Національна спілка журналістів України (НСЖУ)

18/09/2026

«Ми відбулися дивом». Так коректорка газети «Обрії Ізюмщини» Людмила Скрипка згадує російський авіаудар по центру Ізюма, коли постраждала редакція. Жінка якраз тоді була в приміщенні.

У 74-річної Людмили досі великі синці на руках і ногах, болить коліно. Про це вона розповіла в коментарі НСЖУ.

15 вересня вранці 74-річна Скрипка разом із відеографкою медіа Анною Рябенко працювали в редакції, коли поруч відбулося влучання. Жінки впали обличчям на підлогу і це їх урятувало від поранень. Після удару Анна допомогла їй вийти через приміщення, всіяне битим склом.

💬 «Удар був дуже сильний. Це відчулося і по силі вибуху, і по спричиненим руйнуванням — 4-поверхова будівля непридатна повністю», — розповіла Людмила Скрипка.

Редакція тепер працює дистанційно, але газета — виходитиме.

18/09/2026

Напередодні других роковин загибелі Вікторії Рощиної в російському ув’язненні Міжнародний інститут преси (IPI) закликав притягнути до відповідальності винних у її смерті.

Організація також вимагає від Росії негайно звільнити всіх 27 ув’язнених українських журналістів.

У заяві IPI наголошується: від початку повномасштабного вторгнення під час висвітлення війни в Україні загинули 16 журналістів, однак Рощина стала першою і досі єдиною журналісткою, яка померла в російському ув’язненні під час війни.

«Її смерть показала жорстоке поводження Росії з українськими журналістами. IPI вимагатиме справедливості для Вікторії та звільнення всіх ув’язнених журналістів», - зазначив виконавчий директор IPI Скотт Гріффен.

В IPI також зазначають, що російська влада не співпрацює з українським розслідуванням, не пояснює обставин смерті журналістки й не коментує повідомлення про застосування до неї тортур.

Рощина померла 19 вересня 2024-ого, провівши понад рік у російському полоні.

18/09/2026

💬 «За цим стоять місяці підготовки, злагоджена робота великої команди й щира любов до своєї аудиторії», — голова НСЖУ Сергій Томіленко під час робочого візиту до Львова завітав на FM Галичина й поспілкувався з командою радіостанції.

Томіленко привітав колег із нещодавнім рекордом України — 210 рубрик за 35 годин прямого ефіру.

Під час ефіру говорили про важливість роботи журналістів у сучасних умовах. Томіленко подякував директорці радіостанції Ользі Когут, ведучій Юлії Бєльській та члену правління Львівської обласної організації НСЖУ Михайлові Хвойницькому.

📌 FM Галичина — учасник проєкту НСЖУ «Твоя аудиторія — твоя сила».

18/09/2026

«Війна змушує нас постійно адаптуватись»:
у Суспільне Одеса через зростання дронової загрози змінюють режими чергування, переглядають протоколи безпеки та інвестують у захист працівників.

💬 «Наше ключове завдання — зберігати безперервність роботи, водночас максимально дбаючи про безпеку колег», — каже членкиня правління Суспільного Марія Фрей.

Дронова війна стала одним із найскладніших викликів: можливості фізично протидіяти загрозі обмежені, а часу на відновлення між атаками бракує.

Південний хаб також посилює підготовку команд: навчає нових працівників і проводить тренінги з домедичної допомоги, зазначає шеф-редакторка Олена Голда.

18/09/2026

❗️«Хороший журналіст – це живий журналіст»

Про це говорили під час тренінгу з медіабезпеки в Центрі журналістської солідарності НСЖУ у Львові воєнкори Вікторія Хома та Іван Магуряк. Вони поділилися порадами для роботи біля фронту:

🔹 Не нашкодь: жодних геолокацій і позицій у кадрі.
🔹 Слухайте військових: «туди не можна» означає не можна.
🔹 На небезпечних ділянках не пристібайтеся, щоб при загрозі дрона покинути авто за секунди.
🔹 Боятися нормально: без страху притуплюється інстинкт самозбереження.
🔹 Дбайте про психіку: мандали, в'язання чи інша робота руками допомагають зняти тривогу.

З собою варто мати бронежилет, шолом, аптечку, документи, павербанки, воду й перекуси.

Засоби захисту можна безкоштовно взяти в прокат у Центрах журналістської солідарності https://nsju.org/czentry-zhurnalistskoyi-solidarnosti/

👉 Повний порадник https://nsju.org/novini/vid-aptechky-do-tehniky-lvivski-zhurnalisty-diznalysya-yak-praczyuvaty-u-pryfrontovij-zoni/

17/09/2026

📣 Вакансія у Громадській раді при Комітеті ВР з питань свободи слова

Комітет Верховної Ради України з питань свободи слова оголосив конкурс на заміщення вакантної посади члена Громадської ради.

🔹 Детальніше - за посиланням https://www.facebook.com/photo/?fbid=1123322253377523&set=a.231714932538264

📩 Інститути громадянського суспільства можуть подавати кандидатури з необхідними установчими документами на [email protected]

📅 Кінцевий термін — 16 жовтня 2026 року включно.

