Асоціація Страховий Бізнес - АСБ

  • Home
  • Ukraine
  • Kyiv
  • Асоціація Страховий Бізнес - АСБ

Асоціація Страховий Бізнес - АСБ Неприбуткова організація

Глобальне зростання страхового ринку сповільнюється, але залишається вищим за середній довгостроковий темпЗа оцінкою All...
10/06/2026

Глобальне зростання страхового ринку сповільнюється, але залишається вищим за середній довгостроковий темп

За оцінкою Allianz Research, у 2025 році глобальний страховий ринок зріс на 7,1% і досяг €6,9 трлн. У грошовому вимірі це означає збільшення глобального обсягу страхових премій на €456 млрд.

Після дуже сильного 2024 року, коли ринок зріс на 9,4%, темп очікувано сповільнився. Водночас він залишився вищим за середній показник останнього десятиліття, який становив 5,6% на рік.

Це важливий сигнал: базові чинники зростання страхового ринку зберігаються, хоча ринок входить у більш помірну фазу розвитку.

Найбільшим сегментом світового страхування залишається страхування життя з обсягом премій €2 861 млрд. Далі йдуть майнове страхування та страхування від нещасних випадків, тобто P&C, з обсягом €2 320 млрд, а також медичне страхування з обсягом €1 688 млрд.

Найдинамічніше у 2025 році зростало медичне страхування, +12,3%. Основні причини, зростання медичних витрат і посилення попиту на приватний медичний захист.

Страхування життя зросло на 6,9%. Натомість сегмент P&C сповільнився до 3,8%, оскільки ціновий цикл після періоду активного підвищення тарифів поступово нормалізується, а інфляція збитків стабілізується.

Регіональна картина також змінюється. Азія залишається структурним центром зростання, але динаміка там стала менш однорідною. Китай показав +7,4%, що нижче його довгострокового середнього темпу. Водночас Азія без Китаю та Японії залишається найшвидшим великим регіоном із темпом зростання +10,9%.

Західна Європа, навпаки, у 2025 році зростала майже вдвічі швидше за своє середнє значення за 2015–2025 роки.

Окремий акцент Allianz робить на геополітиці та фрагментації світової економіки. Вони дедалі сильніше впливають на страхову галузь через енергетичні ринки, торгівлю, ланцюги постачання, інфраструктурні ризики та попит на страхування політичних ризиків.

У базовому сценарії Allianz очікує, що у 2026 році глобальне зростання ВВП сповільниться до 2,6%, а зростання єврозони становитиме лише 0,8%.

Для страхового ринку це означає більш складне середовище, але не обов’язково слабший попит. Навпаки, зростає потреба у захисті, стійкості та спеціалізованій передачі ризиків, зокрема в інфраструктурі, енергетичній безпеці та політичних ризиках.

За прогнозом Allianz, протягом наступного десятиліття глобальний страховий ринок може зростати в середньому на 5,3% на рік. Це дещо вище за очікувані темпи економічного зростання.

Глобальний розрив страхового захисту від катастроф уже перевищив $420 млрд.І це одна з тих цифр, які на перший погляд зв...
09/06/2026

Глобальний розрив страхового захисту від катастроф уже перевищив $420 млрд.

І це одна з тих цифр, які на перший погляд звучать абстрактно. Але насправді за нею дуже просте питання:

хто платить за збитки, якщо майно зруйноване, а страхування немає або його недостатньо?

За даними Swiss Re Institute, вартість незастрахованих збитків від природних катастроф минулого року зросла більш ніж на 7% і досягла $424 млрд.

Тобто страхування загалом розвивається, покриття в багатьох країнах зростає, але сам розрив усе одно стає більшим. Причина проста: у зонах ризику стає більше дорогого майна, інфраструктури, житла, бізнесів. Захищати треба дедалі більше, а страхове покриття не всюди встигає за цією реальністю.

Найбільш уразливою залишається Північна Америка. Там розрив між застрахованим і незастрахованим майном зріс до $140 млрд. У Європі, на Близькому Сході та в Африці він сягнув $90 млрд.

Особливо показовий приклад Каліфорнії. У 2024 році лише 12% полісів страхування житла включали захист від землетрусів. Для порівняння: у 1994 році таких полісів було близько 30%.

