23/04/2026
Захист прав військовослужбовців напряму пов’язаний з питаннями національної безпеки, вибору військових продовжувати службу (або ж вступати до лав Сил оборони) та збереження мобілізаційного ресурсу. Ми говоримо про це давно, але зараз бачимо, як це на практиці працює у партнерів.
В європейській практиці захист прав працівників у формі беруть на себе військові профспілки, й в низці випадків, за адекватного діалогу з владою та військовим керівництвом, це дає чудовий ефект, де виграють всі: військовослужбовці, цивільне населення й Держава загалом.
На забезпечення національної безпеки у Швеції та Скандинавії загалом військові профспілки впливають значним чином. Звичайно, шведська профспілка офіцерів Officersförbundet, з якою ми товаришуємо, не займається прямим рекрутингом або призовом до війська, але вона активно впливає на політику кадрів, умови служби і привабливість військової кар’єри, що фактично робить її важливим учасником дискусій про набір персоналу.
У Швеції набір і призов до війська здійснює державна структура — Агентство призову та оцінювання для оборони (Totalförsvarets plikt- och prövningsverket). Саме воно викликає молодь на медичні й психологічні тести, проводить відбір, зараховує на базову військову підготовку.
Тут варто зазначати, що після відновлення призову у 2017 році Швеція щороку набирає кілька тисяч призовників, і цей показник планують збільшити до 10 000 осіб на рік до 2030 року.
Військова профспілка Officersförbundet представляє інтереси офіцерів у переговорах із державою, веде переговори про зарплати, умови служби та пенсійні угоди, займається питаннями робочого середовища та професійного розвитку, представляє офіцерський корпус у суспільних дискусіях про роль військових.
Тобто її основна функція — захист і представництво військовослужбовців як працівників держави. Але, окрім того, профспілка впливає на кадрову політику армії. Попри те, що вона не проводить рекрутинг, Officersförbundet активно бере участь у дискусіях про кадрову кризу в армії, зокрема нестачу офіцерів і спеціалістів, утримання військових у службі, реформу кар’єрної системи, баланс між контрактною службою і призовом.
Питання зарплат, соціальних гарантій і умов служби, якими займається профспілка, безпосередньо впливають на те, чи буде армія привабливою як професійна сфера.
Загалом такою є особливість шведської моделі соціального партнерства. Профспілки мають дуже сильну позицію — близько 65-70% працівників у країні є членами профспілок. Вони беруть участь у формуванні політики у своїх секторах, держава зі свого боку консультується з ними щодо необхідних реформ. Тому в сфері оборони профспілка військових є учасником стратегічних дискусій.
У країнах Північної Європи історично сформувалася система, в якій профспілки є одним із ключових учасників державного управління, а не лише інструментом трудових протестів. Профспілки представляють більшість працівників у країні, держава регулярно консультується з ними під час підготовки законів. Багато рішень також ухвалюються через тристоронній діалог: уряд — роботодавці — профспілки (обʼєктивно так воно і задумувалося і мало би працювати і у нас).
Профспілки мають інституційний вплив на державну політику, включно з оборонною сферою — і це саме той досвід, який нам хотілось би впровадити в Україні на засадах добропорядності та взаємодопомоги, а не вирішення питань окремих груп осіб у нереформованій заскарузлій системі.
У багатьох країнах військові юридично відокремлені від системи трудових відносин. У Швеції ж офіцер та контрактний військовий розглядається як працівник державного сектору, який має трудові права, отже вони можуть вступати до профспілок, а профспілки зі свого боку ведуть переговори про оплату праці та впливають на умови служби.
Важливий момент. Скандинавська модель військового захисту базується на принципі тотальної оборони — тобто оборона держави включає військові сили, цивільну оборону, органи влади, бізнес, громадянське суспільство. Це те, до чого Україна прийшла дослідним і надзвичайно болючим шляхом, однак і досі не закріпила це на законодавчому рівні.
У скандинавській системі військові не ізольовані від суспільства, а є його частиною. Тому організації, які представляють військових, також стають частиною оборонного планування.
Після російської агресії проти України країни Північної Європи почали швидко розширювати свої збройні сили. У Швеції відновили призов у 2017 році, значно збільшили оборонний бюджет, почали масштабне розширення армії, а також співпрацю з Україною, як з ключовим партнером, який тримає на собі боротьбу з основним джерелом загрози.
З одного боку це відкрило нові проблеми, повʼязані із нестачею офіцерів, відтоком персоналу, конкуренцією з цивільним ринком праці. Та разом з тим, профспілки стали ключовими партнерами держави у вирішенні кадрових питань.
На рівні Європи подібні організації об’єднує EUROMIL - European Organisation of Military Associations and Trade Unions, що працює за принципом «Soldiers are citizens in uniform» — «Солдати є громадянами у формі». На практиці це означає, що військові повинні мати основні громадянські права, їхні професійні інтереси мають бути представлені, організації військових можуть брати участь у складних суспільних дискусіях. Це видається цілком логічним, адже сучасні реалії досить чітко показують, що саме військові і є тією силою, яка загалом може зберегти Державу та без якої жоден інший сектор економіки просто нездатний працювати у разі військової агресії.
Військові асоціації та профспілки у Європі беруть участь у дебатах про оборонну політику, соціальні гарантії військових, кадрову політику армій, адаптацію до нових загроз. В умовах війни росії проти України країни Європи почали переосмислювати свою оборонну модель. І в цьому процесі особливу роль відіграє досвід України, розширення армій, підвищення привабливості військової служби.
Скандинавський підхід у цьому сенсі показовий: військові профспілки там не конфліктують із державою, а працюють із нею як інституційні партнери у формуванні оборонної політики. Платформа військово-безпекових профспілок України поки що бореться за те, аби хоча б унормувати національне законодавство щодо забезпечення права Захисників і Захисниць України представляти свої права, зокрема і за профспілковою моделлю, а слово «ветеран» зʼявилося у Трудовому кодексі більше ніж один раз.
Генеральний штаб ЗСУ / General Staff of the Armed Forces of Ukraine
Офіс Військового омбудсмана
Офіс Омбудсмана України
Офіс Президента України
Комітет Верховної Ради України з питань інтеграції України до ЄС
Комітет ВРУ з питань соціальної політики та захисту прав ветеранів
Комітет Верховної Ради України з прав людини
Цивільно-військове співробітництво Національної гвардії України - СІМІС
Текст: Gala Kavun
