24/02/2025
Три роки.
Три роки повномасштабної війни. Три роки, відколи Україна кожного дня бореться за своє існування, свою свободу, свою ідентичність.
Кожен памʼятає ніч і день 24 лютого 2022 року.
У кожного з нас були свої думки і почуття - страх, паніка, нерозуміння, злість, біль… У кожного були якісь плани на день, на життя, і за мить - все змінилося для усіх нас…
У перші дні, коли весь світ давав нам лічені години, ми вистояли. Вистояли, бо українці – це про незламність. Це про силу, яка живе у кожному, незалежно від віку, професії чи місця проживання. Це про серце, яке не зупиняється ні перед ракетами, ні перед окопами, ні перед нестачею ресурсів.
Сьогодні ми продовжуємо боротьбу. Наші захисники і захисниці – на передовій, щодня дивлячись в обличчя смерті. Лікарі – рятують життя під вибухами. Вчителі – навчають дітей у бомбосховищах. Бізнес, попри всі труднощі, працює, аби наповнювати бюджет. Кожен із нас тримає Україну на своїх плечах.
І що важливо – навіть у тилу ми можемо бути частиною цієї боротьби. Допомогти знайомому військовому, підтримати родину, яка втратила дім, перевести кошти на дрон чи амуніцію. Кожна добра справа, кожен донат, кожна маленька дія – це наша спільна зброя. Це те, що визначає, як далеко зможе просунутися ворог. І наскільки швидко ми зможемо його зупинити.
Україна вистояла. Україна тримається. Україна переможе. Але ця перемога залежить від кожного з нас. Долучаймося до боротьби – тим, що можемо і там, де ми є. Бо разом ми – сила, яку неможливо здолати!
P.S. Це фото було зроблене у перші дні повномасштабної війни та символізує перемогу любові та добра, завжди! Щодня ми просимо мирного неба для наших дітей, для кожної української душі! Мирного неба для України!
