Trap Aggressor

Home
Ukraine
Kyiv
Trap Aggressor

Розслідуємо, моніторимо і тиснемо на владу — ми працюємо, щоб санкції проти росії працювали на нас🔥

Trap Aggressor - створюємо аналітику, щоб зробити санкції ефективними. Ми розслідуємо найбільш поширені схеми уникнення санкцій російською федерацією, встановлюємо осіб причетних до військової росмашини, на яких потрібно накласти санкції, та знаходимо способи як зупинити ланцюжки світових постачань до росОПК. Ми налаштовані на співпрацю з українським урядом та міжнародними партнерами, щоб санкції досягли основної цілі - зупинити агресора.

Проєкт Trap Aggressor створений експертною організацією StateWatch.

15/06/2026

⚡ У StateWatch – ребрендинг.

Відтепер проєкт Trap Aggressor, який завжди був частиною нашого аналітичного центру, не існуватиме окремо. Ми об’єднуємо санкційний та оборонний напрями під єдиним брендом StateWatch.

Робимо цей крок, аби комунікація була чіткішою й зрозумілішою, аудиторії стало легше відстежувати наші матеріали, а нам – будувати аналітичний центр, що працює задля безпеки та державної спроможності України.

Оновлюється й візуальна айдентика.

Раніше StateWatch та TrapAggressor мали окремі стилі комунікації. Тепер ми переходимо до цілісної дизайн-системи та єдиного сайту з внутрішнім розмежуванням напрямів. Змінюється й логотип – тож не губіть нас.

І головне: матеріали TrapAggressor – розслідування про російських олігархів та схеми обходу санкцій – нікуди не зникнуть. Тепер вони будуть зібрані разом з аналітикою оборонного напряму на єдиному сайті StateWatch. Там залишаться як архівні матеріали, так і з’являтимуться нові дослідження та розслідування.

Тому якщо ви підписані на TrapAggressor, запрошуємо приєднатися до сторінки StateWatch, щоб і надалі відстежувати нашу роботу.

Посилання на оновлений сайт шукайте в коментарях.

Дякуємо команді Hexagon Agency за оновлену візуальну айдентику та сайт.

Сайт розроблено в межах проєкту Інституту висвітлення війни та миру (IWPR Ukraine) «Посилення громадського контролю» за фінансової підтримки Норвегії.

10/06/2026

⛽ У квітні майже половину всіх коштів, законтрактованих ДОТ (3,52 млрд грн із 7,6 млрд грн), спрямували на закупівлю пального.

Контракти вдалося укласти після березневих торгів, зірваних через стрибок цін на нафту на тлі загострення ситуації на Близькому Сході.

📈 Одним із головних викликів залишається подорожчання FPV-дронів на оптоволокні. За рік вартість оптоволокна зросла у понад 12 разів — із $2,33 до $30 за кілометр.

Через глобальний дефіцит і високий військовий попит ціна таких дронів в Україні фактично подвоїлася.

Щоб адаптуватися до змін, Міноборони та ДОТ дозволили коригувати ціни в контрактах залежно від вартості комплектуючих. Водночас станом на кінець квітня військо отримало понад 374 тис. таких дронів — це понад 92% від обсягу поставок за весь минулий рік.

🥫 Проблемною залишається ситуація із сухпайками. У квітні агенція розірвала 14 контрактів із ТОВ «Партнер Юкрейн» на 456,7 млн грн через невиконання поставок.

Водночас ДОТ уклав нові угоди на 1,9 млн сухпайків вартістю 784,5 млн грн. Найбільшим постачальником стало ТОВ «Діджетел», пов'язане з «Партнер Юкрейн» через спільного співзасновника. Контракт також отримало ТОВ «Гранд консалт», яке раніше фігурувало у справі «яйця по 17».

Детальніше про квітневі закупівлі ДОТ та виклики агенції — у моніторингу 👇

29/05/2026

✍️ Після того, як «Приватний оператор тилу» кілька разів зривав поставки грілок на фронт, наприкінці квітня ДОТ підписав договір з іншим постачальником — ТОВ «Сіріус-О».

