Асоціація "Паливно-енергетичного бізнесу"

Home
Ukraine
Kyiv
Асоціація "Паливно-енергетичного бізнесу"

Directions Website

Contact information, map and directions, contact form, opening hours, services, ratings, photos, videos and announcements from Асоціація "Паливно-енергетичного бізнесу", Nonprofit Organization, вУлица Чикаленка Євгена, 36, Kyiv.
(1)

Об’єднуємо лідерів ринку, впроваджуємо міжнародні стандарти, розвиваємо галузь і захищаємо інтереси бізнесу.

Долучайтесь, щоб створювати прозорий, екологічний та конкурентоспроможний ринок разом із нами! Асоціація "Паливно-енергетичного бізнесу" здійснює свою діяльність за трьома напрямами:

B2G – сприяння вибудові діалогу між органами державної влади та компаніями-учасниками Асоціації у паливному секторі
B2B – підтримка членів Асоціації у своєму розвитку, в тому числі представлення правової та аналітичної підтримки для розвитку бізнесу
B2U – здійснюємо донати для підтримки збройних сил України

Наші проекти
(1) підтримка дієвого діалогу між компаніями та владою:
-підготовка та відправлення офіційних листів та позицій від імені компаній-членів,
- підготовка та направлення запитів для роз’яснень рішень органів державної влади,
- залучення представників органів державної влади до заходів, організованих Асоціацією та представлення інтересів компаній-членів Асоціації на заходах, організованих органами державної влади,
- підготовка позицій про вплив на розвиток паливно-енергетичного сектору проектів нормативно-правового регулювання
(2) створення постійних можливостей для бізнес-партнерства:
- організація та проведення освітніх заходів для компаній-членів,
- надання доступу компаніям-членам до правової підтримки,
- створення партнерства із неурядовими організаціями та компаніями для здійснення диверсифікації ринків імпорту пального в Україну.

26/10/2026

⛽ Світова дизельна криза може обвалити ціни на бензин. Як це можливо?⁣
⁣
Світовий паливний ринок зіткнувся з парадоксом: дизель стає дефіцитним і дорогим, а бензин може опинитися в надлишку та почати дешевшати.⁣
Причина — особливості нафтопереробки та зміни світового попиту.⁣
⁣
🌍 Що відбувається на ринку?⁣
За оцінками Міжнародного енергетичного агентства, світ щодня споживає близько 28,7 млн барелів дизеля та газойлів. Це пальне забезпечує вантажні перевезення, аграрний сектор, промисловість та критичну інфраструктуру.⁣
Водночас перебої з постачанням і логістикою посилюють дефіцит дизеля.⁣
⁣
📉 Чому через це може подешевшати бензин?⁣
Нафтопереробні заводи не можуть виробляти виключно дизель. Збільшуючи переробку нафти для подолання його дефіциту, вони одночасно нарощують виробництво бензину.⁣
За модельними розрахунками, додаткові обсяги переробки у 2027 році можуть забезпечити до 75 млрд літрів бензину на рік.⁣
І це на тлі розвитку електромобілів, які поступово стримують попит на бензин.⁣
⁣
⚖️ У результаті світ може отримати дві протилежні тенденції:⁣
🔹 дизель залишатиметься дорогим через високий попит і обмежену пропозицію;⁣
🔹 бензин може дешевшати через надлишок виробництва.⁣
⁣
🇺🇦 Що це означає для України?⁣
Світові тенденції впливають і на український паливний ринок. Однак зниження міжнародних котирувань не гарантує автоматичного здешевлення бензину на АЗС — важливу роль відіграють логістика, валютний курс, податки та інші витрати.⁣
⁣
Головний парадокс: бензин може дешевшати не через відсутність попиту на нього, а через надзвичайно високий попит на дизель.⁣
⁣
🔎 Детальний аналіз причин дизельної кризи, розрахунки та можливі сценарії розвитку світового паливного ринку — у матеріалі на сайті Асоціації «Паливно-енергетичного бізнесу».⁣

Читайте повну статтю на сайті АПЕБ:
https://fea.org.ua/svitova-dyzelʹna-kryza-mozhe-obvalyty-tsiny-na-benzyn/

