http://linktr.ee/spilnyi.spadok

Спільний спадок, Kyiv (2026)

04/03/2026

Запрошуємо на благодійну онлайн-зустріч з волонтеркою, блогеркою й майстринею українських прикрас Ольга Толстóю з Харкова.

Ольга розповість про родинні історії та спадок одразу двох регіонів — Поділля і Слобожанщини — та поділиться тим, як ці дослідження надихають її на створення сучасних стилізацій традиційних образів.

На зустрічі Ольга розкаже про:
👵🏻 дослідження власного родоводу;
📸 пошук натхнення в архівних фото та переосмислення сімейної пам’яті у творчості;
📿 відтворення давніх речей і створення авторських прикрас.

Ми цінуємо Ольгу не лише за її роботу зі спадком. Вона поєднує творчість із активним волонтерством: організовує збори, рятує тварин і координує евакуацію маломобільних людей із прифронтових районів Харківщини.

👉Щоб потрапити на зустріч, зробіть вільний благодійний внесок на збір на ремонт евакуаційного авто 🇺🇦:
https://send.monobank.ua/jar/tsG1R2r1F

Посилання на форму реєстрації відкриється після донату на банку за кнопкою «Отримати винагороду» чи буде у деталях транзакції.

📅 Побачимось 19 березня о 19:00, онлайн в Zoom. Буде запис.

04/03/2026

Фейсбук-спільното, нещодавно ми оновили сайт Спільного Спадку:
https://spadok.foundation

Тепер він має каталог врятованих нами речей та фільтри по категоріям і регіонам.

Всі представлені речі протягом останніх трьох років були врятовані коштами нашої спільноти та подаровані Музею Івана Гончара.

Кожна з них тепер має свою окрему сторінку з описом і посиланням на фото, які зробив Музей, у високій якості.

Зізнаємося, сайт ми оновили ще напердодні Різдва за підтримки Канадсько-української фундації.

Тож щоб не пропускати наші новини та активно дружити, підписуйтесь на наш Інстаграм:
https://www.instagram.com/spilnyi.spadok/

11/12/2025

Збір закрили, комплект оселився в Музеї Івана Гончара. Дякуємо 😘 Звіт в закріплених сториз в нашому Instagram:
https://www.instagram.com/spilnyi.spadok

***
⚡️Друзі, у нас повідомлення-блискавка: ми натрапили на рідкісну знахідку — жіночий лемківський стрій із села Якубʼяни. У вирі історичних подій це село опинилося по той бік кордону, у Словаччині. Та історія цього строю — українська, і зараз ми маємо можливість повернути втрачене додому та передати Музей Івана Гончара (Ivan Honchar Museum)! 💛💙

Речі гірського етносу лемків трапляються надзвичайно рідко, оскільки за радянської влади населення Карпат зазнало чимало примусових переселень. Знайти не поодинокі предмети, а цілий комплекс вбрання — вже величезна вдача.

Але цей стрій унікальний не лише своїм походженням, а й оздобленням. Спідниця з темної домотканої тканини майстерно прикрашена дрібненькою вибійкою 😍

Справа в тому, що поруч з Якубʼянами, у Старій Любовні, колись працювала «фарбильня», тобто ремеслений цех. Місцеві приносили туди власноруч виткане полотно й замовляли вибійку — орнамент, який хотіли бачити на своєму одязі. Пізніше фабричні тканини витіснили цей процес, і домашня вибійка майже зникла 🪡🧵

✨Любі, святковий час наповнений вірою у дива ✨

Тож відкриваємо збір, аби викупити цей стрій і повернути його у рідний культурний простір, туди, де він буде збережений, досліджений і переданий наступним поколінням 💞

Ціна питання разом з податками та зборами: 38 827 грн.

🫙Ми створили збір для швидкого та зручного збору:
https://secure.wayforpay.com/donate/lemkyvskiystriy

Кошти одразу поступають на офіційний рахунок Спільного Спадку в Благодійний фонд "КОЛО", звідки виплачуються продавцю.

🎁За донат від 250 грн беріть участь у розіграші відпочинку в Babysuna_hatka. Щоб взяти участь у розіграші вкажіть свої контакти на сторінці збору.

🙏 Дякуємо усім, хто долучиться! Разом ми повернемо додому те, що могло б назавжди опинитися у чужоземних колекціях, повернемо собі частинку нашого спільного спадку 🫶

06/12/2025

Колись до Миколая отримували дарунки лише діти, нині ж — ще й друзі, кохані і навіть музеї! 🎁

Подруга нашого проєкту Юля Бриль принесла під подушку Музею Івана Гончара рідкісні унікальні речі з власної колекції. Насправді не під подушку, а вислала Новою поштою, але про це тсс 🤫

І нехай ця щемка історія подарує вам сьогодні трошки віри у людей і дива ✨✨✨

20/11/2025

До Всесвітнього дня дитини ділимося добіркою сорочок, які були в дитинстві наших пра. На жаль, у непростому дитинстві з сотнями болісних історій і свідчень. Сьогодні знову триває боротьба за наших дітей, чиє дитинство та майбутнє щоденно намагається знищити ворог.

