WWF-Україна

16/09/2026

Загибель, спричинена зіткненнями тварин із транспортними засобами на дорогах й залізницях, є найбільш очевидним і добре відомим прикладом негативного впливу транспортної інфраструктури на дику природу. Щорічно значна кількість особин гине або зазнає травм — від земноводних і птахів до копитних та великих хижаків.

💔🦋Проте є ще одна, значно менш помітна група жертв дорожнього руху — комахи.

Їхня загибель на автошляхах (insect road mortality) досі залишається значно менш дослідженою, ніж смертність хребетних. Водночас наукові роботи показують, що масштаби такого впливу можуть бути значними.

Що вже відомо про масштаби проблеми, що фіксують фахівці WWF-Україна під час досліджень у межах інтегрованої програми GRID уздовж траси М06 Київ–Чоп та чому потреби дикої природи важливо враховувати ще на етапі планування транспортної інфраструктури — розповідаємо в каруселі.

--------

GRID реалізується за підтримки Глобального екологічного фонду (Global Environment Facility) під керівництвом Всесвітнього фонду природи (WWF) у партнерстві з Азійським банком розвитку (ADB) та Програмою ООН з навколишнього середовища (UNEP).

В Україні програму реалізує WWF-Україна у співпраці з міжнародними та національними партнерами. Основним державним партнером проєкту є Міністерство економіки, довкілля та сільського господарства України

14/09/2026

🌱 Що відбувається з ґрунтами, що постраждали від війни? Як зрозуміти, чи безпечно знову вирощувати на них врожай? Яким має бути відновлення і водночас як врахувати вимоги ЄС?

Саме навколо цих питань 10 вересня ми зібрали представників держави, науки, агросектору, громадянського суспільства та міжнародних організацій на воркшопі "Вирощування сільськогосподарських культур в Україні в умовах війни та євроінтеграції: від викликів до стійкого розвитку" в межах проєкту RECOVER.

Дискусія підтвердила — відновлення ґрунтів потребує цілісного підходу: від розмінування й оцінки їх стану до вибору рішень для їх відновлення. А регуляторні зміни мають не лише наближати Україну до європейських стандартів, а й враховувати реальні потреби агровиробників, які працюють в умовах війни та відновлення. Серед ключових викликів залишаються практичне впровадження норм, лабораторна спроможність, доступ до даних і підтримка фермерів.

🌿 Природа також може бути частиною рішення — природоорієнтовані підходи мають потенціал допомагати відновлювати ґрунти та робити агроландшафти стійкішими. Але важливо розуміти, де і за яких умов вони справді працюватимуть.

💚 Дякуємо спікерам панельної дискусії — Вікі Акен, директорці Prosper Global Ukraine (Mercy Corps) в Україні, та Стефану Райту, керівнику напряму відновлення сільського господарства, The HALO Trust Ukraine — за практичний погляд на виклики відновлення та можливі рішення, а всім учасникам воркшопу — за експертизу, запитання та конкретні пропозиції.

🤝 Майданчиком для зустрічі став Український кліматичний офіс — дякуємо за гостинність та активне долучення до дискусії.

Проєкт RECOVER реалізується у партнерстві Chalmers University of Technology, Київський національний університет імені Тараса Шевченка та WWF-Україна за фінансування Svenska institutet. Мета проєкту — сприяти кліматично орієнтованому відновленню агросектору України, забезпечуючи його стійкість та конкурентоспроможність у світі.

🤔 А які ключові проблеми регулювання галузі рослинництва та можливі рішення бачите ви? @топові прихильники

Під час воркшопу ми збирали думки учасників про найбільш актуальні проблеми в регулюванні рослинництва та можливі шляхи їх вирішення. Якщо ви працюєте з цією темою і хочете поділитися своїм баченням — долучайтеся до опитування за посиланням у коментарях ⬇️



📷 Фото Олександр Вансович

10/09/2026

🌱 Як зробити відновлення України справді сталим?

Відновлення України під час війни та після її завершення потребує спільних дій різних секторів. Зокрема, рішення щодо відбудови мають спиратися на різнопланову експертизу та враховувати безпеку населення, стан довкілля, наукові дані й потреби громад.

Важливу роль тут відіграють гуманітарний і довкіллєвий сектори: від якості їхньої взаємодії значною мірою залежить, наскільки сталим буде цей процес. Тому WWF-Україна та Alliance UA CSO започаткували діалог, щоб разом шукати точки перетину та можливості для спільних дій.