23/10/2026

22 жовтня відбулася нарада за участю представників Мінекономіки, МВС, ДСНС та бізнес-спільноти щодо практичного застосування постанови Кабінету Міністрів України № 1092 зі змінами, внесеними постановою №1128.⁣
⁣
Головне питання — як забезпечити реальний захист людей, не створюючи умов, за яких підприємства фізично не зможуть виконати нові вимоги.⁣
⁣
АПЕБ підтримує мету постанови — безпеку працівників і відвідувачів. Водночас переконані: відповідальність за створення безпечного середовища має бути спільною для держави, місцевої влади та бізнесу.⁣
⁣
🔹 Укриття та фінансування. Створення доступної мережі укриттів насамперед потребує системної участі держави й громад. Якщо на бізнес покладаються додаткові витрати, необхідно передбачити податкові стимули, пільгове фінансування або інші механізми підтримки.⁣
🔹 Строки мають бути реалістичними. Для підприємств виконати вимоги до 4 грудня фізично неможливо через черги у виробників, тривалість погоджень та монтажу укриттів. Тому потрібні достатній перехідний період і поетапне впровадження.⁣
🔹 Практичні рішення для АЗК. Автозаправні комплекси працюють переважно на відкритих майданчиках, де не завжди можливо облаштувати окреме укриття. Необхідно врегулювати використання спільних укриттів, спростити процедури погодження та врахувати особливості паливної інфраструктури.⁣
⁣
Позиція АПЕБ: безпека має вимірюватися ефективністю захисту людей, а не формальним виконанням вимог.⁣
За підсумками наради бізнес-об’єднанням запропоновано надати письмові пропозиції. Остаточних рішень щодо відтермінування строків або зміни положень постанови наразі не оголошено.⁣
⁣
На переконання АПЕБ, саме партнерство держави, місцевої влади та бізнесу має стати основою реалізації нових вимог. Лише спільними зусиллями можна посилити захист людей і водночас зберегти роботу підприємств, важливих для громад та економіки України.

Детальніше на сайті АПЕБ:
https://fea.org.ua/bezpeka-spilʹna-vidpovidalʹnistʹ/

13/10/2026

Уряд опрацьовує проєкт змін до порядку бронювання військовозобов’язаних та визначення підприємств критично важливими. Йдеться поки що про пропозиції, а не про ухвалені рішення.⁣
⁣
Асоціація «Паливно-енергетичного бізнесу» занепокоєна можливими наслідками цих змін для бізнесу.⁣
⁣
📌 Що пропонується змінити?⁣
▪️ Зменшити максимальний рівень бронювання зі 100% до 85% для окремих підприємств паливно-енергетичного комплексу, які відповідають визначеним умовам. ⁣
▪️ Виключити з розрахункової бази працівників, які вже мають законну відстрочку за іншими підставами. Це може фактично скоротити кількість доступних для бронювання працівників навіть без зміни встановленого відсоткового ліміту.⁣
▪️ Створити Координаційний центр при Кабміні, рекомендації якого можуть стати додатковим етапом погодження статусу критично важливого підприємства та лімітів бронювання.⁣
▪️ Переглянути галузеві та регіональні критерії критичності.⁣
⁣
Чому це важливо?⁣
Паливний сектор уже працює в умовах кадрового дефіциту, постійних атак і пошкодження інфраструктури. Прийняття таких змін лише посилить кадрову кризу в паливному секторі.⁣
⁣
Позиція АПЕБ: ми підтримуємо забезпечення потреб Сил оборони та протидію зловживанням у сфері бронювання. Водночас зміни мають бути обґрунтованими, адресними та враховувати реальні потреби критичної інфраструктури.⁣
Особливе занепокоєння викликає пропозиція виключити з розрахункової бази працівників, які мають відстрочку за іншими підставами. АПЕБ вважає, що цю норму необхідно вилучити з проєкту.⁣
⁣
Асоціація також наполягає на консультаціях із бізнесом, прозорих процедурах ухвалення рішень та збереженні чинності вже наданих бронювань і статусів критичності до завершення їхнього строку.⁣
Наразі АПЕБ готує власні зауваження та долучається до спільного звернення бізнес-асоціацій до Уряду.⁣
⁣
🔗 Детальніше про запропоновані зміни, можливі ризики та позицію АПЕБ — у повній статті на нашому сайті:
https://fea.org.ua/novi-pravyla-bronyuvannya/

