Профілактика здоров’я
Чому саме «профілактика здоров’я»? Погодьтеся, словосполучення дещо незвичайне, адже, як правило, термін «профілактика» використовують з іменником «хвороба» або для назви хвороби, наприклад, «профілактика грипу», «профілактика дитячих захворювань» тощо.
Тому спершу давайте визначимося з власне термінологією, а вже потім пояснимо вибір запропонованого словосполучення.
Почнім
о з основного – зі «здоров’я». Всесвітня Організація Охорони Здоров’я дає таке визначення поняття: здоров’я є станом повного фізичного, духовного і соціального добробуту, а не лише відсутністю хвороб і фізичних дефектів. Отже, бути здоровим – це не лише «не хворіти». Добробут – ось головне слово. Добробут – це те, що людина значною мірою створює собі сама. Наприклад, для соціального добробуту людина обирає й вивчає певну професію, відвідує курси, переймає досвід керівників та колег, читає спеціалізовану літературу, тобто звертається за допомогою до професійних джерел, до спеціалістів, які можуть дати слушні поради. А якщо застосувати такий же підхід до власного здоров’я? Особливо враховуючи, що переважна більшість значно краще розуміє комп’ютерні програми, аніж роботу свого організму.
Тепер звернімося до тлумачення терміну «профілактика»: профілактика спрямована на знешкодження факторів ризику, що спричинюють хвороби. Таким чином, лікар – це саме той спеціаліст, який не лише допоможе перемогти хворобу, але й навчить, як її попередити.
Західна класифікація пропонує кілька видів профілактики:
1. Первинна – спрямована на попередження виникнення хвороби.
2. Вторинна – застосовується на ранніх етапах хвороби, спрямована на попередження подальшого розвитку хвороби та її переходу у хронічну стадію.
3. Третинна – застосовується після лікування хвороби з метою уникнення подальших загострень.
То чому все ж таки «профілактика здоров’я»? Здоров’я – це не константа, і, на жаль, з віком воно лише погіршується. Шкідливі звички, неправильний спосіб життя, незбалансоване харчування, екологія, стреси – усе це впливає на здоров’я людини. А його треба цінувати, його треба берегти. «Еталону здоров’я» не існує, воно індивідуальне для кожної країни, кожної соціальної групи, кожної вікової категорії й т.д. Але, звісно, завжди є максимум, до якого треба прагнути.
І навіть якщо людина справді здорова за визначенням, згаданим вище, це ще не гарантує, що надалі її здоров’я не погіршуватиметься. Ось тут повинна починатися первинна профілактика. Якщо погіршення таки відбулося – долучається вторинна профілактика. У випадку з хворобою – наслідки мінімізує третинна профілактика.
Поняття «Профілактика здоров’я» має також інший суттєвий аспект – прагматичний. Йдеться про класичне розуміння терміну «прагматика»: це відношення між висловлюванням і людиною, яка сказала або сприйняла; це процес розуміння знакової системи людиною, яка сприймає цю систему. Ось практичний приклад: колись за радянських часів у лікувальних санаторіях славетного Миргороду, Україна, меню у їдальнях містили заголовок – «Що таке дієтичне харчування? Це харчування хворої людини!». Отже, за логікою, кожен (чи то дитина, чи підліток, чи спортсмен), хто прочитає цей заголовок – хвора людина, адже споживає саме це дієтичне харчування. І з таким внутрішнім налаштуванням, з такою «хворобливою» думкою про себе, з фактичним негативним самопрогнозуванням людина снідала, обідала, вечеряла! Ось і прагматика – сприйняття висловлювання.
Тому важливо змінити ракурс, і ми це робимо – говоримо про профілактику здоров’я, а не хвороби. Ми показуємо, що треба робити для збереження та зміцнення здоров’я! Ми концентруємося на здоров’ї, а не на хворобі! Ми свідомо кажемо: «Ось що треба робити, щоби бути здоровим» замість «Ось що треба робити, щоби не хворіти». Це чимось нагадує загальновідому дилему: склянка напівпорожня чи напівповна? Так от, ми впевнено відповідаємо: склянка – напівповна!
