Асоціація "Паливно-енергетичного бізнесу"

20/08/2026

⛽️ Універсального рішення для захисту паливної інфраструктури під час війни не існує. Але мають існувати законні варіанти дій.⁣
⁣
Асоціація «Паливно-енергетичного бізнесу» надала коментар виданню «Комерсант Український» щодо можливого механізму роботи пересувних АЗС у прифронтових та високоризикових регіонах.⁣
⁣
Захистити АЗС, нафтобази, склади та всю систему паливозабезпечення від сучасних засобів ураження, особливо поблизу фронту, — надзвичайно складне завдання. І одного універсального рішення, яке можна застосувати в кожній громаді, немає.⁣
⁣
Саме тому, на нашу думку, завдання держави сьогодні — створити законодавчі можливості для різних сценаріїв паливозабезпечення, щоб ОВА, громади та бізнес могли обирати рішення, яке відповідає конкретній безпековій ситуації та реальним можливостям регіону.⁣
⁣
💬 Пересувні АЗС — один із таких варіантів. Не єдиний і не універсальний.⁣
Це можливість у кризовий період забезпечити пальним ДСНС, швидкі, комунальні служби, населення, місцевий бізнес, виробництво та необхідну логістику там, де стаціонарна паливна інфраструктура знищена або не може працювати.⁣
⁣
І принципове питання тут не в тому, щоб «узаконити бочки».⁣
Питання в іншому: чи матиме прифронтова громада законний механізм забезпечення пальним, якщо її стаціонарні АЗС знищені?⁣
⁣
Якщо з огляду на безпекову ситуацію ОВА, громада та бізнес визначають пересувну АЗС одним із можливих рішень, законодавство має дозволяти реалізувати його легально, тимчасово і під державним контролем.⁣
З повною фіскалізацією, акцизним обліком, підтвердженим походженням пального та дотриманням установлених вимог безпеки.⁣
⁣
Наше завдання — не знайти одну «ідеальну заправку» для всіх прифронтових територій.⁣
Наше завдання — дати регіонам законний набір інструментів, з якого вони зможуть обрати той, що реально працюватиме саме в їхніх умовах.⁣
⁣
🔗 Детальніше про позицію АПЕБ та коментар заступниці голови Асоціації Тетяни Думенкової — у матеріалі «Комерсант Український»:

Українські АЗС останніми тижнями регулярно опиняються під ударами ворога. Навіть є громади, де не залишилось жодної вцілілої заправки. І це змушує і владу, і…

20/08/2026

🚨 «Паливні пустелі» у прифронтових зонах: Нацплатформа МСБ вимагає термінових рішень від Уряду та Верховної Ради!

У прифронтових областях склалася критична ситуація: через постійні обстріли масово нищаться стаціонарні АЗС. У громадах виникає не просто дефіцит, а справжній паливний голод.

Відсутність пального — це загроза гуманітарної катастрофи. Це зупинка швидких, ДСНС, комунальників, генераторів у лікарнях та місцевого бізнесу. Жителі та підприємці змушені долати десятки кілометрів під загрозою атак ворожих дронів, аби заправити авто.

⚠️ У чому правова пастка?
Законодавство прив’язує торгівлю пальним до конкретної стаціонарної адреси. Сумлінний бізнес, який втратив АЗС, не має законного механізму тимчасово запустити пересувну автозаправку (ПАЗС). Більше того, за зруйновані та непрацюючі АЗС підприємці досі зобов’язані сплачувати авансовий внесок з податку на прибуток!

Нацплатформа МСБ направила офіційні звернення до Прем'єр-міністра України Сергія Корецького, Міністра фінансів Сергія Марченка та Голови фінансового Комітету ВРУ Данила Гетманцева.

✅ Що ми пропонуємо?
🔹 Впровадити тимчасовий режим використання ПАЗС виключно для прифронтових громад за рішенням ОВА.
🔹 Надати це право лише чинним ліцензованим операторам із дотриманням усіх вимог безпеки, РРО та обліку.
🔹 Звільнити зруйновані та непрацюючі АЗС від сплати авансового внеску з податку на прибуток.
🔹 Створити державний «План Б» паливозабезпечення прифронтових територій.