07/10/2026

⛽ Нафта повернулася, а ціни — ні. Що сьогодні насправді формує вартість пального?⁣
⁣
Світові нафтові потоки через Перську затоку поступово відновлюються. Наприкінці вересня експорт сирої нафти з регіону фактично повернувся до попередніх рівнів. Але Brent усе ще тримається поблизу $100 за барель, а готові нафтопродукти залишаються дорогими.⁣
Чому?⁣
⁣
Сьогодні на ціну впливає не лише фізична наявність нафти. Ринок закладає ризики нових перебоїв, виснаження запасів, страхування, хеджування та додатковий попит на резерви.⁣
⁣
Але є ще один важливий фактор — переробка.⁣
Світ може мати достатньо сирої нафти, але якщо скорочуються доступні потужності НПЗ, пропозиція бензину та дизелю залишається обмеженою. Саме тому нафти може бути достатньо, а готове пальне — залишатися дорогим.⁣
⁣
🇺🇦 Для України це особливо важливо.⁣
Ми переважно імпортуємо вже готові нафтопродукти. Тому Brent — лише одна зі складових вартості пального на українських АЗС. Далі — європейські котирування бензину й дизелю, маржа переробки, логістика, валютний курс та безпекові ризики.⁣
Водночас важливо розділяти два поняття: дороге пальне і відсутнє пальне — не одне й те саме.⁣
⁣
Український ринок продовжує отримувати ресурс, а логістика перебудовується. За даними, наведеними в матеріалі, вже 67% серпневого імпорту дизельного пального надійшло через західний кордон.⁣
⁣
Тож сьогодні паливна стійкість — це не лише питання запасів сирої нафти. Це доступ до готового пального, стабільна переробка, диверсифікований імпорт, альтернативні логістичні маршрути та захищена інфраструктура.⁣
⁣
🔗 Що відбувається зі світовим ринком нафти, чому пальне не дешевшає разом із відновленням поставок та що це означає для України — читайте у повній статті на сайті АПЕБ:
https://fea.org.ua/barelʹ-strakhu/

30/09/2026

🇺🇦 Український бізнес навчився працювати в умовах постійних криз. Але чи може економіка розвиватися, якщо підприємці змушені щодня зосереджуватися насамперед на виживанні?⁣
⁣
Асоціація «Паливно-енергетичного бізнесу» на запрошення ПРООН в Україні взяла участь у Форумі уряду та бізнесу «МСП України 2035», де презентували форсайт-дослідження майбутнього української підприємницької економіки.⁣
⁣
📌 Ключові висновки, які мають значення для всього бізнесу:⁣
🔹 Від кризового управління — до стратегічного розвитку. Україні потрібна економіка, заснована на продуктивності, приватних інвестиціях, технологіях, переробці та експорті.⁣
🔹 Євроінтеграція — це не лише нові можливості, а й серйозний конкурентний виклик. Українські підприємства потребують фінансових інструментів, адаптаційних механізмів і часу для підготовки до конкуренції на єдиному ринку ЄС.⁣
🔹 Передбачувані правила та чесна конкуренція. Бізнес повинен мати можливість планувати, інвестувати й розвиватися, а не постійно пристосовуватися до регуляторної невизначеності.⁣
🔹 Партнерство держави та бізнесу. Ситуативні консультації мають перетворитися на постійний, інституційно закріплений діалог, у якому пропозиції підприємців стають основою практичних рішень.⁣
⁣
🤝🏻 Для АПЕБ участь у таких заходах — це можливість забезпечувати представництво паливно-енергетичного сектору під час формування економічної політики України.⁣
⁣
Асоціація приєдналася до Добровільного стандарту діяльності бізнес-об’єднань в Україні, підтверджуючи свою орієнтацію на прозорість, професійність і відповідальне представництво інтересів підприємців.⁣
⁣
Наша позиція: сильна економіка потребує не особливих умов для окремих гравців, а рівних правил, чесної конкуренції та партнерства малого, середнього й великого бізнесу.⁣
⁣
Україна 2035 починається з рішень, які ми ухвалюємо сьогодні.⁣
🔗 Детальніше на сайті АПЕБ:
https://fea.org.ua/ukrayina-2035/

