Громадська організація "Музей сучасного мистецтва" / MOCA NGO

24/02/2026

Минуло чотири роки з початку повномасштабного вторгнення — і лишається актуальним питання як не лише виживати в новій реальності, а й в тому, як берегти здатність її осмислювати.

Ми звертаємось до мистецтва не лише як до фіксації, документалізації, а й актуалізуємо його властивість бути простором власного переживання, особистого і субʼєктивного. Пережити — означає знайти форму, в якій досвід стає моїм власним. Часто це переживання про біль, радість, чуттєвість, про свідчення присутності тут людини.

Сучасне мистецтво — це наша найновіша спадщина, живий матеріал теперішнього, який одночасно фіксує і формує те, як цей час буде пам'ятатися. Допомагаючи жити, воно стає невіддільною частиною нашого часу, і самих нас, і саме тому – незамінним свідком, непідробним.

Ми завдячуємо військовим можливістю продовжувати роботу, фіксувати, осмислювати, переживати й зрештою загалом жити. З вдячністю, пошаною та памʼяттю до полеглих — і з відповідальністю перед тими, хто продовжує боротьбу закликаємо вас підтримати збір на потреби екіпажу ударних дронів підрозділу «First Line» спецпідрозділу «Тимура» ГУР МО України, до якого нещодавно долучився митець Вітер Степовий (Богдан Карпов), чию роботу ви можете бачити зверху.

Посилання на банку: https://send.monobank.ua/jar/AVrFzi9yzk?fbclid=PAZXh0bgNhZW0CMTEAc3J0YwZhcHBfaWQMMjU2MjgxMDQwNTU4AAGnAIeCpacoqCQat1frPTe7o6Mbyn6cYr4jIXB7EWNHpIor5yQ7BxlDzoREH9M_aem_vI5-gIye1C99zoybOs2eaQ

Також запрошуємо вас ділитися активними зборами для підтримки у коментарях.

Зображення з Архіву мистецтва воєнного стану.

13/01/2026

UPD: Етап подачі заявок завершений.

Вакансія: Менеджер/ка колекції та архіву UMCA

Ми шукаємо людину, яка любить сучасне українське мистецтво настільки, що готова працювати з ним щодня. Не лише для власного задоволення (хоч воно теж гарантоване), але для уможливлення доступу до нього інших фахівців: кураторів, художників, дослідників, інституцій і, зрештою, публіки.

У UMCA є серце. А в нього дві рівноважливі частини.
Перша — фізична колекція UMCA.
Друга — Архів мистецтва воєнного стану (Wartime Art Archive, WAA).

На цій позиції ви відповідатимете за те, щоб серце музею билося ритмічно і без збоїв.

Що ви будете робити:

Ви працюватимете з колекцією UMCA: упорядковуватимете й описуватимете твори, вестимете їх облік, допомагатимете вибудовувати стандарти зберігання та транспортування. Координуватимете приймання, переміщення й тимчасові видачі робіт на виставки — так, щоб усе було безпечно і без сюрпризів.

Ви також братимете участь у формуванні колекційної політики UMCA та в переговорах з художниками щодо придбання творів (часто це дуже приємні перемовини).

Інша частина вашого робочого часу буде присвячена Архіву мистецтва воєнного стану (WAA). Його буде потрібно розвивати у форматі командної роботи. Це означає брати участь у змістовних та захопливих розмовах про те кого ми архівуємо і як саме ми це робимо, а також дбати про те, щоб результати спільних роздумів далі втілювалися в життя (координація роботи дослідників, наповнення онлайн бази зображень та даних, базовий документообіг, переклад технічної інформації)

Паралельно ви будете залучені до підготовки виставок, публікацій і дослідницьких проєктів, над якими працює команда ГО МСМ, а також вестимете міжнародну комунікацію щодо колекції та архіву. Більшість запитів надходить з-за кордону, тож англійська тут — необхідний робочий інструмент, а не «плюс».

Кого ми шукаємо?

Людину, яка розуміє сучасний художній процес і не боїться відповідальності. Ту, яка уважна до деталей, мислить натхненно, але знає, що добре оформлений документ — це форма піклування, а не формалізм.

Нам точно буде комфортно разом, якщо ви:

— знаєтеся на мистецтві й любите художників;

— не любите безлад, стихійність і «потім якось доробимо»;

— вірите, що мистецтво потребує не лише свободи, а й належного режиму збереження;

— готові берегти твори для багатьох майбутніх поколінь, а не лише “до наступної виставки”.