Тобто ризик не зник. Навпаки, він став очевиднішим. Але страхове покриття в окремих зонах високого ризику скорочується.

Це важливий сигнал для всіх ринків, у тому числі для України.

Природні катастрофи дорожчають через поєднання кількох факторів: кліматичні зміни, урбанізацію, зростання вартості майна, інфляцію та концентрацію активів у зонах підвищеного ризику.

І страхування тут уже не просто "додаткова опція". Це частина економічної стійкості країни, бізнесу і домогосподарств.

Бо коли страхування немає, збиток усе одно нікуди не зникає. Його просто оплачують самі громадяни, бізнес або держава.

За нинішніми темпами, до 2030 року застраховані збитки від природних катастроф у світі можуть сягнути $186 млрд. У 2025 році цей показник оцінювався у $107 млрд. А історичною нормою ще недавно вважалося менше $100 млрд на рік.

Перехід обов’язкового страхування цивільно-правової відповідальності автовласників (ОСЦПВ) до норм ЄС має бути поетапним...
08/06/2026

Перехід обов’язкового страхування цивільно-правової відповідальності автовласників (ОСЦПВ) до норм ЄС має бути поетапним, зазначив генеральний директор Асоціація Страховий Бізнес - АСБ Вячеслав Черняховский коментуючи розроблюваний законопроєкт змін до закону об ОСЦПВ, повідомляється в інформації страхового об’єднання.

Він також зазначив, що передбачене до вступу в ЕС підвищення страхових сум має відбуватися за графіком, але з обов’язковим моніторингом після кожного етапу – з відстеженням середнього розміру виплат і страхових платежів, динаміки кількості незастрахованих транспортних засобів, навантаження на фонди МТСБУ та обсягу перестрахування за кордоном. Будь-які зміни фондів, внесків і гарантійних механізмів МТСБУ, які прямо впливають на вартість поліса, мають прийматися виключно за наявності актуарного та фінансового обґрунтування, підкреслює асоціація.

Що стосуються об’єднання полісів ОСЦПВ і "Зелена картка" в єдиний поліс який буде дійсний і в Україні і за кордоном, то на думку голови АСБ головне питання: коли і за чий рахунок міжнародний ризик буде перенесений на весь внутрішній ринок ОСЦПВ. Якщо зробити це без перехідного періоду і без збереження окремого механізму "Зеленої картки" для тих, хто реально виїжджає за кордон, наслідком буде різке подорожчання полісів для всіх автовласників. Оскільки лише відносно невелика частина автомобілів з українською реєстрацією реально виїжджає за межі України, а переважна частина договорів "Зелена картка" є короткостроковими.

"Подорожчання поліса запускає ланцюгову реакцію: частина автовласників відмовляється від ОСЦПВ, кількість незастрахованих транспортних засобів зростає, навантаження на фонди МТСБУ збільшується, а відрахування страхових компаній до цих фондів тиснуть на ціну для тих, хто страхується добросовісно", - зазначив голова об’єднання.

Тому АСБ наполягає на розмежуванні двох процесів, які у нинішньому обговоренні законопроєкту нерідко змішують: поетапного підвищення страхових сум до рівня, наближеного до вимог ЄС, та інтеграції міжнародного покриття у систему ОСЦПВ. Асоціація вважає, що ці процеси не можуть запускатися одночасно і безумовно.

Окремо АСБ звертає увагу на страховиків, які наразі не працюють у сегменті "Зелена картка": для них не можна одномоментно створювати таке саме навантаження, як для компаній з багаторічним досвідом у цьому сегменті, і тут також необхідний перехідний режим.

"АСБ підтримує євроінтеграційну мету і наближення до права ЄС, однак пропонує конкретну дорожню карту: поетапне підвищення страхових сум із наступним "замороженням" до рішення про вступ України до ЄС; паралельний моніторинг впливу на ринок; збереження "Зеленої картки" протягом усього перехідного періоду; поступова підготовка МТСБУ, страховиків та ІТ-систем. Повний перехід до моделі, сумісної з правилами ЄС, асоціація пропонує здійснити вже після прийняття рішення про вступ – з урахуванням 1,5-2 років, які займають відповідні бюрократичні процедури", – зазначається в інформації.

