Trap Aggressor

Trap Aggressor Розслідуємо, моніторимо і тиснемо на владу — ми працюємо, щоб санкції проти росії працювали на нас🔥

Trap Aggressor - створюємо аналітику, щоб зробити санкції ефективними. Ми розслідуємо найбільш поширені схеми уникнення санкцій російською федерацією, встановлюємо осіб причетних до військової росмашини, на яких потрібно накласти санкції, та знаходимо способи як зупинити ланцюжки світових постачань до росОПК. Ми налаштовані на співпрацю з українським урядом та міжнародними партнерами, щоб санкції

досягли основної цілі - зупинити агресора.

Проєкт Trap Aggressor створений експертною організацією StateWatch.

✍️ Після того, як «Приватний оператор тилу» кілька разів зривав поставки грілок на фронт, наприкінці квітня ДОТ підписав...
29/05/2026

✍️ Після того, як «Приватний оператор тилу» кілька разів зривав поставки грілок на фронт, наприкінці квітня ДОТ підписав договір з іншим постачальником — ТОВ «Сіріус-О».

Компанія має поставити 501 тис. комплектів по 30,5 грн за одиницю. Першу партію очікують до 25 липня, другу — до кінця вересня.

❌ Попередній контракт на таку ж кількість грілок ДОТ розірвав на початку квітня. Його уклали наприкінці 2025 року з «Приватним оператором тилу» за ціною 21 грн за комплект, однак компанія не поставила перші 200 тис. одиниць до 20 березня.

Виробник грілок — «Імекс Макс», продукцію якого постачав «Приватний оператор тилу», — попереджав ДОТ про затримку, проте агенція все одно розірвала договір.

🔎 Це був не перший зрив. Наприкінці 2025 року «Приватний оператор тилу» не виконав контракти на 300 тис. грілок того ж виробника.

Продукцію мали поставити до 9 грудня, однак станом на початок лютого відвантажили лише 24 тис. комплектів. Затримки призвели до зростання кількості випадків обморожень серед військових.

На переоголошених торгах перемогло ТОВ «Сіріус-О» із ціною, що майже на 45% вища за попередній розірваний контракт. Пропозиції інших учасників — «Імекс Макс» та «Еквіпторг» — відхилили через недоліки в документах і попередні розірвані договори.

Детальніше про постачання грілок для війська читайте у новині 👇

🎧 ДОТ третій рік поспіль закуповує лише близько 40 тис. навушників для ЗСУ. Такі обсяги не відповідають реальній чисельн...
26/05/2026

🎧 ДОТ третій рік поспіль закуповує лише близько 40 тис. навушників для ЗСУ. Такі обсяги не відповідають реальній чисельності військових, а як саме в агенції визначають річну Потребу — не пояснюють.

Тактичні навушники захищають від вибухів і пострілів, забезпечують зв’язок із рацією та ситуаційну обізнаність — тобто напряму впливають на координацію дій і виживання на полі бою.

📑 Водночас від початку 2026 року ДОТ оголосив лише один тендер — на 40 тис. навушників. Переможцем став «Топ-Текс», який уже постачав їх агенції у 2025 році по 15 800 грн за одиницю — майже вдвічі дорожче, ніж цьогоріч.

Загалом торік ДОТ уклав два контракти по 20 тис. одиниць із «Топ-Текс» та «МІК» — обидві компанії постачають навушники шведського виробництва.

Закупівлі 2025 року вперше проводили за новими технічними специфікаціями відповідно до стандартів НАТО: із шумозахистом від 29 децибелів та підвищеною електромагнітною стійкістю для кращої передачі сигналу.

📦 У 2024 році агенція закупила 46 тис. навушників. Тоді під час одних торгів вперше застосували нецінові критерії оцінки — відповідність стандартам НАТО, рівень шумозаглушення та додаткового захисту, що дозволило закупити продукцію з кращими характеристиками.

Аналітики наголошують: обсяги Потреби мають переглядатися відповідно до реальних запитів військових. Адже зараз військові нерідко змушені купувати навушники самостійно.