Дуже бажано, щоб у вас була профільна освіта, досвід роботи в музеях, архівах чи культурних інституціях, знання міжнародних стандартів зберігання та обліку мистецьких творів, а також досвід роботи з цифровими базами чи архівними системами.

Позиція передбачає роботу в Києві, в комфортному офісі у центрі міста.

Якщо вам близька ідея музею як живої, мислячої інституції —
і якщо ви знаєте, що порядок може бути формою любові, —
нам точно варто познайомитися.

Податися на вакансію ви можете заповнивши форму у коментарях. Чекаємо на ваші заявки до 19 січня.

Відео: Kate Kotiva та Артур Дерновий

03/12/2025

Цього тижня нашу колегу Alevtina Kakhidze було призначено виконавицею обов’язків директора однієї з найстаріших та найважливіших художніх шкіл України — Київського державного художнього ліцею ім. Т.Шевченка. І ця новина надихає, хоч і стала несподіванкою. Уже багато хто поспішив розкритикувати Міністерство культури України за таке революційне призначення, але ми переконані, що саме воно запустить одну з найважливіших трансформацій — освітню.

Саме в цьому закладі в різний час починалася творча біографія багатьох ключових для українського сучасного мистецтва постатей — від Ади Рибачук і Тіберія Сільваші до Микити Кадана і Жанни Кадирової. Але останнім часом головне призначення школи звелося до забезпечення абітурієнтами іншого, не надто прогресивного закладу, — НАОМА. Уже не перше десятиліття обидва заклади працюють у герметичному середовищі, сформованому смаками їхніх викладачів, та мало пов’язаному із наявним мистецьким та художнім процесами.

За останні роки в Україні склалася доволі парадоксальна ситуація, коли викладачами в державних художніх школах та академіях стають ті, хто не є учасниками міжнародного художнього процесу і чия художня практика, зазвичай, не цікава навіть місцевим музеям, не кажучи вже про світові інституції. Але водночас ми прагнемо бути визнані у світі, інтегровані в сучасний художній процес і постійно про це говоримо на різних майданчиках. Найцікавіше, що художники та художниці, які мають міжнародну кар’єру і визнання, у нас є, але не завдяки, а скоріше всупереч отриманій в Україні освіті. Алевтина Кахідзе — одна з таких художниць. А проте вона одна з тих авторок, що пильно слідкує за освітнім процесом, осмислює його та бере участь у різноманітних візійних програмах та має власний погляд на те, як саме викладати мистецтво в школах та вишах. Алевтина працювала з нами в команді над розробкою Концепції викладання мистецтва у школі для МОН і її авторська освітня програма «Про громадянство тварин, рослин і дітей» увійшла до розробленої нами для 5 класу, яка з вересня вже пілотується у школах більшості регіонів країни.

Чи не вперше художниця з таким досвідом погодилась відкласти на певний час свою кар’єру, аби присвятити себе справі реформи художньої освіти. Це безцінно та унікально. Ми бажаємо Алевтині удачі та зробимо все, щоб допомогти їй на цьому непростому шляху.

Фото надане Freedom Diaries : Майстерня для вчителів з різних регіонів України, які практикують розроблену Алевтиною методологію роботи з дітьми.

21/11/2025

21 листопада, в Україні відзначають День Гідності та Свободи. Для нас як суспільства ці поняття давно вже більше, ніж просто слова. Важливо, аби такими вони були й для наступних поколінь. Основними акцентами у концепції мистецтва у школі ми закладаємо гідність, яка неможлива без глибокого зв’язку зі своєю культурою, та свободу як щоденну практику.

Ми раді поділитись новинами з програми «Освіта для життя» саме сьогодні. Минулого тижня ми зустрілися з вчителями, які з вересня пілотують розроблену нами на запрошення Міністерства освіти та науки інтегровану програму з мистецтва. Три дні навчання, насичені дискусіями, спільною творчістю та обміном досвідами із запрошеними фахівцями та експертами.

Формування в освіті підходу до викладання мистецтва як до простору свободи й співтворення неможливе без погляду на цей процес зсередини. Ця зустріч стала важливим етапом, де вдалось зібрати зворотний зв'язок від вчительок та вчителів, почути їх переживання, побачити щирий відгук та зацікавлення у нововведеннях.