28/09/2026

«Спочатку думай про малих»: чому цей принцип має стати основою економічної політики України?⁣
⁣
21 вересня Асоціація «Паливно-енергетичного бізнесу» долучилася до форуму «Think Small First — Спочатку думай про малих», організованого Національною бізнес-коаліцією ММБ за підтримки CIPE Ukraine.⁣
⁣
Головний принцип форуму: «Ніяких рішень про малих без малих».⁣
⁣
Для паливної галузі це питання особливо актуальне. Малий і середній бізнес у прифронтових громадах продовжує працювати попри обстріли, руйнування АЗС, складну логістику та скорочення попиту. Водночас підприємства змушені виконувати регуляторні вимоги, які не завжди враховують реальні умови їхньої роботи.⁣
⁣
Під час форуму представники АПЕБ обговорили із заступницею Міністра фінансів Світланою Воробей необхідність тимчасового спеціального режиму для паливної галузі на прифронтових територіях. Йдеться, зокрема, про створення законних механізмів використання пересувних АЗС із належним державним контролем.⁣
⁣
Позиція АПЕБ: нові правила мають створювати можливості для розвитку бізнесу, а не витісняти менших учасників із ринку.⁣
⁣
Перед ухваленням регуляторних рішень важливо оцінювати їхній реальний вплив на мале підприємництво, особливо в умовах війни.⁣
⁣
При цьому підтримка малого бізнесу не означає протиставлення його великому. Ми виступаємо за економічну екосистему, у якій підприємства різного масштабу є партнерами, доповнюють одне одного та разом створюють умови для економічного зростання.⁣
⁣
Сильна економіка — це коли малий, середній і великий бізнес не просто перебувають в одному човні, а разом беруться за весла й рухаються в одному напрямку.⁣
⁣
🔗 Детальніше на сайті АПЕБ:⁣
https://fea.org.ua/think-small-first/

24/09/2026

⚖️ Компенсація воєнних збитків бізнесу: хто платитиме та як розподілятимуться ризики?⁣
⁣
Держава пропонує створити спеціальний фонд компенсації воєнних збитків підприємств. Для його фінансування Мінекономіки розглядає підвищення ПДВ на 1 відсотковий пункт, а для учасників програми — внесок у розмірі 2% вартості активів.⁣
⁣
Чи стане така модель доступним інструментом захисту бізнесу? Саме це обговорювали представники уряду, бізнес-асоціацій, страхового ринку та експертного середовища під час круглого столу, що відбувся на базі Торгово-промислової палати України за підтримки CIPE.⁣
⁣
📌 Ключові питання дискусії:⁣
▪️ Чи доцільно фінансувати компенсацію воєнних збитків через підвищення ПДВ?⁣
▪️ Хто має покривати перший, найбільш ризиковий шар збитків — держава чи страховий ринок?⁣
▪️ Чи повинні внески підприємств залежати від регіону, характеристик активів та рівня воєнних ризиків?⁣
▪️ Які альтернативні джерела фінансування та моделі страхування можуть забезпечити реальну доступність програми?⁣
⁣
Представники бізнесу висловили застереження щодо додаткового податкового навантаження та запропонували розглянути альтернативні механізми фінансування. Страховики й експерти представили інші підходи до розподілу ризиків між державою та приватним сектором.⁣
⁣
Головне — доступний захист бізнесу від воєнних ризиків потребує партнерства держави та бізнесу.⁣
⁣
Наразі остаточної моделі не погоджено. Учасники запропонували продовжити роботу, оприлюднити фінансово-економічні розрахунки та порівняти запропоновані механізми.⁣
⁣
Важливо, щоб результатом цього діалогу стала не просто нова державна програма, а прозорий, фінансово забезпечений і збалансований механізм, якому підприємства зможуть довіряти та яким зможуть реально скористатися.⁣
⁣
🔗 Детальніше про урядову концепцію, позицію бізнесу та альтернативні моделі компенсації — у матеріалі на сайті АПЕБ:⁣
https://fea.org.ua/kompensatsiya-voyennykh-zbytkiv-biznesu/

13/09/2026

🇺🇦⛽ З Днем працівників нафтової, газової та нафтопереробної промисловості!⁣
⁣
Сьогодні це професійне свято людей, чия робота для країни має особливе значення.⁣
⁣
Працювати у паливній галузі під час війни — означає щодня тримати відповідальність за те, щоб країна продовжувала рухатися.⁣
⁣
Попри повітряні тривоги й обстріли, пошкодження АЗС, нафтобаз та іншої інфраструктури, складну логістику і постійні безпекові ризики, ви продовжуєте працювати.⁣
⁣
Забезпечуєте пальним людей і бізнес, екстрені та комунальні служби, транспорт, генератори, критичну інфраструктуру. Відновлюєте зруйновані об’єкти. Повертаєтеся до роботи після атак. І часто робите це там, де кожен робочий день потребує особливої витримки та мужності.⁣
⁣
Сьогодні ми хочемо подякувати всім, хто працює у паливно-енергетичній галузі: операторам АЗС, водіям бензовозів, працівникам нафтобаз, логістам, інженерам, технічним фахівцям, керівникам підприємств — усім, завдяки кому паливна система країни продовжує працювати.⁣
⁣
Ваша робота сьогодні — це значно більше, ніж робота галузі. Це мобільність країни, стійкість громад і здатність економіки продовжувати працювати навіть у найскладніших умовах.⁣
⁣
Бажаємо вам і вашим командам передусім безпеки. Сил, витримки, надійних людей поруч та якнайшвидшого повернення до часу, коли головними викликами для галузі знову будуть розвиток і конкуренція, а не війна та відновлення після атак.⁣
⁣
З професійним святом! Дякуємо за вашу роботу та стійкість 🇺🇦

