Інститут Економічного Лідерства

  • Home
  • Ukraine
  • Kyiv
  • Інститут Економічного Лідерства

Інститут Економічного Лідерства Інститут Економічного Лідерства — це проринкова громадська організація

Наша місія полягає в адвокації ідей економічної свободи, відповідального лідерства та у розробці рішень для збільшення добробуту всіх українців.

З 2027 року в Україні діятиме новий класифікатор видів економічної діяльності NACE 2.1-UA. Замість автоматичного оновлен...
10/07/2026

З 2027 року в Україні діятиме новий класифікатор видів економічної діяльності NACE 2.1-UA. Замість автоматичного оновлення уряд змушує підприємців змінювати КВЕДи самостійно.

Чому відсутність простого алгоритму в Дії коштуватиме економіці мільйони робочих годин — розбираємо в каруселі 👉🏻

✍🏻 Бізнесу доведеться змінювати КВЕДИ на нову систему NACE 2.1-UA самостійно!Нова система буде доступною з 1 січня 2027 ...
10/07/2026

✍🏻 Бізнесу доведеться змінювати КВЕДИ на нову систему NACE 2.1-UA самостійно!

Нова система буде доступною з 1 січня 2027 року, а з 2028 року КВЕД-и втратять чинність
Автоматичної заміни не буде — коли система відкриється для реєстрації, то ФОП та ТОВ повинні будуть подати заяву або державному реєстратору, або через Портал Дія.

Якщо кожен підприємець (>2 млн ФОП-ів і >800 тис. ТОВ-ів) витратить 1 годину на розбір нових таблиць відповідності, консультації з бухгалтером та подачу заяви, то економіка сукупно втратить мільйони робочих годин.

🤔 Чому уряд через Дію не може автоматично сформувати новий код для узгодження підприємцем — не зрозуміло.

Ручне втручання потрібно залишити виключно для складних галузей, де старі категорії дробляться на кілька нових.

Кабінет Міністрів України звільнив від перевірок пошкоджене війною майно бізнесу1 липня уряд ухвалив зміни до постанови ...
07/07/2026

Кабінет Міністрів України звільнив від перевірок пошкоджене війною майно бізнесу

1 липня уряд ухвалив зміни до постанови КМУ №303, суттєво обмеживши можливості контролюючих органів виходити на перевірки під приводом виконання старих розпорядчих документів.

Зміни стосуються майна, яке:
• знищено або пошкоджено внаслідок бойових дій, терористичних актів чи диверсій;
• розташоване на територіях активних або можливих бойових дій;
• знаходиться на тимчасово окупованих територіях;
• розташоване на територіях ризикованого землеробства;
• перебуває на територіях, забруднених або ймовірно забруднених вибухонебезпечними предметами.

Попередня січнева спроба Уряду вивести з-під дії мораторію перевірки виконання приписів призвела до викривленої практики. Контролери, зокрема Держекоінспекція, пішли перевіряти вимоги 5–6-річної давності. Вимагати від бізнесу на прифронтових територіях, наприклад будівництва очисних споруд за лекалами 2020 року — це абсурдне бажання фіскалів виконати свої нормативи, формальні і неформальні.

✅ Що змінюється зараз?
• Заборонено перевіряти виконання приписів, виданих до 24 лютого 2022 року;
• Запроваджено повне табу на перевірки нерухомості підприємств, якщо майно знищене, пошкоджене, заміноване або знаходиться на окупованих чи прифронтових територіях;
• Збережено право самого бізнесу ініціювати контроль у разі потреби — наприклад, для виконання специфічних екологічних процедур, де це вигідно самому підприємству;

Без сумніву, це важливий крок для очищення регуляторного середовища. Реагування Мінекономіки на запит бізнесу демонструє розуміння пріоритетів і це приємно.

Штраф до 59 500 грн за відсутність автомобілів на балансі компанії.Строки, суми стягнень та безпечний покроковий алгорит...
01/07/2026

Штраф до 59 500 грн за відсутність автомобілів на балансі компанії.

Строки, суми стягнень та безпечний покроковий алгоритм подачі документів — у каруселі. Гортайте слайди, щоб убезпечити свій бізнес від фінансових втрат.

📈 Платформа «Пульс» зібрала понад 570 тисяч відгуків від українського бізнесу. Середня оцінка умов — 7,45 бала, але є су...
19/06/2026

📈 Платформа «Пульс» зібрала понад 570 тисяч відгуків від українського бізнесу. Середня оцінка умов — 7,45 бала, але є суттєвий розрив між простими оцінками та офіційними скаргами. Підприємці досі побоюються бюрократичного тиску.

❓ Чи зможе уряд перетворити цей масив даних на реальні реформи та чи з’явиться в Україні обов’язкове публічне звітування щодо SLA?

📊 Гортайте карусель, де зібрана вся аналітика та структура відгуків за галузями 👉🏻

❓Чи готові ви платити реальну ціну за комунальні послуги та проїзд, щоб врятувати країну від колапсу?Ця проблема набагат...
05/06/2026

❓Чи готові ви платити реальну ціну за комунальні послуги та проїзд, щоб врятувати країну від колапсу?

Ця проблема набагато ширша за підвищення ціни на проїзд в метро чи вантажних тарифів для Укрзалізниці, хоча заява її керівника, Олександра Перцовського, для Reuters стала каталізатором створення цього допису. Штучне стримування тарифів створює небезпечну ілюзію стабільності, яка вимиває обігові кошти, унеможливлює ремонти та веде до повної деградації інфраструктури. Це не тільки Укрзалізниця, це комунальні установи по всій країні.

Альтернатива підвищенню тарифів — це не дешева послуга, а її відсутність. Як вибратися з цієї пастки? Гортайте карусель і пишіть свої думки у коментарях!

Роками українська відбудова впиралася у непробивну стіну бюрократії. Очікування дозволів по дев’ять місяців, штучні моно...
26/05/2026

Роками українська відбудова впиралася у непробивну стіну бюрократії. Очікування дозволів по дев’ять місяців, штучні монополії на місцях та заморожені капітали — це реальність, яка прямо гальмувала розвиток країни.

Новий урядовий експеримент намагається розбити цей монопольний шлагбаум через цифровізацію та право вибору органу контролю. Проте навіть у правильних реформах чиновники не втрималися від регуляторного свербежу, запровадивши штучні коефіцієнти для заробітних плат замість вільного ринкового ціноутворення.

Розповідаємо у каруселі 👉🏻

🌎 Розповідаємо про успішні приклади приватизації у Латинській Америці!Нещодавно ми публікували великий матеріал про суча...
15/05/2026

🌎 Розповідаємо про успішні приклади приватизації у Латинській Америці!

Нещодавно ми публікували великий матеріал про сучасну приватизацію у Аргентині, яка дуже контрастує з приватизацією років 10 тому, коли уряду відверто не вдалося налагодити співпрацю з інвесторами і приватизовані підприємства збанкрутували, а аргентині втратили робочі місця, авіарейси тощо.

Проте є немало кейсів демонструють, як перехід до приватної власності здатен перетворити збиткові державні активи на впливові компанії та збагатити увесь народ 👇🏻

🇧🇷 Бразилія, авіакомпанія Embraer
Приватизація Embraer (державної авіакомпанії, яка через погане управління вже на той момент мала 600 млн. доларів боргу) відбулася у грудні 1994 року. Уряд Бразилії зберіг за собою 20% акцій у вигляді «золотої акції», а 80% капіталу перейшли до консорціуму інвесторів, серед яких були банки та пенсійні фонди. Реструктуризація управління дозволила компанії стати третім за величиною виробником комерційних реактивних літаків у світі.

Важливою віхою стало те, що Embraer першою серед бразильських компаній повністю впровадила стандарти фінансової звітності IFRS, що дало дало змогу залучати капітал на міжнародних ринках і значно збільшити доходи, які в період з 2008 по 2016 роки перевищували показники головного конкурента Bombardier на 56%.

🇨🇱 Чилі, державна телерадіокомунікаційна компанія СТС
Масштабна приватизація у Чилі стартувала у серпні 1987 року з оголошення про продаж державної телефонної компанії CTC. Уже через півроку 151 мільйон акцій викупила корпорація Bond Corporation за 114,8 мільйона доларів готівкою та борговими зобов'язаннями.

До приватизації сектор жорстко контролювався державою з лімітом рентабельності на рівні 10%. Залучення приватного капіталу радикально змінило динаміку: оператори отримали ресурси для масштабної модернізації мереж.
У перші роки після лібералізації ринку телекомунікацій міжнародний телефонний трафік у країнах регіону почав зростати в середньому на 16-36% щороку.

🇵🇪 Інвестиції у Перу
У першій половині 1990-х років Перу запровадило жорсткі макроекономічні зміни. Ефект від приватизації підприємств, зокрема у видобувній сфері, був миттєвим. Прямі іноземні інвестиції різко пішли вгору, досягнувши історичного максимуму у 15,5% від ВВП у червні 1994 року. Інвестиційний бум витягнув країну зі стагнації. У 1990-х роках середнє зростання економіки склало 4%.

Надалі завдяки закладеному приватному фундаменту Перу досягло середнього зростання ВВП у 6,4% щорічно в період з 2004 по 2013 роки, де майже половину цього показника генерували саме інвестиції в оновлену економіку.
Досвід показує, що продаж держвласності генерує справжній економічний прорив лише за умови створення конкурентного середовища та впровадження міжнародних стандартів прозорості.

✅ Якою є правильна приватизація?
Загалом, вже відомим є факт, що приватизації боятися не потрібно, але важливі принципи мають бути дотримані, тобто процес приватизації має:
🔸 бути прозорою для національних та міжнародних інвесторів
🔸 чітко визначати повноваження регулятора у галузі роботи компаній
🔸 держава має ставити у пріоритет створення конкурентного середовища, а не хотіти моментального наповнення бюджету від продажу

21 червня 2026 року стане днем, коли українська меліорація офіційно перестане бути примарою радянського минулого. Набрав...
07/05/2026

21 червня 2026 року стане днем, коли українська меліорація офіційно перестане бути примарою радянського минулого. Набравши чинності, закон №4795-IX закриває епоху громіздких державних установ, на зміну яким приходять сучасні оператори. Це не просто перейменування, а глибока інституційна зміна. Замість хронічно недофінансованої бюджетної моделі ми отримуємо систему, де управління інфраструктурою — каналами та насосними станціями — переходять до тих, хто безпосередньо зацікавлений у кожній краплі води.

В основі цієї реформи лежить право узуфрукту. Це механізм, який дозволяє аграріям безоплатно володіти та користуватися державними активами для зрошення, отримувати доходи, але при цьому не відчужувати майно. Тобто держава зберігає стратегічні об'єкти у своїй власності, проте віддає кермо управління професійним об'єднанням. Такий підхід знімає питання приватизації річок чи магістральних каналів — вони залишаються під захистом Водного кодексу, тоді як інженерна складова стає гнучким інструментом у руках бізнесу.

Для реального сектору це означає перехід до прямої участі в наглядових радах операторів. Вже зараз в Україні діє понад сімдесят організацій водокористувачів. Тепер саме вони, а не чиновники в кабінетах, визначатимуть тарифну політику та плани модернізації. Двоставковий тариф, де плата розділена на постійне утримання мережі та фактичне споживання, робить фінансування ремонтів прозорим. Міністр економіки Олексій Соболев наголошує, що державна інфраструктура відтепер працюватиме стабільніше та з чіткою орієнтацією на потреби тих, хто вирощує хліб.

Особливо важливою є підтримка прифронтових територій. Кабінет Міністрів радикально підняв планку компенсацій: аграрії, що працюють у зонах ризику, можуть розраховувати на відшкодування до 80% витрат на будівництво та ремонт систем зрошення. Для решти регіонів компенсація залишається на рівні половини вартості проєкту. Ексзаступник міністра екології Михайло Хорєв у матеріалі для видання Цензор.НЕТ пояснює, що закон закладає трирічний перехідний період. Протягом цього часу бюджетна підтримка буде поступово скорочуватися, готуючи галузь до повного самофінансування.

Сьогоднішні економічні реалії ставлять перед аграріями жорсткий виклик — ціна електроенергії підскочила до 15 грн за кВт·год. Це вдвічі більше, ніж минулого сезону. В таких умовах меліорація стає або прибутковою, або неможливою. У Державному агентстві з розвитку меліорації кажуть, що виходом є лише тотальна енергоефективність. Старі насоси часто споживають удвічі більше енергії через зношені підшипники чи пошкоджені двигуни. Базовий капітальний ремонт цих вузлів та встановлення запобіжних клапанів для уникнення гідроударів — це не розкіш, а математична необхідність.

Найбільший фінансовий резерв ховається у плануванні графіка роботи. Повна зупинка станцій у пікові години та перехід на полив у періоди мінімального тарифу дозволяє великим господарствам економити десятки мільйонів гривень. Реформа дає юридичну базу, а технології — економічний результат. Тільки такий раціональний підхід забезпечить сталий розвиток агросектору в умовах енергетичної кризи.

Детальніше про деталі закону можна прочитати у джерелі: https://censor.net/r3610691

Епоха державного управління каналами та насосними станціями офіційно завершується. З 21 червня меліорація в Україні пере...
07/05/2026

Епоха державного управління каналами та насосними станціями офіційно завершується.
З 21 червня меліорація в Україні переходить на рейки корпоративного управління, де ключове слово — «узуфрукт», а не «бюджетне утримання».

При тарифі на електроенергію у 15 грн/кВт⋅год енергоефективність стає питанням виживання агробізнесу. Новий закон №4795-IX дає аграріям реальні важелі впливу на тарифи та відкриває доступ до 80% компенсації витрат у прифронтових зонах.

У каруселі розбираємо інституційну суть реформи, механіку управління через ОВК та математику економії, яка дозволяє знизити витрати на полив у три рази.

Гортайте, щоб зрозуміти, як працюватимуть нові правила гри 👉🏻

Address

Kyiv

Alerts

Be the first to know and let us send you an email when Інститут Економічного Лідерства posts news and promotions. Your email address will not be used for any other purpose, and you can unsubscribe at any time.

Shortcuts

Share