12/10/2026
134-та Генеральна асамблея EUROMIL - European Organisation of Military Associations and Trade Unions відбулася в Ірландії.
9 жовтня 2026 року в місті Нейс (Ірландія) відбулася 134-та Генеральна асамблея EUROMIL, Європейської організації військових асоціацій і профспілок. Вона зібрала представників військових профспілок та асоціацій з усієї Європи. Приймали захід ірландські асоціації RACO, PDFORRA та RDFRA. Учасники обговорили проблемні питання рекрутингу і утримання особового складу, психічного здоров'я, розподілу робочого часу, представництва військовослужбовців та захисту персоналу під час розгортання міжнародних місій і після них. Серед запрошених доповідачів були науковці з університетів Роттердама, Йорка та Шеффілда, які представили свої дослідження щодо цих питань.
Асамблею відкрив президент EUROMIL Emmanuel Jacob. Він звернув увагу на дедалі більші вимоги до військовослужбовців у всій Європі. Уряди збільшують оборонні витрати, модернізують армії й відновлюють спроможності, але рекрутинг і утримання особового складу досі залишаються серйозними викликами. Президент наголосив, що кадрова політика є політикою оборони, і що сильну оборону не можна збудувати шляхом послаблення прав та умов служби тих, хто служить.
З вітальним словом виступила Міністерка оборони та закордонних справ Ірландії Гелен МакЕнті. Вона говорила про дедалі складніше безпекове середовище в Європі, зокрема війну в Україні, кіберзагрози та морську безпеку, а також наголосила, що інвестиції в техніку й технології мають іти поруч з інвестиціями в людський капітал. Міністерка відзначила багаторічну відданість EUROMIL принципу «громадян у формі» та заявила про підтримку основних прав і свобод військовослужбовців. Розповідаючи про Ірландію, вона згадала зростання оборонних витрат, покращення показників рекрутингу та зростання різноманітності в Силах оборони.
Начальник Штабу Сил оборони Ірландії генерал-лейтенант Росса Малкахі розповів про трансформацію ірландської армії: підвищення готовності, розвиток морських спроможностей, цифровізацію та організаційну реформу. Там, зокрема, оновлюються безпеково-розвідувальні управління та створюється об'єднане командування кіберзахисту. Він підкреслив, що трансформація полягає не лише в збільшенні чисельності чи закупівлі техніки, а й у культурі, в якій люди почуваються цінованими, підтриманими й мотивованими залишатися на службі.
Очільниця Платформа військово-безпекових профспілок України Gala Kavun у своєму виступі розповіла про ситуацію в Києві та по всій Україні, адже росія щодня атакує дронами та балістичними ракетами як столицю, так і інші міста в тилу і поблизу фронту. Зокрема було наголошено на останніх трагедіях в Прилуках та Краматорську. Ворог, який не може перемогти на фронті, намагається знищити тил — однак цим тилом наразі є й уся Європа, а не лише окремі українські населені пункти. Тому постає питання, як захистити людей, що реально впливають на політику, економіку й суспільне життя — якщо посиплеться тил, посиплеться і фронт.
У виступі окремо була проговорена проблема комплектування російських дронів та ракет європейськими компонентами. Їх продають через треті країни, а слідчі постійно знаходять ці компоненти серед уламків збитих дронів і ракет. Санкції існують, але їх виконання не встигає за реальністю, і саме це європейці можуть змінити.
Війна лише здається конфліктом між Україною та росією, який можна припинити в односторонньому порядку. Агресором є росія, і вона має заплатити за скоєне, бо безкарне зло множиться. Водночас це війна росії проти Європи та всього цивілізованого світу.
Очільниця Платформи наголосила, що українські військовослужбовці опинилися затиснутими з двох боків. На окупованих територіях вони першими потрапляють у полон, зазнають катувань і жорстокого поводження, а жодній міжнародній організації не дозволяють потрапити туди, щоб контролювати ситуацію чи зупинити це. Разом з тим багато цивільних не можуть виїхати з окупації, бо їхні родичі служать у Силах оборони, тож вони не мають жодних шансів пройти російські фільтраційні табори.
З іншого боку в Україні існують перепони з профспілковим представництвом військовослужбовців через неоднозначне трактування окремих статей профільних законів.
Генеральна асамблея в Нейсі охопила широке коло питань, зі свого боку українська делегація додала до цього порядку денного реалії війни: російські удари по тилових містах, поводження з військовослужбовцями та їхніми родинами на окупованих територіях, європейські компоненти в російській зброї та відсутність реальних профспілкових прав для українських військових. Разом з тим продуктивне і насичене спілкування з колегами та високопосадовцями підтвердило непохитну підтримку України союзниками.
Сильні й стійкі збройні сили тримаються на людях, яких поважають, підтримують і чиї інтереси належно представлені. Для України це щоденна реальність. Військовослужбовці мають бути не лише ресурсом оборони, а й громадянами з правом на справедливе ставлення, захист і повагу до основних прав.
Ми вдячні колегам з усієї Європи за солідарність і продовжимо працювати над тим, щоб цей принцип діяв і в Україні.
