17/06/2026
У ніч на 17 червня ворог завдав удару по Тростянцю на Сумщині. За повідомленням місцевої влади, у місті були знищені автозаправні станції.
Це черговий злочин російської федерації проти України. І водночас — чергове підтвердження, що ворог цілеспрямовано б’є не лише по цивільних об’єктах, а й по інфраструктурі, яка забезпечує життєздатність прифронтових громад.
Знищення АЗС — це не просто удар по окремому бізнесу.
Це удар по доступу до пального, логістиці, мобільності, евакуації, роботі комунальних служб, медиків, рятувальників, фермерів, волонтерів, місцевого бізнесу та військової логістики.
Для прифронтових територій паливна інфраструктура — це частина безпекового поясу країни.
Саме тому Асоціація «Паливно-енергетичного бізнесу» послідовно привертає увагу влади до проблематики прифронтових регіонів і необхідності окремого підходу до бізнесу, який продовжує працювати в умовах підвищеного ризику.
Ми порушували це питання у зверненнях, публічних позиціях, комунікаціях із державними органами та через наші інформаційні майданчики — сайт, Facebook, Instagram та інші канали Асоціації.
Наша позиція незмінна: прифронтовий бізнес, який забезпечує критично важливі потреби громад і постраждав від ворожих ударів, не може залишатися сам на сам із наслідками війни.
Особливо важливо розуміти, що в багатьох прифронтових громадах доступ до пального забезпечують не великі мережеві оператори, а локальний бізнес. Це місцеві підприємці, які не мають такого запасу фінансової міцності, як великі компанії.
Вони працюють поруч із громадою, тримають робочі місця, забезпечують пальним населення, комунальні служби, фермерів, волонтерів і військових — і водночас несуть щоденні ризики обстрілів, руйнувань та втрати майна.
Коли така АЗС пошкоджена або знищена, бізнес фактично не працює. Він не має продажів, не отримує доходу, потребує коштів на відновлення, але при цьому зберігає податкове навантаження, зокрема обов’язок сплачувати авансовий внесок з податку на прибуток.
У таких умовах тимчасове призупинення сплати авансового внеску для об’єктів, які постраждали внаслідок бойових дій і не можуть здійснювати діяльність, — це мінімальний, але дуже важливий крок держави назустріч.
Для держави це не є критичною втратою в масштабах бюджету.
Для локального бізнесу на прифронтовій території — це може бути різниця між відновленням і остаточним закриттям.
Для громади — це питання доступу до пального.
Для регіону — питання логістики та стійкості.
Для країни — питання збереження критичної інфраструктури там, де вона сьогодні найбільш вразлива.
Попри очевидність цієї проблеми та системні звернення бізнес-спільноти, питання підтримки постраждалих АЗС у прифронтових регіонах досі не отримало належного практичного рішення на рівні державної політики.
Ми переконані: це потрібно змінювати.
Асоціація «Паливно-енергетичного бізнесу» закликає владу розглянути дієвий механізм підтримки для АЗС на прифронтових територіях, які були пошкоджені або зруйновані внаслідок ворожих ударів.
Зокрема — тимчасово призупиняти для таких об’єктів сплату авансового внеску з податку на прибуток на період, коли вони не можуть працювати та проходять відновлення.
Це не пільга і не преференція для окремого бізнесу.
Це елемент державної політики стійкості, підтримки прифронтових громад і збереження паливної інфраструктури там, де вона сьогодні найбільше потрібна країні.
Прифронтовий бізнес тримає не лише економіку громад. Він тримає логістику, мобільність і частину безпекового поясу країни. І саме тому він має бути підтриманий державою.
@читачі Асоціація прифронтових міст та громад Ігор Терехов Данило Гетманцев
