Тримай мою руку

Тримай мою руку Contact information, map and directions, contact form, opening hours, services, ratings, photos, videos and announcements from Тримай мою руку, Charitable organisation, Kyiv.

Ніна Михайлівна все життя тримається за свою родину, хоча сил з кожним днем стає все менше.Її сину вже 52 роки, і з 16 р...
24/04/2026

Ніна Михайлівна все життя тримається за свою родину, хоча сил з кожним днем стає все менше.

Її сину вже 52 роки, і з 16 років він має інвалідність 1 групи. Зараз він повністю лежачий і потребує постійного догляду. Усі ці роки мама була поруч, віддаючи йому всю себе.

Та сьогодні сама Ніна Михайлівна опинилася у дуже важкому стані. У неї вивих стегна, перелом іншого стегна, а лікарі вирішили, що операцію робити вже надто ризиковано. Після падіння на кухні жінка змушена пересуватися на візку. Пізніше МРТ показало ще одну страшну новину — давній перелом хребта, про який вона навіть не знала.

Її чоловік, Сергій Дмитрович, якому 83 роки, також ледве пересувається по дому — тільки за допомогою ходунків. Самій Ніні Михайлівні 82 роки, і щоденне життя для цієї родини стало справжнім випробуванням.

Дідусь Ніни Михайлівни свого часу був репресований, і родина добре знає, що таке боротьба за життя.

Нагадаємо, благодійний внесок на купівлю продуктів, ліків та інших речей першої необхідності можна зробити за посиланням, що у шапці профілю.

Вона — жінка, яка все життя працювала, рухалась, перемагала.Любов Олександрівна — ветеран праці, інженер інституту автом...
22/04/2026

Вона — жінка, яка все життя працювала, рухалась, перемагала.
Любов Олександрівна — ветеран праці, інженер інституту автоматики. Роки відряджень, відповідальність, професіоналізм — і заслужене місце на дошці пошани.
З дитинства — у спорті: легка атлетика, п’ятиборство, третій розряд. Сильна, витривала, справжня.
Сьогодні їй вже далеко за 80.
І зараз її дні — це біль. Сильний, виснажливий біль, який не знімають навіть знеболювальні. Вона майже не може рухатися. Двічі за останній місяць падала і годинами лежала сама, бо не було сил підвестись.
Нещодавно вона втратила чоловіка — вченого, спортсмена, людину її життя.
Під час обстрілів бабуся не може спуститися в укриття. Вона просто залишається вдома і кричить від страху…
Хворе серце, проблеми з кульшовими суглобами після давнього ДТП, хребет, варикоз, сильні набряки… Організм більше не справляється сам.
Будь ласка, долучайтесь. Навіть невелика допомога — це шанс полегшити її щоденні страждання.
Разом ми можемо зробити так, щоб її старість була не лише про біль, а й про турботу
Щоб підтримати пенсіонерку, переходіть за посиланням, що у шапці профілю

Цього року наша команда доставила 68 великодніх кошиків для одиноких пенсіонерів, які пережили, мабуть, найтяжчу зиму у ...
13/04/2026

Цього року наша команда доставила 68 великодніх кошиків для одиноких пенсіонерів, які пережили, мабуть, найтяжчу зиму у своєму житті.

Ми не просто передали продукти — ми зігріли їхні серця увагою, турботою та відчуттям, що вони не самі.

Їхня пенсія настільки мала, що щодня доводиться робити складний вибір: їжа чи ліки. Саме тому ваша підтримка — безцінна. Завдяки вам на їхніх столах з’явилися святкові смаколики, а в очах — тепло й вдячність.

Дякуємо кожному, хто долучився!

Лідія Талимонівна, 86 років.Бабуся має серйозні проблеми зі здоров’ям: стенокардію, задишку та сильний біль у суглобах. ...
16/03/2026

Лідія Талимонівна, 86 років.

Бабуся має серйозні проблеми зі здоров’ям: стенокардію, задишку та сильний біль у суглобах. Каже, що багато хвороб перейшли їй у спадок від батьків.

Все життя Лідія Талимонівна важко працювала. 42 роки вона пропрацювала в Дарницькому універсамі, а ще 8 років — на будівництві. Свого часу жінка закінчила будівельний технікум.

