Тримай мою руку

Тримай мою руку Contact information, map and directions, contact form, opening hours, services, ratings, photos, videos and announcements from Тримай мою руку, Charitable organisation, Kyiv.

Ілоні Павлівні — 90 років.Все своє життя вона присвятила медицині. 72 роки — лікарем. Рятувала інших.10 липня 2025 року ...
15/05/2026

Ілоні Павлівні — 90 років.
Все своє життя вона присвятила медицині. 72 роки — лікарем. Рятувала інших.
10 липня 2025 року до її будинку прилетіла ракета. Дев’ятий поверх згорів. Вона живе на шостому. Вилетіли вікна. Випали двері. Вода від пожежогасіння текла по стінах її квартири годинами.
Вона вижила. Фізично — ціла.
Але зараз Іллона Павлівна прикута до ліжка. Тричі падала в туалеті. Одного разу пролежала на підлозі 9 годин — сама, без змоги встати.

Щоб підтримати пенсіонерку перейдіть за посиланням, що у шапці профілю.

Лілія Павлівна. 81 рік. Чекає.Все своє життя вона присвятила праці — 42 роки інженером-технологом на мотоциклетному заво...
12/05/2026

Лілія Павлівна. 81 рік. Чекає.
Все своє життя вона присвятила праці — 42 роки інженером-технологом на мотоциклетному заводі. Пережила багато. Але найважче — чекати звістки від сина.
Діму мобілізували у січні 2023-го. У грудні того ж року він зник безвісти на донецькому напрямку. У червні йому мало б виповнитися 55.
Побратимів розстріляли — їхні тіла повернули й поховали. А Діми — немає. Ні звістки, ні відповіді.
Лілія Павлівна писала в усі інстанції, дзвонила, ходила особисто. Чоловіка вже немає. Сама — із Луганської області. Чекає на дзвінок, якого поки не було.
Вона згадує: вони ніколи не сварились. Він ніколи не підвищував голосу. Казав, що не здасться у полон ніколи.
Щодня молиться. Вірить у чудо.
Коли дізналась, що він зник — знепритомніла. Двох його однокласників вже поховали. А вона все чекає.
Таких історій — тисячі. Ми поруч із тими, хто чекає і залишився сам.

Нагадаємо, що підтримати пенсіонерку можна за посиланням, що у шапці профілю

Ніна Михайлівна все життя тримається за свою родину, хоча сил з кожним днем стає все менше.Її сину вже 52 роки, і з 16 р...
24/04/2026

Ніна Михайлівна все життя тримається за свою родину, хоча сил з кожним днем стає все менше.

Її сину вже 52 роки, і з 16 років він має інвалідність 1 групи. Зараз він повністю лежачий і потребує постійного догляду. Усі ці роки мама була поруч, віддаючи йому всю себе.

Та сьогодні сама Ніна Михайлівна опинилася у дуже важкому стані. У неї вивих стегна, перелом іншого стегна, а лікарі вирішили, що операцію робити вже надто ризиковано. Після падіння на кухні жінка змушена пересуватися на візку. Пізніше МРТ показало ще одну страшну новину — давній перелом хребта, про який вона навіть не знала.

Її чоловік, Сергій Дмитрович, якому 83 роки, також ледве пересувається по дому — тільки за допомогою ходунків. Самій Ніні Михайлівні 82 роки, і щоденне життя для цієї родини стало справжнім випробуванням.

Дідусь Ніни Михайлівни свого часу був репресований, і родина добре знає, що таке боротьба за життя.

Нагадаємо, благодійний внесок на купівлю продуктів, ліків та інших речей першої необхідності можна зробити за посиланням, що у шапці профілю.