FCA попереджає молодих водіїв про фіктивне страхування у соцмережахБританський регулятор фінансового ринку (FCA) оголоси...
05/06/2026

FCA попереджає молодих водіїв про фіктивне страхування у соцмережах

Британський регулятор фінансового ринку (FCA) оголосив публічне попередження, спрямоване на водіїв віком 17–25 років, щодо масштабного поширення схеми так званого «ghost broking» — продажу підроблених або недійсних страхових полісів через соціальні мережі.

Шахраї використовують Instagram, Facebook, Snapchat, WhatsApp та інші платформи, пропонуючи поліси, які або повністю фіктивні, або оформлені на підставі підробленої інформації про клієнта, або тихо анулюються одразу після оплати — тоді як покупець вважає себе застрахованим.

Дослідження компанії Kantar (квітень–травень 2026) показало: майже половина молодих водіїв купувала страховку через соцмережі, а 39% з них не змогли б розпізнати підроблений поліс. При цьому 45% молодих водіїв загалом довіряють товарам і послугам, придбаним через соціальні мережі — саме на цю довіру й розраховують зловмисники.

Бюро страхового шахрайства зафіксувало зростання кількості випадків ghost broking на 52% між 2022 і 2024 роками. Aviva, зі свого боку, повідомила про збільшення виявлених випадків на 22% починаючи з 2023 року. FCA
За даними Aviva, в середньому молоді водії втрачають близько £2 000, купуючи фіктивні поліси у ghost brokers.

FCA закликало молодих водіїв перевіряти продавців через офіційний реєстр фінансових послуг і нагадує, що їзда без дійсного страхового полісу є кримінальним злочином у Великобританії.

ПСЖ виграє - Париж горить. Хто платить?Вже вдруге поспіль перемога ПСЖ у Лізі чемпіонів перетворює Париж на зону страхов...
03/06/2026

ПСЖ виграє - Париж горить. Хто платить?

Вже вдруге поспіль перемога ПСЖ у Лізі чемпіонів перетворює Париж на зону страхових збитків. У травні 2025 року, після тріумфу над "Інтером" з рахунком 5:0, двоє людей загинули, понад 500 осіб було затримано, а 264 автомобілі перетворилися на головешки. Рівно через рік - нова фінальна перемога, цього разу над "Арсеналом", і знову те саме: понад 260 спалених авто, сотні затриманих, рознесені вітрини магазинів і поранені офіцери поліції.

Для страховика це не хуліганство і не форс-мажор у класичному розумінні - це відтворюваний ризик із відомою географією, прогнозованим тригером та цілком калькульованим збитком.

Скільки це коштує - і хто платить

Орієнтир дають масштабніші французькі заворушення. У 2023 році після того, як поліцейський застрелив 17-річного підлітка алжирського походження під час переслідування - що спровокувало хвилю протестів із расовим підтекстом - страховики Франції отримали близько 5 900 претензій на сукупну суму €280 млн. Для порівняння: під час заворушень 2005 року претензій було майже вдвічі більше - 10 000, але загальна сума становила лише €205 млн. Тобто середній розмір збитку на одну заяву зріс майже втричі за вісімнадцять років.

Футбольні погроми менш масштабні за охопленням, проте концентровані в часі та просторі - збитки матеріалізуються за кілька годин у конкретних кварталах. Середня виплата за знищений автомобіль середнього сегменту - €15 000-25 000. Помножте на 264 одиниці тільки в Парижі - і вже маємо від €4 до €6 млн суто по моторному портфелю. Додайте пошкодження фасадів бутиків на Єлисейських полях, де орендна ставка стартує від €15 000 за кв. м на рік, відшкодування за вимушений простій підприємств, медичні витрати - і реальна сума страхових виплат по одній ночі сягає кількох десятків мільйонів євро.

Регрес до держави: є норма закону, є й судова невизначеність

У французькому праві передбачено елегантний суброгаційний ланцюжок: страховик відшкодовує збитки потерпілому, а потім пред'являє регресну вимогу до держави. Правова підстава - стаття L. 211-10 Кодексу внутрішньої безпеки: держава несе солідарну відповідальність за шкоду, заподіяну діями "зібраних натовпів або збіговиськ". У ніч погромів 2025 року в одному тільки Парижі було задіяно 5 400 поліцейських. І все одно збитки є. Держава не виконала свій обов'язок - значить, платить?