Бізнес на прифронтових територіях хоче працювати легально, підтримувати громади та сплачувати податки. Очікуємо від влади швидких і рішучих кроків!

👉 Повний текст статті та деталі пропозицій читайте на нашому сайті в розділі Адвокасі-хаб: https://platforma-msb.org/palne-dlya-pryfrontovyh-regioniv-yak-zberegty-legalnyj-biznes-ta-ne-dopustyty-gumanitarnoyi-kryzy/

#НацплатформаМСБ #Адвокація #МСБ #ПаливнаКриза #ПрифронтовіРегіони #ПідтримкаБізнесу #ПАЗС

13/08/2026

⛽️ «Ви хочете узаконити бочки?»⁣
Останніми днями ми дедалі частіше чуємо саме таке звинувачення на адресу Асоціації.⁣
⁣
Наша відповідь проста: ні.⁣
⁣
Ми говоримо про громади, де після чергових російських ударів не залишилося жодної працюючої АЗС. Про регіони, де люди, швидка допомога, рятувальники, комунальні служби, волонтери та військові можуть залишитися без доступу до пального лише тому, що чинне законодавство не передбачило механізму швидкої та законної заміни зруйнованої АЗС. ⁣
⁣
Поставимо інше запитання.⁣
⁣
Чи нормально, що на п'ятий рік повномасштабної війни держава досі не має законодавчого рішення для таких ситуацій?⁣
⁣
Чи нормально, що після знищення легальної АЗС оператор, який має ліцензію, персонал, пальне та готовий продовжувати працювати, не може оперативно забезпечити громаду пальним, тому що механізму просто не існує? ⁣
⁣
Саме цю прогалину ми пропонуємо усунути.⁣
⁣
Наша ініціатива передбачає, що пересувна АЗС — це не новий вид бізнесу і не спосіб обійти закон.⁣
⁣
Це тимчасовий резервний об'єкт для вже ліцензованого оператора, який дозволяє забезпечити громаду пальним до моменту відновлення стаціонарної АЗС. Причому лише в умовах, коли вона зруйнована, пошкоджена або не може працювати через бойові дії. ⁣
⁣
І ще одна принципова позиція.⁣
Ми не пропонуємо послабити державний контроль.⁣
⁣
Навпаки, усі вимоги щодо РРО, акцизного обліку, походження пального, пожежної, техногенної та екологічної безпеки мають повністю зберігатися. Держава повинна знати, хто продає пальне, де працює пересувна АЗС, звідки надійшов ресурс і скільки його реалізовано. ⁣
⁣
Сьогодні питання вже не в тому, чи потрібні такі механізми.⁣
⁣
Питання в тому, чи готові ми визнати, що війна змінила реальність, і чи здатні оперативно адаптувати законодавство до нових викликів.⁣
⁣
🔗 Детальніше про пропозиції Асоціації щодо законодавчого врегулювання використання ПАЗС для прифронтових громад — у повній статті на сайті АПЕБ:
https://fea.org.ua/pazs-dlya-pryfrontovykh-hromad/