Вона — жінка, яка все життя працювала, рухалась, перемагала.Любов Олександрівна — ветеран праці, інженер інституту автом...
22/04/2026

Вона — жінка, яка все життя працювала, рухалась, перемагала.
Любов Олександрівна — ветеран праці, інженер інституту автоматики. Роки відряджень, відповідальність, професіоналізм — і заслужене місце на дошці пошани.
З дитинства — у спорті: легка атлетика, п’ятиборство, третій розряд. Сильна, витривала, справжня.
Сьогодні їй вже далеко за 80.
І зараз її дні — це біль. Сильний, виснажливий біль, який не знімають навіть знеболювальні. Вона майже не може рухатися. Двічі за останній місяць падала і годинами лежала сама, бо не було сил підвестись.
Нещодавно вона втратила чоловіка — вченого, спортсмена, людину її життя.
Під час обстрілів бабуся не може спуститися в укриття. Вона просто залишається вдома і кричить від страху…
Хворе серце, проблеми з кульшовими суглобами після давнього ДТП, хребет, варикоз, сильні набряки… Організм більше не справляється сам.
Будь ласка, долучайтесь. Навіть невелика допомога — це шанс полегшити її щоденні страждання.
Разом ми можемо зробити так, щоб її старість була не лише про біль, а й про турботу
Щоб підтримати пенсіонерку, переходіть за посиланням, що у шапці профілю

Цього року наша команда доставила 68 великодніх кошиків для одиноких пенсіонерів, які пережили, мабуть, найтяжчу зиму у ...
13/04/2026

Цього року наша команда доставила 68 великодніх кошиків для одиноких пенсіонерів, які пережили, мабуть, найтяжчу зиму у своєму житті.

Ми не просто передали продукти — ми зігріли їхні серця увагою, турботою та відчуттям, що вони не самі.

Їхня пенсія настільки мала, що щодня доводиться робити складний вибір: їжа чи ліки. Саме тому ваша підтримка — безцінна. Завдяки вам на їхніх столах з’явилися святкові смаколики, а в очах — тепло й вдячність.

Дякуємо кожному, хто долучився!

Лідія Талимонівна, 86 років.Бабуся має серйозні проблеми зі здоров’ям: стенокардію, задишку та сильний біль у суглобах. ...
16/03/2026

Лідія Талимонівна, 86 років.

Бабуся має серйозні проблеми зі здоров’ям: стенокардію, задишку та сильний біль у суглобах. Каже, що багато хвороб перейшли їй у спадок від батьків.

Все життя Лідія Талимонівна важко працювала. 42 роки вона пропрацювала в Дарницькому універсамі, а ще 8 років — на будівництві. Свого часу жінка закінчила будівельний технікум.

Цю зиму бабусі було особливо важко пережити. Коли батареї не гріли, вона зігрівалася духовкою. Гарячої води в квартирі немає й досі.

Через стан здоров’я Лідія Талимонівна виходить на вулицю лише раз на тиждень — більше вже просто не має сил.

Минулої зими, коли вона поверталася від лікаря, на нечищеній та слизькій дорозі бабуся сильно впала. Ожеледиця зробила дорогу додому дуже небезпечною.

Попри всі труднощі, Лідія Талимонівна намагається триматися.

Нагадаємо підтримати пенсіонерів ви можете за посиланням, що у шапці профілю.

Світлана Олександрівна, 79 років, розповідає, як для неї пройшла ця зима.Після зимових обстрілів температура в її кварти...
15/03/2026

Світлана Олександрівна, 79 років, розповідає, як для неї пройшла ця зима.

Після зимових обстрілів температура в її квартирі кілька днів трималася на рівні лише +3°C. Вже кілька місяців у домі немає гарячої води.

Жінці дуже важко пересуватися — вона майже не стоїть на ногах і ходить, тримаючись за стіни. У дитинстві, у 1953 році, Світлана Олександрівна перехворіла на поліомієліт. Одне око майже не бачить.
Попри це вона 42 роки пропрацювала на заводі.

У жінки є донька, яка живе разом з нею. Кілька років тому вона потрапила у страшну ДТП — у 1995 році її збила машина. Внаслідок черепно-мозкової травми донька отримала інвалідність.

У родині було дві доньки. Одна з них, на жаль, померла. Після її смерті Світлана Олександрівна взяла під опіку онука з важкою хворобою — спінальною м’язовою атрофією. Але і його життя обірвалося — онука теж поховали.

Нагадаємо, благодійний внесок на купівлю продуктів харчування, ліків та інших речей першоі необхідності для пенсіонерів можна зробити за посиланням, що у шапці профілю.

Address

Kyiv
01135

Alerts

Be the first to know and let us send you an email when Тримай мою руку posts news and promotions. Your email address will not be used for any other purpose, and you can unsubscribe at any time.

Shortcuts

Share