Позиція державних юристів більш тонка. Вони наполягають на розмежуванні: стихійний натовп, охоплений колективним афектом, - це одне, а заздалегідь скоординовані групи мародерів, які скористалися галасом навколо матчу, - зовсім інше, і це кримінальна відповідальність конкретних осіб, а не підстава для регресу проти держави. Якщо суд приймає цей аргумент - страховик залишається зі збитком наодинці.

Красномовна деталь: сам префект поліції Парижа публічно визнав, що серед погромників були люди, котрі матч навіть не дивилися і з'явилися на вулицю виключно з метою мародерства. В одному реченні - і фактичний опис події, і аргумент на захист державної казни від регресних позовів.

Що з цього випливає для ринку

Перше. Футбольні фінали - це окремий тарифний ризик, який потребує самостійного андерайтингового підходу. Страховики в Європі вже рухаються у напрямку диференційованих надбавок для комерційної нерухомості в зонах масових заходів - за аналогією з карнавальними надбавками в Бразилії чи підвищеними ставками на піротехнічні свята в ряді азійських ринків.

Друге. Базовий майновий поліс без явного включення вандалізму та civil commotion - це прихована франшиза, про яку страхувальник зазвичай дізнається вже після події. Саме ця підкатегорія збитків найчастіше опиняється в переліку виключень стандартних договорів.

Третє. Регресний механізм проти держави - реальний, але юридично затратний і непередбачуваний за результатом. France Assureurs послідовно лобіює його реформу: якщо публічна влада санкціонує масові святкування та видає відповідні дозволи - вона має нести автоматичну компенсаційну відповідальність, без необхідності доводити бездіяльність у кожній окремій справі.

Париж палає вже другий травень поспіль. Наступного року ПСЖ знову претендуватиме на трофей - або принаймні їхні фанати будуть до цього готові. Питання до ринку: чи враховано цей ризик у тарифах на поточний рік?

СТРАХУВАННЯ СУДЕН В ОРМУЗЬКІЙ ПРОТОЦІ: ЯК ВЛАШТОВАНА ДЕРЖПРОГРАМА США І ЧОМУ ВОНА НЕ ПРАЦЮЄУ лютому 2026 року, після аві...
02/06/2026

СТРАХУВАННЯ СУДЕН В ОРМУЗЬКІЙ ПРОТОЦІ: ЯК ВЛАШТОВАНА ДЕРЖПРОГРАМА США І ЧОМУ ВОНА НЕ ПРАЦЮЄ
У лютому 2026 року, після авіаударів США та Ізраїлю по Ірану, Ормузька протока, через яку проходить близько 20% світового нафтового транзиту, фактично закрилася для комерційного судноплавства.
Вашингтон вирішив, що причина зупинки у відсутності страхування, і зібрав державну програму морського перестрахування на $40 млрд за участі найбільших американських страховиків: Chubb, AIG, Berkshire Hathaway, Travelers, Liberty Mutual та Starr. Минуло два місяці, а за програмою не уклали жодного договору. Страховий ринок пояснює це ти, що проблема ніколи не була в страхуванні.
Адміністрація Трампа зібрала найамбітнішу в сучасній американській історії державну програму морського перестрахування: $40 млрд, підтримані Chubb, AIG, Berkshire Hathaway, Travelers, Liberty Mutual та Starr. Мета - відновити судноплавство через Ормузьку протоку після того, як у лютому 2026 року США та Ізраїль завдали авіаударів по Ірану, і протока фактично закрилася.

Минуло два місяці. Результат - нуль договорів.
Жодного судна під захистом програми. Жодного долара розміщеного покриття.
Чому? Тому що Вашингтон вирішив, що проблема у відсутності страхування. А страховий ринок каже: "проблема - це війна".
Після перших ударів страхові премії на перехід через Ормуз зросли в п'ять разів буквально за 48 годин. Страховики Lloyd's переклали весь Перський затив до категорії зони конфлікту. Трафік танкерів впав більш ніж на 80% ще до того, як Іран офіційно оголосив блокаду. І все ж страхування нікуди не зникло: покриття на один перехід $100-мільйонного танкера коштувало близько $3 млн. Дорого, але доступно.