💬 Тетяна Рябокінь, виконавча директорка WWF-Україна: “Якість життя, здоров’я, відновлення, безпека та засоби до існування – те, з чим працюють обидва сектори. Людина є частиною середовища, у якому живе. Тому важливо зближувати довкіллєвий та гуманітарний сектори”.

💬 Олена Волкова, заступниця директора Alliance UA CSO: “Захист довкілля та допомога людям – не окремі завдання, а спільна справа для відновлення громад. Знищення природи одразу загрожує життю і здоров’ю людей. Тому відбудова має бути екологічно безпечною від першого дня – саме так нексус-підхід працює на практиці”.

Інтерес до співпраці вже є. Це підтвердило опитування, яке WWF-Україна та Alliance UA CSO провели серед представників обох секторів.

📍 Щоб підтримати цей запит 7 вересня WWF-Україна та Alliance UA CSO провели в Києві перший майданчик міжсекторального діалогу. Він об’єднав представників довкіллєвих й громадських організацій та міжнародних партнерів. До розмови також долучився Матіас Шмале – координатор гуманітарних програм ООН в Україні (Управління ООН з координації гуманітарних справ / OCHA Ukraine).

Під час зустрічі учасники представили практичні кейси, що демонструють переваги міжсекторального підходу . Серед них – спільна робота WWF-Україна та The HALO Trust Ukraine з розмінування та відновлення лісосмуг на пілотних ділянках у Миколаївській та Харківській областях. А також кейси партнерських довкіллєвих організацій Zero Waste Lviv та Екоклуб і організацій-членів Альянсу: Карітас України, Благодійний фонд «Рокада» та ГО "10 квітня"

👉 Що далі?

Зустріч допомогла визначити, де саме довкіллєвий і гуманітарний сектори можуть працювати разом. Це перша подія із серії діалогів між довкіллєвими організаціями та представниками інших секторів.

WWF-Україна разом із партнерами започаткував цей формат, щоб посилювати спроможність довкіллєвих організацій та об’єднувати зусилля задля сталого відновлення України. Далі – підтримувати встановлені зв’язки, розвивати партнерства та переходити до спільних дій.

Захід відбувся завдяки фінансуванню Sida за підтримки WWF-Sweden. Зміст матеріалу є виключною відповідальністю WWF-Україна і не обов’язково відображає позицію Sida, уряду Швеції або WWF-Sweden.

09/09/2026

Яким буде український ліс через 30 чи 50 років? Це залежить від рішень, які ми приймаємо сьогодні.

Щоб передбачити наслідки втручання в екосистему, використовують мартелоскопи — навчально-дослідні ділянки лісу, де кожне дерево має свій "паспорт” і точні координати. Вони працюють як тренажери: дозволяють випробувати рішення та одразу оцінити його вплив на майбутнє лісу.
Наприкінці серпня українські науковці, викладачі та лісівники-практики працювали з такими ділянками під час літньої школи у Швейцарії — країні з понад 200 мартелоскопами та багатим досвідом наближеного до природи лісівництва (НПЛ).

Отриманий досвід учасники передаватимуть колегам, а підсумки роботи школи увійдуть до практичного посібника з НПЛ, адаптованого до українського контекстів.

Літня школа є одним із навчальних компонентів міжнародного проєкту "Від кризи до стійкості: наближене до природи лісогосподарювання в Україні", що реалізується за фінансової підтримки швейцарського фонду VELUX Stiftung.

Проєкт спільно втілюють BFH | HESB - Hochschule für Agrar-, Forst- und Lebensmittelwissenschaften HAFL | Haute école des sciences agronomiques, forestières et alimentaires HAFL (Швейцарія), НУБІП / NULES, WWF-Україна, НЛТУ України, Поліський Національний Університет та ГО ФОРЗА, щоб посилити спроможність лісового сектору України реагувати на наслідки війни та зміни клімату через розвиток знань, практичних навичок та інструментів наближеного до природи лісогосподарювання.

08/09/2026

🐟 WWF-Україна збирає інформацію про потенційні об’єкти для демонтажу

Проблема маловоддя в Україні стає дедалі гострішою. Важливо не лише реагувати на наслідки нестачі води, а й відновлювати природні функції річок, зокрема підтримувати їхню течію.

Один із важливих кроків — усунення штучних поперечних бар’єрів: гребель, водозливів, порогів, шлюзів та інших споруд, які більше не використовуються й не відіграють ролі в управлінні гідрологічним режимом річки.

Демонтаж таких бар’єрів може сприяти відновленню природних процесів у річках та умов для життя риб і інших водних організмів.