Компанія має поставити 501 тис. комплектів по 30,5 грн за одиницю. Першу партію очікують до 25 липня, другу — до кінця вересня.

❌ Попередній контракт на таку ж кількість грілок ДОТ розірвав на початку квітня. Його уклали наприкінці 2025 року з «Приватним оператором тилу» за ціною 21 грн за комплект, однак компанія не поставила перші 200 тис. одиниць до 20 березня.

Виробник грілок — «Імекс Макс», продукцію якого постачав «Приватний оператор тилу», — попереджав ДОТ про затримку, проте агенція все одно розірвала договір.

🔎 Це був не перший зрив. Наприкінці 2025 року «Приватний оператор тилу» не виконав контракти на 300 тис. грілок того ж виробника.

Продукцію мали поставити до 9 грудня, однак станом на початок лютого відвантажили лише 24 тис. комплектів. Затримки призвели до зростання кількості випадків обморожень серед військових.

На переоголошених торгах перемогло ТОВ «Сіріус-О» із ціною, що майже на 45% вища за попередній розірваний контракт. Пропозиції інших учасників — «Імекс Макс» та «Еквіпторг» — відхилили через недоліки в документах і попередні розірвані договори.

Детальніше про постачання грілок для війська читайте у новині 👇

26/05/2026

🎧 ДОТ третій рік поспіль закуповує лише близько 40 тис. навушників для ЗСУ. Такі обсяги не відповідають реальній чисельності військових, а як саме в агенції визначають річну Потребу — не пояснюють.

Тактичні навушники захищають від вибухів і пострілів, забезпечують зв’язок із рацією та ситуаційну обізнаність — тобто напряму впливають на координацію дій і виживання на полі бою.

📑 Водночас від початку 2026 року ДОТ оголосив лише один тендер — на 40 тис. навушників. Переможцем став «Топ-Текс», який уже постачав їх агенції у 2025 році по 15 800 грн за одиницю — майже вдвічі дорожче, ніж цьогоріч.

Загалом торік ДОТ уклав два контракти по 20 тис. одиниць із «Топ-Текс» та «МІК» — обидві компанії постачають навушники шведського виробництва.

Закупівлі 2025 року вперше проводили за новими технічними специфікаціями відповідно до стандартів НАТО: із шумозахистом від 29 децибелів та підвищеною електромагнітною стійкістю для кращої передачі сигналу.

📦 У 2024 році агенція закупила 46 тис. навушників. Тоді під час одних торгів вперше застосували нецінові критерії оцінки — відповідність стандартам НАТО, рівень шумозаглушення та додаткового захисту, що дозволило закупити продукцію з кращими характеристиками.

Аналітики наголошують: обсяги Потреби мають переглядатися відповідно до реальних запитів військових. Адже зараз військові нерідко змушені купувати навушники самостійно.

18/05/2026

🔎 Компанія «Лідер-НТЗ» отримала контракт ДОТ на 2000 модульних бронежилетів, хоча брала участь у тендері разом із пов’язаною компанією — «Темп-3000».

Обидва учасники подали гарантійні листи про відсутність зв’язків між собою.

У торгах змагалися п’ять компаній. Серед них — «Темп-3000» та «Лідер-НТЗ», яких об'єднує один співзасновник: Юрій Євтушенко.

📑 «Лідер-НТЗ» працює з 1995 року. До листопада 2025-го компанія мала назву «Темп-2000», а до кінця січня 2026 року входила до корпоративної групи «Темп-3000». Її бенефіціаром був Гліб Євтушенко — син засновника «Темп-3000».

💸 У результаті «Лідер-НТЗ» переміг із ціною 16 400 грн за бронежилет — це на 2300 грн дешевше, ніж пропозиція самого «Темп-3000».

Водночас постачати компанія має бронежилети «Корсар М3мп-6» — модель виробництва «Темп-3000», яку той також подавав на тендер.