«Зниження трафіку через протоку не має нічого спільного з тим, яке страхування доступне чи недоступне», - пояснив Стів Огуллукян із American P&I Club. - «Це просто капітан або судновласник, який не хоче ризикувати екіпажем».
Тим часом тривала блокада продовжує тиснути на страховий ринок: галузеві аналітики попереджають про потенційне зростання претензій, якщо ситуація затягнеться.
Урок для галузі: коли регулятор діє на основі медіа-наративу, а не реальної ринкової механіки - $40 млрд перетворюються просто на дорогу декорацію.

Страховий ринок Центральної та Східної Європи у 2025 році продовжив зростати, попри складні умови.За підсумками року обс...
01/06/2026

Страховий ринок Центральної та Східної Європи у 2025 році продовжив зростати, попри складні умови.

За підсумками року обсяг валових страхових премій у регіоні сягнув 59,28 млрд євро. Це на 10,7% більше, ніж роком раніше.

Виплати також зросли, але трохи повільніше: на 9%, до 30,67 млрд євро.

Майже всі ринки регіону показали позитивну динаміку. Єдиним винятком стала Естонія, де зафіксовано невелике скорочення обсягів ринку.

Найшвидше зростали не лише малі, а й великі ринки. Серед лідерів – Угорщина, Болгарія та Чехія. Сильне відновлення показала Словенія: після різкого падіння у попередньому році через націоналізацію значної частини системи приватного медичного страхування, у 2025 році її ринок зріс одразу на 33%.

Серед менших ринків двозначні темпи зростання показали Албанія, Північна Македонія та Чорногорія.

Водночас важливо розуміти: не все це зростання є "чистим" розвитком страхування. Частина приросту премій, як і в попередні роки, пов’язана з інфляцією.

Ціни на матеріали, ремонт, медичні та інші послуги залишаються високими. Це збільшує вартість страхових виплат і операційні витрати страховиків. Відповідно, у багатьох видах non-life страхування тарифи також переглядалися вгору.

Тобто ринок зростає, але частина цього зростання фактично компенсує подорожчання збитків.

До п’ятірки найбільших страхових ринків Центральної та Східної Європи за обсягом премій увійшли Польща, Чехія, Угорщина, Румунія та Словенія. Завдяки сильному відновленню Словенія повернулася до ТОП-5, витіснивши Болгарію, яка тимчасово зайняла це місце роком раніше.

Окремо показово, що Польща і Чехія разом забезпечили близько 42% усього річного приросту премій у регіоні.

Висновок простий: страховий ринок ЦСЄ залишається живим і зростаючим. Але за красивими відсотками важливо бачити не лише номінальний приріст премій, а й реальну економіку страхування: інфляцію, подорожчання збитків, тиск на тарифи та структуру зростання.

ЯКОВЕНКО Ігор Валентинович (1956-2026)Асоціація "Страховий бізнес" з глибоким сумом повідомляє про відхід у вічність ЯКО...
29/05/2026

ЯКОВЕНКО Ігор Валентинович (1956-2026)