Цю зиму бабусі було особливо важко пережити. Коли батареї не гріли, вона зігрівалася духовкою. Гарячої води в квартирі немає й досі.

Через стан здоров’я Лідія Талимонівна виходить на вулицю лише раз на тиждень — більше вже просто не має сил.

Минулої зими, коли вона поверталася від лікаря, на нечищеній та слизькій дорозі бабуся сильно впала. Ожеледиця зробила дорогу додому дуже небезпечною.

Попри всі труднощі, Лідія Талимонівна намагається триматися.

Нагадаємо підтримати пенсіонерів ви можете за посиланням, що у шапці профілю.

Світлана Олександрівна, 79 років, розповідає, як для неї пройшла ця зима.Після зимових обстрілів температура в її кварти...
15/03/2026

Світлана Олександрівна, 79 років, розповідає, як для неї пройшла ця зима.

Після зимових обстрілів температура в її квартирі кілька днів трималася на рівні лише +3°C. Вже кілька місяців у домі немає гарячої води.

Жінці дуже важко пересуватися — вона майже не стоїть на ногах і ходить, тримаючись за стіни. У дитинстві, у 1953 році, Світлана Олександрівна перехворіла на поліомієліт. Одне око майже не бачить.
Попри це вона 42 роки пропрацювала на заводі.

У жінки є донька, яка живе разом з нею. Кілька років тому вона потрапила у страшну ДТП — у 1995 році її збила машина. Внаслідок черепно-мозкової травми донька отримала інвалідність.

У родині було дві доньки. Одна з них, на жаль, померла. Після її смерті Світлана Олександрівна взяла під опіку онука з важкою хворобою — спінальною м’язовою атрофією. Але і його життя обірвалося — онука теж поховали.

Нагадаємо, благодійний внесок на купівлю продуктів харчування, ліків та інших речей першоі необхідності для пенсіонерів можна зробити за посиланням, що у шапці профілю.

Надія Тимофіївна, 75 років.Вона приїхала до Києва ще у 1969 році. Тоді була зовсім молодою — після профтехучилища переїх...
10/03/2026

Надія Тимофіївна, 75 років.

Вона приїхала до Києва ще у 1969 році. Тоді була зовсім молодою — після профтехучилища переїхала жити в гуртожиток і почала будувати своє життя в столиці.

Згодом життя підготувало для неї багато випробувань. Надія Тимофіївна важко захворіла і отримала інвалідність.

Колись у неї була родина — чоловік і син.
Та, на жаль, обох вона втратила. Син помер 10 років тому, і відтоді жінка залишилась зовсім одна.

Стан здоров’я дуже складний:
• видалена щитовидна залоза
• серйозні проблеми з шлунково-кишковим трактом

Її пенсія — 3800 грн (лише нещодавно підвищили на 400 грн). Раніше вона становила 3400 грн, і цих коштів ледве вистачає на найнеобхідніше.

Зараз Надії Тимофіївні потрібні ліки.
Ми відкрили невеликий збір — 1890 грн, щоб придбати необхідні препарати.

Будемо дуже вдячні кожному, хто зможе підтримати.
Навіть невеликий донат має значення.

Долучитися до збору можна за посиланням у шапці профілю.

Уже п’ятий рік поспіль наш фонд разом з волонтерами та благодійниками готує великодні кошики для одиноких пенсіонерів із...
04/03/2026

Уже п’ятий рік поспіль наш фонд разом з волонтерами та благодійниками готує великодні кошики для одиноких пенсіонерів із мінімальною пенсією.

Ці люди пережили найтяжчу зиму в своєму житті. Дехто з них пам’ятає роки Другої світової війни. І коли вони порівнюють — кажуть, що ця війна і ця зима стали найскладнішими для них…

Для нас це не просто продукти.
Це увага. Це тепло. Це знак, що про них пам’ятають 🤍

Цього року ми плануємо підготувати 150 великодніх кошиків і особисто доставити їх у домівки бабусь і дідусів.
Вартість одного кошика — 800 грн.

Вони заслуговують на те, щоб ми приїхали до них із весняним теплом і добром 🕊️

Долучайся до збору.
Стань частиною світла для тих, хто так багато пережив.

Посилання на збір у шапці профілю та у сторіс

Валентина Федорівна, 82 роки. Київ.Все життя жінка пропрацювала на радіозаводі. Працювала з важкими металами — тоді запе...
19/02/2026

Валентина Федорівна, 82 роки. Київ.