Якщо ви знаєте про таку споруду у вашому регіоні, яка більше не використовується, втратила своє призначення або суттєво перешкоджає природній течії річки, — поділіться з нами інформацією для подальшої оцінки обʼєкта.

👉 Посилання на форму у коментарі

Форма діятиме постійно, та ми особливо активно збираємо пропозиції до 1 жовтня 📌

📍 Будь ласка, заповнюйте окрему форму для кожної споруди. Найважливіше — точне місце розташування та, за можливості, фотографії.

❗️ Звертаємо вашу увагу! Подання форми не означає автоматичного рішення щодо демонтажу. Кожен об’єкт буде окремо оцінюватися експертами.

04/09/2026

🌱 Євроінтеграція змінюватиме підходи до ведення сільського господарства в Україні. Йдеться не лише про нові правила, а й про збереження ґрунтів і води, захист біорізноманіття та стійкість галузі до зміни клімату.

👉 Щоб ці зміни працювали на практиці, важливо розуміти досвід самих виробників. Наскільки вони обізнані з вимогами ЄС? Чи готові до адаптації? Яких знань, ресурсів і підтримки потребують?

Наш партнер у програмі "Разом для людей та планети" (ToPP) — Інформаційний центр "Зелене досьє" — розпочинає опитування українських агровиробників.

Його результати стануть основою для діалогу між аграрним і довкіллєвим секторами та допоможуть підготувати рекомендації щодо подальшої адаптації аграрної політики України до вимог ЄС.

Посилення співпраці між довкіллєвими організаціями та іншими секторами — одна з цілей програми ToPP, яку в Україні координує WWF-Україна.

📲 Якщо ви займаєтеся агровиробництвом, запрошуємо пройти опитування. Це займе близько 10 хвилин: https://t.ly/pyfFo

Опитування проводить Інформаційний центр "Зелене досьє" у співпраці з MZ Hub та ННЦ "Інститут аграрної економіки".

––––––––––––––––––––––––
Програма "Разом для людей та планети" (ToPP Ukraine) реалізується завдяки фінансуванню Урядом Швеції через Sida за підтримки WWF-Україна та WWF-Швеція.

03/09/2026

WWF-Україна шукає комунікаційника/комунікаційницю напряму "Вода" 💧

Води України — це дім для тисяч видів, джерело життя та добробуту для громад і одна з ключових тем відновлення країни. Нам потрібен той, хто вміє розповідати про це так, щоб почув кожен стейкхолдер.

⏰ Дедлайн подачі резюме — 16 вересня 2026 року
🗣️ Робочі мови — українська та англійська
🔎 Подробиці — за посиланням у комментарях

Серед основних завдань:

🔹 Розробка та впровадження комунікаційної стратегії напряму "Вода" відповідно до стратегії WWF-Україна

🔹 Створення кампаній і контенту для різних цільових аудиторій — від соцмереж і розсилок до звітів та інформаційних продуктів

🔹 Робота з медіа: пресрелізи, медіатури, налагодження та підтримка довгострокових відносин з журналістами

🔹 Пошук і розвиток комунікаційних партнерств з бізнесом, державними структурами та громадами

🔹 Планування й управління комунікаційним бюджетом напряму, співпраця з підрядниками

📩 Чекаємо на ваше резюме та мотиваційний лист (англійською мовою) з темою "Freshwater Communications Officer" на адресу [email protected].

🌍 Станьте частиною позитивних змін. Приєднуйтесь до WWF-Україна.

03/09/2026

🦇 Чи знали ви, що в Україні колись мешкали кажан довгокрилий, тюлень-монах і навіть стерв’ятник? А у наших водоймах водився осетер шип?

Сьогодні цих тварин у дикій природі України вже не зустріти. І це лише частина масштабної втрати: понад 160 видів у Червоній книзі України нині мають статус “зникаючих”.

🌍 Людство споживає ресурси швидше, ніж природа встигає їх відновлювати. За даними звіту Living Planet Report від WWF, з 1970 року середній розмір популяцій диких тварин у світі скоротився на 73%.

А нові дані Червоного списку Міжнародного союзу охорони природи (IUCN) фіксують масштаб, який важко осягнути: станом на початок 2026 року офіційно визнано більше 48 600 видів такими, що перебувають під загрозою зникнення – це 28% від усіх, що пройшли наукову оцінку. Іншими словами, кожен четвертий досліджений вид на Землі може зникнути назавжди.

