Центр "Нова Європа" / New Europe Center

14/08/2026

🇺🇦🇰🇷«Навіть попри поглиблення російсько-північнокорейського військового співробітництва, Південна Корея не готова долучитися до відкритої військової допомоги Україні. У цьому наше розуміння спільних безпекових загроз наразі різниться: Київ розглядає їх як підґрунтя для тіснішої взаємодії, тоді як Сеул - як причину уникати кроків, здатних створити додаткові ризики для власної безпеки»

✍️Nataliya Plaksiyenko-Butyrska, асоційована старша аналітикиня Центру «Нова Європа», на сторінках ZN.UA пояснює, чому Південна Корея відмовляє Україні у військовій допомозі, навіть в умовах поглиблення військового союзу між Росією та КНДР, що безпосередньо загрожує безпеці Корейського півострова.

🧷Авторка зазначає, що звернення Президента Зеленського до Сеула з проханням надати системи ППО та розширити оборонну співпрацю цілком очікувано не знайшло підтримки і пояснює системні причини цієї позиції.

У матеріалі Наталія Бутирська аналізує:
🔸чому законодавчі обмеження на постачання зброї є лише формальним аргументом;
🔸як зміна підходів адміністрації Трампа до підтримки України впливає на стратегічні розрахунки Сеула;
🔸чому російський шантаж щодо передачі ядерних технологій КНДР спрацьовує попри те, що Москва вже поглиблює військово-технічну співпрацю з Пхеньяном;
🔸які позитивні зрушення у відносинах між Україною та Південною Кореєю все ж відбулися на полях саміту НАТО в Анкарі;
🔸чому Київ потребуватиме прагматичнішого підходу - тихої дипломатії в чутливих сферах - для подальшого зближення з Сеулом.

🔗Більше читайте за посиланням у коментарях.

07/08/2026

📌«Азійсько-Тихоокеанський регіон дедалі більше перетворюється на ключовий простір глобального суперництва, де перетинаються стратегічні, економічні та безпекові інтереси провідних світових держав. Розвиток безпекової ситуації в регіоні дедалі більше виходить за межі регіонального виміру та впливає на ширші міжнародні процеси, що мають безпосереднє значення для інтересів і безпеки України»

🖊Nataliya Plaksiyenko-Butyrska, асоційована старша аналітикиня Центру «Нова Європа», у новому аналітичному матеріалі досліджує, як посилення стратегічної конкуренції між США та Китаєм трансформує безпекову архітектуру Азійсько-Тихоокеанського регіону та що це означає для регіональних гравців.

Авторка зазначає, що друге президентство Дональда Трампа суттєво змінило характер американської присутності в регіоні: Вашингтон переходить до більш вибіркової моделі залученості з акцентом на розподіл відповідальності між союзниками - і союзники змушені адаптуватися.

У матеріалі Наталія Бутирська аналізує:
🔹Як війна в Україні та конфлікт на Близькому Сході виявили взаємопов'язаність безпекових театрів і вплинули на оборонне планування країн регіону;
🔹Чому Японія проводить найбільше оборонне переозброєння з часів Другої світової війни та формує нову мережеву архітектуру безпеки в регіоні;
🔹Як країни Південно-Східної Азії балансують між Вашингтоном і Пекіном, уникаючи вибору між двома потугами;
🔹Чому стримування Китаю дедалі більше залежить не лише від американської військової присутності, а й від спільної оборонно-промислової екосистеми союзників;
🔹Які сценарії розвитку ситуації навколо Тайваню є найбільш імовірними та як дії адміністрації Дональда Трампа впливають на регіональну стабільність.

Більше читайте на сторінках Centre for International Security ⬇️

03/08/2026

📆Найважливіше від «Нової Європи» за липень

Представляємо свіжий дайджест Центру «Нова Європа»: https://cutt.ly/1yi2iN9U

🤝За цей період команда організувала онлайн-дискусію «Готуючись до «українського сантехніка» в ЄС. Головні наративи спротиву розширенню ЄС і як їх розвіювати», презентувала аналітичний звіт про те, як розвіювати страхи опонентів розширення ЄС. І це лише частина активностей.

Серед основних досягнень:

📍Sergiy Solodkyy, директор Центру «Нова Європа», виступив під час відкриття Консультативної мережі Україна-НАТО, організованої Мережею захисту національних інтересів АНТС, назвавши її важливим кроком для відновлення системного діалогу між експертною спільнотою, громадянським суспільством та партнерами України;
📍Сергій Солодкий, директор Центру «Нова Європа», в інтерв'ю італійському виданню Fanpage.it, розглянув зміни, які історично відбулися у самітах НАТО щодо України, вплив української армії на євроатлантичну безпеку та реалістичність сподівань на членство в Альянсі;
📍Сергій Солодкий, директор Центру "Нова Європа", під час розмови з RFI Українською проаналізував ситуацію з реформами в Україні, відкриття решти кластерів, а також можливі проблеми та перспективи процесу вступу до ЄС.
📍Leo Litra, старший аналітик Центру «Нова Європа», старший аналітик ECFR, презентував «Членство Check» у European Policy Centre в Брюсселі. Моніторинг було представлено спільно з представниками інших організацій експертної коаліції;
📍Nataliya Plaksiyenko-Butyrska, старша асоційована аналітикиня Центру "Нова Європа", підготувала аналітичний документ про зміну риторики Південної Кореї щодо ядерного роззброєння КНДР та наслідки для мирного врегулювання на Корейському півострові, опублікований «Дзеркалом тижня»;
📍Наталія Бутирська, старша асоційована аналітикиня ЦНЄ, у коментарі німецькому виданню Tagesspiel розлянула роль, яку дрони можуть відіграти в можливому конфлікті навколо Тайваню, а також про уроки, які Пекін і Тайбей виносять із війни Росії проти України.

30/07/2026

🖇️«Майбутнє Корейського півострова дедалі більше визначатиметься не міжкорейською динамікою, а ширшими геополітичними процесами. Перебіг і результати російсько-української війни, подальше поглиблення військово-політичної співпраці між Росією, Китаєм і КНДР, а також здатність США та їхніх союзників виробити ефективну відповідь на ці виклики матимуть вирішальний вплив на безпекову ситуацію в регіоні. Від того, наскільки Захід зможе адаптуватися до нової стратегічної реальності, залежатимуть не лише перспективи стабільності на Корейському півострові, а й баланс сил у Індо-Тихоокеанському регіоні загалом»

✍️Nataliya Plaksiyenko-Butyrska, асоційована старша аналітикиня Центру «Нова Європа», на сторінках ZN.UA пояснює, чому Південна Корея відходить від багаторічної політики безумовної денуклеаризації КНДР і переходить до стратегії «мир передусім», визнаючи, що попередній підхід не приніс результатів.
📌Авторка зазначає, що зміцнення військового союзу Північної Кореї з Росією та Китаєм, а також досвід війни проти України суттєво змінили баланс сил на Корейському півострові й змушують Сеул шукати нові механізми стримування та діалогу.

У матеріалі авторка також аналізує:
🔹Як Росія, Китай і США змінили міжнародний контекст навколо ядерної проблеми КНДР;
🔹Як російсько-українська війна посилила позиції КНДР;
🔹Чому політика «мирного співіснування» президента Лі Чже Мьона поки не приносить результатів;
🔹Які перспективи відновлення діалогу між США та КНДР за президентства Дональда Трампа;
🔹Чому безпека Корейського півострова сьогодні нерозривно пов'язана з перебігом війни Росії проти України.

🔗Більше читайте за посиланням у коментарях.

29/07/2026

Marianna Fakhurdinova, Coordinator of the EU-Ukraine Partnership Program at the Центр трансатлантичного діалогу / Transatlantic Dialogue Center, speaking at the online discussion "Getting Ready for the 'Ukrainian Plumber' in the EU? Key Narratives of Resistance to EU Enlargement – and How to Counter Them", argued that communication with member states should highlight what Ukraine has already contributed even before accession – its security expertise and its role in reaffirming EU values and revitalizing the enlargement debate itself.

Fakhurdinova stressed that the conversation needs to go beyond simply listing Ukraine's benefits – it also needs to honestly name the EU's own gaps. She pointed to labor shortages from an aging population that free movement with Ukraine could help ease, EU shortfalls in soybeans and other agricultural products that Ukraine could help fill, and Europe's dependence on China for raw materials, where Ukraine could offer an alternative over the longer term. Her core point: Ukraine shouldn't be framed as a competitor, but as a missing piece that completes the picture of the EU's own needs.

Міжнародний фонд "Відродження"

29/07/2026

🇪🇺🇺🇦Україна в ЄС: як розвіювати страхи опонентів розширення

✍️Центр «Нова Європа» презентує аналітичний звіт за підсумками онлайн-дискусії «Готуючись до «українського сантехніка» в ЄС. Головні наративи спротиву розширенню ЄС і як їх розвіювати», що відбулася 14 липня 2026 року. У центрі обговорення - основні причини скепсису щодо майбутнього членства України в ЄС та практичні рекомендації, як працювати з ними вже сьогодні.

🔑Ключовий висновок:
Спротив вступу України до ЄС зумовлений не стільки самою Україною, скільки стійкими міфами про попередні хвилі розширення та ширшими побоюваннями європейських суспільств. Тому успіх євроінтеграції залежатиме не лише від реформ, а й від здатності України та її партнерів чесно говорити про ці занепокоєння, протидіяти дезінформації та переконливо пояснювати, як членство України зміцнить безпеку, стійкість і конкурентоспроможність Європейського Союзу.

📌 Головні висновки дискусії:
➡️ Спротив розширенню зумовлений радше хибними уявленнями про попередні хвилі розширення, ніж самою Україною;
➡️ Україна додає до дискусії про розширення унікальний вимір – безпеку;
➡️ Безпековий внесок України важливий, але не може бути єдиним аргументом;
➡️ Ціна нерозширення має стати центральною темою дискусії;
➡️ Еліти мають пояснювати виборцям зміни у своїй політиці щодо розширення;
➡️ Страхи потрібно чесно опрацьовувати, а не відкидати – зокрема й «позитивні страхи»;
➡️ Успіх розширення залежить не лише від раціональних аргументів, а й від емоційного рівня;
➡️ Комунікація має бути адаптованою та чесною щодо прогалин ЄС;
➡️ Протидія російській дезінформації має стати окремим напрямом роботи;
➡️ Успішна міжнародна адвокація щодо розширення неможлива без реальних реформ в середині країни;
➡️ Переконати самотужки всіх неможливо – ставку варто робити на місцевих лідерів думок.

🗣️Спікерами дискусії виступили Leo Litra, старший аналітик Центру «Нова Європа», старший аналітик ECFR, Сюзан Стюарт, старша наукова співробітниця Німецького інституту міжнародної політики та безпеки (SWP), Бенжамен Куто, дослідник Jacques Delors Institute, Marianna Fakhurdinova, координаторка програми «Партнерство ЄС–Україна», Центр трансатлантичного діалогу / Transatlantic Dialogue Center, та модератор Sergiy Solodkyy, директор Центру «Нова Європа».

🔎 Повний аналітичний звіт - за посиланням у коментарях.

