12/06/2026
Чи стане євроінтеграція «чарівною пігулкою» для досягнення гендерної рівності в Україні? Відповідь учасниць та учасників V Феміністичного форуму була однозначною: ні. Але вона відкриває унікальне вікно можливостей, яким Україна має скористатися вже зараз.
Під час панельної дискусії «Євроінтеграція: чарівна пігулка для прав жінок в Україні?» Gerasymenko промодерувала обговорення нової Стратегії гендерної рівності ЄС до 2030 року, виклики імплементації європейського законодавства, зростання антигендерних рухів та нові форми насильства, зокрема у цифровому просторі.
Заступник Посла ЄС в Україні Гедемінас Навіцкас наголосив, що гендерна рівність має бути в усіх сферах державної політики — від освіти й охорони здоров'я до ринку праці та соціального захисту.
«Гендерна рівність має бути в усіх політиках, це цілісний підхід. Наступні кілька років будуть вирішальними, і Україна має унікальну можливість скористатися цим шляхом до ЄС, у вас потужні голоси», - сказав пан Навіцкас.
Також він зазначив, що у країнах ЄС гендерна рівність досі не досягнута: розрив в оплаті праці між жінками та чоловіками становить близько 12,5%, а в пенсійному забезпеченні — 25%. За оцінками ЄС, за нинішніх темпів світові знадобиться ще близько 50 років, щоб досягти гендерної рівності в усіх сферах життя.
Керівниця Аналітичного центру Асоціація жінок-юристок України "ЮрФем" Катерина Шуневич підкреслила, що євроінтеграція — це не механічне ухвалення законів, а їх втілення на практиці.
«Немає універсального переліку дій, після якого можна сказати: ми виконали все. Гендерна оптика має бути заточена на результат. Зокрема, за Дорожньою картою євроінтеграції ми маємо вдосконалити кримінально-процесуальне законодавство до європейського у частині захисту прав потерпілих. На перший погляд, тут не йдеться про гендер. Але знаючи про суспільні відносини більше, говоримо, що у 90% випадків постраждалими від ГЗН є жінки, знаючи, як органи правопорядку часто реагують на такі виклики, не можуть притягнути винних до відповідальності, можемо точно говорити про гендерну складову. Тож маємо запропонувати таку рамку, аби вона була дієвою на практиці і відповідала європейським законам», - зазначила Катерина Шуневич.
Виконавча директорка WO=MEN Анне-Флор Деккер розповіла про виклики, з якими сьогодні стикаються європейські країни: наступ на права жінок і ЛГБТІК+ спільноти, антигендерні рухи, скорочення фінансування феміністичних організацій та посилення ультраконсервативних голосів. Попри 5-ту позицію у списку європейських країн, у Нідерландах є розрив в оплаті праці жінок та чоловіків, немає гендерної рівності у політиці - жінок на керівних посадах у міністерствах лише 30%, також останні два роки у суспільстві активно просувають антигендерні наративи.
«У Нідерландах ми бачимо відкат від гендерних дискусій — це загроза демократичним цінностям. Але продовжуємо боротися за те, щоб жінки були залучені до прийняття рішень і щоб слово "гендер" залишалося в політиках та рішеннях. Тож 156 гендерних експерток та експертів у нашій організації продовжують працювати у напрямку гендерної рівності».
Експертка Аналітичного центру Вокс Україна Вікторія Агапова акцентувала увагу на нових категоріях викликів, яких не було у попередній Стратегії гендерної рівності ЄС: кібернасильстві, deepfakes і гендерно зумовленому насильстві в онлайні, а також ризиках штучного інтелекту. ЄС визнає, що цифровий простір став ключовим полем гендерного насильства. «Вокс Україна» ще у 2024 році опублікував дослідження – «Гендерна нерівність у «чорному дзеркалі» та провів загальнонаціональну комунікаційну кампанію, аби привернути увагу до теми гендерно зумовленого насильства у цифровому вимірі в Україні.
«Україна вже давно живе в умовах масштабної гендерованої інформаційної війни з боку росії. Тому гендерна рівність у нашій євроінтеграції – це не одностороння адаптація, а двосторонній обмін. Україна «імпортує» рамкові директиви, методологію Індексу, регуляторні інструменти проти насильства. Але водночас Україна може «експортувати» операційний досвід протидії гендерованій інформаційній війні, унікальні дані з умов активного конфлікту, методологію моніторингу ворожих наративів» , - зазначила Вікторія Агапова.
Війна вже змінила структуру ринку праці та посилила демографічні виклики. При цьому багато жінок наразі не залучені в економіку - через доглядову працю, відсутність можливості пройти навчання або отримати нову професію. Більш активне залучення жінок до економічного відновлення напряму впливає на швидкість та якість відбудови країни.
Координаторка проєктів Українського Жіночого Фонду Milena Goryachkovska представила оновлені підходи до вимірювання Індексу гендерної рівності (ІГР).
Індекс – дуже практичний інструмент відстеження ефективності європейських політик. Нещодавно відбулось значне оновлення методології Індексу. Таким чином він залишається актуальним інструментом для формування політик ЄС і забезпечення зв'язку Стратегія гендерної рівності – Директиви – національне законодавство – зміна практик і реального становища жінок і чоловіків.
«Що змінилось - це і швидша обробка даних, зменшення розриву між даними і оцінкою результатів, і ще більший акцент на відстеженні фактичної, а не формальної рівності. Для індексу важливі індикатори індивідуального рівня (наприклад, кількість років здорового життя, а не витрати на охорону здоров’я) та реальний досвід жінок і чоловіків (наприклад, час, витрачений на догляд за дітьми та родичами, а не кількість закладів догляду)».
За підтримки ЄС Україна зможе оновити методологію українського Індексу, вперше опублікованого у 2025 році, та розрахувати новий Індекс, що дозволить об’єктивно порівняти ситуацію в Україні та будь-якій країні ЄС.
Ключовим висновком дискусії стало усвідомлення того, що євроінтеграція створює потужні можливості для змін, орієнтованих на реальні потреби людей. Якщо експертиза громадянського суспільства, жіночого руху буде використана вповні у євроінтеграційних процесах - ці зміни можуть втілитисьу повсякденному житті жінок і чоловіків в Україні.
Співорганізатори секції: Український Жіночий Фонд, Марш Жінок
Форум відбувся в межах проєкту “Голос жінок і лідерство: нова сила”, що впроваджується Українським Жіночим Фондом за підтримки Уряду Канади.
European Union in Ukraine
Natalia Karbowska
Olesia Bondar
Canada’s International Development – Global Affairs Canada
#ГолосЖінокНоваСила
#ГЖЛ