06/10/2026
Ксенія Оринчак, засновниця Національної асоціації добувної промисловості України, взяла участь в ХІ міжнародній науково-практичній конференції «Надрокористування в Україні. Перспективи інвестування», організованій Державною комісією України по запасах корисних копалин.
У своєму виступі Ксенія Оринчак окреслила ключові питання, над якими сьогодні працює Асоціація, та наголосила: добувна галузь - це значно більше, ніж питання спеціальних дозволів на користування надрами.
Йдеться про цілу систему факторів, від яких залежить можливість підприємств працювати, інвестувати та розвиватися в Україні: тарифну політику, логістику, земельні відносини, ОВД, доступ до інвестицій, експортні умови, технологічне оновлення та законодавче регулювання.
Тарифна політика - питання всієї галузі
Отримання спеціального дозволу, участь в аукціоні чи робота в рамках угоди про розподіл продукції - це лише початок економічного розрахунку для інвестора.
Далі виникають питання: скільки коштуватиме електроенергія, вода, газ, логістика? Скільки коштуватиме вихід на ринок та подальша робота в Україні?
Саме тому, за словами Ксенії Оринчак, тарифна політика безпосередньо впливає на інвестиційну привабливість та конкурентоспроможність добувної галузі.
Асоціація закликає представників бізнесу та професійних об'єднань активно долучатися до обговорення питань підвищення тарифів на електроенергію, водопостачання та газопостачання.
«Ми говоримо про це для того, щоб сферу добувної галузі чули».
CBAM: питання конкурентоспроможності українського експорту
Один із ключових напрямів роботи Асоціації - механізм вуглецевого коригування імпорту ЄС (CBAM).
Для українських експортерів це вже питання економічної доцільності. Українська продукція має конкурувати на європейському ринку в умовах війни, зруйнованої інфраструктури та високої собівартості виробництва, а додаткове вуглецеве навантаження створює ще один серйозний бар'єр.
За словами Ксенії Оринчак, Асоціація працює над цим питанням, оскільки Україна ризикує втрачати значні обсяги експорту саме через неможливість конкурувати за ціною на європейському ринку.
Це не просто питання екологічного регулювання - це питання збереження українського експорту, виробництва та робочих місць.
Логістика залишається критичним викликом
Ще одна проблема - логістика.
Через обмеження експортних маршрутів українські виробники продовжують стикатися з високими витратами та невизначеністю.
Асоціація працює з урядом над пошуком рішень, вивчає найкращі практики та закликає бізнес долучатися до формування спільної позиції.
Реформа надрокористування: потрібні чіткі правила
Ксенія Оринчак також звернула увагу на подальше вдосконалення законодавства у сфері надрокористування.
Значна частина напрацювань, які Асоціація готувала ще з 2019 року, була врахована в законі №2805. Однак за останні роки накопичилася низка точкових питань, які потребують вирішення.
Особливе занепокоєння учасників ринку викликає можливість ситуації, коли спеціальні дозволи, отримані на аукціонах, фактично перетворюватимуться на довгострокові «сплячі» активи без реального видобутку, нових технологій та інвестицій.
Нам потрібні чіткі умови, норми та градації, які стимулюватимуть розвиток родовищ, а не їх консервацію на десятки років.
«Сфера надрокористування - це про розвиток. Це драйвер економіки будь-якої країни, де є сировина».
Від «відходів» - до додаткового ресурсу
Окремо Асоціація працює над законопроєктом щодо управління відходами добувної галузі.
Ксенія Оринчак наголосила на необхідності змінити сам підхід до цього питання. Значна частина того, що сьогодні визначається як відходи, потенційно може мати економічну цінність за умови впровадження відповідних технологій переробки.
Водночас законодавство не має створювати для надрокористувачів подвійного фінансового навантаження.
Це питання стосується не лише металургії, а й вуглеводнів та інших видів корисних копалин.
Земля, ОВД та геологічні роботи
Серед практичних питань, які потребують врегулювання, - земельні відносини.
Асоціація вже напрацювала відповідні пропозиції в рамках проєкту Кодексу «Про надра 2.0», значна частина якого присвячена саме земельним питанням.
Також важливим є продовження строків дії спеціальних дозволів та висновків ОВД на період воєнного стану.
Війна вже 5 рік, тоді як дозвільні документи мають обмежені строки дії. Регуляторна система повинна враховувати реальні умови, в яких сьогодні працює український бізнес.
Ще один напрям - запровадження спеціального дозволу на проведення геологічних робіт. Це необхідно для створення сприятливих умов для інвесторів та розвитку ресурсної бази України.
Галузі потрібні стимули, а не додаткові бар'єри
Ксенія Оринчак також порушила питання державної підтримки надрокористувачів, які експортують свою продукцію.
Зокрема, йдеться про можливість запровадження стимулів для технологічного оновлення - у тому числі механізмів безмитного ввезення сучасної добувної техніки.
Якщо держава хоче бачити технологічну, конкурентну та інвестиційно привабливу добувну галузь, вона має створювати для цього відповідні економічні умови.
Консолідація - ключ до розвитку
Окремий акцент у виступі Ксенії Оринчак - необхідність об'єднання профільних асоціацій та представників бізнесу.
У різних сегментів добувної промисловості є свої специфічні потреби: те, що важливо для нафтогазовидобувних компаній, не завжди є актуальним для рудних, нерудних чи металургійних підприємств.
Але є й спільні питання - і саме навколо них галузь має формувати єдину позицію.
«Закликаю всі асоціації об'єднуватись і йти до мети, щоб ця галузь вижила, мала перспективи і розвивалась».
Україна має величезний ресурсний потенціал. Але завдання полягає не лише у видобутку сировини.
Ми маємо створювати продукцію з доданою вартістю, залучати технології та інвестиції, розвивати переробку й формувати нові виробничі ланцюги в Україні.
Добувна галузь може стати одним із ключових драйверів економічного відновлення країни.
І для цього сьогодні потрібні спільна позиція бізнесу, зрозумілі правила гри та державна політика, орієнтована на розвиток, а не на створення нових бар'єрів.