Зараз ДОТ розглядає можливість укласти з «Лідер-НТЗ» ще дві угоди на бронежилети та шоломи — «Темп-3000» брав участь і в цих закупівлях.

Більше про торги, на які компанії виходили разом, читайте за посиланням нижче 👇

15/05/2026

🔎 613 тис. БпЛА — саме стільки від початку 2026 року закупили через цифрову платформу DOT-Chain Defence станом на кінець квітня.

Вартість уже поставлених безпілотників становить 14 млрд грн. А кількість поставлених БпЛА станом на середину квітня зросла до 387 тис. (22,9 млрд грн).

Для порівняння: за перші 5 місяців роботи маркетплейса у 2025 році військові отримали через нього 200 тис. дронів.

Станом на березень платформою вже скористалися майже 200 підрозділів ЗСУ, а також корпуси НГУ «Азов», «Хартія» та спецпідрозділ БпАК «Лазар». Зараз у DOT-Chain Defence доступно близько 600 засобів від понад 160 українських виробників.

📦 Закупівлі оплачуються з бюджету Агенції оборонних закупівель ДОТ, а сама система скорочує строки постачання у понад чотири рази — до двох тижнів після оформлення заявки.

Віднедавна замовляти БпЛА через DOT-Chain Defence можуть і підрозділи «Лінії дронів» — проєкту, що масштабує найефективніші підрозділи безпілотних систем.

До цього майже рік вони отримували озброєння через програму «Армія дронів. Бонус», яка також інтегрована з DOT-Chain Defence. Тепер частина коштів, що виділяється підрозділам напряму, спрямовуватиметься на закупівлі через маркетплейс.

💸 Міноборони також виділило на це окремий бюджет: менш ніж за два тижні підрозділи замовили засобів на 184,8 млн грн і вже отримали перші партії на 40,8 млн грн.

Ще одне нововведення — авансування виробників дронів. Компанії, які працюють у системі понад 3 місяці та не мають боргів перед ДОТ, можуть отримати до 70% передоплати залежно від швидкості виконання замовлень.

Це має допомогти масштабувати виробництво та пришвидшити постачання БпЛА до підрозділів.

11/05/2026

⚡ Вперше для ЗСУ закупили 2000 жіночих бронежилетів — до цього захисниць забезпечували чоловічими.

2000 жіночих бронежилетів (1-5) має поставити «Темп-3000» до 25 червня у центральний та західний регіони. Втім, такої кількості критично недостатньо: станом на березень 2026 року лише у лавах ЗСУ — понад 55 тис. військовослужбовиць.

💸 Вартість бронежилета для жінок — 23 520 грн за одиницю. Для порівняння: з листопада 2025 по квітень 2026 року чоловічі модульні бронежилети у такій комплектації закуповували по близько 22 559 грн.

Жіночий бронежилет містить демпферні (помʼякшувальні) вставки на внутрішніх стінках грудного чохла або інші рішення, які адаптують його до жіночої анатомії. А комплектація 1-5 захищає грудну клітку, спину, боки, шию та пахову зону.

📏 Розміри таких бронежилетів варіюються від S до XL. Моделі розраховані на зріст від 162 до 190+ см відповідно, а загальна вага становить від 10,5 кг до 15,5 кг.

Також у планах Командування Сил логістики на цей рік — закупити 10 тис. зимових курток та 10 000 зимових штанів для жінок. Штани вже законтрактували у січні, однак така кількість ледве покриває пʼяту частину від чисельності військовослужбовиць у ЗСУ.

01/05/2026

⚡ За ініціативи ДОТ Україна разом із країнами-партнерами створила міжнародну коаліцію у сфері оборонного забезпечення — CORPUS.

До неї вже долучилися закупівельні агенції Фінляндії, Італії, Норвегії, Швеції та Великої Британії. У майбутньому до коаліції можуть приєднатися й інші партнери.

CORPUS працюватиме на операційному рівні: учасники обмінюватимуться підходами до роботи з ринком, цифровими інструментами, антикорупційними та комплаєнс-практиками, а також рішеннями для організації постачання.