🔎 Компанія «Лідер-НТЗ» отримала контракт ДОТ на 2000 модульних бронежилетів, хоча брала участь у тендері разом із пов’яз...
18/05/2026

🔎 Компанія «Лідер-НТЗ» отримала контракт ДОТ на 2000 модульних бронежилетів, хоча брала участь у тендері разом із пов’язаною компанією — «Темп-3000».

Обидва учасники подали гарантійні листи про відсутність зв’язків між собою.

У торгах змагалися п’ять компаній. Серед них — «Темп-3000» та «Лідер-НТЗ», яких об'єднує один співзасновник: Юрій Євтушенко.

📑 «Лідер-НТЗ» працює з 1995 року. До листопада 2025-го компанія мала назву «Темп-2000», а до кінця січня 2026 року входила до корпоративної групи «Темп-3000». Її бенефіціаром був Гліб Євтушенко — син засновника «Темп-3000».

💸 У результаті «Лідер-НТЗ» переміг із ціною 16 400 грн за бронежилет — це на 2300 грн дешевше, ніж пропозиція самого «Темп-3000».

Водночас постачати компанія має бронежилети «Корсар М3мп-6» — модель виробництва «Темп-3000», яку той також подавав на тендер.

Зараз ДОТ розглядає можливість укласти з «Лідер-НТЗ» ще дві угоди на бронежилети та шоломи — «Темп-3000» брав участь і в цих закупівлях.

Більше про торги, на які компанії виходили разом, читайте за посиланням нижче 👇

⚡ За ініціативи ДОТ Україна разом із країнами-партнерами створила міжнародну коаліцію у сфері оборонного забезпечення — ...
01/05/2026

⚡ За ініціативи ДОТ Україна разом із країнами-партнерами створила міжнародну коаліцію у сфері оборонного забезпечення — CORPUS.

До неї вже долучилися закупівельні агенції Фінляндії, Італії, Норвегії, Швеції та Великої Британії. У майбутньому до коаліції можуть приєднатися й інші партнери.

CORPUS працюватиме на операційному рівні: учасники обмінюватимуться підходами до роботи з ринком, цифровими інструментами, антикорупційними та комплаєнс-практиками, а також рішеннями для організації постачання.

🗳 Це має допомогти ефективніше планувати закупівлі та вибудовувати стабільні ланцюги постачання.

Як зазначає директор ДОТ Арсен Жумаділов, який очолюватиме CORPUS у перший рік, для України це можливість масштабувати досвід забезпечення війська, а для партнерів — отримати доступ до рішень, які вже працюють в умовах війни.

Зокрема, йдеться про цифрову екосистему DOT-Chain.

💸 У лютому лише через Prozorro ДОТ закупив 56 200 дронів. У березні законтрактовані обсяги впали до 1000 одиниць, а 6 до...
30/04/2026

💸 У лютому лише через Prozorro ДОТ закупив 56 200 дронів. У березні законтрактовані обсяги впали до 1000 одиниць, а 6 договорів на майже 9 тис. БпЛА розірвали через порушення строків постачань.

Так, через розірвані контракти у березні не поставили 5 326 DJI Matrice 4E та 3 500 Matrice 4T китайського виробництва. Частково це повʼязано із забороною Китаю (з березня 2025 року) постачати дрони, які можна використовувати у військових цілях, до України та інших країн Європи.

Водночас Китай залишається найбільшим виробником імпортованих в Україну БпЛА: у 2025 році їхня частка становила 80%, а в І кварталі 2026 року — 46,7%.

🔎 У лютому ДОТ найбільше закупив дрони Autel Evo Max — 30 тис. комплектів двох типів. Ці БпЛА використовують для розвідки та коригування артилерії.

Найдорожчим серед них є Autel Evo Max 4N — у середньому на торгах ДОТ його купували за понад 210 тис. грн за одиницю. Зокрема, ця модель має потужну камеру, що дозволяє бачити об’єкти навіть у повній темряві, та кращу якість зйомки порівняно, наприклад, з дронами DJI Mavic.

Прикметно, що в березні Держспецзвʼязку купувало Autel Evo Max 4N по 249 тис. грн — комплектація АОЗ більша і містить дві додаткових пари пропелерів та викрутку. А у квітні ціни на Prozorro на цю модель коливалися від 220 тис. до 275 тис. грн.