11/09/2026

Проблема паливозабезпечення вже не обмежується прифронтовими територіями. Сьогодні вона дійшла до столиці.⁣
⁣
За дві доби у Києві було знищено три АЗС. І це вже не одиничний випадок, який можна ігнорувати.⁣
⁣
Удари по паливній інфраструктурі — це не лише знищення бізнесу. Це безпосередня загроза для працівників, водіїв, пасажирів, мешканців прилеглих будинків та всіх, хто перебуває поруч. Це також ризик швидкої втрати доступу до пального, від якого залежать екстрені служби, комунальна техніка, громадський транспорт, підприємства та життєздатність міста.⁣
⁣
Сьогоднішня реальність показує: ⁣
Уряд має мати готовий «план Б» на випадок масового пошкодження або знищення стаціонарної паливної інфраструктури.⁣
⁣
Питання альтернативного, безпечного та безперервного паливозабезпечення має бути законодавчо врегульоване заздалегідь, а не тоді, коли місто вже зіткнеться з дефіцитом працюючих АЗС.⁣
⁣
Ці рішення мали бути ухвалені ще вчора.⁣
⁣
Ціна подальшого зволікання Уряду вже завтра може виявитися надто високою — для бізнесу, для громад і, найголовніше, для життя та безпеки людей.

10/09/2026

Під час конференції «Фронт Сіті: спеціальні умови для розвитку бізнесу на прифронтових територіях» було презентовано законопроєкт про державну підтримку бізнесу, який працює в умовах постійної воєнної загрози.⁣
⁣
Це важлива й надзвичайно актуальна ініціатива. Передбачається, що спеціальний правовий режим діятиме протягом воєнного стану та ще три роки після його припинення.⁣
⁣
Серед запропонованих інструментів підтримки:⁣
▪️ податкові преференції;⁣
▪️ пільгове кредитування;⁣
▪️ страхування воєнних ризиків;⁣
▪️ допомога у відновленні та розмінуванні;⁣
▪️ підтримка зайнятості.⁣
⁣
Єдині правила для різних умов — несправедливі.⁣
⁣
Підприємець, який працює під постійними обстрілами, щодня ризикує втратити майно, товар, обладнання, працівників і власне життя. Він стикається з порушеною логістикою, перебоями електропостачання, відтоком населення, браком персоналу та практично недоступним страхуванням.⁣
⁣
Застосовувати до такого бізнесу ті самі податкові, кредитні й регуляторні вимоги, що й до підприємств у відносно безпечних регіонах, — означає ігнорувати реальні умови його діяльності.⁣
⁣
Прифронтовим територіям потрібні не загальні декларації, а окремий комплексний режим підтримки.⁣
⁣
Особливо гостро це питання стосується паливної інфраструктури. Пальне у прифронтових громадах — це не просто товар. Це життєздатність території, мобільність екстрених служб, робота комунальної техніки, лікарень, генераторів, підприємств і гуманітарної логістики.⁣
⁣
Держава має невідкладно запропонувати законні та безпечні варіанти паливозабезпечення. Органи місцевого самоврядування та військові адміністрації повинні мати можливість спільно з місцевим бізнесом і ліцензованими операторами обирати рішення, яке відповідає реальним потребам і безпековій ситуації конкретної громади.⁣
⁣
Водночас «Фронт Сіті» важливий не лише як відповідь на виклики сьогодення. Проблеми прифронтових регіонів не завершаться разом із воєнним станом.⁣
⁣
Щоб люди й релокований бізнес поверталися, недостатньо просто закликати їх додому. Потрібно створити безпечні та економічно обґрунтовані умови для повернення, роботи й розвитку.⁣
⁣
Відбудувати будівлі недостатньо. Потрібно відбудувати економіку, життєздатність громад, довіру людей і саме життя на цих територіях.⁣
⁣
Детальніше — у повній публікації на сайті АПЕБ:⁣
https://fea.org.ua/front-siti-okremi-umovy-sʹohodni/

Address

вУлица Чикаленка Євгена, 36
Kyiv
01004

Website

https://fea.org.ua/

Alerts

Be the first to know and let us send you an email when Асоціація "Паливно-енергетичного бізнесу" posts news and promotions. Your email address will not be used for any other purpose, and you can unsubscribe at any time.