Асоціація "Страховий бізнес" з глибоким сумом повідомляє про відхід у вічність ЯКОВЕНКА Ігоря Валентиновича – людини, яка більше за будь-кого іншого серед керівників державних наглядових органів зробила для становлення і розбудови страхового ринку незалежної України.
Ігор Валентинович народився у 1956 році. У 1977 році з відзнакою закінчив Київський інститут народного господарства (нині – КНЕУ імені Вадима Гетьмана) за спеціальністю "Економіка", у 1984 році захистив кандидатську дисертацію. Впродовж багатьох років поєднував наукову та практичну роботу, сформувавши унікальний для свого часу профіль економіста-реформатора.
Доля розпорядилася так, що саме І.В. Яковенко опинився на чолі страхового нагляду в переломний для галузі момент. У вересні 1993 року, невдовзі після прийняття 10 травня того ж року першого в незалежній Україні законодавчого акту – Декрету Кабінету Міністрів "Про страхування" – він очолив щойно утворений Комітет у справах нагляду за страховою діяльністю (Укрстрахнагляд). Це була непроста місія: будувати регулятора з нуля, формувати правила ринку, якого фактично ще не існувало, вести роз’яснювальну роботу серед високопосадовців, виховувати культуру страхування в суспільстві, яке лише починало звикати до реалій ринкової економіки.
Під керівництвом Ігоря Валентиновича були закладені найважливіші засади функціонування страхового ринку України – ліцензування страховиків, вимоги до платоспроможності, основи актуарної справи та страхового нагляду. Саме в цей період формувалися обов'язкові види страхування, розроблявся новий закон "Про страхування" з врахуванням норм Директиви ЄС, який був ухвалений 7 березня 1996 року. У березні 1994 року було створено Моторне транспортне страхове бюро України (МТСБУ) – інституційний фундамент обов'язкового страхування цивільно-правової відповідальності власників транспортних засобів (ОСЦПВ), без якого сьогодні неможливо уявити жодного автомобіліста на українських дорогах.
Більше шести років на чолі Укрстрахнагляду – з вересня 1993 року до 15 березня 2000 року – це були часи щоденної нормотворчої, методологічної та організаційної роботи, результати якої визначили архітектуру ринку на десятиліття вперед. Мало хто з керівників державних наглядових установ після нього зміг так послідовно і системно вибудувати галузеве регулювання саме для страхового ринку в умовах перманентних економічних криз та законодавчої нестабільності.
Після завершення державної служби Ігор Яковенко не відійшов від страхування – він продовжував будувати ринок, але вже іншими інструментами. Наприкінці 2004 року він став одним із ключових організаторів і засновників Асоціації "Страховий бізнес", яку очолював з 2005 по 2008 рік. Асоціація стала майданчиком для діалогу між страховиками, регулятором і суспільством, і в цьому значною мірою – його особиста заслуга. З 2010 року Ігор Валентинович ніс почесне звання президента Асоціації, залишаючись її моральним авторитетом і джерелом інституційної пам'яті.
Паралельно він реалізовував себе на інших важливих напрямках реформ. У 2008-2010 роках обіймав посаду заступника Міністра охорони здоров'я України, а також присвятив себе викладацькій роботі на кафедрі управління Київського столичного університету імені Бориса Грінченка. В університеті він викладав стратегічний менеджмент, державне регулювання та сучасні концепції реформування суспільного устрою – передаючи студентам не лише теорію, а й безцінний особистий досвід людини, що створювала ринкові інститути.
Медична реформа і медичне страхування залишалися для нього незавершеною справою – він повертався до цих тем знову і знову, як експерт, як радник, як автор понад 50 наукових праць і учасник підготовки більш ніж 20 законодавчих актів.
Навіть важка хвороба не змогла вплинути на його феноменальну працездатність, а головне на щире бажання допомагати колегам та розвивати фінансову систему України – до останнього він поєднував викладацьку діяльність із відповідальною посадою Голови Наглядової ради Страхової компанії "UPSK".
Для всієї страхової спільноти України Ігор Валентинович назавжди залишиться прикладом бездоганної чесності, мудрості та відданості своїй справі. Його глибокі знання, досвід та людська теплота надихали не одне покоління фахівців.
Ігор Валентинович залишив по собі не лише нормативні акти – він залишив школу мислення про страхування як суспільний інститут, а не лише як бізнес. Він умів дивитися на страховий ринок очима і регулятора, і підприємця, і науковця, і реформатора. Ця широта погляду робила його незамінним і завжди затребуваним.

Асоціація Страховий Бізнес - АСБ висловлює щирі співчуття родині, близьким та всім, хто мав честь знати і працювати поряд з Ігорем Валентиновичем Яковенком.
Світла та добра пам'ять про нього назавжди житиме у наших серцях.

Технології управління страховими вимогами виходять на новий рівень.Йдеться вже не лише про цифровий облік заяв про збитк...
29/05/2026

Технології управління страховими вимогами виходять на новий рівень.

Йдеться вже не лише про цифровий облік заяв про збитки, а про створення єдиного середовища, де поєднуються:
• дані щодо страхових вимог;
• аналітика;
• координація між командами;
• виявлення тенденцій;
• підтримка рішень щодо ризиків і капіталу.

Сучасні платформи для claims management, тобто управління страховими вимогами, дозволяють збирати дані з різних джерел і працювати з ними в одному глобально пов’язаному середовищі.

Це дає можливість зробити процес врегулювання більш послідовним, прозорим і керованим даними.

Ключова ідея таких рішень полягає в тому, що страхова вимога перестає бути лише окремою операцією.