💻 Водночас чимало обсягів і надалі контрактують за прямими контрактами, а також у межах системи DOT-Chain Defence. Однак тепер підхід до закупівель дронів за всіма процедурами починає змінюватись.

З березня Генштаб формує перелік потреб у БпЛА за технічними характеристиками — без прив’язки до конкретних моделей чи виробників. Закупівлі, зокрема, визначатиме рейтинг дронів на основі даних із DOT-Chain Defence, еБалів, Brave1 Market, DELTA та Mission Control.

Більше про закупівлі агенції у лютому, зокрема про пальне, харчі та речове забезпечення — у моніторингу StateWatch 👇

📦 Менше бюрократії — швидші закупівлі для війська. Що змінює новий статус ДОТ?Від початку квітня уряд надав ДОТ статус Ц...
24/04/2026

📦 Менше бюрократії — швидші закупівлі для війська. Що змінює новий статус ДОТ?

Від початку квітня уряд надав ДОТ статус Централізованої закупівельної організації (ЦЗО). Тепер зокрема агенція може адмініструвати електронний каталог Prozorro Market для оборонних замовників.

Що це означає на практиці?

Військові частини Сил оборони, які купують товари за децентралізовані бюджети, вже не мають проходити весь процес самостійно — частину роботи візьме на себе ДОТ.

Тепер агенція буде:
👉 проводити ринкові консультації,
👉 уніфікувати вимоги до товарних категорій,
👉 формувати критерії до учасників,
👉 перевіряти та кваліфікувати постачальників.

Натомість підрозділам достатньо обрати потрібну категорію в каталозі — система сама підбере найкращі пропозиції від перевірених постачальників.

На першому етапі в каталозі будуть: нові пікапи, мотоцикли, квадроцикли та баггі. Користуватися ним зможуть виключно Сили оборони України.

📌 Це має скоротити час закупівель і зменшити навантаження на військових.

🇨🇭 Cerdia, глобальний виробник ацетату целюлози зі штаб-квартирою у Базелі (Швейцарія), продовжує працювати у РФ навіть ...
03/04/2026

🇨🇭 Cerdia, глобальний виробник ацетату целюлози зі штаб-квартирою у Базелі (Швейцарія), продовжує працювати у РФ навіть після початку повномасштабної війни. З 2022 до березня 2025 року російські компанії отримали продукцію виробництва Cerdia на суму 7,3 млн доларів.

На офіційному сайті швейцарської компанії російську філію описали як «єдиний виробник фільтрувального джгута у РФ та СНД, 8 гектарів, 145 працівників, Серпухов». Формально продукція використовується для сигаретних фільтрів. Водночас вона є компонентом для пороху і ракетного палива та застосовується у виробництві озброєння, зокрема для РСЗВ «Град» і «Смерч».

📑 Основні отримувачі – «Гулбахар Рус» (5,7 млн доларів) та «Сертов» (1,6 млн доларів), який залишається частиною глобальної структури Cerdia.

📍 «Гулбахар» виробляє сигарети, має зв’язки з владою і підтримує російських військових, зокрема відправляючи працівників на так звану «СВО».
📍«Сертов» співпрацював із «Пермським пороховим заводом» та АО «НИИПМ», крім того, документи свідчать, що у 2023 – 2025 роках ці підприємства використовують імпортний ацетат целюлози у виробництві ракет, авіабомб і систем ППО.

Cerdia не перебуває під санкціями, оскільки формально не є військовим виробником. Водночас її продукція належить до товарів подвійного призначення і може прямо або опосередковано забезпечувати російський ВПК.

🔗Повне розслідування: https://trap.org.ua/publications/tsyvilna-syrovyna-dlia-viyskovykh-tsiley-shveytsarska-kompaniia-dosi-pratsiuie-u-rosii/

📝 Державні компанії знову звітують — але не всі розкривають зарплати: StateWatch пояснює, як перевіряти прозорість.Після...
26/03/2026

📝 Державні компанії знову звітують — але не всі розкривають зарплати: StateWatch пояснює, як перевіряти прозорість.

Після початку повномасштабної війни держпідприємствам дозволили не публікувати звітність — це було виправдано, але з часом почало працювати на шкоду прозорості.

