23/09/2026
•🐦⬛~••• У людей є день народження. І в ініціатив, за якими стоять люди, – також •••🐦⬛•
Цими днями відзначаємо день народження «Простору гідності» – нам 11 років. Святкуємо тихо і з вдячністю за пройдений шлях і за можливість його продовжувати у час особливої скрути.
Пам’ятаємо, як усе починалося з реактивної дії – підпільної волонтерської ініціативи Е+, яку Олена Ганцяк разом з однодумцями заснувала під час буремних подій Майдану, щоб відновлювати усвідомлення людської гідності й забезпечувати захист активістам, що були під загрозою тогочасної системи. Від створення підпільної мережі медичних пунктів, пунктів обігріву і навіть лікарень із лікарями та всім необхідним волонтерським персоналом – у греко-католицьких й римо-католицьких, а також лютеранській церквах Києва – до організації авіаперевезень і повітряних коридорів для тяжко для порятунку тяжкопоранених з обох боків барикад завдяки домовленостям між урядами європейських країн за сприяння дипломатичних місій в Україні.
Усе це було.
А коли Майдан почав згортатися і розгорнулася війна на сході країни, стало очевидно, скільки розривів утворилося в суспільстві: між лідерами й мітингувальниками-учасниками Майдану та спецпризначенцями (тодішнім «Беркутом»), а відтак між різними суспільними групами в Україні.
Саме тоді волонтерська ініціатива Е+ перейшла до наступного етапу – до проактивної дії: підтримку відновлення соціальних зв’язків, заснованих на пошані до людської гідності, відбудову довіри і заснування співпраці; створення ґрунту для порозуміння, спільного бачення реальності та співдії. Часто з цих процесів, які засновані на Ненасильницькому спілкуванні (ННС), природно виникала відкритість до розуміння, визнання шкоди і до прощення. Тоді ставало можливим мирне співіснування, а часто і народжувалося бажання співпрацювати.
Ось так тоді відбувулася майже двомісячна робота з київськими лідерами Майдану і представниками керівного складу тодішнього київського «Беркуту». Вона завершилася великою зустріччю примирення, яка стала наріжним каменем нашої впевненості: порозуміння можливе, хоч і дуже непросте. Та між «неможливо» й «дуже непросто» – ціла прірва. Тож народилися надія і мрія, а там і план дій!
Запрошуючи сертифікованих ННС-тренерів із різних країн світу, ми продовжили роботу через тренінги, сесії відновлення соціальних зв’язків і фасилітацію діалогів і медіацію у конфліктах – скрізь, куди нас кликали, по всій країні, а передусім — на сході, де тоді вже почалася російська війна проти України. Отримавши благословення світлої пам’яті Блаженнішого Любомира Гузара, «Простір Гідності» ширше розправив крила і розпочав свій інституційний шлях, що триває через прицільну й посвячену дію. У ньому були й залишаються великі та малі проєкти, інтенсивний і плинний ритм, велика й мала команда, більше мрій, менше дій і навпаки, а часом і баланс того і іншого. Так, за усі ці роки нашого шляху змінювалися модальності роботи. Та основна лінія триває — впевнено і посвячено: відновлювати усвідомлення людської гідності, практично засновувати порозуміння, трансформувати те, що перешкоджає руху до творення і співпраці, відновлюючи звʼязок – таку мегацінну потребу людини.
Ми віримо: тільки так можемо будувати свою країну, на своєму рівні, підсилюючи будь-які процеси і галузі для творення держави. І навіть за умов миру та достатнього фінансування справжнє відновлення потребуватиме, щоб людина усвідомлювала і шанувала власну гідність, а відтак розпізнавала і шанувала гідність в іншій людині.
Цього ми навчаємося самі й навчаємо інших через Ненасильницьке спілкування.
Продовжуємо �~•••🐦⬛•••~