Кожна заява про збиток може давати інформацію про:
• повторювані причини збитків;
• зміни у поведінці клієнтів;
• якість врегулювання;
• проблемні ділянки процесу;
• тенденції за видами ризиків;
• потребу в зміні підходів до управління портфелем.

Технологічна цінність таких платформ не лише в автоматизації.

Вона також у тому, що дані щодо збитків можна швидше структурувати, порівнювати, аналізувати і використовувати для управлінських рішень.

Окрему роль відіграє штучний інтелект. Він може підтримувати пошук інформації, зіставлення даних, виявлення закономірностей, підготовку аналітичних висновків і роботу з великими масивами інформації.

Але такі рішення працюють ефективно лише тоді, коли поєднуються з якісними даними, зрозумілими процесами і професійною експертизою.

Тому розвиток платформ для управління страховими вимогами показує загальний напрям руху страхового ринку: від окремих операцій з урегулювання до більш пов’язаної, прозорої та аналітичної моделі роботи зі збитками.

Страхова аналітика стає дедалі складнішою. Раніше головним питанням було: де взяти дані?  Сьогодні цього вже недостатньо...
28/05/2026

Страхова аналітика стає дедалі складнішою. Раніше головним питанням було: де взяти дані? Сьогодні цього вже недостатньо.

Навіть якщо дані є, потрібно зрозуміти, наскільки вони повні, чи можна їх порівнювати між різними ринками, чи однаково трактуються норми і чи збігається формальне регулювання з реальною практикою.

Саме це зараз стає однією з ключових проблем для глобальних страховиків, брокерів і аналітичних компаній.

Регулювання на різних ринках рухається не в одному напрямку.

Частина юрисдикцій стає більш закритою, жорсткішою до іноземних гравців і більш протекціоністською. Інші, навпаки, інтегруються у більші торговельні та регуляторні блоки, щоб підтримувати транскордонний бізнес.

Для страхового бізнесу це означає дуже практичні речі.

Правила швидко змінюються. Одні й ті самі підходи можуть по-різному тлумачитися на різних ринках. Регулятори активніше застосовують санкції. А комплаєнс-команди мають відстежувати дедалі більший обсяг інформації, часто без пропорційного збільшення ресурсів.

Окремий виклик – якість і структура даних.

У багатьох компаніях значна частина процесів досі тримається на Excel, електронній пошті, локальних базах і внутрішніх таблицях. До цього додаються різні мови, валюти, формати звітності, правові режими та локальні регуляторні вимоги.

У такій ситуації доступ до інформації ще не означає готовність ухвалювати рішення. Компанія може мати багато даних, але не мати цілісної картини.

Штучний інтелект у цьому процесі справді може допомогти. Він може швидше шукати інформацію, порівнювати документи, витягувати потрібні фрагменти, знаходити розбіжності, структурувати великі масиви даних.

Але тут є важливе обмеження: якщо вихідні дані неточні, фрагментовані або погано структуровані, технологія не створить якісну аналітику автоматично. Вона лише швидше обробить те, що вже є в системі.

Тому для страхового ринку ключовим стає не просто впровадження нових інструментів, а побудова нормальної аналітичної інфраструктури:

• якісні та перевірені дані;
• зрозумілі процеси роботи з ними;
• експерти, які розуміють не лише текст норми, а й практику її застосування;
• технології, які вбудовані в реальні бізнес-процеси, а не існують окремо "для галочки".

Для страховиків і брокерів аналітика вже давно не є допоміжною функцією.

Вона впливає на комплаєнс, управління ризиками, вихід на нові ринки, роботу з партнерами, побудову продуктів і швидкість управлінських рішень. І чим складнішим стає регулювання, тим більше значення матиме здатність компанії не просто накопичувати інформацію, а правильно її читати, перевіряти і застосовувати.

Address

просп. Володимира Iвасюка (Героїв Сталінграда), буд. 47А
Kyiv
04213

Opening Hours

Monday 09:00 - 18:00
Tuesday 09:00 - 18:00
Wednesday 09:00 - 18:00
Thursday 09:00 - 18:00
Friday 09:00 - 18:00

Alerts

Be the first to know and let us send you an email when Асоціація Страховий Бізнес - АСБ posts news and promotions. Your email address will not be used for any other purpose, and you can unsubscribe at any time.

Contact The Organization

Send a message to Асоціація Страховий Бізнес - АСБ:

Share