Все життя жінка пропрацювала на радіозаводі. Працювала з важкими металами — тоді запевняли, що «жодної шкоди немає». Лише згодом, дізнавшись, з якими саме речовинами мала справу щодня, вона була шокована. Каже, й досі дивується, як витримав її організм.

Сьогодні здоров’я сильно підірване: серйозні проблеми з ногами, пересуватися важко. Квартира майже не опалюється, холод відчувається особливо гостро у її віці.

Валентина Федорівна все життя прожила сама. Родини не має. Але дуже хоче відчувати, що вона не одна.

Допомогти Валентині Федорівні та іншим одиноким пенсіонерам можна за посиланням, що у шапці профілю.

79 років. І зима, яку вона не пам’ятає навіть у найважчі часи життя…Валерія Олександрівна — киянка. Багато років вона пр...
17/02/2026

79 років. І зима, яку вона не пам’ятає навіть у найважчі часи життя…

Валерія Олександрівна — киянка. Багато років вона працювала викладачкою англійської та іспанської мов у медичному університеті та сільськогосподарській академії.

Цієї зими у її квартирі температура опускалась до 4°C.
Вона каже, що це була найтяжча зима за все її життя.

Валерія Олександрівна живе на пенсію 4300 грн.
Має онкологічне захворювання шкіри у ремісії.
Її найпростіше і найщиріше бажання — дожити до 80 років.

Просто жити. У теплі. Без болю. Без страху.

Кожна гривня — це тепло, ліки та базові речі, які для літньої людини означають набагато більше, ніж просто допомогу.
Допомогти можна за посилання , що у шапці профілю.

87 років. Без тепла. Без можливості дістатися лікаря.Ганна Димидівна усе життя працювала різноробочою на заводі. Сьогодн...
16/02/2026

87 років. Без тепла. Без можливості дістатися лікаря.

Ганна Димидівна усе життя працювала різноробочою на заводі. Сьогодні їй 87, вона майже не виходить з дому та втратила зір на одне око. Через стан здоров’я жінка не може самостійно поїхати на обстеження, тому досі не має точного діагнозу та лікування.

Разом із нею живе донька — Наталія Вікторівна, 52 роки, людина з інвалідністю після перенесеної хвороби Гієна-Барре.
Родина опинилася в дуже складних умовах: у квартирі немає опалення, але вони тримаються і кажуть, що зиму вже майже пережили.

Нагадаємо, благодійний внесок на купівлю продуктів харчування, ліків та інших речей першої необхідності  для пенсіонерів легко зробити за посиланнями, що у шапці профілю.

Тетяна Василівна народилася в росії. Колись вона вийшла заміж за киянина і переїхала до Києва. Тут створила родину, тут ...
13/02/2026

Тетяна Василівна народилася в росії. Колись вона вийшла заміж за киянина і переїхала до Києва. Тут створила родину, тут народилась її дитина, тут пройшло її життя.
Усі родичі залишилися в росії.
У лютому 2022 року Тетяна Василівна писала своїй сестрі — освіченій людині з двома вищими освітами — просила виходити на вулиці, не мовчати, не підтримувати війну. Вона вірила, що правда важливіша за страх.
Це стало останньою розмовою.
Її образили. Називали нашу країну принизливими словами. Після цього зв’язок обірвався.
Фактично вона залишилася без родини.
Але найбільший біль — це втрата дитини. Її дитина загинула.
І сьогодні Тетяна Василівна зовсім одна.

Попри це, вона щодня бореться.
Вона живе з двома онкологічними діагнозами — лімфомою та раком кишківника.
Також має цукровий діабет. Втрата зору одного ока.
Її життя — це постійні лікарні, лікування, аналізи.

Нагадаємо, благодійний внесок на купівлю продуктів харчування, ліків та інших речей першої необхідності  для пенсіонерів легко зробити за посиланнями, що у шапці профілю

Address

Kyiv
01135

Telephone

+380631893246

Website

Alerts

Be the first to know and let us send you an email when Тримай мою руку posts news and promotions. Your email address will not be used for any other purpose, and you can unsubscribe at any time.

Contact The Organization

Send a message to Тримай мою руку:

Shortcuts

Share

Category