Протягом трьох днів ми дискутували чи варто демонструвати дітям класичний живопис з оголеними людьми разом з Марією Дубровою та говорили про кіно як інструмент пропаганди з Olga Birzul. Олена Хорошилова розповіла про австрійський досвід роботи з мистецтвом в школі. Слухали лекцію про новітні нейродослідження процесу навчання від Sergiy Danylov, освоювали цифрові інструменти для творчості разом з Ольга Бутурлімова, досліджували як сучасне мистецтво може стати терапевтичною практикою разом з Алевтиною Кахідзе та нашими партнерами Фрідом Дайріз. Sasha Koltsova допомогла навести різкість на те як працюють авторські права в мистецьких індустріях, а Ірина Вакуліну завела всіх учасників у резонансні хвилі спільного музикування І насамкінець, кульмінацією цієї зустрічі стало занурення в особливу атмосферу українського Різдва від колег з Музею Гончара, БФ КОЛО та дитячого гурту Орелі.

Дякуємо організаторам події Міністерство освіти і науки України, UNESCO Ukraine та EdEra. І також Міжнародний фонд "Відродження" за підтримку роботи ГО МСМ.

Фото надано МОН, зокрема Юрієм Бєлахом (Меркурі)

#ФондВідродження

19/11/2025

Бібліотека UMCA – проєкт ГО МСМ, реалізований спільно з Національною бібліотекою України ім. Ярослава Мудрого.
Сьогодні ми проведемо вас коридорами Бібліотеки на Грушевського, аби вас більше нічого не стримувало від взаємодії з текстами Колекції.

Як отримати читацький квиток?
Оформити читацький квиток вам допоможуть працівники Бібліотеки, це можна зробити в обох філіях: на Михайла Грушевського 1, та на Набережно-Хрещатицькій 1.

Для цього необхідна:
– присутність наживо
– паспорт (або інший документ що посвідчує особу)
– готівка.

Читацький оформлюється на рік та коштує 50 гривень, пільгові категорії мають змогу оформити його безоплатно.
На місці вас фотографують та одразу віддають готовий квиток у вигляді пластикової картки. Пільговий читацький квиток матиме вигляд бланку, тож для його отримання необхідно надати свою фотографію розміром 3x4.

Навігація.
Бібліотека працює з понеділка по суботу, неділя – вихідний, з 10 до 18 години. Зайшовши до приміщення Бібліотеки вам доведеться здолати природну тягу посидіти на величезному дивані – після взяти контрольний квиток (щоразу за відвідування його потрібно брати при вході, додатково до вашого читацького), і далі прямувати до великих сходів, що будуть по ліву руку від вас.

Підіймаємось на другий поверх і повертаємо праворуч до Громадської приймальні. Саме тут зберігається колекція Бібліотеки UMCA.
Обравши книгу прямуйте до читальної зали. Їх декілька, зорієнтувати вас щодо розташування зможуть безпосередньо бібліотекарі.

А якщо захопився(-лась) текстом?
З приємного – книгу можна брати додому! Для цього попередньо необхідно оформити персональний читацький квиток. Ця опція доступна лише у філії на Подолі, Набережно-Хрещатицька 1, додатковим правилом є наявність київської прописки.

Ми запрошуємо вас відвідати бібліотеку і фізично познайомитись, набутись із друкованими книжками. Йдеться зовсім про іншу взаємодію з текстом, публічним простором та власними думками. Можливо саме цей досвід стане цікавішим прочитанням, глибшим дослідженням, або зокрема новим видом відпочинку. Час дослідити!

Дякуємо Міжнародний фонд "Відродження" за підтримку нашої роботи.

#ФондВідродження

19/11/2025

Запрошуємо до читання!

05/11/2025

30 жовтня у Брюсселі офіційно зареєстровано Український фонд культурної спадщини (УФКС) — міжнародну мультидонорську платформу, створену для консолідації ресурсів задля захисту, відновлення та розвитку української культури.
Це рішення стало результатом тривалої роботи українського та міжнародного експертного середовища над концепцією майбутнього фонду.

Розроблення бачення УФКС передбачало залучення різних учасників культурної спільноти, серед яких і представники ГО МСМ. У червні цього року наша колега Lisa Korneichuk долучилася до семінару у Флоренції у складі міжнародної робочої групи. Хочемо поділитися з вами її думками:

«Стан української культурної спадщини сьогодні — межовий. Ми втрачаємо, переосмислюємо, шукаємо нові форми репрезентації, документуємо, вчимося зберігати й діяти по-новому. У питаннях її майбутнього ми потребуємо не просто допомоги, а справжньої інтернаціональної солідарності — водночас маємо ставати самозарадними. Поряд із пошуком підтримки, адвокації та союзників задля збереження спадщини, ми можемо запропонувати унікальний досвід і неоціненну експертизу — те, що вже сьогодні є незамінним для світу, який приходить.