12/08/2026

📉 Нафта дешевшає. Чому ж тоді пальне не дешевшає разом із нею?⁣
⁣
Ще кілька років тому відповідь була очевидною: дешевшає нафта — з часом дешевшає і пальне.⁣
⁣
Сьогодні ця логіка вже не працює.⁣
⁣
Причина полягає не в дефіциті сирої нафти. Світ дедалі більше стикається з іншим викликом — дефіцитом доступних потужностей для її переробки.⁣
⁣
Навіть якщо нафти достатньо, бензин і дизель можуть залишатися дорогими, адже дедалі більшої цінності набуває можливість швидко перетворити сировину на готовий продукт і доставити його споживачеві.⁣
⁣
Для України ця тенденція має особливе значення.⁣
⁣
Наш ринок значною мірою залежить від імпорту готових нафтопродуктів. Тому на вартість пального впливають не лише світові котирування нафти, а й стан європейських НПЗ, логістика, військові ризики та доступність готового ресурсу.⁣
⁣
💬 Саме тому сьогодні паливна безпека — це вже не лише питання запасів сирої нафти.⁣
⁣
Це питання наявності готового бензину та дизельного пального, стійкості логістики, захищеності інфраструктури й здатності держави оперативно реагувати на зміни світового ринку.⁣
⁣
📖 Чому стара логіка ціноутворення більше не працює та які нові виклики це створює для України — читайте у повній статті на сайті АПЕБ:
https://fea.org.ua/nafta-deshevshaye-a-palʹne-dorozhchaye/

05/08/2026

💻 Цифрова митниця має економити час бізнесу, а не просто замінювати папір електронним документом.⁣
⁣
Сьогодні значна частина взаємодії бізнесу з митницею вже переведена в онлайн. Але справжня цифровізація починається там, де електронний сервіс реально скорочує строки, прибирає ручні операції та зменшує кількість помилок.⁣
⁣
Саме тому Асоціація «Паливно-енергетичного бізнесу» звернулася до Державної митної служби з практичними пропозиціями щодо вдосконалення «Єдиного вікна для міжнародної торгівлі».⁣
⁣
📌 Один із показових прикладів — внесення змін до митних декларацій після завершення оформлення.⁣
⁣
За інформацією компаній-членів АПЕБ, майже 80% аркушів коригування оформлюються з перевищенням встановленого строку, а середній час оформлення становить близько 19 днів замість передбачених не більше 10 робочих днів.⁣
⁣
Причина, зокрема, — значний обсяг ручної роботи.⁣
⁣
АПЕБ пропонує розширювати можливості цифрової взаємодії: структуровані електронні документи, автоматичну перевірку даних, розвиток API, можливість отримувати інформацію про рух коштів, гарантії та проходження транзитних процедур, повідомлення про перетин кордону, експорт даних у Excel або CSV.⁣
⁣
Здавалося б, технічні деталі. Але для бізнесу це означає цілком конкретні речі: менше ручної роботи, менше помилок, швидше оформлення, кращий контроль логістики та фінансів.⁣
⁣
🤝🏻 Важливо, що Державна митна служба конструктивно відреагувала на звернення АПЕБ та підтвердила готовність до подальшого діалогу. Частина запропонованого функціоналу вже реалізована або передбачена розвитком митних ІТ-систем, щодо інших пропозицій професійне обговорення продовжується.⁣
⁣
Для АПЕБ принципово, щоб цифрова трансформація митниці відбувалася не лише відповідно до технічних планів та європейських вимог, а й з урахуванням реального досвіду бізнесу, який щодня користується цими сервісами.⁣
⁣
Адже цифровізація митниці — це вже не просто питання зручності. Це швидкість міжнародної торгівлі, витрати українських компаній та конкурентоспроможність економіки.⁣
⁣
📖 Які саме зміни АПЕБ запропонувала Держмитслужбі та якою була відповідь митниці — читайте у повній статті на сайті АПЕБ.⁣
⁣
🔗 https://fea.org.ua/tsyfrova-mytnytsya-pochynayetʹsya-iz-servisu/

30/07/2026

⛽️ А що буде, якщо під удар потраплять не українські, а європейські нафтопереробні заводи? Чи вистачить Україні пального для транспорту, швидких, рятувальників і генераторів узимку?⁣
⁣
Це вже не гіпотетичне питання. Це один із сценаріїв, до якого держава має готуватися вже сьогодні.⁣
⁣
Після втрати власної нафтопереробки Україна фактично перейшла на імпортну модель забезпечення пальним. Ми залежимо від роботи європейських НПЗ, портів, терміналів, залізничної логістики та прикордонної інфраструктури.⁣
⁣
Сьогодні ринок забезпечений ресурсом. Але паливна безпека — це не лише про наявність бензину чи дизеля. Це ще й про можливість швидко доставити його туди, де він потрібен.⁣
⁣
⚠️ Якщо хоча б частина європейської паливної інфраструктури буде виведена з ладу, проблема може виникнути не через відсутність пального у світі, а через обмежені логістичні можливості та різке зростання конкуренції за доступний ресурс.⁣
⁣
Особливо це стосується дизельного пального, від якого залежить робота генераторів, лікарень, водоканалів, комунальної техніки, аграріїв, транспорту та всієї критичної інфраструктури.⁣
⁣
Саме тому вже зараз необхідно:⁣
✔️ прорахувати різні сценарії перебоїв із постачанням;⁣
✔️ визначити резервні маршрути та альтернативних постачальників;⁣
✔️ резервувати не лише пальне, а й логістичні можливості для його доставки;⁣
✔️ формувати стратегічні запаси для критичної інфраструктури;⁣
✔️ мати готовий «план Б», який дозволить забезпечити країну пальним навіть у найскладнішому сценарії.⁣
⁣
Паливна стійкість — це не питання лише паливного ринку.⁣
⁣
Це питання безперервної роботи лікарень, громадського транспорту, підприємств, служб порятунку, громад і економіки країни загалом.⁣
⁣
📰 Детальніше про те, чому Україні необхідно вже сьогодні готуватися до таких викликів, читайте в новій колонці заступниці голови Асоціації «Паливно-енергетичного бізнесу» Тетяни Думенкової на OBOZ.UA.⁣
⁣
🔗 Повний матеріал:⁣
https://www.obozrevatel.com/ukr/ekonomika-glavnaya/a-scho-yakscho-udar-po-npz-v-es-chi-zapravimo-generator-vzimku.htm

29/07/2026

Асоціація «Паливно-енергетичного бізнесу» та ЛСОУ підписали Меморандум про співпрацю.⁣⁣
⁣⁣
Наша спільна мета — розробити та впровадити економічно збалансований механізм страхування воєнних ризиків для АЗС, нафтобаз, складів, логістичних комплексів та інших об’єктів паливної інфраструктури.⁣⁣
⁣⁣
Сьогодні страхування воєнних ризиків — це вже не лише питання компенсації збитків окремому підприємству. Це питання безперервного постачання пального населенню, екстреним службам, силам оборони, медичним закладам, громадам і бізнесу.⁣⁣
⁣⁣
«Без дієвого страхового захисту кожне пошкодження об’єкта може означати не лише втрату бізнесу, а й припинення постачання пального для цілої території. Наше завдання — спільно зі страховим ринком і державою створити реальний механізм, який допоможе підприємствам відновлюватися, продовжувати роботу та інвестувати в захист паливної інфраструктури», — наголосила Тетяна Думенкова, заступниця голови АПЕБ.⁣⁣
⁣⁣
У межах співпраці плануємо:⁣⁣
🔹сформувати географічно диверсифікований страховий портфель;⁣⁣
🔹розробити прийнятні для бізнесу та страховиків умови покриття;⁣⁣
🔹залучити державу, регуляторів, українських і міжнародних перестраховиків;⁣⁣
🔹опрацювати рішення для підприємств у прифронтових регіонах;⁣⁣
🔹поєднати страхове покриття із заходами захисту та зниження вразливості об’єктів.⁣⁣
⁣
Мета співпраці — знайти практичне рішення, яке допоможе зберегти паливну інфраструктуру та забезпечити її безперебійну роботу в умовах воєнних ризиків.
⁣
Детальніше на сайті АПЕБ:⁣
https://fea.org.ua/obʺyednaly-zusyllya-dlya-rozvytku-strakhuvannya-voyennykh-ryzykiv/

27/07/2026

⛽️ Пальне в Україні є. Але чи зможуть люди його отримати, якщо вздовж цілих маршрутів не залишиться жодної працюючої АЗС?⁣
⁣
Російські атаки на паливну інфраструктуру вже не є поодинокими випадками. Ворог послідовно знищує автозаправні комплекси, розширюючи географію ударів углиб країни.⁣
⁣
Після останніх атак на напрямку Харків — Полтава йдеться вже не лише про втрату окремих об’єктів. Виникає реальна загроза, що цілі громади та важливі транспортні коридори можуть залишитися без фізичного доступу до пального.⁣
⁣
📌 Загальнонаціонального дефіциту наразі немає. Імпорт триває, ресурс на ринку є.⁣
⁣
Але пальне на терміналі чи складі не допоможе громаді, якщо його ніде відпустити населенню, швидкій допомозі, рятувальникам, комунальній техніці, евакуаційному транспорту та місцевому бізнесу.⁣
⁣
Так виникають локальні «паливні пустелі» — території, де ресурс у країні є, але отримати його фактично неможливо.⁣
⁣
Україні терміново потрібен «план Б» паливозабезпечення, який має передбачати:⁣
▪️ загальнонаціональний план безперервного постачання пального для різних сценаріїв атак;⁣
▪️ законодавчий механізм оперативної роботи пересувних і модульних АЗС;⁣
▪️ НЕГАЙНЕ СКАСУВАННЯ АВАНСОВИХ ВНЕСКІВ ДЛЯ ПОШКОДЖЕНИХ І НЕПРАЦЮЮЧИХ АЗС;⁣
▪️ прискорені та безпечні процедури відновлення паливних об’єктів;⁣
▪️ пільгове фінансування, компенсацію витрат на захист і підтримку операторів у високоризикових регіонах;⁣
▪️ доступне страхування воєнних ризиків за участі бізнесу, страхового ринку та держави.⁣
⁣
Пересувна АЗС не замінить стаціонарну мережу. Але вона може не допустити, щоб після знищення останньої АЗС громада на тижні або місяці залишилася без пального.⁣
⁣
Чекати наступної серії ударів, щоб лише тоді починати пошук рішень, — запізно.⁣
⁣
Рішення вже запропоновані бізнесом, громадами та професійними асоціаціями. Тепер потрібні швидка реакція держави, політична воля та готовність впроваджувати ці механізми до того, як локальні руйнування переростуть у системну паливну кризу.⁣
⁣
🔗 Яким має бути «план Б» для паливної стійкості України — читайте у повній статті на сайті АПЕБ:
https://fea.org.ua/palyvna-stiykistʹ-ukrayiny-potrebuye-planu-b/

17/07/2026

⛽️ 34 кілограми на одній автоцистерні. Майже пів мільйона гривень втрат — на одному танкері.⁣
⁣
На перший погляд різниця в кілька десятків кілограмів або літрів пального здається несуттєвою. Але якщо така похибка повторюється системно, вона перетворюється на реальні фінансові втрати для підприємства.⁣
⁣
Саме про це ми поговорили із засновником сервісу YNTEK Павлом Юношевим.⁣
⁣
💬 В інтерв'ю експерт пояснює:⁣
▪ чому бізнес часто плутає масу, вагу та об'єм пального;⁣
▪ навіщо приводити об'єм до температури 15 °C;⁣
▪ як неправильні розрахунки можуть призводити до розбіжностей із контрагентами та проблем із податковим і акцизним обліком;⁣
▪ чому автоматизація дозволяє мінімізувати людський фактор і уникнути дорогих помилок.⁣
⁣
📌 Один із наведених у матеріалі прикладів показує, що через системну похибку під час оформлення 154 автоцистерн підприємство втратило понад 6 тис. літрів пального в обліку, що за ринковою вартістю становило майже 474 тис. грн.⁣
⁣
Для паливного бізнесу точний облік — це не лише питання внутрішнього контролю. Це питання фінансової ефективності, взаєморозрахунків із партнерами та відповідності вимогам законодавства.⁣
⁣
📖 Повне інтерв'ю читайте на сайті Асоціації «Паливно-енергетичного бізнесу»:
https://fea.org.ua/tochnistʹ-u-kozhnomu-litri/