Ці сорочки були врятовані спільнотою Спільний спадок. Усього проєкту вдалося зберегти 23 дитячі речі. Разом ми зберігаємо наш спадок — зокрема як прояв непереборної краси, яку творили наші предки, попри все лихе. Як і сьогодні, попри весь біль, ми продовжуємо виховувати наших діток і дарувати їм якнайбільше світла.

09/11/2025

Зізнавайтеся: чи ви знаєте, що святкується в другу неділю листопада? Натяк: 🍇

Усі, хто надихається лозами та гронами в творчостi, най День виноградаря буде і вашим днем, бо ж ваше натхнення безмежне 😌

Сьогодні ділимося ну дуууже виноградними речами з Покуття, які врятувала наша спільнота та передала Музею Івана Гончара. А ще — речами з Середньої Наддніпрянщини, якими також опікується Музей.

Бажаємо знайти на базарчику той самий найсмачніший останній в сезоні виноград — а там хто знає, може, й ви так надихнетеся, що до наступної осені вишиєте собі сорочку із його зображенням.

27/08/2025

Незалежність здобувається єднанням і відвагою у боротьбі за волю та правдиву історію. Попри намагання ворога знищити нас, наші міста, нашу спадщину, ми продовжуємо боротися одне за одного. Коли боляче та важко, ми надійно тримаємо за руку, підставляємо міцне плече та продовжуємо битву за справедливість і цінності, що є фундаментом нашої незалежної держави.

Прапрабабуся Анастасії з Харківщини вишивала скатертину для своєї оселі в 10-20 роках ХХ століття. З родинних свідчень відомо, що тоді було надскладно знайти тканину й нитки, тому сім‘я бережно зберігала їі як реліквію, не використовуючи в господарстві. Скатерка вціліла після Голодоморів, війн та розкуркулень.

Через 100 років, опісля початку повномасштабного вторгнення, сім‘я була вимушена продати скатерку, щоб підтримати військо та членів родини, які служать і захищають нашу державу. Спільнота «Спільного спадку» викупила її, щоб продовжити збереження в Музеї Івана Гончара. Зібрані кошти родина передала 92 ОШБР «Ахіллес».

Уся наша вціліла спадщина в музеї належить кожному і кожній з вас — надихайтеся нею. Нехай вона дарує сили для продовження боротьби, для збереження нашої незалежності. Несімо історичну пам’ять, набираймося сил і робімо гідний вибір. Ми маємо боротися за себе та Україну. Сьогодні. Завтра. Повсякчас.

🔸 Щоб долучитися до збереження традиційної спадщини, можна оформити підписку на Patreon «Спільного спадку»: https://www.patreon.com/spilnyi_spadok. Усі зібрані кошти спрямовуються на купівлю речей та сплату податків.

❤️ На фото:
Скатерка вишита
І пол. ХХ ст.
смт Нова Водолага, Харківська обл.

27/08/2025

Арт-відео «Пам’ять, що тане» — роздум про те, як непомітно, немов віск, тане культурна спадщина, та що робити, аби цього не сталося. В основі відео — інсталяція від проєкту «Спільний спадок», що відбулася у серпні на фестивалі True&Local. Тоді на очах у відвідувачів поступово розтанув весільний восковий вінок, створений майстринею Даною Вітковською за традиційною технікою. Протягом двох днів, що тривав фестиваль, вінок поступово танув, втрачаючи форму, аби кожен відвідувач став невільним свідком, як швидко зникає культура без уваги та залучення кожного з нас. Ця інсталяція та відео про неї — привід розпочати діалог про те, як ми можемо долучитися до збереження нашої спадщини. Бо що, як не вона, нас насправді об’єднує та створює відчуття ідентичності?▪️Проєкт реалізовано за підтримки Українського культурного фонду та Міністерства культури Великого Герцогства Люксембург у межах програми «Стипендія»▪️

15/08/2025

Матінко, це дійсно річ 19 століття, ну тобто 18ХХ років? Так!
І вона врятована завдяки нашим меценатам на Patreon 💅

Такі кольори й техніка — частина давньої традиції, яка зустрічається на речах ще кінця 17 століття.
Подібні хустини рясно побутували на Чернігівщині: в них загортали обрядові хліби: короваї, паски, різдвяні калачі.

У вільному продажі хустка була знецінена, без контексту давності й використання. Ось як її описували: «Узори 110 см на 50 см… До 1990 року... Відмінний лот!!! Дуже яскраво виглядає наживо. Присутні сліди часу, не мив, не чистив. Дуже прикольний орнамент» 😔

Але добре, що є наша спільнота 🫶 Завдяки вам ми рятуємо не лише фізичні речі, а й спільну культурну пам’ять, тож просто хочеться нагадати: ви неймовірні. Дякуємо за вас!