🗳 Це має допомогти ефективніше планувати закупівлі та вибудовувати стабільні ланцюги постачання.

Як зазначає директор ДОТ Арсен Жумаділов, який очолюватиме CORPUS у перший рік, для України це можливість масштабувати досвід забезпечення війська, а для партнерів — отримати доступ до рішень, які вже працюють в умовах війни.

Зокрема, йдеться про цифрову екосистему DOT-Chain.

30/04/2026

💸 У лютому лише через Prozorro ДОТ закупив 56 200 дронів. У березні законтрактовані обсяги впали до 1000 одиниць, а 6 договорів на майже 9 тис. БпЛА розірвали через порушення строків постачань.

Так, через розірвані контракти у березні не поставили 5 326 DJI Matrice 4E та 3 500 Matrice 4T китайського виробництва. Частково це повʼязано із забороною Китаю (з березня 2025 року) постачати дрони, які можна використовувати у військових цілях, до України та інших країн Європи.

Водночас Китай залишається найбільшим виробником імпортованих в Україну БпЛА: у 2025 році їхня частка становила 80%, а в І кварталі 2026 року — 46,7%.

🔎 У лютому ДОТ найбільше закупив дрони Autel Evo Max — 30 тис. комплектів двох типів. Ці БпЛА використовують для розвідки та коригування артилерії.

Найдорожчим серед них є Autel Evo Max 4N — у середньому на торгах ДОТ його купували за понад 210 тис. грн за одиницю. Зокрема, ця модель має потужну камеру, що дозволяє бачити об’єкти навіть у повній темряві, та кращу якість зйомки порівняно, наприклад, з дронами DJI Mavic.

Прикметно, що в березні Держспецзвʼязку купувало Autel Evo Max 4N по 249 тис. грн — комплектація АОЗ більша і містить дві додаткових пари пропелерів та викрутку. А у квітні ціни на Prozorro на цю модель коливалися від 220 тис. до 275 тис. грн.

💻 Водночас чимало обсягів і надалі контрактують за прямими контрактами, а також у межах системи DOT-Chain Defence. Однак тепер підхід до закупівель дронів за всіма процедурами починає змінюватись.

З березня Генштаб формує перелік потреб у БпЛА за технічними характеристиками — без прив’язки до конкретних моделей чи виробників. Закупівлі, зокрема, визначатиме рейтинг дронів на основі даних із DOT-Chain Defence, еБалів, Brave1 Market, DELTA та Mission Control.

Більше про закупівлі агенції у лютому, зокрема про пальне, харчі та речове забезпечення — у моніторингу StateWatch 👇

24/04/2026

📦 Менше бюрократії — швидші закупівлі для війська. Що змінює новий статус ДОТ?

Від початку квітня уряд надав ДОТ статус Централізованої закупівельної організації (ЦЗО). Тепер зокрема агенція може адмініструвати електронний каталог Prozorro Market для оборонних замовників.

Що це означає на практиці?

Військові частини Сил оборони, які купують товари за децентралізовані бюджети, вже не мають проходити весь процес самостійно — частину роботи візьме на себе ДОТ.

Тепер агенція буде:
👉 проводити ринкові консультації,
👉 уніфікувати вимоги до товарних категорій,
👉 формувати критерії до учасників,
👉 перевіряти та кваліфікувати постачальників.

Натомість підрозділам достатньо обрати потрібну категорію в каталозі — система сама підбере найкращі пропозиції від перевірених постачальників.

На першому етапі в каталозі будуть: нові пікапи, мотоцикли, квадроцикли та баггі. Користуватися ним зможуть виключно Сили оборони України.

📌 Це має скоротити час закупівель і зменшити навантаження на військових.

Address

Kyiv

Website

https://trap.org.ua/

Alerts

Be the first to know and let us send you an email when Trap Aggressor posts news and promotions. Your email address will not be used for any other purpose, and you can unsubscribe at any time.

Contact The Organization

Send a message to Trap Aggressor: