ГО "ВО Союз осіб з інвалідністю України" Інформаційний Ресурс

16/10/2026

Чи доступні соціальні послуги для тих, хто найбільше їх потребує? З якими перешкодами стикаються громади в їх наданні? І що потрібно змінити, щоб кожна людина могла реалізувати своє право на соціальну підтримку?

⁉️Відповіді на ці та інші важливі питання ви зможете почути під час публічної презентації результатів дослідження «Право на соціальні послуги в умовах воєнного стану: виклики, перешкоди та рішення».

✍️В основі – результати моніторингових візитів до територіальних громад, аналіз законодавства та державної політики, а також анонімне експертне опитування 48 представників органів місцевого самоврядування, соціального захисту, органів опіки та піклування, ЦНАПів і надавачів соціальних послуг.

🗣️У межах заходу відбудеться панельна дискусія «Забезпечення права на соціальні послуги: спроможність громад та ефективність міжвідомчої взаємодії», яка об’єднає представників органів державної влади та місцевого самоврядування, громадських організацій і міжнародних партнерів.

📅 21 жовтня 2026 | гібридний формат
📍 Офлайн: 10:30, Офіс Уповноваженого ВРУ з прав людини, вул. Інститутська, 21/8, Київ
💻 Онлайн: 11:00, Zoom

✍️ Реєстрація за посиланням: https://docs.google.com/forms/d/e/1FAIpQLSeTYCEs3TLsX6YgDUJOe80gQQ5k8GMahO0MGjnn-lG_TkJa3g/viewform

🌐Дослідження проведено благодійним фондом «Рокада» у співпраці із Офіс Омбудсмана України за підтримки Офіс Ради Європи в Україні - Київ в межах проєкту «Посилення соціального виміру в Україні».

16/10/2026

Так! Одна людина може отримати кілька необхідних їй допоміжних засобів реабілітації (ДЗР), подавши лише одну заяву

16/10/2026

Щоб соціальні послуги були доступними для людей, важливо не лише підготувати фахівців і організувати їхню роботу, а й забезпечити можливість дістатися до тих, хто ....

15/10/2026

«Через війну багато людей старшого віку, людей з інвалідністю та людей зі зниженою мобільністю виїжджають за кордон на лікування або під час евакуації. Тому попит на паспортні послуги залишається високим. Мені важко уявити, як раніше люди оформлювали паспорти, а спеціалісти надавали ці послуги в міграційному секторі на другому поверсі будівлі. Людина на кріслі колісному туди не могла піднятися навіть із допомогою», – розповідає Лідія Манойленко, адміністраторка паспортних послуг ЦНАПу Тростянця.

Проте вже два роки паспортні послуги можна отримати у Центрі надання адміністративних послуг. Кабінет розташований на першому поверсі, і це значно доступніше для людей, які пересуваються на кріслі колісному або іншими допоміжними засобами мобільності.

У ЦНАПі Тростянця також провели аудит доступності, який допоміг визначити, що вже працює добре, а що потребує змін.

Частину бар’єрів поступово усунули власними силами. Облаштували доступні санітарні кімнати, змінили робочі місця адміністраторів, додали інформаційні таблички та необхідні позначення.

Змінили і організацію роботи паспортного кабінету. Тут встановили двостулкові двері, які можна повністю відкрити, щоб залишити більше простору для людини, яка користується кріслом колісним.

Водночас аудит допоміг побачити і те, що громада поки не може вирішити власними силами.

«Сьогодні найбільший виклик – вхідна група. Перед центральним входом є кілька сходинок та пандус. Однак конструкцію пандуса потрібно вдосконалити. Зокрема, проблема полягає у слизькій плитці та поручнях, які зависокі. Ми, звісно, супроводжуємо та допомагаємо нашим відвідувачам. А разом із тим дуже чекаємо на фінансування, щоб замінити пандус і комплексно вдосконалити всю вхідну групу», – розповідає Богдана Катриченко, начальниця відділу ЦНАП м. Тростянець.

Сьогодні ЦНАП Тростянця надає понад 420 адміністративних послуг, і їх перелік планують розширювати. Аудит дає громаді конкретний перелік змін, які ще потрібно впровадити у самому просторі ЦНАПу, щоб надання послуг було максимально доступним для кожної людини.

У межах проєкту “Посилення безбар’єрності публічних послуг і комунікації у громадах” ми розповідаємо про успішні рішення громад, які допомагають зробити публічні послуги та простори доступнішими для людей з різними потребами. Проєкт реалізується за підтримки Програми “Партнерство за сильну Україну”, яку фінансують уряди Великої Британії, Естонії, Канади, Норвегії, Фінляндії, Швейцарії та Швеції.

15/10/2026

15/10/2026

Кожна родина, яка виховує дитину з інвалідністю, щодня долає чимало надскладних викликів. Наша батьківська спільнота від початку стоїть на тому, що жодна така сім’я не повинна залишатися сам на сам зі своїми труднощами.

Саме тому ми послідовно підтримуємо ініціативу спільноти матерів дітей з інвалідністю, чиї чоловіки нині у війську, щодо законопроєкту №15057. Його мета — дати можливість військовослужбовцям, які виховують дітей з інвалідністю, звільнитися з військової служби, щоб бути поруч із родиною та розділяти цей щоденний догляд. Значній частині дітей діагноз було встановлено вже на час перебування тата у війську.

Днями у соціальних мережах здійнялася інформаційна хвиля про можливі зміни в переліку категорій осіб, що мають право на відстрочку, зокрема це стосувалося й військовозобов’язаних батьків дітей з інвалідністю. Ми, як спільнота, спостерігаємо занепокоєння тисяч родин. Проте для нас було важливо не піддаватися паніці, а спробувати верифікувати цю інформацію з першоджерела. Особливо враховуючи чутливість цієї теми. Адже, як громадяни, ми усвідомлюємо важливість обороноздатності країни і всі виклики, які стоять перед нами, як державою.

Саме тому вчора відбулася важлива та відверта розмова представників Мережі батьківських організацій з Військовою омбудсманкою України Ольгою Решетиловою та її командою.

Позиція Мережі чітка: право батьків-військовослужбовців, які мають дітей з інвалідністю, не може бути дискриміноване і повинно бути закріплене законодавчо, як і право на відсрочку у військовозобов'язаних батьків дітей з інвалідністю.

Нині ж ми маємо ситуації, коли батько вже став на захист країни, а мама залишається самотужки з усіма викликами догляду за дитиною з інвалідністю. У таких умовах підтримка другого з батьків — це не просто бажання, це життєва необхідність.

Під час розмови представники Офіс Військового омбудсмана запевнили, що наразі не зареєстровано жодних законопроєктів, які б обмежували право батьків дітей з інвалідністю на відстрочку від військової служби. Більше того, Військова омбудсманка підкреслила, що головне завдання — урівняти в правах військовослужбовців та військовозобов'язаних, але неодмінно беручи до уваги складний життєвий досвід цієї категорії сімей.

Зі свого боку, актив Мережі знову акцентував на важливості присутності обох батьків в щоденному догляді за дитиною з інвалідністю, адже це дуже часто про догляд 24/7, надмірне фінансове навантаження, долання численних барʼєрів та викликів тощо. Тільки глибоке розуміння цих досвідів з боку державних стейкхолдерів дасть змогу ухвалити рішення, де в центрі будуть інтереси дитини.

Щиро дякуємо Ользі Решетиловій та її команді за цю зустріч, дуже людяну розмову і готовність шукати рішення разом із батьківською спільнотою. Коли є відкритий діалог і взаєморозуміння, з'являється впевненість, що голоси наших родин будуть почуті. Нижче в коментарі ми залишаємо допис Офісу Військового омбудсмана з детальними роз'ясненнями їх позиції. «Мережа батьківських організацій» й надалі залишається в комунікації як з Офісом Військового омбудсмана, так і зі спільнотою матерів.