🐾 Яких тварин Україна вже втратила?
🐾 Хто сьогодні перебуває під загрозою зникнення?
🐾 Що найбільше шкодить дикій природі?
🐾 І чи ще можемо ми зупинити цю втрату?

Дізнавайтеся у матеріалі 24 Канал за посиланням ⤵️

За останнє століття в Україні опинилися на межі виживання та зникли деякі унікальні тварини, яких не зустрінеш більше ніде у світі. Крім того, сьогодні у Червоній к....

02/09/2026

Сталість — це не окремий “магічний” метод, а цілісна система, в якій кожне рішення підсилює інше.

Яскравий приклад того, як це працює на практиці — шведська сімейна компанія Kiviks Musteri. Уже понад 130 років (упродовж п'яти поколінь!) вона вирощує яблука, виготовляє соки й сидр у мальовничому регіоні Естерлен.

Чому їхній досвід — це справжній урок системного мислення для агросектору?

1️⃣ Циркулярність: після виробництва воду очищують та повертають у сади через крапельне зрошення. Ця система безперебійно працює вже майже 30 років!

2️⃣ Нуль марнотратства: шкірки й серцевини стають кормом для тварин, а залишковий осад — біогазом.

3️⃣ Природа як партнер: сади працюють як природні поглиначі вуглецю й оселища для комах, підтримуючи біорізноманіття.

4️⃣ Декарбонізація: перевезення здійснюють на невикопному HVO-паливі, енергію отримують із відновлюваних джерел, а пакування адаптують до повної переробки.

Стале фермерство починається з усвідомлення: природа — головний стратегічний партнер бізнесу.

Разом із AgroPortal.ua ми розповідаємо про людей, господарства та сталі рішення, які надихають. Переходьте за посиланням до матеріалу на сайті видання та гортайте карусель, щоб дізнатися про досвід Kiviks Musteri — це вже друга історія із серії про господарства, які українські учасники відвідали під час вивчення шведського досвіду.

Навчальний візит відбувся в межах проєкту FarmForce — спільного дослідницького зусилля за фінансової підтримки Svenska institutet аби розвивати агролісівництво та сприяти створенню сталих продовольчих ланцюгів. FarmForce реалізується спільно. Проєкт об'єднує партнерів зі Швеції та України — WWF-Україна, Agroforestry Sverige, Swedish University of Agricultural Sciences, Львівський національний університет імені Івана Франка та НУБІП / NULES.

14/08/2026

Карпати — один із небагатьох регіонів Європи, де великі хижаки досі залишаються невід’ємною частиною дикої природи. Тут мешкають ведмідь бурий, вовк сірий та рись євразійська — види, які стоять на верхівці природного харчового ланцюга і відіграють ключову роль у підтриманні балансу екосистем.

✅ Великі хижаки часто полюють на слабких, хворих або старих тварин, допомагаючи підтримувати здорові популяції травоїдних і стримувати поширення хвороб. Тому їх нерідко називають «санітарами лісу».

✅ Водночас вони впливають і на поведінку травоїдних. За присутності хижаків олені, козулі та інші види менше затримуються на одних ділянках, що дає рослинності більше шансів на відновлення.

☝️ Коли великі хижаки зникають, цей баланс може порушуватися: чисельність травоїдних зростає, вони інтенсивніше поїдають молоді пагони й рослинність, а наслідки поступово поширюються на ліси, луки та інші види. Такий ланцюг змін називають трофічним каскадом.

❌ ЩО ЗАГРОЖУЄ ВЕЛИКИМ ХИЖАКАМ?

Попри силу й витривалість, великі хижаки залишаються вразливими до діяльності людини. Дороги, забудова, вирубування лісів та інші зміни ландшафту скорочують і фрагментують їхні оселища, ускладнюючи пошук їжі, партнерів і безпечних маршрутів для пересування.

Ще один серйозний виклик — конфлікти з людьми, зокрема через загрозу для худоби чи пасік. Саме тому важливо застосовувати практичні превентивні рішення. Одне з них — електроогорожі, які допомагають захищати господарства, не завдаючи шкоди диким тваринам. Огорожа створює безпечний бар’єр між диким хижаком і потенційним джерелом їжі, допомагаючи захистити господарства. При цьому вона не завдає тварині шкоди, а лише відлякує її та зменшує ймовірність повторного наближення.

🤝 Захист великих хижаків починається з розуміння їхньої ролі в природі. Ведмідь, вовк і рись — важливі учасники природних процесів, від яких залежить стійкість екосистем.