Положення про Громадську раду https://komsvobslova.rada.gov.ua/uploads/documents/31110.pdf?fbclid=IwY2xjawUYpbpwZG9mBWV4dG4DYWVtAjEwAGJyaWQRMWJaY0I3c2doNDg5WG9oaWtzcnRjBmFwcF9pZBAyMjIwMzkxNzg4MjAwODkyAAEeOIoYlT6dV3h5yWHnVxKVJYxMT3_W_FOarREerhqgXe9PPB54tmr-rkYMKoc_aem_9GKQrJWy3-OwWUl8oBahbw

❗❗❗ОГОЛОШЕННЯ❗❗❗

15 вересня 2026 року на засіданні Комітету Верховної Ради України з питань свободи слова (далі – Комітет) (протокол № 178) Комітетом оголошено конкурс на заміщення вакантної посади члена Громадської ради при Комітеті Верховної Ради України з питань свободи слова.

У складі Громадської ради утворилася вакансія у зв’язку з достроковим припиненням повноважень члена Громадської ради за власним бажанням.

Комітет звертається до інститутів громадянського суспільства з проханням надсилати пропозиції щодо кандидатур до складу Громадської ради відповідно до Положення про Громадську раду при Комітеті Верховної Ради України з питань свободи слова.

З Положенням можна ознайомитися за посиланням: https://komsvobslova.rada.gov.ua/uploads/documents/31110.pdf.

Листи з пропозиціями щодо кандидатур та доданими установчими документами просимо надсилати на електронну адресу: [email protected].

Термін подання документів – до 16 жовтня 2026 року включно.

17/09/2026

#можливості
🛡До 5000 євро на безпеку й стійкість редакцій: Європейський центр свободи преси та медіа (ECPMF) розширює підтримку українських медіа.

Продовжується програма допомоги, яка з 2022 року діяла як «Голоси України», у новому форматі SAFE — Support and Assistance for Freedom of Expression.

Для українських журналістів і редакцій програма передбачає екстрену допомогу, психологічну підтримку, страхування для роботи на фронті, HEFAT-тренінги, допомогу жінкам-журналісткам та резиденції.

📌 Уже відкритий SAFE Media Capacity Support Fund: незалежні медіа можуть отримати до 5000 євро на навчання та заходи, що посилюють безпеку, захист і професійну стійкість редакції.

⏳ Дедлайн — 30 вересня 2026 року.

🏠 Для журналістів, які стикаються з погрозами чи залякуванням, також передбачені резиденції в Лейпцигу: житло, щомісячна стипендія, медичне страхування та психосоціальна підтримка.

🔗 Деталі та заявки: https://www.ecpmf.eu/safe-media-capacity-support-fund-opens-for-applications/

17/09/2026

96 медіа вже втратили майно через російські атаки. Такі дані Національна рада України з питань телебачення і радіомовлення станом на 1 вересня оприлюднив парламентський Комітет із питань свободи слова.

Ще 139 медіакомпаній припинили або призупинили роботу, пошкоджено 47 об’єктів Концерну РРТ.

Масштаб втрат: «5 канал» заявив про знищення 80% техніки на понад 12 млн грн унаслідок атак, Суспільне — про 58 млн грн збитків, телеканал «Ми — Україна» — про 2 удари протягом двох тижнів й шістьох поранених унаслідок останнього.

📌 Комітет ВР з питань свободи слова пропонує створити єдиний облік збитків, включити медіа до програм відбудови та розширити механізми держпідтримки.

17/09/2026

❓Хто стоїть за українськими медіа?
Запустили Атлас Медіа — новий інструмент від для аналізу реєстру медіа Нацради станом на 1 серпня 2026 року.

Як розповів журналіст і дослідник медіа та комунікацій Андрій Яніцький, інструмент від ГО ProMedia показує географію, типи й власників медіа.

Рекордсмени за кількістю брендів: такі собі Ігор Тріль — 119, Тарас Хотимчук — 85. Серед власників є не лише ТОВ і ГО, а й ФОП, університети, профспілки та релігійні організації.

📌 Автори проєкту зазначають, що Атлас надалі може бути корисним для дослідження медійного середовища та його структури.

Якщо користувачі виявлять помилки або неточності в даних, про них просять повідомляти: [email protected].

16/09/2026

🕯 Панахида за журналістами, які загинули, виконуючи свій професійний обов’язок, відбулася сьогодні, в 26-ті роковини загибелі Георгія Ґонґадзе, біля його могили поблизу храму св. Миколи Набережного в Києві.

«Список загиблих журналістів, на жаль, стає страшенно довгим... І нині ключова загроза для журналістів - не фігуранти розслідувань, а путін і росія, яка прицільно полює на журналістів. Наш обов'язок - пам'ятати ім'я всіх полеглих колег», – сказав голова НСЖУ Сергій Томіленко.

⛪️ Церковну службу відправив настоятель храму протоієрей Стефан Яремчук.

За ініціативою НСЖУ у 2007 році 16 вересня було визначено Днем вшанування журналістів, які загинули під час виконання професійного обов’язку.

За даними Спілки, від початку повномасштабного вторгнення Росії загинули щонайменше 156 журналістів та інших працівників медіа – під час професійної роботи, як цивільні та у лавах Сил оборони.