Від минулої осені розкривати інформацію знову стало обов’язковим. На публікацію звітів з 2022 року дали 6 місяців — дедлайн сплив у кінці лютого.

Але чи всі це виконали?

📌 StateWatch підготував чек-лист: де шукати інформацію, що аналізувати і які «червоні прапорці» можуть свідчити про порушення. Насамперед варто звернути увагу на фінансову звітність, аудит, закупівлі через Prozorro, структуру управління та винагороди топменеджменту.

Загалом інструкція пропонує 11 критеріїв оцінки прозорості з поясненням, як їх застосовувати на практиці. Максимально компанія може набрати до 100 або 110 балів залежно від структури.

💸 Зокрема, у відкритому доступі мають бути зарплати та компенсації. Їхня відсутність або невідповідність результатам компанії — сигнал про можливі зловживання.

Так, за оцінкою StateWatch 12 стратегічних держпідприємств Київщини та Львівщини, лише одна компанія розкрила зарплати керівництва — «Львівський науково-виробничий центр стандартизації, метрології та сертифікації». Інші, як-от Чорнобильська АЕС, ці дані не оприлюднили.

Переглянути інструкцію можна за посиланням 👇

26/03/2026

Росіяни вивозять зерно з окупованого Маріуполя, продають його за кордон, а потім воно може повертатися в Україну вже у вигляді продуктів. У цьому розслідуванні ми простежили повний шлях краденого зерна: від захопленого порту до міжнародних поставок та лабораторії в Одесі, куди росіяни відправили зразки, щоб отримати міжнародний сертифікат.

Журналісти «Слідства.Інфо» встановили, що зерно з окупованих територій викрадають російські виробники дронів. Частина збіжжя потрапляє до турецької компанії, яка є учасницею продовольчої програми ООН та постачає продукцію в десятки країн світу, зокрема в ЄС та США.

Ми покажемо, як працює ця схема, а також розповімо, як якість збіжжя перевіряють в одеській лабораторії. Дивіться в розслідуванні Олега Котюжанського та Максим Савчук: https://youtu.be/fe-oXryX5-k

🔎 У лютому 2026 року Агенція оборонних закупівель ДОТ знову законтрактувала постачальника неякісних китайських окулярів ...
20/03/2026

🔎 У лютому 2026 року Агенція оборонних закупівель ДОТ знову законтрактувала постачальника неякісних китайських окулярів для ЗСУ на 90 тис. одиниць.

Йдеться про компанію «ТС Трейд Україна». До цього у 2024 році вона поставила 18 тис. балістичних окулярів-масок виробництва Guangdong Yijia Optical Technology Co на 25,7 млн грн.

❌ За результатами балістичних випробувань за контрактом 2024 року окуляри-маска не відповідали заявленим стандартам захисту. Зокрема, не витримали обстріл імітатором осколка.

Начальник Центрального управління контролю якості Міноборони Ігор Лещенко та директор самої компанії Олег Гумен отримали підозри від ДБР. Неякісне екіпірування завдало збитків державі на понад 25 млн грн.

«ТС Трейд Україна» фігурувала і в іншій судовій справі. У березні 2024 року вона підписала договір із Держприкордонною службою на 20 тис. окулярів-масок. Першу партію з 11 500 штук відвантажили вчасно, а решту — затримали на декілька місяців.

📦 У грудні 2024-го ДПСУ розірвала договір через прострочення термінів постачання. Коли «ТС Трейд Україна» все ж доставила залишок окулярів, ДПСУ відмовилась їх приймати через невідповідність світлофільтрів заявленим характеристикам. Компанія пообіцяла замінити партію, однак замість цього подала позов проти ДПСУ.

Тепер постачальник вимагає від прикордонників прийняти неякісні 8 500 окулярів-масок та стягнути 12,44 млн грн, що включає вартість товару, інфляцію та відсотки. У відповідь ДПСУ подала зустрічний позов на 5,27 млн грн як штрафні санкції, пеню та відшкодування збитків.

Address

Kyiv

Website

Alerts

Be the first to know and let us send you an email when Trap Aggressor posts news and promotions. Your email address will not be used for any other purpose, and you can unsubscribe at any time.

Contact The Organization

Send a message to Trap Aggressor:

Shortcuts

Share

Category