▪️Хлібна хустка, кінець 19 століття. Чернігівська область, Сновський район, Нові Боровичі (Полісся). Домоткане полотно, заполоч; штапівка, тамбурний шов▪️

11/08/2025

Святкове вбрання з села Нижній Студений, що на Бойківщині, якому понад 100 років 💅
В радянський час репресії та зневага до бойків майже знищили цю велику й чарівну карпатську культуру до якої належало багато визначних людей, зокрема Іван Франко і Степан Бандера.

Щораз тане серденько, коли віднаходимо унікальні бойківські речі та рятуємо їх для нащадків. Бо з речами рятується пам’ять, яка не дає культурі забутися і допомагає їй жити в сьогоденні.

Врятований комплект у гарній якості є на нашому сайті. Будь ласка, досліджуйте та відтворюйте.
Зберігайте цей допис та діліться в коментарях історіями бойків про які ви читали або які вам розповідали. Нехай вони продовжують жити.

09/08/2025

Під час мистецької інсталяції «Пам‘ять, що тане» від Спільний спадок восковий вінок, відтворений майстринею за давніми зразками, танув на очах і став символом крихкості культури та усього спадку, що зникає.

Восковий вінок створений із делікатного матеріалу, що швидко псується від невдалого зберігання, дії тепла та ваги. Водночас такі вінки є частиною багатої весільної традиції українців, за якими стоїть розмаїття святкових обрядів та фольклору, що часом щезають швидше, аніж фізичні речі.

У дні, поки танув сучасний вінок, вдалося врятувати два давні воскові вінки, які будуть збережені для нащадків у Музеї Івана Гончара.

Вінок («квітка» — місцева назва) на другій картці — команда Музею Івана Гончара знайшла в експедиції Чернігівщиною. На ній же світлина з нареченою, що вбрана саме в цей вінок, та дружкою. Родина зберігала його в іконі.

🔹 Квітка (весільний вінок молодої) і фото: 1977 рік
с. Заудайка, Прилуцький район, Чернігівська область.

На четвертій картці — давні вінок та квітка молодого, які віднайшла спільнота «Спільного спадку» у вільному продажу й викупила для Музею Івана Гончара.

🔹 Вінок і квітка: м. Бершадь, Гайсинський район, Вінницька область.

Запрошуємо разом порадіти порятунку давніх вінків, ще й в таку символічну мить 🤍

А щоб не дати традиції забутися та зникнути, заохочуємо:

🔸 Розпитати в старших родичів про весільні традиції їхнього краю.

🔸 Підтримати порятунок давніх речей, зокрема через підписку на Patreon «Спільного спадку»: https://www.patreon.com/spilnyi_spadok

Інсталяцію «Памʼять, що тане» підготовлено за підтримки Українського культурного фонду .ua та Міністерства культури Великого Герцогства Люксембург в межах конкурсної програми Стипендія. #запідтримкиУКФ

28/07/2025

За 2,5 роки діяльності ми врятували близько 150 предметів спадку, але ще більше речей з історією за цей час зникло назавжди. Ми хочемо показати цю крихкість рідної культури й важливість кожної людини у її збереженні.

Як? Ми відтворили традиційну прикрасу наречених, восковий вінок, та дамо їй розтанути й зникнути у рамках артінсталяції «Пам’ять, що тане». Так ми прагнемо показати, як швидко наша культурна пам’ять стирається й зникає — у всіх на очах і водночас непоміченою — аж доки кожен з нас не відкриє серце їй назустріч і не почне вписувати у культурний контекст сьогодення.

🗓 РОЗКЛАД
Цілий віночок буде представлено з 12:00 до 17:00 суботи, 2 серпня.
З 17:00 суботи й до завершення фестивалю в неділю, 3 серпня, він буде танути — повільно й беззвучно, аж доки не зникне.

В неділю, 3 серпня, о 14:00 запрошуємо на дискусію «Не дати культурі забутися».
Поговоримо, як кожен із нас може долучитися до збереження спадщини й повернути її у наше сьогодення.
🔹Учасниці:
Alina Bozhniuk, кураторка артінсталяції.
Представник(ця) Українського культурного фонду — спікера(ку) буде підтверджено згодом.
Мирослава Вертюк, заступниця директора НЦНК «Музей Івана Гончара» з нематеріальної культурної спадщини.
Дана Вітковська художниця, майстриня, що створила восковий вінок для артінсталяції.
🔹Модераторка:
Мирослава Барчук, журналістка і документалістка.

📍 ЛОКАЦІЯ
Фестиваль True&Local від Лавка Традицій у просторі КультМотив, вулиця Спаська, 36/31, Київ. ВХІД ВІЛЬНИЙ.

🫶 Проєкт підготовлено за підтримки Український культурний фонд та Міністерства культури Великого Герцогства Люксембург в межах конкурсної програми Стипендія. #запідтримкиУКФ

Спільний спадок

04/03/2026

04/03/2026

11/12/2025

06/12/2025

20/11/2025

09/11/2025

27/08/2025

27/08/2025

15/08/2025

11/08/2025

09/08/2025

28/07/2025

Address

Website

Alerts

Shortcuts

Share

Category