центральної виборчої комісії Литви. Раніше комісія дійшла висновку, що «Nemuno aušra» та Жемайтайтіс допустили серйозні порушення правил фінансування виборчої кампанії. До цього додається ще один більш заплутаний сюжет. Центральна виборча комісія з’ясовує, які саме юридичні консультації її нинішня членкиня Лаура Матйошайтіте раніше надавала «Nemuno aušra», адже вона консультувала партію щодо членських внесків і допомагала їй відповідати на запити комісії. Тобто раніше вона допомагала партії у питаннях, які перевіряє виборча комісія, а тепер сама працює в цій комісії, через що виникли питання, чи немає тут конфлікту інтересів.
Також цього тижня депутати Змішаної групи Сейму (група незалежних депутатів і представників малих політичних сил у Сеймі, які не входять до основних парламентських фракцій) зустрілися з китайськими дипломатами. Після цього міністр закордонних справ Кястутіс Будріс наголосив, що говорити з представниками Пекіна ніхто не забороняє, але вести переговори від імені держави має МЗС. Будріс також нагадав, що Литва та Китай формально мають дипломатичні відносини вже понад 30 років, однак повноцінне дипломатичне представництво між країнами наразі не функціонує (нагадаємо, що двосторонні відносини між країнами погіршилися у 2021 році, коли Литва дозволила Тайваню відкрити тайванське представництво в країні). Для уряду важливо не допустити появи кількох паралельних китайських треків, коли окремі депутати або партії фактично починають самостійно вибудовувати відносини з Пекіном.
🇧🇬 Болгарія
Цього тижня пропонуємо розглянути зовнішньополітичний аспект передвиборчої боротьби в Болгарії. Намагаючись компенсувати внутрішні рейтингові втрати через скандальний державний бюджет, уряд Румена Радєва розгорнув масштабну дипломатичну кампанію. Влада намагається одночасно закріпити імідж надійного євроатлантичного партнера, захисника національних інтересів усередині ЄС та залучити масштабні інвестиції ззовні.
Прем'єр-міністр Румен Радєв перебував у Парижі з 9 по 10 вересня на Міжнародному космічному саміту, де поряд із просуванням національних інтересів також звучали тези, які цілком вписуються в логіку майбутніх президентських виборів. Під час зустрічі з Еммануелем Макроном одним із головних практичних здобутків стало підписання меморандуму між болгарською компанією «ЕндуроСат» та французькою «Аріанспейс». Це дозволило Радєву заявити про здобуття Болгарією «достойного місця в європейській космічній екосистемі». Водночас на зустрічі з послами ЄС прем'єр позиціонував себе як прагматичного захисника економіки: він підтримав створення Європейського фонду конкурентоспроможності, але жорстко наголосив на неприпустимості фінансування нових ініціатив за рахунок урізання традиційних сільськогосподарських фондів та фондів політики згуртованості, життєво важливих для Болгарії.
Поки Радєв демонстрував помірковано проєвропейський вектор у Парижі, віцепрем’єр Александр Пулєв відвідав Пекін для відновлення стратегічного партнерства, закладеного ще у 2019 році. Основний акцент зробили на залученні китайських інвестицій в автомобілебудування, зокрема виробництво електромобілів, а також в енергетику та декарбонізацію. Показово, що зближення з КНР торкнулося і військової сфери: Міноборони обговорило з китайською амбасадоркою навчання офіцерів КНР у болгарських військових академіях та залучення китайського ВПК до виставки «Хемус 2028».
Водночас міністерство оборони демонструє вибірковий прагматизм розвитку оборонних спроможностей країни. Відповідаючи на критику від євроатлантистів, міністр оборони Дімітар Стоянов визнав, що Софія відмовилася від участі у 40-мільярдній антидроновій ініціативі НАТО на користь аналогічного проєкту ЄС «Дедрон» виключно задля уникнення дублювання та економії коштів. Однак щоб підтримати статус надійного партнера, Міноборони домовилося з Нідерландами про отримання першого з семи мінних тральщиків уже до жовтня та направило запит на лізинг восьми винищувачів F-16 до 2030 року.
Тим часом президентка та кандидатка на майбутніх виборах Іліяна Йотова зосередилася на традиційній для болгарської політики темі діаспори. На зустрічі з віцепрем’єром Молдови Міхаєм Попшоєм акцент було зроблено на збереженні цілісності Тараклійського району (де компактно проживають етнічні болгари), розбудові філії Русенського університету в Молдові та трансляції Болгарського національного радіо.
Передвиборчий зовнішньополітичний шпагат влади є спробою мобілізувати різні електоральні групи. Проєвропейському виборцю продають технологічне партнерство з Францією, прагматикам – китайські інвестиції та економію оборонного бюджету, консерваторам – турботу про діаспору. Проте таке відверте балансування, особливо загравання з Пекіном у військово-освітній сфері, ризикує стати новою мішенню для критики з боку прозахідної опозиції.
Всю майбутню інформацію щодо майбутніх виборів у Болгарії ви зможете знайти найпершими у нашому щотижневику “Болгарський Вікенд” на Центральноєвропейському Ф’южені та у майбутніх випусках #щотамусусідів!
