07/07/2026
❌Асоціація Відкритих Даних засуджує тиск на розслідувальні медіа з використанням системи правосуддя
6 липня Печерський райсуд Києва заборонив Слідство.Інфо, Центр Протидії Корупції та журналістці Аліні Стрижак публікувати розслідування ще до його виходу. Ідеться про 143 об'єкти нерухомості брата директора Державного бюро розслідувань - квартири й офіси, які журналісти виявили, просто аналізуючи відкриті державні реєстри.
❗️На наш погляд, це дуже небезпечна практика.
По-перше, заборону винесено як забезпечення позову ще до того, як цей позов узагалі подано. Суд заблокував матеріал, якого не читав, за заявою, поданою в п'ятницю й задоволеною вже в понеділок зранку, коли столиця ще оговтувалася після нічних обстрілів.
По-друге, заявник має намір заборонити журналістам не лише цю публікацію, а й саме право збирати інформацію про фігуранта. Це вже не спір про конкретний матеріал - це спроба закрити доступ до суспільно важливих даних як такий.
По-третє, ідеться про дані з відкритих публічних реєстрів. Тобто інформацію, яка мала б слугувати прозорості та запобіганню корупційним схемам. Заборонити журналісту користуватися нею - це заборонити робити саме те, заради чого ці реєстри й створювали.
Попередня заборона виходу розслідування — це прямий тиск на незалежні медіа. І якщо цей механізм спрацює бодай один раз, він стане шаблоном. Будь-який фігурант зможе через суд заглушити невигідний матеріал ще до його появи. Сьогодні це брат директора ДБР. Завтра будь-хто, кому є що приховати.
Такі рішення не наближають Україну ні до європейської інтеграції, ні до перемоги, ні до сильної та прозорої держави, за яку сьогодні відчайдушно бореться український народ. Вони роблять протилежне — підривають довіру до інституцій і розчищають простір для корупції.
Для порівняння, у Великій Британії навіть резонансні спори публічних осіб із медіа розглядаються через оцінку доказів у суді, а не через попереднє блокування суспільно важливої публікації. І таких спорах громадянське суспільство часто виграє, що є показником демократичного розвитку.
Ця історія оголює й ширшу проблему, про яку ми як Асоціація Відкритих Даних говоримо давно. Реєстр речових прав задумувався як інструмент прозорості, але скористатися ним анонімно вже неможливо. Щоб отримати відомості, треба авторизуватися власним електронним підписом, а для системного доступу — укласти договір із держпідприємством «Національні інформаційні системи». Тобто держава бачить, хто саме й що перевіряє. Для звичайного власника це захист від шахраїв. Для журналіста, який вивчає майно наближеної до влади особи, це означає, що сам інтерес до конкретного об'єкта перестає бути захищеним. У цій справі медіа повідомили фігурантів самі, надіславши запит на коментар, як диктують стандарти. Але коли доступ до відкритих даних деанонімізований і платний, це вже напіввідкриті дані, а розслідувачі лишаються вразливими ще до першого рядка матеріалу.
🤝🏻Ми солідарні зі Слідство.Інфо та ЦПК та вважаємо, що таке рішення має бути оскаржене, щоб ніхто з корупціонерів не міг скористатися запропонованою схемою тиску на незалежну журналістику.
Деталі ситуації у посиланні, розміщеному в першому коментарі⬇️