Міжнародний фонд "Відродження"

29/07/2026

Marianna Fakhurdinova, Coordinator of the EU-Ukraine Partnership Program at the Центр трансатлантичного діалогу / Transatlantic Dialogue Center, speaking at the online discussion "Getting Ready for the 'Ukrainian Plumber' in the EU? Key Narratives of Resistance to EU Enlargement – and How to Counter Them", identified a second, less obvious category of resistance: what she called "positive fears" – fears rooted not in Ukraine's weakness, but in its potential strength.

Marianna Fakhurdinova pointed to the defense sector as the clearest example: even as member states support Ukraine winning the war, some voices worry that over-investing in Ukrainian defense production could create a competitor within five to ten years. She said the same logic applies to agriculture, where Ukraine's land and soil could make it a genuine success story others see as a threat, and to Ukraine's future weight in EU decision-making, where its size could translate into significant parliamentary influence. In all these cases, she argued, member states aren't afraid of a weak Ukraine – they're afraid of a powerful one.

Міжнародний фонд "Відродження"

28/07/2026

💬«Ми бачимо, що союзники дедалі більше дослухаються до України, а підтримка нашої держави набуває більш практичного виміру. Саме тому такі платформи мають допомогти перетворювати спільне бачення на конкретні рішення та кроки, необхідні для подальшого просування України на шляху до членства в НАТО».

📌Sergiy Solodkyy, директор Центру "Нова Європа", під час установчої зустрічі Консультативної мережі Україна–НАТО, яку ініціювала Мережа захисту національних інтересів «А Н Т С».

Захід у Києві об'єднав представників державних інституцій, сектору безпеки й оборони, аналітичні центри та громадянське суспільство для запуску нового формату співпраці.

Попереду серія тематичних зустрічей мережі (оборонні інновації, реформа безпеки й оборони, стійкість держави) і вироблення практичних рекомендацій для влади та міжнародних партнерів.

🤝 Установча зустріч Консультативної мережі Україна–НАТО, яку ініціювала «АНТС», зібрала в Києві представників державних інституцій, сектору безпеки й оборони, аналітичні центри та громадянське суспільство для запуску нового формату співпраці.

Директор Центр "Нова Європа" / New Europe Center Sergiy Solodkyy назвав це важливим кроком для відновлення системного діалогу між експертною спільнотою, громадянським суспільством і партнерами України:

«Ми бачимо, що союзники дедалі більше дослухаються до України, а підтримка нашої держави набуває більш практичного виміру. Саме тому такі платформи мають допомогти перетворювати спільне бачення на конкретні рішення та кроки, необхідні для подальшого просування України на шляху до членства в НАТО».

➡️ Попереду — серія тематичних зустрічей мережі (оборонні інновації, реформа безпеки й оборони, стійкість держави) і вироблення практичних рекомендацій для влади та міжнародних партнерів.

Проєкт «Україна – НАТО: Консультативна мережа громадянського суспільства» реалізується за фінансової підтримки НАТО. Погляди та думки, висловлені в цій публікації, належать авторам і не обов’язково відображають офіційну позицію НАТО.

28/07/2026

Marianna Fakhurdinova, Coordinator of the EU-Ukraine Partnership Program at the Центр трансатлантичного діалогу / Transatlantic Dialogue Center, speaking at the online discussion "Getting Ready for the 'Ukrainian Plumber' in the EU? Key Narratives of Resistance to EU Enlargement – and How to Counter Them", structured member states' fears about Ukraine's accession into three categories, starting with the one that she called "negative fears".

The speaker described this category as rooted in perceptions of Ukraine as a poor, war-torn country - fears of corruption, a potential war with Russia, and the image of Ukraine as merely an aid recipient. She agreed with Leo Litra that many member states simply don't perceive past enlargements as success stories, which makes them reluctant toward new ones — meaning the real issue isn't only Ukraine's track record, but how enlargement itself is perceived across the EU. She pointed to Germany as an example of a country that remains especially strict about Ukraine completing reforms, driven by fears that Ukraine could repeat the trajectory of Hungary or Poland.

Міжнародний фонд "Відродження"