У межах семінару, присвяченого моделі майбутнього Українського фонду культурної спадщини, для мене ключовим стало питання обміну знаннями: чого ми потребуємо — і що можемо дати у відповідь. Як представниці ГО МСМ у складі міжнародної робочої групи, що зустрілася у Флоренції, мені було надзвичайно цінно ознайомитися з досвідом інших інституцій, їхніми інтересами й мотивацією допомагати нам у захисті спільного культурного фонду.

Водночас як людина, яка професійно працює з сучасним мистецтвом, я вважаю надзвичайно важливим розуміти спадщину не лише як корпус об’єктів минулого, а і як те, що створюють митці й мисткині сьогодні — те, що стане спадщиною для майбутніх поколінь і вже зараз потребує захисту та уваги.

Я щиро тішуся можливості долучитися до цієї розмови 💛»

Розглядаючи роль УФКС, ГО МСМ бачить в ньому не лише механізм для порятунку пам’яток та евакуації накопичень минулого. Його потенціал полягає у поєднанні термінових дій зі стратегічним процесом збереження сучасного доробку суспільства, що бореться за своє майбутнє, примноження спадщини новими культурними смислами.

Таке бачення має тяглу традицію в рамках роботи ГО МСМ, воно формувалося і в межах нашої роботи з колегами над Дорожньою картою RES-POL з музеєфікації сучасного мистецтва, де зокрема йдеться про розширення державних культурних політик у бік підтримки не лише минулого, а й сучасних практик.

Ми віримо, що Український фонд культурної спадщини може стати інституцією, яка поєднує збереження, осмислення і творення культури в єдиному полі відповідальності — тим середовищем, де спадщина минулого природно співіснує з тим, що стає спадщиною нашого часу.

Чи вірите ви разом з нами? Яке ваше уявлення про роль УФКС?

-----
Дякуємо Міжнародний фонд "Відродження" за підтримку нашої роботи.

#ФондВідродження

🇺🇦 Україна презентує Український фонд культурної спадщини на міжнародному рівні

Делегація Міністерства культури України на чолі з Віце-прем’єр-міністеркою з питань гуманітарної політики — Міністеркою культури України Тетяною Бережною долучилась до Неформальної зустрічі Міністрів культури та медіа Європейського Союзу в Копенгагені.

Подія продовжує серію міжнародних заходів, спрямованих на підтримку відновлення та відбудови України, а також підтримку української культури (Міжнародна конференція «Співпраця заради стійкості» — м. Ужгород, 1 лютого 2025 року та Конференція з питань відновлення України — м. Рим, Італійська Республіка).

Зустріч проходить у межах Данського головування в Раді ЄС під темою «Демократична стійкість через культуру та медіа».

📍 30 жовтня у Брюсселі офіційно зареєстровано Український фонд культурної спадщини (УФКС) — міжнародну мультидонорську платформу, яка об’єднає ресурси для захисту, відновлення та розвитку української культури.
👉 Адміністратор — міжнародний фонд ALIPH.
👉 Національний партнер — Міністерство культури України.
👉Сайт: https://uchf.com.ua

🗣«З початку повномасштабної війни росіяни пошкодили 1612 об’єктів культурної спадщини, 27 із них — знищили повністю. Це – частина світової культурної спадщини. Я вдячна кожному партнеру, хто долучилися до створення УФКС та підтримки української культури. Маємо колосальні виклики, які зможемо здолати лише разом», – наголосила Тетяна Бережна, Віце-прем’єр-міністерка з питань гуманітарної політики — Міністерка культури України.

04/11/2025

Зібрали найчастіші запитання про дослідження мистецького контексту Поділля 💬
Відповідає кураторка дослідження — Олександра Кущенко.
⠀
❓ Що досліджуємо та яка мета?
Описати динаміку мистецького середовища Поділля (1954-2020) через призму подій, людей, місць, дослідити звʼязки та простежити зміни.
⠀
❓Як відбуватиметься дослідження?
⠀
Ми будемо проводити інтерв’ю з митцями, дослідниками, музейниками
та журналістами, вивчатимемо архіви, каталоги, виставкові матеріали й пресу. Поступово складатиметься мапа зв’язків між людьми, подіями та місцями, яку потім співвіднесемо з загальноукраїнським контекстом.
⠀
📌Дослідницькі питання:
- Які інституції (офіційні, неформальні) і як формували мистецьке життя регіону?
- Хто були ключовими фігурами в локальному мистецькому середовищі та як змінювалися їхні ролі та мережі?
- Як неформальні групи впливали на мистецькі процеси?
- Які події стали “знаковими” (переломні трансформаційні моменти)? Чому?
- Як локальні практики співвідносилися з загальноукраїнськими тенденціями?
- Які моделі співпраці та мобільності повʼязували Поділля з іншими регіонами?
- Як соціальний, політичний та економічний контексти впливали на мистецькі практики в регіоні?
⠀
❓Хто куруватиме процесом?
Олександра Кущенко — дослідниця, викладачка та арткритикиня, спеціалізується на історії та теорії мистецтва, зосереджуючись на мистецькому житті Львова XX та XXI століть.
Олександра є засновницею та редакторкою онлайн-видання про мистецтво «ArtLvivOnline» (з 2014 року), дослідницького проєкту, присвяченого висвітленню мистецького середовища Львова.
⠀
❓Це повна зайнятість чи часткова?
Робота вимагатиме високого залучення. Це не варіант “на вечір після роботи”.
⠀
❓Як доєднатися?
За посиланням: https://forms.gle/Aa9H5X8F37KyXjDZ8
Дедлайн подачі заявки — 9 листопада.

22/10/2025

Український музей сучасного мистецтва (UMCA) розпочинає роботу над створенням першого осередку — UMCA Вінниця. Ми шукаємо дослідників, які допоможуть сформулювати питання й знайти відповіді, адже це основа створення нової мистецької інституції.

Запрошуємо дослідників та дослідниць із Вінниці та регіону Поділля, готових протягом наступних шести місяців (грудень-червень) присвятити себе вивченню локального мистецького контексту: працювати з музеями та архівами, спілкуватися з художниками, кураторами, носіями пам’яті, документувати історії та проявляти мапу сучасного мистецтва регіону.

Участь дослідників у програмі є оплачуваною (оплата виконуватиметься на ФОП). Підсумком стане виставка та серія публікацій, що започаткують дослідницьку програму "UMCA Вінниця".
Очікуваний старт роботи — початок грудня 2025. Процес дослідження передбачає щомісячні зустрічі (планується наживо, в деяких випадках онлайн)
⠀
Ми шукаємо тих, хто:
✔️має досвід написання текстів (есеї, статті, дослідження);
✔️має гуманітарну або мистецьку освіту (або релевантний досвід);
✔️мешкає у Вінниці або Подільському регіоні;
✔️готовий до польових досліджень, архівної роботи, подорожей та обговорень у дослідницькій групі.
⠀
Як податися:
Заповніть коротку форму за посиланням: https://forms.gle/Aa9H5X8F37KyXjDZ8
⠀
📷 Для зображення використано фото Олександра Никитюка: Мистецький літак "міфогенезу 2009" для фотодокументування творів мистецтва довкілля з висоти пташиного льоту.

Дякуємо Міжнародному фонду «Відродження» за підтримку нашої роботи.
#ФондВідродження

14/10/2025

Формування теперішньої колекції Бібліотеки UMCA було тісно повʼязане з темою памʼяті, і сьогодні ми розповідаємо про одне з видань, яке це добре ілюструє.

У книжці Remembering Histories of Trauma Гідеон Мейлер відмовляється від звичної моделі «змагання травм» і досліджує, як пам’ять про геноцид корінних народів Північної Америки та про Голокост співіснують у сучасній культурі пам’яті.

Автор уважно показує, як у США, Канаді та Європі історії масового знищення стають інструментами державного самопредставлення. Як універсальні наративи про гуманізм і толерантність витісняють конкретні голоси, розчиняючи їх у зручних абстракціях, що підтримують державотворчі міфи та ліберальні цінності.

У такому «універсалізованому» форматі пам’ять втрачає свою множинність: живі історії редукуються до схем геноцидної втрати. Для наступних поколінь це означає ризик культурної асиміляції, коли пам’ять більше не зберігає відмінність, а поглинає її.

Від концептів Джеральда Візенора до сучасних музейних інтервенцій — Мейлер простежує, як пам’ять може існувати інакше: не як застигла форма скорботи, а як простір співтворення, критичного діалогу, співіснування. Його дослідження відкриває можливість мислити про минуле не як про змагальне поле болю, а як про місце зустрічі історій, досвідів і культур.

Ця книжка чекає на вас у стінах НБУ ім. Ярослава Мудрого і пропонує нову аналітичну рамку, що дозволяє побачити розрив між травматичним досвідом і способами його меморіалізації, і водночас подумати, як цей розрив можна подолати.

Дякуємо Міжнародний фонд "Відродження" за підтримку нашої роботи.

#ФондВідродження